Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Карл Ґустав Адольф фон Гарнак нім Karl Gustav Adolf von Harnack 7 т

Адольф фон Гарнак

Адольф фон Гарнак
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Карл Ґустав Адольф фон Гарнак (нім. Karl Gustav Adolf von Harnack; 7 травня 1851, Дерпт, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 10 червня 1930, Гайдельберг, Німеччина) — німецький історик церкви та теолог. Представник ліберальної протестантської теології. Один із засновників Товариства кайзера Вільгельма.

Адольф фон Гарнак
нім. Adolf von Harnack
image
Адольф фон Гарнак
Основні відомості
Народження 7 травня 1851(1851-05-07)
Дерпт
Країна: image Німецька імперія
image Веймарська республіка
Альма-матер: d і Лейпцизький університет
Заклад: Лейпцизький університет, Марбурзький університет, Гіссенський університет, Університет Фрідріха-Вільгельма[d] і HU Berlin
Конфесія: протестантизм
Смерть: 10 червня 1930(1930-06-10) (79 років)
Гейдельберг
Місце поховання: d[1]
Праці й досягнення
Рід діяльності: теологія, історія
Ступінь: доктор наук
Послідовники: d
Нагороди:
image Адольф фон Гарнак у Вікісховищі
image Висловлюваня у Вікіцитатах

Гарнак простежив вплив елліністичної філософії на ранньохристиянські твори та закликав християн поставити під сумнів автентичність доктрин, які виникли в ранньохристиянській церкві. Гарнак відкидав історичність Євангелія від Івана на користь Синоптичних Євангелій, критикував Апостольський символ віри та пропагував Соціальне Євангеліє[en].

В XIX столітті в Німеччині процвітала вища критика, яка встановила як академічний стандарт для тлумачення Біблії та розуміння історичного Ісуса (див. Тюбінґенську школу), одним з розробників якої був і Гарнак.

Родина

Адольф фон Гарнак народився у лютеранській сім'ї прибалтійських німців. Батько Теодозій Гарнак був професором теології у Дерпті та Ерлангені. Брат-близнюк Аксель — математиком, молодші брати Еріх та Отто відповідно фармакологом та літературознавцем. У 1879 році у Лейпцигу Адольф одружився із Амалією Тейріх. У подружжя було семеро дітей.

Життєпис

Навчався у Дерптському, а потім Лейпцизькому університетах. В останньому захистив у 1874 році докторську дисертацію присвячену єретичній течії гностиків та став приват-доцентом. З 1876 року — екстраординарним професором з історії церкви. Був професором з історії церкви в Гіссенському (1879–1889), Марбурзькому (1886–1888) та Берлінському (1888–1924). З 1890 року стає дійсним членом Прусської академії наук.

У 1905 році був призначений на посаду директора Прусської королівської академії, яку очолював до 1921 року. Розвинув активну діяльність з видання ранньо-християнських творів та видання «Texte und Untersuchungen zur Geschichte der altchristlichen Literatur» («Тексти та дослідження з історії ренньохристиянської літератури»).

З 1910 року став першим президентом заснованого з його ініціативи Товариства сприяння науці Кайзера Вільгельма (зараз Товариство імені Макса Планка) заснував там інститути природознавства та медицини. Після 11-ти річної праці у Товаристві та виходу на пенсію був удостоєний звання заслуженого професора у відставці.

Помер у 1930 році після нетривалої хвороби у Гейдельберзі. Урна з прахом фон Гарнака була похована на старому цвинтарі святого Матвія у Берліні.

Дослідницька спадщина

Головним об'єктом наукової діяльності Гарнака було раннє християнство, у дослідження якого він зробив визначний внесок. На його становлення як науковця значний вплив справив відомий теолог та історик церкви Альбрехт Річль — представник ліберальної теології. Головною мотодологічною основою робіт Гарнака є розгляд християнства як еволюційного процесу. На основі аналізу значної кількості матеріалів, він розкриває цей процес як поступовий занепад, деформацію первинного вчення та відчуження від Євангелія. Гарнак розвиває бачення раніше окресленого Фердинандом Бауром розділення раннього християнства на дві головні течії елліністично-синкретичну та юдейсько-консервативну. Структуризацію канонічних текстів Нового Заповіту Гарнак пов'язує із боротьбою з вченням гностицизму. Також із нею (а також із боротьбою із харизматичним монтанізмом) він пов'язує концентрацію абсолютної влади у церкві в руках невеликого кола єпископату та поступової догматизації християнського віровчення. Догматизація та ієрархізація перетворила церкву в інститут у якому особистий релігійний досвід людини був підкорений системі богослужіння. Гарнак вважав що «догма за своєю концепцією і структурою є продуктом грецького духу на ґрунті Євангелія»

Гарнак зазначає, що вчення Ісуса передовсім означало зміщення уваги з ритуалізму і обрядовості до душі та особистості. Суть Євангелія Гарнак зводить до: віри в Бога Отця, безмежної цінності людської душі та любові до ближнього.

Грецьку (православну) та латинську (католицьку) церкви Гарнак визначає як споріднені з культами юдаїзму, а протестантизм із відновленням вчення Ісуса у її первинній чистоті.

Його тритомник з історії догматики, однак зустрів сильний спротив з боку традиціоналістських протестантських кіл. Причиною стала надто скептична позиція автора у питанні походження Апостольського Симовлу віри, який він пропонував сконцентрувати на етичних акцентах. Гарнак критично ставився до традиційного уявлення про Воскресіння, хоча погоджувався, що віра в нього лежала в основі апостольської проповіді. «Віра у Воскресіння ґрунтується на переконанні у торжестві Розп'ятого над смертю, у силу і доброту Божу і в життя Того, Хто був первородним між багатьма братами». У своїх дослідженнях Гарнак структурує весь корпус новозавітних книг, які він поділяє на більш достовірні та менш достовірні. Доводив достовірність Євангелія від Луки.

Верховний собор Євангельської церкви Пруссії виступив із протестом проти призначення фон Гарнака у Берлінський університет, однак завдяки втручанню канцлера Бісмарка кайзер Вільгельм ІІ утвердив його на посаді.

Не дивлячись на позитивне ставлення до сучасного йому протестантизму Гарнак, проте, вказував на ряд його недоліків серед яких відсутність монашого життя, та залежність від державних інституцій. Найбільш оптимальною формою протестантизму Гарнак вважав пієтизм. На противагу раціоналістичному світогляду свого часу він не вважав категорично неможливими всі чудеса описані у Євангелії. Свою позицію він мотивував міфологічним світоглядом тогочасного суспільства в рамках якого, інколи, могли виникати надприродні феномени.

Залученість у політичне життя

Видатна інтелектуальна діяльність звернула до Гарнака увагу найвищих правлячих кіл Німеччини, зокрема кайзера Вільгельма, через що про нього говорили як про «придворного богослова». Відомо що фон Гарнак, разом з істориком Рейнхольдом Косером, був автором звернення кайзера до народу на початку Першої Світової війни. Народившись на території Російської імперії він, однак, декларував до неї досить прохолодне ставлення. На одному із зборів, що відбулись на десятий день після оголошення Німеччиною війни Росії Гарнак говорив про загрозу західній цивілізації з боку «цивілізації Орди, яка інтегрується та керується деспотами, монгольською цивілізацією московитів». Далі він зазначає що: «Ця цивілізація не могла перенести світла вісімнадцятого століття, ще менше — світла дев'ятнадцятого століття, а зараз, у двадцятому столітті, пориває зв'язки та загрожує нам. Це неорганізована азійська маса, як пісок пустелі, прагне засипати нашу плодючу ниву»..

Як політичний консультант він працював над оптимізацією державної бюрократії та згладжуванням соціальних протиріч. Виступав за порозуміння між Німеччиною й Англією та був противником німецького імперіалізму.

Відомі учні

Студентам Адольфа фон Гарнака було багато відомих протестантських теологів, середи них Карл Барт, Пауль Тілліх, Ернст фон Добшютц, Дітріх Бонхеффер та Рудольф Бультман.

Визначальні роботи

  • «Історія догматів» («Der Dogmengeschichte»), 1886—1889
  • «Історія давньохристиянської літератури до Євсевія» («Geschichte der altchristlichen Literatur bis Eusebius»), 1893–1904
  • «Сутність християнства» («Das Wesen des Christentums»), 1900
  • «Місія та поширення християнства в перші три століття» («Die Mission und Ausbreitung des Christentums in den ersten drei Jahrhunderte»), 1902
  • «Вступ до Нового Заповіту» («Beiträge zur Einleitung in das Neue Testament»), 1906–1911
  • «Виникнення християнського богослов'я» («Die Entstehung der christlichen Theologie»), 1927

Література

Примітки

  1. http://www.stadtentwicklung.berlin.de/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/de/ehrengrabstaetten/index.shtml
  2. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016.
  3. Geschichte der Königlich Preussischen Akademie der Wissenschaften zu Berlin, Bd. 3, S. 119.
  4. Lehrbuch der Dogmengeschichte, Bd. 1. S. 20
  5. Das Wesen des Christentums S. 42
  6. Адольфъ Гарнак Сущность христіанства Лекція XVI. Издание М. В. Пирожкова. — СПб.: Тип. Ф. Вайсберга и П. Гершунина, 1907 -С. 105
  7. Адольфъ Гарнак Сущность христіанства Лекція XVI. Издание М. В. Пирожкова. — СПб.: Тип. Ф. Вайсберга и П. Гершунина, 1907 -C.211
  8. Адольфъ Гарнак Сущность христіанства Лекція XVI. Издание М. В. Пирожкова. — СПб.: Тип. Ф. Вайсберга и П. Гершунина, 1907 -C.210
  9. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 жовтня 2016.
  10. . Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016.
  11. Цит. поː Уткин А. И. Первая Мировая война. — М.: Алгоритм, 2001. — С. 87. — (Серия: История России. Современный взгляд). — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karl Gustav Adolf fon Garnak nim Karl Gustav Adolf von Harnack 7 travnya 1851 Derpt Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 10 chervnya 1930 Gajdelberg Nimechchina nimeckij istorik cerkvi ta teolog Predstavnik liberalnoyi protestantskoyi teologiyi Odin iz zasnovnikiv Tovaristva kajzera Vilgelma Adolf fon Garnaknim Adolf von HarnackAdolf fon GarnakOsnovni vidomostiNarodzhennya 7 travnya 1851 1851 05 07 DerptKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublikaAlma mater d i Lejpcizkij universitetZaklad Lejpcizkij universitet Marburzkij universitet Gissenskij universitet Universitet Fridriha Vilgelma d i HU BerlinKonfesiya protestantizmSmert 10 chervnya 1930 1930 06 10 79 rokiv GejdelbergMisce pohovannya d 1 Praci j dosyagnennyaRid diyalnosti teologiya istoriyaStupin doktor naukPoslidovniki dNagorodi d 1925 Orlinij shit Nimeckoyi imperiyi 7 travnya 1926 Adolf fon Garnak u VikishovishiVislovlyuvanya u Vikicitatah Garnak prostezhiv vpliv ellinistichnoyi filosofiyi na rannohristiyanski tvori ta zaklikav hristiyan postaviti pid sumniv avtentichnist doktrin yaki vinikli v rannohristiyanskij cerkvi Garnak vidkidav istorichnist Yevangeliya vid Ivana na korist Sinoptichnih Yevangelij kritikuvav Apostolskij simvol viri ta propaguvav Socialne Yevangeliye en V XIX stolitti v Nimechchini procvitala visha kritika yaka vstanovila yak akademichnij standart dlya tlumachennya Bibliyi ta rozuminnya istorichnogo Isusa div Tyubingensku shkolu odnim z rozrobnikiv yakoyi buv i Garnak RodinaAdolf fon Garnak narodivsya u lyuteranskij sim yi pribaltijskih nimciv Batko Teodozij Garnak buv profesorom teologiyi u Derpti ta Erlangeni Brat bliznyuk Aksel matematikom molodshi brati Erih ta Otto vidpovidno farmakologom ta literaturoznavcem U 1879 roci u Lejpcigu Adolf odruzhivsya iz Amaliyeyu Tejrih U podruzhzhya bulo semero ditej ZhittyepisNavchavsya u Derptskomu a potim Lejpcizkomu universitetah V ostannomu zahistiv u 1874 roci doktorsku disertaciyu prisvyachenu yeretichnij techiyi gnostikiv ta stav privat docentom Z 1876 roku ekstraordinarnim profesorom z istoriyi cerkvi Buv profesorom z istoriyi cerkvi v Gissenskomu 1879 1889 Marburzkomu 1886 1888 ta Berlinskomu 1888 1924 Z 1890 roku staye dijsnim chlenom Prusskoyi akademiyi nauk U 1905 roci buv priznachenij na posadu direktora Prusskoyi korolivskoyi akademiyi yaku ocholyuvav do 1921 roku Rozvinuv aktivnu diyalnist z vidannya ranno hristiyanskih tvoriv ta vidannya Texte und Untersuchungen zur Geschichte der altchristlichen Literatur Teksti ta doslidzhennya z istoriyi rennohristiyanskoyi literaturi Z 1910 roku stav pershim prezidentom zasnovanogo z jogo iniciativi Tovaristva spriyannya nauci Kajzera Vilgelma zaraz Tovaristvo imeni Maksa Planka zasnuvav tam instituti prirodoznavstva ta medicini Pislya 11 ti richnoyi praci u Tovaristvi ta vihodu na pensiyu buv udostoyenij zvannya zasluzhenogo profesora u vidstavci Pomer u 1930 roci pislya netrivaloyi hvorobi u Gejdelberzi Urna z prahom fon Garnaka bula pohovana na staromu cvintari svyatogo Matviya u Berlini Doslidnicka spadshinaGolovnim ob yektom naukovoyi diyalnosti Garnaka bulo rannye hristiyanstvo u doslidzhennya yakogo vin zrobiv viznachnij vnesok Na jogo stanovlennya yak naukovcya znachnij vpliv spraviv vidomij teolog ta istorik cerkvi Albreht Richl predstavnik liberalnoyi teologiyi Golovnoyu motodologichnoyu osnovoyu robit Garnaka ye rozglyad hristiyanstva yak evolyucijnogo procesu Na osnovi analizu znachnoyi kilkosti materialiv vin rozkrivaye cej proces yak postupovij zanepad deformaciyu pervinnogo vchennya ta vidchuzhennya vid Yevangeliya Garnak rozvivaye bachennya ranishe okreslenogo Ferdinandom Baurom rozdilennya rannogo hristiyanstva na dvi golovni techiyi ellinistichno sinkretichnu ta yudejsko konservativnu Strukturizaciyu kanonichnih tekstiv Novogo Zapovitu Garnak pov yazuye iz borotboyu z vchennyam gnosticizmu Takozh iz neyu a takozh iz borotboyu iz harizmatichnim montanizmom vin pov yazuye koncentraciyu absolyutnoyi vladi u cerkvi v rukah nevelikogo kola yepiskopatu ta postupovoyi dogmatizaciyi hristiyanskogo virovchennya Dogmatizaciya ta iyerarhizaciya peretvorila cerkvu v institut u yakomu osobistij religijnij dosvid lyudini buv pidkorenij sistemi bogosluzhinnya Garnak vvazhav sho dogma za svoyeyu koncepciyeyu i strukturoyu ye produktom greckogo duhu na grunti Yevangeliya Garnak zaznachaye sho vchennya Isusa peredovsim oznachalo zmishennya uvagi z ritualizmu i obryadovosti do dushi ta osobistosti Sut Yevangeliya Garnak zvodit do viri v Boga Otcya bezmezhnoyi cinnosti lyudskoyi dushi ta lyubovi do blizhnogo Grecku pravoslavnu ta latinsku katolicku cerkvi Garnak viznachaye yak sporidneni z kultami yudayizmu a protestantizm iz vidnovlennyam vchennya Isusa u yiyi pervinnij chistoti Jogo tritomnik z istoriyi dogmatiki odnak zustriv silnij sprotiv z boku tradicionalistskih protestantskih kil Prichinoyu stala nadto skeptichna poziciya avtora u pitanni pohodzhennya Apostolskogo Simovlu viri yakij vin proponuvav skoncentruvati na etichnih akcentah Garnak kritichno stavivsya do tradicijnogo uyavlennya pro Voskresinnya hocha pogodzhuvavsya sho vira v nogo lezhala v osnovi apostolskoyi propovidi Vira u Voskresinnya gruntuyetsya na perekonanni u torzhestvi Rozp yatogo nad smertyu u silu i dobrotu Bozhu i v zhittya Togo Hto buv pervorodnim mizh bagatma bratami U svoyih doslidzhennyah Garnak strukturuye ves korpus novozavitnih knig yaki vin podilyaye na bilsh dostovirni ta mensh dostovirni Dovodiv dostovirnist Yevangeliya vid Luki Verhovnij sobor Yevangelskoyi cerkvi Prussiyi vistupiv iz protestom proti priznachennya fon Garnaka u Berlinskij universitet odnak zavdyaki vtruchannyu kanclera Bismarka kajzer Vilgelm II utverdiv jogo na posadi Ne divlyachis na pozitivne stavlennya do suchasnogo jomu protestantizmu Garnak prote vkazuvav na ryad jogo nedolikiv sered yakih vidsutnist monashogo zhittya ta zalezhnist vid derzhavnih institucij Najbilsh optimalnoyu formoyu protestantizmu Garnak vvazhav piyetizm Na protivagu racionalistichnomu svitoglyadu svogo chasu vin ne vvazhav kategorichno nemozhlivimi vsi chudesa opisani u Yevangeliyi Svoyu poziciyu vin motivuvav mifologichnim svitoglyadom togochasnogo suspilstva v ramkah yakogo inkoli mogli vinikati nadprirodni fenomeni Zaluchenist u politichne zhittyaVidatna intelektualna diyalnist zvernula do Garnaka uvagu najvishih pravlyachih kil Nimechchini zokrema kajzera Vilgelma cherez sho pro nogo govorili yak pro pridvornogo bogoslova Vidomo sho fon Garnak razom z istorikom Rejnholdom Koserom buv avtorom zvernennya kajzera do narodu na pochatku Pershoyi Svitovoyi vijni Narodivshis na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi vin odnak deklaruvav do neyi dosit proholodne stavlennya Na odnomu iz zboriv sho vidbulis na desyatij den pislya ogoloshennya Nimechchinoyu vijni Rosiyi Garnak govoriv pro zagrozu zahidnij civilizaciyi z boku civilizaciyi Ordi yaka integruyetsya ta keruyetsya despotami mongolskoyu civilizaciyeyu moskovitiv Dali vin zaznachaye sho Cya civilizaciya ne mogla perenesti svitla visimnadcyatogo stolittya she menshe svitla dev yatnadcyatogo stolittya a zaraz u dvadcyatomu stolitti porivaye zv yazki ta zagrozhuye nam Ce neorganizovana azijska masa yak pisok pusteli pragne zasipati nashu plodyuchu nivu Yak politichnij konsultant vin pracyuvav nad optimizaciyeyu derzhavnoyi byurokratiyi ta zgladzhuvannyam socialnih protirich Vistupav za porozuminnya mizh Nimechchinoyu j Angliyeyu ta buv protivnikom nimeckogo imperializmu Vidomi uchniStudentam Adolfa fon Garnaka bulo bagato vidomih protestantskih teologiv seredi nih Karl Bart Paul Tillih Ernst fon Dobshyutc Ditrih Bonheffer ta Rudolf Bultman Viznachalni roboti Istoriya dogmativ Der Dogmengeschichte 1886 1889 Istoriya davnohristiyanskoyi literaturi do Yevseviya Geschichte der altchristlichen Literatur bis Eusebius 1893 1904 Sutnist hristiyanstva Das Wesen des Christentums 1900 Misiya ta poshirennya hristiyanstva v pershi tri stolittya Die Mission und Ausbreitung des Christentums in den ersten drei Jahrhunderte 1902 Vstup do Novogo Zapovitu Beitrage zur Einleitung in das Neue Testament 1906 1911 Viniknennya hristiyanskogo bogoslov ya Die Entstehung der christlichen Theologie 1927LiteraturaDankanich A S Garnak Adolf fon Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Garnak Adolf fonPrimitkihttp www stadtentwicklung berlin de umwelt stadtgruen friedhoefe begraebnisstaetten de ehrengrabstaetten index shtml Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 25 zhovtnya 2016 Geschichte der Koniglich Preussischen Akademie der Wissenschaften zu Berlin Bd 3 S 119 Lehrbuch der Dogmengeschichte Bd 1 S 20 Das Wesen des Christentums S 42 Adolf Garnak Sushnost hristianstva Lekciya XVI Izdanie M V Pirozhkova SPb Tip F Vajsberga i P Gershunina 1907 S 105 Adolf Garnak Sushnost hristianstva Lekciya XVI Izdanie M V Pirozhkova SPb Tip F Vajsberga i P Gershunina 1907 C 211 Adolf Garnak Sushnost hristianstva Lekciya XVI Izdanie M V Pirozhkova SPb Tip F Vajsberga i P Gershunina 1907 C 210 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 25 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 6 grudnya 2016 Procitovano 25 zhovtnya 2016 Cit poː Utkin A I Pervaya Mirovaya vojna M Algoritm 2001 S 87 Seriya Istoriya Rossii Sovremennyj vzglyad ISBN 5 9265 0039 7

Дата публікації:
Топ