Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тетяна Олександрівна Леонтьєва (бл. 1885, Петербург - 1922, Швейцарія) — російська терористка, учасниця революційного руху в Російській імперії, в 1906 році вбила в Інтерлакені Шарля Мюллера, прийнятого нею помилково за колишнього міністра внутрішніх справ Петра Дурново .
| Леонтьєва Тетяна Олександрівна | |
|---|---|
| Татьяна Александровна Леонтьева | |
 | |
| Народилася | 1885 Санкт-Петербург |
| Померла | 16 березня 1922 Münsingen BE |
| Громадянство |  Росія |
| Національність | Росіяни |
| Діяльність | політична діячка, революціонерка, терорист |
| Знання мов | російська[1][1] |
| Партія | Соціалісти-революціонери |
| |
Біографія
Тетяна Леонтьєва народилася близько 1885 року в заможній сім'ї якутського віце-губернатора, генерала , по матері була аристократкою. Здобувала освіту в інституті шляхетних дівчат. Виховувалась у пансіоні в Лозанні, у 1903 — 1904 роках там же навчалася на медичному факультеті.
У Бойовій організації
У Швейцарії зблизилася з революційно налаштованими студентами і перейнялася ідеями політичного терору. Вступила до партії соціалістів-революціонерів і стала активісткою Бойової організації есерів .
Аристократичне походження дозволяло їй бути представленою до двору, і терористи використали цю обставину, плануючи замах за її участю. Наприклад, передбачалося, що Леонтьєва, представившись продавчинею квітів, під час одного з придворних балів пострілом з револьвера вб'є Миколу II, тим самим помстившись йому за "Криваву неділю". Однак здійсненню цього плану завадило те, що з початком Першої російської революції царські бали було скасовано.
Навесні 1905 року Леонтьєвій через її дядька мали передати валізу з динамітом і складовими частинами бомб, проте поліція додивилася його і заарештувала адресата. Декілька місяців вона пробула на одиночному ув'язненні в Петропавлівській фортеці, після чого у неї почали з'являтися ознаки душевного нездоров'я. Сім'я дівчини домоглася її звільнення з-під варти для лікування в лікарні.
Тетяну відправили до Швейцарії, але там вона знову вступила у зносини зі своїми товаришами-революціонерами. Вона звернулася до Бойової організації есерів, особисто до Бориса Савінкова з проханням дозволити їй брати участь у терорі, проте той відмовив їй, порадивши спочатку заспокоїтися та поправити здоров'я. Сприйнявши його відмову вкрай болісно, Леонтьєва вирішила приєднатися до іншої терористичної групи.
Вбивство Мюллера
З газети « Русское слово », 3 вересня (21 серпня) 1906 року:
ІНТЕРЛАКЕН, 20, VIII-2, XI. У готелі Юнгфрау вчора опівдні за табл-д'отом російська дама, років 22-х, смертельно поранила кількома пострілами з револьвера Шарля Мюллера, паризького рантьє, 73-х років. Поранений помер за годину. Жінка відразу ж була заарештована. На слідстві вона показала, що їй було доручено вбити колишнього міністра Дурново і відмовилася від будь-яких подальших свідчень.
«Руське слово», 15 (02) вересня 1906:
ЛОЗАННА, 1 (14), XI. Поліція встановила особу жінки, яка вбила в Інтерлакені м. Мюллера, пред'явивши її фотографію деяким місцевим комерсантам, які впізнали в ній колишню тутешню студентку. Проведеним розслідуванням встановлено, що вона Тетяна Леонтьєва, уродженка Петербурга. Вона влітку 1903 і взимку 1903 і 1904 вважалася студенткою медичного факультету Лозанського університету. Повідомляють, що Леонтьєва вже рік тому була причетна до однієї політичної справи.
У мемуарах начальника охоронного відділення А. В. Герасимова ця історія розповідається так:
Жертвою вбивства став семидесятирічний Шарль Мюллер, рантьє з Парижа та мільйонер. За свідченнями сучасником, він зовні був схожий на міністра внутрішніх справ Дурново, на якого революціонери давно намагалися влаштувати замах. До того ж, Дурново у своїх закордонних поїздках для конспірації користувався прізвищем Мюллер. Шарль Мюллер щоліта приїжджав в Інтерлакен на лікування, і оселився у тому готелі «Юнгфрау», що й Тетяна Леонтьєва. Дівчина кілька днів спостерігала за ним, обідаючи з ним в одному залі, а 1 вересня 1906 року встала через свій столик, підійшла впритул до Мюллера і зробила кілька пострілів із "Браунінгу". Вже після першого старий упав на підлогу, і за кілька хвилин помер...
У березні 1907 року Тетяну Леонтьєву було засуджено Тунським судом до ув'язнення. З газети «Утро Росії», 19 (06) серпня 1910:
З Берна телеграфують: Термін покарання Тетяни Леонтьєвої закінчується 28 вересня. Через вирок, після відбуття покарання вона має бути вислана за межі Швейцарії, але уряд вирішив, через її хворобу, залишити її у тій же психіатричній лікарні, в якій вона знаходиться тепер. Батьки її, що живуть у Берні, зобов'язалися платити її утримання.
Померла 1922 року в психіатричній лікарні в місті Мюнзінген (Münsingen). Батько залишився у Швейцарії і помер у 1952 році .
Посилання
- Catalog of the German National Library
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tetyana Oleksandrivna Leontyeva bl 1885 Peterburg 1922 Shvejcariya rosijska teroristka uchasnicya revolyucijnogo ruhu v Rosijskij imperiyi v 1906 roci vbila v Interlakeni Sharlya Myullera prijnyatogo neyu pomilkovo za kolishnogo ministra vnutrishnih sprav Petra Durnovo Leontyeva Tetyana OleksandrivnaTatyana Aleksandrovna LeontevaNarodilasya 1885 1885 Sankt PeterburgPomerla 16 bereznya 1922 1922 03 16 Munsingen BEGromadyanstvo RosiyaNacionalnist RosiyaniDiyalnist politichna diyachka revolyucionerka teroristZnannya mov rosijska 1 1 Partiya Socialisti revolyucioneri Mediafajli u VikishovishiBiografiyaTetyana Leontyeva narodilasya blizko 1885 roku v zamozhnij sim yi yakutskogo vice gubernatora generala po materi bula aristokratkoyu Zdobuvala osvitu v instituti shlyahetnih divchat Vihovuvalas u pansioni v Lozanni u 1903 1904 rokah tam zhe navchalasya na medichnomu fakulteti U Bojovij organizaciyi U Shvejcariyi zblizilasya z revolyucijno nalashtovanimi studentami i perejnyalasya ideyami politichnogo teroru Vstupila do partiyi socialistiv revolyucioneriv i stala aktivistkoyu Bojovoyi organizaciyi eseriv Aristokratichne pohodzhennya dozvolyalo yij buti predstavlenoyu do dvoru i teroristi vikoristali cyu obstavinu planuyuchi zamah za yiyi uchastyu Napriklad peredbachalosya sho Leontyeva predstavivshis prodavchineyu kvitiv pid chas odnogo z pridvornih baliv postrilom z revolvera vb ye Mikolu II tim samim pomstivshis jomu za Krivavu nedilyu Odnak zdijsnennyu cogo planu zavadilo te sho z pochatkom Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi carski bali bulo skasovano Navesni 1905 roku Leontyevij cherez yiyi dyadka mali peredati valizu z dinamitom i skladovimi chastinami bomb prote policiya dodivilasya jogo i zaareshtuvala adresata Dekilka misyaciv vona probula na odinochnomu uv yaznenni v Petropavlivskij forteci pislya chogo u neyi pochali z yavlyatisya oznaki dushevnogo nezdorov ya Sim ya divchini domoglasya yiyi zvilnennya z pid varti dlya likuvannya v likarni Tetyanu vidpravili do Shvejcariyi ale tam vona znovu vstupila u znosini zi svoyimi tovarishami revolyucionerami Vona zvernulasya do Bojovoyi organizaciyi eseriv osobisto do Borisa Savinkova z prohannyam dozvoliti yij brati uchast u terori prote toj vidmoviv yij poradivshi spochatku zaspokoyitisya ta popraviti zdorov ya Sprijnyavshi jogo vidmovu vkraj bolisno Leontyeva virishila priyednatisya do inshoyi teroristichnoyi grupi Vbivstvo vchinene Tetyanoyu Leontyevoyu Z gazeti Wiener Bilder 1906Tetyana Leontyeva gazeta Le Petit Parisien 1906Tetyana Leontyeva foto z kriminalnoyi spraviVbivstvo Myullera Z gazeti Russkoe slovo 3 veresnya 21 serpnya 1906 roku INTERLAKEN 20 VIII 2 XI U goteli Yungfrau vchora opivdni za tabl d otom rosijska dama rokiv 22 h smertelno poranila kilkoma postrilami z revolvera Sharlya Myullera parizkogo rantye 73 h rokiv Poranenij pomer za godinu Zhinka vidrazu zh bula zaareshtovana Na slidstvi vona pokazala sho yij bulo dorucheno vbiti kolishnogo ministra Durnovo i vidmovilasya vid bud yakih podalshih svidchen Ruske slovo 15 02 veresnya 1906 LOZANNA 1 14 XI Policiya vstanovila osobu zhinki yaka vbila v Interlakeni m Myullera pred yavivshi yiyi fotografiyu deyakim miscevim komersantam yaki vpiznali v nij kolishnyu tuteshnyu studentku Provedenim rozsliduvannyam vstanovleno sho vona Tetyana Leontyeva urodzhenka Peterburga Vona vlitku 1903 i vzimku 1903 i 1904 vvazhalasya studentkoyu medichnogo fakultetu Lozanskogo universitetu Povidomlyayut sho Leontyeva vzhe rik tomu bula prichetna do odniyeyi politichnoyi spravi U memuarah nachalnika ohoronnogo viddilennya A V Gerasimova cya istoriya rozpovidayetsya tak Zhertvoyu vbivstva stav semidesyatirichnij Sharl Myuller rantye z Parizha ta miljoner Za svidchennyami suchasnikom vin zovni buv shozhij na ministra vnutrishnih sprav Durnovo na yakogo revolyucioneri davno namagalisya vlashtuvati zamah Do togo zh Durnovo u svoyih zakordonnih poyizdkah dlya konspiraciyi koristuvavsya prizvishem Myuller Sharl Myuller sholita priyizhdzhav v Interlaken na likuvannya i oselivsya u tomu goteli Yungfrau sho j Tetyana Leontyeva Divchina kilka dniv sposterigala za nim obidayuchi z nim v odnomu zali a 1 veresnya 1906 roku vstala cherez svij stolik pidijshla vpritul do Myullera i zrobila kilka postriliv iz Brauningu Vzhe pislya pershogo starij upav na pidlogu i za kilka hvilin pomer U berezni 1907 roku Tetyanu Leontyevu bulo zasudzheno Tunskim sudom do uv yaznennya Z gazeti Utro Rosiyi 19 06 serpnya 1910 Z Berna telegrafuyut Termin pokarannya Tetyani Leontyevoyi zakinchuyetsya 28 veresnya Cherez virok pislya vidbuttya pokarannya vona maye buti vislana za mezhi Shvejcariyi ale uryad virishiv cherez yiyi hvorobu zalishiti yiyi u tij zhe psihiatrichnij likarni v yakij vona znahoditsya teper Batki yiyi sho zhivut u Berni zobov yazalisya platiti yiyi utrimannya Pomerla 1922 roku v psihiatrichnij likarni v misti Myunzingen Munsingen Batko zalishivsya u Shvejcariyi i pomer u 1952 roci PosilannyaCatalog of the German National Library d Track Q23833686