Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Леньків Ле ньків село в Україні у Новгород Сіверській міській грома

Леньків (Новгород-Сіверський район)

Леньків (Новгород-Сіверський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Леньків.

Ле́ньків  — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

село Леньків
Країна image Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський
Громада Новгород-Сіверська міська громада
Облікова картка Леньків 
Основні дані
Засноване після 1604 року
Населення 300
Площа 0,94 км²
Густота населення 319,15 осіб/км²
Поштовий індекс 16032
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°04′44″ пн. ш. 33°16′01″ сх. д. / 52.07889° пн. ш. 33.26694° сх. д. / 52.07889; 33.26694Координати: 52°04′44″ пн. ш. 33°16′01″ сх. д. / 52.07889° пн. ш. 33.26694° сх. д. / 52.07889; 33.26694
Середня висота
над рівнем моря 		152 м
Водойми р. Десна, Рома
Місцева влада
Адреса ради 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
image
image
Леньків
image
image
Леньків
Мапа

День села відзначається за церковною традицією 21 листопада, у церковне свято Собору Архістратига Михаїла, на честь якого в селі було встановлено церкву.

Орган місцевого самоврядування

Після ліквідації Леньківської сільської ради, село Леньків увійшло до складу Мамекинської сільської ради, у складі якої перебувало до 2020 року.

Географія

Село Леньків знаходиться у північній частині Чернігівської області. Розташоване у Новгород-Сіверському поліссі, на височині правого берега річки Десна та лівого берега річки Рома за 18 км від районного центру (автошлях Н27 та Р65) і за 173 км від обласного центру (автошлях Н27). Клімат помірно континентальний. Найтепліший місяць — липень. Найхолодніший місяць — січень.

Історія

До 1604 року

За переказами, старий Леньків, на відміну від сучасного, був розташований південніше, на правому березі річки Рома, та через широку луку біля правого берега річки Десна. Під час битви під Новгород-Сіверським, у 1604 році, старий Леньків було практично знищено. Було спалено більшу частину Ленькова, разом із храмом Пресвятої Богородиці, відомого у другій половині XVI століття. З того часу, старий Леньків так і не відродився на тому місці та у тих межах, у яких він був. Вціліла, після руйнації та пожежі 1604 року частина села, дала початок поселенню з новою назвою – Киселівка.

Докладніше: Киселівка (Новгород-Сіверський район)

Після 1604 року

Сучасне село Леньків було побудовано на новому місці, північніше від старого, на лівому рукаві річки Рома, річці Дубня, яка не збереглася, та сліди якої ледь помітні, після битви під Новгород-Сіверським у 1604 році між військами Лжедмитрія І та Московського царства. Точна дата цієї події не встановлена, але історично припускають виникнення сучасного Ленькова у середині XVII століття.

На території сучасного Ленькова виявлені сліди більш раннього заселення. В урочищі „Старе Городище», що розташоване за 2 км на південний-схід від села Ленькова, були виявлені, та досліджені (1907 р. С.А. Гатцук, 1908 р. Д.Я. Самовкасов, 1973 р. І.Ф. Іванченко) залишки стародавнього городища XI–XIII столітті. Однак точна дата, коли тут виникло укріплене городище не визначена, так само, як і назва самого городища.

В складі Московської держави

У період входження до складу Московської держави, село Леньків перебувало в складі Новгород-Сіверського повіту. Відповідно до історичних матеріалів, на той період селом володіли Яків Стромоухов (Богдан Стромоухов, Василь Дуров, Семен і Степан Локішови), сплачуючи при цьому із села податок у вигляді 9 пудів меду та службу бояринові.

В складі Речі Посполитої. 1618–1632 роки

Після входження села Леньків до складу Речі Посполитої, зберігся територіальний поділ на уїзди. Село Леньків, як і за Московської держави, залишилось у складі Новгород-Сіверського уїзду, але додався територіальний поділ на стани й село Леньків увійшло до Кологородського стану, центром якого був Новгород-Сіверський.

В історичних джерелах зафіксовано, що на кінець червня — початок липня 1619 року, у селі Ленькові проживало лише 2 підданих. Незважаючи на лихоліття війни, та її наслідки, село Леньків не стало пусткою.

Подимним реєстром у 1623 році зафіксовано, що селом Леньків володів Стефан Огинський, а само село мало статус "деревні". Вочевидь перша хвиля колонізації від початку 1620-х років до Смоленської війни 1632–1634 років, не вплинула на кількісний склад населення села Леньків. Одним із факторів цього було також і те, що дрібні шляхтичі-ленники, які отримали тут маєтки протягом 1619–1632 рр., не мали відповідних ресурсів для їхнього заселення, та те, що вже з кінця 1630-х років під впливом різних причин, зокрема посилення економічного тиску, почав набирати обертів процес міграції селян до Московського царства.

Смоленська війна

З початком Смоленської війни 1632–1634 років, із Севська в напрямку Новгорода-Сіверського вирушив 1200-особовий контингент під керівництвом Баїма Болтіна. Битва під Новгород-Сіверським тривала з 5 до 30 грудня 1632 року. Після взяття міста воно було перетворене на єдиний постійний опорний пункт московських військ у регіоні. Зважаючи на близькість Ленькова до Новгород-Сіверського, вочевидь можна припустити, що село Леньків у той час знову підпало під владу Московської держави.

Поразка московських військ під Смоленськом і укладення в червні 1634 р. Поляновського миру, що закріплював здобутки Речі Посполитої початку XVII століття, повернуло села Леньків до складу Речі Посполитої.

В складі Речі Посполитої. 1634–1648 роки

Після укладення Поляновського миру, почалася активна колонізація у 1630–1640-ві роки. Сприяла цьому міграція населення українських воєводств Речі Посполитої на схід, а також поява в регіоні осіб, які не лише проявили зацікавленість у господарському освоєнні наданої їм території, чого не бракувало й раніше, а й володіли відповідним фінансовим ресурсом для організації цього процесу. Однак історичні джерела повторно не фіксують зростання податкового населення в селі Леньків.

Станом на 1638 рік володільцем села Леньків зафіксовано все того ж Стефана Огинського, а кількість диму, що оподатковувався в кількості 2-х. До податкового стану не вписували козаків, шляхту й духовенство. Вони були привілейованими прошарками населення й не оподатковувалися. Тому точні підрахунки всіх мешканців села Леньків визначити неможливі. Вважається, що на той час у кожному дворі мешкало 7-8 людей, а кожен двір і становив одиницю податку — дим. Здійснивши приблизні підрахунки, можна лише припустити, що в 1638 р. населення Ленькова складало від 20 до 25 осіб. Можливо, що це невелике населення, ще проживало у вцілілій частині спаленого в 1604 році Ленькові, яке після перенесення села Леньків на нове місце, отримало назву Киселівка, бо документи Речі Посполитої того часу не фіксують назви Киселівка в складі Кологородського стану, Новгород-Сіверського уїзду.

Успішне для Речі Посполитої завершення Смоленської війни і звільнення з-під московського контролю Новгород-Сіверського уїзду, до складу якого входило село Леньків, відкрило можливість поширити повітовий устрій, притаманний Речі Посполитій, на цю частину Чернігово-Сіверщини. Це було закріплено схваленням сеймом 1635 р. «Ординації Чернігівського воєводства». Новосформований повіт Чернігівського воєводства (Новгород-Сіверський) у цілому накладався на територію однойменного уїзду Московської держави, а значить село Леньків залишилося в складі Новгород-Сіверського, але вже не уїзду, а повіту та все того ж Кологородського стану.

В складі Гетьманщини (1678–1782 роки) та Російської імперії (1782–1917 роки).

Після визволення України від панування Речі Посполитої та утворення військово-адміністративного устрою, село Леньків увійшло до складу Новгородської сотні Стародубського полку, водночас відійшовши у володіння Новгород-Сіверської ратуші, ставши «ратушним» селом.

У 1753 році, старе володінні Новгород-Сіверської ратуші село Леньків, гетьманом Розумовським було надано в рангове володіння бунчуковому товаришу Григорію Губчицю, за бездітною смертю якого, воно надійшло його молодшим братам Петру та Михайлу. Єдина донька Михайла Васильовича Губчиця, Катерина Михайлівна побралася з Опанасом Кириловичем Лобисевичем у 1774 році, але село Леньків, як посаг за свою дружину, він отримав після 1783 року. Від них, село Леньків перешло у володіння їхньому синові Василю, 1775 р.н., після трагічної смерті якого, село Леньків перейшло у власність його дочці, Катерини Василівни та її чоловіку, Михайлу Андрійовичу Маркевичу.

Після ліквідації Гетьманщини та утворення Новгород-Сіверського намісництва у 1782 році, село Леньків увійшло до складу Погарського повіту. З ліквідацією Новгород-Сіверського намісництва у 1796 році, село Леньків увійшло до складу Шептаківської волості, Новгород-сіверського повіту, Малоросійської губернії.

Населення

Станом на 1723 рік в селі Леньків зафіксовано 16 дворів козаків, 20 дворів посполитих та 16 хат бобилів.

Станом на 1781 рік в селі Леньків зафіксовано 20 козачих дворів із 23 хатами та 32 посполитих двора з 35 хатами. З них виборних козаків 5 дворів у 7 хатах. Козаків підпомічників 15 дворів у 15 хатах та 1 бездворова хата.

У 1783 році за володільцями села Леньків, Губчицями, записано підданими 151 посполитий, з яких 76 осіб чоловічої статі та 75 осіб жіночої статі.

На 1854 рік у власницькому селі Ленькові нараховувалося 442 мешканця, з яких 219 осіб чоловічої статі та 223 особи жіночої статі, налічувалось 49 дворів, існувало 2 православні церкви..

Станом на 1886 у колишньому власницькому селі Ленькові Мамекинської волості мешкало 466 осіб, налічувалось 88 двори, існували 2 православні церкви та постоялий будинок..

За даними на 1893 рік у селі Ленькові мешкало 702 особи, з яких 319 осіб чоловічої статі та 283 особи жіночої статі, налічувалось 106 дворів..

Перепис 1897 року зафіксувала зростання кількості мешканців села до 600 осіб, зафіксувавши 294 осіб чоловічої статі та 306 осіб жіночої статі, з яких 594 мешканці були православної віри.

Церкви

Історично відомо про існування трьох церков села Леньків, час появи й місце розташування яких різні.

  • Церква Пресвятої Богородиці. Точна дата побудови церкви невідома. Відомо про її існування в другій половині XVI століття. Ймовірно побудована за часів перебування села Леньків у складі Московського царства. За традиційною архітектурою, скоріш за все була дерев`яна, одноверха. Місце її розташування отримало назву — Богородичного. Не збереглася. Зруйнована та спалена разом із більшою частиною села Леньків у пятницу 31 грудня (21 грудня за старим стилем) 1604 року, під час битви під Новгород-Сіверським між військами Лжедмитрія І та Московського царства. Саме з цими подіями, пов’язане обретіння чудодійної Леньківської ікони Божої Матері «Спасителька потопаючих», яка вціліла під час спалення Богородичного храму, та була перенесена до нової церкви Архістратига Михаїла.
  • Церква Архістратига Михаїла. Після зруйнування та спалення храму Пресвятої Богородиці разом із більшою частиною села Леньків у 1604 році, церковне життя майже припинила своє існування. Польсько-московська війна 1609–1618 років не сприяла становленню нової церкви. 1618 року, коли внаслідок укладення Деулінського перемир’я, село Леньків, як і частина сіверських земель, що протягом попереднього століття перебувала в складі Московського царства, було приєднано до Речі Посполитої, подимним реєстром у 1623 році зафіксовано, що село Леньків мало статус «деревні», що вказує на те, що в селі не було своєї церкви.

12 травня 1623 р. Сигізмунд ІІІ на прохання смоленської шляхти видав документ під назвою «Прерогатива», що проголошував законним існування на території Смоленщини й Сіверщини, крім католицької церкви, лише унійної церкви. Малочисельне населення села Леньків того часу та дії уніатської й католицької церков, щодо навернення місцевого населення до своєї віри, були не дуже сприятливі для діяльності православної церкви. За таких умов побудова нової церкви в селі Леньків навряд чи могла відбутися.

Після Хмельниччини, коли відбулося становлення козацької держави, а православна віра не перебувала під забороною, на новому місці, де було побудовано село Леньків, між 1657–1670 роками (точна дата не встановлена) побудовано дерев’яну церкву Архістратига Михаїла, у якій зберігалася чудотворна Леньківською іконою Божої Матері «Спасителька потопаючих». Історично відомо, що в 1670 році церква Архістратига Михаїла вже є і священником її був отець Іоанн.

Докладніше: церква Архістратига Михаїла

Церква Святої Великомучениці Катерини. У першій половині XIX століття поруч із церквою Архістратига Михаїла, володільцем села Леньків М. Маркевичем, над прахом його дружини було побудовано кам’яну поховальну церкву в ім’я святої Великомучениці Катерини.

Докладніше:

Сучасність

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Див. також

Примітки

  1. Петро Кулаківський. Чернігово-Сіверщина в складі Речі Посполитої. 1618–1648. Київ. 2006. Додаток № 8. Сторінка 426.
  2. Петро Кулаківський. Чернігово-Сіверщина в складі Речі Посполитої. 1618–1648. Київ. 2006.
  3. Петро Кулаківський. Чернігово-Сіверщина в складі Речі Посполитої. 1618–1648. Київ. 2006.
  4. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2040)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 96), (код 403)
  7. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-263)
  8. Истроико-статистическое описание Черниговской епархии. Чернигов. 1874 г. С.58
  9. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  10. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

  • Погода в селі Леньків [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lenkiv Le nkiv selo v Ukrayini u Novgorod Siverskij miskij gromadi Novgorod Siverskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti selo Lenkiv Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Novgorod Siverskij Gromada Novgorod Siverska miska gromada Oblikova kartka Lenkiv Osnovni dani Zasnovane pislya 1604 roku Naselennya 300 Plosha 0 94 km Gustota naselennya 319 15 osib km Poshtovij indeks 16032 Telefonnij kod 380 4658 Geografichni dani Geografichni koordinati 52 04 44 pn sh 33 16 01 sh d 52 07889 pn sh 33 26694 sh d 52 07889 33 26694 Koordinati 52 04 44 pn sh 33 16 01 sh d 52 07889 pn sh 33 26694 sh d 52 07889 33 26694 Serednya visota nad rivnem morya 152 m Vodojmi r Desna Roma Misceva vlada Adresa radi 16000 Ukrayina Chernigivska obl m Novgorod Siverskij vul Zahisnikiv Ukrayini 2 Karta Lenkiv Lenkiv Mapa Den sela vidznachayetsya za cerkovnoyu tradiciyeyu 21 listopada u cerkovne svyato Soboru Arhistratiga Mihayila na chest yakogo v seli bulo vstanovleno cerkvu Organ miscevogo samovryaduvannyaPislya likvidaciyi Lenkivskoyi silskoyi radi selo Lenkiv uvijshlo do skladu Mamekinskoyi silskoyi radi u skladi yakoyi perebuvalo do 2020 roku GeografiyaSelo Lenkiv znahoditsya u pivnichnij chastini Chernigivskoyi oblasti Roztashovane u Novgorod Siverskomu polissi na visochini pravogo berega richki Desna ta livogo berega richki Roma za 18 km vid rajonnogo centru avtoshlyah N27 ta R65 i za 173 km vid oblasnogo centru avtoshlyah N27 Klimat pomirno kontinentalnij Najteplishij misyac lipen Najholodnishij misyac sichen IstoriyaDo 1604 roku Za perekazami starij Lenkiv na vidminu vid suchasnogo buv roztashovanij pivdennishe na pravomu berezi richki Roma ta cherez shiroku luku bilya pravogo berega richki Desna Pid chas bitvi pid Novgorod Siverskim u 1604 roci starij Lenkiv bulo praktichno znisheno Bulo spaleno bilshu chastinu Lenkova razom iz hramom Presvyatoyi Bogorodici vidomogo u drugij polovini XVI stolittya Z togo chasu starij Lenkiv tak i ne vidrodivsya na tomu misci ta u tih mezhah u yakih vin buv Vcilila pislya rujnaciyi ta pozhezhi 1604 roku chastina sela dala pochatok poselennyu z novoyu nazvoyu Kiselivka Dokladnishe Kiselivka Novgorod Siverskij rajon Pislya 1604 roku Suchasne selo Lenkiv bulo pobudovano na novomu misci pivnichnishe vid starogo na livomu rukavi richki Roma richci Dubnya yaka ne zbereglasya ta slidi yakoyi led pomitni pislya bitvi pid Novgorod Siverskim u 1604 roci mizh vijskami Lzhedmitriya I ta Moskovskogo carstva Tochna data ciyeyi podiyi ne vstanovlena ale istorichno pripuskayut viniknennya suchasnogo Lenkova u seredini XVII stolittya Na teritoriyi suchasnogo Lenkova viyavleni slidi bilsh rannogo zaselennya V urochishi Stare Gorodishe sho roztashovane za 2 km na pivdennij shid vid sela Lenkova buli viyavleni ta doslidzheni 1907 r S A Gatcuk 1908 r D Ya Samovkasov 1973 r I F Ivanchenko zalishki starodavnogo gorodisha XI XIII stolitti Odnak tochna data koli tut viniklo ukriplene gorodishe ne viznachena tak samo yak i nazva samogo gorodisha V skladi Moskovskoyi derzhavi U period vhodzhennya do skladu Moskovskoyi derzhavi selo Lenkiv perebuvalo v skladi Novgorod Siverskogo povitu Vidpovidno do istorichnih materialiv na toj period selom volodili Yakiv Stromouhov Bogdan Stromouhov Vasil Durov Semen i Stepan Lokishovi splachuyuchi pri comu iz sela podatok u viglyadi 9 pudiv medu ta sluzhbu boyarinovi V skladi Rechi Pospolitoyi 1618 1632 roki Pislya vhodzhennya sela Lenkiv do skladu Rechi Pospolitoyi zberigsya teritorialnij podil na uyizdi Selo Lenkiv yak i za Moskovskoyi derzhavi zalishilos u skladi Novgorod Siverskogo uyizdu ale dodavsya teritorialnij podil na stani j selo Lenkiv uvijshlo do Kologorodskogo stanu centrom yakogo buv Novgorod Siverskij V istorichnih dzherelah zafiksovano sho na kinec chervnya pochatok lipnya 1619 roku u seli Lenkovi prozhivalo lishe 2 piddanih Nezvazhayuchi na liholittya vijni ta yiyi naslidki selo Lenkiv ne stalo pustkoyu Podimnim reyestrom u 1623 roci zafiksovano sho selom Lenkiv volodiv Stefan Oginskij a samo selo malo status derevni Vochevid persha hvilya kolonizaciyi vid pochatku 1620 h rokiv do Smolenskoyi vijni 1632 1634 rokiv ne vplinula na kilkisnij sklad naselennya sela Lenkiv Odnim iz faktoriv cogo bulo takozh i te sho dribni shlyahtichi lenniki yaki otrimali tut mayetki protyagom 1619 1632 rr ne mali vidpovidnih resursiv dlya yihnogo zaselennya ta te sho vzhe z kincya 1630 h rokiv pid vplivom riznih prichin zokrema posilennya ekonomichnogo tisku pochav nabirati obertiv proces migraciyi selyan do Moskovskogo carstva Smolenska vijna Z pochatkom Smolenskoyi vijni 1632 1634 rokiv iz Sevska v napryamku Novgoroda Siverskogo virushiv 1200 osobovij kontingent pid kerivnictvom Bayima Boltina Bitva pid Novgorod Siverskim trivala z 5 do 30 grudnya 1632 roku Pislya vzyattya mista vono bulo peretvorene na yedinij postijnij opornij punkt moskovskih vijsk u regioni Zvazhayuchi na blizkist Lenkova do Novgorod Siverskogo vochevid mozhna pripustiti sho selo Lenkiv u toj chas znovu pidpalo pid vladu Moskovskoyi derzhavi Porazka moskovskih vijsk pid Smolenskom i ukladennya v chervni 1634 r Polyanovskogo miru sho zakriplyuvav zdobutki Rechi Pospolitoyi pochatku XVII stolittya povernulo sela Lenkiv do skladu Rechi Pospolitoyi V skladi Rechi Pospolitoyi 1634 1648 roki Pislya ukladennya Polyanovskogo miru pochalasya aktivna kolonizaciya u 1630 1640 vi roki Spriyala comu migraciya naselennya ukrayinskih voyevodstv Rechi Pospolitoyi na shid a takozh poyava v regioni osib yaki ne lishe proyavili zacikavlenist u gospodarskomu osvoyenni nadanoyi yim teritoriyi chogo ne brakuvalo j ranishe a j volodili vidpovidnim finansovim resursom dlya organizaciyi cogo procesu Odnak istorichni dzherela povtorno ne fiksuyut zrostannya podatkovogo naselennya v seli Lenkiv Stanom na 1638 rik volodilcem sela Lenkiv zafiksovano vse togo zh Stefana Oginskogo a kilkist dimu sho opodatkovuvavsya v kilkosti 2 h Do podatkovogo stanu ne vpisuvali kozakiv shlyahtu j duhovenstvo Voni buli privilejovanimi prosharkami naselennya j ne opodatkovuvalisya Tomu tochni pidrahunki vsih meshkanciv sela Lenkiv viznachiti nemozhlivi Vvazhayetsya sho na toj chas u kozhnomu dvori meshkalo 7 8 lyudej a kozhen dvir i stanoviv odinicyu podatku dim Zdijsnivshi priblizni pidrahunki mozhna lishe pripustiti sho v 1638 r naselennya Lenkova skladalo vid 20 do 25 osib Mozhlivo sho ce nevelike naselennya she prozhivalo u vcililij chastini spalenogo v 1604 roci Lenkovi yake pislya perenesennya sela Lenkiv na nove misce otrimalo nazvu Kiselivka bo dokumenti Rechi Pospolitoyi togo chasu ne fiksuyut nazvi Kiselivka v skladi Kologorodskogo stanu Novgorod Siverskogo uyizdu Uspishne dlya Rechi Pospolitoyi zavershennya Smolenskoyi vijni i zvilnennya z pid moskovskogo kontrolyu Novgorod Siverskogo uyizdu do skladu yakogo vhodilo selo Lenkiv vidkrilo mozhlivist poshiriti povitovij ustrij pritamannij Rechi Pospolitij na cyu chastinu Chernigovo Sivershini Ce bulo zakripleno shvalennyam sejmom 1635 r Ordinaciyi Chernigivskogo voyevodstva Novosformovanij povit Chernigivskogo voyevodstva Novgorod Siverskij u cilomu nakladavsya na teritoriyu odnojmennogo uyizdu Moskovskoyi derzhavi a znachit selo Lenkiv zalishilosya v skladi Novgorod Siverskogo ale vzhe ne uyizdu a povitu ta vse togo zh Kologorodskogo stanu V skladi Getmanshini 1678 1782 roki ta Rosijskoyi imperiyi 1782 1917 roki Pislya vizvolennya Ukrayini vid panuvannya Rechi Pospolitoyi ta utvorennya vijskovo administrativnogo ustroyu selo Lenkiv uvijshlo do skladu Novgorodskoyi sotni Starodubskogo polku vodnochas vidijshovshi u volodinnya Novgorod Siverskoyi ratushi stavshi ratushnim selom U 1753 roci stare volodinni Novgorod Siverskoyi ratushi selo Lenkiv getmanom Rozumovskim bulo nadano v rangove volodinnya bunchukovomu tovarishu Grigoriyu Gubchicyu za bezditnoyu smertyu yakogo vono nadijshlo jogo molodshim bratam Petru ta Mihajlu Yedina donka Mihajla Vasilovicha Gubchicya Katerina Mihajlivna pobralasya z Opanasom Kirilovichem Lobisevichem u 1774 roci ale selo Lenkiv yak posag za svoyu druzhinu vin otrimav pislya 1783 roku Vid nih selo Lenkiv pereshlo u volodinnya yihnomu sinovi Vasilyu 1775 r n pislya tragichnoyi smerti yakogo selo Lenkiv perejshlo u vlasnist jogo dochci Katerini Vasilivni ta yiyi choloviku Mihajlu Andrijovichu Markevichu Pislya likvidaciyi Getmanshini ta utvorennya Novgorod Siverskogo namisnictva u 1782 roci selo Lenkiv uvijshlo do skladu Pogarskogo povitu Z likvidaciyeyu Novgorod Siverskogo namisnictva u 1796 roci selo Lenkiv uvijshlo do skladu Sheptakivskoyi volosti Novgorod siverskogo povitu Malorosijskoyi guberniyi NaselennyaStanom na 1723 rik v seli Lenkiv zafiksovano 16 dvoriv kozakiv 20 dvoriv pospolitih ta 16 hat bobiliv Stanom na 1781 rik v seli Lenkiv zafiksovano 20 kozachih dvoriv iz 23 hatami ta 32 pospolitih dvora z 35 hatami Z nih vibornih kozakiv 5 dvoriv u 7 hatah Kozakiv pidpomichnikiv 15 dvoriv u 15 hatah ta 1 bezdvorova hata U 1783 roci za volodilcyami sela Lenkiv Gubchicyami zapisano piddanimi 151 pospolitij z yakih 76 osib cholovichoyi stati ta 75 osib zhinochoyi stati Na 1854 rik u vlasnickomu seli Lenkovi narahovuvalosya 442 meshkancya z yakih 219 osib cholovichoyi stati ta 223 osobi zhinochoyi stati nalichuvalos 49 dvoriv isnuvalo 2 pravoslavni cerkvi Stanom na 1886 u kolishnomu vlasnickomu seli Lenkovi Mamekinskoyi volosti meshkalo 466 osib nalichuvalos 88 dvori isnuvali 2 pravoslavni cerkvi ta postoyalij budinok Za danimi na 1893 rik u seli Lenkovi meshkalo 702 osobi z yakih 319 osib cholovichoyi stati ta 283 osobi zhinochoyi stati nalichuvalos 106 dvoriv Perepis 1897 roku zafiksuvala zrostannya kilkosti meshkanciv sela do 600 osib zafiksuvavshi 294 osib cholovichoyi stati ta 306 osib zhinochoyi stati z yakih 594 meshkanci buli pravoslavnoyi viri CerkviIstorichno vidomo pro isnuvannya troh cerkov sela Lenkiv chas poyavi j misce roztashuvannya yakih rizni Cerkva Presvyatoyi Bogorodici Tochna data pobudovi cerkvi nevidoma Vidomo pro yiyi isnuvannya v drugij polovini XVI stolittya Jmovirno pobudovana za chasiv perebuvannya sela Lenkiv u skladi Moskovskogo carstva Za tradicijnoyu arhitekturoyu skorish za vse bula derev yana odnoverha Misce yiyi roztashuvannya otrimalo nazvu Bogorodichnogo Ne zbereglasya Zrujnovana ta spalena razom iz bilshoyu chastinoyu sela Lenkiv u pyatnicu 31 grudnya 21 grudnya za starim stilem 1604 roku pid chas bitvi pid Novgorod Siverskim mizh vijskami Lzhedmitriya I ta Moskovskogo carstva Same z cimi podiyami pov yazane obretinnya chudodijnoyi Lenkivskoyi ikoni Bozhoyi Materi Spasitelka potopayuchih yaka vcilila pid chas spalennya Bogorodichnogo hramu ta bula perenesena do novoyi cerkvi Arhistratiga Mihayila Cerkva Arhistratiga Mihayila Pislya zrujnuvannya ta spalennya hramu Presvyatoyi Bogorodici razom iz bilshoyu chastinoyu sela Lenkiv u 1604 roci cerkovne zhittya majzhe pripinila svoye isnuvannya Polsko moskovska vijna 1609 1618 rokiv ne spriyala stanovlennyu novoyi cerkvi 1618 roku koli vnaslidok ukladennya Deulinskogo peremir ya selo Lenkiv yak i chastina siverskih zemel sho protyagom poperednogo stolittya perebuvala v skladi Moskovskogo carstva bulo priyednano do Rechi Pospolitoyi podimnim reyestrom u 1623 roci zafiksovano sho selo Lenkiv malo status derevni sho vkazuye na te sho v seli ne bulo svoyeyi cerkvi 12 travnya 1623 r Sigizmund III na prohannya smolenskoyi shlyahti vidav dokument pid nazvoyu Prerogativa sho progoloshuvav zakonnim isnuvannya na teritoriyi Smolenshini j Sivershini krim katolickoyi cerkvi lishe unijnoyi cerkvi Malochiselne naselennya sela Lenkiv togo chasu ta diyi uniatskoyi j katolickoyi cerkov shodo navernennya miscevogo naselennya do svoyeyi viri buli ne duzhe spriyatlivi dlya diyalnosti pravoslavnoyi cerkvi Za takih umov pobudova novoyi cerkvi v seli Lenkiv navryad chi mogla vidbutisya Pislya Hmelnichchini koli vidbulosya stanovlennya kozackoyi derzhavi a pravoslavna vira ne perebuvala pid zaboronoyu na novomu misci de bulo pobudovano selo Lenkiv mizh 1657 1670 rokami tochna data ne vstanovlena pobudovano derev yanu cerkvu Arhistratiga Mihayila u yakij zberigalasya chudotvorna Lenkivskoyu ikonoyu Bozhoyi Materi Spasitelka potopayuchih Istorichno vidomo sho v 1670 roci cerkva Arhistratiga Mihayila vzhe ye i svyashennikom yiyi buv otec Ioann Dokladnishe cerkva Arhistratiga Mihayila Cerkva Svyatoyi Velikomuchenici Katerini U pershij polovini XIX stolittya poruch iz cerkvoyu Arhistratiga Mihayila volodilcem sela Lenkiv M Markevichem nad prahom jogo druzhini bulo pobudovano kam yanu pohovalnu cerkvu v im ya svyatoyi Velikomuchenici Katerini Dokladnishe Suchasnist 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Novgorod Siverskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi kolishnogo Novgorod Siverskogo rajonu selo uvijshlo do novostvorenogo Novgorod Siverskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiPetro Kulakivskij Chernigovo Sivershina v skladi Rechi Pospolitoyi 1618 1648 Kiyiv 2006 Dodatok 8 Storinka 426 Petro Kulakivskij Chernigovo Sivershina v skladi Rechi Pospolitoyi 1618 1648 Kiyiv 2006 Petro Kulakivskij Chernigovo Sivershina v skladi Rechi Pospolitoyi 1618 1648 Kiyiv 2006 ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 2040 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 104 ros doref ros doref Kalendar Chernigovskoj gubernii na 1893 god Izdanie Chernigovskago Gubernskago Statisticheskogo Komiteta God pyatnadcatyj Chernigov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1892 stor 96 kod 403 ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 263 Istroiko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Chernigov 1874 g S 58 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Lenkiv 20 grudnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ