Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лебідь Анатолій В'ячеславович (рос. Анато́лий Вячесла́вович Ле́бедь, нар.10 травня 1963 р., м. Валга - пом.27 квітня 2012 р., м. Москва) — офіцер 45-го окремого гвардійського орденів Кутузова та Олександра Невського розвідувального полку спеціального призначення РФ, гвардії підполковник спецпризначення ПДВ, Герой Російської Федерації з 2005 р., кавалер Ордена Святого Георгія IV ступеня з 2008 р..
| Анатолій Лебідь | |
|---|---|
| рос. Анатолий Вячеславович Лебедь | |
 Анатолій Лебідь | |
| Народження | 10 травня 1963 Валга, Естонська РСР,  СРСР |
| Смерть | 27 квітня 2012 (48 років) Москва,  Росіяавтомобільна аварія |
| Поховання | Преображенський цвинтар |
| Національність | росіянин |
| Країна | СРСР→ Росія |
| Приналежність | спецпризначення |
| Вид збройних сил | військова розвідка |
| Рід військ |  ПДВ СРСР →  ПДВ РФ |
| Освіта | Ломоносовське військове авіаційно-технічне училище |
| Роки служби | 1981—2012 |
| Звання |  гвардії підполковник |
| Формування |  |
| Командування |  ГРУ |
| Війни / битви | Війна в Афганістані, Югославська війна, Дагестанська війна, Чеченська війна, Російсько-грузинська війна |
| Інше | |
| Нагороди |               |
 Лебідь Анатолій В'ячеславович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 10 травня 1963 р. в місті Валга Естонської РСР. Його батько В'ячеслав Андрійович Лебідь воював у Другій світовій війні. Служив на Північному флоті, а під час Сталінградської битви - у морській піхоті.
Під час навчання в ПТУ № 11 в Кохтла-Ярве Анатолій займався парашутним спортом в місцевій школі ДТСААФ. До закінчення технікуму на його рахунку було близько 300 стрибків. Працював слюсарем-ремонтником на Ахтменському ремонтно-механічному заводі.
3 листопада 1981 р. був призваний на строкову службу. Присягу склав у 44-й навчальній дивізії ПДВ СРСР, дислокованій у селищі Гайжунай, Литовської РСР (44-а повітряно-десантна дивізія СРСР). Служив на посаді командира відділення - командира бойової машини в 57-й окремій десантно-штурмовій бригаді в селищі Актогай Талди-Курганської області Казахської РСР.
У 1986 р. закінчив , отримав звання лейтенанта. За розподіленням був у 307-у вертолітному полку Забайкальського військового округу. Незабаром був направлений у Туркестанський військовий округ, де півроку готували до виконання завдань в умовах специфічного клімату Афганістану.
Від 25 квітня 1987 р. воював в Афганістані у складі 239-ї окремої вертолітної ескадрильї ВПС СРСР 40-ї загальновійськової армії. Здійснював бойові виліти як борттехнік гелікоптера "Мі-8" в екіпажі Миколи Майданова. За півтора року Афганістані брав участь в евакуації поранених, пошуку і знищенні караванів зі зброєю з повітря, захопленні боєприпасів і спорядження противника в наземних операціях. Пізніше, служив у Групі Радянських військ у Німеччині, Забайкальському і Сибірському військових округах - в 329-му транспортно-бойовому вертолітному полку і 337-му окремому вертолітному полку.
У 1994 р. звільнився в запас, працював у фонді ветеранів Афганістану в Підмосков'ї.
Добровольцем воював на Балканах за сербів.
З листопада 1999 р. брав участь у контртерористичної операції на Північному Кавказі. Полетів до Махачкали добровольцем для захисту Дагестану від нападу бойовиків, де ніс службу у зведеному міліцейському загоні.
Коли військова операція перемістилася на територію Чечні, він відправився в Москву і уклав контракт з Міністерством оборони Росії, після чого знову повернувся на війну в званні старшого лейтенанта. Служив заступником командира розвідувальної групи 218-го батальйону 45-го окремого полку спеціального призначення ПДВ Росії в районі Гудермеса, Аргуна, в передмістях Грозного, у Веденському районі.
25 червня 2003 р. в горах під Улус-Керт Анатолій підірвався на міні в Аргунській ущелині, через що йому була ампутована права ступня. Йому дозволили продовжувати службу з протезом.
9 січня 2005 р. особисто знищив трьох бойовиків в нерівному бою і тим самим врятував своїх поранених товаришів. В одному з наступних боїв 24 січня власним тілом прикрив пораненого рядового від пострілу з гранатомета. Отримавши легке осколкове поранення в поперек, продовжив командувати головним дозором. В наслідку того бою була захоплена база бойовиків і знищений зв'язковий Шаміля Басаєва.
Указом Президента Російської Федерації від 6 квітня 2005 р. капітанові Анатолію Лебідю було присвоєно звання «Героя Російської Федерації».
У 2008 р. брав участь у бойових діях проти Грузії на абхазькому напрямку. Був у складі групи, яка захопила військово-морську базу в Поті і потопили катери грузинських ВМС. За це - став кавалером російського ордена святого Георгія IV ступеня, другим у черзі після командувача військами Північно-Кавказького військового округу, Сергія Макарова.
27 квітня 2012 р. потрапив у ДТП: розбився на мотоциклі перед воротами парку в Москві. Похований на «алеї героїв» Преображенського кладовища в Москві.
У пам'ять Анатолія Лебедя в різних містах Росії проводяться турніри з рукопашного бою та змішаних . На згадку про Анатолія Лебедя Союзом десантників Росії заснована медаль «Анатолій Лебідь».
Джерела
- Фарукшин Р. // Братишка : Ежемесячный журнал подразделений специального назначения. — М.: ООО «Витязь-Братишка», 2012. — № 08. — С. 6-11. (рос.)
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анатолій Лебідь- Лебідь Анатолій В'ячеславович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Воробьёв В. Лебедь, звезда и Путин : Среди награждённых вчера в Кремле был российский Рэмбо // Российская газета. — 2005, 6 мая. — № 3764. (рос.)
- Баранец В. Диверсантами были поэт Левитанский и братья Знаменские // Комсомольская правда. — 2007, 15 ноября. (рос.)
- Рыжкин С. (6 квітня 2007). Кто пойдет воевать за Россию?. Sampressa. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 28 квітня 2012.
интервью с А. Лебедем
(рос.) - Винниченко М. (10 березня 2006). Полковые будни. Руза.Ру : Информационно-справочный портал Рузского района. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 28 квітня 2012. (рос.)
- Алленова О., Варывдин М. «Надо делать свою работу хорошо. Чтобы врагу было плохо» // Огонёк : журнал. — 2010. — № 29 (5138), 26 июля. (рос.)
- Карпенко Александр, Последняя прижизненная съёмка Героя России Анатолия Лебедя. (рос.)
- Фарукшин Раян, Герой России Анатолий Лебедь. [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] Воспоминания однополчанина. (рос.)
- Герой России Анатолий Лебедь: портрет русского спецназовца [ 17 липня 2015 у Wayback Machine.], Разведка и спецназ, 07.05.2012, портал "Современная армия" (рос.)
- Передача о ВДВ с видеосюжетом о А. В. Лебеде [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Lebid znachennya Lebid Anatolij V yacheslavovich ros Anato lij Vyachesla vovich Le bed nar 10 travnya 1963 r m Valga pom 27 kvitnya 2012 r m Moskva oficer 45 go okremogo gvardijskogo ordeniv Kutuzova ta Oleksandra Nevskogo rozviduvalnogo polku specialnogo priznachennya RF gvardiyi pidpolkovnik specpriznachennya PDV Geroj Rosijskoyi Federaciyi z 2005 r kavaler Ordena Svyatogo Georgiya IV stupenya z 2008 r Anatolij Lebidros Anatolij Vyacheslavovich LebedAnatolij LebidNarodzhennya10 travnya 1963 1963 05 10 Valga Estonska RSR SRSRSmert27 kvitnya 2012 2012 04 27 48 rokiv Moskva Rosiya avtomobilna avariyaPohovannyaPreobrazhenskij cvintarNacionalnistrosiyaninKrayina SRSR RosiyaPrinalezhnistspecpriznachennyaVid zbrojnih silvijskova rozvidkaRid vijskPDV SRSR PDV RFOsvitaLomonosovske vijskove aviacijno tehnichne uchilisheRoki sluzhbi1981 2012Zvannyagvardiyi pidpolkovnikFormuvannya 45 OBrSpPKomanduvannyaGRUVijni bitviVijna v Afganistani Yugoslavska vijna Dagestanska vijna Chechenska vijna Rosijsko gruzinska vijnaInsheNagorodi Lebid Anatolij V yacheslavovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 10 travnya 1963 r v misti Valga Estonskoyi RSR Jogo batko V yacheslav Andrijovich Lebid voyuvav u Drugij svitovij vijni Sluzhiv na Pivnichnomu floti a pid chas Stalingradskoyi bitvi u morskij pihoti Pid chas navchannya v PTU 11 v Kohtla Yarve Anatolij zajmavsya parashutnim sportom v miscevij shkoli DTSAAF Do zakinchennya tehnikumu na jogo rahunku bulo blizko 300 stribkiv Pracyuvav slyusarem remontnikom na Ahtmenskomu remontno mehanichnomu zavodi 3 listopada 1981 r buv prizvanij na strokovu sluzhbu Prisyagu sklav u 44 j navchalnij diviziyi PDV SRSR dislokovanij u selishi Gajzhunaj Litovskoyi RSR 44 a povitryano desantna diviziya SRSR Sluzhiv na posadi komandira viddilennya komandira bojovoyi mashini v 57 j okremij desantno shturmovij brigadi v selishi Aktogaj Taldi Kurganskoyi oblasti Kazahskoyi RSR U 1986 r zakinchiv otrimav zvannya lejtenanta Za rozpodilennyam buv u 307 u vertolitnomu polku Zabajkalskogo vijskovogo okrugu Nezabarom buv napravlenij u Turkestanskij vijskovij okrug de pivroku gotuvali do vikonannya zavdan v umovah specifichnogo klimatu Afganistanu Vid 25 kvitnya 1987 r voyuvav v Afganistani u skladi 239 yi okremoyi vertolitnoyi eskadrilyi VPS SRSR 40 yi zagalnovijskovoyi armiyi Zdijsnyuvav bojovi viliti yak borttehnik gelikoptera Mi 8 v ekipazhi Mikoli Majdanova Za pivtora roku Afganistani brav uchast v evakuaciyi poranenih poshuku i znishenni karavaniv zi zbroyeyu z povitrya zahoplenni boyepripasiv i sporyadzhennya protivnika v nazemnih operaciyah Piznishe sluzhiv u Grupi Radyanskih vijsk u Nimechchini Zabajkalskomu i Sibirskomu vijskovih okrugah v 329 mu transportno bojovomu vertolitnomu polku i 337 mu okremomu vertolitnomu polku U 1994 r zvilnivsya v zapas pracyuvav u fondi veteraniv Afganistanu v Pidmoskov yi Dobrovolcem voyuvav na Balkanah za serbiv Z listopada 1999 r brav uchast u kontrteroristichnoyi operaciyi na Pivnichnomu Kavkazi Poletiv do Mahachkali dobrovolcem dlya zahistu Dagestanu vid napadu bojovikiv de nis sluzhbu u zvedenomu milicejskomu zagoni Koli vijskova operaciya peremistilasya na teritoriyu Chechni vin vidpravivsya v Moskvu i uklav kontrakt z Ministerstvom oboroni Rosiyi pislya chogo znovu povernuvsya na vijnu v zvanni starshogo lejtenanta Sluzhiv zastupnikom komandira rozviduvalnoyi grupi 218 go bataljonu 45 go okremogo polku specialnogo priznachennya PDV Rosiyi v rajoni Gudermesa Arguna v peredmistyah Groznogo u Vedenskomu rajoni 25 chervnya 2003 r v gorah pid Ulus Kert Anatolij pidirvavsya na mini v Argunskij ushelini cherez sho jomu bula amputovana prava stupnya Jomu dozvolili prodovzhuvati sluzhbu z protezom 9 sichnya 2005 r osobisto znishiv troh bojovikiv v nerivnomu boyu i tim samim vryatuvav svoyih poranenih tovarishiv V odnomu z nastupnih boyiv 24 sichnya vlasnim tilom prikriv poranenogo ryadovogo vid postrilu z granatometa Otrimavshi legke oskolkove poranennya v poperek prodovzhiv komanduvati golovnim dozorom V naslidku togo boyu bula zahoplena baza bojovikiv i znishenij zv yazkovij Shamilya Basayeva Ukazom Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi vid 6 kvitnya 2005 r kapitanovi Anatoliyu Lebidyu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Rosijskoyi Federaciyi U 2008 r brav uchast u bojovih diyah proti Gruziyi na abhazkomu napryamku Buv u skladi grupi yaka zahopila vijskovo morsku bazu v Poti i potopili kateri gruzinskih VMS Za ce stav kavalerom rosijskogo ordena svyatogo Georgiya IV stupenya drugim u cherzi pislya komanduvacha vijskami Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu Sergiya Makarova 27 kvitnya 2012 r potrapiv u DTP rozbivsya na motocikli pered vorotami parku v Moskvi Pohovanij na aleyi geroyiv Preobrazhenskogo kladovisha v Moskvi U pam yat Anatoliya Lebedya v riznih mistah Rosiyi provodyatsya turniri z rukopashnogo boyu ta zmishanih Na zgadku pro Anatoliya Lebedya Soyuzom desantnikiv Rosiyi zasnovana medal Anatolij Lebid DzherelaFarukshin R Bratishka Ezhemesyachnyj zhurnal podrazdelenij specialnogo naznacheniya M OOO Vityaz Bratishka 2012 08 S 6 11 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Anatolij Lebid Lebid Anatolij V yacheslavovich Sajt Geroi strany ros Vorobyov V Lebed zvezda i Putin Sredi nagrazhdyonnyh vchera v Kremle byl rossijskij Rembo Rossijskaya gazeta 2005 6 maya 3764 ros Baranec V Diversantami byli poet Levitanskij i bratya Znamenskie Komsomolskaya pravda 2007 15 noyabrya ros Ryzhkin S 6 kvitnya 2007 Kto pojdet voevat za Rossiyu Sampressa Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Procitovano 28 kvitnya 2012 intervyu s A Lebedem ros Vinnichenko M 10 bereznya 2006 Polkovye budni Ruza Ru Informacionno spravochnyj portal Ruzskogo rajona Arhiv originalu za 15 travnya 2012 Procitovano 28 kvitnya 2012 ros Allenova O Varyvdin M Nado delat svoyu rabotu horosho Chtoby vragu bylo ploho Ogonyok zhurnal 2010 29 5138 26 iyulya ros Karpenko Aleksandr Poslednyaya prizhiznennaya syomka Geroya Rossii Anatoliya Lebedya ros Farukshin Rayan Geroj Rossii Anatolij Lebed 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Vospominaniya odnopolchanina ros Geroj Rossii Anatolij Lebed portret russkogo specnazovca 17 lipnya 2015 u Wayback Machine Razvedka i specnaz 07 05 2012 portal Sovremennaya armiya ros Peredacha o VDV s videosyuzhetom o A V Lebede 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros