Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кухня мая — перелік страв і харчів, технік їхнього приготування, які застосовувалися давніми мая в часи існування їхньої цивілізації. Основу становила рослинна їжа. Харчування різних верств населення відрізнялася одне від одного. Вплинуло на існування юкатанської, гватемальської та сальвадорської кухні.
Основні страви
Маїс
Основу харчування у мая становила кукурудза. З неї готували рідкі каші різного виду — uk za, coppen, za, zaca, izul, ul; коржі — прості та дорожні (uah, pet uah, nech). Доволі популярним був дорожній корж-nech. На святах готували своєрідну піну з мелених кукурудзи і какао.
Для цього жінки клали кукурудзяні зерна на ніч у воду з вапном, щоб вони розмокли і зробилися м'якими. Вранці відокремлювали шкурку, і розм'якшені зерна розмелювали на метате за допомогою мано. З отриманої маси і виготовлялися страви.
Частою практикою було створення тіста з маїсу, куди потім додавали фарш з овочів, бульб, риби або м'яса. Сьогодні ці страви популярні в Латинській Америці під загальною назвою тамале.
Інша рослинна їжа
Вареними, печеними, сушеними або смаженими вживали маніоку, хікаму, батат (різні сорти — прісного до сильно солодкого — для різних страв), гарбузи та кабачки (останні зазвичай смажили). Подрібнену і висушену м'якоть маніока перетирали на борошно і пекли коржі. Боби варили із перцевим соусом. делікатесом вважалися смажені квіти гарбузів. З амарантових зерен готували коржі, земляні горіхи (арахіс) вживали смаженими або сирими, споживали обробленими та сирими томати, серцевину молодих пагонів пальм.
З агави готували численні страви, на думку дослідників близько 30 (з самих плодів, коріння, стебла). Мая вживали багато фруктів та ягід, що вирощували у полях та своїх садках.
Риба
На морському узбережжі індіанці мая ловили рибу (кефаль, тунець, акула, дельфін) і черепах. У річищах прісноводних річок збирали молюсків. Рибу і черепах в'ялили і солили, щоб зберегти довше. Також рибу пекли, сушили, смажили та варили. Часто з бульбами та овочами. Додавали також маїс, квасолю і картоплю.
М'ясо
Готували одомашнених тварин і птахів (собака, індик, качка), їли м'ясо добутих на полюванні тварин (оленя, кролика, ігуани, опосума, броненосця, пекарі, мавпи, ламантина, тапіра, окремі види змій та ін.) і птахів, рибу, крабів, равликів і різних молюсків. М'ясо зазвичай тушкувалось, а приправою слугували овочі. Зазвичай простолюдини не мали доступу до м'яса, це був скоріше привілей знаті, жерців, військовиків та володарів.
З великим задоволенням поглиналися гусениці, що живуть на кактусі. Коників і сарану кип'ятили в жирі, знімали хітинові частини, що піднімались вгору, і вживали. Мешканці плоскогір'я збирали на озерах яйця одного з видів москітів і їли наче ікру.
Мед
Вживався в їжу бджолиний мед. Один з видів бджіл влітку запасав у своїх шлунках мед; їх їли живими, як солодке. Цей мед, за свідченням іспанських хроністів, володів особливим смаком. Вживався мед домашніх та диких бджіл.
Спеції та приправи
Для зберігання свіжих продуктів в умовах спекотного клімату застосовували сіль та прянощі. Широко вживалися ваніль, коріандр, перець, амарант, шавлія, і деякі квіти. Популярними у мая були соуси (з розмелених насіння аннато) і гуакамоле.
Вживання їжі
Сніданок був легким. Вранці зазвичай пили теплий напій з маїсового борошна з додаванням перцю, ванілі або фруктами (атоле), а протягом дня — холодні (посоле і піноле).
Найбільш ґрунтовно вечеряли, за годину до заходу Сонця: тушковане м'ясо, якщо його не було, то боби з перцевим соусом та інші овочі. Чоловіки харчувалися першими і окремо від жінок. Столом служила циновка, яку розстеляли на землі. Після їжі мая обов'язково мили руки і прополіскували рота.
Їжа правителів була незрівнянно розкішніше, ніж їжа рядових членів маянського суспільства.
Напої
Мая майже не використовувався для пиття звичайну воду. Замість цього було відомо безліч киселів, соків. Вживали різні напої, які виготовляли з маїсу, — ah thech cela, akalix (з незрілої кукурудзи), key'em (зі смаженої кукурудзи), koyem, aklix. Відомо також про напій з вареної кукурудзи, до якої домішували трохи індіанського перцю або какао, який пили холодним.
З безалкогольних напоїв був піноле — на кшталт киселю з обсмаженого кукурудзяного борошна з додаванням какао, кориці, ванілі та інших інгредієнтів. Сучасний варіант напою зустрічаються майже у всіх країнах Латинської Америки. Напій помоле готували з тіста (перед створенням тіста зерна маїсу підсмажували), яке розводили за допомогою згущеного соку фруктів.
Мая знали кілька рецептів слабоалкогольних напоїв, що готувалося шляхом ферментації. М'якоть маніока або маїсу жували і спльовувати в горщик. Коли набиралося достатня кількість, то в масу додавали воду і залишали на кілька днів. Заграла рідина проціджували і пили. Допускалися варіації у строках зброджування, пропорціях води і маніока, смакових та ароматичних добавках, температурі. З соку квіткового стебла агави також готували п'янкий напій та оцет. З агави готувалося і пульке.
З меду, змішаного з водою і настояного на корі дерева , виготовлявся головний п'янкий напій стародавніх мая — balche. Був дуже міцним і дуже смердючим. Його частіше застосовували при ритуальних церемоніях.
Найдорожчим і вишуканим напоєм було какао. Його вирощували тільки на півдні культури мая або завозили з Південної Америки, а значить боби какао були дороги.
Тютюн і наркотики
Мая палили тютюн після закінчення трапези. Тютюн змішували з розмеленим у порох вугіллям, квітами та іншими ароматичними рослинами. Суміш набивали у люльки, зроблені з очерету або з дорожчих матеріалів. Водночас тютюн, змішаний з крейдою та вапном, застосовували як зубну пасту.
Під час важливих церемоній та ритуалів представники вищих верств, особливо володарі і знать, вживали галюциногенні гриби, насамперед , щоб розмовляти з богами.
Джерела
- Thompson J. E. S. 1955. The Rise and Fall of Maya Civilization. Norman.
- Schlesinger, Victoria (2001). Animals and Plants of the Ancient Maya: A Guide. Juan C. Chab-Medina (illus.), foreword by Carlos Galindo-Leal. Austin: University of Texas Press.
- Coe, Michael D. (2011). The Maya (Eighth ed.). Thames &Hudson. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuhnya maya perelik strav i harchiv tehnik yihnogo prigotuvannya yaki zastosovuvalisya davnimi maya v chasi isnuvannya yihnoyi civilizaciyi Osnovu stanovila roslinna yizha Harchuvannya riznih verstv naselennya vidriznyalasya odne vid odnogo Vplinulo na isnuvannya yukatanskoyi gvatemalskoyi ta salvadorskoyi kuhni Theobroma cacaoOsnovni straviMayis Osnovu harchuvannya u maya stanovila kukurudza Z neyi gotuvali ridki kashi riznogo vidu uk za coppen za zaca izul ul korzhi prosti ta dorozhni uah pet uah nech Dovoli populyarnim buv dorozhnij korzh nech Na svyatah gotuvali svoyeridnu pinu z melenih kukurudzi i kakao Dlya cogo zhinki klali kukurudzyani zerna na nich u vodu z vapnom shob voni rozmokli i zrobilisya m yakimi Vranci vidokremlyuvali shkurku i rozm yaksheni zerna rozmelyuvali na metate za dopomogoyu mano Z otrimanoyi masi i vigotovlyalisya stravi Chastoyu praktikoyu bulo stvorennya tista z mayisu kudi potim dodavali farsh z ovochiv bulb ribi abo m yasa Sogodni ci stravi populyarni v Latinskij Americi pid zagalnoyu nazvoyu tamale Insha roslinna yizha Varenimi pechenimi sushenimi abo smazhenimi vzhivali manioku hikamu batat rizni sorti prisnogo do silno solodkogo dlya riznih strav garbuzi ta kabachki ostanni zazvichaj smazhili Podribnenu i visushenu m yakot manioka peretirali na boroshno i pekli korzhi Bobi varili iz percevim sousom delikatesom vvazhalisya smazheni kviti garbuziv Z amarantovih zeren gotuvali korzhi zemlyani gorihi arahis vzhivali smazhenimi abo sirimi spozhivali obroblenimi ta sirimi tomati sercevinu molodih pagoniv palm Z agavi gotuvali chislenni stravi na dumku doslidnikiv blizko 30 z samih plodiv korinnya stebla Maya vzhivali bagato fruktiv ta yagid sho viroshuvali u polyah ta svoyih sadkah Riba Na morskomu uzberezhzhi indianci maya lovili ribu kefal tunec akula delfin i cherepah U richishah prisnovodnih richok zbirali molyuskiv Ribu i cherepah v yalili i solili shob zberegti dovshe Takozh ribu pekli sushili smazhili ta varili Chasto z bulbami ta ovochami Dodavali takozh mayis kvasolyu i kartoplyu M yaso Gotuvali odomashnenih tvarin i ptahiv sobaka indik kachka yili m yaso dobutih na polyuvanni tvarin olenya krolika iguani oposuma bronenoscya pekari mavpi lamantina tapira okremi vidi zmij ta in i ptahiv ribu krabiv ravlikiv i riznih molyuskiv M yaso zazvichaj tushkuvalos a pripravoyu sluguvali ovochi Zazvichaj prostolyudini ne mali dostupu do m yasa ce buv skorishe privilej znati zherciv vijskovikiv ta volodariv Z velikim zadovolennyam poglinalisya gusenici sho zhivut na kaktusi Konikiv i saranu kip yatili v zhiri znimali hitinovi chastini sho pidnimalis vgoru i vzhivali Meshkanci ploskogir ya zbirali na ozerah yajcya odnogo z vidiv moskitiv i yili nache ikru MedVzhivavsya v yizhu bdzholinij med Odin z vidiv bdzhil vlitku zapasav u svoyih shlunkah med yih yili zhivimi yak solodke Cej med za svidchennyam ispanskih hronistiv volodiv osoblivim smakom Vzhivavsya med domashnih ta dikih bdzhil Speciyi ta pripraviDlya zberigannya svizhih produktiv v umovah spekotnogo klimatu zastosovuvali sil ta pryanoshi Shiroko vzhivalisya vanil koriandr perec amarant shavliya i deyaki kviti Populyarnimi u maya buli sousi z rozmelenih nasinnya annato i guakamole Vzhivannya yizhiSnidanok buv legkim Vranci zazvichaj pili teplij napij z mayisovogo boroshna z dodavannyam percyu vanili abo fruktami atole a protyagom dnya holodni posole i pinole Najbilsh gruntovno vecheryali za godinu do zahodu Soncya tushkovane m yaso yaksho jogo ne bulo to bobi z percevim sousom ta inshi ovochi Choloviki harchuvalisya pershimi i okremo vid zhinok Stolom sluzhila cinovka yaku rozstelyali na zemli Pislya yizhi maya obov yazkovo mili ruki i propoliskuvali rota Yizha praviteliv bula nezrivnyanno rozkishnishe nizh yizha ryadovih chleniv mayanskogo suspilstva NapoyiMaya majzhe ne vikoristovuvavsya dlya pittya zvichajnu vodu Zamist cogo bulo vidomo bezlich kiseliv sokiv Vzhivali rizni napoyi yaki vigotovlyali z mayisu ah thech cela akalix z nezriloyi kukurudzi key em zi smazhenoyi kukurudzi koyem aklix Vidomo takozh pro napij z varenoyi kukurudzi do yakoyi domishuvali trohi indianskogo percyu abo kakao yakij pili holodnim Z bezalkogolnih napoyiv buv pinole na kshtalt kiselyu z obsmazhenogo kukurudzyanogo boroshna z dodavannyam kakao korici vanili ta inshih ingrediyentiv Suchasnij variant napoyu zustrichayutsya majzhe u vsih krayinah Latinskoyi Ameriki Napij pomole gotuvali z tista pered stvorennyam tista zerna mayisu pidsmazhuvali yake rozvodili za dopomogoyu zgushenogo soku fruktiv Maya znali kilka receptiv slaboalkogolnih napoyiv sho gotuvalosya shlyahom fermentaciyi M yakot manioka abo mayisu zhuvali i splovuvati v gorshik Koli nabiralosya dostatnya kilkist to v masu dodavali vodu i zalishali na kilka dniv Zagrala ridina procidzhuvali i pili Dopuskalisya variaciyi u strokah zbrodzhuvannya proporciyah vodi i manioka smakovih ta aromatichnih dobavkah temperaturi Z soku kvitkovogo stebla agavi takozh gotuvali p yankij napij ta ocet Z agavi gotuvalosya i pulke Z medu zmishanogo z vodoyu i nastoyanogo na kori dereva vigotovlyavsya golovnij p yankij napij starodavnih maya balche Buv duzhe micnim i duzhe smerdyuchim Jogo chastishe zastosovuvali pri ritualnih ceremoniyah Najdorozhchim i vishukanim napoyem bulo kakao Jogo viroshuvali tilki na pivdni kulturi maya abo zavozili z Pivdennoyi Ameriki a znachit bobi kakao buli dorogi Tyutyun i narkotikiMaya palili tyutyun pislya zakinchennya trapezi Tyutyun zmishuvali z rozmelenim u poroh vugillyam kvitami ta inshimi aromatichnimi roslinami Sumish nabivali u lyulki zrobleni z ocheretu abo z dorozhchih materialiv Vodnochas tyutyun zmishanij z krejdoyu ta vapnom zastosovuvali yak zubnu pastu Pid chas vazhlivih ceremonij ta ritualiv predstavniki vishih verstv osoblivo volodari i znat vzhivali galyucinogenni gribi nasampered shob rozmovlyati z bogami DzherelaThompson J E S 1955 The Rise and Fall of Maya Civilization Norman Schlesinger Victoria 2001 Animals and Plants of the Ancient Maya A Guide Juan C Chab Medina illus foreword by Carlos Galindo Leal Austin University of Texas Press Coe Michael D 2011 The Maya Eighth ed Thames amp Hudson ISBN 978 0 500 28902 0