Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Л-4 («Гарібальдієць») — радянський дизель-електричний мінно-торпедний підводний човен часів Другої світової війни, четвертий корабель серії II типу «Ленінець» і головний корабель типу з тих, що будувалися на заводі № 198 в Миколаєві.
| Л-4 («Гарібальдієць») | ||
|---|---|---|
| Л-4 «Гарибальдиец» | ||
 | ||
| Під прапором |  Військово-морський флот СРСР | |
| Спуск на воду | 31 серпня 1931 | |
| Виведений зі складу флоту | 2 листопада 1954 | |
| Проєкт | ||
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 12,5 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8,22 вузлів | |
| Гранична глибина занурення | 90 метрів | |
| Екіпаж | 55 чоловік | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 78,5 метрів | |
| Ширина корпусу найб. | 7,2 метрів | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,2 метра | |
| Водотоннажність надводна | 1038,3 тонн | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 100-мм гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння | 6 носових 533-мм торпедних аппарата (10 торпед) | |
Будівництво
Човен закладений 15 березня 1930 на заводі № 198 (імені Марті) в Миколаєві під будівельним номером 201/31 та найменуванням «Гарібальдієць». 31 серпня 1931 року підводний човен спущений на воду. Попри те, що в ході випробувань «ленінців» були виявлені деякі серйозні недоліки, особливо нарікання моряків викликали низька якість акумуляторних батарей і погана система вентиляції, за вказівкою керівництва УВМС підводні човни другої серії все ж були прийняті від промисловості.
Служба
8 жовтня 1933 року «Л-4» вступив в дію і 14 жовтня увійшов до складу Морських сил Чорного моря. Першим командиром корабля бувпризначений Болтунов Павло Іванович. 15 вересня 1934 року підводний човен одержав позначення «Л-4», але стара назва тривало вживатися як в офіційних документах, так і в повсякденному житті.
28 серпня 1934 року на «Гарібальдійці» сталася аварія, що призвела до людських жертв. Субмарина йшла під водою, коли через неправильну систему вентиляції акумуляторних ям у другому відсіку стався вибух гримучого газу. П'ятеро людей при цьому загинули, ще одинадцять отримали поранення. У момент аварії на «Л-4» знаходилося 78 чоловік, і тільки вмілі дії командира корабля запобігли серйозніші наслідки. Моряки, що загинули були поховані в братській могилі на кладовищі Комунарів у Севастополі.
22 червня 1941 року «Гарібальдієць» зустрів під командуванням капітан-лейтенанта (згодом капітана 3, 2 рангу) Полякова Євгенія Петровича у складі 1-го дивізіону 1-ї бригади ПЧ ЧФ, перебуваючи на середньому ремонті на заводі № 201 у Севастополі. Спішно закінчивши ремонт і пройшовши прискорений курс бойової підготовки у серпні 1941 року «Л-4» приступив до виконання мінних постановок.
Усього в 1941 році «Л-4» сім разів виходив на мінні постановки, виставивши в районі Мангалії, на схід від мису Олінька і на підходах до Варни в цілому 140 мін, на яких 15 вересня 1941 року підірвався і загинув болгарський пароплав «Шипка», (за деякими даними жертвою мін «Л-4» 11 жовтня 1941 року стало допоміжне судно «FR-12»). За час цих походів «Л-4» виходив в торпедну атаку тільки один раз. 5 жовтня 1941 року у Мангалії дві торпеди з «Гарібальдійця» пройшли повз румунського есмінця.
12 грудня 1941 року перебуваючи на позиції в районі Варни «Л-4» підірвався на міні і отримав пошкодження корпусу та механізмів, але залишався в зазначеному районі до кінця призначеного терміну. З приходом на базу підводний човен став на ремонт, який тривав 4 місяці.
У травні 1942 року «Л-4» залучають до постачання Севастополя. Усього «Гарібальдієць» здійснив 7 проривів до обложеного міста, доставивши його захисникам 160 тонн боєприпасів, 290 тонн продовольства, 27 тонн бензину. Човен доставив до міста 7 осіб, евакуювавши на Кавказ 243 людини. Під час одного з походів від іскри, стоячого поруч катера, біля борту «Л-4» запалилися пари бензину. Пожежу було швидко погашено без жертв серед особового складу і матеріальної шкоди.
У серпні—вересні 1942 року «Л-4» знову долучають до мінних постановок. Човен успішно впорався із завданням, виставивши біля узбережжя Криму 40 мін. 23 жовтня 1942 року «Л-4» нагороджений орденом Червоного Прапора, ставши першим Червонопрапорним підводним човном Чорноморського флоту.
У грудні 1942 — березні 1943 року «Л-4» здійснив три виходи на позицію, що не принесли результатів. У травневому 1943 року поході човен мав бойове зіткнення з противником, 22 травня біля південного берегу Криму безрезультатно атакувавши трьома торпедами ворожий конвой. На наступний день «Л-4», не маючи можливості зайняти позицію для торпедної атаки, сплив і вступив в артилерійський бій з двома самохідними баржами противника, влучивши в одну з них 100-мм снарядом (за одними даними це «F-329», за іншими — «MFP-239»).
У наступному бойовому поході, виставивши 18 липня 1943 року 20 мін біля Євпаторії, човен прибув у заданий район, 22 липня артилерійським вогнем потопив турецькі парусно-моторні шхуни «Hudayi Bahri» і «Tayyari», а наступного дня шхуну «Gurpinar» (за іншими даними атаки відбулися 23 та 24 липня відповідно). Більше в 1943 році «Л-4» в море не виходив і тільки з початком відвоювання Криму «Гарібальдієць» вийшов на позицію із завданням порушення комунікацій противника на лінії Севастополь — Констанца. Провівши три торпедних атаки «Л-4» 11 травня 1944 року досяг влучення однієї торпеди (з чотирьохторпедного залпу) в транспорт «Фрідерікса» зі складу конвою, який ішов до Севастополя. Вибух торпеди припав на машинне відділення судна, повністю знищивши машину. Екскорт скинув на «Л-4» 67 глибинних бомб, які не завдали підводному човну ніякої шкоди, а транспорт, який повністю позбувся ходу, німцям довелося буксирувати назад у Констанцу. Торпедування «Фрідерікса» завдало відчутного удару по евакуації противника з Криму, так як судно могло прийняти на борт до 10 000 чоловік.
15 травня 1944 року «Л-4» благополучно завершив свій останній бойовий похід повернувшись на базу. У вересні 1944 року бойові дії на Чорному морі закінчилися. Командира «Л-4» капітана 2 рангу Полякова в середині червня 1944 року призначили командиром дивізіону підводних човнів, а на його місце 15 вересня 1944 року прийшов капітан-лейтенант (згодом капітан 3 рангу) Горбатський Степан Петрович. Один з членів екіпажу «Л-4» боцман удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
16 червня 1949 року човен отримав позначення «Б-34». 2 листопада 1954 року був виведений з бойового складу для використання в навчальних цілях і переданий Севастопольському вищому військово-морському інженерному училищу.
17 лютого 1956 року підводний човен роззброєний і незабаром порізаний на метал на базі «Головвторчормету» в Севастополі.
Див. також
Джерела
- flot.sevastopol.info [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
L 4 Garibaldiyec radyanskij dizel elektrichnij minno torpednij pidvodnij choven chasiv Drugoyi svitovoyi vijni chetvertij korabel seriyi II tipu Leninec i golovnij korabel tipu z tih sho buduvalisya na zavodi 198 v Mikolayevi L 4 Garibaldiyec L 4 Garibaldiec Pid praporom Vijskovo morskij flot SRSR Spusk na vodu 31 serpnya 1931 Vivedenij zi skladu flotu 2 listopada 1954 Proyekt Osnovni harakteristiki Shvidkist nadvodna 12 5 vuzliv Shvidkist pidvodna 8 22 vuzliv Granichna glibina zanurennya 90 metriv Ekipazh 55 cholovik Rozmiri Dovzhina najbilsha po KVL 78 5 metriv Shirina korpusu najb 7 2 metriv Serednya osadka po KVL 4 2 metra Vodotonnazhnist nadvodna 1038 3 tonn Ozbroyennya Artileriya 1 100 mm garmata Torpedno minne ozbroyennya 6 nosovih 533 mm torpednih apparata 10 torped Zmist 1 Budivnictvo 2 Sluzhba 3 Div takozh 4 DzherelaBudivnictvored Choven zakladenij 15 bereznya 1930 na zavodi 198 imeni Marti v Mikolayevi pid budivelnim nomerom 201 31 ta najmenuvannyam Garibaldiyec 31 serpnya 1931 roku pidvodnij choven spushenij na vodu Popri te sho v hodi viprobuvan leninciv buli viyavleni deyaki serjozni nedoliki osoblivo narikannya moryakiv viklikali nizka yakist akumulyatornih batarej i pogana sistema ventilyaciyi za vkazivkoyu kerivnictva UVMS pidvodni chovni drugoyi seriyi vse zh buli prijnyati vid promislovosti Sluzhbared 8 zhovtnya 1933 roku L 4 vstupiv v diyu i 14 zhovtnya uvijshov do skladu Morskih sil Chornogo morya Pershim komandirom korablya buvpriznachenij Boltunov Pavlo Ivanovich 15 veresnya 1934 roku pidvodnij choven oderzhav poznachennya L 4 ale stara nazva trivalo vzhivatisya yak v oficijnih dokumentah tak i v povsyakdennomu zhitti nbsp Bratska mogila moryakiv PCh Metalist ta PCh L 4 28 serpnya 1934 roku na Garibaldijci stalasya avariya sho prizvela do lyudskih zhertv Submarina jshla pid vodoyu koli cherez nepravilnu sistemu ventilyaciyi akumulyatornih yam u drugomu vidsiku stavsya vibuh grimuchogo gazu P yatero lyudej pri comu zaginuli she odinadcyat otrimali poranennya U moment avariyi na L 4 znahodilosya 78 cholovik i tilki vmili diyi komandira korablya zapobigli serjoznishi naslidki Moryaki sho zaginuli buli pohovani v bratskij mogili na kladovishi Komunariv u Sevastopoli 22 chervnya 1941 roku Garibaldiyec zustriv pid komanduvannyam kapitan lejtenanta zgodom kapitana 3 2 rangu Polyakova Yevgeniya Petrovicha u skladi 1 go divizionu 1 yi brigadi PCh ChF perebuvayuchi na serednomu remonti na zavodi 201 u Sevastopoli Spishno zakinchivshi remont i projshovshi priskorenij kurs bojovoyi pidgotovki u serpni 1941 roku L 4 pristupiv do vikonannya minnih postanovok Usogo v 1941 roci L 4 sim raziv vihodiv na minni postanovki vistavivshi v rajoni Mangaliyi na shid vid misu Olinka i na pidhodah do Varni v cilomu 140 min na yakih 15 veresnya 1941 roku pidirvavsya i zaginuv bolgarskij paroplav Shipka za deyakimi danimi zhertvoyu min L 4 11 zhovtnya 1941 roku stalo dopomizhne sudno FR 12 Za chas cih pohodiv L 4 vihodiv v torpednu ataku tilki odin raz 5 zhovtnya 1941 roku u Mangaliyi dvi torpedi z Garibaldijcya projshli povz rumunskogo esmincya 12 grudnya 1941 roku perebuvayuchi na poziciyi v rajoni Varni L 4 pidirvavsya na mini i otrimav poshkodzhennya korpusu ta mehanizmiv ale zalishavsya v zaznachenomu rajoni do kincya priznachenogo terminu Z prihodom na bazu pidvodnij choven stav na remont yakij trivav 4 misyaci U travni 1942 roku L 4 zaluchayut do postachannya Sevastopolya Usogo Garibaldiyec zdijsniv 7 proriviv do oblozhenogo mista dostavivshi jogo zahisnikam 160 tonn boyepripasiv 290 tonn prodovolstva 27 tonn benzinu Choven dostaviv do mista 7 osib evakuyuvavshi na Kavkaz 243 lyudini Pid chas odnogo z pohodiv vid iskri stoyachogo poruch katera bilya bortu L 4 zapalilisya pari benzinu Pozhezhu bulo shvidko pogasheno bez zhertv sered osobovogo skladu i materialnoyi shkodi U serpni veresni 1942 roku L 4 znovu doluchayut do minnih postanovok Choven uspishno vporavsya iz zavdannyam vistavivshi bilya uzberezhzhya Krimu 40 min 23 zhovtnya 1942 roku L 4 nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora stavshi pershim Chervonoprapornim pidvodnim chovnom Chornomorskogo flotu U grudni 1942 berezni 1943 roku L 4 zdijsniv tri vihodi na poziciyu sho ne prinesli rezultativ U travnevomu 1943 roku pohodi choven mav bojove zitknennya z protivnikom 22 travnya bilya pivdennogo beregu Krimu bezrezultatno atakuvavshi troma torpedami vorozhij konvoj Na nastupnij den L 4 ne mayuchi mozhlivosti zajnyati poziciyu dlya torpednoyi ataki spliv i vstupiv v artilerijskij bij z dvoma samohidnimi barzhami protivnika vluchivshi v odnu z nih 100 mm snaryadom za odnimi danimi ce F 329 za inshimi MFP 239 U nastupnomu bojovomu pohodi vistavivshi 18 lipnya 1943 roku 20 min bilya Yevpatoriyi choven pribuv u zadanij rajon 22 lipnya artilerijskim vognem potopiv turecki parusno motorni shhuni Hudayi Bahri i Tayyari a nastupnogo dnya shhunu Gurpinar za inshimi danimi ataki vidbulisya 23 ta 24 lipnya vidpovidno Bilshe v 1943 roci L 4 v more ne vihodiv i tilki z pochatkom vidvoyuvannya Krimu Garibaldiyec vijshov na poziciyu iz zavdannyam porushennya komunikacij protivnika na liniyi Sevastopol Konstanca Provivshi tri torpednih ataki L 4 11 travnya 1944 roku dosyag vluchennya odniyeyi torpedi z chotirohtorpednogo zalpu v transport Frideriksa zi skladu konvoyu yakij ishov do Sevastopolya Vibuh torpedi pripav na mashinne viddilennya sudna povnistyu znishivshi mashinu Ekskort skinuv na L 4 67 glibinnih bomb yaki ne zavdali pidvodnomu chovnu niyakoyi shkodi a transport yakij povnistyu pozbuvsya hodu nimcyam dovelosya buksiruvati nazad u Konstancu Torpeduvannya Frideriksa zavdalo vidchutnogo udaru po evakuaciyi protivnika z Krimu tak yak sudno moglo prijnyati na bort do 10 000 cholovik 15 travnya 1944 roku L 4 blagopoluchno zavershiv svij ostannij bojovij pohid povernuvshis na bazu U veresni 1944 roku bojovi diyi na Chornomu mori zakinchilisya Komandira L 4 kapitana 2 rangu Polyakova v seredini chervnya 1944 roku priznachili komandirom divizionu pidvodnih chovniv a na jogo misce 15 veresnya 1944 roku prijshov kapitan lejtenant zgodom kapitan 3 rangu Gorbatskij Stepan Petrovich Odin z chleniv ekipazhu L 4 bocman Petrov Ivan Stepanovich udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 16 chervnya 1949 roku choven otrimav poznachennya B 34 2 listopada 1954 roku buv vivedenij z bojovogo skladu dlya vikoristannya v navchalnih cilyah i peredanij Sevastopolskomu vishomu vijskovo morskomu inzhenernomu uchilishu 17 lyutogo 1956 roku pidvodnij choven rozzbroyenij i nezabarom porizanij na metal na bazi Golovvtorchormetu v Sevastopoli Div takozhred U 47 1938 U A 1938 HMS Swordfish 61S Doris Q135 Dzherelared flot sevastopol info Arhivovano 3 listopada 2012 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title L 4 Garibaldiyec amp oldid 35291949