«Ле́нні» — науково-фантастичне оповідання американського письменника Айзека Азімова, вперше видано друком 1958 року в журналі , входило до складу збірок «Інше про роботів» («The Rest of the Robots») (1964), «Все про роботів» («The Complete Robot») (1982) та «Мрії робота» («Robot Visions») (1990).
Ленні | ||||
---|---|---|---|---|
Lenny | ||||
Жанр | наукова фантастика | |||
Форма | оповідання | |||
Автор | Айзек Азімов | |||
Мова | американська англійська і англійська | |||
Написано | 1958 | |||
Опубліковано | 1958 | |||
Країна | США | |||
Цикл | Роботи | |||
Попередній твір | Каторжник | |||
Наступний твір | Сегрегаціоніст | |||
| ||||
Діючі особи
- Сьюзен Келвін — головний роботопсихолог корпорації «U.S. Robots and Mechanical Men, Inc.»
- — керівник дослідницького відділу «U.S. Robots»
- Пітер Богерт — головний математик «U.S. Robots»
- Чарльз Рендоу — комп'ютерний технік
- Ленні — прототип робота серії LNE
Короткий зміст
У спеціалізованій на виробництві роботів «U.S. Robots and Mechanical Men, Inc.» щотижня проводять екскурсії, аби змінити фобію людства до механічних помічників (т. зв. ). Також ці прогулянки мали б збільшити зацікавленість людей у роботах і таким чином корпорація могла б знайти нових спеціалістів.
Під час однієї з екскурсій працівник забув закрити відповідальну комп'ютерну клавіатуру, на якій невдовзі встиг «попрацювати» 16-літній Мортімер Джексон, не маючи жодного поняття, що наробив. Саме тоді «U.S. Robots» виробляла серію роботів, що мали видобувати бор у поясі астероїдів. Через зміни, внесені Мортмімером, прототип LNE (Ленні), котрий ще був у розробці, у своїй поведінці став схожим на малу дитину. Маючи мовний центр, не може сформулювати відповідну тезу, цим випадком доручено зайнятися доктору Сьюзен Келвін.
Келвін не допускає ліквідації робота, на якій наполягають Ланнінг та Богерт — вони виступають за ліквідацію тому, що Ленні зламав руку працівникові корпорації Чарльзу Рендоу. Працівники лабораторії вирішили перевірити Ленні на адекватність реакції і Рендоу замахнувся, робот його відкинув.
Сьюзен приходить до висновку, що робот шкоду зробив не навмисне та не порушив Перший закон робототехніки — позаяк не зміг знати, наскільки крихке людське тіло. Ситуація навколо ушкодження може обернутися панікою людства та вимогами ліквідувати роботів, проте Сьюзен пропонує використати ситуацію для покращення становища. Для цього треба визнати, що праця з роботами не є цілком безпечною, як це намагається показувати керівництво «U.S. Robots», але цим кроком є можливість притягнути нових відважних дослідників — адже ризики містять у собі й інші людські експерименти, до прикладу — ядерні технології чи польоти в космос. Погоджуючись, Ланнінг та Богерт між собою приходять до висновку, що Келвін врятувала Ленні від знищення, як ніби це була її дитина — вона навчила його звати себе мамою.
Посилання
- Ленні [ 31 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Le nni naukovo fantastichne opovidannya amerikanskogo pismennika Ajzeka Azimova vpershe vidano drukom 1958 roku v zhurnali vhodilo do skladu zbirok Inshe pro robotiv The Rest of the Robots 1964 Vse pro robotiv The Complete Robot 1982 ta Mriyi robota Robot Visions 1990 LenniLennyZhanrnaukova fantastikaFormaopovidannyaAvtorAjzek AzimovMovaamerikanska anglijska i anglijskaNapisano1958Opublikovano1958Krayina SShACiklRobotiPoperednij tvirKatorzhnikNastupnij tvirSegregacionistDiyuchi osobiSyuzen Kelvin golovnij robotopsiholog korporaciyi U S Robots and Mechanical Men Inc kerivnik doslidnickogo viddilu U S Robots Piter Bogert golovnij matematik U S Robots Charlz Rendou komp yuternij tehnik Lenni prototip robota seriyi LNEKorotkij zmistU specializovanij na virobnictvi robotiv U S Robots and Mechanical Men Inc shotizhnya provodyat ekskursiyi abi zminiti fobiyu lyudstva do mehanichnih pomichnikiv t zv Takozh ci progulyanki mali b zbilshiti zacikavlenist lyudej u robotah i takim chinom korporaciya mogla b znajti novih specialistiv Pid chas odniyeyi z ekskursij pracivnik zabuv zakriti vidpovidalnu komp yuternu klaviaturu na yakij nevdovzi vstig popracyuvati 16 litnij Mortimer Dzhekson ne mayuchi zhodnogo ponyattya sho narobiv Same todi U S Robots viroblyala seriyu robotiv sho mali vidobuvati bor u poyasi asteroyidiv Cherez zmini vneseni Mortmimerom prototip LNE Lenni kotrij she buv u rozrobci u svoyij povedinci stav shozhim na malu ditinu Mayuchi movnij centr ne mozhe sformulyuvati vidpovidnu tezu cim vipadkom dorucheno zajnyatisya doktoru Syuzen Kelvin Kelvin ne dopuskaye likvidaciyi robota na yakij napolyagayut Lanning ta Bogert voni vistupayut za likvidaciyu tomu sho Lenni zlamav ruku pracivnikovi korporaciyi Charlzu Rendou Pracivniki laboratoriyi virishili pereviriti Lenni na adekvatnist reakciyi i Rendou zamahnuvsya robot jogo vidkinuv Syuzen prihodit do visnovku sho robot shkodu zrobiv ne navmisne ta ne porushiv Pershij zakon robototehniki pozayak ne zmig znati naskilki krihke lyudske tilo Situaciya navkolo ushkodzhennya mozhe obernutisya panikoyu lyudstva ta vimogami likviduvati robotiv prote Syuzen proponuye vikoristati situaciyu dlya pokrashennya stanovisha Dlya cogo treba viznati sho pracya z robotami ne ye cilkom bezpechnoyu yak ce namagayetsya pokazuvati kerivnictvo U S Robots ale cim krokom ye mozhlivist prityagnuti novih vidvazhnih doslidnikiv adzhe riziki mistyat u sobi j inshi lyudski eksperimenti do prikladu yaderni tehnologiyi chi poloti v kosmos Pogodzhuyuchis Lanning ta Bogert mizh soboyu prihodyat do visnovku sho Kelvin vryatuvala Lenni vid znishennya yak nibi ce bula yiyi ditina vona navchila jogo zvati sebe mamoyu PosilannyaLenni 31 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ros