Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Халідський емірат — держава на Аравійському півострові, яка існувала з 1669 до 1796 і 1818 до 1830 року. Вела запеклі війни з Османською імперією та Дірійським еміратом. Знищено еміратом Неджд.
| إمارة بني خالد Халідський емірат | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Аль-Мубарраз Ель-Хуфуф Аль-Хаса | ||||
| Мови | арабська | ||||
| Релігії | іслам | ||||
| Форма правління | монархія | ||||
| емір | |||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1669 | ||||
| - Ліквідовано | 1830 | ||||
| |||||
Історія
1524 року після внаслідок внутрішнього кризи, поразок у протистоянні з Португалією відбувся розпад Джабридського емірату на низку володінь. При цьому владу в Ель-Хасі отримала плем'я бану-мунтафік, що було суперником племені бану-джабр (з племінного союзу бану-халід). 1552 року шейхи бану-мунтафік практично без спротиву підкорилися Османській імперії. В результаті в Ель-Хасі та Катарі було створено еялет Лахса.
З 1570-х років шейхи бану-халіда постійно протистояли османським пашам, які водночас намагалися витіснити португальців з Перської затоки. 1581 року перські війська захопили еялет, що погіршило економічне становище Лахси. Невдовзі еялет поринув у постійнні повстання й не лише бану-халід. В свою чергу з 1590-х років османський уряд впровадив практику призначення на посади в еялеті шейхів племен з союзу бану-халід, що на деякий час послабило протистояння.
Внаслідок загальної кризи в Османській імперії у 1640-х роках її позиції в лахси послабилися. Цим скористався , шейх племені аль-хумейда з союзу бану-халід, що почав повстання проти османів. 1669 року оголосив себе еміром, а 1670 року звільнив від загарбників Лахсу.
В подальшому еміри поширили свою владу на півострів Катар та частину Оману (сучасні ОАЕ). Також в залежності опинилися еміри та шейхи Східного Неджду. Так, у 1744 році халідський емір наказав еміру Уяйни вигнати проповідника Мухаммеда ібн Абд аль-Ваххаба, який перебрався до Дірійського емірата, вступивши в союз з Мухаммадом ібн Саудом.
Разом з тим у 1752 або 1756 році Халідський емірат визнав незалежність шейха Сабаха I бін Джабіра, що став першим володарем Кувейту. Причини цього незрозумілі. Можливо емір Ураяр ібн Даджин розглядав Кувейт як буферну державу з Османською імперією.
У 1763 року починаються збройні конфлікти з Дірійським еміратом, але вони були відбиті військами халідського емірату. Водночас емір починає зближення з багдадським пашою Омаром, якийвстановив зверхність над бану-мунтафік. У 1789 році Халідський емірат зазнав поразки, а вимушен був тікати. Втім війна діірйців проти шаріфа Мекки змусила еміра Абдул-Азіза ібн Мухаммада 1790 року виступити проти Хіджазу. В результаті Дувайхіс повернув втрачені землі. Водночас було відновлено союз з багдадським пашою (на той час ним був Буюк Сулейман).
1792 року війна з Дірійським еміратом поновилася. Вона тривала до 1795 року, коли емір зазнав ніщивної поразки, втративши усі володіння 1796 року. Землі Халідського емірату було приєднано до Дірійського. Всі мавзолеї та інші святині шиїтів Ель-Хаси були зруйновані, у всі оази були послані ваххабітські улеми. Втім боротьба колишнього халідського еміра тривала. 1797 року в союзі з племен бану-мунтафік він виступив проти Дірійського емірату, але знову зазнав поразки.
Члени правлячої династії знайшли прихисток в Багдаді. 1818 року єгипетське військо Ібрагіма-паши знищила діірйський емірат. Цим вирішили скористатися родичі Барака ібн Абул-Мухсіна — Маджид і Мухаммед ібн Ураяр, що за підтримки Дауд-паши відновили Халідський емірат (відомий також як Другий Халідський емірат). Втім його становище було гіршим, ніж того того, оскільки він опинився під зверхністю багдадського паши. Водночас довелося воювати проти племен аль-аджман, давасір та аль-субай.
1820 року через складності Дауд-паши вдалося позбавитися його залежності. Халідський емірат знову намагався боротися за панування в Східній Аравії, оскільки емірат Неджду зазнав поразки від Єгипту. Втім з відновленням у 1824 році потуги еміра Туркі ібн Абдуллаха починаються з ним війни, внаслідок чого 1830 року Халідський емірат зазнав повної поразки й припинив існування. Члени правлячої династії втекли до Басри, під османський захист.
Територія
Охоплював область Ель-Хаса, півострів Катар, західну частину так званого Договірного Оману. В часи піднесення (1680—1720 роки) під впливом перебувала значна частину Неджду.
Економіка
Основу були скотарства (вирощування верблюдів, дрібної рогатої худобти) та посередницька торгівля. Остання приносила скарбниці чималі кошти, оскільки багато шляхів з Аравії йшли до Багаду і Басри через володіння емірату. також важливу роль відігравали порти в Перській затоці. Було розвинено рибальство. Карбувалася власна монета — тавіла, що мала досить незвичну форму.
Джерела
- Anscombe, Frederick F., The Ottoman Gulf: the creation of Kuwait, Saudi Arabia, and Qater, 1870—1914, Columbia University Press, New York 1997
- Fattah, Hala Mundhir. (1997). The Politics of Regional Trade in Iraq, Arabia, and the Gulf, 1745—1900, SUNY Press
- al-Juhany, Uwaidah, Najd Before the Salafi Reform Movement, Ithaca Press, 2002
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Halidskij emirat derzhava na Aravijskomu pivostrovi yaka isnuvala z 1669 do 1796 i 1818 do 1830 roku Vela zapekli vijni z Osmanskoyu imperiyeyu ta Dirijskim emiratom Znisheno emiratom Nedzhd إمارة بني خالد Halidskij emirat 1669 1830 Prapor Gerb Dzhabridi istorichni kordoni na karti Stolicya Al Mubarraz El Hufuf Al Hasa Movi arabska Religiyi islam Forma pravlinnya monarhiya emir Barak ibn Gurajr Istoriya Zasnovano 1669 Likvidovano 1830 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Halidskij emirat Zmist 1 Istoriya 2 Teritoriya 3 Ekonomika 4 DzherelaIstoriyared 1524 roku pislya vnaslidok vnutrishnogo krizi porazok u protistoyanni z Portugaliyeyu vidbuvsya rozpad Dzhabridskogo emiratu na nizku volodin Pri comu vladu v El Hasi otrimala plem ya banu muntafik sho bulo supernikom plemeni banu dzhabr z pleminnogo soyuzu banu halid 1552 roku shejhi banu muntafik praktichno bez sprotivu pidkorilisya Osmanskij imperiyi V rezultati v El Hasi ta Katari bulo stvoreno eyalet Lahsa Z 1570 h rokiv shejhi banu halida postijno protistoyali osmanskim pasham yaki vodnochas namagalisya vitisniti portugalciv z Perskoyi zatoki 1581 roku perski vijska zahopili eyalet sho pogirshilo ekonomichne stanovishe Lahsi Nevdovzi eyalet porinuv u postijnni povstannya j ne lishe banu halid V svoyu chergu z 1590 h rokiv osmanskij uryad vprovadiv praktiku priznachennya na posadi v eyaleti shejhiv plemen z soyuzu banu halid sho na deyakij chas poslabilo protistoyannya Vnaslidok zagalnoyi krizi v Osmanskij imperiyi u 1640 h rokah yiyi poziciyi v lahsi poslabilisya Cim skoristavsya Barak ibn Gurajr shejh plemeni al humejda z soyuzu banu halid sho pochav povstannya proti osmaniv 1669 roku ogolosiv sebe emirom a 1670 roku zvilniv vid zagarbnikiv Lahsu V podalshomu emiri poshirili svoyu vladu na pivostriv Katar ta chastinu Omanu suchasni OAE Takozh v zalezhnosti opinilisya emiri ta shejhi Shidnogo Nedzhdu Tak u 1744 roci halidskij emir Sulejman nakazav emiru Uyajni vignati propovidnika Muhammeda ibn Abd al Vahhaba yakij perebravsya do Dirijskogo emirata vstupivshi v soyuz z Muhammadom ibn Saudom Razom z tim u 1752 abo 1756 roci Halidskij emirat viznav nezalezhnist shejha Sabaha I bin Dzhabira sho stav pershim volodarem Kuvejtu Prichini cogo nezrozumili Mozhlivo emir Urayar ibn Dadzhin rozglyadav Kuvejt yak bufernu derzhavu z Osmanskoyu imperiyeyu U 1763 roku pochinayutsya zbrojni konflikti z Dirijskim emiratom ale voni buli vidbiti vijskami halidskogo emiratu Vodnochas emir Urayar ibn Dadzhin pochinaye zblizhennya z bagdadskim pashoyu Omarom yakijvstanoviv zverhnist nad banu muntafik U 1789 roci Halidskij emirat zaznav porazki a Duvajhis ibn Urayar vimushen buv tikati Vtim vijna diirjciv proti sharifa Mekki zmusila emira Abdul Aziza ibn Muhammada 1790 roku vistupiti proti Hidzhazu V rezultati Duvajhis povernuv vtracheni zemli Vodnochas bulo vidnovleno soyuz z bagdadskim pashoyu na toj chas nim buv Buyuk Sulejman 1792 roku vijna z Dirijskim emiratom ponovilasya Vona trivala do 1795 roku koli emir Barak ibn Abdul Muhsin As Sadah zaznav nishivnoyi porazki vtrativshi usi volodinnya 1796 roku Zemli Halidskogo emiratu bulo priyednano do Dirijskogo Vsi mavzoleyi ta inshi svyatini shiyitiv El Hasi buli zrujnovani u vsi oazi buli poslani vahhabitski ulemi Vtim borotba kolishnogo halidskogo emira trivala 1797 roku v soyuzi z plemen banu muntafik vin vistupiv proti Dirijskogo emiratu ale znovu zaznav porazki Chleni pravlyachoyi dinastiyi znajshli prihistok v Bagdadi 1818 roku yegipetske vijsko Ibragima pashi znishila diirjskij emirat Cim virishili skoristatisya rodichi Baraka ibn Abul Muhsina Madzhid i Muhammed ibn Urayar sho za pidtrimki Daud pashi vidnovili Halidskij emirat vidomij takozh yak Drugij Halidskij emirat Vtim jogo stanovishe bulo girshim nizh togo togo oskilki vin opinivsya pid zverhnistyu bagdadskogo pashi Vodnochas dovelosya voyuvati proti plemen al adzhman davasir ta al subaj nbsp Vtorgnennya emiratu Nedzhd temnozelenogo koloru do Halidskogo emiratu svitlozelenogo koloru 1820 roku cherez skladnosti Daud pashi vdalosya pozbavitisya jogo zalezhnosti Halidskij emirat znovu namagavsya borotisya za panuvannya v Shidnij Araviyi oskilki emirat Nedzhdu zaznav porazki vid Yegiptu Vtim z vidnovlennyam u 1824 roci potugi emira Turki ibn Abdullaha pochinayutsya z nim vijni vnaslidok chogo 1830 roku Halidskij emirat zaznav povnoyi porazki j pripiniv isnuvannya Chleni pravlyachoyi dinastiyi vtekli do Basri pid osmanskij zahist Teritoriyared Ohoplyuvav oblast El Hasa pivostriv Katar zahidnu chastinu tak zvanogo Dogovirnogo Omanu V chasi pidnesennya 1680 1720 roki pid vplivom perebuvala znachna chastinu Nedzhdu Ekonomikared nbsp Tavila Osnovu buli skotarstva viroshuvannya verblyudiv dribnoyi rogatoyi hudobti ta poserednicka torgivlya Ostannya prinosila skarbnici chimali koshti oskilki bagato shlyahiv z Araviyi jshli do Bagadu i Basri cherez volodinnya emiratu takozh vazhlivu rol vidigravali porti v Perskij zatoci Bulo rozvineno ribalstvo Karbuvalasya vlasna moneta tavila sho mala dosit nezvichnu formu Dzherelared Anscombe Frederick F The Ottoman Gulf the creation of Kuwait Saudi Arabia and Qater 1870 1914 Columbia University Press New York 1997 Fattah Hala Mundhir 1997 The Politics of Regional Trade in Iraq Arabia and the Gulf 1745 1900 SUNY Press al Juhany Uwaidah Najd Before the Salafi Reform Movement Ithaca Press 2002 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Halidskij emirat amp oldid 41733982