Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Долина Слупі пол Dolina Słupi природоохоронна територія у Польщі ландшафтний парк розташований в околицях міста Слупськ

Ландшафтний парк Долина Слупі

Ландшафтний парк Долина Слупі

Долина Слупі (пол. Dolina Słupi) — природоохоронна територія у Польщі, ландшафтний парк, розташований в околицях міста Слупськ у Поморському воєводстві. Площа парку складає 370,40 км², а його буферна зона охоплює 831,70 км².

Ландшафтний парк Долина Слупі
image
54°18′05″ пн. ш. 17°14′44″ сх. д. / 54.301389000027775467° пн. ш. 17.24555600002777922° сх. д. / 54.301389000027775467; 17.24555600002777922Координати: 54°18′05″ пн. ш. 17°14′44″ сх. д. / 54.301389000027775467° пн. ш. 17.24555600002777922° сх. д. / 54.301389000027775467; 17.24555600002777922
Країнаimage Республіка Польща
Найближче містоСлупськ
Водні об'єктир. Слупя
Площа370,40 км²
Засновано1981
image
image
Ландшафтний парк Долина Слупі (Польща)
image Ландшафтний парк Долина Слупі у Вікісховищі

Історія

Парк був створений у 1981 році для захисту особливо цінних ландшафтів у долині річки Слупя та навколишніх моренових пагорбів. Листяні та мішані ліси становлять понад 70 % площі Парку. У невеликих селах тієї місцевості збереглись пам'ятки архітектури, переважно релігійні, а також палацово-паркові комплекси. Парк входить до складу мережі природоохоронних територій ЄС Natura 2000.

image
Гідроелектростанція в парку

У парку розташовані три з чотирьох електростанцій, що складають енергетичну систему Słupi, створену у 1904—1925 роках. Є також місця зростання рідкісних рослин та місця гніздування птахів, що потребують охорони, в тому числі орлана-білохвоста. 2003 року там проживало щонайменше одне сімейство вовків, а до 1900 року зустрічали ведмедів.

Розташування

Парк розташований в західній частині Поморського воєводства і охоплює 3 гміни Слупського повіту (Кобильниця, Дембниця-Кашубська та Слупськ) і 4 гміни Битівського повіту (Чарна Домбрувка, Божитухом, Колчиґлови, Битів). Він знаходиться у середній та нижній течії річки Слупя та її басейну від села Сошиця до муніципальної дороги Клепа Слупська — Лосіно. За 4 км на північ від парку знаходиться колишнє провінційне місто Слупськ. На північному кордоні розташоване велике комунне село Дембниця-Кашубська. У межах парку є два комунальні села: Колчиґлови та Божитухом.

Фізико-географічні умови

Рельєф Парку утворився внаслідок останнього зледеніння на території сучасної Польщі. Переважають хвилясті поверхні моренних плато, що перетинаються річковими долинами та мережею жолобів, в яких утворились озера. Вісь парку — долина річки Слупя, окремі ділянки якої різняться від широкого, рівного русла, до непроривних, вузьких фрагментів з гірським характером течії.

Рослинність

В парку зростає 476 видів судинних рослин, з них 24 види підлягають цілковитій та 9 — частковій охороні. Серед рідкісних рослин — зозульки фукса, зозульки травневі, зозулині сльози яйцеподібні, вовчі ягоди звичайні.

Водно-болотна рослинність озер і торфовищ представлена такими видами: lobelia dortmanna, littorella uniflora, глечики жовті, пухирник звичайний, латаття біле, шейхцерія болотна, журавлина болотна, росичка круглолиста, росичка англійська, пухівка вузьколиста, пухівка піхвова та ін.

Лісистість Парку становить 72 % його площі. Найпоширенішими є листяні букові та дубово-грабові, а також мішані ліси. Інші деревні та чагарникові породи: вільха чорна, береза повисла, ясен звичайний, черемха звичайна, горобина звичайна, смородина чорна, калина звичайна, крушина ламка. Тут у трав'яному покриві зростають: гніздівка звичайна, чаполоч південна, хвощ великий, плющ звичайний, багатоніжка звичайна, конвалія звичайна, підмаренник запашний, печіночниця звичайна, зірочник гайовий, паслін солодко-гіркий, відьмине зілля низьке, жеруха гірка, жовтяниця черговолиста, жовтець вовнистий, кропива дводомна, м'ята водяна.

У заболочених місцевостях зростають хвойні ліси, де домінує сосна звичайна, також трапляються ялина європейська, псевдотсуга, ялиця біла, сосна Веймута, сосна жорстка. У підліску тут трапляються ялівець звичайний, сфагнум, багно звичайне, плаун колючий, гудієра повзуча, водянка чорна, чорниця, плаун булавовидний, тощо. Хвойні ліси Парку різноманітні за віком, але в більшості випадків він не перевищує 120 років. Найдавніші насадження, вік яких оцінюється в 160 років знайдено в районі села Ютшенка.

Відповідно до Директиви 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» у Парку охороняються такі види оселищ:

Код Тип оселища Площа, га
3110 Оліготрофні водойми з незначним вмістом мінеральних речовин на піщаних рівнинах (Littorelletalia uniflorae) 67
3140 Оліго-мезотрофні водойми з твердою (жорсткою) водою і бентосною рослинністю Chara spp. 0.89
3150 Природні евтрофні озера з рослинністю типу Magnopotamion або Hydrocharition 31.25
3160 Природні дистрофні озера та стави 25.57
3260 Водотоки від рівнинних до монтанних поясів з рослинністю Ranunculion fluitantis та Callitricho-Batrachion 342.27
6120 Трав'яні угруповання на сухих карбонатних пісках 2.39
6430 Гідрофільні прибережні зарості високотравних угруповань рівнин і від монтанного до альпійського висотних поясів 46.45
6510 Низинні викошувані луки (Alopecurus pratensis, Sanguisorba officinalis) 127.87
7110 Активні верхові (оліготрофні) болота 12.46
7120 Деградовані верхові (оліготрофні) болота, які ще здатні до природного відновлення 5.55
7140 Перехідні трясовини та сплавини 44.98
7150 Западини на торф'яних субстратах з Rhynchosporion 1.3
7230 Лужні низинні болота 24.65
9110 Букові ліси Luzulo-Fagetum 84.66
9130 Букові ліси Asperulo-Fagetum 333.13
9160 Субатлантичні та середньоєвропейські дубові або дубово-грабові ліси Carpinion betuli 52.7
9170 Дубово-грабові ліси Galio-Carpinetum 12.98
9190 Старовікові ацидофільні дубові ліси з Quercus robur на піщаних рівнинах 7.59
91D0 Заболочені ліси 28.55
91E0 Заплавні ліси з Alnus glutinosa та Fraxinus excelsior (Alno-Padion, Alnion incanae, Salicion albae) 191.42

Тваринний світ

У парку охороняються види тварин, вкючені до Директиви 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори»:

Територія парку є місцем мешкання, розмноження та відпочинку під час міграцій для видів птахів, що перебувають під охороною Директиви 2009/147/ЄС про захист диких птахів: набережник, сич волохатий, рибалочка блакитний, підорлик малий, чернь чубата, пугач звичайний, гоголь, дрімлюга, лелека білий, лелека чорний, лунь очеретяний, деркач, лебідь-кликун, дятел середній, жовна чорна, мухоловка мала, сичик-горобець, журавель сірий, сорокопуд терновий, жайворонок лісовий, крех великий, шуліка рудий, плиска гірська, осоїд, пірникоза велика, коловодник лісовий.

Примітки

  1. Wilk w Polsce i jego ochrona. Poznań: Wydawnictwo Akademii Rolniczej w Poznaniu. с. 36 i 39. ISBN .
  2. Podstawowe informacje o Parku Krajobrazowym Dolina Słupi z oficjalnej strony internetowej (пол.). dolinaslupi.pl.
  3. Park Krajobrazowy Dolina Słupi. Park Krajobrazowy Dolina Słupi. с. 7. ISBN .
  4. Pojezierze Zachodniopomorskie. Przyroda polska. Warszawa: Wiedza Powszechna. 1983. с. 204. ISBN .
  5. Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / Ред. О. О. Кагало, Б. Г. Проць. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с
  6. . Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 4 квітня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 3 квітня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dolina Slupi pol Dolina Slupi prirodoohoronna teritoriya u Polshi landshaftnij park roztashovanij v okolicyah mista Slupsk u Pomorskomu voyevodstvi Plosha parku skladaye 370 40 km a jogo buferna zona ohoplyuye 831 70 km Landshaftnij park Dolina Slupi54 18 05 pn sh 17 14 44 sh d 54 301389000027775467 pn sh 17 24555600002777922 sh d 54 301389000027775467 17 24555600002777922 Koordinati 54 18 05 pn sh 17 14 44 sh d 54 301389000027775467 pn sh 17 24555600002777922 sh d 54 301389000027775467 17 24555600002777922Krayina Respublika PolshaNajblizhche mistoSlupskVodni ob yektir SlupyaPlosha370 40 km Zasnovano1981Landshaftnij park Dolina Slupi Polsha Landshaftnij park Dolina Slupi u VikishovishiIstoriyaPark buv stvorenij u 1981 roci dlya zahistu osoblivo cinnih landshaftiv u dolini richki Slupya ta navkolishnih morenovih pagorbiv Listyani ta mishani lisi stanovlyat ponad 70 ploshi Parku U nevelikih selah tiyeyi miscevosti zbereglis pam yatki arhitekturi perevazhno religijni a takozh palacovo parkovi kompleksi Park vhodit do skladu merezhi prirodoohoronnih teritorij YeS Natura 2000 Gidroelektrostanciya v parku U parku roztashovani tri z chotiroh elektrostancij sho skladayut energetichnu sistemu Slupi stvorenu u 1904 1925 rokah Ye takozh miscya zrostannya ridkisnih roslin ta miscya gnizduvannya ptahiv sho potrebuyut ohoroni v tomu chisli orlana bilohvosta 2003 roku tam prozhivalo shonajmenshe odne simejstvo vovkiv a do 1900 roku zustrichali vedmediv RoztashuvannyaPark roztashovanij v zahidnij chastini Pomorskogo voyevodstva i ohoplyuye 3 gmini Slupskogo povitu Kobilnicya Dembnicya Kashubska ta Slupsk i 4 gmini Bitivskogo povitu Charna Dombruvka Bozhituhom Kolchiglovi Bitiv Vin znahoditsya u serednij ta nizhnij techiyi richki Slupya ta yiyi basejnu vid sela Soshicya do municipalnoyi dorogi Klepa Slupska Losino Za 4 km na pivnich vid parku znahoditsya kolishnye provincijne misto Slupsk Na pivnichnomu kordoni roztashovane velike komunne selo Dembnicya Kashubska U mezhah parku ye dva komunalni sela Kolchiglovi ta Bozhituhom Fiziko geografichni umoviRelyef Parku utvorivsya vnaslidok ostannogo zledeninnya na teritoriyi suchasnoyi Polshi Perevazhayut hvilyasti poverhni morennih plato sho peretinayutsya richkovimi dolinami ta merezheyu zholobiv v yakih utvorilis ozera Vis parku dolina richki Slupya okremi dilyanki yakoyi riznyatsya vid shirokogo rivnogo rusla do neprorivnih vuzkih fragmentiv z girskim harakterom techiyi RoslinnistV parku zrostaye 476 vidiv sudinnih roslin z nih 24 vidi pidlyagayut cilkovitij ta 9 chastkovij ohoroni Sered ridkisnih roslin zozulki fuksa zozulki travnevi zozulini slozi yajcepodibni vovchi yagodi zvichajni Vodno bolotna roslinnist ozer i torfovish predstavlena takimi vidami lobelia dortmanna littorella uniflora glechiki zhovti puhirnik zvichajnij latattya bile shejhceriya bolotna zhuravlina bolotna rosichka kruglolista rosichka anglijska puhivka vuzkolista puhivka pihvova ta in Lisistist Parku stanovit 72 jogo ploshi Najposhirenishimi ye listyani bukovi ta dubovo grabovi a takozh mishani lisi Inshi derevni ta chagarnikovi porodi vilha chorna bereza povisla yasen zvichajnij cheremha zvichajna gorobina zvichajna smorodina chorna kalina zvichajna krushina lamka Tut u trav yanomu pokrivi zrostayut gnizdivka zvichajna chapoloch pivdenna hvosh velikij plyush zvichajnij bagatonizhka zvichajna konvaliya zvichajna pidmarennik zapashnij pechinochnicya zvichajna zirochnik gajovij paslin solodko girkij vidmine zillya nizke zheruha girka zhovtyanicya chergovolista zhovtec vovnistij kropiva dvodomna m yata vodyana U zabolochenih miscevostyah zrostayut hvojni lisi de dominuye sosna zvichajna takozh traplyayutsya yalina yevropejska psevdotsuga yalicya bila sosna Vejmuta sosna zhorstka U pidlisku tut traplyayutsya yalivec zvichajnij sfagnum bagno zvichajne plaun kolyuchij gudiyera povzucha vodyanka chorna chornicya plaun bulavovidnij tosho Hvojni lisi Parku riznomanitni za vikom ale v bilshosti vipadkiv vin ne perevishuye 120 rokiv Najdavnishi nasadzhennya vik yakih ocinyuyetsya v 160 rokiv znajdeno v rajoni sela Yutshenka Vidpovidno do Direktivi 92 43 YeS Pro zberezhennya prirodnih oselish ta vidiv prirodnoyi fauni i flori u Parku ohoronyayutsya taki vidi oselish Kod Tip oselisha Plosha ga 3110 Oligotrofni vodojmi z neznachnim vmistom mineralnih rechovin na pishanih rivninah Littorelletalia uniflorae 67 3140 Oligo mezotrofni vodojmi z tverdoyu zhorstkoyu vodoyu i bentosnoyu roslinnistyu Chara spp 0 89 3150 Prirodni evtrofni ozera z roslinnistyu tipu Magnopotamion abo Hydrocharition 31 25 3160 Prirodni distrofni ozera ta stavi 25 57 3260 Vodotoki vid rivninnih do montannih poyasiv z roslinnistyu Ranunculion fluitantis ta Callitricho Batrachion 342 27 6120 Trav yani ugrupovannya na suhih karbonatnih piskah 2 39 6430 Gidrofilni priberezhni zarosti visokotravnih ugrupovan rivnin i vid montannogo do alpijskogo visotnih poyasiv 46 45 6510 Nizinni vikoshuvani luki Alopecurus pratensis Sanguisorba officinalis 127 87 7110 Aktivni verhovi oligotrofni bolota 12 46 7120 Degradovani verhovi oligotrofni bolota yaki she zdatni do prirodnogo vidnovlennya 5 55 7140 Perehidni tryasovini ta splavini 44 98 7150 Zapadini na torf yanih substratah z Rhynchosporion 1 3 7230 Luzhni nizinni bolota 24 65 9110 Bukovi lisi Luzulo Fagetum 84 66 9130 Bukovi lisi Asperulo Fagetum 333 13 9160 Subatlantichni ta serednoyevropejski dubovi abo dubovo grabovi lisi Carpinion betuli 52 7 9170 Dubovo grabovi lisi Galio Carpinetum 12 98 9190 Starovikovi acidofilni dubovi lisi z Quercus robur na pishanih rivninah 7 59 91D0 Zabolocheni lisi 28 55 91E0 Zaplavni lisi z Alnus glutinosa ta Fraxinus excelsior Alno Padion Alnion incanae Salicion albae 191 42Tvarinnij svitU parku ohoronyayutsya vidi tvarin vkyucheni do Direktivi 92 43 YeS Pro zberezhennya prirodnih oselish ta vidiv prirodnoyi fauni i flori molyuski perlivnicya tovsta ravlik zavitok livozakruchenij komahi babka bolotna dukachik neparnij ofiogomfus Ceciliya ribi shipavka zvichajna babec yevropejskij minoga richkova minoga strumkova girchak yevropejskij losos atlantichnij zemnovodni kumka chervonochereva triton grebinchastij reptiliyi bolotna cherepaha yevropejska ssavci shirokovuh zvichajnij bober yevropejskij vidra richkova Teritoriya parku ye miscem meshkannya rozmnozhennya ta vidpochinku pid chas migracij dlya vidiv ptahiv sho perebuvayut pid ohoronoyu Direktivi 2009 147 YeS pro zahist dikih ptahiv naberezhnik sich volohatij ribalochka blakitnij pidorlik malij chern chubata pugach zvichajnij gogol drimlyuga leleka bilij leleka chornij lun ocheretyanij derkach lebid klikun dyatel serednij zhovna chorna muholovka mala sichik gorobec zhuravel sirij sorokopud ternovij zhajvoronok lisovij kreh velikij shulika rudij pliska girska osoyid pirnikoza velika kolovodnik lisovij PrimitkiWilk w Polsce i jego ochrona Poznan Wydawnictwo Akademii Rolniczej w Poznaniu s 36 i 39 ISBN 83 7160 299 5 Podstawowe informacje o Parku Krajobrazowym Dolina Slupi z oficjalnej strony internetowej pol dolinaslupi pl Park Krajobrazowy Dolina Slupi Park Krajobrazowy Dolina Slupi s 7 ISBN 83 904016 0 6 Pojezierze Zachodniopomorskie Przyroda polska Warszawa Wiedza Powszechna 1983 s 204 ISBN 83 214 0359 X Oselishna koncepciya zberezhennya bioriznomanittya bazovi dokumenti Yevropejskogo Soyuzu Red O O Kagalo B G Proc Lviv ZUKC 2012 278 s Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 4 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 10 veresnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2020

Дата публікації:
Топ