Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лепонтійська мова — мертва континентальна кельтська мова, на якій говорили на частині терену Реції і Цизальпійської Галлії (сьогоденна Північна Італія) у 550 — 100 р. до Р.Х.. Письмові пам'ятки лепонтійської мови, знайдені в районі навколо Лугано, Швейцарія, і озер Комо і Лаго-Маджоре Італія.
| Лепонтійська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Італія, Швейцарія |
| Носії | 0 осіб |
| Писемність | |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | xlp |
Класифікація
Щодо місця лепонтійської мови у кельтській групі у вчених немає повної згоди: так, Й. Ф. Ешка вважає його діалектом галльської мови, в той час як вважає, що найраніші пам'ятки, які традиційно відносять до лепонтійської, є одним з протокельтських діалектів.
Лепонтійска мова відома за кількома написами, створеними за допомогою — однієї з , що має походження від етруської.
були асимільовані спочатку галлами при заселенні тими долини річки По, а потім — римлянами, з поширенням влади Риму над Цизальпійську Галлію наприкінці II-початку I століття до Р. Х..
Раніше оскаржувалася приналежність всіх цих написів до кельтських мов; вважали що багато (зокрема, всі без винятку найдавніші) написані на якійсь індоєвропейській, але не кельтській мові, спорідненій лігурійській. Пропонувалося вважати лепонтійську некельтською мовою, а кельтські написи відносити до . Після робіт М. Лежена встановилася нинішня точка зору на лепонтійську як окрему кельтську мову. В останні роки з'явилося думка, що лепонтійська є діалектом галльської (тут, правда, слід пам'ятати, що саме поняття «галльська мова» є вельми розпливчастим і включає, ймовірно, безліч різних діалектів, до того ж зафіксованих в різний час).
Назва «лепонтійська мова» походить від племені , які займали частину території стародавньої Реції, а саме область на кордоні сьогоденної Італії і Швейцарії. Проте багато кельтологів використовують цю назву для всіх кельтських діалектів древньої Італії. Таке вживання заперечується тими, хто вважає лепонтіїв древнім населенням цих місцевостей, відмінним від тих «галльських» племен, що перейшли через Альпи вже в історичний час.
Найдавніші лепонтійські написи датуються V століттям до Р. Х.. : напис з датується VI ст. до Р. Х., а з Сесто-Календе — ймовірно, навіть VII ст. до н. е.. Творців цих написів сьогодні іноді ідентифікують з носіям , яку деякі вважають кельтською. Час вимирання лепонтійської мови визначається тільки по відсутності пізніх пам'ятників.
Лінгвістичні особливості
Лепонтійська багато в чому представляє дуже архаїчний етап розвитку кельтських мов: у ній, ймовірно, зберігається (у вигляді фрикативного) індоєвропейське */p/ між голосними (зникла в цій позиції у всіх інших кельтських мовах), засвідчена архаїчна форма перфекту від деномінатівних дієслів на */- tu/ (karnitus). З іншого боку, лепонтійська має інновації: найпомітніша - перехід *kw в p (як у галльській і бритських мовах): latumarui sapsutaipe 'Латумару і Сапсуте' (пор. лат. -que 'й', кельтіберійське -Cue).
Примітки
- Eska, JF. 1998. The linguistic position of Lepontic. Proceedings of the 24th Annual Meeting of the Berkeley Lingustic Society.
Ресурси Інтернету
Література
- De Marinis, R.C. (1991). "I Celti Golasecchiani". In Multiple Authors, I Celti, Bompiani.
- Eska, J. F. (1998). "The linguistic position of Lepontic". In Proceedings of the twenty-fourth annual meeting of the Berkeley Linguistics Society vol. 2, Special session on Indo-European subgrouping and internal relations (February 14, 1998), ed. B. K. Bergin, M. C. Plauché, and A. C. Bailey, 2–11. : Berkeley Linguistics Society.
- Eska, J. F., and D. E. Evans. (1993). "Continental Celtic". In The Celtic Languages, ed. M. J. Ball, 26–63. London: Routledge. .
- Gambari, F. M., and G. Colonna (1988). Il bicchiere con iscrizione arcaica de Castelletto Ticino e l'adozione della scrittura nell'Italia nord-occidentale. Studi Etruschi. 54: 119—64.
- Koch, John T. (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia. ABC-CLIO.
- Lejeune, M. (1970–71). Documents gaulois et para-gaulois de Cisalpine. Études Celtiques. 12: 357—500.
- Lejeune, M. (1971). Lepontica. Paris: Société d'Éditions 'Les Belles Lettres'.
- Lejeune, M. (1978). Vues présentes sur le celtique ancien. Académie Royale de Belgique, Bulletin de la Classe des Lettres et des Sciences morales et politiques. 64: 108—21.
- Lejeune, M. (1988). Recueil des inscriptions gauloises: II.1 Textes gallo-étrusques. Textes gallo-latins sur pierre. Paris: CNRS.
- Pisani, V. (1964). Le lingue dell'Italia antica oltre il latino (вид. 2nd). : Rosenberg & Sellier.
- Prosdocimi, A.L. (1991). "Lingua e scrittura dei primi Celti". In Multiple Authors, I Celti, pp. 50–60, Bompiani.
- Tibiletti Bruno, M. G. (1978). "Ligure, leponzio e gallico". In Popoli e civiltà dell'Italia antica vi, Lingue e dialetti, ed. A. L. Prosdocimi, 129–208. Rome: Biblioteca di Storia Patria.
- Tibiletti Bruno, M. G. (1981). "Le iscrizioni celtiche d'Italia". In I Celti d'Italia, ed. E. Campanile, 157–207. Pisa: Giardini.
- Whatmough, J. (1933). The Prae-Italic Dialects of Italy, vol. 2, "The Raetic, Lepontic, Gallic, East-Italic, Messapic and Sicel Inscriptions", Cambridge, Massachusetts, Harvard University Press
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lepontijska mova mertva kontinentalna keltska mova na yakij govorili na chastini terenu Reciyi i Cizalpijskoyi Galliyi sogodenna Pivnichna Italiya u 550 100 r do R H Pismovi pam yatki lepontijskoyi movi znajdeni v rajoni navkolo Lugano Shvejcariya i ozer Komo i Lago Madzhore Italiya Lepontijska movaPoshirena v Italiya ShvejcariyaNosiyi 0 osibPisemnistKlasifikaciya Indoyevropejska sim ya Keltska grupaKontinentalni keltski movi dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3 xlpKlasifikaciyaLeopontska abetkaRozpovsyudzhennya leopontijskoyi movi Shodo miscya lepontijskoyi movi u keltskij grupi u vchenih nemaye povnoyi zgodi tak J F Eshka vvazhaye jogo dialektom gallskoyi movi v toj chas yak vvazhaye sho najranishi pam yatki yaki tradicijno vidnosyat do lepontijskoyi ye odnim z protokeltskih dialektiv Lepontijska mova vidoma za kilkoma napisami stvorenimi za dopomogoyu odniyeyi z sho maye pohodzhennya vid etruskoyi buli asimilovani spochatku gallami pri zaselenni timi dolini richki Po a potim rimlyanami z poshirennyam vladi Rimu nad Cizalpijsku Galliyu naprikinci II pochatku I stolittya do R H Ranishe oskarzhuvalasya prinalezhnist vsih cih napisiv do keltskih mov vvazhali sho bagato zokrema vsi bez vinyatku najdavnishi napisani na yakijs indoyevropejskij ale ne keltskij movi sporidnenij ligurijskij Proponuvalosya vvazhati lepontijsku nekeltskoyu movoyu a keltski napisi vidnositi do Pislya robit M Lezhena vstanovilasya ninishnya tochka zoru na lepontijsku yak okremu keltsku movu V ostanni roki z yavilosya dumka sho lepontijska ye dialektom gallskoyi tut pravda slid pam yatati sho same ponyattya gallska mova ye velmi rozplivchastim i vklyuchaye jmovirno bezlich riznih dialektiv do togo zh zafiksovanih v riznij chas Nazva lepontijska mova pohodit vid plemeni yaki zajmali chastinu teritoriyi starodavnoyi Reciyi a same oblast na kordoni sogodennoyi Italiyi i Shvejcariyi Prote bagato keltologiv vikoristovuyut cyu nazvu dlya vsih keltskih dialektiv drevnoyi Italiyi Take vzhivannya zaperechuyetsya timi hto vvazhaye lepontiyiv drevnim naselennyam cih miscevostej vidminnim vid tih gallskih plemen sho perejshli cherez Alpi vzhe v istorichnij chas Najdavnishi lepontijski napisi datuyutsya V stolittyam do R H napis z datuyetsya VI st do R H a z Sesto Kalende jmovirno navit VII st do n e Tvorciv cih napisiv sogodni inodi identifikuyut z nosiyam yaku deyaki vvazhayut keltskoyu Chas vimirannya lepontijskoyi movi viznachayetsya tilki po vidsutnosti piznih pam yatnikiv Lingvistichni osoblivostiLepontijska bagato v chomu predstavlyaye duzhe arhayichnij etap rozvitku keltskih mov u nij jmovirno zberigayetsya u viglyadi frikativnogo indoyevropejske p mizh golosnimi znikla v cij poziciyi u vsih inshih keltskih movah zasvidchena arhayichna forma perfektu vid denominativnih diyesliv na tu karnitus Z inshogo boku lepontijska maye innovaciyi najpomitnisha perehid kw v p yak u gallskij i britskih movah latumarui sapsutaipe Latumaru i Sapsute por lat que j keltiberijske Cue PrimitkiEska JF 1998 The linguistic position of Lepontic Proceedings of the 24th Annual Meeting of the Berkeley Lingustic Society Resursi InternetuLiteraturaDe Marinis R C 1991 I Celti Golasecchiani In Multiple Authors I Celti Bompiani Eska J F 1998 The linguistic position of Lepontic In Proceedings of the twenty fourth annual meeting of the Berkeley Linguistics Society vol 2 Special session on Indo European subgrouping and internal relations February 14 1998 ed B K Bergin M C Plauche and A C Bailey 2 11 Berkeley Linguistics Society Eska J F and D E Evans 1993 Continental Celtic In The Celtic Languages ed M J Ball 26 63 London Routledge ISBN 0 415 01035 7 Gambari F M and G Colonna 1988 Il bicchiere con iscrizione arcaica de Castelletto Ticino e l adozione della scrittura nell Italia nord occidentale Studi Etruschi 54 119 64 Koch John T 2006 Celtic Culture A Historical Encyclopedia ABC CLIO Lejeune M 1970 71 Documents gaulois et para gaulois de Cisalpine Etudes Celtiques 12 357 500 Lejeune M 1971 Lepontica Paris Societe d Editions Les Belles Lettres Lejeune M 1978 Vues presentes sur le celtique ancien Academie Royale de Belgique Bulletin de la Classe des Lettres et des Sciences morales et politiques 64 108 21 Lejeune M 1988 Recueil des inscriptions gauloises II 1 Textes gallo etrusques Textes gallo latins sur pierre Paris CNRS Pisani V 1964 Le lingue dell Italia antica oltre il latino vid 2nd Rosenberg amp Sellier Prosdocimi A L 1991 Lingua e scrittura dei primi Celti In Multiple Authors I Celti pp 50 60 Bompiani Tibiletti Bruno M G 1978 Ligure leponzio e gallico In Popoli e civilta dell Italia antica vi Lingue e dialetti ed A L Prosdocimi 129 208 Rome Biblioteca di Storia Patria Tibiletti Bruno M G 1981 Le iscrizioni celtiche d Italia In I Celti d Italia ed E Campanile 157 207 Pisa Giardini Whatmough J 1933 The Prae Italic Dialects of Italy vol 2 The Raetic Lepontic Gallic East Italic Messapic and Sicel Inscriptions Cambridge Massachusetts Harvard University Press