Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тайпа́цький район (каз. Тайпақ ауданы) — колишня адміністративна одиниця третього порядку у складі Західноказахстанської області Казахстану, яка існувала у період 1928-1997 років.
| Тайпацький район | |
|---|---|
| каз. Тайпақ ауданы | |
| Основні дані | |
| Область: | Західноказахстанська область |
| Утворений: | 17 січня 1928 року |
| Ліквідований: | 7 травня 1997 року |
| Населення (1989): | 23890 осіб |
| Площа: | 12900 км² |
| Густота населення: | 1,85 осіб/км² |
| Населені пункти та округи | |
| Адміністративний центр: | село Тайпак |
| Влада | |
Історія
Тайпацький район утворено 17 січня 1928 року у складі Казакської АСРР. До його складу увійшли Тайпацька волость та частини Байгутдінської, Дуанінської та Індервської областей . Центром району стало селище Базар-Чулан. 28 липня того ж року центр перенесено до урочища Базар-Тюбе.
1930 року район перейшов в пряме підпорядкування Казацької АРСР, до нього було приєднано Лбіщенський район та частина Джангалинського і Кара-Тюбинського районів, центр району перенесено до селища Калмиков.
1931 року Лбіщенський район був відновлений. 20 лютого 1932 року район увійшов до складу Західноказахстанської області. 19 листопада того ж року частина району передана до складу Урало-Ембинського району.
7 травня 1997 року Тайпацький район був ліквідований, територія увійшла до складу Акжаїцького району.
Населення
Населення району складало 23890 осіб (1989; 17257 у 1979, 20258 у 1970, 14679 у 1959, 26004 у 1939).
Адміністративний поділ
Станом на 1951 рік до складу району входили 14 сільрад: Актюбінська, Антоновська, Базар-Тюбинська, Єсенсайська, Калмиковська, Єнсуатська, Кзилжарська, Красноярська, Крик-Кудуцька, Курайлі-Сайська, Саукудуцька, Сартогайська, Тайпацька та Тендіцька.
Станом на 1989 рік до складу району входили 10 сільрад: Актобинська, Базартобинська, Єсенсайська, Зауральна, Калмиковська, Караултобинська, Котельниковська, Красноярська, Курайлисайська, Сайкудуцька.
Примітки
- Справочник по административно-территориальному делению Казахстана (август 1920 г. — декабрь 1936 г.) / сост. Базанова Ф. Н.. — Алма-Ата: Архивное управление МВД Казахской ССР, 1959. — С. 205—206. — 282 с. — 1500 экз.
- http://adilet.zan.kz/rus/docs/U970003489_
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajpa ckij rajon kaz Tajpak audany kolishnya administrativna odinicya tretogo poryadku u skladi Zahidnokazahstanskoyi oblasti Kazahstanu yaka isnuvala u period 1928 1997 rokiv Tajpackij rajon kaz Tajpak audany Osnovni dani Oblast Zahidnokazahstanska oblast Utvorenij 17 sichnya 1928 roku Likvidovanij 7 travnya 1997 roku Naselennya 1989 23890 osib Plosha 12900 km Gustota naselennya 1 85 osib km Naseleni punkti ta okrugi Administrativnij centr selo Tajpak VladaIstoriyaTajpackij rajon utvoreno 17 sichnya 1928 roku u skladi Kazakskoyi ASRR Do jogo skladu uvijshli Tajpacka volost ta chastini Bajgutdinskoyi Duaninskoyi ta Indervskoyi oblastej Centrom rajonu stalo selishe Bazar Chulan 28 lipnya togo zh roku centr pereneseno do urochisha Bazar Tyube 1930 roku rajon perejshov v pryame pidporyadkuvannya Kazackoyi ARSR do nogo bulo priyednano Lbishenskij rajon ta chastina Dzhangalinskogo i Kara Tyubinskogo rajoniv centr rajonu pereneseno do selisha Kalmikov 1931 roku Lbishenskij rajon buv vidnovlenij 20 lyutogo 1932 roku rajon uvijshov do skladu Zahidnokazahstanskoyi oblasti 19 listopada togo zh roku chastina rajonu peredana do skladu Uralo Embinskogo rajonu 7 travnya 1997 roku Tajpackij rajon buv likvidovanij teritoriya uvijshla do skladu Akzhayickogo rajonu NaselennyaNaselennya rajonu skladalo 23890 osib 1989 17257 u 1979 20258 u 1970 14679 u 1959 26004 u 1939 Administrativnij podilStanom na 1951 rik do skladu rajonu vhodili 14 silrad Aktyubinska Antonovska Bazar Tyubinska Yesensajska Kalmikovska Yensuatska Kzilzharska Krasnoyarska Krik Kuducka Kurajli Sajska Saukuducka Sartogajska Tajpacka ta Tendicka Stanom na 1989 rik do skladu rajonu vhodili 10 silrad Aktobinska Bazartobinska Yesensajska Zauralna Kalmikovska Karaultobinska Kotelnikovska Krasnoyarska Kurajlisajska Sajkuducka PrimitkiSpravochnik po administrativno territorialnomu deleniyu Kazahstana avgust 1920 g dekabr 1936 g sost Bazanova F N Alma Ata Arhivnoe upravlenie MVD Kazahskoj SSR 1959 S 205 206 282 s 1500 ekz http adilet zan kz rus docs U970003489