Леоні́д Іва́нович Андріє́вський (нар. 14 березня 1942, Лубни) — український художник, журналіст, мистецтвознавець, літературознавець, видавець, громадський діяч і педагог; член Спілки журналістів України з 1982 року, Спілки художників України з 1994 року, Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з травня 2003 року по листопад 2005 року) та Академії критики, мистецтва та естетичних наук України з 2016 року (віцепрезидент з 2017 року).
Андрієвський Леонід Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 14 березня 1942 (82 роки) Лубни, Полтавська область, Українська РСР, СРСР | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | пейзаж | |||
Навчання | Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1976) | |||
Діяльність | художник, журналіст, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч | |||
Вчитель | Семенюта Василь Іванович | |||
Працівник | Ленінська кузня, Київський експериментальний кераміко-художній завод, Наукова думка, Український фонд культури, Криниця і Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука | |||
Діти | Андрієвська Анжеліка Леонідівна | |||
Вчене звання | професор | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 14 березня 1942 року в місті Лубнах Полтавської області (нині Україна). Під час німецько-радянської війни разом із матір'ю був примусово вивезений до Німеччини, де протягом 1943—1945 років перебував у концтаборі під Нюрнбергом. Після звільнення американськими військами, переданий у радянські фільтраційні табори і 1945 року повернувся до України.
Протягом 1954—1957 років мешкав з батьками у Криму. У 1957—1958 роках навчався у художній студії в Лубнах, був учнем Василя Семенюти. У 1958—1961 роках перебував з батьками на Далекому Сході — у пересильному таборі в бухті Находці, портах Ваніно, Совєтська Гавань. У Совєтській Гавані працював робітником на заводі, одночасно там же продовжив здобувати мистецьку освіту у художній студії у Д. Новикова. Протягом 1961—1964 років проходив строкову службу в Збройних силах СРСР, служив на Далекому Сході.
У 1964—1965 роках працював слюсарем на заводі «Ленінська кузня» у Києві; у 1965—1966 роках — художником по розпису, гравером-літографом Київського заводу художньої кераміки; у 1966—1967 роках — старшим майстром оформлювального цеху творчо-виробничого комбінату Художнього фонду УРСР (взяв участь в оформленні 1-ї Всесвітньої виставки в Києві); у 1967—1969 роках — художнім редактором відділу друкованої реклами та у 1969—1975 роках — головним художником, заступником голови художньої ради Київського рекламного комбінату; у 1975—1976 роках обіймав посади заступника начальника, головного художника, заступника голови художньої ради художньо-конструкторського бюро «Укрторгреклама». Одночасно із роботою упродовж 1970—1976 років навчався на заочному відділенні факультету журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка.
У 1976—1989 роках завідував відділом художнього оформлення видавництва «Наукова думка»; у 1989—1993 роках обіймав посаду головного художника видавництва «Свенас»; у 1993—1998 роках — головного художника видавництва «Аконіт». Одночасно з 1994 року був заступником голови, членом президії Українського фонду культури.
Від 1998 року — директор видавництва «Криниця», одночасно у 2000—2001 роках — професор Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну; у 2001—2004 роках — голова правління благодійної організації «Шевченківський фонд — XXI століття»; у 2004—2011 роках — професор, завідувач кафедри графічного дизайну Інституту підприємництва, права і реклами.
Мешкає у Києві в будинку на вулиці Антоновича, № 166.
Родина
Творчість
Працює в галузях монументально-декоративного, станкового живопису (віддає перевагу пейзажу) та книжкової графіки (займається комплексним оформленням книг). Серед робіт:
- Оформив понад 100 видань, серед яких
- календар «Каштан» (1969, Фінляндія);
- «Василь Штернберг» Інни Пархоменко (1978);
- «Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности 12–13 веков» Петра Толочка (1980);
- «Крізь віки. Київ в образотворчому мистецтві 12– 20 століть» (1982, упорядники Юрій Белічко, Володимир Підгора);
- «Древний Киев» Петра Толочка (1983);
- «Музей західного та східного мистецтва в Києві» (1983);
- «Київський університет. 1834—1984» (українською, російською мовами, 1984);
- «Одеський музей західного та східного мистецтва» (1984);
- «Український портретний живопис першої половини 19 століття» Валентини Рубан (1984);
- «Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР» (1985);
- «Мистецтво, народжене Жовтнем. Українське радянське образотворче мистецтво та архітектура. 1917—1987» (1987, упорядники Юрій Белічко, Сергій Кілессо);
- «Українське народне малярство 13–20 століть. Світ очима народних митців» (1991);
- «Олександр Лопухов» (1991, автор-упорядник Михайло Криволапов);
- «Михайло Паращук Життя і творчість» Дмитра Степовика (1994);
- «Пам'ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга» Якима Запаска (1995);
- «Василь Хмелюк» Олександра Федорука (1996);
- «На спомин рідного краю. Україна у старій листівці» (2000);
- «На спомин рідного краю. Україна у старій листівці» Михайла Забоченя, Олександра Поліщука, Володимира Яцюка (2000);
- «Не забудьте пом'янути… Шевченківська листівка як пам'ятка історії і культури, 1890—1940» Володимира Яцюка (2004, перевидання 2009);
- «Мистецькі роди України. Кричевські і українська художня культура. Василь Кричевський» Валентини Рубан (2004);
- «На межі II—III тисячоліть. Художники Києва. Із древа життя українського образотворчого мистецтва. Живопис. Графіка. Скульптура» (2009, автор-упорядник Вікторія Андрієвська);
- «Розмай Незалежної України. Художники Києва. Українське образотворче мистецтво 1991—2011 років…» (2011, автор-упорядник Вікторія Андрієвська).
Здійснив монументально-декоративні розписи для торговельних павільйонів у Празі (1989).
Мав персональні виставки в Українському фонді культури у 1995, 1996 роках.
Вніс вагомий вклад в розвиток словникової справи в Україні: автор ідеї та організатор проєкту, науковий редактор «Нового тлумачного словника української мови» в 4-х томах (1998) та словників, випущених у видавництві «Криниця». Автор літературних досліджень, статей, післямов і передмов до видань:
- «Така буде нам Україна, які у нас будуть серця» // Майданович Тетяна. Христос і Прометей (1999);
- «Слово про Київ» // Лавров Дмитро. Святий Київ наш великий (2002) та інших.
Відзнаки
- Диплом і пам'ятна медаль (1967; за участь в оформленні 1-ї Всесвітньої виставки в Києві);
- Нагороджений радянськими медалями: «За доблесну працю», «1500-річчя Києва», «Ветеран праці»;
- премії
- Державна премія України імені Тараса Шевченка (1995; разом із Василем Отковичем і Вірою Свєнціцькою; за альбом «Українське народне малярство XIII—XX століть. Світ очима народних митців» виданий у 1991 році);
- Літературно-мистецька премія імені Івана Нечуя-Левицького (2012);
- Заслужений художник України з 1994 року;
- Народний художник України з 1998 року.
Про нього
Творчість художника досліджували:
- Юрій Белічко («Кристалізація любові» // Пам'ять століть. 2007. № 3. С. 100—103; «Леонід Андрієвський — художник книги: літопис життя і творчості». Київ: Криниця, 2012);
- Володимир Підгора («Його книжки урочисті, святкові: [Про лауреата Національної премії Т. Шевченка Л. Андрієвського]» // Вечірній Київ, 1995, 4 березня);
- Дмитро Малаков («Творчі обрії Леоніда Андрієвського» // Київ. 2018. № 9–10. С. 175—179).
Про митця режисером Василем Глинчаком знято фільм «Портрет з книгою» (1994); виходили телепередачі Галини Устенко «Люди і долі» (1995—2009) тощо.
Примітки
- Хто є хто в Україні, 1997, с. 15.
- Андрієвський Леонід Іванович / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- Велика українська енциклопедія, 2016.
- На межі ІІ-ІІІ тисячоліть: Художники Києва, 2009, с. 520.
- Андрієвський Леонід Іванович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 5.
- На межі ІІ-ІІІ тисячоліть: Художники Києва, 2009.
- Указ Президента України від 22 червня 1994 року № 325/94 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури та мистецтва»
- Указ Президента України від 2 липня 1998 року № 721/98 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури та мистецтва»
- В. М. Ханко. Підгора Володимир Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Література
- Андрієвський Леонід Іванович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 19. — .;
- Андрієвський Леонід Іванович // Хто є хто в Україні. — Київ : К.І.С., 1997. — С. 15. — .;
- Ю. В. Бєлічко. Андрієвський Леонід Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — С. 488. — .;
- Андрієвський Леонід Іванович // На межі ІІ-ІІІ тисячоліть: Художники Києва. Із древа життя українського образотворчого мистецтва. Живопис. Графіка. Скульптура : біографічний збірник / В. Л. Андрієвська. — Київ : Криниця, 2009. — С. 520. — .;
- М. Г. Лабінський. Андрієвський, Леонід Іванович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Andriyevskij Leoni d Iva novich Andriye vskij nar 14 bereznya 1942 Lubni ukrayinskij hudozhnik zhurnalist mistectvoznavec literaturoznavec vidavec gromadskij diyach i pedagog chlen Spilki zhurnalistiv Ukrayini z 1982 roku Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1994 roku Komitetu z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka z travnya 2003 roku po listopad 2005 roku ta Akademiyi kritiki mistectva ta estetichnih nauk Ukrayini z 2016 roku viceprezident z 2017 roku Andriyevskij Leonid IvanovichNarodzhennya14 bereznya 1942 1942 03 14 82 roki Lubni Poltavska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSR UkrayinaZhanrpejzazhNavchannyaFakultet zhurnalistiki Kiyivskogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1976 Diyalnisthudozhnik zhurnalist pedagog mistectvoznavec gromadskij diyachVchitelSemenyuta Vasil IvanovichPracivnikLeninska kuznya Kiyivskij eksperimentalnij keramiko hudozhnij zavod Naukova dumka Ukrayinskij fond kulturi Krinicya i Kiyivskij derzhavnij institut dekorativno prikladnogo mistectva i dizajnu imeni Mihajla BojchukaDitiAndriyevska Anzhelika LeonidivnaVchene zvannyaprofesorNagorodiLiteraturno mistecka premiya imeni Ivana Nechuya Levickogo 2012 BiografiyaNarodivsya 14 bereznya 1942 roku v misti Lubnah Poltavskoyi oblasti nini Ukrayina Pid chas nimecko radyanskoyi vijni razom iz matir yu buv primusovo vivezenij do Nimechchini de protyagom 1943 1945 rokiv perebuvav u konctabori pid Nyurnbergom Pislya zvilnennya amerikanskimi vijskami peredanij u radyanski filtracijni tabori i 1945 roku povernuvsya do Ukrayini Protyagom 1954 1957 rokiv meshkav z batkami u Krimu U 1957 1958 rokah navchavsya u hudozhnij studiyi v Lubnah buv uchnem Vasilya Semenyuti U 1958 1961 rokah perebuvav z batkami na Dalekomu Shodi u peresilnomu tabori v buhti Nahodci portah Vanino Sovyetska Gavan U Sovyetskij Gavani pracyuvav robitnikom na zavodi odnochasno tam zhe prodovzhiv zdobuvati mistecku osvitu u hudozhnij studiyi u D Novikova Protyagom 1961 1964 rokiv prohodiv strokovu sluzhbu v Zbrojnih silah SRSR sluzhiv na Dalekomu Shodi U 1964 1965 rokah pracyuvav slyusarem na zavodi Leninska kuznya u Kiyevi u 1965 1966 rokah hudozhnikom po rozpisu graverom litografom Kiyivskogo zavodu hudozhnoyi keramiki u 1966 1967 rokah starshim majstrom oformlyuvalnogo cehu tvorcho virobnichogo kombinatu Hudozhnogo fondu URSR vzyav uchast v oformlenni 1 yi Vsesvitnoyi vistavki v Kiyevi u 1967 1969 rokah hudozhnim redaktorom viddilu drukovanoyi reklami ta u 1969 1975 rokah golovnim hudozhnikom zastupnikom golovi hudozhnoyi radi Kiyivskogo reklamnogo kombinatu u 1975 1976 rokah obijmav posadi zastupnika nachalnika golovnogo hudozhnika zastupnika golovi hudozhnoyi radi hudozhno konstruktorskogo byuro Ukrtorgreklama Odnochasno iz robotoyu uprodovzh 1970 1976 rokiv navchavsya na zaochnomu viddilenni fakultetu zhurnalistiki Kiyivskogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka U 1976 1989 rokah zaviduvav viddilom hudozhnogo oformlennya vidavnictva Naukova dumka u 1989 1993 rokah obijmav posadu golovnogo hudozhnika vidavnictva Svenas u 1993 1998 rokah golovnogo hudozhnika vidavnictva Akonit Odnochasno z 1994 roku buv zastupnikom golovi chlenom prezidiyi Ukrayinskogo fondu kulturi Vid 1998 roku direktor vidavnictva Krinicya odnochasno u 2000 2001 rokah profesor Kiyivskogo institutu dekorativno prikladnogo mistectva ta dizajnu u 2001 2004 rokah golova pravlinnya blagodijnoyi organizaciyi Shevchenkivskij fond XXI stolittya u 2004 2011 rokah profesor zaviduvach kafedri grafichnogo dizajnu Institutu pidpriyemnictva prava i reklami Meshkaye u Kiyevi v budinku na vulici Antonovicha 166 Rodina Batki batko Ivan Timofijovich 1909 1969 robitnik mehanik mati Mariya Antonivna 1922 domogospodarka Druzhina Ganna Oleksandrivna nar 1941 zhurnalist Dochki Anzhelika nar 1965 spivachka Ilona nar 1969 teatroznavec Viktoriya nar 1976 hudozhnik i mistectvoznavec TvorchistPracyuye v galuzyah monumentalno dekorativnogo stankovogo zhivopisu viddaye perevagu pejzazhu ta knizhkovoyi grafiki zajmayetsya kompleksnim oformlennyam knig Sered robit Zhivopis grafika Ptahi priletili 1970 papir guash Ptashina gra 1970 papir guash Osin 1970 papir guash Chovni pri berezi 1970 karton oliya Na tomu berezi Kiyiv 1996 karton oliya Dihannya zimi 1996 karton oliya Oformiv ponad 100 vidan sered yakih kalendar Kashtan 1969 Finlyandiya Vasil Shternberg Inni Parhomenko 1978 Kiev i Kievskaya zemlya v epohu feodalnoj razdroblennosti 12 13 vekov Petra Tolochka 1980 Kriz viki Kiyiv v obrazotvorchomu mistectvi 12 20 stolit 1982 uporyadniki Yurij Belichko Volodimir Pidgora Drevnij Kiev Petra Tolochka 1983 Muzej zahidnogo ta shidnogo mistectva v Kiyevi 1983 Kiyivskij universitet 1834 1984 ukrayinskoyu rosijskoyu movami 1984 Odeskij muzej zahidnogo ta shidnogo mistectva 1984 Ukrayinskij portretnij zhivopis pershoyi polovini 19 stolittya Valentini Ruban 1984 Derzhavnij muzej ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva URSR 1985 Mistectvo narodzhene Zhovtnem Ukrayinske radyanske obrazotvorche mistectvo ta arhitektura 1917 1987 1987 uporyadniki Yurij Belichko Sergij Kilesso Ukrayinske narodne malyarstvo 13 20 stolit Svit ochima narodnih mitciv 1991 Oleksandr Lopuhov 1991 avtor uporyadnik Mihajlo Krivolapov Mihajlo Parashuk Zhittya i tvorchist Dmitra Stepovika 1994 Pam yatki knizhkovogo mistectva Ukrayinska rukopisna kniga Yakima Zapaska 1995 Vasil Hmelyuk Oleksandra Fedoruka 1996 Na spomin ridnogo krayu Ukrayina u starij listivci 2000 Na spomin ridnogo krayu Ukrayina u starij listivci Mihajla Zabochenya Oleksandra Polishuka Volodimira Yacyuka 2000 Ne zabudte pom yanuti Shevchenkivska listivka yak pam yatka istoriyi i kulturi 1890 1940 Volodimira Yacyuka 2004 perevidannya 2009 Mistecki rodi Ukrayini Krichevski i ukrayinska hudozhnya kultura Vasil Krichevskij Valentini Ruban 2004 Na mezhi II III tisyacholit Hudozhniki Kiyeva Iz dreva zhittya ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva Zhivopis Grafika Skulptura 2009 avtor uporyadnik Viktoriya Andriyevska Rozmaj Nezalezhnoyi Ukrayini Hudozhniki Kiyeva Ukrayinske obrazotvorche mistectvo 1991 2011 rokiv 2011 avtor uporyadnik Viktoriya Andriyevska Zdijsniv monumentalno dekorativni rozpisi dlya torgovelnih paviljoniv u Prazi 1989 Mav personalni vistavki v Ukrayinskomu fondi kulturi u 1995 1996 rokah Vnis vagomij vklad v rozvitok slovnikovoyi spravi v Ukrayini avtor ideyi ta organizator proyektu naukovij redaktor Novogo tlumachnogo slovnika ukrayinskoyi movi v 4 h tomah 1998 ta slovnikiv vipushenih u vidavnictvi Krinicya Avtor literaturnih doslidzhen statej pislyamov i peredmov do vidan Taka bude nam Ukrayina yaki u nas budut sercya Majdanovich Tetyana Hristos i Prometej 1999 Slovo pro Kiyiv Lavrov Dmitro Svyatij Kiyiv nash velikij 2002 ta inshih VidznakiDiplom i pam yatna medal 1967 za uchast v oformlenni 1 yi Vsesvitnoyi vistavki v Kiyevi Nagorodzhenij radyanskimi medalyami Za doblesnu pracyu 1500 richchya Kiyeva Veteran praci premiyi Derzhavna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1995 razom iz Vasilem Otkovichem i Viroyu Svyencickoyu za albom Ukrayinske narodne malyarstvo XIII XX stolit Svit ochima narodnih mitciv vidanij u 1991 roci Literaturno mistecka premiya imeni Ivana Nechuya Levickogo 2012 pochesni zvannya Zasluzhenij hudozhnik Ukrayini z 1994 roku Narodnij hudozhnik Ukrayini z 1998 roku Pro nogoTvorchist hudozhnika doslidzhuvali Yurij Belichko Kristalizaciya lyubovi Pam yat stolit 2007 3 S 100 103 Leonid Andriyevskij hudozhnik knigi litopis zhittya i tvorchosti Kiyiv Krinicya 2012 Volodimir Pidgora Jogo knizhki urochisti svyatkovi Pro laureata Nacionalnoyi premiyi T Shevchenka L Andriyevskogo Vechirnij Kiyiv 1995 4 bereznya Dmitro Malakov Tvorchi obriyi Leonida Andriyevskogo Kiyiv 2018 9 10 S 175 179 Pro mitcya rezhiserom Vasilem Glinchakom znyato film Portret z knigoyu 1994 vihodili teleperedachi Galini Ustenko Lyudi i doli 1995 2009 tosho PrimitkiHto ye hto v Ukrayini 1997 s 15 Andriyevskij Leonid Ivanovich Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Velika ukrayinska enciklopediya 2016 Na mezhi II III tisyacholit Hudozhniki Kiyeva 2009 s 520 Andriyevskij Leonid Ivanovich Dovidnik chleniv Spilki hudozhnikiv Ukrayini Kiyiv 1998 S 5 Na mezhi II III tisyacholit Hudozhniki Kiyeva 2009 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 22 chervnya 1994 roku 325 94 Pro prisvoyennya pochesnih zvan Ukrayini pracivnikam kulturi ta mistectva Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 2 lipnya 1998 roku 721 98 Pro prisvoyennya pochesnih zvan Ukrayini pracivnikam kulturi ta mistectva V M Hanko Pidgora Volodimir Petrovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X LiteraturaAndriyevskij Leonid Ivanovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 19 ISBN 5 88500 071 9 Andriyevskij Leonid Ivanovich Hto ye hto v Ukrayini Kiyiv K I S 1997 S 15 ISBN 966 7048 03 9 Yu V Byelichko Andriyevskij Leonid Ivanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 T 1 A S 488 ISBN 966 02 2075 8 Andriyevskij Leonid Ivanovich Na mezhi II III tisyacholit Hudozhniki Kiyeva Iz dreva zhittya ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva Zhivopis Grafika Skulptura biografichnij zbirnik V L Andriyevska Kiyiv Krinicya 2009 S 520 ISBN 978 966 7575 41 0 M G Labinskij Andriyevskij Leonid Ivanovich Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2