Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Якович Лернер (1913, Вінниця, УНР — 2004, Реховот, Ізраїль) — радянський та ізраїльський кібернетик, фахівець в області автоматики і проблем управління, один з найвідоміших вчених-«відмовників».
| Лернер Олександр Якович | |
|---|---|
| Народився | 7 вересня 1913 Вінниця |
| Помер | 6 квітня 2004 (90 років) Реховот, Ізраїль |
| Країна |  СРСР →  Ізраїль |
| Діяльність | письменник, викладач університету |
| Alma mater | Московський енергетичний інститут |
| Галузь | кібернетика |
| Заклад | ; Інститут Вейцмана |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Аспіранти, докторанти | Вапник Володимир Наумович[1] |
| Членство | Російська академія наук |
| Відомий завдяки: | розроблення теорії оптимального управління |
| У шлюбі з | Юдіф Абрамівна Лернер |
| Діти | Володимир Лернер, Софія Левін |
Біографія
Народився в місті Вінниця. Батько був фармацевтом і до революції володів аптекою, за радянської влади він працював в державній аптеці. Мати, до шлюбу Ґрінберґу, була домогосподаркою. Закінчив школу-семирічку в 12 років, двічі перескочивши через клас, через рік вступив до Вінницького індустріального технікуму. Закінчивши технікум, отримав спеціальність електромеханіка. 1931 року переїхав до Москви, де влаштувався на роботу в «Стандартгорпроект» і одночасно вступив у ВТНЗ при Енергопромі. Через рік ВТНЗ був розформований, але Лернеру вдалося, склавши іспити, перевестися на третій курс Московського Енергетичного інституту (МЕІ). 1935 року захистив диплом і був залишений в аспірантурі. 1940 році захистив в МЕІ кандидатську дисертацію, присвячену управлінню за допомогою електроприводів. Був прийнятий на роботу в МЕІ доцентом-погодинником.
Під час Німецько-радянської війни Лернер працював з налагодженням американської апаратури на заводі, що будувався у Сибіру, з виробництва біметалу для патронів. 1943 року, після закінчення будівництва заводу, керував науково-дослідною лабораторією з автоматизації металургійної промисловості Міністерства чорної металургії в Москві.
Запрошений для підготовки докторської дисертації в .
Один з основоположників теорії і практики оптимального управління. 1952 року опублікував статтю «Поліпшення динамічних властивостей автоматичних компенсаторів за допомогою нелінійних зв'язків» («Автоматика і телемеханіка», № 2 і № 4). Висновки роботи використані в підвищенні швидкодії автоматичних електронних потенціометрів.
1954 року Лернер опублікував нову працю «Метод ізохрон для оптимального управління» («Автоматика і телемеханіка», № 6), що продовжувала розвиток теорії оптимального управління. У цій публікації він вперше ввів поняття областей ізохрон в фазовому просторі керованої динамічної системи. Використання цього підходу пізніше вплинуло на розвиток методу динамічного програмування Річарда Беллмана, так як області ізохрон можна розглядати як перетин функції Беллмана стосовно до вирішення завдань швидкодії динамічних систем.
Незабаром після смерті Сталіна Лернер захистив докторську дисертацію.
Займаючись актуальною темою, теорією оптимального управління, Лернер став одним з провідних радянських кібернетиків, йому дозволяли виїзди за кордон, він відвідував під час наукових відряджень Францію, Італію, Сполучені Штати, Японію.
1960 року разом з опублікував праці, в яких розвивалися принципи управління системами з розподіленими параметрами, тобто було закладено новий напрямок теорії управління (Доповіді АН СРСР «Автоматика і телемеханіка»).
В середині 60-х років створив в Інституті автоматики і телемеханіки відділ великих систем і став його керівником. Разом з В. Н. Вапником і їм було запропоновано новий метод розпізнавання образів, названий методом «узагальненого портрета».
З 1967 року став ініціатором дослідження проблем управління великими автоматизованими системами. Наприкінці 70-х років почав вивчати роль людини в системі управління, сформулював разом з В. Н. Бурковим принцип відкритого управління в теорії активних систем.
Життя у «відмові»
У жовтні 1971 року О. Я. Лернер і його родина подали заяву про від'їзд до Ізраїлю.
23 грудня 1971 року родина Лернера отримала відмову на виїзд з СРСР. При цьому сам Лернер був звільнений з Інституту проблем управління АН СРСР, де він пропрацював понад 20 років, і з Московского фізико-технічного інституту, де він викладав більше 10 років. Цього ж часу Лернера було позбавлено і його виборних посад: голови Комітету щодо застосування автоматики національного комітету СРСР з автоматичного управління, члена Ради з кібернетики при Президії АН СРСР, члена Вченої Ради Інституту проблем управління, члена редколегії Великої Радянської Енциклопедії, журналу «Автоматика і телемеханіка», журналу «Прилади і системи управління» та ще 48 інших посад. Намагалися зняти Лернера і з поста заступника Голови Комітету щодо застосування автоматики Міжнародної федерації з автоматичного управління, але цю спробу відкинула сама Федерація. Видавництво «Наука» та видавництво «Металургія» вилучили зі своїх планів намічені до видання книги О. Лернера. З усіх публікованих книг і статей з теорії управління вилучалися будь-які посилання на роботи Лернера. З 1 грудня 1971 року Лернер і його дружина позбавлені медичної допомоги в системі АН СРСР. Дозвіл на виїзд з СРСР родина Лернерів отримала тільки через 16 з половиною років, 1988 року.
Лернер організував у своїй квартирі науковий семінар «відмовників», тобто семінар для вчених, які, не отримуючи дозволу на виїзд з СРСР, при цьому були вигнані з наукового середовища. Семінар діяв з літа 1972 і до 1981 року.
У травні 1981 року до квартири Лернера, в день і годину коли мав розпочатися семінар, прийшли три співробітники КДБ і заявили: «Усе, ваш семінар закритий!». Один з них став біля дверей квартири, двоє — біля під'їзду, і нікого не пускали, оголошуючи всім, що семінар закритий.
4 березня 1977 року в газеті «Известия» опубліковано «Відкритий лист» Олександра Ліпавского (секретного співробітника КДБ, впровадженого в середу відмовників), в якому бажаючі емігрувати євреї звинувачувалися в шпигунстві, а Лернер був названий «лідером зграї шпигунів». Того ж дня в квартирі Лернера був проведений обшук. Однак Лернера не заарештували, а були заарештовано його друзів, відмовників Анатолія Щаранського, і Іду Нудель.
10 вересня 1978 року на квартирі Лернера відбулася зустріч дисидентів, в тому числі А. Д. Сахарова, з сенатором . Зустріч проходила пізно вночі через щільну програми візиту Кеннеді до Москви.
В Ізраїлі
У січні 1988 року Лернеру дозволили виїхати до Ізраїлю. Відразу після приїзду туди Лернер отримав місце професора в Інституті Вейцмана. Ще в СРСР Лернер багато працював над питанням створення штучного серця і розробив так званий . Однак виявилося, що до сих пір не винайдено матеріалів, які б дозволили втілити ці ідеї.
Пізніше Лернер працював над пошуком способів переміщення предметів «майже без тертя». Спільно з Б. Левіним він розробляв теорію і конструював новий тип механічного рушія, який з вкрай низькими втратами на тертя здатний пересуватися вузькими криволінійними каналами (подібним до кровоносних судин або кишковику).
Незадовго перед смертю Лернер почав писати книгу про наукові принципи устрою сучасної держави. Книга залишилася не завершеною.
Родина
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- (рос.) Юлій Кошаровський: Інтерв'ю з О. Я. Лернером [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- (рос.) Хроніка Поточних Подій: випуск 24 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)Кібернетичний семінар на квартирі у Олександра Лернера (1972—1981) [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.) «Лидер шайки шпионов» — Jewish.Ru [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.) Сахаров А., Боннэр Е. Дневники. Т. 1. C. 356—357.
- (рос.) Сахаров А., Боннэр Е. Дневники. Т. 1. C. 768—769.
- (рос.) Ида Нудель. Рука в темноте. Часть 16 [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.]
- (рос.) Хронологія подій сіоністського руху в Радянському Союзі. Упоряд. Юлій Кошаровський і Інід Вертман [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Yakovich Lerner 1913 Vinnicya UNR 2004 Rehovot Izrayil radyanskij ta izrayilskij kibernetik fahivec v oblasti avtomatiki i problem upravlinnya odin z najvidomishih vchenih vidmovnikiv Lerner Oleksandr YakovichNarodivsya7 veresnya 1913 1913 09 07 VinnicyaPomer6 kvitnya 2004 2004 04 06 90 rokiv Rehovot IzrayilKrayina SRSR IzrayilDiyalnistpismennik vikladach universitetuAlma materMoskovskij energetichnij institutGaluzkibernetikaZaklad Institut VejcmanaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor naukAspiranti doktorantiVapnik Volodimir Naumovich 1 ChlenstvoRosijska akademiya naukVidomij zavdyaki rozroblennya teoriyi optimalnogo upravlinnyaU shlyubi zYudif Abramivna LernerDitiVolodimir Lerner Sofiya Levin U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lerner BiografiyaNarodivsya v misti Vinnicya Batko buv farmacevtom i do revolyuciyi volodiv aptekoyu za radyanskoyi vladi vin pracyuvav v derzhavnij apteci Mati do shlyubu Grinbergu bula domogospodarkoyu Zakinchiv shkolu semirichku v 12 rokiv dvichi pereskochivshi cherez klas cherez rik vstupiv do Vinnickogo industrialnogo tehnikumu Zakinchivshi tehnikum otrimav specialnist elektromehanika 1931 roku pereyihav do Moskvi de vlashtuvavsya na robotu v Standartgorproekt i odnochasno vstupiv u VTNZ pri Energopromi Cherez rik VTNZ buv rozformovanij ale Lerneru vdalosya sklavshi ispiti perevestisya na tretij kurs Moskovskogo Energetichnogo institutu MEI 1935 roku zahistiv diplom i buv zalishenij v aspiranturi 1940 roci zahistiv v MEI kandidatsku disertaciyu prisvyachenu upravlinnyu za dopomogoyu elektroprivodiv Buv prijnyatij na robotu v MEI docentom pogodinnikom Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Lerner pracyuvav z nalagodzhennyam amerikanskoyi aparaturi na zavodi sho buduvavsya u Sibiru z virobnictva bimetalu dlya patroniv 1943 roku pislya zakinchennya budivnictva zavodu keruvav naukovo doslidnoyu laboratoriyeyu z avtomatizaciyi metalurgijnoyi promislovosti Ministerstva chornoyi metalurgiyi v Moskvi Zaproshenij dlya pidgotovki doktorskoyi disertaciyi v Odin z osnovopolozhnikiv teoriyi i praktiki optimalnogo upravlinnya 1952 roku opublikuvav stattyu Polipshennya dinamichnih vlastivostej avtomatichnih kompensatoriv za dopomogoyu nelinijnih zv yazkiv Avtomatika i telemehanika 2 i 4 Visnovki roboti vikoristani v pidvishenni shvidkodiyi avtomatichnih elektronnih potenciometriv 1954 roku Lerner opublikuvav novu pracyu Metod izohron dlya optimalnogo upravlinnya Avtomatika i telemehanika 6 sho prodovzhuvala rozvitok teoriyi optimalnogo upravlinnya U cij publikaciyi vin vpershe vviv ponyattya oblastej izohron v fazovomu prostori kerovanoyi dinamichnoyi sistemi Vikoristannya cogo pidhodu piznishe vplinulo na rozvitok metodu dinamichnogo programuvannya Richarda Bellmana tak yak oblasti izohron mozhna rozglyadati yak peretin funkciyi Bellmana stosovno do virishennya zavdan shvidkodiyi dinamichnih sistem Nezabarom pislya smerti Stalina Lerner zahistiv doktorsku disertaciyu Zajmayuchis aktualnoyu temoyu teoriyeyu optimalnogo upravlinnya Lerner stav odnim z providnih radyanskih kibernetikiv jomu dozvolyali viyizdi za kordon vin vidviduvav pid chas naukovih vidryadzhen Franciyu Italiyu Spolucheni Shtati Yaponiyu 1960 roku razom z opublikuvav praci v yakih rozvivalisya principi upravlinnya sistemami z rozpodilenimi parametrami tobto bulo zakladeno novij napryamok teoriyi upravlinnya Dopovidi AN SRSR Avtomatika i telemehanika V seredini 60 h rokiv stvoriv v Instituti avtomatiki i telemehaniki viddil velikih sistem i stav jogo kerivnikom Razom z V N Vapnikom i yim bulo zaproponovano novij metod rozpiznavannya obraziv nazvanij metodom uzagalnenogo portreta Z 1967 roku stav iniciatorom doslidzhennya problem upravlinnya velikimi avtomatizovanimi sistemami Naprikinci 70 h rokiv pochav vivchati rol lyudini v sistemi upravlinnya sformulyuvav razom z V N Burkovim princip vidkritogo upravlinnya v teoriyi aktivnih sistem Zhittya u vidmovi U zhovtni 1971 roku O Ya Lerner i jogo rodina podali zayavu pro vid yizd do Izrayilyu 23 grudnya 1971 roku rodina Lernera otrimala vidmovu na viyizd z SRSR Pri comu sam Lerner buv zvilnenij z Institutu problem upravlinnya AN SRSR de vin propracyuvav ponad 20 rokiv i z Moskovskogo fiziko tehnichnogo institutu de vin vikladav bilshe 10 rokiv Cogo zh chasu Lernera bulo pozbavleno i jogo vibornih posad golovi Komitetu shodo zastosuvannya avtomatiki nacionalnogo komitetu SRSR z avtomatichnogo upravlinnya chlena Radi z kibernetiki pri Prezidiyi AN SRSR chlena Vchenoyi Radi Institutu problem upravlinnya chlena redkolegiyi Velikoyi Radyanskoyi Enciklopediyi zhurnalu Avtomatika i telemehanika zhurnalu Priladi i sistemi upravlinnya ta she 48 inshih posad Namagalisya znyati Lernera i z posta zastupnika Golovi Komitetu shodo zastosuvannya avtomatiki Mizhnarodnoyi federaciyi z avtomatichnogo upravlinnya ale cyu sprobu vidkinula sama Federaciya Vidavnictvo Nauka ta vidavnictvo Metalurgiya viluchili zi svoyih planiv namicheni do vidannya knigi O Lernera Z usih publikovanih knig i statej z teoriyi upravlinnya viluchalisya bud yaki posilannya na roboti Lernera Z 1 grudnya 1971 roku Lerner i jogo druzhina pozbavleni medichnoyi dopomogi v sistemi AN SRSR Dozvil na viyizd z SRSR rodina Lerneriv otrimala tilki cherez 16 z polovinoyu rokiv 1988 roku Lerner organizuvav u svoyij kvartiri naukovij seminar vidmovnikiv tobto seminar dlya vchenih yaki ne otrimuyuchi dozvolu na viyizd z SRSR pri comu buli vignani z naukovogo seredovisha Seminar diyav z lita 1972 i do 1981 roku U travni 1981 roku do kvartiri Lernera v den i godinu koli mav rozpochatisya seminar prijshli tri spivrobitniki KDB i zayavili Use vash seminar zakritij Odin z nih stav bilya dverej kvartiri dvoye bilya pid yizdu i nikogo ne puskali ogoloshuyuchi vsim sho seminar zakritij 4 bereznya 1977 roku v gazeti Izvestiya opublikovano Vidkritij list Oleksandra Lipavskogo sekretnogo spivrobitnika KDB vprovadzhenogo v seredu vidmovnikiv v yakomu bazhayuchi emigruvati yevreyi zvinuvachuvalisya v shpigunstvi a Lerner buv nazvanij liderom zgrayi shpiguniv Togo zh dnya v kvartiri Lernera buv provedenij obshuk Odnak Lernera ne zaareshtuvali a buli zaareshtovano jogo druziv vidmovnikiv Anatoliya Sharanskogo i Idu Nudel 10 veresnya 1978 roku na kvartiri Lernera vidbulasya zustrich disidentiv v tomu chisli A D Saharova z senatorom Zustrich prohodila pizno vnochi cherez shilnu programi vizitu Kennedi do Moskvi V Izrayili U sichni 1988 roku Lerneru dozvolili viyihati do Izrayilyu Vidrazu pislya priyizdu tudi Lerner otrimav misce profesora v Instituti Vejcmana She v SRSR Lerner bagato pracyuvav nad pitannyam stvorennya shtuchnogo sercya i rozrobiv tak zvanij Odnak viyavilosya sho do sih pir ne vinajdeno materialiv yaki b dozvolili vtiliti ci ideyi Piznishe Lerner pracyuvav nad poshukom sposobiv peremishennya predmetiv majzhe bez tertya Spilno z B Levinim vin rozroblyav teoriyu i konstruyuvav novij tip mehanichnogo rushiya yakij z vkraj nizkimi vtratami na tertya zdatnij peresuvatisya vuzkimi krivolinijnimi kanalami podibnim do krovonosnih sudin abo kishkoviku Nezadovgo pered smertyu Lerner pochav pisati knigu pro naukovi principi ustroyu suchasnoyi derzhavi Kniga zalishilasya ne zavershenoyu RodinaDruzhina Yudif Abramivna Lerner 13 lipnya 1981 pomerla v Moskvi za 6 z polovinoyu rokiv do otrimannya dozvolu na viyizd z SRSR Sin Volodimir Lerner Dochka Sofiya Lerner Sonya Lerner u shlyubi Levin PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 ros Yulij Kosharovskij Interv yu z O Ya Lernerom 15 veresnya 2017 u Wayback Machine ros Hronika Potochnih Podij vipusk 24 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Kibernetichnij seminar na kvartiri u Oleksandra Lernera 1972 1981 29 listopada 2016 u Wayback Machine ros Lider shajki shpionov Jewish Ru 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Saharov A Bonner E Dnevniki T 1 C 356 357 ros Saharov A Bonner E Dnevniki T 1 C 768 769 ros Ida Nudel Ruka v temnote Chast 16 29 sichnya 2018 u Wayback Machine ros Hronologiya podij sionistskogo ruhu v Radyanskomu Soyuzi Uporyad Yulij Kosharovskij i Inid Vertman 29 sichnya 2018 u Wayback Machine