Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кучук Алкали крим Küçük Alqalı з 1945 по 2023 рік Заві т Ле нінський село в Україні у Джанкойському районі Автономної Ре

Кучук-Алкали

Кучук-Алкали

Кучук-Алкали (крим. Küçük Alqalı) (з 1945 по 2023 рік — Заві́т-Ле́нінський) — село в Україні, у Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Населення становить 2567 осіб. Орган місцевого самоврядування — Завіто-Ленінська сільська рада. Від 2014 року село окуповане Росією.

село Кючук-Алкали
image
Стела колгоспу «Завіт Леніна» на в'їзді до села
Стела колгоспу «Завіт Леніна» на в'їзді до села
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Завіто-Ленінська сільська рада
Облікова картка Завіт-Ленінський 
Основні дані
Населення 2567
Поштовий індекс 96126
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°51′51″ пн. ш. 34°23′22″ сх. д. / 45.86417° пн. ш. 34.38944° сх. д. / 45.86417; 34.38944Координати: 45°51′51″ пн. ш. 34°23′22″ сх. д. / 45.86417° пн. ш. 34.38944° сх. д. / 45.86417; 34.38944
Середня висота
над рівнем моря 		6 м
Місцева влада
Адреса ради с. Завіт-Ленінський, вул. Шевченка, 20
Карта
image
image
Кючук-Алкали
image
image
Кючук-Алкали
Мапа

image Кучук-Алкали у Вікісховищі

Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Завіт-Ленінський перейменовано на Кучук-Алкали, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року.

Географія

Кучук-Алкали — село на півночі району, у степовому Криму, на лівому березі маловодної балки Алкали, що впадає в Сиваш, висота над рівнем моря — 6 м. Сусідні села: Пушкіне за 1 км на південь вище по балці та Мілководне за 2 км на північний схід — нижче за течією. Відстань до райцентру — близько 17 кілометрів, найближча залізнична станція — Солоне Озеро — близько 4,5 км.

Історія

Поблизу села виявлено кургани доби бронзи.

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кучук-Алкали входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства.

Після окупації Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 , (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту . Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії , Кучук-Алкали був включений до складу Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року, у селі Кючук-Алкали числилося 12 дворів, 61 кримський татарин і 5 циган. На військово-топографічної карті 1817 року село позначене з тими ж 12 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 року Кучук-Алкали, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 р», залишився у складі Тузакчинской волості . Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину, село помітно спорожніло і на карті 1842 Кучук-Алкали позначене умовним знаком «мале село», тобто менш як 5 дворів.

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до . У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Кучук-Алкали — власницьке татарське поселення з 6 дворами, 24 жителями і обивательською поштовою станцією при затоці Сиваша. Згідно «Пам'ятної кнги Таврійської губернії за 1867 рік», село Кучук Алколи було покинута мешканцями в 1860—1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину і залишалося в руїнах і, якщо на триверстовій мапі 1865 село ще позначене, то на карті, з коректурою 1876 його вже немає. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887, у селі Кучук-Алхали вже числилося 2 двори і 9 жителів.

Після земської реформи 1890 року Кучук-Алкали віднесли до . У «… Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892» у відомостях про Богемську волость ніяких даних про село, крім назви, не приведено. За «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» на хуторі Кучук-Алкали числилося 45 жителів в 5 дворах. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року , у Богемській волості Перекопського повіту значаться 2 села Куркчи-Алкали : вакуф та Безлера з населенням 19 осіб.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район. У 1922 році повіти перетворили в округи. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу.

Єврейська комуна Мішмар (івр. הַמִּשְׁמָר‎ на івриті «Гвардія») була заснована 20 квітня 1924 року 12-тьма колишніми членами нелегального крила організації («Національно-трудова організація Гехалуц») на 700 десятинах землі.

Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, комуна Мішмар, вона ж Кучук-Алкали входила до складу Таганашської сільради Джанкойського району . Комуна проіснувала до 1934 року, коли була ліквідована, нібито, на прохання жителів сусідніх сіл.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Кучук Алкали перейменували в Завіт-Ленінський, з 1958 року село — центр сільради.

Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Примітки

Завіт-Ленінський
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Означення у Вікісловнику?
Проєкт
image Проєкт
image Завіт-Ленінський у Вікісховищі?
  1. . Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 15 січня 2012.
  2. . Weather.in.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  3. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
  4. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 року. — 1888.
  5. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  6. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  7. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  8. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  9. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 106. — 1897.
  10. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  11. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р с. 136.
  12. Ляшенко В. І. = view & id = 28 До питання про переселення кримських мусульман до Туреччини наприкінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Процитовано 4 січня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  13. . Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1842/42-1-4.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  14. . Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів [http: //viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003831183? page = 75 оригіналу] за 31 серпня 2021. Процитовано 22 березня 2015.
  15. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Культура народів Причорномор'я, № 68. — Сімферополь : Таврійський Національний Університет, 2 005. з джерела 19 жовтня 2013
  16. Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книга Таврійської губернії. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 422. з джерела 26 червня 2015
  17. . ЕтоМесто.ru. 1865. Архів x = 34.398723 & y = 45.861831 оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 24 березня 2015.
  18. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
  19. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
  20. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  21. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.
  22. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 240.
  23. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234.
  24. В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. (рос.)
  25. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  26. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  27. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  28. Гехалуц // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  29. Яків Пасик. . Історія єврейських землеробських колоній Півдня України і Криму. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  30. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзної перепису 17 грудня 1926, с. 317.
  31. «respubliki-shkid» -do- «mishmara» Від «Республіки Шкід» до «Мішмар»[недоступне посилання з липня 2019]
  32. Указ Президії ЗС РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  33. . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kuchuk Alkali krim Kucuk Alqali z 1945 po 2023 rik Zavi t Le ninskij selo v Ukrayini u Dzhankojskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Naselennya stanovit 2567 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Zavito Leninska silska rada Vid 2014 roku selo okupovane Rosiyeyu selo Kyuchuk Alkali Stela kolgospu Zavit Lenina na v yizdi do selaStela kolgospu Zavit Lenina na v yizdi do sela Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Dzhankojskij rajon Rada Zavito Leninska silska rada Oblikova kartka Zavit Leninskij Osnovni dani Naselennya 2567 Poshtovij indeks 96126 Telefonnij kod 380 6564 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 51 51 pn sh 34 23 22 sh d 45 86417 pn sh 34 38944 sh d 45 86417 34 38944 Koordinati 45 51 51 pn sh 34 23 22 sh d 45 86417 pn sh 34 38944 sh d 45 86417 34 38944 Serednya visota nad rivnem morya 6 m Misceva vlada Adresa radi s Zavit Leninskij vul Shevchenka 20 Karta Kyuchuk Alkali Kyuchuk Alkali Mapa Kuchuk Alkali u Vikishovishi Postanova VRU vid 12 05 2016 roku 1352 VIII zgidno z yakoyu Zavit Leninskij perejmenovano na Kuchuk Alkali vvoditsya v diyu z 7 veresnya 2023 roku GeografiyaKuchuk Alkali selo na pivnochi rajonu u stepovomu Krimu na livomu berezi malovodnoyi balki Alkali sho vpadaye v Sivash visota nad rivnem morya 6 m Susidni sela Pushkine za 1 km na pivden vishe po balci ta Milkovodne za 2 km na pivnichnij shid nizhche za techiyeyu Vidstan do rajcentru blizko 17 kilometriv najblizhcha zaliznichna stanciya Solone Ozero blizko 4 5 km IstoriyaPoblizu sela viyavleno kurgani dobi bronzi Persha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Kuchuk Alkali vhodiv v Dip Chongarskij kadilik Karasubazarskogo kajmakamstva Pislya okupaciyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 8 19 kvitnya 1783 8 19 lyutogo 1784 na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisane do Perekopskogo povitu Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodilo v Perekopskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi guberniyi Kuchuk Alkali buv vklyuchenij do skladu Perekopskogo povitu Za Vidomostyami pro vsi selisha v Perekopskomu poviti vid 21 zhovtnya 1805 roku u seli Kyuchuk Alkali chislilosya 12 dvoriv 61 krimskij tatarin i 5 cigan Na vijskovo topografichnoyi karti 1817 roku selo poznachene z timi zh 12 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku Kuchuk Alkali zgidno Vidomosti pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 r zalishivsya u skladi Tuzakchinskoj volosti Potim mabut vnaslidok emigraciyi krimskih tatar v Turechchinu selo pomitno sporozhnilo i na karti 1842 Kuchuk Alkali poznachene umovnim znakom male selo tobto mensh yak 5 dvoriv U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II selo pripisali do U Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Kuchuk Alkali vlasnicke tatarske poselennya z 6 dvorami 24 zhitelyami i obivatelskoyu poshtovoyu stanciyeyu pri zatoci Sivasha Zgidno Pam yatnoyi kngi Tavrijskoyi guberniyi za 1867 rik selo Kuchuk Alkoli bulo pokinuta meshkancyami v 1860 1864 rokah vnaslidok emigraciyi krimskih tatar osoblivo masovoyi pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv v Turechchinu i zalishalosya v ruyinah i yaksho na triverstovij mapi 1865 selo she poznachene to na karti z korekturoyu 1876 jogo vzhe nemaye Za Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi 1889 roku za rezultatami H reviziyi 1887 u seli Kuchuk Alhali vzhe chislilosya 2 dvori i 9 zhiteliv Pislya zemskoyi reformi 1890 roku Kuchuk Alkali vidnesli do U Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi za 1892 u vidomostyah pro Bogemsku volost niyakih danih pro selo krim nazvi ne privedeno Za Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi za 1900 rik na hutori Kuchuk Alkali chislilosya 45 zhiteliv v 5 dvorah U Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi 1915 roku u Bogemskij volosti Perekopskogo povitu znachatsya 2 sela Kurkchi Alkali vakuf ta Bezlera z naselennyam 19 osib Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i v skladi Dzhankojskogo povitu buv stvorenij Dzhankojskij rajon U 1922 roci poviti peretvorili v okrugi 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK do administrativnogo podilu Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini u rezultati yakih okrugi buli likvidovani osnovnij administrativnoyu odiniceyu stav Dzhankojskij rajon i selo vklyuchili do jogo skladu Yevrejska komuna Mishmar ivr ה מ ש מ ר na ivriti Gvardiya bula zasnovana 20 kvitnya 1924 roku 12 tma kolishnimi chlenami nelegalnogo krila organizaciyi Nacionalno trudova organizaciya Gehaluc na 700 desyatinah zemli Zgidno Spisku naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom vid 17 grudnya 1926 roku komuna Mishmar vona zh Kuchuk Alkali vhodila do skladu Taganashskoyi silradi Dzhankojskogo rajonu Komuna proisnuvala do 1934 roku koli bula likvidovana nibito na prohannya zhiteliv susidnih sil Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 18 travnya 1948 roku Kuchuk Alkali perejmenuvali v Zavit Leninskij z 1958 roku selo centr silradi Selo vneseno do pereliku naselenih punktiv yaki potribno perejmenuvati zgidno iz zakonom Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki PrimitkiZavit Leninskij u sestrinskih Vikiproyektah Portal Krim Oznachennya u Vikislovniku Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Krim Zavit Leninskij u Vikishovishi Arhiv originalu za 19 grudnya 2011 Procitovano 15 sichnya 2012 Weather in ua Arhiv originalu za 10 kvitnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 Lashkov F F kajmakanstva i v onih kajmakanami hto skladayetsya Kameralnij opis Krimu 1784 roku 1888 Grzhibovska 1999 Manifest pro prijnyattya pivostrova Krimskogo ostrova Tamani i vsiyeyi Kubanskoyi storoni pid rosijsku derzhavu 1783 s 96 Grzhibovska 1999 Ukaz Katerini II pro utvorennya Tavrijskoyi oblasti 8 lyutogo 1784 stor 117 Pro novij podili Derzhavi na Guberniyi Same danij Senatu Grzhibovska 1999 Z Ukazu Oleksandra I Senatovi pro stvorennya Tavrijskoyi guberniyi s 124 Lashkov F F Vidomist pro vsih selishah v Perekopskomu poviti perebuvayut z pokazannyam v yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 21 zhovtnya 1805 Izvestiya tavrijskoyi vchenoyi komisiyi t 26 Stor 106 1897 Arheologichna karta Krimu Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 19 bereznya 2015 Grzhibovska 1999 Vidomist pro kazennih volostyah Tavrijskoyi guberniyi 1829 r s 136 Lyashenko V I view amp id 28 Do pitannya pro pereselennya krimskih musulman do Turechchini naprikinci XVIII pershij polovini HIH stolit Kultura narodiv Prichornomor ya Tom 2 Procitovano 4 sichnya 2015 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arheologichna karta Krimu Arhiv http www archmap ru 1842 42 1 4 jpg originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 21 bereznya 2015 Sankt Peterburg Drukarnya Karla Vulfa 1865 Arhiv http viewer rusneb ru ru rsl01003831183 page 75 originalu za 31 serpnya 2021 Procitovano 22 bereznya 2015 Sejdametov E H Emigraciya krimskih tatar v XIX poch XX st Kultura narodiv Prichornomor ya 68 Simferopol Tavrijskij Nacionalnij Universitet 2 005 z dzherela 19 zhovtnya 2013 Hanackij K V 1867 Pam yatna kniga Tavrijskoyi guberniyi Simferopol drukarnya Tavrijskogo Gubernskogo Pravlinnya 1867 S 422 z dzherela 26 chervnya 2015 EtoMesto ru 1865 Arhiv x 34 398723 amp y 45 861831 originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2015 Arheologichna karta Krimu Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015 Boris Veselovskij Istoriya zemstva za sorok rokiv T 4 Istoriya zemstva 1 911 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Spisok volostej Tavricheskoj gubernii Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god Simferopol Tavricheskaya gubernskaya tipografiya 1892 270 s ros Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Spisok volostej Tavricheskoj gubernii Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god Simferopol Tavricheskaya gubernskaya tipografiya 1900 568 s Grzhibovska 1999 Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch I a Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 rik s 240 Grzhibovska 1999 Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch I ya Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 rik s 234 V A Auman V F Baumgertner V Brett i drugie gl red V F Dizendorf Nemcy Rossii Naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar M ERN 2006 470 s ISBN 5 93227 002 0 ros Istoriya Dzhankojskogo rajona Arhiv IDpub 26 originalu za 29 serpnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2013 Naselenie i promislovist I M Sarkizov Serazini 1925 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Administrativno territorialnoe podil Kryma Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Gehaluc Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Yakiv Pasik Istoriya yevrejskih zemlerobskih kolonij Pivdnya Ukrayini i Krimu Arhiv originalu za 11 chervnya 2015 Procitovano 18 travnya 2015 Grzhibovska 1999 Spisok naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznoyi perepisu 17 grudnya 1926 s 317 respubliki shkid do mishmara Vid Respubliki Shkid do Mishmar nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ukaz Prezidiyi ZS RRFSR vid 18 05 1948 pro perejmenuvannya naselenih punktiv Krimskoyi oblasti Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2015

Дата публікації:
Топ