Лещинські

Лещи́нські (пол. Leszczyńscy)  — вигаслий польський шляхетський рід гербу Венява. Володіли маєтком Метявичі та ін

Генеалогія

Великопольский шляхетський рід. Родове «гніздо» — Лешно у Всхувській землі.

Представники

• Рафал — брест-куявський воєвода, був одним з ватажків протестантської шляхти на сеймах часу Сигізмунда ІІ Августа.  Дужина — Барбара Вольська з Підгаєць
  • Анджей
    • Рафал — белзький воєвода, за Сигізмунда III займав одне з чільних місць серед кальвіністської шляхти, але перед смертю (пом. у 1636 р.) перейшов на католицизм.
      • Анджей — син Рафала, дідич Старого та Нового Чорторийськів, 2-х новозаснованих міст на Волині: Рафалова над річкою Боровою, Любахова — над Стирем, опікувався кальвінськими зборами в Романові, Берестечку.
        • Богуслав — староста самбірський, остерський
          • Рафал — великий коронний підскарбій (скарбник), був послом у Туреччині і залишив рукопис: «Dyaryjusz poselstwa do Turcyi, w roku 1699 odbytego», що зберігається в спб. публічній бібліотеці. Написав історичну поему «Chocim», розум.
            • Станіслав (1677—1766) — воєвода познанський, в 1704 році на вимогу шведського короля Карла XII був обраний конфедерацією Великопольській шляхти королем польським на місце оголошеного позбавленим влади Августа II. У 1706 р., за Альтранштедтським договором з Карлом XII, Август ІІ визнав С. Лещинського королем, але після Полтавської битви оголосив цей договір недійсним. Позбавлений шведської підтримки, С. Лещинський відмовився від корони і відправився до Франції, де з його дочкою Марією одружився Людовик XV.

По смерті Августа II у 1733 р. Потоцькі висунули в Польщі кандидатуру Лещинського, яку обіцяла підтримувати і Франція. Росія і Австрія рішуче виступили проти цієї кандидатури, пропонуючи в королі сина Августа II, курфюрста саксонського (див. Варшавська конвенція). Коли, незважаючи на протидію цих держав, більшість сейму вибрало Лещинського, російські війська під начальством Лассі вступили до Польщі і примусили Лещинського з його прихильниками замкнутися в Данцігу. Змінивши Лассі, Мініх змусив це місто до здачі; Лещинський утік за кордон і поселився в Лотарингії, де жив (в Нансі) оточений освіченими французами і польською молоддю. Тут він заснував школу для польського юнацтва.

• Вацлав (1576–1628) — староста кам'янський, великий канцлер коронний (1625–1628).
  • Анджей (1608–1658) — архієпископ гнезненський і примас Польщі (1653–1658), великий канцлер коронний (1650–1653)
  • Владислав
    • Вацлав
      • Маґдалена — дружина Павела Дзялинського.

гербу Помян

Представники

• Ян — чесник кам'янецький

Невідомий герб

У к.ХІХ-поч.ХХ ст. власником сел Гальчинець та Сьомаки Волинської губернії був шляхтич Ян Лещинський, син Яна Непомуцена.

Примітки

1. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. XIV. — S. 153.
2. Halina Kowalska. Leszczyński Andrzej h. Wieniawa (ok. 1606—1651) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — Tom XVII/1. — Zeszyt 72. — S. 103—104. (пол.)
3. Metryki Wolyn. wolyn-metryki.pl. Процитовано 1 квітня 2023.

Джерела

• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1911. — Cz. 1. — T. XIV. — S. 132—165. (пол.)
• Leszczyński h. Wieniawa // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/1. — Zeszyt 72. — S. 101—155. (пол.)
• Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 761 s. — S. 80—96. (пол.)

Посилання

• Лещинські [ 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• (пол.)
• (пол.)
• (пол.)