Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Реннський метрополітен фр Métro de Rennes брет Metro Roazhon метрополітен міста Ренн столиці Бретані До часу відкриття д

Реннський метрополітен

Реннський метрополітен

Реннський метрополітен (фр. Métro de Rennes, брет. Metro Roazhon') — метрополітен міста Ренн, столиці Бретані. До часу відкриття другої лінії Лозаннського метрополітену (перетвореного з зубчастої залізниці) в жовтні 2008 року 200-тисячний Ренн був найменшим містом у світі, що має метро.

Реннський метрополітен
фр. Métro de Rennes
image
image
Опис
Країнаimage Франція
МістоРенн
Дата відкриття2002
Щоденний пасажиропотік135,000 (2012)
Річний пасажиропотік34 300 000 ± 50 000[1][1] і 35 200 000[2]
Операторd
Маршрутна мережа
Кількість ліній2
Кількість станцій28
Схема маршрутів

image

image Реннський метрополітен у Вікісховищі

Реннське метро функціонує з 15 березня 2002 р і є повністю автоматичним, без машиністів. Станції закритого типу, з розсувними дверима, що відкриваються одночасно з дверима поїзда, що прибув. Аналогічно влаштований Тулузький метрополітен. Роботою системи управляє мінімум 4 людини на центральному командному посту в депо Шантепі; за метрополітеном стежать 120 камер спостереження.

На 2022 рік мережа складається з двох ліній, лінії A і B, має 28 станцій і простягається на 23,5 км, причому більша частина маршруту підземна. Лінія А сполучає квартал Вілежан з кварталом Потері, прокладено повз центр міста. Базується на технології Siemens [en]. У 2014 році щоденно на лінії здійснювалося близько 140 тис. поїздок.

Друга лінія, лінія B, відкрита 20 вересня 2022 р. Пролягає з північного сходу на південний захід між Сессон-Севіньє та Сен-Жак-де-ла-Ланд, вона також має 15 станцій, дві з яких спільні з лінією А, утворюючи х-подібну мережу. Це буде перша лінія метро у світі, яка буде використовувати технологію NeoVal.

Історія

У 1960-х роках Анрі Фревіль (мер Ренна) обговорював повернення міського трамвая, який був ліквідований попереднім мером Івом Мілоном. Проте колишню трамвайну колію не любили через те, що вона не відповідала автомобільному менталітету міста. Коли Шарль де Голль відвідав Ренн 31 березня 1969 року, він зауважив Анрі Фревілю: «Коли у вас мільйон жителів, ви можете мати своє метро».

Плановий документ, що лежить в основі міської транспортної структури у Ренні, зазнав редизайну, який розпочався у вересні 1984 року. Цю реконструкцію здійснив мер Едмонд Ерве, який намагався зменшити корки та зменшити майбутні ризики шляхом перепланування центру міста.

У період з червня по вересень 1986 року SITCAR провів перші дослідження щодо створення мережі громадського транспорту, відокремленої від дорожнього руху, у Ренні у відповідь на постійне збільшення кількості пасажирів. Мало бути проведено декілька досліджень з розгляду двох різних видів транспорту: трамваю та легкої залізниці.

  • 1986: міська рада вирішує створити транспортну лінію по північно-західній/південно-східній осі.
  • 1989: муніципалітет вирішує використовувати технологію VAL.
  • 1992: Проект Лінії A отримує схвалення щодо планування та охорони навколишнього середовища.
  • 1997: Початок робіт на лінії А.
  • 2002: Відкриття лінії А.
  • 2005: Облаштовано три автостоянки
  • 2006: Створення картки Korrigo
  • 2007: міська рада приймає рішення про створення другої лінії метро (B)
  • 2010: муніципалітет вирішує використовувати технологію CityVal.
  • 2011: Проект «Лінія B» отримує дозвіл на планування та екологічне схвалення.
  • 2014: Початок робіт на лінії B
  • 2022: Відкриття лінії B

Лінія А

Лінія А, відкрита 15 березня 2002 року, заснована на технології Siemens VAL. Лінія має завдовжки 9,4 км прокладена приблизно з північного заходу на південний схід від станції «Джон Ф. Кеннеді» до «Ля-Потрі» через залізничну станцію (обслуговується станцією метро Гар), та має 15 станцій (13 з яких підземні).

Трафік здійснюються з 05:20 до 00:40 щодня (крім четверга, п'ятниці та суботи з 05:20 до 01:35), а час очікування між поїздами становить приблизно 80 секунд. Час в дорозі займає близько 16 хвилин із середньою швидкістю поїзда 32 км/год. Усі станції закритого типу.

Рухомий склад складається з 30 поїздів, кожен вагою 28 тонн і довжиною 26 метрів, місткістю 170 пасажирів.

У січні 2005 року було облаштовано три автостоянки на 900 місць для автівок. Ще дві були відкриті у 2006–2007 роках і можуть вмістити додатково 700 автомобілів.

1 березня 2006 року була створена картка під назвою KorriGo як додаток до квиткової системи для покращення руху метро та міської автобусної мережі.

Лінія обслуговується «Service des Transports en Commun de l'Agglomération Rennaise» (STAR) і управляється Keolis. Його штат нараховує приблизно 100 осіб. Він керується з центру управління, розташованого в Шантепі. За станціями стежать 120 камер.

Станція «Ля-Потрі» та віадуки на лінії були спроектовані Foster and Partners.

Список станцій

  • Джон Ф. Кеннеді
  • Вільжан-Університет (кампус університетів міста Ренн)
  • Поншалу
  • Анатоль Франс
  • Сент-Анн
  • Репюблік (Площа Республіки, парламент Бретані)
  • Шарль де Голль
  • Ґар (Вокзал міста Ренна)
  • Жак Картьє
  • Клемансо
  • Анрі Фревіль
  • Італі
  • Тріанглє
  • Лє-Блон
  • Ля-Потрі

Мапа

Станції Лінії А Реннського метрополітену


Галерея

  • image
    Вільжан-Університет
  • image
    Ля Потрі
  • image
    Ля Потрі
  • image
    Поншалу

Лінія В

Відкрита 20 вересня 2022 року лінія В заснована на новій технології NeoVal . Лінія має 13,4 км, прокладена з північного сходу на південний захід між Цессон - Віасілва та Сен-Жак - Гаїте та має 15 станцій (12 з яких підземні). Лінія має станції пересадки з лінією A: Сент-Анн і Гарз , а інші дві станції: Сен-Жермен і Коломб'є, знаходяться в межах пішої досяжності до лінії A.

Північно-східний кінець лінії обслуговує віадук довжиною майже 2,4 км. Віадук підтримується 70 опорами, середня висота між нижньою частиною палуби та землею становить 6-7 м, а найвища опора — 9,35 м. Віадук обслуговує три станції: Цессон - Віасілва, Аталанте і Беольє - Юніверсите. У кінці віадука з боку станції «Беольє - Юніверсите» лінія йде під землю.

Станції

  • Цессон - Віасілва
  • Аталанте
  • Беольє - Юніверсите
  • Жольо Кюрі - Шатобріанд
  • Лез Гейольє
  • Грос-Шен
  • Жюль Феррі
  • Сент-Анн
  • Сен-Жермен
  • Гарз
  • Коломб'є
  • Мабілез
  • Клене
  • Ла-Курруз
  • Сен-Жак - Гаїте

Примітки

  1. http://www.strmtg.developpement-durable.gouv.fr/IMG/pdf/rapport_evenements_metros_rer_2016_vfinal.pdf
  2. http://www.strmtg.developpement-durable.gouv.fr/IMG/pdf/rapport_evenements_metros_rer_2018_v2.pdf
  3. La date de la mise en service de la ligne b dévoilée !. metro-rennes-metropole.fr (фр.). оригіналу за 7 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  4. (PDF). metro-rennes-metropole.fr (фр.). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2021. Процитовано 18 липня 2022.

Посилання

Метрополітен Рена на urbanrail.net(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rennskij metropoliten fr Metro de Rennes bret Metro Roazhon metropoliten mista Renn stolici Bretani Do chasu vidkrittya drugoyi liniyi Lozannskogo metropolitenu peretvorenogo z zubchastoyi zaliznici v zhovtni 2008 roku 200 tisyachnij Renn buv najmenshim mistom u sviti sho maye metro Rennskij metropolitenfr Metro de RennesOpisKrayina FranciyaMistoRennData vidkrittya2002Shodennij pasazhiropotik135 000 2012 Richnij pasazhiropotik34 300 000 50 000 1 1 i 35 200 000 2 OperatordMarshrutna merezhaKilkist linij2Kilkist stancij28Shema marshrutiv Rennskij metropoliten u Vikishovishi Rennske metro funkcionuye z 15 bereznya 2002 r i ye povnistyu avtomatichnim bez mashinistiv Stanciyi zakritogo tipu z rozsuvnimi dverima sho vidkrivayutsya odnochasno z dverima poyizda sho pribuv Analogichno vlashtovanij Tuluzkij metropoliten Robotoyu sistemi upravlyaye minimum 4 lyudini na centralnomu komandnomu postu v depo Shantepi za metropolitenom stezhat 120 kamer sposterezhennya Na 2022 rik merezha skladayetsya z dvoh linij liniyi A i B maye 28 stancij i prostyagayetsya na 23 5 km prichomu bilsha chastina marshrutu pidzemna Liniya A spoluchaye kvartal Vilezhan z kvartalom Poteri prokladeno povz centr mista Bazuyetsya na tehnologiyi Siemens en U 2014 roci shodenno na liniyi zdijsnyuvalosya blizko 140 tis poyizdok Druga liniya liniya B vidkrita 20 veresnya 2022 r Prolyagaye z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid mizh Sesson Sevinye ta Sen Zhak de la Land vona takozh maye 15 stancij dvi z yakih spilni z liniyeyu A utvoryuyuchi h podibnu merezhu Ce bude persha liniya metro u sviti yaka bude vikoristovuvati tehnologiyu NeoVal IstoriyaU 1960 h rokah Anri Frevil mer Renna obgovoryuvav povernennya miskogo tramvaya yakij buv likvidovanij poperednim merom Ivom Milonom Prote kolishnyu tramvajnu koliyu ne lyubili cherez te sho vona ne vidpovidala avtomobilnomu mentalitetu mista Koli Sharl de Goll vidvidav Renn 31 bereznya 1969 roku vin zauvazhiv Anri Frevilyu Koli u vas miljon zhiteliv vi mozhete mati svoye metro Planovij dokument sho lezhit v osnovi miskoyi transportnoyi strukturi u Renni zaznav redizajnu yakij rozpochavsya u veresni 1984 roku Cyu rekonstrukciyu zdijsniv mer Edmond Erve yakij namagavsya zmenshiti korki ta zmenshiti majbutni riziki shlyahom pereplanuvannya centru mista U period z chervnya po veresen 1986 roku SITCAR proviv pershi doslidzhennya shodo stvorennya merezhi gromadskogo transportu vidokremlenoyi vid dorozhnogo ruhu u Renni u vidpovid na postijne zbilshennya kilkosti pasazhiriv Malo buti provedeno dekilka doslidzhen z rozglyadu dvoh riznih vidiv transportu tramvayu ta legkoyi zaliznici 1986 miska rada virishuye stvoriti transportnu liniyu po pivnichno zahidnij pivdenno shidnij osi 1989 municipalitet virishuye vikoristovuvati tehnologiyu VAL 1992 Proekt Liniyi A otrimuye shvalennya shodo planuvannya ta ohoroni navkolishnogo seredovisha 1997 Pochatok robit na liniyi A 2002 Vidkrittya liniyi A 2005 Oblashtovano tri avtostoyanki 2006 Stvorennya kartki Korrigo 2007 miska rada prijmaye rishennya pro stvorennya drugoyi liniyi metro B 2010 municipalitet virishuye vikoristovuvati tehnologiyu CityVal 2011 Proekt Liniya B otrimuye dozvil na planuvannya ta ekologichne shvalennya 2014 Pochatok robit na liniyi B 2022 Vidkrittya liniyi BLiniya ALiniya A vidkrita 15 bereznya 2002 roku zasnovana na tehnologiyi Siemens VAL Liniya maye zavdovzhki 9 4 km prokladena priblizno z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid vid stanciyi Dzhon F Kennedi do Lya Potri cherez zaliznichnu stanciyu obslugovuyetsya stanciyeyu metro Gar ta maye 15 stancij 13 z yakih pidzemni Trafik zdijsnyuyutsya z 05 20 do 00 40 shodnya krim chetverga p yatnici ta suboti z 05 20 do 01 35 a chas ochikuvannya mizh poyizdami stanovit priblizno 80 sekund Chas v dorozi zajmaye blizko 16 hvilin iz serednoyu shvidkistyu poyizda 32 km god Usi stanciyi zakritogo tipu Ruhomij sklad skladayetsya z 30 poyizdiv kozhen vagoyu 28 tonn i dovzhinoyu 26 metriv mistkistyu 170 pasazhiriv U sichni 2005 roku bulo oblashtovano tri avtostoyanki na 900 misc dlya avtivok She dvi buli vidkriti u 2006 2007 rokah i mozhut vmistiti dodatkovo 700 avtomobiliv 1 bereznya 2006 roku bula stvorena kartka pid nazvoyu KorriGo yak dodatok do kvitkovoyi sistemi dlya pokrashennya ruhu metro ta miskoyi avtobusnoyi merezhi Liniya obslugovuyetsya Service des Transports en Commun de l Agglomeration Rennaise STAR i upravlyayetsya Keolis Jogo shtat narahovuye priblizno 100 osib Vin keruyetsya z centru upravlinnya roztashovanogo v Shantepi Za stanciyami stezhat 120 kamer Stanciya Lya Potri ta viaduki na liniyi buli sproektovani Foster and Partners Spisok stancij Dzhon F Kennedi Vilzhan Universitet kampus universitetiv mista Renn Ponshalu Anatol Frans Sent Ann Repyublik Plosha Respubliki parlament Bretani Sharl de Goll Gar Vokzal mista Renna Zhak Kartye Klemanso Anri Frevil Itali Trianglye Lye Blon Lya PotriMapa Stanciyi Liniyi A Rennskogo metropolitenu Galereya Vilzhan Universitet Lya Potri Lya Potri PonshaluLiniya VVidkrita 20 veresnya 2022 roku liniya V zasnovana na novij tehnologiyi NeoVal Liniya maye 13 4 km prokladena z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid mizh Cesson Viasilva ta Sen Zhak Gayite ta maye 15 stancij 12 z yakih pidzemni Liniya maye stanciyi peresadki z liniyeyu A Sent Ann i Garz a inshi dvi stanciyi Sen Zhermen i Kolomb ye znahodyatsya v mezhah pishoyi dosyazhnosti do liniyi A Pivnichno shidnij kinec liniyi obslugovuye viaduk dovzhinoyu majzhe 2 4 km Viaduk pidtrimuyetsya 70 oporami serednya visota mizh nizhnoyu chastinoyu palubi ta zemleyu stanovit 6 7 m a najvisha opora 9 35 m Viaduk obslugovuye tri stanciyi Cesson Viasilva Atalante i Beolye Yuniversite U kinci viaduka z boku stanciyi Beolye Yuniversite liniya jde pid zemlyu Stanciyi Cesson Viasilva Atalante Beolye Yuniversite Zholo Kyuri Shatobriand Lez Gejolye Gros Shen Zhyul Ferri Sent Ann Sen Zhermen Garz Kolomb ye Mabilez Klene La Kurruz Sen Zhak GayitePrimitkihttp www strmtg developpement durable gouv fr IMG pdf rapport evenements metros rer 2016 vfinal pdf http www strmtg developpement durable gouv fr IMG pdf rapport evenements metros rer 2018 v2 pdf La date de la mise en service de la ligne b devoilee metro rennes metropole fr fr originalu za 7 lipnya 2022 Procitovano 18 lipnya 2022 PDF metro rennes metropole fr fr Arhiv originalu PDF za 14 kvitnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2022 PosilannyaMetropoliten Rena na urbanrail net angl

Дата публікації:
Топ