Кіндрачук Остап

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кіндрачук (прізвище).

Остап Юрійович Кіндрачук (13 листопада 1937, с. Котиківка, нині Городенківський район Івано-Франківська область — 10 грудня 2024) — український кобзар, бандурист.

Остап Кіндрачук
Кіндрачук Остап Юрійович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	13 листопада 1937(1937-11-13)
Місце народження	Котиківка, Городенківський район, Івано-Франківська область
Дата смерті	10 грудня 2024(2024-12-10)
Громадянство	Україна
Професії	бандурист, кобзар, folk musician
Цитати у Вікіцитатах

Життєпис

Дитинство провів у Карпатах, відвідував географічний гурток і ходив на екскурсії у гори. Випадково знайшовши багатотомник польською мовою про пригоди Тарзана, вивчив польську мову.

1955-го Остап поїхав до Казахстану «піднімати цілину», працював на тракторі. 1956 року під час поїздки до Іртишу за дровами, трактор зламався в степу за 20 км від житла і Остап сильно обморозив руку, після чого ледь не втратив її.

Після цього поїхав до Ялти на лікування і залишився там жити. Працював моряком у місцевому порту, згодом вступив до Батумського морехідного училища на штурманське відділення. Згодом став капітаном, його судно перевозило пасажирів у напрямках Ялта—Сочі та Ялта—Одеса.

Всього в море Остап ходив 35 років.

Творчість

Почав грати на бандурі 1964 року. При клубові медичних працівників у Ялті було засновано капелу бандуристів. Її керівник, Олексій Нирко, брав туди всіх охочих, єдиним правилом було спілкування українською мовою.

Із 1962 року навчався в Олексія Федоровича Нирка, з яким наприкінці 1980-х створив у Ялті товариство української мови ім. Амвросія Метлинського, пізніше реорганізоване в Ялтинське міське товариство «Просвіта» ім. Шевченка.

До 1985 року — соліст Кримської народної капели бандуристів ім. Степана Руданського. Працював у ялтинському морському порту, був капітаном «Комети» на маршрутах Ялта-Одеса та Ялта-Сочі. 1993 року, втративши роботу, почав грати на вулиці.

Кобзар грає поблизу Лівадійського палацу у Ялті (2012)

Збирач книг про козацтво та історію України, дослідник кобзарства в Україні, Криму та на Кубані. Колекціонує козацьку зброю.^[]

Остап Кіндрачук записаний до реєстру «Таврійсько-Запорізького козацтва» у Криму, що намагається позитивно впливати на молоде покоління: у школах займається патріотичним вихованням, розказує про цікаву козацьку історію.^[]

У репертуарі пан Кіндрачук має народні думи, історичні та народні пісні, пісні про сьогодення. Свої пісні кобзар впорядкував у хронологічному порядку — історія України в піснях від Київської Русі до сьогодення.^[]

Виконує окремі пісні польською, німецькою, татарською, молдовською та іншими мовами. Учасник міжнародних фестивалів у Польщі, Німеччині, Чехії.

В Україні грає в Києві, Ялті, Одесі, Львові та інших містах.

Записав у Польщі на студії два аудіоальбоми, деякі пісні з яких увійшли в аудіоальбом «Остап Кіндрачук. Козак — бандурист», який сам і поширює.^[]

Остап Кіндрачук знявся у телефільмі Олега Бійми «Кобзарські шляхи» (1988, Укртелефільм) і серіалі «Роксолана» (1996, Укртелефільм).

Громадська діяльність

Завдяки участі Остапа було відкрито Музей Лесі Українки в Ялті. Пан Кіндрачук допомагав поповнювати фонди музею документами та матеріалами з власної колекції. Учитель Недільної школи українознавства при Музеї Лесі Українки в Ялті.

Пан Кіндрачук сприяв спорудженню пам'ятнику і меморіальної дошки на будинку Лесі Українці в Ялті, де 1897 року вона проживала, займається збором експонатів.

Довго добивався права для своїх дітей навчатись українською мовою. На листи із проханнями Міністерство освіти пропонувало звернутись до місцевої влади Сімферополя. У Сімферополі відповідали відмовою.

Після російської окупації Криму залишився жити в Криму із сім'єю, саму окупацію коментував так:

(Моя сім'я до неї ставиться) як кожна нормальна людина, коли сьогодні сонячний день, а завтра злива, грім гримить, блискавки. Змініти це неможливо.

Сім'я

Виховував двох синів, доньку та десять внуків, чотирьох правнуків.

Примітки

1. Помер кримський бандурист Остап Кіндрачук, Укрінформ, 18.12.2024
2. ГРОМАДСЬКА, Лариса. Остап Кіндрачук: «Кобзарювання — мій спосіб життя» (укр.). Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
3. Аксёнова, Инна. Остап Киндрачук: «Я патриот Крыма, идентифицирую себя как крымский украинец». Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 12 травня 2017.
4. Запорозька Січ (3 травня 2017), Останній Кобзар - портрет Остапа Кіндрачука в Криму, процитовано 12 травня 2017
5. Литвин М. Кіндрачук Остап Юрійович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — . — С. 296—297.
6. Vladzimirsky, Mykola. Музей Лесі Українки в Ялті. Головна сторінка. lesiaukrainka.crimea.ua. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
7. Vladzimirsky, Mykola. Музей Лесі Українки в Ялті. Головна сторінка. lesiaukrainka.crimea.ua. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.

Посилання

• Кіндрачук Остап Юркович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 415.