Акжаї́цький район (каз. Ақжайық ауданы, рос. Акжаикский район) — адміністративна одиниця у складі Західноказахстанської області Казахстану. Адміністративний центр — село Чапаєв.
Акжаїцький район | |
---|---|
каз. Ақжайық ауданы | |
Основні дані | |
Область: | Західноказахстанська область |
Утворений: | 1997 року |
Населення (2021): | 36199 осіб |
Площа: | 25716,05 км² |
Густота населення: | 1,41 осіб/км² |
Населені пункти та округи | |
Адміністративний центр: | село Чапаєв |
Кількість сільських округів: | 18 |
Сільських населених пунктів: | 49 |
Влада | |
Населення
Населення — 36199 осіб (2021; 42971 у 2009, 50773 у 1999, 52110 у 1989).
Національний склад (станом на 2014 рік):
Історія
Район утворений 1928 року як Лбіщенський район. У період 1930-1931 років район не існував, територія перебувала у складі Тайпацького району. 1939 року район перейменовано в Чапаєвський район. 7 травня 1997 року до складу Чапаєвського району увійшов ліквідований Тайпацький район (Алмалинський, Базартобинський, Базаршоланський, Єсенсайський, Карауилтобинський, Курайлисайський, Саритогайський, Тайпацький сільські округи), район отримав сучасну назву. 27 травня того ж року частина території була передана до складу Теректинського району — Акжаїцький, Аксогимський, Анкатинський, Конеккеткинський, Шагатайський та Шалкарський сільські округи. 2013 року до складу району було повернуто Конеккеткенський сільський округ.
Склад
До складу району входять 18 сільських округів:
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2021) |
---|---|---|---|---|---|
1 | Чапаєв | 8191 | 8344 | 8476 | 9642 |
2 | Тайпак | 4782 | 5070 | 4692 | 4243 |
3 | Карауилтобе | 1983 | 2380 | 1992 | 1376 |
4 | Лбіщенське | 1400 | 1603 | 1525 | 1356 |
5 | Алмали | 1555 | 1794 | 1571 | 1272 |
6 | Бударіно | 1599 | 1575 | 1444 | 1240 |
7 | Базаршолан | 1684 | 1838 | 1460 | 1197 |
8 | Жанабулак | 1455 | 1465 | 1248 | 1075 |
9 | Єсенсай | 1531 | 1615 | 1390 | 1048 |
10 | Алгабас | 1322 | 1244 | 1189 | 1030 |
Господарство
Освіта
В районі працюють:
- 49 дитячих садочків (1683 дитини)
- 14 початкових, 12 основних та 24 середніх школи (всього 6553 дитини та 1264 учителів)
Медицина
В районі працюють 2 районні лікарні, 1 тублікарня, 13 СВА, 2 ФАПи та 33 ФП (всього 190 місць). Медичні послуги надають 61 лікар та 357 медсестер.
Культура
В районі працюють 51 бібліотека (560400 бібліофонд), 20 будинків культури, 9 клубів, 1 музей (3900 відвідувачів).
Сільське господарство
Рослинництво:
- зернові культури — 65 га
- кормові культури — 230 га
- картопля — 144 га
- овочі — 231,5 га
- баштан — 449,5 га
Тваринництво:
- велика рогата худоба — 61808 голів
- свині — 6 голів
- вівці та кози — 176568 голів
- коні — 18318 голів
- верблюди — 277 голів
- птахи — 17975 голів
Примітки
- Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- Постановление Правительства Республики Казахстан от 24 июня 2022 года № 428. «Об установлении границ Акжаикского, Казталовского, Теректинского районов и района Бәйтерек Западно-Казахстанской области» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- Постановление Правительства Республики Казахстан от 27 мая 1997 г. N 884 «Об изменении границ Акжаикского и Теректинского районов Западно-Казахстанской области» - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан (рос.)
- Постановление акимата Западно-Казахстанской области от 28 мая 2013 года № 79 и решение Западно-Казахстанского областного маслихата от 30 мая 2013 года № 9-1. Зарегистрировано Департаментом юстиции Западно-Казахстанской области 11 июня 2013 года № 3296 «О внесении изменений в административно-территориальные устройства Акжаикского и Теректинского районов Западно-Казахстанской области» [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akzhayi ckij rajon kaz Akzhajyk audany ros Akzhaikskij rajon administrativna odinicya u skladi Zahidnokazahstanskoyi oblasti Kazahstanu Administrativnij centr selo Chapayev Akzhayickij rajon kaz Akzhajyk audany Osnovni dani Oblast Zahidnokazahstanska oblast Utvorenij 1997 roku Naselennya 2021 1 36199 osib Plosha 25716 05 2 km Gustota naselennya 1 41 osib km Naseleni punkti ta okrugi Administrativnij centr selo Chapayev Kilkist silskih okrugiv 18 Silskih naselenih punktiv 49 Vlada Zmist 1 Naselennya 2 Istoriya 3 Sklad 4 Najbilshi naseleni punkti 5 Gospodarstvo 5 1 Osvita 5 2 Medicina 5 3 Kultura 5 4 Silske gospodarstvo 6 PrimitkiNaselennyared Naselennya 36199 osib 2021 42971 u 2009 50773 u 1999 52110 u 1989 Nacionalnij sklad stanom na 2014 rik kazahi 39138 osib 95 4 rosiyani 1533 osobi 3 7 tatari 121 osoba 0 3 ukrayinci 63 osobi 0 2 bilorusi 24 osobi 0 1 nimci 8 osib 0 0 inshi 140 osib 0 3 Istoriyared Rajon utvorenij 1928 roku yak Lbishenskij rajon U period 1930 1931 rokiv rajon ne isnuvav teritoriya perebuvala u skladi Tajpackogo rajonu 1939 roku rajon perejmenovano v Chapayevskij rajon 7 travnya 1997 roku do skladu Chapayevskogo rajonu uvijshov likvidovanij Tajpackij rajon Almalinskij Bazartobinskij Bazarsholanskij Yesensajskij Karauiltobinskij Kurajlisajskij Saritogajskij Tajpackij silski okrugi rajon otrimav suchasnu nazvu 27 travnya togo zh roku chastina teritoriyi bula peredana do skladu Terektinskogo rajonu Akzhayickij Aksogimskij Ankatinskij Konekketkinskij Shagatajskij ta Shalkarskij silski okrugi 3 2013 roku do skladu rajonu bulo povernuto Konekketkenskij silskij okrug 4 Skladred Do skladu rajonu vhodyat 18 silskih okrugiv Poselennya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 Centr K t NP Akzholskij silskij okrug 1215 2656 2813 2559 2139 Lbishenske 4 Aksuatskij silskij okrug 1224 1464 1355 964 763 Aksuat 2 Algabaskij silskij okrug 1283 3251 2902 2447 1756 Algabas 5 Almalinskij silskij okrug 2155 2348 2617 2281 1847 Almali 3 Bazartobinskij silskij okrug 1798 2371 2474 2100 1303 Bazartobe 3 Bazarsholanskij silskij okrug 3047 2700 2742 1989 1354 Bazarsholan 3 Budarinskij silskij okrug 687 2549 2450 2019 1545 Budarino 3 Yesensajskij silskij okrug 1220 2555 2588 2118 1563 Yesensaj 3 Zhambilskij silskij okrug 1234 1859 1654 987 744 Zhambil 4 Zhanabulackij silskij okrug 812 1713 1659 1313 1075 Zhanabulak 2 Kabirshaktinskij silskij okrug 1178 1916 1487 1078 918 Kabirshakti 1 Karauiltobinskij silskij okrug 2086 2916 2862 2137 1376 Karauiltobe 1 Konekketkenskij silskij okrug 467 1363 1409 1194 953 Konekketken 2 Kurajlisajskij silskij okrug 1269 3947 3064 2218 1366 Zhubana Moldagaliyeva 3 Mergenevskij silskij okrug 1001 2176 2069 1591 1224 Mergenevo 3 Saritogajskij silskij okrug 2534 1335 1311 1137 941 Zhanama 2 Tajpackij silskij okrug 2198 5805 6199 5749 5131 Tajpak 3 Chapayevskij silskij okrug 51 9186 9118 9090 10201 Chapayev 2Najbilshi naseleni punktired Naseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 1 Chapayev 8191 8344 8476 9642 2 Tajpak 4782 5070 4692 4243 3 Karauiltobe 1983 2380 1992 1376 4 Lbishenske 1400 1603 1525 1356 5 Almali 1555 1794 1571 1272 6 Budarino 1599 1575 1444 1240 7 Bazarsholan 1684 1838 1460 1197 8 Zhanabulak 1455 1465 1248 1075 9 Yesensaj 1531 1615 1390 1048 10 Algabas 1322 1244 1189 1030Gospodarstvored Osvitared V rajoni pracyuyut 49 dityachih sadochkiv 1683 ditini 14 pochatkovih 12 osnovnih ta 24 serednih shkoli vsogo 6553 ditini ta 1264 uchiteliv Medicinared V rajoni pracyuyut 2 rajonni likarni 1 tublikarnya 13 SVA 2 FAPi ta 33 FP vsogo 190 misc Medichni poslugi nadayut 61 likar ta 357 medsester Kulturared V rajoni pracyuyut 51 biblioteka 560400 bibliofond 20 budinkiv kulturi 9 klubiv 1 muzej 3900 vidviduvachiv Silske gospodarstvored Roslinnictvo zernovi kulturi 65 ga kormovi kulturi 230 ga kartoplya 144 ga ovochi 231 5 ga bashtan 449 5 ga Tvarinnictvo velika rogata hudoba 61808 goliv svini 6 goliv vivci ta kozi 176568 goliv koni 18318 goliv verblyudi 277 goliv ptahi 17975 golivPrimitkired Chiselnist naselennya Respubliki Kazahstan zgidno z danimi Perepisu naselennya 2021 roku kazah ros Postanovlenie Pravitelstva Respubliki Kazahstan ot 24 iyunya 2022 goda 428 Ob ustanovlenii granic Akzhaikskogo Kaztalovskogo Terektinskogo rajonov i rajona Bәjterek Zapadno Kazahstanskoj oblasti Informacionno pravovaya sistema normativnyh pravovyh aktov Respubliki Kazahstan ros Postanovlenie Pravitelstva Respubliki Kazahstan ot 27 maya 1997 g N 884 Ob izmenenii granic Akzhaikskogo i Terektinskogo rajonov Zapadno Kazahstanskoj oblasti Informacijno pravova sistema normativnih pravovih aktiv Respubliki Kazahstan ros Postanovlenie akimata Zapadno Kazahstanskoj oblasti ot 28 maya 2013 goda 79 i reshenie Zapadno Kazahstanskogo oblastnogo maslihata ot 30 maya 2013 goda 9 1 Zaregistrirovano Departamentom yusticii Zapadno Kazahstanskoj oblasti 11 iyunya 2013 goda 3296 O vnesenii izmenenij v administrativno territorialnye ustrojstva Akzhaikskogo i Terektinskogo rajonov Zapadno Kazahstanskoj oblasti Arhivovano 20 lyutogo 2015 u Wayback Machine Informacionno pravovaya sistema normativnyh pravovyh aktov Respubliki Kazahstan ros nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akzhayickij rajon amp oldid 44132219