Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Леонтій Туркевич (в миру Леонід Туркевич; 8 (21) серпня 1876, Кременець, Волинська губернія — 14 травня 1965, Сайосет, Нью-Йорк) — випускник Волинської семінарії та Київської духовної академії. Місіонер в Америці, митрополит всієї Америки й Канади Московської патріархії.
| Леонтій Туркевич | |
 | |
| Альма-матер: | Київська духовна академія |
|---|---|
| Діяльність: | священник |
| Народження: | 8 (20) серпня 1876 Кременець, Волинська губернія, Російська імперія |
| Смерть: | 14 травня 1965 (88 років) Сьоссет, Нассау, Нью-Йорк, США |
| Похований: | d |
| | |
Життєпис
Народився 8 серпня 1876 року в місті Кременець Волинської губернії в родині протоієрея Ієроніма Туркевича і Ганни Іваницької, доньки священника, що померла у 1879. Троє їхніх синів Бенедикт, Леонід і Веніамін виховувалися під суворим батьківським наглядом і отримали вищу духовну освіту, ставши сьомим поколінням священиків роду Туркевичів.
У 1885–1889 Леонід навчався в Кременецькому духовному училищі, в 1889–1895 — у Волинській духовній семінарії, а в 1896–1900 — в Київській духовній академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов'я за спеціальне дослідження на тему «Книга пророка Авакума. Введення і екзегесіс».
5 жовтня 1900 призначений помічником інспектора Катеринославського духовного училища, а 4 липня 1902 — викладачем Обоянського духовного училища, де також виконував обов'язки доглядача.
У 1905 затверджений у чині титулярного радника і одружився з Ганною Червінською з родини священника.
26 вересня 1905 архієпископом Волинським Антонієм Храповицьким висвячений в сан диякона, а 28 вересня, в Почаївському монастирі — в сан священника. Призначений другим священником Кременецького Нікольського собору. Також був законовчителем Кременецького міського училища і викладав у Віталіївському жіночому училищі.
7 серпня 1906, за наполяганням архієпископа Алеутського Тихона Беллавіна призначений Святійшим Синодом виконуючим обов'язки ректора Північно-Американської духовної семінарії в Міннеаполісі, штат Міннесота.
У вересні прийнятий до складу Північно-Американської єпархії. Прибув на Американський континент 27 жовтня 1906.
У 1906–1912 — ректор духовної семінарії в Міннеаполісі, в 1912–1915 — в місті Бергенфільде, штат Нью-Джерсі.
З 1914 — видавець газети «Світло».
У 1914–1932 — редактор «Американського православного вісника».
З 1915 — член Єпархіальної ради, з серпня 1915 до червня 1933 — кафедральний протоієрей Свято-Миколаївського собору в Нью-Йорку.
У 1917–1918 представляв Північно-Американську єпархію на Всеросійському помісному соборі. Повернувся в США через Сибір і Японію.
Вів боротьбу за збереження єдності в єпархії, порушеної революцією. Один з організаторів Американського Собору 1924 року, ухвалив рішення про заснування автономії Північно-Американської митрополії.
У 1925 овдовів. Майже відразу ж йому було запропоновано прийняти єпископство, але спочатку він відмовився, посилаючись на необхідність виховувати п'ятеро дітей.
У 1933 році прийняв чернецтво з ім'ям Леонтій.
10 липня того ж року висвячений митрополитом Платоном Рождественським, єпископом Теофілом Пашковським і єпископом Алексієм Пантелєєвим на єпископа Чиказького.
На проведеному в листопаді 1934 Соборі, скликаному для обрання наступника померлого митрополита Платона Рождественського, багато хто вважав єпископа Леонтія найбільш підходящим кандидатом. Коли делегати Собору обговорювали належний порядок обрання Предстоятеля, єпископ Леонтій запропонував просто визначити старшого ієрарха, архієпископа Теофіла Пашковського, як Предстоятеля. На цю пропозицію делегати відповіли гучним криком «Аксіос», обравши таким чином архієпископа Теофіла.
У 1944 владика Леонтій очолював ювілейний комітет, що відзначав 150-річчя православ'я в Америці.
29 жовтня 1945 за поданням митрополита всієї Америки і Канади Теофіла Пашковського Архієрейський Синод РПЦЗ постановив возвести єпископа Леонтія в сан архієпископа. У листопаді 1945 Леонтій був возведений в сан архієпископа.
У листопаді 1946 Клівлендський (VII Всеамериканський) Собор, звернувся до Московського патріархату з проханням про відновлення відносин на умовах збереження широкої автономії. Прохання не було прийняте, а владика Леонтій встав проти зближення Американської митрополії як з Московським Патріархатом, так і з Синодом РПЦЗ.
Постановою Патріарха і Св. Синодом РПЦ від 12 грудня 1947 на Леонтія накладено заборону «за опір возз'єднанню з Матір'ю-Церквою та незаконне анафемствування архієпископа Макарія», возз'єднатися з Московською патріархією.
У 1950, після смерті митрополита Теофіла Пашковського, на VIII Нью-Йоркському Всеамериканському Соборі Леонтія обрано главою Православної Церкви в Америці і зведено в сан митрополита всієї Америки і Канади.
11 грудня 1950 в Нью-Йорку відбулася зустріч митрополита Леонтія з Першоієрархом РПЦЗ Митрополитом Анастасієм Грибановським і єпископатом Північно-Американської митрополії і Російської православної церкви закордоном. Згідно з офіційним протоколом Архієрейського Собору Російської православної церкви закордоном, «На нараді було одностайно визнано, що сумний факт церковного поділу завдає істотної шкоди найсвятішій справі Христової Церкви: послаблює проповідь православ'я, підриває церковну дисципліну і почуття відповідальності у служителів церкви, викликає спокусу у віруючих, применшує престиж церкви у світі і ускладнює справу боротьби з войовничим безбожжям. Було одностайно встановлено, що церковне об'єднання є необхідним». У протоколі також говориться, що «Після обговорення практичних шляхів для церковної єдності ієрархи Російської зарубіжної церкви спільно з ієрархами Американської Митрополії, одностайно визнали, що найбільш доцільним для даного часу є збереження існуючих організацій Російської православної церкви закордоном і Американської Митрополії, які будуть існувати паралельно, але перебувати в тісній братерській співпраці між собою, скликаючи періодично наради ієрархів обох церковних організацій для вирішення загальних або спірних питань з твердою надією, що подальші шляхи до тіснішого канонічного возз'єднання з Божою допомогою будуть вказані самим життям».
Незважаючи на спільні зусилля з утвердження братніх відносин, шляхи Російської зарубіжної церкви і Американської Митрополії залишились розрізненими.
У 1954 удостоєний ступеня доктора богослов'я.
Помер 14 травня 1965 в місті Сайосет. Похований в Тихонівському монастирі.
14 травня 2015 у Свято-Тихонівській семінарії Православної церкви в Америці пройшов симпозіум, присвячений життю і служінню митрополита Леонтія Туркевича.
Твори
- Книга пророка Аввакума. Введение и экзегесис, кандидатская диссертация, 1900.
- Краткий очерк истории Русской Православной Церкви в Америке. — Питтсбург. — 1928
- «Brief an M Evlogij (Georgievskij)», Церковный Вестник Западно-Европейской Епархии, 1934, № 8, 8-10.
- Жизнь и труды высокопреосвященнейшего митрополита Леонтия, Нью-Иорк, 1969
- «Религиозные мотивы в творчестве А. С. Пушкина», Сборник статей иерархов Русской Православной Церкви об А. С. Пушкине, Изд. AARDM, 1986.
- Лик Пушкина: Речи, читанные на торжественном заседании Богословского института в Париже, 2-е изд., Париж, YMCA-Press, 1977.
- «The Seven Gifts. Address on the occasion of the elevation to the rank of Archpriest of Fr Alexander Schmemann (1953)», St. Vladimir's Theological Quarterly, vol. 28, No. 1, 1984, 25-31 [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- «Prayer for the Military» [ 9 березня 2021 у Wayback Machine.]
- См. телеграмму архиепископа Алеутского Тихона (Беллавина) в Святейший Синод от 5 (18) сентября 1906 года: «Священник Леонид Туркевич назначен Миннеаполис. Прошу выдать прогоны. Архиепископ Тихон» (Письма святителя Тихона: Американский период жизни и деятельности святителя Тихона Московского / сост. А. В. Попов. — Санкт-Петербург: Сатисъ, 2010. — С. 225).
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 25 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 25 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 25 березня 2020.
Література
- Кончина митрополита Леонтия (Туркевича) // «Православная Русь». — 1965. — № 10. — С. 13
- Жизнь и труды митрополита Леонтия. — Нью-Йорк. — 1969
- Широков Сергий, священник. Леонтий, митрополит Северо-Американский // Биографический словарь миссионеров Русской Православной Церкви / Сост. Священник Сергий Широков. — М.: «Белый Город». — 2004. — С. 83
Посилання
- Митрополит Леонтий (Туркевич) на сайті Енциклопедія сучасної України [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- на сайте «Русское православие»
- Митрополит Леонтий (Туркевич) на сайте «Религиозные деятели русского зарубежья» [ 5 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leontij Turkevich v miru Leonid Turkevich 8 21 serpnya 1876 Kremenec Volinska guberniya 14 travnya 1965 Sajoset Nyu Jork vipusknik Volinskoyi seminariyi ta Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Misioner v Americi mitropolit vsiyeyi Ameriki j Kanadi Moskovskoyi patriarhiyi Leontij Turkevich Alma mater Kiyivska duhovna akademiyaDiyalnist svyashennikNarodzhennya 8 20 serpnya 1876 Kremenec Volinska guberniya Rosijska imperiyaSmert 14 travnya 1965 1965 05 14 88 rokiv Sosset Nassau Nyu Jork SShAPohovanij d Leontij Turkevich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Turkevich ZhittyepisNarodivsya 8 serpnya 1876 roku v misti Kremenec Volinskoyi guberniyi v rodini protoiyereya Iyeronima Turkevicha i Ganni Ivanickoyi donki svyashennika sho pomerla u 1879 Troye yihnih siniv Benedikt Leonid i Veniamin vihovuvalisya pid suvorim batkivskim naglyadom i otrimali vishu duhovnu osvitu stavshi somim pokolinnyam svyashenikiv rodu Turkevichiv U 1885 1889 Leonid navchavsya v Kremeneckomu duhovnomu uchilishi v 1889 1895 u Volinskij duhovnij seminariyi a v 1896 1900 v Kiyivskij duhovnij akademiyi yaku zakinchiv zi stupenem kandidata bogoslov ya za specialne doslidzhennya na temu Kniga proroka Avakuma Vvedennya i ekzegesis 5 zhovtnya 1900 priznachenij pomichnikom inspektora Katerinoslavskogo duhovnogo uchilisha a 4 lipnya 1902 vikladachem Oboyanskogo duhovnogo uchilisha de takozh vikonuvav obov yazki doglyadacha U 1905 zatverdzhenij u chini titulyarnogo radnika i odruzhivsya z Gannoyu Chervinskoyu z rodini svyashennika 26 veresnya 1905 arhiyepiskopom Volinskim Antoniyem Hrapovickim visvyachenij v san diyakona a 28 veresnya v Pochayivskomu monastiri v san svyashennika Priznachenij drugim svyashennikom Kremeneckogo Nikolskogo soboru Takozh buv zakonovchitelem Kremeneckogo miskogo uchilisha i vikladav u Vitaliyivskomu zhinochomu uchilishi Leonid Turkevich rektor Pivnichno Amerikanskoyi duhovnoyi seminariyi 7 serpnya 1906 za napolyagannyam arhiyepiskopa Aleutskogo Tihona Bellavina priznachenij Svyatijshim Sinodom vikonuyuchim obov yazki rektora Pivnichno Amerikanskoyi duhovnoyi seminariyi v Minneapolisi shtat Minnesota U veresni prijnyatij do skladu Pivnichno Amerikanskoyi yeparhiyi Pribuv na Amerikanskij kontinent 27 zhovtnya 1906 U 1906 1912 rektor duhovnoyi seminariyi v Minneapolisi v 1912 1915 v misti Bergenfilde shtat Nyu Dzhersi Z 1914 vidavec gazeti Svitlo U 1914 1932 redaktor Amerikanskogo pravoslavnogo visnika Z 1915 chlen Yeparhialnoyi radi z serpnya 1915 do chervnya 1933 kafedralnij protoiyerej Svyato Mikolayivskogo soboru v Nyu Jorku U 1917 1918 predstavlyav Pivnichno Amerikansku yeparhiyu na Vserosijskomu pomisnomu sobori Povernuvsya v SShA cherez Sibir i Yaponiyu Viv borotbu za zberezhennya yednosti v yeparhiyi porushenoyi revolyuciyeyu Odin z organizatoriv Amerikanskogo Soboru 1924 roku uhvaliv rishennya pro zasnuvannya avtonomiyi Pivnichno Amerikanskoyi mitropoliyi U 1925 ovdoviv Majzhe vidrazu zh jomu bulo zaproponovano prijnyati yepiskopstvo ale spochatku vin vidmovivsya posilayuchis na neobhidnist vihovuvati p yatero ditej U 1933 roci prijnyav chernectvo z im yam Leontij 10 lipnya togo zh roku visvyachenij mitropolitom Platonom Rozhdestvenskim yepiskopom Teofilom Pashkovskim i yepiskopom Aleksiyem Pantelyeyevim na yepiskopa Chikazkogo Na provedenomu v listopadi 1934 Sobori sklikanomu dlya obrannya nastupnika pomerlogo mitropolita Platona Rozhdestvenskogo bagato hto vvazhav yepiskopa Leontiya najbilsh pidhodyashim kandidatom Koli delegati Soboru obgovoryuvali nalezhnij poryadok obrannya Predstoyatelya yepiskop Leontij zaproponuvav prosto viznachiti starshogo iyerarha arhiyepiskopa Teofila Pashkovskogo yak Predstoyatelya Na cyu propoziciyu delegati vidpovili guchnim krikom Aksios obravshi takim chinom arhiyepiskopa Teofila U 1944 vladika Leontij ocholyuvav yuvilejnij komitet sho vidznachav 150 richchya pravoslav ya v Americi 29 zhovtnya 1945 za podannyam mitropolita vsiyeyi Ameriki i Kanadi Teofila Pashkovskogo Arhiyerejskij Sinod RPCZ postanoviv vozvesti yepiskopa Leontiya v san arhiyepiskopa U listopadi 1945 Leontij buv vozvedenij v san arhiyepiskopa U listopadi 1946 Klivlendskij VII Vseamerikanskij Sobor zvernuvsya do Moskovskogo patriarhatu z prohannyam pro vidnovlennya vidnosin na umovah zberezhennya shirokoyi avtonomiyi Prohannya ne bulo prijnyate a vladika Leontij vstav proti zblizhennya Amerikanskoyi mitropoliyi yak z Moskovskim Patriarhatom tak i z Sinodom RPCZ Postanovoyu Patriarha i Sv Sinodom RPC vid 12 grudnya 1947 na Leontiya nakladeno zaboronu za opir vozz yednannyu z Matir yu Cerkvoyu ta nezakonne anafemstvuvannya arhiyepiskopa Makariya vozz yednatisya z Moskovskoyu patriarhiyeyu Mogila mitr Leontiya v Tihonivskomu monastiri U 1950 pislya smerti mitropolita Teofila Pashkovskogo na VIII Nyu Jorkskomu Vseamerikanskomu Sobori Leontiya obrano glavoyu Pravoslavnoyi Cerkvi v Americi i zvedeno v san mitropolita vsiyeyi Ameriki i Kanadi 11 grudnya 1950 v Nyu Jorku vidbulasya zustrich mitropolita Leontiya z Pershoiyerarhom RPCZ Mitropolitom Anastasiyem Gribanovskim i yepiskopatom Pivnichno Amerikanskoyi mitropoliyi i Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zakordonom Zgidno z oficijnim protokolom Arhiyerejskogo Soboru Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zakordonom Na naradi bulo odnostajno viznano sho sumnij fakt cerkovnogo podilu zavdaye istotnoyi shkodi najsvyatishij spravi Hristovoyi Cerkvi poslablyuye propovid pravoslav ya pidrivaye cerkovnu disciplinu i pochuttya vidpovidalnosti u sluzhiteliv cerkvi viklikaye spokusu u viruyuchih primenshuye prestizh cerkvi u sviti i uskladnyuye spravu borotbi z vojovnichim bezbozhzhyam Bulo odnostajno vstanovleno sho cerkovne ob yednannya ye neobhidnim U protokoli takozh govoritsya sho Pislya obgovorennya praktichnih shlyahiv dlya cerkovnoyi yednosti iyerarhi Rosijskoyi zarubizhnoyi cerkvi spilno z iyerarhami Amerikanskoyi Mitropoliyi odnostajno viznali sho najbilsh docilnim dlya danogo chasu ye zberezhennya isnuyuchih organizacij Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zakordonom i Amerikanskoyi Mitropoliyi yaki budut isnuvati paralelno ale perebuvati v tisnij braterskij spivpraci mizh soboyu sklikayuchi periodichno naradi iyerarhiv oboh cerkovnih organizacij dlya virishennya zagalnih abo spirnih pitan z tverdoyu nadiyeyu sho podalshi shlyahi do tisnishogo kanonichnogo vozz yednannya z Bozhoyu dopomogoyu budut vkazani samim zhittyam Nezvazhayuchi na spilni zusillya z utverdzhennya bratnih vidnosin shlyahi Rosijskoyi zarubizhnoyi cerkvi i Amerikanskoyi Mitropoliyi zalishilis rozriznenimi U 1954 udostoyenij stupenya doktora bogoslov ya Pomer 14 travnya 1965 v misti Sajoset Pohovanij v Tihonivskomu monastiri 14 travnya 2015 u Svyato Tihonivskij seminariyi Pravoslavnoyi cerkvi v Americi projshov simpozium prisvyachenij zhittyu i sluzhinnyu mitropolita Leontiya Turkevicha TvoriKniga proroka Avvakuma Vvedenie i ekzegesis kandidatskaya dissertaciya 1900 Kratkij ocherk istorii Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi v Amerike Pittsburg 1928 Brief an M Evlogij Georgievskij Cerkovnyj Vestnik Zapadno Evropejskoj Eparhii 1934 8 8 10 Zhizn i trudy vysokopreosvyashennejshego mitropolita Leontiya Nyu Iork 1969 Religioznye motivy v tvorchestve A S Pushkina Sbornik statej ierarhov Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi ob A S Pushkine Izd AARDM 1986 Lik Pushkina Rechi chitannye na torzhestvennom zasedanii Bogoslovskogo instituta v Parizhe 2 e izd Parizh YMCA Press 1977 The Seven Gifts Address on the occasion of the elevation to the rank of Archpriest of Fr Alexander Schmemann 1953 St Vladimir s Theological Quarterly vol 28 No 1 1984 25 31 16 travnya 2021 u Wayback Machine Prayer for the Military 9 bereznya 2021 u Wayback Machine Sm telegrammu arhiepiskopa Aleutskogo Tihona Bellavina v Svyatejshij Sinod ot 5 18 sentyabrya 1906 goda Svyashennik Leonid Turkevich naznachen Minneapolis Proshu vydat progony Arhiepiskop Tihon Pisma svyatitelya Tihona Amerikanskij period zhizni i deyatelnosti svyatitelya Tihona Moskovskogo sost A V Popov Sankt Peterburg Satis 2010 S 225 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2016 Procitovano 25 bereznya 2020 Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2020 Arhiv originalu za 20 serpnya 2019 Procitovano 25 bereznya 2020 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2016 Procitovano 25 bereznya 2020 ol section LiteraturaKonchina mitropolita Leontiya Turkevicha Pravoslavnaya Rus 1965 10 S 13 Zhizn i trudy mitropolita Leontiya Nyu Jork 1969 Shirokov Sergij svyashennik Leontij mitropolit Severo Amerikanskij Biograficheskij slovar missionerov Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi Sost Svyashennik Sergij Shirokov M Belyj Gorod 2004 S 83PosilannyaMitropolit Leontij Turkevich na sajti Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 11 serpnya 2020 u Wayback Machine na sajte Russkoe pravoslavie Mitropolit Leontij Turkevich na sajte Religioznye deyateli russkogo zarubezhya 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine