Куршю Нярія (лит. Kuršių nerijos nacionalinis parkas) — національний парк Литви, що розташований на заході країни і займає східну частину території Куршської коси (50 км, що належать Литві). Піщані дюни Куршської коси відокремлюють прісні води Куршської затоки від солонуватих вод Балтійського моря на заході. Задля збереження унікальних ландшафтів у 1991 році був утворений національний парк. 1997 року національний парк увійшов до федерації . У резерваті заборонена будь-яка людська діяльність, окрім наукових спостережень і досліджень.
Сірі дюни в Няринзі | |
55°28′51″ пн. ш. 21°05′49″ сх. д. / 55.48100000002777676° пн. ш. 21.09700000002777998° сх. д.Координати: 55°28′51″ пн. ш. 21°05′49″ сх. д. / 55.48100000002777676° пн. ш. 21.09700000002777998° сх. д. | |
Країна | Литва |
---|---|
Розташування | Литва |
Найближче місто | Нярінга |
Площа | 264 |
Засновано | 1991 |
Вебсторінка | nerija.lt |
Куршю-Нярія (Литва) | |
Куршю-Нярія у Вікісховищі |
Ландшафт
Утворення Балтійського моря пов'язане з останнім відступанням скандинавського льодовика, який 13 тис. років тому полишив сучасну територію Литви. Талі води утворили Балтійське льодовикове озеро, яке проіснувало 3 тис. років, поки льодовик через канал в центральній Швеції (біля гори ) не звільнив шлях солоним атлантичним водам. Таким чином утворилось солоне Іолдійове море. 9,5 тис. років тому ізостатичні рухи відокремили акваторію Іолдійового моря від Атлантики — утворилось Анцилове озеро. 7,5 тис. років тому нова трансгресія атлантичних вод призвела до утворення Літоринового моря. В період існування якого (до 4,5 тис. років тому) утворився сучасний рельєф узбережжя Балтійського моря, в тому числі лагуни, дюни, коси.
- Кінець епохи Балтійського льодовикового озера
- Епоха Анцилового озера
- Епоха Літоринового моря
Клімат коси приморський, що в значній мірі залежить від погоди Балтійського моря. Річна кількість сонячного випромінювання 90 ккал/см². Тривалість сонячного сяйва 1982 годин на рік (39 % від потенційно можливого) — це найбільший показник в Литві. На узбережжі переважають західні й південні вітри, середня швидкість 5,5 м/с. Штормові вітри бувають в середньому 20 днів на рік. Через вплив моря, восени і взимку тепліше, ніж навесні — температура повітря відрізняється від східних регіонів країни на 3…3.5°C. Відносна вологість повітря в зимовий період складає 82 %, навесні — 76 %. Тумани досить часті, до 66 днів на рік. Річна сума атмосферних опадів становить 643 мм (170—180 днів на рік з опадами). 75 % опадів припадає на теплу пору року. Сніг у національному парку з'являється наприкінці листопада; постійний сніговий покрив утворюється наприкінці грудня або на початку січня. Це на 10-15 днів пізніше, ніж в інших регіонах Литви.
- Піщані дюни поблизу Нярінги
- Піщані дюни влітку
- Піщані дюни взимку
- Литовська поштова марка присвячена Куршській косі
- Будинок в національному стилі в Ніді
Флора
На території національного парку росте 900 видів рослин, 13 з яких занесено до . 20 % (2922 га) території парку вкрито дюнною й лучною рослинністю. Сильні вітри, рухомі піски, сухі ґрунти, солона вода, часті зміни погоди роблять природні умови прибережної рівнини схожими на умови в степах Європи. Із заходу на схід, від Балтійського моря до Куршської затоки одна природна зона змінює іншу:
- пляж із поодинокими рослинами (Cakile baltica).
- дюни вкриті піщанкою високою (Honckenya peploides), (Ammophila arenaria), колосняком піщаним (Leymus arenarius), кураєм поташевим (Salsola kali) іншими галофітами, що становлять перший бар'єр для рухомого піску. Ростуть чина японська (Lathyrus japonicus), (Tragopogon heterospermus), нечуйвітер зонтичний (Hieracium umbellatum), (Viola litoralis), (Linaria loeselii). На східних схилах дюн ростуть лещиця волотиста (Gypsophila paniculata) і миколайчики приморські (Eryngium maritimum) із глибоким корінням. Поодинокі верболози, сосни й зарості троянди зморшкуватої (Rosa rugosa).
- піщані рівнини за дюнами узбережжя вкриті агалик-травою гірською (Jasione montana), срібною травою (Corynephorus canescens), кострицею (Festuca arenaria), (Carex arenaria), чебрецем (Thymus serpyllum). Вологі місцини — верболозом (Salix pentandra) і водянкою (Empetrum nigrum).
- закріплені піски вкриті мішаними лісами, кора дерев густо вкрита лишайниками. Більша частина рухливих пісків була штучно заліснена ще до 1938 року.
- великі дюни вкриті сосновими лісами карликової гірської сосни (Pinus montana) із трав'янистими формаціями прибережних дюн із домішкою цмину (Helichrysum).
- лагуни узбережжя вкривають березові ліси із трав'янистими формаціями піщаних міждюнних рівнин. Очерет (Phragmites australis) захищає узбережжя від ерозії. Тут буяють зарості (Schoenoplectus tabernaemontani), ситнягу болотного (Eleocharis palustris), осоки (Carex acutiformis)
70 % (6852 га) території парку вкрито мішаними лісами (переважно хвойними), половина з яких штучного походження: 53 % деревостою сосна звичайна (Pinus silvestris), 27 % — інтродукована у 1850 році карликова гірська сосна (Pinus montana). Гірська сосна не росте на дюнах вище 1 м, хоч у горах Центральної Європи сягає 10 м. Також зустрічаються сосна Банкса (Pinus banksiana), чорна (Pinus nigra), веймутова (Pinus strobus), м'якоголкова (Pinus muricata), кримська (Pinus palasiana). У національному парку 68 га ялинників: ялина європейська (Picea abies), біла (Picea glauca) і колюча (Picea pungens). З інших хвойних зустрічаються: ялівець звичайний (Juniperus communis), ялиця біла (Abies alba), ялиця одноколірна (Abies concolor), модрина європейська (Larix decidua), (Pseudotsuga caesia).
- Лещиця (Gypsophila paniculata) на дюнах узбережжя
- Рослинність піщаних рівнин
- Закріплені піски
- Ліс на дюнах в Юодкранті
- Очерет в Куршській затоці
З листяних порід найбільше зустрічається береза (Betula) із невеличкою домішкою сосни — 1028 га, вільшаники (Alnus) 206 га, дуб (Quercus) і ясен (Fraxinus) — декілька га. На піщаних дюнах було інтродуковано клен польовий (Acer campestre), татарський (Acer tataricum), американський (Acer negundo), явір (Acer pseudoplatanus), бук лісовий (Fagus sylvatica), ясен пенсильванський (Fraxinus pennsylvanica), бирючина звичайна (Ligustrum vulgare).
Найдавніші (100—150 років) природні ліси з сосни, ялини і дуба ростуть поряд з Юодкранте на давніх параболічних дюнах. Тут можна зустріти рідкісну в Литві (Linnaea borealis). У вологих місцинах поблизу Сірих дюн зустрічається комахоїдна росичка (Drosera rotundifolia).
Фауна
На території національного парку зустрічається 40 видів ссавців. Найбільший з них — лось (Alces alces), символ Куршської коси. Лосі були винищені під час Другої світової війни, але знов з'явились у 1948 році. Через те, що лосі активно під'їдають молоді сосни, на них щорічно видають мисливські квоти. Станом на 2014 рік в межах парку живе 30 голів. Дика свиня (Sus scrofa) менша за розмірами ніж континентальна, в голодні сезони підходить до осель у пошуках їжі. Досить поширені: козулі (Capreolus capreolus), заєць-русак (Lepus europaeus), лисиця (Vulpes vulpes); зустрічаються: борсук (Meles meles), єнот уссурійський (Nyctereutes procyonoides), куниця лісова (Martes martes), горностай (Mustela erminea), ласиця мала (Mustela nivalis), ондатра (Ondatra zibethica), візон (Mustela vison), видра річкова (Lutra lutra), інколи на узбережжі з'являється тев'як (Halichoerus grypus). Малодослідженою залишається фауна рукокрилих і гризунів. У листяному опаді можна зустріти мишака жовтогрудого (Apodemus flavicollis) і мідиць (Sorex).
- Лосі (Alces alces) у дюнах, 1900 рік
- Дика свиня (Sus scrofa)
- Руда лисиця (Vulpes vulpes)
- Мідиця (Sorex)
- Тев'як, Клайпедський морський музей
На відміну від континенту, птахи не полишають Куршську косу восени й взимку. Понад 300 видів птахів населяють територію парку. Через косу проходить шлях міграції птахів з Білого моря (10-11 тис. щорічно). У Юдкранті збудована станція спостереження за птахами що мігрують. Навесні й восени парк наповнюється різноманітними птахами: зяблики (Fringilla), синиці (Parus), яструб малий (Accipiter nisus), канюки (Buteo), скопи (Pandion haliaätus), луні (Circus), на мілинах лагуни качки (Anatidae), пірникози (Podiceps), лебідь американський (Cygnus columbianus) і кликун (Cygnus Cygnus), на пляжах побережник чорногрудий (Calidris alpina), кульон великий (Numenius arquata), (Limosa), кулик-сорока (Haematopus ostralegus), чорні (Chlidonias niger) і річкові крячки (Sterna hirundo), мартини (Larus). У літній сезон на косі гніздується більше 100 видів птахів: жайворонки (Alauda arvensis), зяблики (Fringilla coelebs), вівчарики (Phylloscopus), вільшанки (Erithacus rubecula), дрозди (Turdus), синиці (Parus), очеретянки (Acrocephalus), пірникоза велика (Podiceps cristatus), крижні (Anas platyrhynchos) і лебедів-шипунів (Cygnus olor). З рідкісних птахів гніздуються орлан-білохвіст (Haliaëtus albicilla), шуліка чорний (Milvus migrans), підсоколик великий (Falco subbuteo), пісочник великий (Charadrius hiaticula), голуб-синяк (Columba oenas), щеврик польовий (Anthus campestris), яскравий галагаз звичайний (Tadorna tadorna).
На косі зимують тисячі водоплавних птахів: синьга (Melanitta nigra) і турпан (Melanitta fusca), морянка (Clangula hyemalis), гагара (Gavia), крех великий (Mergus merganser) і гоголь (Bucephala clangula). В Юодкранті існує найбільша й найстаріша в Литві змішана колонія великих бакланів (Phalacrocorax carbo) і сірих чапель (Ardea cinerea), які дали в 2000 році приплід у 582 і 1360 голів, відповідно.
- Зграя мартинів (Larus)
- Орлан-білохвіст (Haliaetus albicilla)
- Галагаз (самець) (Tadorna tadorna)
- Сіра чапля (Ardea cinerea)
- Голуб-синяк (Columba oenas)
- Колонія великих бакланів в Юодкранті
Населення
На території національного парку 4 рибацьких селища Юодкранте, П'ярвалка, Прейла і Ніда, що були об'єднані 1961 року в єдине поселення Нярінга. Рухомі піски дюн стають причиною занесення старовинних поселень, кладовищ. У період 1675—1854 таким чином щезло 4 селища.
Див. також
Примітки
- (англ.) (лит.) Landscape [ 15 січня 2015 у Wayback Machine.] // Kursiu Nerija National Park administration website.
- (англ.) (лит.) Climate [ 31 травня 2015 у Wayback Machine.] // Kursiu Nerija National Park administration website.
- (англ.) (лит.) Flora [ 31 травня 2015 у Wayback Machine.] // Kursiu Nerija National Park administration website.
- (англ.) (лит.) Grass vegetation [ 31 травня 2015 у Wayback Machine.] // Kursiu Nerija National Park administration website.
- (англ.) (лит.) Mammals [ 31 травня 2015 у Wayback Machine.] // Kursiu Nerija National Park administration website.
- (англ.) (лит.) Birds [ 30 травня 2015 у Wayback Machine.] // Kursiu Nerija National Park administration website.
Література
Посилання
- Офіційний сайт національного парку Куршю Нярія. [ 14 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.) (лит.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurshyu Nyariya lit Kursiu nerijos nacionalinis parkas nacionalnij park Litvi sho roztashovanij na zahodi krayini i zajmaye shidnu chastinu teritoriyi Kurshskoyi kosi 50 km sho nalezhat Litvi Pishani dyuni Kurshskoyi kosi vidokremlyuyut prisni vodi Kurshskoyi zatoki vid solonuvatih vod Baltijskogo morya na zahodi Zadlya zberezhennya unikalnih landshaftiv u 1991 roci buv utvorenij nacionalnij park 1997 roku nacionalnij park uvijshov do federaciyi U rezervati zaboronena bud yaka lyudska diyalnist okrim naukovih sposterezhen i doslidzhen Kurshyu NyariyaSiri dyuni v NyarinziSiri dyuni v Nyarinzi55 28 51 pn sh 21 05 49 sh d 55 48100000002777676 pn sh 21 09700000002777998 sh d 55 48100000002777676 21 09700000002777998 Koordinati 55 28 51 pn sh 21 05 49 sh d 55 48100000002777676 pn sh 21 09700000002777998 sh d 55 48100000002777676 21 09700000002777998Krayina LitvaRoztashuvannya LitvaNajblizhche mistoNyaringaPlosha264Zasnovano1991Vebstorinkanerija ltKurshyu Nyariya Litva Kurshyu Nyariya u VikishovishiLandshaftUtvorennya Baltijskogo morya pov yazane z ostannim vidstupannyam skandinavskogo lodovika yakij 13 tis rokiv tomu polishiv suchasnu teritoriyu Litvi Tali vodi utvorili Baltijske lodovikove ozero yake proisnuvalo 3 tis rokiv poki lodovik cherez kanal v centralnij Shveciyi bilya gori ne zvilniv shlyah solonim atlantichnim vodam Takim chinom utvorilos solone Ioldijove more 9 5 tis rokiv tomu izostatichni ruhi vidokremili akvatoriyu Ioldijovogo morya vid Atlantiki utvorilos Ancilove ozero 7 5 tis rokiv tomu nova transgresiya atlantichnih vod prizvela do utvorennya Litorinovogo morya V period isnuvannya yakogo do 4 5 tis rokiv tomu utvorivsya suchasnij relyef uzberezhzhya Baltijskogo morya v tomu chisli laguni dyuni kosi Kinec epohi Baltijskogo lodovikovogo ozera Epoha Ancilovogo ozera Epoha Litorinovogo morya Klimat kosi primorskij sho v znachnij miri zalezhit vid pogodi Baltijskogo morya Richna kilkist sonyachnogo viprominyuvannya 90 kkal sm Trivalist sonyachnogo syajva 1982 godin na rik 39 vid potencijno mozhlivogo ce najbilshij pokaznik v Litvi Na uzberezhzhi perevazhayut zahidni j pivdenni vitri serednya shvidkist 5 5 m s Shtormovi vitri buvayut v serednomu 20 dniv na rik Cherez vpliv morya voseni i vzimku teplishe nizh navesni temperatura povitrya vidriznyayetsya vid shidnih regioniv krayini na 3 3 5 C Vidnosna vologist povitrya v zimovij period skladaye 82 navesni 76 Tumani dosit chasti do 66 dniv na rik Richna suma atmosfernih opadiv stanovit 643 mm 170 180 dniv na rik z opadami 75 opadiv pripadaye na teplu poru roku Snig u nacionalnomu parku z yavlyayetsya naprikinci listopada postijnij snigovij pokriv utvoryuyetsya naprikinci grudnya abo na pochatku sichnya Ce na 10 15 dniv piznishe nizh v inshih regionah Litvi Pishani dyuni poblizu Nyaringi Pishani dyuni vlitku Pishani dyuni vzimku Litovska poshtova marka prisvyachena Kurshskij kosi Budinok v nacionalnomu stili v NidiFloraNa teritoriyi nacionalnogo parku roste 900 vidiv roslin 13 z yakih zaneseno do 20 2922 ga teritoriyi parku vkrito dyunnoyu j luchnoyu roslinnistyu Silni vitri ruhomi piski suhi grunti solona voda chasti zmini pogodi roblyat prirodni umovi priberezhnoyi rivnini shozhimi na umovi v stepah Yevropi Iz zahodu na shid vid Baltijskogo morya do Kurshskoyi zatoki odna prirodna zona zminyuye inshu plyazh iz poodinokimi roslinami Cakile baltica dyuni vkriti pishankoyu visokoyu Honckenya peploides Ammophila arenaria kolosnyakom pishanim Leymus arenarius kurayem potashevim Salsola kali inshimi galofitami sho stanovlyat pershij bar yer dlya ruhomogo pisku Rostut china yaponska Lathyrus japonicus Tragopogon heterospermus nechujviter zontichnij Hieracium umbellatum Viola litoralis Linaria loeselii Na shidnih shilah dyun rostut leshicya volotista Gypsophila paniculata i mikolajchiki primorski Eryngium maritimum iz glibokim korinnyam Poodinoki verbolozi sosni j zarosti troyandi zmorshkuvatoyi Rosa rugosa pishani rivnini za dyunami uzberezhzhya vkriti agalik travoyu girskoyu Jasione montana sribnoyu travoyu Corynephorus canescens kostriceyu Festuca arenaria Carex arenaria chebrecem Thymus serpyllum Vologi miscini verbolozom Salix pentandra i vodyankoyu Empetrum nigrum zakripleni piski vkriti mishanimi lisami kora derev gusto vkrita lishajnikami Bilsha chastina ruhlivih piskiv bula shtuchno zalisnena she do 1938 roku veliki dyuni vkriti sosnovimi lisami karlikovoyi girskoyi sosni Pinus montana iz trav yanistimi formaciyami priberezhnih dyun iz domishkoyu cminu Helichrysum laguni uzberezhzhya vkrivayut berezovi lisi iz trav yanistimi formaciyami pishanih mizhdyunnih rivnin Ocheret Phragmites australis zahishaye uzberezhzhya vid eroziyi Tut buyayut zarosti Schoenoplectus tabernaemontani sitnyagu bolotnogo Eleocharis palustris osoki Carex acutiformis 70 6852 ga teritoriyi parku vkrito mishanimi lisami perevazhno hvojnimi polovina z yakih shtuchnogo pohodzhennya 53 derevostoyu sosna zvichajna Pinus silvestris 27 introdukovana u 1850 roci karlikova girska sosna Pinus montana Girska sosna ne roste na dyunah vishe 1 m hoch u gorah Centralnoyi Yevropi syagaye 10 m Takozh zustrichayutsya sosna Banksa Pinus banksiana chorna Pinus nigra vejmutova Pinus strobus m yakogolkova Pinus muricata krimska Pinus palasiana U nacionalnomu parku 68 ga yalinnikiv yalina yevropejska Picea abies bila Picea glauca i kolyucha Picea pungens Z inshih hvojnih zustrichayutsya yalivec zvichajnij Juniperus communis yalicya bila Abies alba yalicya odnokolirna Abies concolor modrina yevropejska Larix decidua Pseudotsuga caesia Leshicya Gypsophila paniculata na dyunah uzberezhzhya Roslinnist pishanih rivnin Zakripleni piski Lis na dyunah v Yuodkranti Ocheret v Kurshskij zatoci Z listyanih porid najbilshe zustrichayetsya bereza Betula iz nevelichkoyu domishkoyu sosni 1028 ga vilshaniki Alnus 206 ga dub Quercus i yasen Fraxinus dekilka ga Na pishanih dyunah bulo introdukovano klen polovij Acer campestre tatarskij Acer tataricum amerikanskij Acer negundo yavir Acer pseudoplatanus buk lisovij Fagus sylvatica yasen pensilvanskij Fraxinus pennsylvanica biryuchina zvichajna Ligustrum vulgare Najdavnishi 100 150 rokiv prirodni lisi z sosni yalini i duba rostut poryad z Yuodkrante na davnih parabolichnih dyunah Tut mozhna zustriti ridkisnu v Litvi Linnaea borealis U vologih miscinah poblizu Sirih dyun zustrichayetsya komahoyidna rosichka Drosera rotundifolia FaunaNa teritoriyi nacionalnogo parku zustrichayetsya 40 vidiv ssavciv Najbilshij z nih los Alces alces simvol Kurshskoyi kosi Losi buli vinisheni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ale znov z yavilis u 1948 roci Cherez te sho losi aktivno pid yidayut molodi sosni na nih shorichno vidayut mislivski kvoti Stanom na 2014 rik v mezhah parku zhive 30 goliv Dika svinya Sus scrofa mensha za rozmirami nizh kontinentalna v golodni sezoni pidhodit do osel u poshukah yizhi Dosit poshireni kozuli Capreolus capreolus zayec rusak Lepus europaeus lisicya Vulpes vulpes zustrichayutsya borsuk Meles meles yenot ussurijskij Nyctereutes procyonoides kunicya lisova Martes martes gornostaj Mustela erminea lasicya mala Mustela nivalis ondatra Ondatra zibethica vizon Mustela vison vidra richkova Lutra lutra inkoli na uzberezhzhi z yavlyayetsya tev yak Halichoerus grypus Malodoslidzhenoyu zalishayetsya fauna rukokrilih i grizuniv U listyanomu opadi mozhna zustriti mishaka zhovtogrudogo Apodemus flavicollis i midic Sorex Losi Alces alces u dyunah 1900 rik Dika svinya Sus scrofa Ruda lisicya Vulpes vulpes Midicya Sorex Tev yak Klajpedskij morskij muzej Na vidminu vid kontinentu ptahi ne polishayut Kurshsku kosu voseni j vzimku Ponad 300 vidiv ptahiv naselyayut teritoriyu parku Cherez kosu prohodit shlyah migraciyi ptahiv z Bilogo morya 10 11 tis shorichno U Yudkranti zbudovana stanciya sposterezhennya za ptahami sho migruyut Navesni j voseni park napovnyuyetsya riznomanitnimi ptahami zyabliki Fringilla sinici Parus yastrub malij Accipiter nisus kanyuki Buteo skopi Pandion haliaatus luni Circus na milinah laguni kachki Anatidae pirnikozi Podiceps lebid amerikanskij Cygnus columbianus i klikun Cygnus Cygnus na plyazhah poberezhnik chornogrudij Calidris alpina kulon velikij Numenius arquata Limosa kulik soroka Haematopus ostralegus chorni Chlidonias niger i richkovi kryachki Sterna hirundo martini Larus U litnij sezon na kosi gnizduyetsya bilshe 100 vidiv ptahiv zhajvoronki Alauda arvensis zyabliki Fringilla coelebs vivchariki Phylloscopus vilshanki Erithacus rubecula drozdi Turdus sinici Parus ocheretyanki Acrocephalus pirnikoza velika Podiceps cristatus krizhni Anas platyrhynchos i lebediv shipuniv Cygnus olor Z ridkisnih ptahiv gnizduyutsya orlan bilohvist Haliaetus albicilla shulika chornij Milvus migrans pidsokolik velikij Falco subbuteo pisochnik velikij Charadrius hiaticula golub sinyak Columba oenas shevrik polovij Anthus campestris yaskravij galagaz zvichajnij Tadorna tadorna Na kosi zimuyut tisyachi vodoplavnih ptahiv singa Melanitta nigra i turpan Melanitta fusca moryanka Clangula hyemalis gagara Gavia kreh velikij Mergus merganser i gogol Bucephala clangula V Yuodkranti isnuye najbilsha j najstarisha v Litvi zmishana koloniya velikih baklaniv Phalacrocorax carbo i sirih chapel Ardea cinerea yaki dali v 2000 roci priplid u 582 i 1360 goliv vidpovidno Zgraya martiniv Larus Orlan bilohvist Haliaetus albicilla Galagaz samec Tadorna tadorna Sira chaplya Ardea cinerea Golub sinyak Columba oenas Koloniya velikih baklaniv v YuodkrantiNaselennyaNa teritoriyi nacionalnogo parku 4 ribackih selisha Yuodkrante P yarvalka Prejla i Nida sho buli ob yednani 1961 roku v yedine poselennya Nyaringa Ruhomi piski dyun stayut prichinoyu zanesennya starovinnih poselen kladovish U period 1675 1854 takim chinom shezlo 4 selisha Div takozhKurshska kosaPrimitki angl lit Landscape 15 sichnya 2015 u Wayback Machine Kursiu Nerija National Park administration website angl lit Climate 31 travnya 2015 u Wayback Machine Kursiu Nerija National Park administration website angl lit Flora 31 travnya 2015 u Wayback Machine Kursiu Nerija National Park administration website angl lit Grass vegetation 31 travnya 2015 u Wayback Machine Kursiu Nerija National Park administration website angl lit Mammals 31 travnya 2015 u Wayback Machine Kursiu Nerija National Park administration website angl lit Birds 30 travnya 2015 u Wayback Machine Kursiu Nerija National Park administration website LiteraturaPosilannyaOficijnij sajt nacionalnogo parku Kurshyu Nyariya 14 travnya 2015 u Wayback Machine angl lit angl