Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кульова лава подушкова лава ґлобулярна лава піллоу лава лава що застигла у вигляді подушковидних тіл має кульову або под

Лава кульова

Лава кульова

Кульова лава (подушкова лава, ґлобулярна лава, піллоу-лава) — лава, що застигла у вигляді подушковидних тіл (має кульову або подушкоподібну окремість). Утворюється при підводних та підлідних виверженнях (особливо при невеликій швидкості виливу). Ймовірно, найпоширеніший тип застиглої лави на Землі.

image
image
Кульова лава на дні Тихого океану в районі
image
Кульова лава біля Гавайських островів. Видно паралельні борозенки, що виникли при видавлюванні лави через пролом в стінці материнської «подушки»
image
«Подушка» на «п'єдесталі» в околицях зони активного спредингу в Галапагоському рифті

Розмір, форма та будова «подушок» дуже різноманітні. Вони можуть нагадувати амеб, буханки, короваї, балони, матраци, кулі, плоско-опуклі лінзи і зазвичай сполучені перемичками, утворюючи ланцюжки та нагромадження. Розмір «подушок» найчастіше лежить у межах від десятків сантиметрів до кількох метрів. Характерні ознаки подушкової лави — темна склувата кірка, вкрита борозенками, розколювання за радіальними тріщинами та схильність до утворення нагромаджень з крутими схилами.

Утворення

Поява

image
«Подушка», що росте. Дно Тихого океану біля (Фіджі)
image
Нагромадження «подушок» у
image
Лавові нашарування на острові Санта-Марія (Азорські острова). Посередині лава має подушкову окремість, а вгорі та внизу — стовпчасту

Своєрідна форма кульової лави — наслідок її застигання під водою. По-перше, у воді сила тяжіння частково скомпенсована силою Архімеда і не так сильно розплющує потік лави. По-друге, у воді цей потік швидко охолоджується і вкривається твердою кіркою, яка не дає йому злитися з іншими потоками. Незабаром натиск лави може проломити цю кірку, і тоді з пролому видавлюється нова «подушка» — іноді з'єднана з материнською лише вузькою шийкою. Так можуть виникати розгалужені та переплетені ланцюжки «подушок».

Появі «подушок» сприяє низька швидкість виливу лави, помірно висока її в'язкість та малий похил місцевості. В інших умовах лава застигає у вигляді суцільних покривів або лопатеподібних потоків[⇨]. При збільшенні швидкості виливу, похилу поверхні, а також при зменшенні в'язкості «подушки» змінюються більш плоскими формами. Підвищення в'язкості і, за деякими даними, швидкості виливу сприяє зміні звичайних «подушок» «мегаподушками»[⇨] або суцільними масами лави. Всі ці форми можуть з'являтися при одному і тому ж виверженні: з віддаленням від джерела лави (вбік або вгору) суцільні маси зазвичай змінюються «мегаподушками», а далі — звичайними «подушками».

Ріст

Нова «подушка» може вирости всього за кілька секунд, але великі екземпляри іноді продовжують рости годинами або навіть днями. Зростання можливе до тих пір, поки зовнішній шар «подушки» не стає занадто міцним. Найменші екземпляри можуть встигнути вирости ще до появи твердої кірки, а великі збільшуються за рахунок її розтріскування. При цьому виступаюча назовні лава швидко (на порядок швидше, ніж на повітрі) застигає та приростає до країв тріщини (до одного або до обох). Але напір лави розсуває ці краї і може підтримувати тріщину активною до кількох хвилин. При цьому її ширина лишається приблизно постійною: розсув компенсується наростанням нової кірки. За вимірами, зробленим біля Гавайських островів, кірка «подушок» може розсуватися зі швидкістю від 0,05 до 20 см/с, а ширина активних тріщин лежить найчастіше у межах 0,2–20 см.

На поверхні лави, що виливається в воду, одразу утворюється досить міцний охолоджений шар, який справляє враження еластичної «шкіри», що не дає лаві розтікатися. Доки натиск лави достатньо великий, ця оболонка рівномірно розтягується, а пізніше перетворюється на жорстку кірку.

Через дуже високу температуру рідкої лави її оточує плівка водяної пари, яка сильно вповільнює охолодження (ефект Лейденфроста). За деякими даними, при цьому вода потрапляє в поверхневий шар лави і суттєво знижує її в'язкість.

Схлопування

Іноді новоутворені «подушки» різко стискаються, зменшуючи свій об'єм на 10–40 %. Після цього вони можуть продовжити ріст, і так може повторюватися кілька разів з інтервалами порядку 5 секунд. Ці «вибухи всередину» створюють різкі стрибки тиску, які можуть бути болючими для нирців на відстанях до 3 метрів. Кірка «подушки» при цьому частково руйнується, і частина уламків відлітає геть, а частина, ймовірно, занурюється під поверхню лави. За однією з версій, саме цим пояснюється те, що кірка «подушок» іноді буває в деяких місцях багатошаровою.

Причина цього явища — виділення з лави газів (зокрема, водяної пари), які утворюють всередині неї пухирі. При охолодженні пар конденсується і тиск в пухирях падає. Крім того, тиск всередині «подушки» може знижуватися через витікання лави в сусідні екземпляри. Коли внутрішній тиск стає замалим для протистояння зовнішньому, останній ламає стінку «подушки». Схлопування властиве великим екземплярам, що сформувалися на невеликій глибині (до 1–2 км; глибше газові пухирі майже не утворюються через високий тиск). Найчастіше схлопуются щойно утворені «подушки» — з віком у кілька секунд та товщиною кірки 2–5 мм. Тонша оболонка ламається занадто легко та непомітно, а більш товста зазвичай не ламається зовсім.

Укладання

image
Відслонення шару подушкової лави на острові Тітідзіма (Японія)
image
Нагромадження «подушок» на дні Тихого океану. [en]

«Подушки» можуть відбруньковуватися як від інших «подушок», так і від суцільної маси лави, і часто дають початок одній або кільком новим «подушкам». Укладатися вони можуть досить щільно: іноді проміжки займають лише кілька відсотків об'єму. Вкривати дно рівним шаром «подушки» не схильні: виростаючи одна на одній, вони утворюють численні нагромадження висотою в кілька метрів, а нерідко й круті гірки або хребти висотою в десятки метрів. Є «подушки» і в складі великих підводних гір.

На дні океанів часто трапляються конічні купи «подушок» висотою 5–20 м — «стоги» (англ. haystacks). Такі гірки та хребти бувають розташовані ланцюжками — можливо, тому, що лава, що їх живить, надходить по довгим тріщинах. Іноді висота нагромаджень «подушок» сягає 100–200 м. Ці пагорби, відомі як «подушкові вулкани» (англ. pillow volcanoes), виявлені і в океані (на осі Серединно-Атлантичного хребта), і на континентах (у складі піднятих туди фрагментів океанічної кори — офіолітів). Двохсотметрової товщини сягають і шари «подушок» у складі підводних гір.

Крім того, подушкова лава входить до складу нагромаджень іншого типу. Це скупчення «подушок» і їх фрагментів, які розростаються в сторони від місць вивержень та спереду обриваються крутим схилом. Лава тече в верхніх шарах таких утворень; на передньому краї вона стікає вниз і утворює звисаючі «подушки».

Шари застиглої лави можуть складатися з «подушок» і цілком, і частково. Шари з подушковою окремістю можуть переходити в суцільні покриви та перемежовуватися з ними, а також з відкладеннями гіалокластиту.

Якщо «подушки» формуються на крутому схилі, вони можуть відриватися одна від одної, скочуватися вниз, оббиваючи по дорозі кірку, і скупчуватися там упереміш з її уламками.

Руйнування

image
«Подушка», що луснула, та витекла лава. Дно Тихого океану в районі Галапагоського рифту

Кульова лава досить крихка, оскільки при різкому охолодженні в ній з'являється багато тріщин. Ще при застиганні її кірка частково руйнується, внаслідок чого виникають відкладення гіалокластиту. «Подушки», що скотилися зі схилу вулкана, можуть перетворитися на дрібні уламки великою частиною або навіть цілком; шари цих уламків місцями сягають багатометрової товщини.

Хоча «подушки» складаються з концентричних шарів, розколюються вони зазвичай не на шари, а на радіально спрямовані призми або пірамідки. Це пояснюється радіальним напрямком тріщин, що виникають при охолодженні. Великі екземпляри можуть розпадатися на довгі багатогранні стовпчики товщиною порядку 10 см, які тягнуться від центру назовні. Це відбувається через повільне охолодження, яке дає правильний візерунок тріщин. Але поверхнева та центральна зона «подушок» при цьому розколюються не на правильні стовпчики, а на шматки неправильної форми або концентричні шари. За концентричними тріщинами іноді розпадаються й інші «подушки», в тому числі «параподушки». Це відбувається через численні газові бульбашки, зібрані в концентричні шари. Ці шари і є слабкими місцями.

Буває, що стінка ще не застиглої «подушки» ламається зсередини — лава продавлює її і витікає назовні, залишаючи порожню кірку. Якщо таке відбувається з «подушкою», що розташована на обриві, лава, що з неї витікає, може утворювати тонкі звисаючі шнури довжиною до кількох метрів.

При розтріскуванні щойно застиглої великої «подушки» можуть утворюватися «псевдоподушки» (див. нижче[⇨]).

Будова

Розмір та форма

Розмір типових «подушок» — 0,5–1 м, але трапляються екземпляри величиною від декількох десятків сантиметрів до кількох метрів. Тіла більшого розміру — «мегаподушки»[⇨] — лежать на межі між звичайними «подушками» та суцільними покривами. іноді «мегаподушками» називають навіть тіла розміром 150 м і більше. Нижню частину діапазону розмірів «подушок» займають тіла розміром 5–15 см, які часто відбруньковуються від типових «подушок» і відрізняються від них гладкою поверхнею.

«Подушки» мають округлу або витягнуту форму: їх ширина ненабагато більше висоти, а довжина може бути істотно більше ширини. Верхній бік «подушок» опуклий, а нижній відображає форму нерівностей дна (у тому числі інших «подушок») і буває різним. Описуючи форму «подушок», їх порівнюють з хлібинами, балонами, матрацами, кулями, амебами та плоско-опуклими лінзами. На відслоненнях нагромаджень вони нагадують власне подушки. Чим вони менші, тим ближче їх форма до кулі. Трапляються проміжні варіанти між подушковою лавою, лавовими покривами та лопатеподібними потоками (ці форми утворюють неперервний ряд).

«Подушка» виходить тим більшою, чим вище в'язкість і, за деякими даними, швидкість виливу лави. Але при занадто великих чи малих значеннях цих параметрів «подушки» не утворюються взагалі. На їх морфологію впливає і похил дна: на крутих схилах зростаючі «подушки» витягуються вниз і розгалужуються. Їх середній розмір там менше звичайного, оскільки вони часто відриваються від джерела лави і припиняють ріст. Для горизонтальної поверхні характерні більш округлі та великі екземпляри.

Зазвичай «подушки» з'єднані більш-менш товстими перемичками, утворюючи ланцюжки та нагромадження. Поодинокі екземпляри рідкісні (крім випадків утворення на крутому схилі, де вони можуть відриватися один від одного під дією сили тяжіння). Нові «подушки» відбруньковуються від старих з усіх боків, навіть згори. Часто на поверхні «подушок» виростають міні-«подушки» — вирости розміром 5–15 см з гладкою поверхнею. Вони можуть оточувати «подушку» з боків або навіть вкривати більшу частину її поверхні.

Рельєф поверхні

image
«Подушка» типу «зубна паста» (англ. toothpaste pillow). Добре видно борозенки, що з'явилися при її видавлюванні з материнської «подушки». Тихий океан, околиці острова (Американське Самоа)
image
image
«Подушка» з різноспрямованими борозенками. Дно Тихого океану в районі
image
«Подушка» з відростком. Видно поборознену та місцями облуплену кірку «подушки» та гладку поверхню відростка. Тихий океан, Галапагоський рифт

Зазвичай «подушки» вкриті численними паралельними борозенками. Деякі з них тягнуться вздовж ланцюжка «подушок», а деякі — впоперек. Іноді присутні і ті й інші, вкриваючи «подушку» прямокутною сіткою. Відстань між сусідніми борозенками зазвичай становить 0,5–10 см, а їх глибина — приблизно уп'ятеро менше. Ці борозенки з'являються з кількох причин, і сильно відрізняються не лише напрямком, а й формою.

Борозенки, витягнуті уздовж ланцюжка «подушок» (принаймні, деякі), — це сліди, видавлені на дочірній «подушці» нерівностями країв пролому в материнській. Такі борозенки перпендикулярні краю цього пролому. Крім того, при наростанні нової поверхні на ній з'являються і сліди, паралельні її краю. Вони виникають, зокрема, через нерівномірності росту. Якщо ріст відбувається по обидва боки тріщини в кірці, такі сліди розташовані симетрично по обидва її боки. Поверхня багатою ними «подушки» нагадує пральну дошку. При швидкому розкритті тріщини (порядку 5 см/с) утворюються переважно борозенки, перпендикулярні її краю, а при повільному (порядку 0,2 см/с) — паралельні. При середній швидкості з'являються і ті й інші.

Поверхня маленьких (5–15 см) відростків «подушок» гладка. Це наслідок їх дуже швидкого утворення: відросток досягає максимального розміру ще до застигання кірки, і її розтягнення йде рівномірно. Можливо, деякий внесок у згладжування поверхні вносить і сила поверхневого натягу розплаву.

Багатошарова кірка

Іноді на зламі «подушок» видно шматки кірки, занурені вглиб. Вони паралельні поверхні «подушки», а зовнішня кірка над ними завжди пошкоджена (хоча пролом може бути менше зануреного фрагмента). Таких шарів кірки, розташованих один під одним, може бути декілька. Зазвичай їх не більше 2–4, але спостерігали і 13. Багатошаровість охоплює не всю кірку, а лише окремі ділянки. Розмір зануреного шматка може перевищувати метр (в «подушках» розміром декілька метрів) Багатошаровою може бути навіть дуже товста кірка (з товщиною одного шару 9–12 см); у таких випадках спостерігали до 5 шарів.

Ця особливість зазвичай зустрічається у великих «подушок». За деякими даними, вона більш характерна для екземплярів, які утворилися на невеликій глибині (до 1–2 км), хоча зустрічається і на глибинах 2,5-3 км. Дослідження багатошарової кірки ускладнене тим, що зазвичай її спостерігають лише на окремих двовимірних зламах. Її появу пояснюють по-різному; не виключено, що в різних випадках діють різні причини.

За однією з версій, фрагменти кірки потрапляють углиб «подушки» при її схлопуванні (яке, як відомо зі спостережень, може відбуватися кілька разів). При цьому один край кірки може насуватися на інший. Ця гіпотеза пояснює те, що багатошарова кірка більш характерна для лави, що вилилася неглибоко, — згідно з розрахунками, глибше 1–2 км «подушки» не повинні схлопуватися (хоча ця величина сильно залежить від вмісту в лаві розчинених газів). За іншою версією, ці фрагменти утворюються вже всередині «подушки», а не потрапляють туди з поверхні. Коли зовнішня кірка тріскається через натиск лави, всередину потрапляє вода, яка охолоджує лаву і створює нову кірку. Оскільки так може відбуватися не один раз, ця версія теж легко пояснює велике число шарів. За третьою гіпотезою, в деяких випадках причиною багатошаровості може бути багаторазове спустошення «подушки» та повторне заповнення її лавою.

Порожнини

image
image
Злам «подушки» з порожнинами, розташованими стопкою. Тихий океан, рифт близько підводного вулкана

Зазвичай «подушки» суцільні, але нерідко трапляються й порожнисті екземпляри. Порожнина може бути зовсім маленькою (тоді вона лежить у верхній частині «подушки»), а може і займати майже весь її обсяг. Товщина стінок порожнистих «подушок» найчастіше лежить у межах 1–15 см. Дно порожнин зазвичай плоске; іноді воно зім'яте в складки. У «подушці» може бути і кілька порожнин, розділених горизонтальними перегородками. Верхній бік перегородок, на відміну від нижнього, зазвичай вкритий склом. У порожнинах трапляються «шнури» застиглої лави, що виникають, коли зі стелі капає в'язкий розплав. У викопних «подушках» порожнини можуть бути заповнені різними мінералами.

Порожнини в «подушках» аналогічні лавовим тунелям: їх залишає за собою лава, що стікає під дією сили тяжіння в дочірню «подушку», коли приплив лави з материнської вже вичерпався. Дно порожнини може затвердіти ще до того, як з «подушки» витече вся лава. Якщо в порожнину потрапляє вода, дно застигає так швидко, що його верхня частина стає скляною. При наступному падінні рівня лави знизу з'являється нова порожнина, і процес повторюється. Так може з'явитися ціла стопка порожнин.

Пухирці

Зазвичай «подушки» містять газові пухирці різного розміру та форми (в залежності від умов утворення). Обсяг, займаний пухирцями, сильно відрізняється в залежності від глибини виверження (тобто тиску при затвердінні) та складу лави: іноді їх майже немає, а іноді вони займають десятки відсотків обсягу. Зазвичай бульбашки зібрані в «подушці» концентричними шарами, за якими «подушка» згодом може розколюватися. Як і великі порожнини, пухирці можуть з часом заповнюватися різними мінералами та перетворюватися на мигдалини.

Часто в «подушках» трапляються бульбашки у вигляді радіально витягнутих паличок товщиною до сантиметра та довжиною до 10, а іноді і до 15 см. Вони утворюються в зовнішньому шарі товщиною близько 20 см — іноді під всією поверхнею «подушки», іноді лише в нижній частині. Витягуватися бульбашки можуть з двох причин — завдяки спливанню під дією сили Архімеда та завдяки підштовхуванню фронтом затвердіння. У першому випадку з'являються великі бульбашки в нижній частині «подушки», витягнуті знизу вгору, у другому — менші бульбашки з усіх боків «подушки», витягнуті зовні всередину. Якщо лава швидко тече крізь «подушку», довгі бульбашки формуватися не можуть, і тому їх наявність вказує на те, що лава застигла на приблизно горизонтальній місцевості.

Кристалічна структура

image
Еродована подушкова лава еоценового віку біля (Нова Зеландія). Видна темна склувата кірка. Білі прошарки — вапняк

«Подушки» вкриті скляною або склуватою кіркою, а всередині складаються з кристалічної породи, причому розмір кристалів до центру збільшується. Це пояснюється тим, що поверхня швидко остигає, і кристали там не встигають вирости.

Товщина кірки становить близько 1–2 см. Вона має темний (іноді чорний) колір. Кірка найбільш поширених — базальтових — «подушок» складається зі скла двох видів: зовні всередину сидеромелан змінюється тахілітом.

Склад

Подушкова лава набуває своєї форми не через особливий хімічний склад, а через особливі умови виверження та застигання. Тому своєрідністю складу вона не вирізняється. У придатних умовах «подушки» можуть утворюватися з лави різного складу, а в інших умовах така ж лава застигає в інших формах.

Зазвичай кульова лава має основний склад (базальтовий, рідше андезитовий), оскільки саме ці породи зазвичай вивергаються на дні океанів. В археї утворювалися і «подушки» з ультраосновних порід — коматіїтів (незважаючи на те, що коматіїтова лава винятково текуча). Пізніше ця порода майже не вивергалася, оскільки її температура плавлення дуже висока, а мантія Землі охолоджується з часом. На суходолі зрідка трапляються «подушки» кислого складу — дацитові та ріолітові. Вони утворилися в давні часи, коли рівень моря був вищим і воно вкривало великі площі континентів. На сучасному морському дні такі «подушки» не виявлені (але іноді трапляються кислі лави, застиглі суцільною масою).

Склад лави істотно впливає на її в'язкість і, як наслідок, на форму та розмір «подушок». При кислому складі (високій в'язкості) лава схильна утворювати більш округлі «подушки», і вони можуть досягати більшого розміру. Дуже кисла лава утворює не типові «подушки», а лопатеподібні тіла розміром у десятки метрів.

Проміжки між «подушками» зазвичай заповнені гіалокластитом — уламками скляної кірки, що відламуються від неї при різкому охолодженні лави. Там можуть бути наявними (в тому числі халцедон), а також вапняк, аргіліт та інші осадові породи. Тріщини в древніх «подушках» часто заповнені вторинними мінералами, наприклад, кальцитом, хлоритами, пренітом та пумпеліїтом. Це стосується і порожнин, що утворилися при витіканні лави, а також газових бульбашок. Зокрема, там трапляються цеоліти та опал.

Розповсюдження

image
Подушкова лава, піднята в гори тектонічними процесами (Верхні Альпи, Франція)
image
Подушкова лава, що з'явилася при підлідному виверженні вулкана Аск'я (Ісландія)
image
image
Відслонення подушкової лави віком 2,7 млрд років (неоархей). Зеленокам'яний пояс [en], Канада

Кульова лава утворюється і в океанах, і в континентальних водоймах, і навіть на вершинах вулканів, укритих льодом (наприклад, 10 000 років тому така лава формувалася на вершині гавайського вулкана Мауна-Кеа). Вона може з'являтися не лише при виверженні безпосередньо в воду (або в товщу донних осадів), але й при стіканні лави з берега.

Подушкова лава часто трапляється в підводних вулканічних нашаруваннях будь-якого віку. Її утворення спостерігають і при сучасних виверженнях. Мабуть, це найпоширеніша форма лави на Землі, оскільки переважно саме вона утворюється в рифтах серединно-океанічних хребтів і на підводних вулканах. Завдяки тектонічним процесам кульова лава, що з'явилася в океані, може опинитися і на континентах — у складі офіолітових комплексів.

При підводних виверженнях з'являються не лише «подушки», а й суцільні покриви, а також лопатеподібні потоки лави. «Подушки» переважають у місцях низькоінтенсивних вивержень — зокрема, на серединно-океанічних хребтах з невеликою швидкістю спредингу. Наприклад, на Серединно-Атлантичному хребті в такому вигляді застигає практично вся лава. В зонах швидкого спредингу переважають не «подушки», а покриви, що пояснюється великою швидкістю виверження. У хребтах, що швидко розсуваються, подушкової лави найбільше не по осі рифту, а на віддалі в кілька кілометрів — мабуть, тому, що вона утворюється при низькоінтенсивних виливах осторонь від основної зони активності.

В Україні потік кульової лави можна зокрема спостерігати в кар'єрі поблизу с. Петропавлівка (Крим), де відкриті напластування магматогенного матеріалу .

Нетипові та несправжні «подушки»

«Мегаподушки»

«Мегаподушки» (англ. megapillows) — це «подушки» розміром у десятки метрів, перехідна форма між звичайними «подушками» та суцільними масами лави. Вони характерні для внутрішньої частини нагромаджень подушкової лави («подушкових вулканів»). Ймовірно, ними і надходить лава, яка живить такі нагромадження.

Часто в «мегаподушках» спостерігається призматична або стовпчаста окремість: вони розтріскуються на багатогранні стовпчики товщиною порядку 10 см і більше, що спрямовані радіально від центру. Іноді в наземних відслоненнях видно дайки, утворені в тріщинах, що підводили до мегаподушок лаву.

«Параподушки»

«Параподушки» (англ. para-pillows) відрізняються від звичайних «подушок» малою товщиною (від кількох сантиметрів). При цьому їх довжина може перевищувати 5 метрів. Мабуть, вони не набирають товщину через занадто швидкий рух лави (що може бути наслідком її низькій в'язкості або виливу на крутому схилі). Іншою причиною може бути раптове зниження швидкості надходження лави або несприятлива швидкість її охолодження. «Параподушки» можуть утворюватися разом зі звичайними «подушками» і теж іноді містять порожнини. Є спостереження процесу їх формування, зроблені під водою поруч з вулканом Кілауеа.

«Псевдоподушки»

Іноді застигла лавова маса складається з окремих тіл, що розділені тріщинами. Вони нагадують «подушки» своєю викривленою поверхнею, розтріскуванням на радіально спрямовані призми, а іноді й склуватою поверхнею. Але утворюються вони не так, як «подушки» — це видно з того, що їх межі перетинають шари лави і, отже, з'явилися після того, як вона перестала текти. Вони відомі як «псевдоподушки» (англ. pseudo-pillows). Іноді з «псевдоподушок» складаються справжні «подушки».

«Псевдоподушки» з'являються при розтріскуванні майже застиглої лави і проникненні в тріщини води. Вона швидко охолоджує поверхню блоків лави (майбутніх «псевдоподушок»), що призводить до розтріскування їх на призми, а іноді й до появи на їх поверхні скла.

Лопатеподібна лава

Подушкову лаву неважко сплутати і з лопатеподібною ​​лавою (англ. lobate lava) — лавою, застиглою у вигляді амебоподібних потоків, розпластаних по дну (більш плоских, ніж «подушки»). Чіткої межі між цими типами лави нема. Головна відмінність лопатеподібної ​​лави — відсутність на поверхні борозенок: вона або гладка, або вкрита сіткою тріщин, що з'явилися при застиганні. За внутрішньою структурою «лопаті» дуже схожі на «подушки», але частіше бувають порожніми. Ймовірно, вони ростуть завдяки рівномірному розтягуванню оболонки (встигають вирости ще до її затвердіння, що є наслідком великої швидкості наповнення). Щоб відрізнити викопну подушкову лаву від лопатеподібної​​, треба, щоб її кірка добре збереглася і щоб її було добре видно, що буває далеко не завжди.

Пахоехое

Викопні подушкові лави можуть бути дуже схожими й на лави типу пахоехое — застиглі на суходолі потоки з характерними хвилями, складками та здуттями. Зокрема, і ті й інші часто містять порожнини та концентричні шари бульбашок у верхній частині. Головна відмінність подушкової лави — наявність між «подушками» гіалокластиту (маси уламків їх скляної кірки). Крім того, у неї менше перемичок між окремими тілами та більше об'єм проміжків між ними. «Подушки» більш округлі, ніж потоки пахоехое (через дію сили Архімеда, що компенсує силу тяжіння), а їх кірка більш товста (через швидке охолодження) та містить менше газових бульбашок (через тиск води). Розколюється подушкова лава, на відміну від лави пахоехое, переважно радіальними тріщинами.

Дослідження

Хоча подушкової лави на Землі дуже багато, її вивчення довго йшло дуже повільно, оскільки вона утворюється (і здебільшого знаходиться) під водою. Проблемою було навіть визначення форми «подушок» та характеру їх з'єднання, оскільки їх спостерігали переважно на двовимірних відслоненнях нагромаджень.

Вперше на подушкову лаву звернули увагу ще в XIX столітті. 1897 року з'явилася гіпотеза про її підводне походження. 1909 року вона була підтверджена спостереженнями за лавою, що стікає в океан з вулкана (Самоа), і до 1914 року стала надійно встановленою. В 1960-х роках було виявлено, що ця лава вкриває велику частину дна океанів. В 1970-х роках в водах Гавайських островів, куди стікає лава вулкана Кілауеа, формування «подушок» вперше було зняте на плівку та детально досліджене нирцями.

Формування подушкової лави можна моделювати в лабораторних умовах. Поліетиленгліколь, вилитий у холодний розчин сахарози, набуває таких же форм, як застигла під водою лава. Залежно від швидкості виливу та похилу дна це можуть бути «подушки» або покриви різних видів. Таке моделювання дає можливість з'ясувати, в яких умовах з'являються різні типи застиглої лави.

Дослідження подушкових лав може дати чимало інформації про геологічну історію місцевості:

  • вони служать ознакою того, що під час їх утворення там була водойма (хоча їх не завжди вдається відрізнити від лав типу пахоехое, які утворюються на суші);
  • форма «подушок» та порожнин у них дає можливість визначити, чи не піддавався шар, що їх містить, нахилу: їх опуклі сторони вказують напрям вгору під час їх формування (хоча на крутих схилах «подушки» можуть відриватися одна від одної та нагромаджуватися безладно; крім того, вони можуть бути деформовані тектонічними процесами);
  • багатошаровість кірки вказує на те, що «подушка» утворилася на невеликій глибині — до 1–2 км (хоча іноді трапляються і глибоководні лави з цією ознакою, і мілководні без неї);
  • наявність у «подушці» довгих витягнутих пухирців говорить про її формування на неглибокій приблизно горизонтальній поверхні (при великому похилі лава руйнує їх своїм швидким рухом);
  • як і інші застиглі лави, «подушки» становлять інтерес для . Вони мають високостабільну залишкову намагніченість, яка показує напрямок магнітного поля Землі в момент затвердіння (хоча напрямок намагніченості може з різних причин помітно варіювати між різними зразками з одного місцезнаходження). Ймовірно, подушкова лава відіграє провідну роль у появі .

Для калій-аргонового датування «подушки» та інші підводні лави підходять набагато гірше наземних. По-перше, через склувату кірку та великий зовнішній тиск з них при застиганні не повністю видаляється аргон (тобто не відбувається обнулення радіоізотопного «годинника», що робить виміряний вік завищеним). Цей ефект тим сильніший, чим більша глибина виверження і чим менша відстань від кірки «подушки». По-друге, через взаємодію з морською водою в них збільшується вміст калію (що занижує виміряний вік). Тому вік океанічних лав доводиться визначати іншими методами — палеонтологічним (за супутніми осадовими породами) та магнітостратиграфічним.

Примітки

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
  2. Лава подушечная // Геологический словарь: в 2-х томах / К. Н. Паффенгольц и др. — издание 2, испр. — М. : Недра, 1978. — Т. 1. — С. 383.
  3. Шаровая лава — стаття з Великої радянської енциклопедії
  4. Пиллоу-лава — стаття з Великої радянської енциклопедії
  5. What are the different types of basaltic lava flows and how do they form?. Volcano World (англ.) . Oregon State University. оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  6. Susan Schnur (9 березня 2012). Pillow Lavas. Walvis Ridge MV1203 Expedition Weekly Report 2 (англ.) . EarthRef.org. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  7. (англ.) . Pacific Marine Environmental Laboratory. National Oceanic and Atmospheric Administration. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  8. Тевелев А. В. Лекция 14. Строение вулканических комплексов (PDF). Структурная геология и съёмка. Геологический факультет МГУ. (PDF) оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  9. Morton R. (PDF). Home Page — Ron Morton (англ.) . The University of Minnesota. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  10. Sigurdsson H. The History of Volcanology // Encyclopedia of Volcanoes / Editor-in-chief Haraldur Sigurdsson. — Academic Press, 1999. — P. 15–37. — .
  11. Walker G. P. L. Morphometric study of pillow-size spectrum among pillow lavas // Bulletin of Volcanology. — 1992. — Т. 54, № 6. — С. 459–474. — Bibcode:1992BVol...54..459W. — DOI:10.1007/BF00301392.
  12. Moore J. G. Mechanism of Formation of Pillow Lava // American Scientist. — 1975. — Т. 63, № 3. — С. 269–277. — Bibcode:1975AmSci..63..269M.
  13. Batiza R., White J. D. L. Submarine Lavas and Hyaloclastite // Encyclopedia of Volcanoes / Editor-in-chief Haraldur Sigurdsson. — Academic Press, 1999. — P. 361–381. — .
  14. Schmidt R., Schmincke H.-U. Seamounts and Island Building // Encyclopedia of Volcanoes / Editor-in-chief Haraldur Sigurdsson. — Academic Press, 1999. — P. 383–402. — .
  15. Белоусов В. В. Структурная геология. — 3. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. — С. 14–16.
  16. Kennish M. J., Lutz R. A. Morphology and distribution of lava flows on mid-ocean ridges: a review // Earth Science Reviews. — 1998. — Т. 43, № 3–4. — С. 63–90. — Bibcode:1998ESRv...43...63K. — DOI:10.1016/S0012-8252(98)00006-3.
  17. Kawachi Y., Pringle I. J. Multiple-rind structure in pillow lava as an indicator of shallow water // Bulletin of Volcanology. — 1988. — Т. 50, № 3. — С. 161–168. — DOI:10.1007/BF01079680.
  18. . Volcano Hazards Program Photo Glossary. United States Geological Survey. 29 грудня 2009. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  19. Furnes H., Fridleifsson I. B. Relationship between the chemistry and axial dimensions of some shallow water pillow lavas of alkaline olivine basalt-and olivine tholeiitic composition // Bulletin Volcanologique. — 1978. — Т. 41, № 2. — С. 136–146. — Bibcode:1978BVol...41..136F. — DOI:10.1007/BF02597027.
  20. Shaker Ardakani A. R., Arvin M., Oberhänsli R., Mocek B., Moeinzadeh S. H. Morphology and Petrogenesis of Pillow Lavas from the Ganj Ophiolitic Complex, Southeastern Kerman, Iran // Journal of Sciences. — University of Tehran, 2009. — Т. 20, № 2. — С. 139–151. — ISSN 1016-1104. з джерела 20 жовтня 2014. Процитовано 2014-10-20.
  21. Snyder G. L., Fraser G. D. Pillowed Lavas, I: Intrusive Layered Lava Pods and Pillowed Lavas, Unalaska Island, Alaska. — Washington : US Government Printing Office, 1963. — Vol. 454-B. — P. B1–B23. — (Geological Survey Professional Paper) — .
  22. Mills A. A. Pillow lavas and the Leidenfrost effect // Journal of the Geological Society of London. — 1984. — Т. 141, № 1. — С. 183–186. — DOI:10.1144/gsjgs.141.1.0183.
  23. Тазиев Г. [1] / Под ред. д-ра геол.-мин. наук М. Г. Леонова. — М. : Мир, 1987. — С. 73–74. з джерела 22 липня 2014
  24. Печерский Д. М. Подушечная лава // [2] з джерела 20 жовтня 2014
  25. Hamilton W., Hayes P. T. Type Section of the Beacon Sandstone of Antarctica. — Washington : United States Government printing Office, 1963. — P. C37–C38. — (U.S. Geological Survey professional paper 456-A)
  26. Rubin K.H., Soule S.A., Chadwick Jr. W.W., Fornari D.J., Clague D.A., Embley R.W., Baker E.T., Perfit M.R., Caress D.W., Dziak R.P. Volcanic eruptions in the deep sea // Oceanography. — 2012. — Т. 25, № 1. — С. 142–157. — DOI:10.5670/oceanog.2012.12. з джерела 20 жовтня 2014. Процитовано 2014-10-20.
  27. Wells G., Bryan W. B., Pearce T. H. Comparative Morphology of Ancient and Modern Pillow Lavas // The Journal of Geology. — 1979. — Т. 87, № 4. — С. 427–440.
  28. Keith T. E. C., Staples L. W. Zeolites in Eocene basaltic pillow lavas of the Siletz River Volcanics, Central Coast Range, Oregon // Clays & Clay Minerals. — 1985. — Т. 33, № 2. — С. 135–144. — Bibcode:1985CCM....33..135K. — DOI:10.1346/CCMN.1985.0330208. з джерела 20 жовтня 2014. Процитовано 2014-10-20.
  29. McCallien W. J. Some Turkish Pillow Lavas // Türkiye jeoloji kurumu bülteni. — 1950. — Т. 2, № 2. — С. 1–15. з джерела 20 жовтня 2014. Процитовано 2014-10-20.
  30. Helgason J., van Wagoner N. A., Ryall P. J. C. A study of the palaeomagnetism of subglacial basalts, SW Iceland: a comparison with oceanic crust // Geophysical Journal International. — 1990. — Т. 103, № 1. — С. 13–24. — Bibcode:1990GeoJI.103...13H. — DOI:10.1111/j.1365-246X.1990.tb01748.x.
  31. Печерский Д. М. Кристаллизация // [3] з джерела 20 жовтня 2014
  32. Snyder G. L., Fraser G. D. Pillowed Lavas, II: A Review of Selected Recent Literature. — Washington : US Government Printing Office, 1963. — Vol. 454-C. — P. C1–C7. — (Geological Survey Professional Paper) — .
  33. Siim Sepp (26 квітня 2012). (англ.) . sandatlas.org. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 20 жовтня 2014. — фотогалерея подушкових лав в офіолітах Кіпра
  34. Bartrum J. A. Pillow-Lavas and Columnar Fan-Structures at Muriwai, Auckland, New Zealand // The Journal of Geology. — 1930. — Т. 38, № 5. — С. 447–455. — Bibcode:1930JG.....38..447B. — DOI:10.1086/623740.
  35. Forbes A. E. S., Blake S., McGarvie D. W., Tuffen H. Pseudopillow fracture systems in lavas: Insights into cooling mechanisms and environments from lava flow fractures // Journal of Volcanology and Geothermal Research. — 2012. — Т. 245–246. — С. 68–80. — Bibcode:2012JVGR..245...68F. — DOI:10.1016/j.jvolgeores.2012.07.007.
  36. Mee K., Tuffen H., Gilbert J. S. Snow-contact volcanic facies and their use in determining past eruptive environments at Nevados de Chillán volcano, Chile // Bulletin of Volcanology. — 2006. — Т. 68, № 4. — С. 363–376. — Bibcode:2006BVol...68..363M. — DOI:10.1007/s00445-005-0017-6.
  37. Anderson T. Volcanic Craters and Explosions // The Geographical Journal. — 1912. — Т. 39, № 2. — С. 123–129.
  38. Cole G. A. J. Rocks and Their Origins. — Cambridge University Press, 2011 (reprint of second (1922) edition). — P. 116–118. — .
  39. Tepley L., Moore J. G. (1974) Fire under the sea: the origin of pillow lava (16 mm motion picture) на YouTube
  40. Borradaile G. J., Poulsen K. H. Tectonic deformation of pillow lava // Tectonophysics. — 1981. — Т. 79, № 1–2. — С. T17–T26. — Bibcode:1981Tectp..79T..17B. — DOI:10.1016/0040-1951(81)90229-8.
  41. Кеннетт Дж. П. 4. Дрейф континентов и спрединг океанского дна: введение в тектонику плит // Морская геология. — М. : Мир, 1987. — Т. 1. — С. 121. Архівовано з джерела 7 червня 2014
  42. Кеннетт Дж. П. 3. Океанская стратиграфия, корреляция и геохронология // Морская геология. — М. : Мир, 1987. — Т. 1. — С. 75–76. Архівовано з джерела 7 червня 2014
  43. Dalrymple G. B., Moore J. G. Argon-40: Excess in Submarine Pillow Basalts from Kilauea Volcano, Hawaii. // Science. — 1968. — Т. 161, № 3846. — С. 1132–1135. — Bibcode:1968Sci...161.1132D. — DOI:10.1126/science.161.3846.1132. — PMID 17812284 .

Література

  • Batiza R., White J. D. L. Submarine Lavas and Hyaloclastite // Encyclopedia of Volcanoes / Editor-in-chief Haraldur Sigurdsson. — Academic Press, 1999. — P. 361–381. — .
  • Walker G. P. L. Morphometric study of pillow-size spectrum among pillow lavas // Bulletin of Volcanology. — 1992. — Т. 54, № 6. — С. 459–474. — Bibcode:1992BVol...54..459W. — DOI:10.1007/BF00301392.
  • Moore J. G. Mechanism of Formation of Pillow Lava // American Scientist. — 1975. — Т. 63, № 3. — С. 269–277. — Bibcode:1975AmSci..63..269M.
  • Snyder G. L., Fraser G. D. Pillowed Lavas, II: A Review of Selected Recent Literature. — Washington : US Government Printing Office, 1963. — Vol. 454-C. — P. C1–C7. — (Geological Survey Professional Paper) — .
  • Kawachi Y., Pringle I. J. Multiple-rind structure in pillow lava as an indicator of shallow water // Bulletin of Volcanology. — 1988. — Т. 50, № 3. — С. 161–168. — DOI:10.1007/BF01079680.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кульова лава
  • Тевелев А. В. Лекция 14. Строение вулканических комплексов (PDF). Структурная геология и съёмка. Геологический факультет МГУ. (PDF) оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  • Andrew Alden. Pillow Lava Pictures (англ.) . geology.about.com. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  • Susan Schnur (9 березня 2012). Pillow Lavas. Walvis Ridge MV1203 Expedition Weekly Report 2 (англ.) . EarthRef.org. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  • Siim Sepp (26 квітня 2012). (англ.) . sandatlas.org. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 20 жовтня 2014. — фотогалерея подушкових лав в офіолітах Кіпра
  • (англ.) . Pacific Marine Environmental Laboratory. National Oceanic and Atmospheric Administration. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  • The formation of pillow lava (video) (англ.) . National Oceanic and Atmospheric Administration. оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 20 жовтня 2014.
  • Утворення подушкової лави (виверження вулкана Кілауеа, Гаваї) на YouTube
  • Подушкова лава на дні океану на YouTube

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kulova lava podushkova lava globulyarna lava pillou lava lava sho zastigla u viglyadi podushkovidnih til maye kulovu abo podushkopodibnu okremist Utvoryuyetsya pri pidvodnih ta pidlidnih viverzhennyah osoblivo pri nevelikij shvidkosti vilivu Jmovirno najposhirenishij tip zastigloyi lavi na Zemli Kulova lava na dni Tihogo okeanu v rajoni Kulova lava bilya Gavajskih ostroviv Vidno paralelni borozenki sho vinikli pri vidavlyuvanni lavi cherez prolom v stinci materinskoyi podushki Podushka na p yedestali v okolicyah zoni aktivnogo spredingu v Galapagoskomu rifti Rozmir forma ta budova podushok duzhe riznomanitni Voni mozhut nagaduvati ameb buhanki korovayi baloni matraci kuli plosko opukli linzi i zazvichaj spolucheni peremichkami utvoryuyuchi lancyuzhki ta nagromadzhennya Rozmir podushok najchastishe lezhit u mezhah vid desyatkiv santimetriv do kilkoh metriv Harakterni oznaki podushkovoyi lavi temna skluvata kirka vkrita borozenkami rozkolyuvannya za radialnimi trishinami ta shilnist do utvorennya nagromadzhen z krutimi shilami UtvorennyaPoyava Podushka sho roste Dno Tihogo okeanu bilya Fidzhi Nagromadzhennya podushok u Lavovi nasharuvannya na ostrovi Santa Mariya Azorski ostrova Poseredini lava maye podushkovu okremist a vgori ta vnizu stovpchastu Svoyeridna forma kulovoyi lavi naslidok yiyi zastigannya pid vodoyu Po pershe u vodi sila tyazhinnya chastkovo skompensovana siloyu Arhimeda i ne tak silno rozplyushuye potik lavi Po druge u vodi cej potik shvidko oholodzhuyetsya i vkrivayetsya tverdoyu kirkoyu yaka ne daye jomu zlitisya z inshimi potokami Nezabarom natisk lavi mozhe prolomiti cyu kirku i todi z prolomu vidavlyuyetsya nova podushka inodi z yednana z materinskoyu lishe vuzkoyu shijkoyu Tak mozhut vinikati rozgaluzheni ta perepleteni lancyuzhki podushok Poyavi podushok spriyaye nizka shvidkist vilivu lavi pomirno visoka yiyi v yazkist ta malij pohil miscevosti V inshih umovah lava zastigaye u viglyadi sucilnih pokriviv abo lopatepodibnih potokiv Pri zbilshenni shvidkosti vilivu pohilu poverhni a takozh pri zmenshenni v yazkosti podushki zminyuyutsya bilsh ploskimi formami Pidvishennya v yazkosti i za deyakimi danimi shvidkosti vilivu spriyaye zmini zvichajnih podushok megapodushkami abo sucilnimi masami lavi Vsi ci formi mozhut z yavlyatisya pri odnomu i tomu zh viverzhenni z viddalennyam vid dzherela lavi vbik abo vgoru sucilni masi zazvichaj zminyuyutsya megapodushkami a dali zvichajnimi podushkami Rist Nova podushka mozhe virosti vsogo za kilka sekund ale veliki ekzemplyari inodi prodovzhuyut rosti godinami abo navit dnyami Zrostannya mozhlive do tih pir poki zovnishnij shar podushki ne staye zanadto micnim Najmenshi ekzemplyari mozhut vstignuti virosti she do poyavi tverdoyi kirki a veliki zbilshuyutsya za rahunok yiyi roztriskuvannya Pri comu vistupayucha nazovni lava shvidko na poryadok shvidshe nizh na povitri zastigaye ta prirostaye do krayiv trishini do odnogo abo do oboh Ale napir lavi rozsuvaye ci krayi i mozhe pidtrimuvati trishinu aktivnoyu do kilkoh hvilin Pri comu yiyi shirina lishayetsya priblizno postijnoyu rozsuv kompensuyetsya narostannyam novoyi kirki Za vimirami zroblenim bilya Gavajskih ostroviv kirka podushok mozhe rozsuvatisya zi shvidkistyu vid 0 05 do 20 sm s a shirina aktivnih trishin lezhit najchastishe u mezhah 0 2 20 sm Na poverhni lavi sho vilivayetsya v vodu odrazu utvoryuyetsya dosit micnij oholodzhenij shar yakij spravlyaye vrazhennya elastichnoyi shkiri sho ne daye lavi roztikatisya Doki natisk lavi dostatno velikij cya obolonka rivnomirno roztyaguyetsya a piznishe peretvoryuyetsya na zhorstku kirku Cherez duzhe visoku temperaturu ridkoyi lavi yiyi otochuye plivka vodyanoyi pari yaka silno vpovilnyuye oholodzhennya efekt Lejdenfrosta Za deyakimi danimi pri comu voda potraplyaye v poverhnevij shar lavi i suttyevo znizhuye yiyi v yazkist Shlopuvannya Inodi novoutvoreni podushki rizko stiskayutsya zmenshuyuchi svij ob yem na 10 40 Pislya cogo voni mozhut prodovzhiti rist i tak mozhe povtoryuvatisya kilka raziv z intervalami poryadku 5 sekund Ci vibuhi vseredinu stvoryuyut rizki stribki tisku yaki mozhut buti bolyuchimi dlya nirciv na vidstanyah do 3 metriv Kirka podushki pri comu chastkovo rujnuyetsya i chastina ulamkiv vidlitaye get a chastina jmovirno zanuryuyetsya pid poverhnyu lavi Za odniyeyu z versij same cim poyasnyuyetsya te sho kirka podushok inodi buvaye v deyakih miscyah bagatosharovoyu Prichina cogo yavisha vidilennya z lavi gaziv zokrema vodyanoyi pari yaki utvoryuyut vseredini neyi puhiri Pri oholodzhenni par kondensuyetsya i tisk v puhiryah padaye Krim togo tisk vseredini podushki mozhe znizhuvatisya cherez vitikannya lavi v susidni ekzemplyari Koli vnutrishnij tisk staye zamalim dlya protistoyannya zovnishnomu ostannij lamaye stinku podushki Shlopuvannya vlastive velikim ekzemplyaram sho sformuvalisya na nevelikij glibini do 1 2 km glibshe gazovi puhiri majzhe ne utvoryuyutsya cherez visokij tisk Najchastishe shlopuyutsya shojno utvoreni podushki z vikom u kilka sekund ta tovshinoyu kirki 2 5 mm Tonsha obolonka lamayetsya zanadto legko ta nepomitno a bilsh tovsta zazvichaj ne lamayetsya zovsim Ukladannya Vidslonennya sharu podushkovoyi lavi na ostrovi Titidzima Yaponiya Nagromadzhennya podushok na dni Tihogo okeanu en Podushki mozhut vidbrunkovuvatisya yak vid inshih podushok tak i vid sucilnoyi masi lavi i chasto dayut pochatok odnij abo kilkom novim podushkam Ukladatisya voni mozhut dosit shilno inodi promizhki zajmayut lishe kilka vidsotkiv ob yemu Vkrivati dno rivnim sharom podushki ne shilni virostayuchi odna na odnij voni utvoryuyut chislenni nagromadzhennya visotoyu v kilka metriv a neridko j kruti girki abo hrebti visotoyu v desyatki metriv Ye podushki i v skladi velikih pidvodnih gir Na dni okeaniv chasto traplyayutsya konichni kupi podushok visotoyu 5 20 m stogi angl haystacks Taki girki ta hrebti buvayut roztashovani lancyuzhkami mozhlivo tomu sho lava sho yih zhivit nadhodit po dovgim trishinah Inodi visota nagromadzhen podushok syagaye 100 200 m Ci pagorbi vidomi yak podushkovi vulkani angl pillow volcanoes viyavleni i v okeani na osi Seredinno Atlantichnogo hrebta i na kontinentah u skladi pidnyatih tudi fragmentiv okeanichnoyi kori ofiolitiv Dvohsotmetrovoyi tovshini syagayut i shari podushok u skladi pidvodnih gir Krim togo podushkova lava vhodit do skladu nagromadzhen inshogo tipu Ce skupchennya podushok i yih fragmentiv yaki rozrostayutsya v storoni vid misc viverzhen ta speredu obrivayutsya krutim shilom Lava teche v verhnih sharah takih utvoren na perednomu krayi vona stikaye vniz i utvoryuye zvisayuchi podushki Shari zastigloyi lavi mozhut skladatisya z podushok i cilkom i chastkovo Shari z podushkovoyu okremistyu mozhut perehoditi v sucilni pokrivi ta peremezhovuvatisya z nimi a takozh z vidkladennyami gialoklastitu Yaksho podushki formuyutsya na krutomu shili voni mozhut vidrivatisya odna vid odnoyi skochuvatisya vniz obbivayuchi po dorozi kirku i skupchuvatisya tam uperemish z yiyi ulamkami Rujnuvannya Podushka sho lusnula ta vitekla lava Dno Tihogo okeanu v rajoni Galapagoskogo riftu Kulova lava dosit krihka oskilki pri rizkomu oholodzhenni v nij z yavlyayetsya bagato trishin She pri zastiganni yiyi kirka chastkovo rujnuyetsya vnaslidok chogo vinikayut vidkladennya gialoklastitu Podushki sho skotilisya zi shilu vulkana mozhut peretvoritisya na dribni ulamki velikoyu chastinoyu abo navit cilkom shari cih ulamkiv miscyami syagayut bagatometrovoyi tovshini Hocha podushki skladayutsya z koncentrichnih shariv rozkolyuyutsya voni zazvichaj ne na shari a na radialno spryamovani prizmi abo piramidki Ce poyasnyuyetsya radialnim napryamkom trishin sho vinikayut pri oholodzhenni Veliki ekzemplyari mozhut rozpadatisya na dovgi bagatogranni stovpchiki tovshinoyu poryadku 10 sm yaki tyagnutsya vid centru nazovni Ce vidbuvayetsya cherez povilne oholodzhennya yake daye pravilnij vizerunok trishin Ale poverhneva ta centralna zona podushok pri comu rozkolyuyutsya ne na pravilni stovpchiki a na shmatki nepravilnoyi formi abo koncentrichni shari Za koncentrichnimi trishinami inodi rozpadayutsya j inshi podushki v tomu chisli parapodushki Ce vidbuvayetsya cherez chislenni gazovi bulbashki zibrani v koncentrichni shari Ci shari i ye slabkimi miscyami Buvaye sho stinka she ne zastigloyi podushki lamayetsya zseredini lava prodavlyuye yiyi i vitikaye nazovni zalishayuchi porozhnyu kirku Yaksho take vidbuvayetsya z podushkoyu sho roztashovana na obrivi lava sho z neyi vitikaye mozhe utvoryuvati tonki zvisayuchi shnuri dovzhinoyu do kilkoh metriv Pri roztriskuvanni shojno zastigloyi velikoyi podushki mozhut utvoryuvatisya psevdopodushki div nizhche BudovaRozmir ta forma Rozmir tipovih podushok 0 5 1 m ale traplyayutsya ekzemplyari velichinoyu vid dekilkoh desyatkiv santimetriv do kilkoh metriv Tila bilshogo rozmiru megapodushki lezhat na mezhi mizh zvichajnimi podushkami ta sucilnimi pokrivami inodi megapodushkami nazivayut navit tila rozmirom 150 m i bilshe Nizhnyu chastinu diapazonu rozmiriv podushok zajmayut tila rozmirom 5 15 sm yaki chasto vidbrunkovuyutsya vid tipovih podushok i vidriznyayutsya vid nih gladkoyu poverhneyu Podushki mayut okruglu abo vityagnutu formu yih shirina nenabagato bilshe visoti a dovzhina mozhe buti istotno bilshe shirini Verhnij bik podushok opuklij a nizhnij vidobrazhaye formu nerivnostej dna u tomu chisli inshih podushok i buvaye riznim Opisuyuchi formu podushok yih porivnyuyut z hlibinami balonami matracami kulyami amebami ta plosko opuklimi linzami Na vidslonennyah nagromadzhen voni nagaduyut vlasne podushki Chim voni menshi tim blizhche yih forma do kuli Traplyayutsya promizhni varianti mizh podushkovoyu lavoyu lavovimi pokrivami ta lopatepodibnimi potokami ci formi utvoryuyut neperervnij ryad Podushka vihodit tim bilshoyu chim vishe v yazkist i za deyakimi danimi shvidkist vilivu lavi Ale pri zanadto velikih chi malih znachennyah cih parametriv podushki ne utvoryuyutsya vzagali Na yih morfologiyu vplivaye i pohil dna na krutih shilah zrostayuchi podushki vityaguyutsya vniz i rozgaluzhuyutsya Yih serednij rozmir tam menshe zvichajnogo oskilki voni chasto vidrivayutsya vid dzherela lavi i pripinyayut rist Dlya gorizontalnoyi poverhni harakterni bilsh okrugli ta veliki ekzemplyari Zazvichaj podushki z yednani bilsh mensh tovstimi peremichkami utvoryuyuchi lancyuzhki ta nagromadzhennya Poodinoki ekzemplyari ridkisni krim vipadkiv utvorennya na krutomu shili de voni mozhut vidrivatisya odin vid odnogo pid diyeyu sili tyazhinnya Novi podushki vidbrunkovuyutsya vid starih z usih bokiv navit zgori Chasto na poverhni podushok virostayut mini podushki virosti rozmirom 5 15 sm z gladkoyu poverhneyu Voni mozhut otochuvati podushku z bokiv abo navit vkrivati bilshu chastinu yiyi poverhni Relyef poverhni Podushka tipu zubna pasta angl toothpaste pillow Dobre vidno borozenki sho z yavilisya pri yiyi vidavlyuvanni z materinskoyi podushki Tihij okean okolici ostrova Amerikanske Samoa Podushka z riznospryamovanimi borozenkami Dno Tihogo okeanu v rajoni Podushka z vidrostkom Vidno poboroznenu ta miscyami obluplenu kirku podushki ta gladku poverhnyu vidrostka Tihij okean Galapagoskij rift Zazvichaj podushki vkriti chislennimi paralelnimi borozenkami Deyaki z nih tyagnutsya vzdovzh lancyuzhka podushok a deyaki vpoperek Inodi prisutni i ti j inshi vkrivayuchi podushku pryamokutnoyu sitkoyu Vidstan mizh susidnimi borozenkami zazvichaj stanovit 0 5 10 sm a yih glibina priblizno up yatero menshe Ci borozenki z yavlyayutsya z kilkoh prichin i silno vidriznyayutsya ne lishe napryamkom a j formoyu Borozenki vityagnuti uzdovzh lancyuzhka podushok prinajmni deyaki ce slidi vidavleni na dochirnij podushci nerivnostyami krayiv prolomu v materinskij Taki borozenki perpendikulyarni krayu cogo prolomu Krim togo pri narostanni novoyi poverhni na nij z yavlyayutsya i slidi paralelni yiyi krayu Voni vinikayut zokrema cherez nerivnomirnosti rostu Yaksho rist vidbuvayetsya po obidva boki trishini v kirci taki slidi roztashovani simetrichno po obidva yiyi boki Poverhnya bagatoyu nimi podushki nagaduye pralnu doshku Pri shvidkomu rozkritti trishini poryadku 5 sm s utvoryuyutsya perevazhno borozenki perpendikulyarni yiyi krayu a pri povilnomu poryadku 0 2 sm s paralelni Pri serednij shvidkosti z yavlyayutsya i ti j inshi Poverhnya malenkih 5 15 sm vidrostkiv podushok gladka Ce naslidok yih duzhe shvidkogo utvorennya vidrostok dosyagaye maksimalnogo rozmiru she do zastigannya kirki i yiyi roztyagnennya jde rivnomirno Mozhlivo deyakij vnesok u zgladzhuvannya poverhni vnosit i sila poverhnevogo natyagu rozplavu Bagatosharova kirka Inodi na zlami podushok vidno shmatki kirki zanureni vglib Voni paralelni poverhni podushki a zovnishnya kirka nad nimi zavzhdi poshkodzhena hocha prolom mozhe buti menshe zanurenogo fragmenta Takih shariv kirki roztashovanih odin pid odnim mozhe buti dekilka Zazvichaj yih ne bilshe 2 4 ale sposterigali i 13 Bagatosharovist ohoplyuye ne vsyu kirku a lishe okremi dilyanki Rozmir zanurenogo shmatka mozhe perevishuvati metr v podushkah rozmirom dekilka metriv Bagatosharovoyu mozhe buti navit duzhe tovsta kirka z tovshinoyu odnogo sharu 9 12 sm u takih vipadkah sposterigali do 5 shariv Cya osoblivist zazvichaj zustrichayetsya u velikih podushok Za deyakimi danimi vona bilsh harakterna dlya ekzemplyariv yaki utvorilisya na nevelikij glibini do 1 2 km hocha zustrichayetsya i na glibinah 2 5 3 km Doslidzhennya bagatosharovoyi kirki uskladnene tim sho zazvichaj yiyi sposterigayut lishe na okremih dvovimirnih zlamah Yiyi poyavu poyasnyuyut po riznomu ne viklyucheno sho v riznih vipadkah diyut rizni prichini Za odniyeyu z versij fragmenti kirki potraplyayut uglib podushki pri yiyi shlopuvanni yake yak vidomo zi sposterezhen mozhe vidbuvatisya kilka raziv Pri comu odin kraj kirki mozhe nasuvatisya na inshij Cya gipoteza poyasnyuye te sho bagatosharova kirka bilsh harakterna dlya lavi sho vililasya negliboko zgidno z rozrahunkami glibshe 1 2 km podushki ne povinni shlopuvatisya hocha cya velichina silno zalezhit vid vmistu v lavi rozchinenih gaziv Za inshoyu versiyeyu ci fragmenti utvoryuyutsya vzhe vseredini podushki a ne potraplyayut tudi z poverhni Koli zovnishnya kirka triskayetsya cherez natisk lavi vseredinu potraplyaye voda yaka oholodzhuye lavu i stvoryuye novu kirku Oskilki tak mozhe vidbuvatisya ne odin raz cya versiya tezh legko poyasnyuye velike chislo shariv Za tretoyu gipotezoyu v deyakih vipadkah prichinoyu bagatosharovosti mozhe buti bagatorazove spustoshennya podushki ta povtorne zapovnennya yiyi lavoyu Porozhnini Zlam podushki z porozhninami roztashovanimi stopkoyu Tihij okean rift blizko pidvodnogo vulkana Zazvichaj podushki sucilni ale neridko traplyayutsya j porozhnisti ekzemplyari Porozhnina mozhe buti zovsim malenkoyu todi vona lezhit u verhnij chastini podushki a mozhe i zajmati majzhe ves yiyi obsyag Tovshina stinok porozhnistih podushok najchastishe lezhit u mezhah 1 15 sm Dno porozhnin zazvichaj ploske inodi vono zim yate v skladki U podushci mozhe buti i kilka porozhnin rozdilenih gorizontalnimi peregorodkami Verhnij bik peregorodok na vidminu vid nizhnogo zazvichaj vkritij sklom U porozhninah traplyayutsya shnuri zastigloyi lavi sho vinikayut koli zi steli kapaye v yazkij rozplav U vikopnih podushkah porozhnini mozhut buti zapovneni riznimi mineralami Porozhnini v podushkah analogichni lavovim tunelyam yih zalishaye za soboyu lava sho stikaye pid diyeyu sili tyazhinnya v dochirnyu podushku koli pripliv lavi z materinskoyi vzhe vicherpavsya Dno porozhnini mozhe zatverditi she do togo yak z podushki viteche vsya lava Yaksho v porozhninu potraplyaye voda dno zastigaye tak shvidko sho jogo verhnya chastina staye sklyanoyu Pri nastupnomu padinni rivnya lavi znizu z yavlyayetsya nova porozhnina i proces povtoryuyetsya Tak mozhe z yavitisya cila stopka porozhnin Puhirci Zazvichaj podushki mistyat gazovi puhirci riznogo rozmiru ta formi v zalezhnosti vid umov utvorennya Obsyag zajmanij puhircyami silno vidriznyayetsya v zalezhnosti vid glibini viverzhennya tobto tisku pri zatverdinni ta skladu lavi inodi yih majzhe nemaye a inodi voni zajmayut desyatki vidsotkiv obsyagu Zazvichaj bulbashki zibrani v podushci koncentrichnimi sharami za yakimi podushka zgodom mozhe rozkolyuvatisya Yak i veliki porozhnini puhirci mozhut z chasom zapovnyuvatisya riznimi mineralami ta peretvoryuvatisya na migdalini Chasto v podushkah traplyayutsya bulbashki u viglyadi radialno vityagnutih palichok tovshinoyu do santimetra ta dovzhinoyu do 10 a inodi i do 15 sm Voni utvoryuyutsya v zovnishnomu shari tovshinoyu blizko 20 sm inodi pid vsiyeyu poverhneyu podushki inodi lishe v nizhnij chastini Vityaguvatisya bulbashki mozhut z dvoh prichin zavdyaki splivannyu pid diyeyu sili Arhimeda ta zavdyaki pidshtovhuvannyu frontom zatverdinnya U pershomu vipadku z yavlyayutsya veliki bulbashki v nizhnij chastini podushki vityagnuti znizu vgoru u drugomu menshi bulbashki z usih bokiv podushki vityagnuti zovni vseredinu Yaksho lava shvidko teche kriz podushku dovgi bulbashki formuvatisya ne mozhut i tomu yih nayavnist vkazuye na te sho lava zastigla na priblizno gorizontalnij miscevosti Kristalichna struktura Erodovana podushkova lava eocenovogo viku bilya Nova Zelandiya Vidna temna skluvata kirka Bili prosharki vapnyak Podushki vkriti sklyanoyu abo skluvatoyu kirkoyu a vseredini skladayutsya z kristalichnoyi porodi prichomu rozmir kristaliv do centru zbilshuyetsya Ce poyasnyuyetsya tim sho poverhnya shvidko ostigaye i kristali tam ne vstigayut virosti Tovshina kirki stanovit blizko 1 2 sm Vona maye temnij inodi chornij kolir Kirka najbilsh poshirenih bazaltovih podushok skladayetsya zi skla dvoh vidiv zovni vseredinu sideromelan zminyuyetsya tahilitom SkladPodushkova lava nabuvaye svoyeyi formi ne cherez osoblivij himichnij sklad a cherez osoblivi umovi viverzhennya ta zastigannya Tomu svoyeridnistyu skladu vona ne viriznyayetsya U pridatnih umovah podushki mozhut utvoryuvatisya z lavi riznogo skladu a v inshih umovah taka zh lava zastigaye v inshih formah Zazvichaj kulova lava maye osnovnij sklad bazaltovij ridshe andezitovij oskilki same ci porodi zazvichaj vivergayutsya na dni okeaniv V arheyi utvoryuvalisya i podushki z ultraosnovnih porid komatiyitiv nezvazhayuchi na te sho komatiyitova lava vinyatkovo tekucha Piznishe cya poroda majzhe ne vivergalasya oskilki yiyi temperatura plavlennya duzhe visoka a mantiya Zemli oholodzhuyetsya z chasom Na suhodoli zridka traplyayutsya podushki kislogo skladu dacitovi ta riolitovi Voni utvorilisya v davni chasi koli riven morya buv vishim i vono vkrivalo veliki ploshi kontinentiv Na suchasnomu morskomu dni taki podushki ne viyavleni ale inodi traplyayutsya kisli lavi zastigli sucilnoyu masoyu Sklad lavi istotno vplivaye na yiyi v yazkist i yak naslidok na formu ta rozmir podushok Pri kislomu skladi visokij v yazkosti lava shilna utvoryuvati bilsh okrugli podushki i voni mozhut dosyagati bilshogo rozmiru Duzhe kisla lava utvoryuye ne tipovi podushki a lopatepodibni tila rozmirom u desyatki metriv Promizhki mizh podushkami zazvichaj zapovneni gialoklastitom ulamkami sklyanoyi kirki sho vidlamuyutsya vid neyi pri rizkomu oholodzhenni lavi Tam mozhut buti nayavnimi v tomu chisli halcedon a takozh vapnyak argilit ta inshi osadovi porodi Trishini v drevnih podushkah chasto zapovneni vtorinnimi mineralami napriklad kalcitom hloritami prenitom ta pumpeliyitom Ce stosuyetsya i porozhnin sho utvorilisya pri vitikanni lavi a takozh gazovih bulbashok Zokrema tam traplyayutsya ceoliti ta opal RozpovsyudzhennyaPodushkova lava pidnyata v gori tektonichnimi procesami Verhni Alpi Franciya Podushkova lava sho z yavilasya pri pidlidnomu viverzhenni vulkana Ask ya Islandiya Vidslonennya podushkovoyi lavi vikom 2 7 mlrd rokiv neoarhej Zelenokam yanij poyas en Kanada Kulova lava utvoryuyetsya i v okeanah i v kontinentalnih vodojmah i navit na vershinah vulkaniv ukritih lodom napriklad 10 000 rokiv tomu taka lava formuvalasya na vershini gavajskogo vulkana Mauna Kea Vona mozhe z yavlyatisya ne lishe pri viverzhenni bezposeredno v vodu abo v tovshu donnih osadiv ale j pri stikanni lavi z berega Podushkova lava chasto traplyayetsya v pidvodnih vulkanichnih nasharuvannyah bud yakogo viku Yiyi utvorennya sposterigayut i pri suchasnih viverzhennyah Mabut ce najposhirenisha forma lavi na Zemli oskilki perevazhno same vona utvoryuyetsya v riftah seredinno okeanichnih hrebtiv i na pidvodnih vulkanah Zavdyaki tektonichnim procesam kulova lava sho z yavilasya v okeani mozhe opinitisya i na kontinentah u skladi ofiolitovih kompleksiv Pri pidvodnih viverzhennyah z yavlyayutsya ne lishe podushki a j sucilni pokrivi a takozh lopatepodibni potoki lavi Podushki perevazhayut u miscyah nizkointensivnih viverzhen zokrema na seredinno okeanichnih hrebtah z nevelikoyu shvidkistyu spredingu Napriklad na Seredinno Atlantichnomu hrebti v takomu viglyadi zastigaye praktichno vsya lava V zonah shvidkogo spredingu perevazhayut ne podushki a pokrivi sho poyasnyuyetsya velikoyu shvidkistyu viverzhennya U hrebtah sho shvidko rozsuvayutsya podushkovoyi lavi najbilshe ne po osi riftu a na viddali v kilka kilometriv mabut tomu sho vona utvoryuyetsya pri nizkointensivnih vilivah ostoron vid osnovnoyi zoni aktivnosti V Ukrayini potik kulovoyi lavi mozhna zokrema sposterigati v kar yeri poblizu s Petropavlivka Krim de vidkriti naplastuvannya magmatogennogo materialu Netipovi ta nespravzhni podushki Megapodushki Megapodushki angl megapillows ce podushki rozmirom u desyatki metriv perehidna forma mizh zvichajnimi podushkami ta sucilnimi masami lavi Voni harakterni dlya vnutrishnoyi chastini nagromadzhen podushkovoyi lavi podushkovih vulkaniv Jmovirno nimi i nadhodit lava yaka zhivit taki nagromadzhennya Chasto v megapodushkah sposterigayetsya prizmatichna abo stovpchasta okremist voni roztriskuyutsya na bagatogranni stovpchiki tovshinoyu poryadku 10 sm i bilshe sho spryamovani radialno vid centru Inodi v nazemnih vidslonennyah vidno dajki utvoreni v trishinah sho pidvodili do megapodushok lavu Parapodushki Parapodushki angl para pillows vidriznyayutsya vid zvichajnih podushok maloyu tovshinoyu vid kilkoh santimetriv Pri comu yih dovzhina mozhe perevishuvati 5 metriv Mabut voni ne nabirayut tovshinu cherez zanadto shvidkij ruh lavi sho mozhe buti naslidkom yiyi nizkij v yazkosti abo vilivu na krutomu shili Inshoyu prichinoyu mozhe buti raptove znizhennya shvidkosti nadhodzhennya lavi abo nespriyatliva shvidkist yiyi oholodzhennya Parapodushki mozhut utvoryuvatisya razom zi zvichajnimi podushkami i tezh inodi mistyat porozhnini Ye sposterezhennya procesu yih formuvannya zrobleni pid vodoyu poruch z vulkanom Kilauea Psevdopodushki Inodi zastigla lavova masa skladayetsya z okremih til sho rozdileni trishinami Voni nagaduyut podushki svoyeyu vikrivlenoyu poverhneyu roztriskuvannyam na radialno spryamovani prizmi a inodi j skluvatoyu poverhneyu Ale utvoryuyutsya voni ne tak yak podushki ce vidno z togo sho yih mezhi peretinayut shari lavi i otzhe z yavilisya pislya togo yak vona perestala tekti Voni vidomi yak psevdopodushki angl pseudo pillows Inodi z psevdopodushok skladayutsya spravzhni podushki Psevdopodushki z yavlyayutsya pri roztriskuvanni majzhe zastigloyi lavi i proniknenni v trishini vodi Vona shvidko oholodzhuye poverhnyu blokiv lavi majbutnih psevdopodushok sho prizvodit do roztriskuvannya yih na prizmi a inodi j do poyavi na yih poverhni skla Lopatepodibna lava Podushkovu lavu nevazhko splutati i z lopatepodibnoyu lavoyu angl lobate lava lavoyu zastigloyu u viglyadi amebopodibnih potokiv rozplastanih po dnu bilsh ploskih nizh podushki Chitkoyi mezhi mizh cimi tipami lavi nema Golovna vidminnist lopatepodibnoyi lavi vidsutnist na poverhni borozenok vona abo gladka abo vkrita sitkoyu trishin sho z yavilisya pri zastiganni Za vnutrishnoyu strukturoyu lopati duzhe shozhi na podushki ale chastishe buvayut porozhnimi Jmovirno voni rostut zavdyaki rivnomirnomu roztyaguvannyu obolonki vstigayut virosti she do yiyi zatverdinnya sho ye naslidkom velikoyi shvidkosti napovnennya Shob vidrizniti vikopnu podushkovu lavu vid lopatepodibnoyi treba shob yiyi kirka dobre zbereglasya i shob yiyi bulo dobre vidno sho buvaye daleko ne zavzhdi Pahoehoe Vikopni podushkovi lavi mozhut buti duzhe shozhimi j na lavi tipu pahoehoe zastigli na suhodoli potoki z harakternimi hvilyami skladkami ta zduttyami Zokrema i ti j inshi chasto mistyat porozhnini ta koncentrichni shari bulbashok u verhnij chastini Golovna vidminnist podushkovoyi lavi nayavnist mizh podushkami gialoklastitu masi ulamkiv yih sklyanoyi kirki Krim togo u neyi menshe peremichok mizh okremimi tilami ta bilshe ob yem promizhkiv mizh nimi Podushki bilsh okrugli nizh potoki pahoehoe cherez diyu sili Arhimeda sho kompensuye silu tyazhinnya a yih kirka bilsh tovsta cherez shvidke oholodzhennya ta mistit menshe gazovih bulbashok cherez tisk vodi Rozkolyuyetsya podushkova lava na vidminu vid lavi pahoehoe perevazhno radialnimi trishinami DoslidzhennyaHocha podushkovoyi lavi na Zemli duzhe bagato yiyi vivchennya dovgo jshlo duzhe povilno oskilki vona utvoryuyetsya i zdebilshogo znahoditsya pid vodoyu Problemoyu bulo navit viznachennya formi podushok ta harakteru yih z yednannya oskilki yih sposterigali perevazhno na dvovimirnih vidslonennyah nagromadzhen Vpershe na podushkovu lavu zvernuli uvagu she v XIX stolitti 1897 roku z yavilasya gipoteza pro yiyi pidvodne pohodzhennya 1909 roku vona bula pidtverdzhena sposterezhennyami za lavoyu sho stikaye v okean z vulkana Samoa i do 1914 roku stala nadijno vstanovlenoyu V 1960 h rokah bulo viyavleno sho cya lava vkrivaye veliku chastinu dna okeaniv V 1970 h rokah v vodah Gavajskih ostroviv kudi stikaye lava vulkana Kilauea formuvannya podushok vpershe bulo znyate na plivku ta detalno doslidzhene nircyami Formuvannya podushkovoyi lavi mozhna modelyuvati v laboratornih umovah Polietilenglikol vilitij u holodnij rozchin saharozi nabuvaye takih zhe form yak zastigla pid vodoyu lava Zalezhno vid shvidkosti vilivu ta pohilu dna ce mozhut buti podushki abo pokrivi riznih vidiv Take modelyuvannya daye mozhlivist z yasuvati v yakih umovah z yavlyayutsya rizni tipi zastigloyi lavi Doslidzhennya podushkovih lav mozhe dati chimalo informaciyi pro geologichnu istoriyu miscevosti voni sluzhat oznakoyu togo sho pid chas yih utvorennya tam bula vodojma hocha yih ne zavzhdi vdayetsya vidrizniti vid lav tipu pahoehoe yaki utvoryuyutsya na sushi forma podushok ta porozhnin u nih daye mozhlivist viznachiti chi ne piddavavsya shar sho yih mistit nahilu yih opukli storoni vkazuyut napryam vgoru pid chas yih formuvannya hocha na krutih shilah podushki mozhut vidrivatisya odna vid odnoyi ta nagromadzhuvatisya bezladno krim togo voni mozhut buti deformovani tektonichnimi procesami bagatosharovist kirki vkazuye na te sho podushka utvorilasya na nevelikij glibini do 1 2 km hocha inodi traplyayutsya i glibokovodni lavi z ciyeyu oznakoyu i milkovodni bez neyi nayavnist u podushci dovgih vityagnutih puhirciv govorit pro yiyi formuvannya na neglibokij priblizno gorizontalnij poverhni pri velikomu pohili lava rujnuye yih svoyim shvidkim ruhom yak i inshi zastigli lavi podushki stanovlyat interes dlya Voni mayut visokostabilnu zalishkovu namagnichenist yaka pokazuye napryamok magnitnogo polya Zemli v moment zatverdinnya hocha napryamok namagnichenosti mozhe z riznih prichin pomitno variyuvati mizh riznimi zrazkami z odnogo misceznahodzhennya Jmovirno podushkova lava vidigraye providnu rol u poyavi Dlya kalij argonovogo datuvannya podushki ta inshi pidvodni lavi pidhodyat nabagato girshe nazemnih Po pershe cherez skluvatu kirku ta velikij zovnishnij tisk z nih pri zastiganni ne povnistyu vidalyayetsya argon tobto ne vidbuvayetsya obnulennya radioizotopnogo godinnika sho robit vimiryanij vik zavishenim Cej efekt tim silnishij chim bilsha glibina viverzhennya i chim mensha vidstan vid kirki podushki Po druge cherez vzayemodiyu z morskoyu vodoyu v nih zbilshuyetsya vmist kaliyu sho zanizhuye vimiryanij vik Tomu vik okeanichnih lav dovoditsya viznachati inshimi metodami paleontologichnim za suputnimi osadovimi porodami ta magnitostratigrafichnim PrimitkiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Lava podushechnaya Geologicheskij slovar v 2 h tomah K N Paffengolc i dr izdanie 2 ispr M Nedra 1978 T 1 S 383 Sharovaya lava stattya z Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi Pillou lava stattya z Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi What are the different types of basaltic lava flows and how do they form Volcano World angl Oregon State University originalu za 29 zhovtnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 Susan Schnur 9 bereznya 2012 Pillow Lavas Walvis Ridge MV1203 Expedition Weekly Report 2 angl EarthRef org Arhiv originalu za 7 chervnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 angl Pacific Marine Environmental Laboratory National Oceanic and Atmospheric Administration Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 Tevelev A V Lekciya 14 Stroenie vulkanicheskih kompleksov PDF Strukturnaya geologiya i syomka Geologicheskij fakultet MGU PDF originalu za 20 zhovtnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 Morton R PDF Home Page Ron Morton angl The University of Minnesota Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 Sigurdsson H The History of Volcanology Encyclopedia of Volcanoes Editor in chief Haraldur Sigurdsson Academic Press 1999 P 15 37 ISBN 9780080547985 Walker G P L Morphometric study of pillow size spectrum among pillow lavas Bulletin of Volcanology 1992 T 54 6 S 459 474 Bibcode 1992BVol 54 459W DOI 10 1007 BF00301392 Moore J G Mechanism of Formation of Pillow Lava American Scientist 1975 T 63 3 S 269 277 Bibcode 1975AmSci 63 269M Batiza R White J D L Submarine Lavas and Hyaloclastite Encyclopedia of Volcanoes Editor in chief Haraldur Sigurdsson Academic Press 1999 P 361 381 ISBN 9780080547985 Schmidt R Schmincke H U Seamounts and Island Building Encyclopedia of Volcanoes Editor in chief Haraldur Sigurdsson Academic Press 1999 P 383 402 ISBN 9780080547985 Belousov V V Strukturnaya geologiya 3 M Izd vo Mosk un ta 1986 S 14 16 Kennish M J Lutz R A Morphology and distribution of lava flows on mid ocean ridges a review Earth Science Reviews 1998 T 43 3 4 S 63 90 Bibcode 1998ESRv 43 63K DOI 10 1016 S0012 8252 98 00006 3 Kawachi Y Pringle I J Multiple rind structure in pillow lava as an indicator of shallow water Bulletin of Volcanology 1988 T 50 3 S 161 168 DOI 10 1007 BF01079680 Volcano Hazards Program Photo Glossary United States Geological Survey 29 grudnya 2009 Arhiv originalu za 6 chervnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 Furnes H Fridleifsson I B Relationship between the chemistry and axial dimensions of some shallow water pillow lavas of alkaline olivine basalt and olivine tholeiitic composition Bulletin Volcanologique 1978 T 41 2 S 136 146 Bibcode 1978BVol 41 136F DOI 10 1007 BF02597027 Shaker Ardakani A R Arvin M Oberhansli R Mocek B Moeinzadeh S H Morphology and Petrogenesis of Pillow Lavas from the Ganj Ophiolitic Complex Southeastern Kerman Iran Journal of Sciences University of Tehran 2009 T 20 2 S 139 151 ISSN 1016 1104 z dzherela 20 zhovtnya 2014 Procitovano 2014 10 20 Snyder G L Fraser G D Pillowed Lavas I Intrusive Layered Lava Pods and Pillowed Lavas Unalaska Island Alaska Washington US Government Printing Office 1963 Vol 454 B P B1 B23 Geological Survey Professional Paper ISBN 9781288964819 Mills A A Pillow lavas and the Leidenfrost effect Journal of the Geological Society of London 1984 T 141 1 S 183 186 DOI 10 1144 gsjgs 141 1 0183 Taziev G 1 Pod red d ra geol min nauk M G Leonova M Mir 1987 S 73 74 z dzherela 22 lipnya 2014 Pecherskij D M Podushechnaya lava 2 z dzherela 20 zhovtnya 2014 Hamilton W Hayes P T Type Section of the Beacon Sandstone of Antarctica Washington United States Government printing Office 1963 P C37 C38 U S Geological Survey professional paper 456 A Rubin K H Soule S A Chadwick Jr W W Fornari D J Clague D A Embley R W Baker E T Perfit M R Caress D W Dziak R P Volcanic eruptions in the deep sea Oceanography 2012 T 25 1 S 142 157 DOI 10 5670 oceanog 2012 12 z dzherela 20 zhovtnya 2014 Procitovano 2014 10 20 Wells G Bryan W B Pearce T H Comparative Morphology of Ancient and Modern Pillow Lavas The Journal of Geology 1979 T 87 4 S 427 440 Keith T E C Staples L W Zeolites in Eocene basaltic pillow lavas of the Siletz River Volcanics Central Coast Range Oregon Clays amp Clay Minerals 1985 T 33 2 S 135 144 Bibcode 1985CCM 33 135K DOI 10 1346 CCMN 1985 0330208 z dzherela 20 zhovtnya 2014 Procitovano 2014 10 20 McCallien W J Some Turkish Pillow Lavas Turkiye jeoloji kurumu bulteni 1950 T 2 2 S 1 15 z dzherela 20 zhovtnya 2014 Procitovano 2014 10 20 Helgason J van Wagoner N A Ryall P J C A study of the palaeomagnetism of subglacial basalts SW Iceland a comparison with oceanic crust Geophysical Journal International 1990 T 103 1 S 13 24 Bibcode 1990GeoJI 103 13H DOI 10 1111 j 1365 246X 1990 tb01748 x Pecherskij D M Kristallizaciya 3 z dzherela 20 zhovtnya 2014 Snyder G L Fraser G D Pillowed Lavas II A Review of Selected Recent Literature Washington US Government Printing Office 1963 Vol 454 C P C1 C7 Geological Survey Professional Paper ISBN 9781288964819 Siim Sepp 26 kvitnya 2012 angl sandatlas org Arhiv originalu za 14 travnya 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2014 fotogalereya podushkovih lav v ofiolitah Kipra Bartrum J A Pillow Lavas and Columnar Fan Structures at Muriwai Auckland New Zealand The Journal of Geology 1930 T 38 5 S 447 455 Bibcode 1930JG 38 447B DOI 10 1086 623740 Forbes A E S Blake S McGarvie D W Tuffen H Pseudopillow fracture systems in lavas Insights into cooling mechanisms and environments from lava flow fractures Journal of Volcanology and Geothermal Research 2012 T 245 246 S 68 80 Bibcode 2012JVGR 245 68F DOI 10 1016 j jvolgeores 2012 07 007 Mee K Tuffen H Gilbert J S Snow contact volcanic facies and their use in determining past eruptive environments at Nevados de Chillan volcano Chile Bulletin of Volcanology 2006 T 68 4 S 363 376 Bibcode 2006BVol 68 363M DOI 10 1007 s00445 005 0017 6 Anderson T Volcanic Craters and Explosions The Geographical Journal 1912 T 39 2 S 123 129 Cole G A J Rocks and Their Origins Cambridge University Press 2011 reprint of second 1922 edition P 116 118 ISBN 978 1 107 40192 1 Tepley L Moore J G 1974 Fire under the sea the origin of pillow lava 16 mm motion picture na YouTube Borradaile G J Poulsen K H Tectonic deformation of pillow lava Tectonophysics 1981 T 79 1 2 S T17 T26 Bibcode 1981Tectp 79T 17B DOI 10 1016 0040 1951 81 90229 8 Kennett Dzh P 4 Drejf kontinentov i spreding okeanskogo dna vvedenie v tektoniku plit Morskaya geologiya M Mir 1987 T 1 S 121 Arhivovano z dzherela 7 chervnya 2014 Kennett Dzh P 3 Okeanskaya stratigrafiya korrelyaciya i geohronologiya Morskaya geologiya M Mir 1987 T 1 S 75 76 Arhivovano z dzherela 7 chervnya 2014 Dalrymple G B Moore J G Argon 40 Excess in Submarine Pillow Basalts from Kilauea Volcano Hawaii Science 1968 T 161 3846 S 1132 1135 Bibcode 1968Sci 161 1132D DOI 10 1126 science 161 3846 1132 PMID 17812284 LiteraturaBatiza R White J D L Submarine Lavas and Hyaloclastite Encyclopedia of Volcanoes Editor in chief Haraldur Sigurdsson Academic Press 1999 P 361 381 ISBN 9780080547985 Walker G P L Morphometric study of pillow size spectrum among pillow lavas Bulletin of Volcanology 1992 T 54 6 S 459 474 Bibcode 1992BVol 54 459W DOI 10 1007 BF00301392 Moore J G Mechanism of Formation of Pillow Lava American Scientist 1975 T 63 3 S 269 277 Bibcode 1975AmSci 63 269M Snyder G L Fraser G D Pillowed Lavas II A Review of Selected Recent Literature Washington US Government Printing Office 1963 Vol 454 C P C1 C7 Geological Survey Professional Paper ISBN 9781288964819 Kawachi Y Pringle I J Multiple rind structure in pillow lava as an indicator of shallow water Bulletin of Volcanology 1988 T 50 3 S 161 168 DOI 10 1007 BF01079680 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kulova lava Tevelev A V Lekciya 14 Stroenie vulkanicheskih kompleksov PDF Strukturnaya geologiya i syomka Geologicheskij fakultet MGU PDF originalu za 20 zhovtnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 Andrew Alden Pillow Lava Pictures angl geology about com Arhiv originalu za 7 chervnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 Susan Schnur 9 bereznya 2012 Pillow Lavas Walvis Ridge MV1203 Expedition Weekly Report 2 angl EarthRef org Arhiv originalu za 7 chervnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 Siim Sepp 26 kvitnya 2012 angl sandatlas org Arhiv originalu za 14 travnya 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2014 fotogalereya podushkovih lav v ofiolitah Kipra angl Pacific Marine Environmental Laboratory National Oceanic and Atmospheric Administration Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 The formation of pillow lava video angl National Oceanic and Atmospheric Administration originalu za 1 listopada 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 Utvorennya podushkovoyi lavi viverzhennya vulkana Kilauea Gavayi na YouTube Podushkova lava na dni okeanu na YouTube

Дата публікації:
Топ