Ласкув

Ласків (пол. Łasków) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 132 особи (2011). Розташоване на Закерзонні (на історичній Холмщині).

Село Ласків пол. Łasków Пам'ятник замученим жителям села на православному цвинтарі Координати 50°37′ пн. ш. 23°57′ сх. д. / 50.617° пн. ш. 23.950° сх. д. / 50.617; 23.950Координати: 50°37′ пн. ш. 23°57′ сх. д. / 50.617° пн. ш. 23.950° сх. д. / 50.617; 23.950 Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Грубешівський повіт Гміна Мірче Населення 132 особи (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 84 Автомобільний код LHR SIMC 0895095 GeoNames 766737 OSM ↑2690998 ·R (Ґміна Мірче) Ласків Ласків (Польща) Ласків Ласків (Люблінське воєводство)  Ласків у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ласків.

Історія

Церква св. Стефана у Ласкові,
зруйнована під час акції Ревіндикації у 1938 р.

В 1827 р. в селі були 34 будинки і 253 мешканці.

У XIX ст. в селі була дерев'яна греко-католицька церква св. Стефана, зведена 1863 року, яка належала до парафії в Мірче Холмської єпархії і яку в 1875 р. відібрала російська влада і віддала Російській православній церкві. У 1889 р. українська громада збудувала нову дерев'яну церкву.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.

У 1905—1908 рр. за указом царя ті греко-католики, які відмовлялися належати до Російської православної церкви, через заборону греко-католицької церкви перейшли до римо-католицької і стали калакутами, у Ласкові їх налічувалось 5 осіб.

У 1915 р. більшість українців були вивезені перед наступом німецьких військ вглиб Російської імперії в околиці Самарканду, звідки повертались уже після закінчення війни. Натомість поляків не вивозили. Поляки після окупації Холмщини в 1919 р. закрили церкву.

У 1921 році село входило до складу гміни Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки. За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 62 будинки та 339 мешканців, з них:

• 153 чоловіки та 186 жінок;
• 321 православний, 14 римо-католиків, 4 юдеї;
• 324 українці, 11 поляків, 4 євреї.

У сусідній колонії Ласків у 46 будинках проживало 283 мешканці, з яких 55 — православних і 228 — римо-католиків, хоча всіх зарахували до поляків.

Надгробок православного священника Лева Коробчука, замордованого в 1944 році польськими шовіністами

Польська влада з метою асиміляції українців у липні-серпні 1938 року зруйнувала православну церкву.

У 1943 р. українці Ласкова організували самооборону від польських грабіжників. 10 березня 1944 р. польські шовіністи з Батальйонів хлопських під командуванням майора Станіслава Басая і з 5 батальйону АК під командуванням Стефана Квасьнєвського здійснили напад на село з убивством понад 330 українців, серед замучених був православний священик Лев Коробчук. Вціліла в цій різні Лідія Власюк-Коломієць встановила на православному цвинтарі пам'ятник загиблим.

У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписало 40 осіб.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	69	15	45	9
Жінки	63	10	32	21
Разом	132	25	77	30

Особистості

Народилися

• Степан Наконечний (1942—2017) — радянський футболіст.

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 143.
3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
4. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2018.
5. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2018.
6. . Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 33. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 15 березня 2020.
8. Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

• Łasków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 604. (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ласків (Грубешівський повіт)

• Kryłów — portal internetowy [ 13 лютого 2018 у Wayback Machine.]
• Zburzona w 1938 r. cerkiew w Łaskówie [ 16 лютого 2018 у Wayback Machine.]