Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олексій Петрович Лебедєв 2 14 березня 1845 14 27 липня 1908 російський історик церкви візантиніст ординарний професор Ле

Лебедєв Олексій Петрович

Лебедєв Олексій Петрович

Олексій Петрович Лебедєв (2 (14) березня 1845 — 14 (27) липня 1908) — російський історик церкви, візантиніст, ординарний професор.

Лебедєв Олексій Петрович
image
Народився2 (14) березня 1845
Московська губернія, Російська імперія
Помер14 липня 1908(1908-07-14) (63 роки)
Москва, Російська імперія
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьнауковець, історик церкви
Alma materМосковська духовна академія
Галузьісторія християнства
ЗакладМосковська духовна академія
Науковий ступіньдоктор богослов'я
Науковий керівникd
Аспіранти, докторантиd
image Лебедєв Олексій Петрович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебедєв.

Біографія

Олексій Лебедєв народився у селі Очаково Рузського повіту Московської губернії. Батько, Петро Мефодійович Лебедєв, за пияцтво був позбавлений священицького сану і був розжалуваний у міщани; працював сільським учителем; був убитий в бійці. Мати, Олександра Прокопієвна, відправила сина у Перервінске духовне училище, де він вчився погано і не раз був під загрозою виключення. Потім навчався в Московській духовній семінарії, яку закінчив у 1866 році і поступив в Московську духовну академію, де був учнем професора філософії В. Д. Кудрявцева-Платонова. Під його керівництвом він написав і захистив у 1870 році випускний твір на філософсько-богословську тему «Перевага об'явленого вчення про творіння світу перед усіма іншими поясненнями його походження».

За власною розповіддю Лебедєва, після закінчення курсу, керівництвом академії йому було запропоновано на вибір зайняти одну з п'яти кафедр в alma mater, а також кафедру метафізики в Київській духовній академії. Свій вибір і свою подальшу наукову долю Лебедєв пов'язав з кафедри церковної історії, на якій прослужив понад 25 років. З січня 1871 року він виправляв посаду доцента по класу загальної історії церкви; у лютому 1875 року затверджений у званні екстраординарного професора, перемігши в конкурсі такого претендента як В. О. Ключевський, висунутого ректором академії А. В. Горським.

Вже перша праця молодого історика, вийшла в 1873 році, присвячена критичному аналізу кількох російських церковно-історичних творів викликала різку критику, а в 1879 році з'явилася докторська дисертація «Вселенські собори IV і V століть. Огляд їх догматичної діяльності у зв'язку з напрямками Олександрійської та Антіохійської шкіл» яка викликала неоднозначну оцінку в пресі і богословському суспільстві. Незабаром після виходу в світ дисертації, але ще до її захисту з'явився перший критичний відгук (що, на думку Лебедєва, було неможливе без сприяння секретаря цензурного комітету П. І. Горського, прискорено який погодив видання критичного відкликання), в якому автора звинувачували у неповазі до вчення Св. Афанасія, в прихильності протестантських поглядів і перекрученому зображенні святих отців 1-го Вселенського собору. У статті що вийшла в 1900 році Горського «Голос старого професора по справі професора А. П. Лебедєва з покійним професором о. протоієреєм А. М. Іванцовим-Платоновим» стверджується, що критичний відгук також збирався написати і В. С. Аксаков в газеті «День», однак Горський його відрадив; А. М. Іванцов-Платонов, якого той же Горський умовив надрукувати свою критику тільки після захисту дисертації. У великому відгуці Іванцова, що вийшов у 1881 році окремою книгою «Релігійні рухи на Сході в IV і V ст. Критико-історичні зауваження» стверджувалося, що «ніби автор представляє аріан прогресивною партією, розумною, обдарованою незвичайними талантами; що ніби, на думку автора, аріани були справжніми двигунами богословської науки, та що вони у всіх пунктах догматичного розвитку йшли попереду православних; на думку автора, Кирило Єрусалимський був безсумнівний аріанин; що ніби автор вихваляв Євтихія як людину, що володіла твердим і ясним розумом; що, за поданням автора, Диоскор був істинно православним чоловіком; що ніби в книзі автора можна знаходити легковажне ставлення до Григорію Богослова; що ніби церковне вчення, на думку автора, є результат з'єднання „Православ'я з єрессю“; що ніби взагалі праця автора близько стоїть до поглядів раціоналіста Баура». Полеміка між професорами тривала багато років і відносини між ними так і не налагодилися, продолжившись в інших творах Лебедєва. Дисертація також викликала відгук закордоном, відгук на неї написав А. фон Гарнак. В кінцевому рахунку за Лебедєвим закріпилася репутація ліберала і прихильника «тюбингенской школи».

Захист дисертації відбулася 24 квітня 1879 року в присутності єпископа Можайського Алексія; у вересні Лебедєв був обраний, а в листопаді 1879 року затверджений ординарним професором Московської духовної академії по кафедрі загальної церковної історії. У серпні 1885 року він був призначений на посаду ординарного професора церковної історії Казанського університету, що означало посилання в провінцію, але завдяки заступництву йому вдалося залишитися в Москві. Через 10 років, у вересні 1895 року було відзначено 25-річчя його служби в академії. За цей період він підготував 7 докторів богослов'я, церковної історії та канонічного права і 13 магістрів. В кінці листопада 1895 року він був удостоєний звання заслуженого професора, а в січні 1896 року з проханням був звільнений з академії.

У 1896 році він був затверджений на посаді ординарного професора Московського університету по кафедрі церковної історії, яку займав до своєї смерті.

Хоча А. П. Лебедєв «політикою цікавився, але не займався», його наукові інтереси, що включали також долю Грецької церкви після падіння Константинополя, викликали щодо історика нападки з боку консервативно налаштованої частини духовенства. В одному з відгуків Лебедєв по своєму поганому впливу на студентів порівнювався з В. С. Соловйовим і С. Н. Трубецьким. В кінці життя Лебедєв, ознайомившись з листуванням митрополита Філарета (Дроздова), написав ряд статей, в яких він спробував розвіяти стійку думку яка склалась про митрополита як про душителя вільної думки в російському богослов'ї. Лебедєв не приймав  звинувачень в антиправославії та пропагуванні протестантської ідеології. Він наполягав, що церковне джерело повинно стояти вище будь-конфесійності і розглядати всі християнські церкви всі християнські громади як єдину сім'ю, як єдиний народ Божий.

Напружено працюючи до останніх днів життя, по 14-15 годин на добу, Лебедєв в останні роки майже осліп. У вересні 1905 року, відсвяткував ювілей своєї служби в Московській духовній академії, Лебедєв перейшов у Московський університет, розраховуючи на те, що там його навантаження буде менше.

Помер несподівано, 14 (27) липня 1908 року, «прохворівши всього 10 днів повзучою бешихою, якою заразився в лазні»; кінець хвороби вирішила невдала операція трахеотомії, під час якої він помер від задухи. Похований на кладовищі Спасо-Андронієвського монастиря.

Вибрана бібліографія

Дослідження А. П. Лебедєва фактично діляться на три напрямки: 1) апологетичні; 2) критико-бібліографічні; 3) церковно-історичні.

  • Выводы материализма в вопросе о происхождении мира пред судом строго-научного естествознания. — М., 1872.
  • Учение Дарвина о происхождении мира органического и человека. — М., 1873
  • Принципы материалистического мировоззрения новейшего времени. — 1873.
  • Пантеизм XIX века. — 1875.
  • Попытка Дарвина помирить свою теорию с религиозно-нравственным чувством христианина. (К характеристике англичан). М.: Унив. тип., ценз. 1878. — М.: Унив. тип., ценз. 1878. — 6 с.
  • Вселенские соборы IV и V века: Обзор их догматической деятельности в связи с направлениями школ Александрийской и Антиохийской. [ 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] — М.: тип. Л. Ф. Снегирева, 1879. — IV, 284 с.
  • Очерки развития протестантской церковно-исторической науки в Германии с XVI по XIX вв. — 1881.
    • Из истории Вселенских соборов IV и V веков; Критические замечания по поводу сочинения протоиерея Иванцова: «Религиозные движения на Востоке в IV и V веках» (М., 1881): Pendant к соч.: «Вселенские соборы IV и V веков» (М., 1879). — М.: тип. М. Н. Лаврова и К°, 1882. — 262 с.
  • О главенстве папы, или разности православных и папистов в учении о церкви. — СПб.: Типография Добродеева, 1887. — 368 с.
  • Очерки истории византийско-восточной церкви от конца XI-го до половины XV-го века. — М.: тип. Волчанинова, 1892. — 645 с.
  • Несколько сведений и наблюдений касательно хода развития церков.-ист. науки у нас, в России: Вступительная лекция по истории церкви, прочитанная в императорском Московском университете, 11 октября 1895 года. —- Сергиев Посад: 2-я тип. Снегиревой, 1895. — 35 с.
  • Успенский кафедральный собор в Ярославле. — Ярославль: Типо-литография губернской земской управы, 1896. — 73 с.
  • Духовенство и народ и их взаимные отношения во II и III веках. — М.: типо-лит. И. Ефимова, 1899. — 36 с.
  • Великая Церковь и Святая Гора: (Мысли и впечатления двух путешественников-иноверцев). — М.: Тип. Лисснера и Гешеля, 1902. — 24 с.
  • Церковно-исторические повествования общедоступного содержания и изложения (из давних времён христианской церкви). — Изд. 2-е. — СПб.: Изд. книгопродавца И. Л. Тузова, 1903. — 344 с.
  • Взаимоотношение епископа и диакона в глубокой древности. [ 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] — М.: Типо-лит. Ефимова, 1903. — 23 с. — Отт. из: Моск. церков. ведомости. — 1903. — № 3—4.
  • Братья господни: (1 Кор. 9,5. Гал. 1,19 : Обзор и разбор древ. и новых мнения по вопр.): Ист.-крит. исслед. [ 8 грудня 2017 у Wayback Machine.] — М.: Унив. тип., 1905. — 122 с.
  • Великий и в малом: Московский митрополит Филарет. [ 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Сергиев Посад: Свято-Троицкая Сергиева лавра, 1906. — 64 с. : портр.; 18. — (Троицкий цветок; № 49).
  • Слепые вожди: Четыре момента в ист. жизни церкви. — М.: печ. А. И. Снегиревой, 1907. — 86 с.

У 1896 році Лебедєв приступив до видання зібрання своїх творів, запланувавши 12 томів, з яких встигло вийти тільки 10, а для перших томів встигло вийти друге видання.

  • Церковная историография в главных её представителях с IV века по XX. — 2-е изд., пересмотр. — СПб.: Тузов, 1903. — 610, IX с.
  • Эпоха гонений на христиан и утверждение христианства в греко-римском мире при Константине Великом. — 1897. — 2-е изд. [ 19 березня 2014 у Wayback Machine.] — V, 362 с. [ 19 березня 2014 у Wayback Machine.]
  • История Вселенских Соборов. Ч. 1: Вселенские Соборы IV и V веков: Обзор их догматической деятельности в связи с направлениями школ Александрийской и Антиохийской. — 2-е изд. — Сергиев Посад, 1896. — II, XVI, 323 с.
  • История Вселенских Соборов. Ч. 2: Вселенские Соборы VI, VII и VIII веков. — 2-е изд. — 1897. — IV, 332 с. (экземпляр РГБ)
  • История разделения Церквей в IX, X и XI веках: С подроб. указ. рус. лит., относящейся к этому предмету, с 1841 по 1900 гг. — 1900. — VIII, 415 с.
  • Очерки внутренней истории Византийско-Восточной Церкви в IX, X и XI веках: От конца иконоборческих споров до начала крестовых походов 1096 г. — 2-е изд., доп. — 1902. — VI, 381 с.
  • Исторические очерки состояния Византийско-Восточной Церкви от конца XI до половины XV века: (От начала крестовых походов до падения Константинополя в 1453 г.). — 2-е изд., пересмотр. — 1902. — IV, 489 с. (экземпляр РГБ)
  • История Греко-Восточной Церкви под властию турок: (От падения Константинополя, в 1453 г., до настоящего времени). — 2-е изд. — СПб.: Тузов, 1903 (обл. 1904). — 872 с.
  • Церковно-исторические повествования общедоступного содержания и изложения: (Из давних времен Христианской Церкви). — 1900.—VI, 340с.
  • Духовенство Древней Вселенской Церкви. — 1905. — VI, 494с.

Автобіографія що передбачалась до виходу у дванадцятому томі виходила частинами в різних виданнях.

Примітки

  1. Елеонский, 1879.
  2. Лебедев, 1905.
  3. Летопись Московского университета.
  4. Андреев, 1908, с. 68.
  5. Андреев, 1908, с. 69-70.
  6. Глубоковский, 1908.

Література

Рекомендована література

  • Лебедев Алексей Петрович: архивный фонд, 1860-е—1908. — 81 ед. [ 31 грудня 2017 у Wayback Machine.] хр. [ 31 грудня 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

  • . Летопись Московского университета. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
  • профессор Алексей Петрович Лебедев [ 7 липня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksij Petrovich Lebedyev 2 14 bereznya 1845 14 27 lipnya 1908 rosijskij istorik cerkvi vizantinist ordinarnij profesor Lebedyev Oleksij PetrovichNarodivsya2 14 bereznya 1845 Moskovska guberniya Rosijska imperiyaPomer14 lipnya 1908 1908 07 14 63 roki Moskva Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistnaukovec istorik cerkviAlma materMoskovska duhovna akademiyaGaluzistoriya hristiyanstvaZakladMoskovska duhovna akademiyaNaukovij stupindoktor bogoslov yaNaukovij kerivnikdAspiranti doktorantid Lebedyev Oleksij Petrovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lebedyev BiografiyaOleksij Lebedyev narodivsya u seli Ochakovo Ruzskogo povitu Moskovskoyi guberniyi Batko Petro Mefodijovich Lebedyev za piyactvo buv pozbavlenij svyashenickogo sanu i buv rozzhaluvanij u mishani pracyuvav silskim uchitelem buv ubitij v bijci Mati Oleksandra Prokopiyevna vidpravila sina u Perervinske duhovne uchilishe de vin vchivsya pogano i ne raz buv pid zagrozoyu viklyuchennya Potim navchavsya v Moskovskij duhovnij seminariyi yaku zakinchiv u 1866 roci i postupiv v Moskovsku duhovnu akademiyu de buv uchnem profesora filosofiyi V D Kudryavceva Platonova Pid jogo kerivnictvom vin napisav i zahistiv u 1870 roci vipusknij tvir na filosofsko bogoslovsku temu Perevaga ob yavlenogo vchennya pro tvorinnya svitu pered usima inshimi poyasnennyami jogo pohodzhennya Za vlasnoyu rozpoviddyu Lebedyeva pislya zakinchennya kursu kerivnictvom akademiyi jomu bulo zaproponovano na vibir zajnyati odnu z p yati kafedr v alma mater a takozh kafedru metafiziki v Kiyivskij duhovnij akademiyi Svij vibir i svoyu podalshu naukovu dolyu Lebedyev pov yazav z kafedri cerkovnoyi istoriyi na yakij prosluzhiv ponad 25 rokiv Z sichnya 1871 roku vin vipravlyav posadu docenta po klasu zagalnoyi istoriyi cerkvi u lyutomu 1875 roku zatverdzhenij u zvanni ekstraordinarnogo profesora peremigshi v konkursi takogo pretendenta yak V O Klyuchevskij visunutogo rektorom akademiyi A V Gorskim Vzhe persha pracya molodogo istorika vijshla v 1873 roci prisvyachena kritichnomu analizu kilkoh rosijskih cerkovno istorichnih tvoriv viklikala rizku kritiku a v 1879 roci z yavilasya doktorska disertaciya Vselenski sobori IV i V stolit Oglyad yih dogmatichnoyi diyalnosti u zv yazku z napryamkami Oleksandrijskoyi ta Antiohijskoyi shkil yaka viklikala neodnoznachnu ocinku v presi i bogoslovskomu suspilstvi Nezabarom pislya vihodu v svit disertaciyi ale she do yiyi zahistu z yavivsya pershij kritichnij vidguk sho na dumku Lebedyeva bulo nemozhlive bez spriyannya sekretarya cenzurnogo komitetu P I Gorskogo priskoreno yakij pogodiv vidannya kritichnogo vidklikannya v yakomu avtora zvinuvachuvali u nepovazi do vchennya Sv Afanasiya v prihilnosti protestantskih poglyadiv i perekruchenomu zobrazhenni svyatih otciv 1 go Vselenskogo soboru U statti sho vijshla v 1900 roci Gorskogo Golos starogo profesora po spravi profesora A P Lebedyeva z pokijnim profesorom o protoiyereyem A M Ivancovim Platonovim stverdzhuyetsya sho kritichnij vidguk takozh zbiravsya napisati i V S Aksakov v gazeti Den odnak Gorskij jogo vidradiv A M Ivancov Platonov yakogo toj zhe Gorskij umoviv nadrukuvati svoyu kritiku tilki pislya zahistu disertaciyi U velikomu vidguci Ivancova sho vijshov u 1881 roci okremoyu knigoyu Religijni ruhi na Shodi v IV i V st Kritiko istorichni zauvazhennya stverdzhuvalosya sho nibi avtor predstavlyaye arian progresivnoyu partiyeyu rozumnoyu obdarovanoyu nezvichajnimi talantami sho nibi na dumku avtora ariani buli spravzhnimi dvigunami bogoslovskoyi nauki ta sho voni u vsih punktah dogmatichnogo rozvitku jshli poperedu pravoslavnih na dumku avtora Kirilo Yerusalimskij buv bezsumnivnij arianin sho nibi avtor vihvalyav Yevtihiya yak lyudinu sho volodila tverdim i yasnim rozumom sho za podannyam avtora Dioskor buv istinno pravoslavnim cholovikom sho nibi v knizi avtora mozhna znahoditi legkovazhne stavlennya do Grigoriyu Bogoslova sho nibi cerkovne vchennya na dumku avtora ye rezultat z yednannya Pravoslav ya z yeressyu sho nibi vzagali pracya avtora blizko stoyit do poglyadiv racionalista Baura Polemika mizh profesorami trivala bagato rokiv i vidnosini mizh nimi tak i ne nalagodilisya prodolzhivshis v inshih tvorah Lebedyeva Disertaciya takozh viklikala vidguk zakordonom vidguk na neyi napisav A fon Garnak V kincevomu rahunku za Lebedyevim zakripilasya reputaciya liberala i prihilnika tyubingenskoj shkoli Zahist disertaciyi vidbulasya 24 kvitnya 1879 roku v prisutnosti yepiskopa Mozhajskogo Aleksiya u veresni Lebedyev buv obranij a v listopadi 1879 roku zatverdzhenij ordinarnim profesorom Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi po kafedri zagalnoyi cerkovnoyi istoriyi U serpni 1885 roku vin buv priznachenij na posadu ordinarnogo profesora cerkovnoyi istoriyi Kazanskogo universitetu sho oznachalo posilannya v provinciyu ale zavdyaki zastupnictvu jomu vdalosya zalishitisya v Moskvi Cherez 10 rokiv u veresni 1895 roku bulo vidznacheno 25 richchya jogo sluzhbi v akademiyi Za cej period vin pidgotuvav 7 doktoriv bogoslov ya cerkovnoyi istoriyi ta kanonichnogo prava i 13 magistriv V kinci listopada 1895 roku vin buv udostoyenij zvannya zasluzhenogo profesora a v sichni 1896 roku z prohannyam buv zvilnenij z akademiyi U 1896 roci vin buv zatverdzhenij na posadi ordinarnogo profesora Moskovskogo universitetu po kafedri cerkovnoyi istoriyi yaku zajmav do svoyeyi smerti Hocha A P Lebedyev politikoyu cikavivsya ale ne zajmavsya jogo naukovi interesi sho vklyuchali takozh dolyu Greckoyi cerkvi pislya padinnya Konstantinopolya viklikali shodo istorika napadki z boku konservativno nalashtovanoyi chastini duhovenstva V odnomu z vidgukiv Lebedyev po svoyemu poganomu vplivu na studentiv porivnyuvavsya z V S Solovjovim i S N Trubeckim V kinci zhittya Lebedyev oznajomivshis z listuvannyam mitropolita Filareta Drozdova napisav ryad statej v yakih vin sprobuvav rozviyati stijku dumku yaka sklalas pro mitropolita yak pro dushitelya vilnoyi dumki v rosijskomu bogoslov yi Lebedyev ne prijmav zvinuvachen v antipravoslaviyi ta propaguvanni protestantskoyi ideologiyi Vin napolyagav sho cerkovne dzherelo povinno stoyati vishe bud konfesijnosti i rozglyadati vsi hristiyanski cerkvi vsi hristiyanski gromadi yak yedinu sim yu yak yedinij narod Bozhij Napruzheno pracyuyuchi do ostannih dniv zhittya po 14 15 godin na dobu Lebedyev v ostanni roki majzhe oslip U veresni 1905 roku vidsvyatkuvav yuvilej svoyeyi sluzhbi v Moskovskij duhovnij akademiyi Lebedyev perejshov u Moskovskij universitet rozrahovuyuchi na te sho tam jogo navantazhennya bude menshe Pomer nespodivano 14 27 lipnya 1908 roku prohvorivshi vsogo 10 dniv povzuchoyu beshihoyu yakoyu zarazivsya v lazni kinec hvorobi virishila nevdala operaciya traheotomiyi pid chas yakoyi vin pomer vid zaduhi Pohovanij na kladovishi Spaso Androniyevskogo monastirya Vibrana bibliografiyaDoslidzhennya A P Lebedyeva faktichno dilyatsya na tri napryamki 1 apologetichni 2 kritiko bibliografichni 3 cerkovno istorichni Vyvody materializma v voprose o proishozhdenii mira pred sudom strogo nauchnogo estestvoznaniya M 1872 Uchenie Darvina o proishozhdenii mira organicheskogo i cheloveka M 1873 Principy materialisticheskogo mirovozzreniya novejshego vremeni 1873 Panteizm XIX veka 1875 Popytka Darvina pomirit svoyu teoriyu s religiozno nravstvennym chuvstvom hristianina K harakteristike anglichan M Univ tip cenz 1878 M Univ tip cenz 1878 6 s Vselenskie sobory IV i V veka Obzor ih dogmaticheskoj deyatelnosti v svyazi s napravleniyami shkol Aleksandrijskoj i Antiohijskoj 24 veresnya 2017 u Wayback Machine M tip L F Snegireva 1879 IV 284 s Ocherki razvitiya protestantskoj cerkovno istoricheskoj nauki v Germanii s XVI po XIX vv 1881 Iz istorii Vselenskih soborov IV i V vekov Kriticheskie zamechaniya po povodu sochineniya protoiereya Ivancova Religioznye dvizheniya na Vostoke v IV i V vekah M 1881 Pendant k soch Vselenskie sobory IV i V vekov M 1879 M tip M N Lavrova i K 1882 262 s O glavenstve papy ili raznosti pravoslavnyh i papistov v uchenii o cerkvi SPb Tipografiya Dobrodeeva 1887 368 s Ocherki istorii vizantijsko vostochnoj cerkvi ot konca XI go do poloviny XV go veka M tip Volchaninova 1892 645 s Neskolko svedenij i nablyudenij kasatelno hoda razvitiya cerkov ist nauki u nas v Rossii Vstupitelnaya lekciya po istorii cerkvi prochitannaya v imperatorskom Moskovskom universitete 11 oktyabrya 1895 goda Sergiev Posad 2 ya tip Snegirevoj 1895 35 s Uspenskij kafedralnyj sobor v Yaroslavle Yaroslavl Tipo litografiya gubernskoj zemskoj upravy 1896 73 s Duhovenstvo i narod i ih vzaimnye otnosheniya vo II i III vekah M tipo lit I Efimova 1899 36 s Velikaya Cerkov i Svyataya Gora Mysli i vpechatleniya dvuh puteshestvennikov inovercev M Tip Lissnera i Geshelya 1902 24 s Cerkovno istoricheskie povestvovaniya obshedostupnogo soderzhaniya i izlozheniya iz davnih vremyon hristianskoj cerkvi Izd 2 e SPb Izd knigoprodavca I L Tuzova 1903 344 s Vzaimootnoshenie episkopa i diakona v glubokoj drevnosti 7 serpnya 2017 u Wayback Machine M Tipo lit Efimova 1903 23 s Ott iz Mosk cerkov vedomosti 1903 3 4 Bratya gospodni 1 Kor 9 5 Gal 1 19 Obzor i razbor drev i novyh mneniya po vopr Ist krit issled 8 grudnya 2017 u Wayback Machine M Univ tip 1905 122 s Velikij i v malom Moskovskij mitropolit Filaret 6 serpnya 2017 u Wayback Machine Sergiev Posad Svyato Troickaya Sergieva lavra 1906 64 s portr 18 Troickij cvetok 49 Slepye vozhdi Chetyre momenta v ist zhizni cerkvi M pech A I Snegirevoj 1907 86 s U 1896 roci Lebedyev pristupiv do vidannya zibrannya svoyih tvoriv zaplanuvavshi 12 tomiv z yakih vstiglo vijti tilki 10 a dlya pershih tomiv vstiglo vijti druge vidannya Cerkovnaya istoriografiya v glavnyh eyo predstavitelyah s IV veka po XX 2 e izd peresmotr SPb Tuzov 1903 610 IX s Epoha gonenij na hristian i utverzhdenie hristianstva v greko rimskom mire pri Konstantine Velikom 1897 2 e izd 19 bereznya 2014 u Wayback Machine V 362 s 19 bereznya 2014 u Wayback Machine Istoriya Vselenskih Soborov Ch 1 Vselenskie Sobory IV i V vekov Obzor ih dogmaticheskoj deyatelnosti v svyazi s napravleniyami shkol Aleksandrijskoj i Antiohijskoj 2 e izd Sergiev Posad 1896 II XVI 323 s Istoriya Vselenskih Soborov Ch 2 Vselenskie Sobory VI VII i VIII vekov 2 e izd 1897 IV 332 s ekzemplyar RGB Istoriya razdeleniya Cerkvej v IX X i XI vekah S podrob ukaz rus lit otnosyashejsya k etomu predmetu s 1841 po 1900 gg 1900 VIII 415 s Ocherki vnutrennej istorii Vizantijsko Vostochnoj Cerkvi v IX X i XI vekah Ot konca ikonoborcheskih sporov do nachala krestovyh pohodov 1096 g 2 e izd dop 1902 VI 381 s Istoricheskie ocherki sostoyaniya Vizantijsko Vostochnoj Cerkvi ot konca XI do poloviny XV veka Ot nachala krestovyh pohodov do padeniya Konstantinopolya v 1453 g 2 e izd peresmotr 1902 IV 489 s ekzemplyar RGB Istoriya Greko Vostochnoj Cerkvi pod vlastiyu turok Ot padeniya Konstantinopolya v 1453 g do nastoyashego vremeni 2 e izd SPb Tuzov 1903 obl 1904 872 s Cerkovno istoricheskie povestvovaniya obshedostupnogo soderzhaniya i izlozheniya Iz davnih vremen Hristianskoj Cerkvi 1900 VI 340s Duhovenstvo Drevnej Vselenskoj Cerkvi 1905 VI 494s Avtobiografiya sho peredbachalas do vihodu u dvanadcyatomu tomi vihodila chastinami v riznih vidannyah PrimitkiEleonskij 1879 Lebedev 1905 Letopis Moskovskogo universiteta Andreev 1908 s 68 Andreev 1908 s 69 70 Glubokovskij 1908 LiteraturaVolkov V A Kulikova M V Loginov V S Zagolovok 2000 prim ISBN 5 8037 0318 4 Lebedev Aleksej Petrovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ros Lebedev Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros ros Glubokovskij N N Lebedev A P Andreev I Rekomendovana literaturaLebedev Aleksej Petrovich arhivnyj fond 1860 e 1908 81 ed 31 grudnya 2017 u Wayback Machine hr 31 grudnya 2017 u Wayback Machine Posilannya Letopis Moskovskogo universiteta Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017 professor Aleksej Petrovich Lebedev 7 lipnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ