Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гео́ргій Е́ріхович Лангема́к (8 (20) липня 1898, Старобільське, Харківська губернія — 11 січня 1938, Москва) — український радянський учений німецького походження, головний інженер Реактивного Науково-дослідного інституту (РНДІ) № 3 Народного комісаріату оборонної промисловості з наукової частини, військовий інженер 1-го рангу; один із піонерів ракетної техніки й один з основних авторів реактивного міномета «Катюша». Основоположник досліджень по конструюванню реактивних снарядів на бездимному пороху, відкрив закон подібності, що дозволяє визначати геометрію сопла реактивного двигуна без тривалих і дорогих експериментів — аналітичним розрахунком. Увів у науковий обіг термін «космонавтика». Герой Соціалістичної праці (1991 р. — посмертно).
| Георгій Лангемак | |||
|---|---|---|---|
| Лангемак Георгій Еріхович | |||
 | |||
| Народився | 8 (20) липня 1898 Старобільське, Харківська губернія | ||
| Помер | 11 січня 1938 (39 років) Москва | ||
| Поховання | Донське кладовище | ||
| Країна |  СРСР | ||
| Національність | німець | ||
| Діяльність | інженер, військовослужбовець | ||
| Alma mater | ВТА імені Ф. Дзержинського | ||
| Галузь | Оборонна промисловість | ||
| Вчене звання | воєнінженер 1 рангу | ||
| Нагороди |
| ||
 Лангемак Георгій Еріхович у Вікісховищі | |||
Біографія
Народився у Старобільську, Харківської губернії в родині Еріха Францовича та Марії Костянтинівни Лангемаків — викладачів французької мови в Олександрівській класичній чоловічій гімназії. В родині хлопчика було заведено розмовляти виключно французькою та німецькою мовами. Дитячі роки Лангемак провів у Старобільську, згодом родина переїхала до Єлисаветграду. Відомо, що 1912 року мати і сестра Георгія викладала у Єлисаветградській жіночій гімназії .
У серпні 1908 року Георгій Лангемак вступив до восьмикласної Єлисаветградської чоловічої гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю за відмінної поведінки 29 квітня 1916 року. Вирішивши присвятити своє життя вивченню японської філології, Георгій Лангемак того ж року вступив на філологічний факультет Петроградського університету.
У жовтні 1916 року Георгій Лангемак був мобілізований до російського війська. 29 жовтня 1916 року він пише прохання на ім'я начальника Школи Прапорщиків по Адміралтейству з проханням про прийом. 9 листопада 1916 року його зараховують до 4-го взводу. Служив у (береговій охороні) Фінської затоки. Згодом направлений у залогу Кронштадтської фортеці на посаду командира батареї, трохи пізніше став командиром форту «Тотлебен». Улітку 1917 року наказом по армії і флоту було переведено до мічманів. У 1918 році, після розвалу флоту, демобілізувався.
У червні 1919 року по офіцерській мобілізації вступив до лав Червоної армії й як офіцер флоту, призначений командиром батареї 4-го дивізіону артилерії Кронштадської фортеці, а потім комендантом форту «Тотлебен» 4-го дивізіону артилерії. Кандидат у члени ВКП(б) з лютого 1920 року, член Кронштадтської організації з червня 1920 року. Протягом півтора року у 1919—1921 роках був викладачем грамоти по лінії лікнепу у фортах «Риф» та «Тотлебен».
Під час Кронштадтського повстання Георгій Лангемак був заарештований бунтівниками та засуджений ними до розстрілу. Перебував під вартою упродовж 2 березня—18 квітня 1921 року, звільнений був лише після придушення заколоту вірними уряду більшовиків військами. 15 червня 1921 року призначений командиром 2-го дивізіону артилерії, начальником стройової частини, від 13 січня 1922 року — помічник начальника артилерії фортеці Кронштадта. У 1922 році Георгій Лангемак був виключений з ВКП(б) та вилучений з партійного обліку через вінчання у церкві з громадянкою Оленою Володимирівною Каменєвою.
У 1923 році Георгій Лангемак вступив до Військово-технічної академії РСЧА, а 1928 року закінчив її. Під час навчання разом з іншими слухачами академії під керівництвом викладача академії С. Сєрікова виконував замовлення лабораторії М. І. Тихомирова (з 1928 року — газодинамічна лабораторія).
Після закінчення академії Георгій Лангемак був призначений на посаду начальника артилерії Чорноморського флоту, але на прохання М. І. Тихомирова був залишений для роботи у Ленінградській газодинамічній лабораторії, де займався розробкою реактивних снарядів РС-82 мм та РС-132 мм. У 1934 році Ленінградська ГДЛ та Московська група вивчення ракетних двигунів (ГВРД), яку очолював Сергій Корольов, були об'єднані та створений Реактивний науково-дослідний інститут (РНДІ) № 3 Народного комісаріату оборонної промисловості СРСР. Після того, як посаду заступника директора РНДІ, яку займав С. П. Корольов, було скасовано, від 1934 року головний інженер РНДІ Г. Е. Лангемак став другою людиною в інституті. Він обіймав цю посаду до листопада 1937 року. У вересні 1935 року йому присвоєно персональне військове звання «військінженер 1-го рангу».
Під його керівництвом було розроблено бездимний тривалогорючий порох і ракетний снаряд із твердопаливним двигуном. Ці розробки стали основою для створення реактивних мінометів («Катюш»), що застосовували у німецько-радянській війні. Разом із С. П. Корольовим розробив й випробував перші ракети.
У першому збірнику наукових праць цього інституту опублікована стаття «Про єдину термінологію в системі позначень з ракетної техніки». Практично всі рекомендовані в ній формулювання закріпилися у вітчизняній ракетній техніці. Ефективно поєднуючи роботу головного інженера інституту з творчою роботою, Г. Лангемак керував роботами зі створення наземної, повітряної та морської артилерії.
1935 року виходить спільна книга видатного український радянського інженера В. П. Глушка та Г. Е. Лангемака «Ракеты, их устройство и применение». Георгій Еріхович був не лише автором розділу про порохові ракети, але й редактором усієї книги. Велике значення мали дві публікації Г. Лангемака у другому випуску праць інституту «Ракетна техніка». У статті «К вопросу об повышении скорости та дальности реактивных снарядов» дані рекомендації з оптимізації параметрів снаряда, що дозволяють значно збільшити дальність пострілу.
У другій статті «Ракетные авиационные бомбы» Георгій Еріхович висловив ідею про використання реактивної тяги для авіаційних бомб. Завершення досліджень з цієї теми він доручив молодому енергійному інженерові Володимиру Александрову. У 1937 році як «дітище» Тухачевського Реактивний науково-дослідний інститут зазнав «чистки». Керівництво інституту було заарештовано. 2 листопада 1937 року Георгій Лангемак був заарештований (ордер № А-810) органами НКВС м. Москви як німецький шпигун. Донос в НКВС був написаний завідувачем одного із відділів інституту А. Г. Костиковим та надісланий у квітні 1937 року до ЦК ВКП(б).
Репресування
Георгій Еріхович Лангемак був необґрунтовано репресований та засуджений до вищої міри покарання — розстрілу з конфіскацією всього особистого майна. Опісля тривалих тортур в НКВД серед своїх спільників з «антирадянської діяльності» він зазначав , С. Корольова, В. Глушка та Ю. Побєдоносцева.
За десять днів, 11 січня 1938 року, вирок був виконаний. 19 грудня 1955 року видатного діяча ракетної техніки реабілітовано. У 1991 році за ініціативою секції ветеранів ракетної техніки Указом Президента СРСР М. С. Горбачова від 21 червня 1991 року Г. Е. Лангемаку, разом з іншими творцями «катюші», посмертно було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1995 році комісією щодо увічнення пам'яті жертв політичних репресій було виявлено місце поховання Г. Е. Лангемака на Донському цвинтарі у Москві.
Праці
- «Оперённые снаряды, тяговые ракеты», «Проектирование реактивных снарядов и тяговых ракет». вып. 1. — Л., 1934;
- «Ракеты, их устройство и применение». М. — Л., 1935 (спільно з В. П. Глушком).
- Патенти та заявки на винахід (більше 40), у тому числі (упродовж 13 квітня 1930 — 28 травня 1933 років), що були подані спільно з В. А. Артемьєвим (1), Б. С. Петропавловським (8), В. І. Дудаковим (1) та Я. С. Рудіним (1).
Вшанування пам'яті
Його науковий вклад у розвиток реактивної техніки великий. У 1966 році, за ініціативою академіка В. П. Глушка, у пам'ять про видатного вченого, Міжнародний астрономічний союз назвав на честь Лангемака один із на зворотному боці Місяця
У 2015 році на честь Георгія Лангемака названа вулиця у Старобільську.
Примітки
- Історія про те, як Георгій Лангемак розробляв відомі установки «Катюша» - ikropyvnytskyi.com (укр.). 26 вересня 2022. Процитовано 27 вересня 2022.
- Лариса Пасічник Гортаючи сторінки журналів засідань Єлисаветградської дворянської опіки // Вечірня. — № 22 (1106). — 2009. — 29 травня. — С. 7
- Афанасьевский С. Старобельчанин на Луне // Рассказы об истории Старобельска. — Луганск: Янтарь, 2011. — С. 239. (рос.)
- Ярослав Голованов (рос.)
- Мирошниченко І. Є. Лангемак Г. Е. // Люди твої, Старобільщино. — Луганськ: ОАО «ЛОТ», 2003. — С. 271.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
Джерела та література
- О. В. Глушко, О. М. Мовчан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 38. — .
- Глушко А. Неизвестный Лангемак. Конструктор «Катюш». — Москва : Яуза, 2012. — 508 с. — . (рос.)
- Бушков А. Сталин. Ледяной трон. — Санкт-Петербург : Нева, 2005. — 640 с. — . (рос.)
- Победоносцев Ю., Кузнецов К. Первые старты. — Москва : ДОСААФ, 1972. — 76 с. (рос.)
- Лангемак Г., Глушко В. Ракеты: их устройство и применение. — Москва, Ленинград : ОНТИ НКПТ, Главная редакция авиационной литературы, 1935. — 120 с. (рос.)
- Соколов В. Из «Катюши» по самолетам // Стерегущие небо. — Москва : ДОСААФ, 1986. (рос.)
- Соколов В. На заре советского ракетостроения (часть 2) // Огнеполконники. — Санкт-Петербург : Политехника, 1996. — 16 с. — . (рос.)
- «Перші кроки до космосу — з України» // Свобода. — № 31. — 31 липня. — 2009. — С. 6.
- Баженов А. Одни лишь факты // Наука и жизнь. — № 12. — 1988. — С. 76—77. (рос.)
- Викторов Б. // Наука и жизнь. — 1988. — № 5. — С. 78—81. (рос.)
- Голованов Я. Лжеотец «Катюши» // Огонёк. — 1988. — № 50. — С. 22. (рос.)
Посилання
- Глушко А. Биографический указатель: Лангемак Георгий Эрихович [ 8 вересня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Творцем ракетної механізованої установки «Катюша» був…німець з України, страчений в 1938 році [ 10 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geo rgij E rihovich Langema k 8 20 lipnya 1898 18980720 Starobilske Harkivska guberniya 11 sichnya 1938 Moskva ukrayinskij radyanskij uchenij nimeckogo pohodzhennya golovnij inzhener Reaktivnogo Naukovo doslidnogo institutu RNDI 3 Narodnogo komisariatu oboronnoyi promislovosti z naukovoyi chastini vijskovij inzhener 1 go rangu odin iz pioneriv raketnoyi tehniki j odin z osnovnih avtoriv reaktivnogo minometa Katyusha Osnovopolozhnik doslidzhen po konstruyuvannyu reaktivnih snaryadiv na bezdimnomu porohu vidkriv zakon podibnosti sho dozvolyaye viznachati geometriyu sopla reaktivnogo dviguna bez trivalih i dorogih eksperimentiv analitichnim rozrahunkom Uviv u naukovij obig termin kosmonavtika Geroj Socialistichnoyi praci 1991 r posmertno Georgij LangemakLangemak Georgij ErihovichPortret Georgiya Erihovicha Portret Georgiya ErihovichaNarodivsya8 20 lipnya 1898 1898 07 20 Starobilske Harkivska guberniyaPomer11 sichnya 1938 1938 01 11 39 rokiv MoskvaPohovannyaDonske kladovisheKrayina SRSRNacionalnistnimecDiyalnistinzhener vijskovosluzhbovecAlma materVTA imeni F DzerzhinskogoGaluzOboronna promislovistVchene zvannyavoyeninzhener 1 ranguNagorodi posmertno posmertno Langemak Georgij Erihovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Starobilsku Harkivskoyi guberniyi v rodini Eriha Francovicha ta Mariyi Kostyantinivni Langemakiv vikladachiv francuzkoyi movi v Oleksandrivskij klasichnij cholovichij gimnaziyi V rodini hlopchika bulo zavedeno rozmovlyati viklyuchno francuzkoyu ta nimeckoyu movami Dityachi roki Langemak proviv u Starobilsku zgodom rodina pereyihala do Yelisavetgradu Vidomo sho 1912 roku mati i sestra Georgiya vikladala u Yelisavetgradskij zhinochij gimnaziyi U serpni 1908 roku Georgij Langemak vstupiv do vosmiklasnoyi Yelisavetgradskoyi cholovichoyi gimnaziyi yaku zakinchiv zi sribnoyu medallyu za vidminnoyi povedinki 29 kvitnya 1916 roku Virishivshi prisvyatiti svoye zhittya vivchennyu yaponskoyi filologiyi Georgij Langemak togo zh roku vstupiv na filologichnij fakultet Petrogradskogo universitetu U zhovtni 1916 roku Georgij Langemak buv mobilizovanij do rosijskogo vijska 29 zhovtnya 1916 roku vin pishe prohannya na im ya nachalnika Shkoli Praporshikiv po Admiraltejstvu z prohannyam pro prijom 9 listopada 1916 roku jogo zarahovuyut do 4 go vzvodu Sluzhiv u beregovij ohoroni Finskoyi zatoki Zgodom napravlenij u zalogu Kronshtadtskoyi forteci na posadu komandira batareyi trohi piznishe stav komandirom fortu Totleben Ulitku 1917 roku nakazom po armiyi i flotu bulo perevedeno do michmaniv U 1918 roci pislya rozvalu flotu demobilizuvavsya U chervni 1919 roku po oficerskij mobilizaciyi vstupiv do lav Chervonoyi armiyi j yak oficer flotu priznachenij komandirom batareyi 4 go divizionu artileriyi Kronshtadskoyi forteci a potim komendantom fortu Totleben 4 go divizionu artileriyi Kandidat u chleni VKP b z lyutogo 1920 roku chlen Kronshtadtskoyi organizaciyi z chervnya 1920 roku Protyagom pivtora roku u 1919 1921 rokah buv vikladachem gramoti po liniyi liknepu u fortah Rif ta Totleben Pid chas Kronshtadtskogo povstannya Georgij Langemak buv zaareshtovanij buntivnikami ta zasudzhenij nimi do rozstrilu Perebuvav pid vartoyu uprodovzh 2 bereznya 18 kvitnya 1921 roku zvilnenij buv lishe pislya pridushennya zakolotu virnimi uryadu bilshovikiv vijskami 15 chervnya 1921 roku priznachenij komandirom 2 go divizionu artileriyi nachalnikom strojovoyi chastini vid 13 sichnya 1922 roku pomichnik nachalnika artileriyi forteci Kronshtadta U 1922 roci Georgij Langemak buv viklyuchenij z VKP b ta viluchenij z partijnogo obliku cherez vinchannya u cerkvi z gromadyankoyu Olenoyu Volodimirivnoyu Kamenyevoyu U 1923 roci Georgij Langemak vstupiv do Vijskovo tehnichnoyi akademiyi RSChA a 1928 roku zakinchiv yiyi Pid chas navchannya razom z inshimi sluhachami akademiyi pid kerivnictvom vikladacha akademiyi S Syerikova vikonuvav zamovlennya laboratoriyi M I Tihomirova z 1928 roku gazodinamichna laboratoriya Pislya zakinchennya akademiyi Georgij Langemak buv priznachenij na posadu nachalnika artileriyi Chornomorskogo flotu ale na prohannya M I Tihomirova buv zalishenij dlya roboti u Leningradskij gazodinamichnij laboratoriyi de zajmavsya rozrobkoyu reaktivnih snaryadiv RS 82 mm ta RS 132 mm U 1934 roci Leningradska GDL ta Moskovska grupa vivchennya raketnih dviguniv GVRD yaku ocholyuvav Sergij Korolov buli ob yednani ta stvorenij Reaktivnij naukovo doslidnij institut RNDI 3 Narodnogo komisariatu oboronnoyi promislovosti SRSR Pislya togo yak posadu zastupnika direktora RNDI yaku zajmav S P Korolov bulo skasovano vid 1934 roku golovnij inzhener RNDI G E Langemak stav drugoyu lyudinoyu v instituti Vin obijmav cyu posadu do listopada 1937 roku U veresni 1935 roku jomu prisvoyeno personalne vijskove zvannya vijskinzhener 1 go rangu Pid jogo kerivnictvom bulo rozrobleno bezdimnij trivalogoryuchij poroh i raketnij snaryad iz tverdopalivnim dvigunom Ci rozrobki stali osnovoyu dlya stvorennya reaktivnih minometiv Katyush sho zastosovuvali u nimecko radyanskij vijni Razom iz S P Korolovim rozrobiv j viprobuvav pershi raketi U pershomu zbirniku naukovih prac cogo institutu opublikovana stattya Pro yedinu terminologiyu v sistemi poznachen z raketnoyi tehniki Praktichno vsi rekomendovani v nij formulyuvannya zakripilisya u vitchiznyanij raketnij tehnici Efektivno poyednuyuchi robotu golovnogo inzhenera institutu z tvorchoyu robotoyu G Langemak keruvav robotami zi stvorennya nazemnoyi povitryanoyi ta morskoyi artileriyi 1935 roku vihodit spilna kniga vidatnogo ukrayinskij radyanskogo inzhenera V P Glushka ta G E Langemaka Rakety ih ustrojstvo i primenenie Georgij Erihovich buv ne lishe avtorom rozdilu pro porohovi raketi ale j redaktorom usiyeyi knigi Velike znachennya mali dvi publikaciyi G Langemaka u drugomu vipusku prac institutu Raketna tehnika U statti K voprosu ob povyshenii skorosti ta dalnosti reaktivnyh snaryadov dani rekomendaciyi z optimizaciyi parametriv snaryada sho dozvolyayut znachno zbilshiti dalnist postrilu U drugij statti Raketnye aviacionnye bomby Georgij Erihovich visloviv ideyu pro vikoristannya reaktivnoyi tyagi dlya aviacijnih bomb Zavershennya doslidzhen z ciyeyi temi vin doruchiv molodomu energijnomu inzhenerovi Volodimiru Aleksandrovu U 1937 roci yak ditishe Tuhachevskogo Reaktivnij naukovo doslidnij institut zaznav chistki Kerivnictvo institutu bulo zaareshtovano 2 listopada 1937 roku Georgij Langemak buv zaareshtovanij order A 810 organami NKVS m Moskvi yak nimeckij shpigun Donos v NKVS buv napisanij zaviduvachem odnogo iz viddiliv institutu A G Kostikovim ta nadislanij u kvitni 1937 roku do CK VKP b RepresuvannyaGeorgij Erihovich Langemak buv neobgruntovano represovanij ta zasudzhenij do vishoyi miri pokarannya rozstrilu z konfiskaciyeyu vsogo osobistogo majna Opislya trivalih tortur v NKVD sered svoyih spilnikiv z antiradyanskoyi diyalnosti vin zaznachav S Korolova V Glushka ta Yu Pobyedonosceva Za desyat dniv 11 sichnya 1938 roku virok buv vikonanij 19 grudnya 1955 roku vidatnogo diyacha raketnoyi tehniki reabilitovano U 1991 roci za iniciativoyu sekciyi veteraniv raketnoyi tehniki Ukazom Prezidenta SRSR M S Gorbachova vid 21 chervnya 1991 roku G E Langemaku razom z inshimi tvorcyami katyushi posmertno bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci U 1995 roci komisiyeyu shodo uvichnennya pam yati zhertv politichnih represij bulo viyavleno misce pohovannya G E Langemaka na Donskomu cvintari u Moskvi Praci Operyonnye snaryady tyagovye rakety Proektirovanie reaktivnyh snaryadov i tyagovyh raket vyp 1 L 1934 Rakety ih ustrojstvo i primenenie M L 1935 spilno z V P Glushkom Patenti ta zayavki na vinahid bilshe 40 u tomu chisli uprodovzh 13 kvitnya 1930 28 travnya 1933 rokiv sho buli podani spilno z V A Artemyevim 1 B S Petropavlovskim 8 V I Dudakovim 1 ta Ya S Rudinim 1 Vshanuvannya pam yatiJogo naukovij vklad u rozvitok reaktivnoyi tehniki velikij U 1966 roci za iniciativoyu akademika V P Glushka u pam yat pro vidatnogo vchenogo Mizhnarodnij astronomichnij soyuz nazvav na chest Langemaka odin iz na zvorotnomu boci Misyacya U 2015 roci na chest Georgiya Langemaka nazvana vulicya u Starobilsku PrimitkiIstoriya pro te yak Georgij Langemak rozroblyav vidomi ustanovki Katyusha ikropyvnytskyi com ukr 26 veresnya 2022 Procitovano 27 veresnya 2022 Larisa Pasichnik Gortayuchi storinki zhurnaliv zasidan Yelisavetgradskoyi dvoryanskoyi opiki Vechirnya 22 1106 2009 29 travnya S 7 Afanasevskij S Starobelchanin na Lune Rasskazy ob istorii Starobelska Lugansk Yantar 2011 S 239 ros Yaroslav Golovanov ros Miroshnichenko I Ye Langemak G E Lyudi tvoyi Starobilshino Lugansk OAO LOT 2003 S 271 Arhiv originalu za 13 listopada 2015 Procitovano 10 listopada 2015 Dzherela ta literaturaO V Glushko O M Movchan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 38 ISBN 978 966 00 1028 1 Glushko A Neizvestnyj Langemak Konstruktor Katyush Moskva Yauza 2012 508 s ISBN 978 5 699 60798 3 ros Bushkov A Stalin Ledyanoj tron Sankt Peterburg Neva 2005 640 s ISBN 5 7654 4199 8 ros Pobedonoscev Yu Kuznecov K Pervye starty Moskva DOSAAF 1972 76 s ros Langemak G Glushko V Rakety ih ustrojstvo i primenenie Moskva Leningrad ONTI NKPT Glavnaya redakciya aviacionnoj literatury 1935 120 s ros Sokolov V Iz Katyushi po samoletam Steregushie nebo Moskva DOSAAF 1986 ros Sokolov V Na zare sovetskogo raketostroeniya chast 2 Ognepolkonniki Sankt Peterburg Politehnika 1996 16 s ISBN 5 7325 0089 8 ros Pershi kroki do kosmosu z Ukrayini Svoboda 31 31 lipnya 2009 S 6 Bazhenov A Odni lish fakty Nauka i zhizn 12 1988 S 76 77 ros Viktorov B Nauka i zhizn 1988 5 S 78 81 ros Golovanov Ya Lzheotec Katyushi Ogonyok 1988 50 S 22 ros PosilannyaGlushko A Biograficheskij ukazatel Langemak Georgij Erihovich 8 veresnya 2009 u Wayback Machine ros Tvorcem raketnoyi mehanizovanoyi ustanovki Katyusha buv nimec z Ukrayini strachenij v 1938 roci 10 listopada 2019 u Wayback Machine