Еялет Басра (осман. ایالت بصره) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1538—1862 роках з площею 25,570 км². Утворився внаслідок підкорення Басри османськими військами. Нині є частиною південного Іраку, Кувейту, Катару та північно-західної Саудівської Аравії.
Басра | |
Дата створення / заснування | 1538 |
---|---|
Країна | Османська імперія |
Столиця | Басра |
Замінений на | Басра |
Час/дата припинення існування | 1862 |
Координати: 30°30′ пн. ш. 47°49′ сх. д. / 30.500° пн. ш. 47.817° сх. д.
Історія
У 1534 році після захоплення Багдада військами султана Сулеймана I позиції турків в Іраку значно зміцнилися. Водночас Персія перебувала у постійній внутрішній боротьбі за владу. В результаті шейх Рашид аль-Мугхаміс, правитель Басри, став фактично незалежним. Проте його становище погіршилося внаслідок відсутності надійних союзників. Водночас посилилася загроза з боку португальців, які зуміли захопити найважливіші міста Перської затоки, окрім Басри. З огляду на це у 1538 році аль-Мугхаміс добровільно підкорився влади османського султана.
Було створено новий еялет, де спочатку зберігався традиційний арабський порядок. Не було впроваджено систему зеаметів та тімарів, як в інших провінціях імперії. Втім невдовзі центральний уряд вступив у конфлікт з шейхом Рашидом, що дістав посаду паші. Останній намагався зберегти старовинні привілеї та вести незалежну політику. В результаті у 1546 році Рашида було повалено багдадським намісником Еяс-пашею. Після цього влада османів у Басрі зміцнилася. У 1581 році англійська Турецько-левантська компанія відкрила у місті власну факторію.
У 1560 році було виділено еялет Лахсу (куди відійшов півострів Катар).
У 1623 році в результаті невдалої війни з Персією Басорський емірат припинив своє існування. Лише у 1638 році було відвойовано Басру, а за Зухабською угодою вона залишилася у володінні османських султанів. Але їхня влада не була міцною. Фактично там здобули самостійність арабські шейхи з династії аль-Афрасіаб.
Структурна криза 1640—1650-х років завадила відновити владу над Басрою. Втім, в епоху Кепрюлю у 1668 році султанську владу було відновлено. Після поразок у Великій турецькій війні, що завершилася Карловицьким миром 1699 року, контроль над еялетом було значною мірою втрачено. У 1701 році захоплено Персією. Проте у 1712 році в черговий раз відновлено турецьку владу. Тут фактичну владу перебрали шейхи арабського племені мунтефік, які у 1704 та 1708 роках навіть зуміли захопити Басру. У 1715 році тут свою владу встановила династія багдадських пашів, яка до 1780 року стала фактично незалежною.
Разом з цим у 1743 році від Басри відокремилася Кувейтська кази (район), яка стала напівнезалежною. В подальшою це стала основою конфлікту між Османською імперією та великою Британією, що встановила у 1899 році зверхність над Кувейтом. У Новітній час — приводом до іракського вторгнення до Кувейту. У 1776 році перські війська знову захопили Басру. Багдадському паші її вдалося відвоювати у 1780 році. Влада паші проіснувала до 1831 року.
Після відновлення влади султана в Багдаді посади паші Басри поєднувалася з посадою Багдадського паші. Лише у 1850 року відновлено її окремий статус. У 1862 році перетворено на Басорський вілайєт.
Адміністрація
Було поділено на санджаки Басра, Амара, Мунтефік і Хаса, Катар. До 1750 року у складі еялету залишилися лише перші три. Часто паші керували через своїх помічників — дефтердарів (податківців) та кеґ'я (інтендантів).
Економіка
Основу становило землеробство (переважно на півдні Месопотамії), торгівля та скотарство (розведення овець та верблюдів). Значний дохід давала торгівля з Індією, звідки доправлялися прянощі, індіго, індійські тканини. Від митних зборів на торгівлю османська адміністрація мала чималий зиск.
Джерела
- Robert Mantran, Viviane Fuglestad-Aumeunier, Les Ottomans, le Kuwait et l'Irak, Revue du monde musulman et de la Méditerranée, n°62, 1991 pp. 16-17
- Reidar Visser (2005). Basra, the Failed Gulf State: Separatism And Nationalism in Southern Iraq. LIT Verlag Münster. p. 19.
- Gábor Ágoston; Bruce Alan Masters (2009). Encyclopedia of the Ottoman Empire. Infobase Publishing. p. 78. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Басра (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet Basra osman ایالت بصره administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1538 1862 rokah z plosheyu 25 570 km Utvorivsya vnaslidok pidkorennya Basri osmanskimi vijskami Nini ye chastinoyu pivdennogo Iraku Kuvejtu Kataru ta pivnichno zahidnoyi Saudivskoyi Araviyi Basra Data stvorennya zasnuvannya1538 Krayina Osmanska imperiya StolicyaBasra Zaminenij naBasra Chas data pripinennya isnuvannya1862 Koordinati 30 30 pn sh 47 49 sh d 30 500 pn sh 47 817 sh d 30 500 47 817IstoriyaU 1534 roci pislya zahoplennya Bagdada vijskami sultana Sulejmana I poziciyi turkiv v Iraku znachno zmicnilisya Vodnochas Persiya perebuvala u postijnij vnutrishnij borotbi za vladu V rezultati shejh Rashid al Mughamis pravitel Basri stav faktichno nezalezhnim Prote jogo stanovishe pogirshilosya vnaslidok vidsutnosti nadijnih soyuznikiv Vodnochas posililasya zagroza z boku portugalciv yaki zumili zahopiti najvazhlivishi mista Perskoyi zatoki okrim Basri Z oglyadu na ce u 1538 roci al Mughamis dobrovilno pidkorivsya vladi osmanskogo sultana Bulo stvoreno novij eyalet de spochatku zberigavsya tradicijnij arabskij poryadok Ne bulo vprovadzheno sistemu zeametiv ta timariv yak v inshih provinciyah imperiyi Vtim nevdovzi centralnij uryad vstupiv u konflikt z shejhom Rashidom sho distav posadu pashi Ostannij namagavsya zberegti starovinni privileyi ta vesti nezalezhnu politiku V rezultati u 1546 roci Rashida bulo povaleno bagdadskim namisnikom Eyas pasheyu Pislya cogo vlada osmaniv u Basri zmicnilasya U 1581 roci anglijska Turecko levantska kompaniya vidkrila u misti vlasnu faktoriyu U 1560 roci bulo vidileno eyalet Lahsu kudi vidijshov pivostriv Katar U 1623 roci v rezultati nevdaloyi vijni z Persiyeyu Basorskij emirat pripiniv svoye isnuvannya Lishe u 1638 roci bulo vidvojovano Basru a za Zuhabskoyu ugodoyu vona zalishilasya u volodinni osmanskih sultaniv Ale yihnya vlada ne bula micnoyu Faktichno tam zdobuli samostijnist arabski shejhi z dinastiyi al Afrasiab Strukturna kriza 1640 1650 h rokiv zavadila vidnoviti vladu nad Basroyu Vtim v epohu Kepryulyu u 1668 roci sultansku vladu bulo vidnovleno Pislya porazok u Velikij tureckij vijni sho zavershilasya Karlovickim mirom 1699 roku kontrol nad eyaletom bulo znachnoyu miroyu vtracheno U 1701 roci zahopleno Persiyeyu Prote u 1712 roci v chergovij raz vidnovleno turecku vladu Tut faktichnu vladu perebrali shejhi arabskogo plemeni muntefik yaki u 1704 ta 1708 rokah navit zumili zahopiti Basru U 1715 roci tut svoyu vladu vstanovila dinastiya bagdadskih pashiv yaka do 1780 roku stala faktichno nezalezhnoyu Razom z cim u 1743 roci vid Basri vidokremilasya Kuvejtska kazi rajon yaka stala napivnezalezhnoyu V podalshoyu ce stala osnovoyu konfliktu mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta velikoyu Britaniyeyu sho vstanovila u 1899 roci zverhnist nad Kuvejtom U Novitnij chas privodom do irakskogo vtorgnennya do Kuvejtu U 1776 roci perski vijska znovu zahopili Basru Bagdadskomu pashi yiyi vdalosya vidvoyuvati u 1780 roci Vlada pashi proisnuvala do 1831 roku Pislya vidnovlennya vladi sultana v Bagdadi posadi pashi Basri poyednuvalasya z posadoyu Bagdadskogo pashi Lishe u 1850 roku vidnovleno yiyi okremij status U 1862 roci peretvoreno na Basorskij vilajyet AdministraciyaBulo podileno na sandzhaki Basra Amara Muntefik i Hasa Katar Do 1750 roku u skladi eyaletu zalishilisya lishe pershi tri Chasto pashi keruvali cherez svoyih pomichnikiv defterdariv podatkivciv ta keg ya intendantiv EkonomikaOsnovu stanovilo zemlerobstvo perevazhno na pivdni Mesopotamiyi torgivlya ta skotarstvo rozvedennya ovec ta verblyudiv Znachnij dohid davala torgivlya z Indiyeyu zvidki dopravlyalisya pryanoshi indigo indijski tkanini Vid mitnih zboriv na torgivlyu osmanska administraciya mala chimalij zisk DzherelaRobert Mantran Viviane Fuglestad Aumeunier Les Ottomans le Kuwait et l Irak Revue du monde musulman et de la Mediterranee n 62 1991 pp 16 17 Reidar Visser 2005 Basra the Failed Gulf State Separatism And Nationalism in Southern Iraq LIT Verlag Munster p 19 ISBN 978 3 8258 8799 5 Gabor Agoston Bruce Alan Masters 2009 Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing p 78 ISBN 978 1 4381 1025 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Basra eyalet