Лехнівський район

Березанський район — колишній район в Українській РСР у 1923–1930 і 1935–1962 роках на території сучасної Київської області із центром у селі Березань. До 1927 року носив назву Лехнівський район.

У 1930 році Березанський район було обʼєднано із Баришівським із центром у Баришівці, а у 1935 році відновлено як окремий район із частини Баришівського району.

У 1923–1930 роках район входив до Прилуцької округи Полтавської губернії (у 1923–1925 роках), потім до Київської округи (у 1925–1930 роках) і недовго підпорядковувався центральному уряду УСРР (у 1930 році). У 1935–1962 роках район входив до Київської області.

Історія

Перший Березанський (Лехнівський) район (1923–1930)

У 1923 році в Українській СРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було утворено Лехнівський район у складі Прилуцької округи Полтавської губернії, до якого увійшли території Війтівської, Лехнівської й Березанської волостей Переяславського повіту Київської губернії. Район складався з 21 сільради, мав площу 761 кв. верст і населення 37283 осіб.

10 червня 1925 року Лехнівський район було передано до Київської округи.

Станом на березень 1926 року центром Лехнівського району було містечко Березань, а сам район складався із 22 сільрад, до яких входило 36 поселень: 1 містечко (Березань), 20 сіл, 13 хуторів та 2 залізничні будки.

До 1927/28 років відбулося перейменування Лехнівського района на Березанський.

2 вересня 1930 року було прийнято постанову, якою з 15 вересня Київська та всі інші округи ліквідовувалися, а всі райони, включно із Березанським, підпорядковувалися безпосередньо центральному уряду УСРР. Також було ліквідовано Баришівський район із повним включенням його території до Березанського району.

Постановою ВУЦВК від 22 вересня 1930 року центр Березанського району було перенесено з села Березань до села Баришівки, а район перейменовано на Баришівський.

1932 року Баришівський район увійшов до складу новоутвореної Київської області.

Другий Березанський район (1935–1962)

У 1935 році в УСРР було розукрупнено райони. Зокрема, постановами ВУЦВК від 22 січня і 17 лютого було відновлено Березанський район Київської області у складі 17 сільських рад із центром у селі Березань. До району було включено: Березанську, Войтівську, Велико-Крупольську, Жуківську, Леляківську, Лехнівську, Мяло-Березанську, Мало-Крупольську, Мало-Супоївську, Недрянську, Пилипчинську, Семенівську, Софіївську, Усівську, Хмільовицьку, Черевківську та Ярешківську сільські ради, вилучених зі складу Баришівського району.

Станом на 1 вересня 1946 року в районі було 27 населених пунктів, які підпорядковувались 18 сільським радам. З них 18 сіл і 9 хуторів.

До складу району входили такі сільради: Березанська, Велико-Крупільська, Войківська, Жовтнева, Жуківська, Леляківська, Лехнівська, Малоберезанська, Малокрупільська, Малосупоївська, Недрівська, Пилипчанська, Софіївська, Усівська, Хмельовицька, Черевківська та Ярешківська.

Район ліквідований 30 грудня 1962 року, майже усі його населені пункти відійшли до Баришівського, а села Малосупоївської та Черевківської сільських рад — до Яготинського районів.

Джерела

1. Постанова ВУЦВК № 18-19 (312) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Полтавщини»
2. Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
3. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648-2012 рр.) (PDF). Полтава: Полтавська обласна рада, Державний архів Полтавської області. 2012. с. 52.
4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 червня 1925 року «Про скасування Золотоноської округи й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу Полтавщини».
5. Список поселень Київської округи / Київський Окружний виконавчий комітет робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — К., 1926. — сторінки 39-41
6. Статистично-економічний довідник київщини 1927/28 р. / Київський окрплан та Окрстатбюро. — К. : Видання «Экономического вестника», 1928 — 532 с.
7. Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки : довідник (PDF). Біла Церква: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
8. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
9. ВУЦВК, Постанова Президії. ЗЗРРСУУ/1931/1/Про зміни в адміністративно-територіяльному поділі УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 31 жовтня 2022.
10. ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 28 липня 2021.
11. комітету, Постанова Президії Всеукраїнського центрального виконавчого. ЗЗРРСУУ/1935/3/Про розукрупнення районів УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 31 жовтня 2022.
12. Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України : за 1935 рік. Київ: Вид. ВУЦВК "Радянське будівництво і право". 1935–1936. с. 35—36.

• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 256–257.