Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Іванович Кирпи́чников (1845—1903) — російський історик літератури та релігії, філолог, краєзнавець, культуролог 1845–1903. Член-кореспондент Академії наук (1894).
| Кирпичников Олександр Іванович | |
|---|---|
| рос. Александр Иванович Кирпичников | |
 | |
| Народився | 30 серпня 1845[1] Мценськ, Орловська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 13 травня 1903[1] (57 років) Москва, Російська імперія[1] |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | літературознавець, історик літератури |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] |
| Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Членство | Петербурзька академія наук |
 Кирпичников Олександр Іванович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 18 серпня 1845 у Мценську Орловської губернії у родині купця.
У 1860-х отримав середню освіту у 1-й Московській гімназії, вищу — на історико-філологічному факультеті Московського університету. Найбільший вплив на формування поглядів історика мав видатний історик літератури Ф. І. Буслаєв. У подальші роки великий вплив на погляди науковця мав видатний історик мистецтва Н. П. Кондаков.
У другій половині 1860-х — на початку 1870-х розпочав педагогічну кар'єру як викладач гімназій у Москві, видав низку довідкових та навчальних філологічних видань. У 1871–1873 працював в архівах, бібліотеках та музеях Західної Європи. У 1873 захистив магістерську дисертацію у Московському університеті, а у 1879 — докторську у Санкт-Петербурзькому університеті.
Протягом 1879–1885 р. викладав на посаді екстраординарного професора у Харківському університеті. Був головним ініціатором заснування Історико-філологічного товариства при Харківському університеті. У 1886–1898 викладав на посаді ординарного професора кафедри історії західноєвропейських літератур Імператорського Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). В Одесі історик найбільш активно діяв у Слов'янському благочинному товаристві Кирила та Мефодія та Історико-філологічному товаристві при Імператорського Новоросійському університеті (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).
У 1894 був обраний членом-кореспондентом Російської Акакдемії наук по відділенню російської мови та словесності. У 1899–1903 викладав у Московському університеті. Виконував обов'язки декана історико-філологічного факультету.
Педагогічні здібності О. Кирпичникова отримали виключно одностайну високу оцінку з боку сучасників. Всі, хто слухав лекції професора у трьох університетах, або відвідував його семінари, відзначали, що він мав талант примушувати слухачів аналізувати. Йому вдалося виховати цілу плеяду учнів, які стали професорами у різних університетах: С. Соловйова, , Є. Рєдіна, М. Сумцова, М. Попруженка, О. Деревицького. Приділяв велику увагу теоретичним аспектам педагогіки, висловивши своє кредо у численних статтях та брошурах. Брав активну участь у науковому русі, у роботі низки Археологічних з'їздів. В Одесі розвинув громадську активність як лектор у народній аудиторії на Слобідці-Романівці. Народна аудиторія чи, як її пізніше називали, народний університет, була заснована Одеським Слов'янським благочинним товариством Кирила та Мефодія. Його лекції були присвячені видатним постатям світової літератури — В. Гюго, Ж. Занд, Г. Гейне та ін.
Науковий доробок
Творча спадщина нараховує приблизно 200 праць, серед яких особливо помітними є фундаментальні курси з історії літератури. Наукові інтереси були дуже різноманітними, але вони здебільшого (за винятком педагогічних та етнографічних проблем) обертались навколо вивчення минулого чи то літератури, чи мистецтва, чи релігійних уявлень. Дослідження здебільшого були присвячені історії Русі та Візантії. Історію він вважав «нашою спільною вчителькою, адже вивчення минулого є єдиний засіб вгадати майбутнє, скерувати його до блага Батьківщини та людства». Водночас, він вважав, що історія має досліджувати не лише героїчні діяння, а всі процеси. Він наголошував на необхідності міждисциплінарних досліджень. У відповідності з цим широким поглядом, він вважав, що історик літератури є фактично істориком культури. Він цікавився археологічними дослідженнями, які надавали йому важливий матеріал для вивчення історії мистецтва Русі та Візантії. Для дослідження питання про скоморохів на Русі він використав фрески Софії Київської. У дослідженнях в галузі історії літератури успішно використовував історико-порівняльний підхід. З одного боку, цей підхід полягав у зіставленні літературних явищ Східної та Західної Європи, з другого — порівняння даних мистецтвознавчих, книгознавчих (книжкові мініатюри), археологічних та релігієзнавчих досліджень. Висунув низку оригінальних інтерпретацій історико-літературного та загалом культурного процесу. Зокрема, він дослідив ґенезу та еволюцію в літературі та побуті низки християнських легенд (Георгія Хороброго, Богородицю, тощо), встановив достовірність свідчень про слов'янських язичницьких богів, ґенезу та розвиток скоморохів (вважав їх виключно наслідком візантійського впливу). У популярному нарисі з історії книги вдалося розкрити основні етапи та специфіку поширення книги в Європі. У низці нарисів проявив себе як історик науки, зокрема славістики та літературознавства. Під час перебування в Одесі він опублікував низку ґрунтовних краєзнавчих нарисів. Зокрема, він вперше узагальнив основні етапи розвитку духовної культури Одеси у ХІХ ст.
Праці
- Очерк истории книги. — СПБ., 1888;
- Очерк истории Херсонеса и его участие в крещении Руси // Исторический вестник. — 1888. — Т. 9;
- Одесса и Пушкин // Исторический вестник. — 1889. — июнь;
- К вопросу о древнерусских скоморохах. — СПБ, 1891;
- Духовная жизнь Одессы // Одесса. 1794—1894. — Одесса, 1895;
- Очерк истории студенческих общежитий в Западной Европе и у нас // Русская старина. — 1899. — № 11;
- Очерки по истории новой русской литературы. — М., 1903. — Т. 1-2.
Примітки
- Муравьев Д. П. Кирпичников // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3.
- С. Венгеров Кирпичников, Александр Иванович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XV. — С. 129.
Література
- Памяти А. И. Кирпичникова. — Харьков, 1903. — 174 с.;
- Самойлов Ф. О. Кирпичников О. І. // ПОНУ. — Т. 3. — Одеса, 2005. — С. 54-55.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Ivanovich Kirpi chnikov 1845 1903 rosijskij istorik literaturi ta religiyi filolog krayeznavec kulturolog 1845 1903 Chlen korespondent Akademiyi nauk 1894 Kirpichnikov Oleksandr Ivanovichros Aleksandr Ivanovich KirpichnikovNarodivsya 30 serpnya 1845 1845 08 30 1 Mcensk Orlovska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 13 travnya 1903 1903 05 13 1 57 rokiv Moskva Rosijska imperiya 1 Pohovannya Vagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist literaturoznavec istorik literaturiAlma mater Istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d Zaklad ONU im I I MechnikovaChlenstvo Peterburzka akademiya nauk Kirpichnikov Oleksandr Ivanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kirpichnikov ZhittyepisNarodivsya 18 serpnya 1845 18450818 u Mcensku Orlovskoyi guberniyi u rodini kupcya U 1860 h otrimav serednyu osvitu u 1 j Moskovskij gimnaziyi vishu na istoriko filologichnomu fakulteti Moskovskogo universitetu Najbilshij vpliv na formuvannya poglyadiv istorika mav vidatnij istorik literaturi F I Buslayev U podalshi roki velikij vpliv na poglyadi naukovcya mav vidatnij istorik mistectva N P Kondakov U drugij polovini 1860 h na pochatku 1870 h rozpochav pedagogichnu kar yeru yak vikladach gimnazij u Moskvi vidav nizku dovidkovih ta navchalnih filologichnih vidan U 1871 1873 pracyuvav v arhivah bibliotekah ta muzeyah Zahidnoyi Yevropi U 1873 zahistiv magistersku disertaciyu u Moskovskomu universiteti a u 1879 doktorsku u Sankt Peterburzkomu universiteti Protyagom 1879 1885 r vikladav na posadi ekstraordinarnogo profesora u Harkivskomu universiteti Buv golovnim iniciatorom zasnuvannya Istoriko filologichnogo tovaristva pri Harkivskomu universiteti U 1886 1898 vikladav na posadi ordinarnogo profesora kafedri istoriyi zahidnoyevropejskih literatur Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu sogodni Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova V Odesi istorik najbilsh aktivno diyav u Slov yanskomu blagochinnomu tovaristvi Kirila ta Mefodiya ta Istoriko filologichnomu tovaristvi pri Imperatorskogo Novorosijskomu universiteti sogodni Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova U 1894 buv obranij chlenom korespondentom Rosijskoyi Akakdemiyi nauk po viddilennyu rosijskoyi movi ta slovesnosti U 1899 1903 vikladav u Moskovskomu universiteti Vikonuvav obov yazki dekana istoriko filologichnogo fakultetu Pedagogichni zdibnosti O Kirpichnikova otrimali viklyuchno odnostajnu visoku ocinku z boku suchasnikiv Vsi hto sluhav lekciyi profesora u troh universitetah abo vidviduvav jogo seminari vidznachali sho vin mav talant primushuvati sluhachiv analizuvati Jomu vdalosya vihovati cilu pleyadu uchniv yaki stali profesorami u riznih universitetah S Solovjova Ye Ryedina M Sumcova M Popruzhenka O Derevickogo Pridilyav veliku uvagu teoretichnim aspektam pedagogiki vislovivshi svoye kredo u chislennih stattyah ta broshurah Brav aktivnu uchast u naukovomu rusi u roboti nizki Arheologichnih z yizdiv V Odesi rozvinuv gromadsku aktivnist yak lektor u narodnij auditoriyi na Slobidci Romanivci Narodna auditoriya chi yak yiyi piznishe nazivali narodnij universitet bula zasnovana Odeskim Slov yanskim blagochinnim tovaristvom Kirila ta Mefodiya Jogo lekciyi buli prisvyacheni vidatnim postatyam svitovoyi literaturi V Gyugo Zh Zand G Gejne ta in Pomer 30 kvitnya 1903 u Moskvi Naukovij dorobokTvorcha spadshina narahovuye priblizno 200 prac sered yakih osoblivo pomitnimi ye fundamentalni kursi z istoriyi literaturi Naukovi interesi buli duzhe riznomanitnimi ale voni zdebilshogo za vinyatkom pedagogichnih ta etnografichnih problem obertalis navkolo vivchennya minulogo chi to literaturi chi mistectva chi religijnih uyavlen Doslidzhennya zdebilshogo buli prisvyacheni istoriyi Rusi ta Vizantiyi Istoriyu vin vvazhav nashoyu spilnoyu vchitelkoyu adzhe vivchennya minulogo ye yedinij zasib vgadati majbutnye skeruvati jogo do blaga Batkivshini ta lyudstva Vodnochas vin vvazhav sho istoriya maye doslidzhuvati ne lishe geroyichni diyannya a vsi procesi Vin nagoloshuvav na neobhidnosti mizhdisciplinarnih doslidzhen U vidpovidnosti z cim shirokim poglyadom vin vvazhav sho istorik literaturi ye faktichno istorikom kulturi Vin cikavivsya arheologichnimi doslidzhennyami yaki nadavali jomu vazhlivij material dlya vivchennya istoriyi mistectva Rusi ta Vizantiyi Dlya doslidzhennya pitannya pro skomorohiv na Rusi vin vikoristav freski Sofiyi Kiyivskoyi U doslidzhennyah v galuzi istoriyi literaturi uspishno vikoristovuvav istoriko porivnyalnij pidhid Z odnogo boku cej pidhid polyagav u zistavlenni literaturnih yavish Shidnoyi ta Zahidnoyi Yevropi z drugogo porivnyannya danih mistectvoznavchih knigoznavchih knizhkovi miniatyuri arheologichnih ta religiyeznavchih doslidzhen Visunuv nizku originalnih interpretacij istoriko literaturnogo ta zagalom kulturnogo procesu Zokrema vin doslidiv genezu ta evolyuciyu v literaturi ta pobuti nizki hristiyanskih legend Georgiya Horobrogo Bogorodicyu tosho vstanoviv dostovirnist svidchen pro slov yanskih yazichnickih bogiv genezu ta rozvitok skomorohiv vvazhav yih viklyuchno naslidkom vizantijskogo vplivu U populyarnomu narisi z istoriyi knigi vdalosya rozkriti osnovni etapi ta specifiku poshirennya knigi v Yevropi U nizci narisiv proyaviv sebe yak istorik nauki zokrema slavistiki ta literaturoznavstva Pid chas perebuvannya v Odesi vin opublikuvav nizku gruntovnih krayeznavchih narisiv Zokrema vin vpershe uzagalniv osnovni etapi rozvitku duhovnoyi kulturi Odesi u HIH st PraciOcherk istorii knigi SPB 1888 Ocherk istorii Hersonesa i ego uchastie v kreshenii Rusi Istoricheskij vestnik 1888 T 9 Odessa i Pushkin Istoricheskij vestnik 1889 iyun K voprosu o drevnerusskih skomorohah SPB 1891 Duhovnaya zhizn Odessy Odessa 1794 1894 Odessa 1895 Ocherk istorii studencheskih obshezhitij v Zapadnoj Evrope i u nas Russkaya starina 1899 11 Ocherki po istorii novoj russkoj literatury M 1903 T 1 2 PrimitkiMuravev D P Kirpichnikov Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 3 d Track Q4239850d Track Q649 S Vengerov Kirpichnikov Aleksandr Ivanovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XV S 129 d Track Q23892924d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q19942769LiteraturaPamyati A I Kirpichnikova Harkov 1903 174 s Samojlov F O Kirpichnikov O I PONU T 3 Odesa 2005 S 54 55