Лебійська мова — професійна таємна мова українських сліпих народних виконавців: кобзарів, бандуристів, лірників, стихівничих. Використовувалась у спілкуванні поміж собою та з поводирями. Слугувала збереженню кобзарських таємниць усередині «старцівського братерства».
Варіанти й походження назви
Як лексика, так і навіть сама назва лебійської мови зафіксовані дослідниками, сильно варіюють залежно від регіону. Відомі такі варіанти назви:
- За Боржковським, який досліджував старців на Поділлі, таємна мова мала назву «лобурської» або «лебійської», від слова «лебій» — «дід».
- Водночас у Студинського, який збирав інформацію на Галичині, слово «лебій» перекладається як «жебрак», а для «дід» у сенсі старець-виконавець наведено інший відповідник — «липетень». Відповідно, професійну мову старців він називав або просто «дідовською (жебрацькою)» або «лепетинською мовою».
- Гнатюк, що також працював на Галичині, називав мову «либійською», від слова «либіщак» — лірник.
- Також у словнику Гнатюка зустрічається «липко» — лірник, учений із хлопа, або дід учений, що має титул «майстра». На думку Кушпета, це може означати походження назви «лепетинська» або «липетенська» від слова «липник».
- Тіханов у Поліссі зафіксував назви «старцівська» й «люцька мова», від слова «любок» (дід, старець, каліка перехожий).
- [ru], який досліджував побут жебраків Могилівської губернії, зафіксував назву «любецький лемент» від самоназви місцевих старців — «любки».
- Малинка, що записав у Поліссі невеличкий словник, не лишив автентичної назви мови, але «старець» у його словнику має унікальний переклад — «шпарець».
- У Мартиновича та Харкова, які працювали на Полтавщині та Слобожанщині, використовується назва «сліпецька». На думку Кушпета, це або штучна, або нова назва, оскільки традиційно старці називали себе «незрячими», а слово «сліпець» використовували в переносному, несхвальному значенні.
Створення й еволюція мови
Час, коли була створена професійна старцівська мова, і конкретні обставини, які змусили її розробити, наразі невідомі. Самі старці наводили дослідникам різні, часто сумнівні й фантастичні версії (походження від жаргону розбійників, придумана Соломоном) або чесно зізнавались, що не знають.
Більшість дослідників вважає старцівську мову штучною та відмічає, що вона, незважаючи на велику кількість запозиченої лексики (Горбач наводить приклади запозичень з української, новогрецької, циганської, румунської, мадярської, тюркської, старогебрейської, єврейської, московської, старо-слов'янської, шведської та інших мов), формувалась і функціонувала за законами тогочасної розмовної української мови, що свідчить про її місцеве походження й побутування. Також, незважаючи на місцеві особливості, відмічається спільність таємної мови старців України й Білорусі.
Окрім запозичень, значна кількість слів лебійської мови утворювалась асоціативно: «віз» — «котень», «бити» — «кулати», «копсати», «боксати» тощо.
З часом, із занепадом кобзарсько-лірницької традиції, у таємній мові почалися процеси занепаду. Так, [ru] зафіксовано формування так званої «отверницької говірки» — вимивання старої «любецької» лексики на користь звичайних слів із простими замінами фонетичними частками, що не мають змістового навантаження, а тільки змінюють слово (пор. тарабарська мова). Тим не менш, «лебійська мова» проіснувала щонайменше до 1930-х років, коли чи не в останнє була зафіксована Харковим.
Джерела та література
- Богданова О.В. Лірництво, ліра, лірники, лірницька мова // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
- Кушпет, Володимир — Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX–поч. XX ст.): Наукове видання / Володимир Кушпет. —– К.: Темпора, 2007. —– 592 с.: іл.
Див. також
Посилання
- Словник таємної мови українських лірників та шаповалів (близько 1000 слів) [ 15 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lebijska mova profesijna tayemna mova ukrayinskih slipih narodnih vikonavciv kobzariv banduristiv lirnikiv stihivnichih Vikoristovuvalas u spilkuvanni pomizh soboyu ta z povodiryami Sluguvala zberezhennyu kobzarskih tayemnic useredini starcivskogo braterstva Varianti j pohodzhennya nazviYak leksika tak i navit sama nazva lebijskoyi movi zafiksovani doslidnikami silno variyuyut zalezhno vid regionu Vidomi taki varianti nazvi Za Borzhkovskim yakij doslidzhuvav starciv na Podilli tayemna mova mala nazvu loburskoyi abo lebijskoyi vid slova lebij did Vodnochas u Studinskogo yakij zbirav informaciyu na Galichini slovo lebij perekladayetsya yak zhebrak a dlya did u sensi starec vikonavec navedeno inshij vidpovidnik lipeten Vidpovidno profesijnu movu starciv vin nazivav abo prosto didovskoyu zhebrackoyu abo lepetinskoyu movoyu Gnatyuk sho takozh pracyuvav na Galichini nazivav movu libijskoyu vid slova libishak lirnik Takozh u slovniku Gnatyuka zustrichayetsya lipko lirnik uchenij iz hlopa abo did uchenij sho maye titul majstra Na dumku Kushpeta ce mozhe oznachati pohodzhennya nazvi lepetinska abo lipetenska vid slova lipnik Tihanov u Polissi zafiksuvav nazvi starcivska j lyucka mova vid slova lyubok did starec kalika perehozhij ru yakij doslidzhuvav pobut zhebrakiv Mogilivskoyi guberniyi zafiksuvav nazvu lyubeckij lement vid samonazvi miscevih starciv lyubki Malinka sho zapisav u Polissi nevelichkij slovnik ne lishiv avtentichnoyi nazvi movi ale starec u jogo slovniku maye unikalnij pereklad shparec U Martinovicha ta Harkova yaki pracyuvali na Poltavshini ta Slobozhanshini vikoristovuyetsya nazva slipecka Na dumku Kushpeta ce abo shtuchna abo nova nazva oskilki tradicijno starci nazivali sebe nezryachimi a slovo slipec vikoristovuvali v perenosnomu neshvalnomu znachenni Stvorennya j evolyuciya moviChas koli bula stvorena profesijna starcivska mova i konkretni obstavini yaki zmusili yiyi rozrobiti narazi nevidomi Sami starci navodili doslidnikam rizni chasto sumnivni j fantastichni versiyi pohodzhennya vid zhargonu rozbijnikiv pridumana Solomonom abo chesno ziznavalis sho ne znayut Bilshist doslidnikiv vvazhaye starcivsku movu shtuchnoyu ta vidmichaye sho vona nezvazhayuchi na veliku kilkist zapozichenoyi leksiki Gorbach navodit prikladi zapozichen z ukrayinskoyi novogreckoyi ciganskoyi rumunskoyi madyarskoyi tyurkskoyi starogebrejskoyi yevrejskoyi moskovskoyi staro slov yanskoyi shvedskoyi ta inshih mov formuvalas i funkcionuvala za zakonami togochasnoyi rozmovnoyi ukrayinskoyi movi sho svidchit pro yiyi misceve pohodzhennya j pobutuvannya Takozh nezvazhayuchi na miscevi osoblivosti vidmichayetsya spilnist tayemnoyi movi starciv Ukrayini j Bilorusi Okrim zapozichen znachna kilkist sliv lebijskoyi movi utvoryuvalas asociativno viz koten biti kulati kopsati boksati tosho Z chasom iz zanepadom kobzarsko lirnickoyi tradiciyi u tayemnij movi pochalisya procesi zanepadu Tak ru zafiksovano formuvannya tak zvanoyi otvernickoyi govirki vimivannya staroyi lyubeckoyi leksiki na korist zvichajnih sliv iz prostimi zaminami fonetichnimi chastkami sho ne mayut zmistovogo navantazhennya a tilki zminyuyut slovo por tarabarska mova Tim ne mensh lebijska mova proisnuvala shonajmenshe do 1930 h rokiv koli chi ne v ostannye bula zafiksovana Harkovim Dzherela ta literaturaBogdanova O V Lirnictvo lira lirniki lirnicka mova Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Kushpet Volodimir Starcivstvo mandrivni spivci muzikanti v Ukrayini XIX poch XX st Naukove vidannya Volodimir Kushpet K Tempora 2007 592 s il ISBN 966 8201 18 3Div takozhTarabarska mova Tayemna movaPosilannyaSlovnik tayemnoyi movi ukrayinskih lirnikiv ta shapovaliv blizko 1000 sliv 15 travnya 2015 u Wayback Machine