Га́льчин (в минулому — Гальчинець, Гальчин Малий) — село в Україні, у Гришковецькій селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 310 осіб (2001)
село Гальчин | |
---|---|
Колишній панський будинок, тепер школа | |
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Бердичівський район |
Громада | Гришковецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18020070030079088 |
Облікова картка | Гальчин |
Основні дані | |
Засноване | 1605 |
Населення | 310 (2001) |
Площа | 1,92 км² |
Густота населення | 161,46 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13322 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°59′32″ пн. ш. 28°39′00″ сх. д. / 49.99222° пн. ш. 28.65000° сх. д.Координати: 49°59′32″ пн. ш. 28°39′00″ сх. д. / 49.99222° пн. ш. 28.65000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 234 м |
Водойми | р. Коденка |
Відстань до обласного центру | 40 км км |
Відстань до районного центру | 12 км |
Найближча залізнична станція | Рея |
Відстань до залізничної станції | 2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Добровольчих Батальйонів, 4, смт Гришківці, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13337 |
Карта | |
Гальчин | |
Гальчин | |
Мапа | |
Гальчин у Вікісховищі |
Село розташоване обабіч маленької річки Жабокрик, лівої притоки Коденки, за 12 км північніше районного центру Бердичева та за 2 км від залізничної станції Рея. День села відзначається у третю субботу вересня.
Історія
Село відоме з 1605 року під назвою Гальчинець.
На околиці Гальчина виявлено залишки поселення бронзової доби.
М. Чайковський згадував, що під час Коденської розправи 1768 р. його дід, Міхал Глембоцький «гайдамаків по десятку і по два випускав на світ Божий та відправляв на слободи», у навколишні села, у тому числі у Гальчинець.
Село було давньою власністю письменника й політичного діяча Міхала Чайковського (Michał Czajkowski). Після підтримки ним польського Листопадового повстання 1830, створення, з розкріпачених М.Чайковським селян, козацьких загонів і поразки повстання маєток М. Чайковського було конфісковано. У 1868 р. ним володів поміщик Іван Ростовцев.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкала 451 особа, 68 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 769 осіб (385 чоловічої статі та 384 — жіночої), з яких 746 — православної віри, 23 (25) — римо-католики, які відносились до парафії Діви Марї Утішительки у м. Кодня. Метричні книги римо-католиків зберігаються у Державному архіві Житомирської області (ДАЖО), Фонд 178/3
У тому ж 1897 році села Гальчинець та Сьомаки належали дворянину Яну Лещинському, сину Яна Непомуцена Лещинського.
Станом на 1900 р. мало 112 домогосподарств, 716 мешканців. До православної парафії Михайлівської церкви відносились жителі сел Сьомаки, Рея, Агатівка.
Під час першої російської революції 1905—1907 років селяни спалили стодоли в маєтку поміщика. Житель села П. І. Петричук, що був солдатом Семенівського гвардійського полку, за активну участь у революційному русі був засуджений царським судом на довічну каторгу до Сибіру.
25 квітня 1920 року на залізничному перегоні біля Гальчинця загинув польський вояк, вахмістр Ян Ксянжек (Jan Książek) В сутичці з більшовиками він проявив героїзм, рятуючи коней підрозділу від вогню більшовицького бронепоїзда.
У 1932—1933 рр. — с. Гальчинець входило до складу Гальчинецької сільради Бердичівської міськради Вінницької області. За даними сільради, під час Голодомору 1932—1933 рр. загинуло 29 чол., імена яких на сьогодні встановлено.
Під час німецько-радянської війни 230 жителів сел Гальчин брали участь у боротьбі проти німецько-нацистських військ, 87 — нагороджені орденами і медалями, 143 — загинули.
1 січня 1944 р. радянські війська зайняли село Гальчинець.
На честь загиблих односельців у 1957 році встановлено пам'ятник.
На початку 1970-х у селі було 228 дворів із населенням 604 особи.
На території Гальчина розміщувався колгосп ім. М. І. Калініна У результаті «укрупнєнія» у 1972 р. колгосп було ліквідовано, а в селі розмістили третій відділок хмелерадгоспу «Рея».
В селі діяла восьмирічна школа, у якій 15 учителів виховували 150 учнів, будинок культури на 250 місць, бібліотека з фондом 7,6 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла на 50 місць, 3 магазини.
Партійна організація налічувала 20 комуністів, дві комсомольські — 36 членів ВЛКСМ.
За робочі успіхи 43 працівників відзначено урядовими нагородами СРСР.
До 17 травня 2018 року — адміністративний центр Гальчинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 367 осіб, з яких 147 чоловіків та 220 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 302 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,42 % |
російська | 2,58 % |
Пам'ятки
У 1790 р. або раніше у селі збудовано дерев'яний костел, греко-уніатського обряду. (obrzadku Katolickiego Grecko-Uniackiego). У часи Російської імперії костел став православною Михайлівською церквою. Метричні книги церкви зберігаються у ДАЖО, Фонд 1/77.
У 30-ті р.р. XX ст. церква була частково розібрана і перетворена на клуб.
У 90-ТІ р.р. ХХ ст. церква була повернута вірянам. Наразі тут розміщена парафія св. Йоанна Богослова УПЦ МП. У притворі зберігся старовинний розпис зі сценами Страшного Суду. 16 жовтня 2015 р. були освячені дзвони на новозбудованій дзвіниці.
У Гальчині частково збереглася панська садиба, ймовірно к. XVIII-поч.XIX ст., яка належала відомому політику, авантюристу та письменнику М.Чайковському (Садик-Паша). У часи СРСР і до 2019 р. у ній розміщувалась ЗОШ с. Гальчин. У 2019 році школу закрито.
Гальчинець у літературі
У 1837 р. знаходячись в еміграції у Франції, письменник Михайло (Міхал) Чайковський, видає збірник «Козацькі оповідання» («Powieści kozackie», 1837). До цього збірника входить оповідання «Могила» («Mogiła»), дія якого відбувається в рідному Гальчинці: «Коло Гальчинця височіє могила, біля її підніжжя дороги перетинаються, як частини хреста, розбігаючись у різні сторони, а на її вершині — бур'ян та зілля, а всередині — рештки минувшини» . Це романтична розповідь з елементами готичної новели. У ній також подається опис правдивої чи уявної битви між козаками, поляками та татарами, яка ніби-то відбулася на околицях Гальчинця у к.XVI ст. Також село з'являється на сторінках новел () «Зимова ніч. Спогади з Гальчинця» (Zimowa noc. Wspomnienie z Halczyńca) та «Осінній день. Спогади з Гальчинця» («Dzień jesienny. Wspomnienie z Halczyńca»), які мають побутово-моральний напрям і побудовані у формі «розповіді у розповіді». У цих творах М.Чайковський описує повсякденне життя волинської провінційної шляхти.
Також згадується Гальчин у «Записках Михаила Чайковского (Садик-Паши)»:
Я родился в селе Гальчинце, Волынской губ. Житомирского уезда, у Кодненском приходе, в 13 верстах от Бердичева, этого торгового Иерусалима Израиля, у приднепровской Руси, в 9 верстах от «святой» Кодни |
.
Відомі люди
- Панасюк Юрій Володимирович (1984—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Ксьондз (Pawel Niemiołowski) був уніатським священиком, у 1774 р. служив на Запоріжжі, після розгрому повернувся до Гальчина, де служив у сільській уніатській церкві. «Ця людина була ходячою хронікою історії козаччини, легенд і народних українських пісень. Був автором мемуарів, написаних власною рукою, що мали величезну цінність, та мав книжку, видрукувану церковним характером під назвою „Чорне море“, у якій містились різні розповіді про походи запорізьких козаків і життя кошових отаманів»
- Чайковський Міхал (Садик-Паша; 29.09.1804-4.01.1886) — політичний діяч і письменник.
- Павленко Дмитро Полікарпович (1917—1986) — Герой Соціалістичної Праці.
Примітки
- ДАЖО/178/51/128. Метрична книга Гальчинецького костелу (пол) . Гальчинець. 1790р. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 8 червня 2022.
- Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 192. — 15 000 прим.
- О.Ф. Елярт, Н.С. Канарська. (28.09.2018 p). . Земля Бердичівська (укр) . Бердичівська міська і районна ради та трудовий колектив редакції. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26.03.19.
- Чайковський, Михайло (1891). (рос) . Київ: Киевская старина, № 1. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 26 березня 2019.
- Filip Sulimierski i Władysław Walewski (1882). Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (пол) . Warszawa. с. т.ІІІ, стор.14, т. XV, стор.550..
- Петро, Кралюк (28.04.2016). . День (укр) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 27.03.2019.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-19. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Metryki Wolyn. wolyn-metryki.pl. Процитовано 21 листопада 2020.
- Архів:ДАЖО/178 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
- . Сайт о генеалогии (рос) . Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 27.07.2019.
- Wywiał, Przemysław (2019). Garnizon Wojska Polskiego w Krakowie w latach 1918-1939 (пол) . Ksiegarnia Akademicka Publishing. с. 437 19738. ISBN .
- Л. А. Копійченко,В. А. Поплавська, Є. Р. Тіміряєв та ін. (2008). (PDF) (укр) . Житомир: Полісся. с. 284. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 16 квітня 2019.
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (); Явне використання «та ін.» у:|last=
() - Онлайн виставка архівних копій вебсайтів «Перемога над нацизмом у Європі» Сайт ЦДЕА України (укр) . Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 29.03.2019.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Єршов, Володимир (2008). (укр) . Житомир: Волинь - Житомирщина. с. № 18, С. 32-53. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- Admin. (укр.). Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
- Архів:ДАЖО/1/77 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
- області, Державний архів Житомирської (1871), English: ДАЖО 1-77-0064. 1871. Метричні книги православних церков Житомирського повіту. Села А-Д. (PDF), процитовано 16 січня 2022
- Прес-служба Бердичівського благочиння. (20.10.2015). . ОФИЦИАЛЬНЫЙ САЙТ ЖИТОМИРСКОЙ И НОВОГРАД-ВОЛЫНСКОЙ ЕПАРХИИ УПЦ (РПЦ). Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30.03.2019.
- Бондаренко, Андрій (13.12.2015). . Open the world and Ukraine (укр) . 2015 - 2019 АНДРІЙ БОНДАРЕНКО. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 30.03.2019.
- Строцька, Аліна and Венгровська, Л. В. and Єршов, В. О (2012). (укр) . Українська полоністика (9). с. 24—30. ISSN 2220-4555 ISSN 2220-4555. Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
{{}}
: Перевірте значення|issn=
()
Посилання
- Halczyniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 550. (пол.)
- Погода в селі Гальчин [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga lchin v minulomu Galchinec Galchin Malij selo v Ukrayini u Grishkoveckij selishnij teritorialnij gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 310 osib 2001 selo GalchinKolishnij panskij budinok teper shkolaKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Berdichivskij rajonGromada Grishkovecka selishna gromadaKod KATOTTG UA18020070030079088Oblikova kartka Galchin Osnovni daniZasnovane 1605Naselennya 310 2001 Plosha 1 92 km Gustota naselennya 161 46 osib km Poshtovij indeks 13322Geografichni daniGeografichni koordinati 49 59 32 pn sh 28 39 00 sh d 49 99222 pn sh 28 65000 sh d 49 99222 28 65000 Koordinati 49 59 32 pn sh 28 39 00 sh d 49 99222 pn sh 28 65000 sh d 49 99222 28 65000Serednya visota nad rivnem morya 234 mVodojmi r KodenkaVidstan do oblasnogo centru 40 km kmVidstan do rajonnogo centru 12 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya ReyaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 2 kmMisceva vladaAdresa radi vul Dobrovolchih Bataljoniv 4 smt Grishkivci Berdichivskij r n Zhitomirska obl 13337KartaGalchinGalchinMapa Galchin u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Galchin Selo roztashovane obabich malenkoyi richki Zhabokrik livoyi pritoki Kodenki za 12 km pivnichnishe rajonnogo centru Berdicheva ta za 2 km vid zaliznichnoyi stanciyi Reya Den sela vidznachayetsya u tretyu subbotu veresnya IstoriyaSelo vidome z 1605 roku pid nazvoyu Galchinec Na okolici Galchina viyavleno zalishki poselennya bronzovoyi dobi M Chajkovskij zgaduvav sho pid chas Kodenskoyi rozpravi 1768 r jogo did Mihal Glembockij gajdamakiv po desyatku i po dva vipuskav na svit Bozhij ta vidpravlyav na slobodi u navkolishni sela u tomu chisli u Galchinec Selo bulo davnoyu vlasnistyu pismennika j politichnogo diyacha Mihala Chajkovskogo Michal Czajkowski Pislya pidtrimki nim polskogo Listopadovogo povstannya 1830 stvorennya z rozkripachenih M Chajkovskim selyan kozackih zagoniv i porazki povstannya mayetok M Chajkovskogo bulo konfiskovano U 1868 r nim volodiv pomishik Ivan Rostovcev Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Solotvinskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi meshkala 451 osoba 68 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 769 osib 385 cholovichoyi stati ta 384 zhinochoyi z yakih 746 pravoslavnoyi viri 23 25 rimo katoliki yaki vidnosilis do parafiyi Divi Maryi Utishitelki u m Kodnya Metrichni knigi rimo katolikiv zberigayutsya u Derzhavnomu arhivi Zhitomirskoyi oblasti DAZhO Fond 178 3 U tomu zh 1897 roci sela Galchinec ta Somaki nalezhali dvoryaninu Yanu Leshinskomu sinu Yana Nepomucena Leshinskogo Stanom na 1900 r malo 112 domogospodarstv 716 meshkanciv Do pravoslavnoyi parafiyi Mihajlivskoyi cerkvi vidnosilis zhiteli sel Somaki Reya Agativka Pid chas pershoyi rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 rokiv selyani spalili stodoli v mayetku pomishika Zhitel sela P I Petrichuk sho buv soldatom Semenivskogo gvardijskogo polku za aktivnu uchast u revolyucijnomu rusi buv zasudzhenij carskim sudom na dovichnu katorgu do Sibiru 25 kvitnya 1920 roku na zaliznichnomu peregoni bilya Galchincya zaginuv polskij voyak vahmistr Yan Ksyanzhek Jan Ksiazek V sutichci z bilshovikami vin proyaviv geroyizm ryatuyuchi konej pidrozdilu vid vognyu bilshovickogo bronepoyizda U 1932 1933 rr s Galchinec vhodilo do skladu Galchineckoyi silradi Berdichivskoyi miskradi Vinnickoyi oblasti Za danimi silradi pid chas Golodomoru 1932 1933 rr zaginulo 29 chol imena yakih na sogodni vstanovleno Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 230 zhiteliv sel Galchin brali uchast u borotbi proti nimecko nacistskih vijsk 87 nagorodzheni ordenami i medalyami 143 zaginuli 1 sichnya 1944 r radyanski vijska zajnyali selo Galchinec Na chest zagiblih odnoselciv u 1957 roci vstanovleno pam yatnik Na pochatku 1970 h u seli bulo 228 dvoriv iz naselennyam 604 osobi Na teritoriyi Galchina rozmishuvavsya kolgosp im M I Kalinina U rezultati ukrupnyeniya u 1972 r kolgosp bulo likvidovano a v seli rozmistili tretij viddilok hmeleradgospu Reya V seli diyala vosmirichna shkola u yakij 15 uchiteliv vihovuvali 150 uchniv budinok kulturi na 250 misc biblioteka z fondom 7 6 tis knig feldshersko akusherskij punkt dityachi yasla na 50 misc 3 magazini Partijna organizaciya nalichuvala 20 komunistiv dvi komsomolski 36 chleniv VLKSM Za robochi uspihi 43 pracivnikiv vidznacheno uryadovimi nagorodami SRSR Do 17 travnya 2018 roku administrativnij centr Galchinskoyi silskoyi radi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 367 osib z yakih 147 cholovikiv ta 220 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 302 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 42 rosijska 2 58 Pam yatkiU 1790 r abo ranishe u seli zbudovano derev yanij kostel greko uniatskogo obryadu obrzadku Katolickiego Grecko Uniackiego U chasi Rosijskoyi imperiyi kostel stav pravoslavnoyu Mihajlivskoyu cerkvoyu Metrichni knigi cerkvi zberigayutsya u DAZhO Fond 1 77 U 30 ti r r XX st cerkva bula chastkovo rozibrana i peretvorena na klub U 90 TI r r HH st cerkva bula povernuta viryanam Narazi tut rozmishena parafiya sv Joanna Bogoslova UPC MP U pritvori zberigsya starovinnij rozpis zi scenami Strashnogo Sudu 16 zhovtnya 2015 r buli osvyacheni dzvoni na novozbudovanij dzvinici U Galchini chastkovo zbereglasya panska sadiba jmovirno k XVIII poch XIX st yaka nalezhala vidomomu politiku avantyuristu ta pismenniku M Chajkovskomu Sadik Pasha U chasi SRSR i do 2019 r u nij rozmishuvalas ZOSh s Galchin U 2019 roci shkolu zakrito Galchinec u literaturiU 1837 r znahodyachis v emigraciyi u Franciyi pismennik Mihajlo Mihal Chajkovskij vidaye zbirnik Kozacki opovidannya Powiesci kozackie 1837 Do cogo zbirnika vhodit opovidannya Mogila Mogila diya yakogo vidbuvayetsya v ridnomu Galchinci Kolo Galchincya visochiye mogila bilya yiyi pidnizhzhya dorogi peretinayutsya yak chastini hresta rozbigayuchis u rizni storoni a na yiyi vershini bur yan ta zillya a vseredini reshtki minuvshini Ce romantichna rozpovid z elementami gotichnoyi noveli U nij takozh podayetsya opis pravdivoyi chi uyavnoyi bitvi mizh kozakami polyakami ta tatarami yaka nibi to vidbulasya na okolicyah Galchincya u k XVI st Takozh selo z yavlyayetsya na storinkah novel Zimova nich Spogadi z Galchincya Zimowa noc Wspomnienie z Halczynca ta Osinnij den Spogadi z Galchincya Dzien jesienny Wspomnienie z Halczynca yaki mayut pobutovo moralnij napryam i pobudovani u formi rozpovidi u rozpovidi U cih tvorah M Chajkovskij opisuye povsyakdenne zhittya volinskoyi provincijnoyi shlyahti Takozh zgaduyetsya Galchin u Zapiskah Mihaila Chajkovskogo Sadik Pashi Ya rodilsya v sele Galchince Volynskoj gub Zhitomirskogo uezda u Kodnenskom prihode v 13 verstah ot Berdicheva etogo torgovogo Ierusalima Izrailya u pridneprovskoj Rusi v 9 verstah ot svyatoj Kodni Vidomi lyudiPanasyuk Yurij Volodimirovich 1984 2015 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ksondz Pawel Niemiolowski buv uniatskim svyashenikom u 1774 r sluzhiv na Zaporizhzhi pislya rozgromu povernuvsya do Galchina de sluzhiv u silskij uniatskij cerkvi Cya lyudina bula hodyachoyu hronikoyu istoriyi kozachchini legend i narodnih ukrayinskih pisen Buv avtorom memuariv napisanih vlasnoyu rukoyu sho mali velicheznu cinnist ta mav knizhku vidrukuvanu cerkovnim harakterom pid nazvoyu Chorne more u yakij mistilis rizni rozpovidi pro pohodi zaporizkih kozakiv i zhittya koshovih otamaniv Chajkovskij Mihal Sadik Pasha 29 09 1804 4 01 1886 politichnij diyach i pismennik Pavlenko Dmitro Polikarpovich 1917 1986 Geroj Socialistichnoyi Praci PrimitkiDAZhO 178 51 128 Metrichna kniga Galchineckogo kostelu pol Galchinec 1790r Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 8 chervnya 2022 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 192 15 000 prim O F Elyart N S Kanarska 28 09 2018 p Zemlya Berdichivska ukr Berdichivska miska i rajonna radi ta trudovij kolektiv redakciyi Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 26 03 19 Chajkovskij Mihajlo 1891 ros Kiyiv Kievskaya starina 1 Arhiv originalu za 22 grudnya 2020 Procitovano 26 bereznya 2019 Filip Sulimierski i Wladyslaw Walewski 1882 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich pol Warszawa s t III stor 14 t XV stor 550 Petro Kralyuk 28 04 2016 Den ukr Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 27 03 2019 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 19 X 270 120 s ros doref Metryki Wolyn wolyn metryki pl Procitovano 21 listopada 2020 Arhiv DAZhO 178 Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 16 sichnya 2022 Sajt o genealogii ros Arhiv originalu za 3 lyutogo 2020 Procitovano 27 07 2019 Wywial Przemyslaw 2019 Garnizon Wojska Polskiego w Krakowie w latach 1918 1939 pol Ksiegarnia Akademicka Publishing s 437 19738 ISBN 978 83 7638 971 4 L A Kopijchenko V A Poplavska Ye R Timiryayev ta in 2008 PDF ukr Zhitomir Polissya s 284 ISBN 978 966 655 361 7 Arhiv originalu PDF za 24 lyutogo 2014 Procitovano 16 kvitnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Yavne vikoristannya ta in u last dovidka Onlajn vistavka arhivnih kopij vebsajtiv Peremoga nad nacizmom u Yevropi Sajt CDEA Ukrayini ukr Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 29 03 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 13 lipnya 2020 Procitovano 12 lipnya 2020 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Zhitomirska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini http db ukrcensus gov ua MULT Database Census databasetree uk asp a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Zhitomirska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Yershov Volodimir 2008 ukr Zhitomir Volin Zhitomirshina s 18 S 32 53 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 26 bereznya 2019 Admin ukr Arhiv originalu za 28 serpnya 2019 Procitovano 28 serpnya 2019 Arhiv DAZhO 1 77 Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 16 sichnya 2022 oblasti Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi 1871 English DAZhO 1 77 0064 1871 Metrichni knigi pravoslavnih cerkov Zhitomirskogo povitu Sela A D PDF procitovano 16 sichnya 2022 Pres sluzhba Berdichivskogo blagochinnya 20 10 2015 OFICIALNYJ SAJT ZhITOMIRSKOJ I NOVOGRAD VOLYNSKOJ EPARHII UPC RPC Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 30 03 2019 Bondarenko Andrij 13 12 2015 Open the world and Ukraine ukr 2015 2019 ANDRIJ BONDARENKO Arhiv originalu za 11 sichnya 2020 Procitovano 30 03 2019 Strocka Alina and Vengrovska L V and Yershov V O 2012 ukr Ukrayinska polonistika 9 s 24 30 ISSN 2220 4555 ISSN 2220 4555 Arhiv originalu za 10 bereznya 2019 Procitovano 27 bereznya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya issn dovidka PosilannyaHalczyniec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 550 pol Pogoda v seli Galchin 19 grudnya 2011 u Wayback Machine