Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еялет Лахса (осман. ایالت لحسا) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1560—1670 роках. Утворився з частини еялету Басра (на теперішніх землях Саудівської Аравії та південного Катару).
| Лахса | |
| Дата створення / заснування | 1560 |
|---|---|
| Країна | Османська імперія |
| Столиця | Катіф |
| Замінений на | d |
| На заміну | Басра |
| Час/дата припинення існування | 1670 |
 | |
Координати: 26°33′21″ пн. ш. 49°59′45″ сх. д. / 26.55600000002777961° пн. ш. 49.99600000002777733° сх. д.
Історія
1552 року було зайнято узбережжя Ель-Хаси, яке султан Сулейман I планував перетворити на базу для боротьби з португальцями. Намічалося поставити під повний османський контроль усю Перську затоку. Того ж року здійснено напад на Ормуз, але невдало. Облаштування залог та флоту тривало протягом 1553—1557 років. Адміністративно Лахса як санджак підпорядковувалася басорському еялету, де на той час зміцнена влада султана. Османський адмірал Пірі-реїс зумів змусити визнати владу османів шейхів Катарського півострова та сучасних земель Об'єднаних Арабських Еміратів. 1559 року була здійснена перша велика військова кампанія з метою захоплення Бахрейну, проте османи зазнали нищівної поразки від португальців (за своїх полонених вимушені були сплатити 1 млн акче). після цього вплив османського уряду на більшу частину Перської затоки було втрачено.
1560 року Лахсі надано самостійний статус бейлербейства (у 1591 році перетворено на еялет в рамках загальної реформи). Столицею стало місто Ель-Катіф. Османські та португальські вояки здійснювали обопільні рейди. У 1560-х роках здійснено набіги на Ормуз та Бахрейн (перебували у власності Португалії), проте без особливого успіху. У 1573 році Ель-Катіф зазнало значного руйнування під час нападу португальців. Водночас пашам доводилося постійно воювати з арабським племенем Бану-Халіда.
У 1578—1590 роках війська з Лахси брали участь у черговій війні Османської імперії проти Персії. У 1581 році Лахсу захоплено перськими військами. Проте за угодою 1590 року тут відновлено османську владу. Постійні війни з бедуїнами та персами, загальне погіршення економічного стану та початок структурних проблем в імперії наприкінці XVI та на початку XVII століть викликали численні заворушення серед турків еялету. До них долучилися місцеві арабські шейхи. Внаслідок цього у 1591 році не вчинено напад на Бахрейн.
Задля припинення конфліктів з Бану-Халіда османські султани надали його шейхам численні титули та місцеві посади. Втім, криза 1630—1640-х років негативно відбилася на османському пануванні на Аравійському півострові. У 1669 році Барак ібн Гурайр з роду Хумейда племені Бані Халіда розпочав війну проти османських залог. До 1670 року було втрачено фортеці аль-Ахса, аль-Катіф та аль-Хаса. В результаті весь еялет опинився у владі Хумейдидів, що заснували Халідський емірат. Османським військам вдалося лише зберегти за собою Кувейтську казу (округ).
У статусі санджаку
Лише у 1818 році було повернуто вплив османів, коли Другий Халідський емірат визнав зверхність султана. Втім, еялет не було відновлено, а у 1830 році припинив існування халідський емірат. Лише у 1890 році вдалося відновити владу султана над частиною лахси, яку було спочатку підпорядковано багдадському вілайєту, а потім стала частину вілайєту Басра. У 1913 році затверджено кордон між османськими та британськими володіннями на Аравійському півострові в Перській затоці.
Структура
У 1560—1590 роках складався з 6 санджаків: Уюн, Бадійє, Тухаймаях, Кебрін, Кіссе, Мубарраз.
У XVII ст. відбулися зміни перебування санджакбеїв (кількість санджаків залишилося колишньою). Тепер діяли Айвенський, Сакульський, Негнієський, Нетіфський, Бендерразирський, Гирізький санджаки.
Очільники
- Мурад Паша (1560—1566)
- Мехмед Паша (1566)
- Алі Паша (1566—1572)
- Осман Паша (1572—1573)
- Сінан-паша (1573—1575)
- Ільяс Паша (1575—1576 р.)
- Ахмед Паша (1576—1579)
- Газанфер Паша (1579)
- Ахмед Паша (1579—1582)
- Мехмед Паша (1582—1584)
- Ахмед Паша (1584—1589)
- Гусейн Паша (1589—1590)
- Ахмед Паша (1590—1595)
- Абдулбаки-паша (1595)
- Ахмед Паша (1595—1602)
- Бехра Паша (1602—1609)
- Алі Паша (1609—1610)
- Ібрагім Паша (1610-?)
- невідомо
- Мехмед Паша (? -1643)
- невідомо
Джерела
- Mandaville, Jon E. (1970). «The Ottoman Province of al-Hasā in the Sixteenth and Seventeenth Centuries». Journal of the American Oriental Society 90: 486—513.
- Gilles Veinstein, «Portugais et Ottomans au xvie siècle» in Francisco Bethencourt et Luis Felipe de Alencastro (dir.), L'Empire portugais face aux autres empires, Maisonneuve et Larose, 2007.
- Gábor Ágoston e Bruce Alan Masters, Encyclopedia of the Ottoman Empire, Infobase Publishing, 2009, p. 30, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet Lahsa osman ایالت لحسا administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1560 1670 rokah Utvorivsya z chastini eyaletu Basra na teperishnih zemlyah Saudivskoyi Araviyi ta pivdennogo Kataru LahsaData stvorennya zasnuvannya1560KrayinaOsmanska imperiyaStolicyaKatifZaminenij nadNa zaminuBasraChas data pripinennya isnuvannya1670 Koordinati 26 33 21 pn sh 49 59 45 sh d 26 55600000002777961 pn sh 49 99600000002777733 sh d 26 55600000002777961 49 99600000002777733IstoriyaEyalet Lahsa 1560 1670 1552 roku bulo zajnyato uzberezhzhya El Hasi yake sultan Sulejman I planuvav peretvoriti na bazu dlya borotbi z portugalcyami Namichalosya postaviti pid povnij osmanskij kontrol usyu Persku zatoku Togo zh roku zdijsneno napad na Ormuz ale nevdalo Oblashtuvannya zalog ta flotu trivalo protyagom 1553 1557 rokiv Administrativno Lahsa yak sandzhak pidporyadkovuvalasya basorskomu eyaletu de na toj chas zmicnena vlada sultana Osmanskij admiral Piri reyis zumiv zmusiti viznati vladu osmaniv shejhiv Katarskogo pivostrova ta suchasnih zemel Ob yednanih Arabskih Emirativ 1559 roku bula zdijsnena persha velika vijskova kampaniya z metoyu zahoplennya Bahrejnu prote osmani zaznali nishivnoyi porazki vid portugalciv za svoyih polonenih vimusheni buli splatiti 1 mln akche pislya cogo vpliv osmanskogo uryadu na bilshu chastinu Perskoyi zatoki bulo vtracheno 1560 roku Lahsi nadano samostijnij status bejlerbejstva u 1591 roci peretvoreno na eyalet v ramkah zagalnoyi reformi Stoliceyu stalo misto El Katif Osmanski ta portugalski voyaki zdijsnyuvali obopilni rejdi U 1560 h rokah zdijsneno nabigi na Ormuz ta Bahrejn perebuvali u vlasnosti Portugaliyi prote bez osoblivogo uspihu U 1573 roci El Katif zaznalo znachnogo rujnuvannya pid chas napadu portugalciv Vodnochas pasham dovodilosya postijno voyuvati z arabskim plemenem Banu Halida U 1578 1590 rokah vijska z Lahsi brali uchast u chergovij vijni Osmanskoyi imperiyi proti Persiyi U 1581 roci Lahsu zahopleno perskimi vijskami Prote za ugodoyu 1590 roku tut vidnovleno osmansku vladu Postijni vijni z beduyinami ta persami zagalne pogirshennya ekonomichnogo stanu ta pochatok strukturnih problem v imperiyi naprikinci XVI ta na pochatku XVII stolit viklikali chislenni zavorushennya sered turkiv eyaletu Do nih doluchilisya miscevi arabski shejhi Vnaslidok cogo u 1591 roci ne vchineno napad na Bahrejn Zadlya pripinennya konfliktiv z Banu Halida osmanski sultani nadali jogo shejham chislenni tituli ta miscevi posadi Vtim kriza 1630 1640 h rokiv negativno vidbilasya na osmanskomu panuvanni na Aravijskomu pivostrovi U 1669 roci Barak ibn Gurajr z rodu Humejda plemeni Bani Halida rozpochav vijnu proti osmanskih zalog Do 1670 roku bulo vtracheno forteci al Ahsa al Katif ta al Hasa V rezultati ves eyalet opinivsya u vladi Humejdidiv sho zasnuvali Halidskij emirat Osmanskim vijskam vdalosya lishe zberegti za soboyu Kuvejtsku kazu okrug U statusi sandzhakuLishe u 1818 roci bulo povernuto vpliv osmaniv koli Drugij Halidskij emirat viznav zverhnist sultana Vtim eyalet ne bulo vidnovleno a u 1830 roci pripiniv isnuvannya halidskij emirat Lishe u 1890 roci vdalosya vidnoviti vladu sultana nad chastinoyu lahsi yaku bulo spochatku pidporyadkovano bagdadskomu vilajyetu a potim stala chastinu vilajyetu Basra U 1913 roci zatverdzheno kordon mizh osmanskimi ta britanskimi volodinnyami na Aravijskomu pivostrovi v Perskij zatoci StrukturaU 1560 1590 rokah skladavsya z 6 sandzhakiv Uyun Badijye Tuhajmayah Kebrin Kisse Mubarraz U XVII st vidbulisya zmini perebuvannya sandzhakbeyiv kilkist sandzhakiv zalishilosya kolishnoyu Teper diyali Ajvenskij Sakulskij Negniyeskij Netifskij Benderrazirskij Girizkij sandzhaki OchilnikiMurad Pasha 1560 1566 Mehmed Pasha 1566 Ali Pasha 1566 1572 Osman Pasha 1572 1573 Sinan pasha 1573 1575 Ilyas Pasha 1575 1576 r Ahmed Pasha 1576 1579 Gazanfer Pasha 1579 Ahmed Pasha 1579 1582 Mehmed Pasha 1582 1584 Ahmed Pasha 1584 1589 Gusejn Pasha 1589 1590 Ahmed Pasha 1590 1595 Abdulbaki pasha 1595 Ahmed Pasha 1595 1602 Behra Pasha 1602 1609 Ali Pasha 1609 1610 Ibragim Pasha 1610 nevidomo Mehmed Pasha 1643 nevidomoDzherelaMandaville Jon E 1970 The Ottoman Province of al Hasa in the Sixteenth and Seventeenth Centuries Journal of the American Oriental Society 90 486 513 Gilles Veinstein Portugais et Ottomans au xvie siecle in Francisco Bethencourt et Luis Felipe de Alencastro dir L Empire portugais face aux autres empires Maisonneuve et Larose 2007 Gabor Agoston e Bruce Alan Masters Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing 2009 p 30 ISBN 978 1 4381 1025 7