Курський повіт

Курський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, а потім (після революції) РРФСР. Повіт входив до складу: Білгородської губернії (1727–1779), Курського намісництва (1779–1797) та Курської губернії (1797–1928). Повітовим центром було місто Курськ, яке у 1779–1928 роках був також губернським центром.

Курський повіт
Герб повіту
Центр	Курськ

Курський повіт. І. К. Кирилова 1722—1737 рр.

Курський повіт у складі Курської губернії РРФСР (1924—1928 рр.)

Історія

Курський повіт відомий як адміністративно-територіальна одиниця з кінця XVI століття. До середини XVII століття його площа досягла 1200 тис. десятин (≈13110 км²), 12 % цієї території складала ріллю. До 1779 року повіт складався з , , , та станів.

До 1719 року Курський повіт став найбільш населеним у Чорнозем'ї. Тільки чоловіків-однодвірців тут налічувалося 29,2 тис., селян — 27,7 тис..

У 1727 році повіт увійшов до складу Білгородської губернії. У XVIII столітті повіт займав велику площу, яка в 1779 році, після утворення Курського намісництва, була розділена між Курським, Дмитріївським, , Фатезьким та повітами.

З липня 1919 року по листопад 1919 року територія повіту входила до складу Харківської області «білого» Півдня Росії.

Кордони повіту, визначені 1779 року, існували без значних змін до 1924 року.

У 1918—1924 роках багаторазово переглядався склад і назви волостей і сільрад, що входили в повіт.

Ухвалою Президії ВЦВК від 12 травня 1924 року до складу Курського повіту увійшла територія Фатезького та частин Обоянського, Тимського, Щигровского повітів.

У 1928 році, у зв'язку з переходом держави з губернського на обласний, і районний поділ, Курський повіт був скасований. На території колишніх Курського та Щигровського повітів був утворений , що входив до складу Центрально-Чорноземної області. Округ був поділений на 14 районів, серед інших було створено Курський район.

Керівництво повіту

• 1782—1784 Анненков І. П.
• 1828—1831 Шеховцов І. П.
• 1832—1838 Пузанов Н. А.
• 1839—1841 Шеховцов І. П.
• 1842—1842 Пузанов Н. А.
• 1843—1849 Бєлєвцов Д. Н.
• 1852—1855 Анненков П. М.
• 1860—1863 Анненков П. М.
• 1884—1890 Анненков Н. П.
• 1890—1892 Волков П. П.
• 1892—1896 Суковкін Н. І.
• 1906—1917 Офросімов Н. А

Земські начальники

Адміністративний поділ

У 1890 році до складу повіту входило 15 волостей:

№ з/п	Волость	Волосне правління	Число поселень	Населення
1	Довгівська	с. Довге	15	17270
2	Дияконівська	с. Дияконово	28	18248
3	Козацька	сл. Козацька	10	7166
4	Каменевська	с. Каменеве	21	10907
5	Колодненська	с. Колодне	11	5970
6	Муравлівська	с. Муравлеве	19	9540
7	Рождественська	с. Рождественське	34	15346
8	Ришковська	с. Ришкове	34	10986
9	Спаська	с. Спаське	16	8314
10	Старковська	с. Старково	47	17714
11	Стрілецька	сл. Стрілецька	6	4925
12	Троїцька	с. Бесідино	39	12733
13	Чаплигінська	д. Чаплигіна	41	11143
14	Черемошнянська	с. Чермошне	16	6392
15	Ямська	сл. Ямська	1	6500

У 1913 році в повіті також було 15 волостей.

1926 рік

У 1926 році до складу укрупненого Курського повіту входило 18 волостей та 282 сільради. Нижче наведено список волостей:

№	Волость	Адміністративний центр
1		с. Алісово
2		с. Анпілогове
3		с. Бесідино
4		с. Бобришево
5		с. Довге
6		м. Золотухино
7		с. Леніно
8		с. Луб'янка
9		сл. Медвенка
10		с. Нижній Реут
11		м. Обоянь
12		м. Понирі
13		сл. Рибинські Буди
14		с. Ришкове
15		с. Сазанівка
16		п. Солнцево
17		г. Фатеж
18		сл.

Примітки

1. Дедук А. В. К исторической географии Белгородского уезда в конце XVI в. // От Донца до Ворсклы: сборник статей и материалов по истории Белгородской области. — Белгород, 2016. — 9 жовтня. Архівовано з джерела 8 липня 2023.
2. Дворянское землевладение в России в XVII — первой половине XIX в. (размеры и размещение) / отв. ред. . — М : , 1988. — С. 255.
3. Население России в конце XVII — начале XVIII века: численность, сословно-классовый состав, размещение / отв. ред. . — М : , 1977. — С. 105, 226. Архівовано з джерела 19 лютого 2019
4. Волости и гмины 1890 года. 20. Курская губерния. — СПб, 1890. Архівовано з джерела 8 травня 2022
5. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017
6. Административно-территориальное деление РСФСР на 1926 год (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2017.

Література

• Ларионов С. И. Описание Курского наместничества из древних и новых разных о нём известий вкратце собранное. — М. : вольная типография Пономарёва, 1786. — С. 33—58. Архівовано липень 11, 2009 на сайті Wayback Machine.
• Сборник статистических сведений по Курской губернии. Отдел хозяйственной статистики. — Вып. 1. Курский уезд. — М, 1883.
• Благовещенский Н. А. Четвертное право. — М., 1899. — С. 391—398.
• Гуляева А. О., Дедук А. В. Переписные книги 1664 г. Карачевского, Орловского, Кромского и Курского уездов: неописанный сборник 9768 из первой описи фонда Поместного приказа РГАДА // Белгородская черта. — Вып. 6. — Белгород, 2021. — С. 50—63.

Посилання

• Курск // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Куркулев А. (23 травня 2020). О детях боярских Михайловых и некоторых границах Курского уезда в XVII веке. Курск дореволюционный (рос.).
• Куркулев А. (7 березня 2024). Список с Курских переписных книг 1678 года в Государственном архиве Курской области. Курск дореволюционный (рос.).
• История Курской области на сайте областной администрации
• Старые карты Курского уезда