Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лезги ни самоназв Лезгияр один із найбільших корінних кавказьких народів що історично мешкає у південній частині Дагеста

Лезгин

Лезгин

Лезги́ни (самоназв. Лезгияр) — один із найбільших корінних кавказьких народів, що історично мешкає у південній частині Дагестану та на прилеглих територіях Азербайджану.

Лезгини
image
Самоназвалезгияр
Ареал680 - 850 тис.
Близькі до:нахсько-дагестанські народи
Входить до
Мовалезгинська
Релігіяіслам сунітського толку
image
Лезгистан (1728)
image
Спроба створення лезгинської республіки на початку 1990-х

У Дагестані лезгини населяють Ахтинський, Дербентський, Докузпаринський, Курахський, Магарамкентський, Сулейман-Стальський, Хивський райони, також проживають в Рутульському та Хасав'юртівському районах. В Азербайджані лезгинське населення зосереджено в Кусарському, Кубинському, Хачмасському, Кабалінському, Ісмаїллинському, Огузькому, Шекинському та Кахському районах. За офіційною статистикою є другим за чисельністю народом Азербайджану.

Чисельність лезгинів у Росії, згідно з даними перепису 2010 року, становила 473 тис., а в Азербайджані, згідно з даними перепису 2009 року, — 180 тис. Представники лезгинських суспільних організацій регулярно заперечують офіційні дані про чисельність лезгин в Азербайджані, вважаючи їх заниженими.

За оцінками, чисельність лезгин близько 1 мільйона.

Лезгини проживають також у Казахстані, Киргизстані, Туреччині, Україні та інших державах. Говорять лезгинською мовою, яка входить до нахсько-дагестанської групи північнокавказьких мов. За віросповіданням більшість сучасних лезгинів — мусульмани-суніти. Винятком є жителі села Міскинджа Докузпаринського району Республіки Дагестан, які є шиїтами.

Лезгини відомі під назвою «леги» (леки), від якого згодом і утворився сучасний етнонім «лезги». Численні війни з римлянами, візантійцями, персами, хазарами і іншими завойовниками зумовили популярність лезгиномовних племен, що населяють Кавказьку Албанію. Досі грузини і вірмени називають дагестанців, і особливо лезгин, «лекамі», перси і араби — «лекзамі». Крім того, танець «Лезгинка» грузини називають «Лекурі», а країну лезгин «Лекетія» («Лезгистан»).

Розселення

Основні райони проживання лезгинів у Дагестані за даними перепису 2010.

Назва району Населення району % лезгинів
Сулейман-Стальський район 58 835 98,6 %
Ахтинський район 32 604 98,5 %
Курахський район 15 434 98,4 %
Магарамкентський район 62 195 96,1 %
Докузпаринський район 15 357 94,0 %
Хівський район 22 753 38,9 %
Дербент 119200 33,7 %
Каспійськ 100 129 21,4 %
Дербентський район 99 054 18,8 %
Дагестанські Огні 27923 17,9 %
Махачкала (м/о) 696 885 12,7 %
Южно-Сухокумськ 10 035 10,4 %
Рутульський район 22 926 9,3 %
Ізбербаш 55 646 7,8 %
Хасав'юртівський район 141 232 5,3 %
Кизляр (м/о) 51 707 4,7 %
Тарумовський район 31 683 3,9 %
Кізлярський район 67 287 3,4 %
Кизилюрт (м/о) 43 421 2,4 %
Хасав'юрт 131 187 1,6 %
Кумторкалинський район 24 848 1,2 %
Дагестан 2 910 249 13,3 %

Див. також

Література

Примітки

  1. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)


image Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lezgi ni samonazv Lezgiyar odin iz najbilshih korinnih kavkazkih narodiv sho istorichno meshkaye u pivdennij chastini Dagestanu ta na prileglih teritoriyah Azerbajdzhanu LezginiSamonazvalezgiyarAreal680 850 tis Blizki do nahsko dagestanski narodiVhodit doMovalezginskaReligiyaislam sunitskogo tolku Lezgistan 1728 Sproba stvorennya lezginskoyi respubliki na pochatku 1990 h U Dagestani lezgini naselyayut Ahtinskij Derbentskij Dokuzparinskij Kurahskij Magaramkentskij Sulejman Stalskij Hivskij rajoni takozh prozhivayut v Rutulskomu ta Hasav yurtivskomu rajonah V Azerbajdzhani lezginske naselennya zoseredzheno v Kusarskomu Kubinskomu Hachmasskomu Kabalinskomu Ismayillinskomu Oguzkomu Shekinskomu ta Kahskomu rajonah Za oficijnoyu statistikoyu ye drugim za chiselnistyu narodom Azerbajdzhanu Chiselnist lezginiv u Rosiyi zgidno z danimi perepisu 2010 roku stanovila 473 tis a v Azerbajdzhani zgidno z danimi perepisu 2009 roku 180 tis Predstavniki lezginskih suspilnih organizacij regulyarno zaperechuyut oficijni dani pro chiselnist lezgin v Azerbajdzhani vvazhayuchi yih zanizhenimi Za ocinkami chiselnist lezgin blizko 1 miljona Lezgini prozhivayut takozh u Kazahstani Kirgizstani Turechchini Ukrayini ta inshih derzhavah Govoryat lezginskoyu movoyu yaka vhodit do nahsko dagestanskoyi grupi pivnichnokavkazkih mov Za virospovidannyam bilshist suchasnih lezginiv musulmani suniti Vinyatkom ye zhiteli sela Miskindzha Dokuzparinskogo rajonu Respubliki Dagestan yaki ye shiyitami Lezgini vidomi pid nazvoyu legi leki vid yakogo zgodom i utvorivsya suchasnij etnonim lezgi Chislenni vijni z rimlyanami vizantijcyami persami hazarami i inshimi zavojovnikami zumovili populyarnist lezginomovnih plemen sho naselyayut Kavkazku Albaniyu Dosi gruzini i virmeni nazivayut dagestanciv i osoblivo lezgin lekami persi i arabi lekzami Krim togo tanec Lezginka gruzini nazivayut Lekuri a krayinu lezgin Leketiya Lezgistan RozselennyaOsnovni rajoni prozhivannya lezginiv u Dagestani za danimi perepisu 2010 Nazva rajonu Naselennya rajonu lezginiv Sulejman Stalskij rajon 58 835 98 6 Ahtinskij rajon 32 604 98 5 Kurahskij rajon 15 434 98 4 Magaramkentskij rajon 62 195 96 1 Dokuzparinskij rajon 15 357 94 0 Hivskij rajon 22 753 38 9 Derbent 119200 33 7 Kaspijsk 100 129 21 4 Derbentskij rajon 99 054 18 8 Dagestanski Ogni 27923 17 9 Mahachkala m o 696 885 12 7 Yuzhno Suhokumsk 10 035 10 4 Rutulskij rajon 22 926 9 3 Izberbash 55 646 7 8 Hasav yurtivskij rajon 141 232 5 3 Kizlyar m o 51 707 4 7 Tarumovskij rajon 31 683 3 9 Kizlyarskij rajon 67 287 3 4 Kizilyurt m o 43 421 2 4 Hasav yurt 131 187 1 6 Kumtorkalinskij rajon 24 848 1 2 Dagestan 2 910 249 13 3 Div takozhDagestanci v Ukrayini LezgistanLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 ros PrimitkiChislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselennyh punktov selskih naselennyh punktov Respubliki Dagestan Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ