Курильська десантна операція відбувалася в часі з 18 серпня по 4 вересня 1945 року, здійснювалася збройними силами СРСР проти японських військ у часі Другої світової війни, проводилася з метою перейняти контроль над Курильськими островами, є частиною радянсько-японської війни.
Курильська десантна операція | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Радянсько-японська війна Друга світова війна | |||||||
морська піхота вантажиться на корабель | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР | Японська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
СРСР Гнечко Олексій Романович Пономарьов Дмитро Григорович | Японська імперія Фусакі Цуцумі | ||||||
Військові сили | |||||||
СРСР від 8363 до 8821 десантника | Японська імперія до 80 000 | ||||||
Втрати | |||||||
СРСР 1567 вбитих, поранених та пропалих безвісти 10 кораблів потонуло, 7 пошкоджено | Японська імперія 1018 вбитих та поранених, від 50442 до 60 000 полонених від 27 до 40 танків, не менше 2 літаків захоплено 74250 гвинтівок, 214 легких кулеметів, 123 важкі кулемети, 40 гармат, 20 зенітних кулеметів, 17 гаубиць, 9 зеніток, 7 літаків, кілька вцілілих танків |
Співвідношення сил перед початком операції та їх дислокація
СРСР:
- у складі Другого Далекосхідного фронту — Камчатський оборонний район, що складався з
- ,
- — від 78 до 42 літаків,
- батальйон морської піхоти,
- гаубичний артилерійський полк
- Петропавловська військово-морська база
- 60 кораблів та суден,
- 2-й окремий бомбардувальний полк морської авіації
- батареї берегової артилерії
- 5-й фронт —
-
- — острови Ітуруп, Кунашир, Мала Курильська гряда,
- — острови Онекотан, Парамушир, Шумшу,
- підрозділи 11-го танкового полку на островах Парамушир та Шумшу,
- 31-й полк протиповітряної оборони — на острові Шумшу,
- 41-й окремий змішаний полк на острові Матуа,
- 129-та окрема піхотна бригада — на острові Уруп.
Задум десантної операції та чисельність сил десанту
Після успішного проведення Південно-Сахалінської операції радянськими військами на острові Сахалін створилися сприятливі умови для захоплення Курильських островів. Радянське військове керівництво складає план, згідно якого радянські частини мали зайняти острови Великої Курильської гряди, першочергово — Сюмусю-то та Парамусіру, по тому — . Серед цих островів найбільш укріпленим був Шумшу, що розміщувався в 6,5 милях від південного узбережжя Камчатки, там розміщалася 73-тя піхотна бригада японської 91-ї піхотної дивізії, 31-й полк протиповітряної оборони, фортечний артилерійський полк, неповний склад 11-го танкового полку, аеродромна команда, гарнізон військово-морської бази та окремі підрозділи. На Шумшу була створена інженерна система протидесантної оборони, глибина якої сягала 3-4 кілометрів, загалом було 310 закритих кулеметних точок, 34 бетонні артилерійські доти та, 24 дзоти, чисельні підземні військові укриття — для вояків та військового майна — глибиною до 50 метрів. Переважна більшість оборонних споруд сполучалася підземними ходами у єдину оборонну систему.
Загальна чисельність гарнізону Шумшу становила 8500 військових, на острові було понад 100 гармат та 100 танків. Військові об'єкти були ретельно замаскованими, збудовані були й несправжні (відволікаючі) оборонні споруди, про переважну більшість їх радянському керівництву відомо не було. У випадку необхідності гарнізон міг поповнитися з сусіднього добре укріпленого острова Парамушир, де могло розміщатися до 13000 японських вояків — військово-морська база Касівабара, на озері Беттобу було обладнано базу для гідроавіації.
Безпосередньо перед початком операції на Курильських островах знаходилося до 80 000 японських військових, понад 200 гармат та 60 танків. Аеродроми на островах могли забезпечувати перебування близько 600 літаків, однак майже всі вони були відкликані на Японські острови — для нальотів на американські війська.
Гарнізони островів північніше Онекотану підпорядковувалися командуючому на Північних Курилах генералу , південніше острова — генералу Кіітіро Хігуті, командуючому 5-м фронтом, штаб якого розміщувався на острові Хоккайдо.
На островах було обладнано 9 аеродромів та посадкових майданчиків, котрі могли приймати до 600 літаків.
Згідно задуму радянського керівництва, морський десант мав несподівано висадитися на північно-західній частині Шумшу здійснювати головний удар в напрямі військово-морської бази Катаока, захопити острів та використовувати його як плацдарм для подальших захоплень островів гряди; вихідним пунктом операції був Петропавловськ-Камчатський. Командир Петропавловської військово-морської бази каперанг керував морськими силами висадки десанту, командир 101-ї стрілецької дивізії генерал Порфирій Дьяков командував десантом, командуючий Камчатським оборонним районом генерал Олексій Гнечко був безпосереднім керівником операції. Загальне керівництво десантною операцією здійснював з Владивостока командуючий Тихоокеанським флотом адмірал Іван Юмашев.
Остаточним планом десантним частинам було наказано провести висадження у ніч на 18 серпня на півінчній частині Шумшу — між мисами Кокутан та Котомарі, у випадку відсутності японської протидії першій хвилі десанту на острові друшій десантній хвилі наказувалося десантуватися на Парамуширі, ціллю була військово-морська база Касіва. Десантуванню мала передувати артилерійська підготовка 130-мм берегової батареї з мису Лопатка — найпівденніша частина Камчатського півострова, та артилерійське бомбардування. Безпосереднє забезпечення артилерійської підтримки десанту покладалося на корабельну артилерію загону артилерійської підтримки та авіацію.
Десантні сили формувалися переважно зі складу 101-ї стрілецької дивізії, що базувалася в Камчатському оборонному районі — 2 стрілецькі полки, 1 артилерійський полк, винищувальний протитанковий дивізіон та батальйон морської піхоти — загалом 8363 бійці та офіцери при 123 мінометах, 95 гарматах, 120 важких та 372 легких кулеметах. Поділявся десант на передовий загін та два ешелони головних сил.
Корабельна флотилія складалася з 8-и патрульних катерів, 4-х тральщиків, 2-х сторожових кораблів, 2-х катерів-тральщиків, 2-х торпедних катерів, 2-х , мінного загороджувача, підводного човна, плаваючої батареї та 17-ти транспортних й 16-ти спеціальних кораблів, отриманих по ленд-лізу. Ці судна були зведені в чотири загони — загін засобів висадження та транспортів (командир — капітан 2-го рангу Г. В. Богородський), загін охорони (капітан 3-го рангу Скиба), загін тралення (капітан-лейтенант П. П. Олейник) та загін кораблів артилерійської підтримки (капітан 3-го рангу І. Д. Сизов) — сторожові кораблі «Дзержинський» та «Кіров» і мінний загороджувач «Охотськ»; повітряну підтримку десанту мала здійснювати 128-ма змішана авіаційна дивізія.
Десант та бої на Шумшу
Увечері 16 серпня командуючий флотом наказує розпочати виконання плану десантної операції. 17 серпня до 17-ї години з порту Петропавловська-Камчатського кораблі з десантом виходять в море — 8363 військових з 123 мінометами та 95 гарматами (в інших джерелах — 8821 чоловік при 205 гарматах та мінометах), їх прикривають винищувальна авіація та підводний човен; нічний перехід здійснювався за умов туману.
Після півночі кораблі проходять першу Курильську протоку, о 2-й годині 38-й хвилині ночі 18 серпня радянська берегова артилерія на мисі Лопатка (командир — старший лейтенант С. І. Соколюк) відкриває вогонь. По 4-й годині ранку починається висадка — приблизно за 100 метрів від берега, до 5-ї години передовий загін висадився на берег. Приблизно о 5:30 японські батареї починають обстріл радянських кораблів, до 9-ї години завершується висадка першої хвилі головних сил десанту — 138-й стрілецький, 3 артилерійські дивізіони та рота протитанкових рушниць, десантники захоплюють дві важливі висоти; в швидкому часі японська протидія різко зростає.
Японські військові сили здійснюють контратаки за підтримки танків, бій приймає запеклий характер, в ході якого доходило до рукопашних зіткнень. Чимало важливих позицій та сопок кілька разів переходили від однієї сторони до іншої, в тому часі амбразури японських дотів своїми тілами закрили старшина 1-ї статті Н. А. Вилков та червонофлотець П. І. Ільїчов, у часі цих боїв сталася більша частка усіх втрат в життях. Японське керівництво безперервно посилювало свої війська на Шумшу, перекидаючи підкріплення з Парамушира.
У другій частині дня японське угрупування здійснює головну атаку, в якій були задіяні усі танки. З великими втратами японські сили просунулися вперед, однак не змогли скинути в море десант, при цьому переважна більшість танків була знищена — гранатами та протитанковими рушницями, по тому на японську бронетехніку наводиться вогонь корабельної артилерії. В ході боїв було знищено чи пошкоджено з 60 танків 40 одиниць, в японських джерелах — 27, загинув японського командир танкового полку, з радянського боку було вбито 200 десантників.
По десантних кораблях, що підходили до берега з наступними хвилями десанту, японцями ведено прицільний вогонь, що завдав чимало шкоди. Були потоплені чи знищені вогнем біля берега 7 десантних суден, 2 малі катери, 1 прикордонний катер — загинуло 5 членів екіпажу та 6 поранено; пошкоджено 7 десантних суден та 1 транспорт, в екіпажах були значні втрати. Японська авіація також здійснювала атаки на кораблі, однак без особливого успіху — трохи було пошкоджено сторожовий корабель «Кіров» та поранено 2-х червонофлотців, 2 японські літаки були збиті зенітним вогнем. Дії радянської авіації утруднювалися туманом, майже 350 бойових вильотів здійснювалися лише по глибині японської оборони та Парамуширу. До вечора на острів висаджується друга хвиля десанту — 373-й стрілецький полк, артилерійський полк та рота піхоти; за той день в бою було захоплено 250 японців та 3 артилерійські батареї, радянські льотчики здійснили 91 бойовий виліт.
На ранок 19 серпня перед червоноармійцями зосереджувалося до 5 батальйонів піхоти, близько 70 гармат та 60 танків. Радянський наступ продовжувався із великим труднощами, однак запеклого характеру бої вже не мали; червоноармійці починають застосовувати тактику послідовного придушення вогневих точок масованим артилерійським вогнем. При цьому знизилися стрімко втрати наступаючих, швидкість наступу також. Після отримання інформації про капітуляцію Японії близько 18-ї години командир японських військ на Курильських островах висилає парламентера до командира радянського десанту з пропозицією розпочати перемовини про капітуляцію; бойові дії припиняються. Цього дня японською авіацією біля острова Шумшу був потоплений радянський катер-тральщик.
20 серпня загін радянських бойових кораблів направляється на Шумшу до військово-морської бази Караока, щоб прийняти капітуляцію японського гарнізону, однак був обстріляний з даного острова та Парамушира. В другій Курильській протоці були ушкоджені мінний загороджувач «Охотськ», убито 3 членів екіпажу та поранено 12, і сторожовий корабель «Кіров» — поранено 2. З кораблів відкрито у відповідь вогонь, вони відходять в море; командуючий операцією генерал-майор Гнечко на це наказує відновити наступ на острів Шумшу та провести авіаційні бомбардування Парамушира. Після масованого бомбардування радянські десантники просуваються на 5-6 кілометрів, по цьому спішно прибуває японська військова делегація зі згодою на капітуляцію.
Однак насправді японське керівництво в ході перемовин усіляко затягувало перемовини та капітуляцію гарнізону Шумшу. Тоді Ставка Верховного Головнокомандування наказує перекинути з Камчатки на Шумшу 2 стрілецькі полки, до ранку 23 серпня зайняти острів і розпочати десантування на Парамушир. 22 серпня один радянський літак здійснив показове бомбардування японських острівних батарей, а підводний човен (капітан-лейтенант П. З. Щегланцев) потопила японський озброєний транспорт.
Капітуляція японських сил та зайняття північних Курильських островів
23 серпня генерал-лейтенант Фусакі Цуцумі, командувач японськими військами на північних Курильських островах, приймає умови капітуляції та наказує відвести війська в збірні пункти для здачі в полон, після чого здається й сам; того ж дня капітулювало — із врахуванням захоплених в бою — 525 офіцерів та 11700 солдатів. Було захоплено 74250 гвинтівок, 214 легких кулеметів, 123 важкі кулемети, 40 гармат, 20 зенітних кулеметів, 17 гаубиць, 9 зеніток, 7 літаків та декілька вцілілих танків.
Зовнішні зображення | |
---|---|
Мапа боїв |
23 серпня радянським військам здався і військовий гарнізон Парамушира — близько 8000 військових — 74-та піхотна бригада 91-ї піхотної дивізії, 18-й та 19-й мортирні дивізіони та рота 11-го танкового полку — на чолі з командиром 74-ї бригади генерал-майором , було захоплено до 50 гармат і 17 танків.
В боях за Шумшу радянські втрати склали 416 чоловік вбитими, 123 пропали безвісти — переважно потонули при висадженні, 1028 пораненими. У японських військ втрати склали 1018 чоловік, з них вбитими — понад 300.
24 серпня сили Тихоокеанського флоту починають зайняття решти Курильських островів, острови від Парамуширу до Онекотану займалися силами Камчатської військово-морської бази та Камчатського оборонного району, котрі брали участь у боях за Шумшу. Перевезення десантів здійснювалися за вельми несприятливих погодних умов — при штормовій погоді та частих туманах. 25 серпня після висадження червонофлотців без бою капітулюють гарнізони островів Сірінкі-то, , Онекотан та Мацуа; деякі гарнізони японці встигли вивезти.
Загалом на північних островах Курильської гряди було роззброєно та полонено 30442 японських військових, у тому числі 1280 офіцерів та 4 генерали (на Шумшу — понад 12 000, Парамуширі — понад 8000). При цьому було захоплено трофейних 20108 гвинтівок, 923 кулемети, 202 гармати, 101 міномет та військове майно.
Переймання контролю над південними Курильськими островами
22 серпня головнокомандуючий радянськими військами на Далекому Сході маршал СРСР Олександр Василевський віддає наказ керівництву Тихоокеанського флоту Північної Тихоокеанської флотилії, котрою командував віце-адмірал Володимир Андреєв, спільно з керівництвом Другого Далекосхідного фронту спланувати та провести зайняття південних Курильських островів.
Для здійснення операції виділялися зі складу 16-ї армії, 113-та стрілецька бригада та артилерійський полк. Головними островами для десантування визначалися Ітуруп та Кунашир, після того острови Малої Курильської гряди, командиром десантної операції по зайняттю південних Курильських островів призначено капітана 1-го рангу І. С. Леонова; загін кораблів з десантом мав відходити із сахалінського порту Отомарі.
27 серпня із Отомарі до острова Уруппу виходить 2 тральщики з двома стрілецькими ротами — загалом 344 бійці, перехід відбувався за несприятливих погодних умов, 28 серпня загін прибуває до визначеного місця і приймає капітуляцію головних сил японської 129-ї піхотної бригади.
28 серпня 2 тральщики з десантом в 1079 бійців (командиром десанту був капітан-лейтенант Г. І. Брунштейн, командував 442-м стрілецьким полком підполковник І. П. Скуба, 387-м полком — підполковник І. А. Акімов) підходять до острова Еторофу, там вони приймають капітуляцію головних сил 89-ї піхотної дивізії — 13500 вояків та старшин на чолі з командиром генерал-лейтенантом (Кейто Угава). Ранком того ж дня був висланий на Еторофу повітряний десант — 34 бійці на 2-х літаках зразка «Каталіна» із завданням захопити аеродром, однак через погані погодні умови літаки приводнилися у віддалених частинах острова, десантники виконати завдання не змогли, заблудилися та зустрілися із морським десантом лише 1 вересня.
1 вересня кілька загонів кораблів з десантом (командував капітан-лейтенант М. Л. Звягін) прибувають в бухту Фурука-маппу на острові Кунасірі — спочатку тральщик із стрілецькою ротою — 147 бійців, потім 2 десантних судна та 1 сторожовий корабель привезли 402 десантники та 2 гармати, по тому — 2 тральщики, 2 транспорти і 1 сторожовий корабель з 2479 десантниками й 27 гарматами, і наприкінці 3 транспорти й 1 тральщик довезли 1300 бійців при 14 гарматах. Японський гарнізон числом в 1250 чоловік (в інших джерелах — 2250) капітулював; такі великі десантні сили перевозилися на острів з метою створення планованої військово-морської бази, звідти мали діяти десанти по зайняттю сусідніх островів.
1 вересня був зайнятий і острів Сікотан-то — 2 тральщики і мінний загороджувач «Гижига» доставили стрілецький батальйон (комбат — майор Г. З. Хазієв) — 830 бійців при 2 гарматах; японський гарнізон — капітулювали 4-та піхотна бригада й польовий артилерійський дивізіон — до 4800 вояків й старшин — під керунком генерал-майора (Дзіо Дой).
На початку вересня радянськими морськими десантами займаються решта островів Хабомаі (Мала Курильська гряда) — 2 вересня капітулював гарнізон Акіюрі — 10 чоловік, 3 вересня — гарнізони островів Юрі — 41 вояк та 1 старшина, — 420 солдатів та старшин і — загалом 92 військових. 4 вересня здалося близько 100 японських бійців на .
Загалом на Курильських островах до радянського полону потрапило близько 20000 японських військових, це відбувалося без бойових дій. Відбувалися дрібні інциденти щодо порушень умов капітуляції — евакуація військових до Японії, втеча японських цивільних на морських суднах, знищення японськими військовими своєї зброї та воєнного майна. Після боїв на острові Шумшу Тихоокеанський флот біля Курильських островів втрат не зазнав.
Наслідки операції, нагороди та вшанування пам'яті
Радянські втрати в операції на Шумшу склали 416 вбитими, 123 пропалими безвісти, 1028 поранено. У японців було вбито понад 300, загальні втрати — 1018.
Загалом було роззброєно та полонено на Курильських островах 50 442 японських вояків та старшин (в інших джерелах — до 60 000), у тому числі 4 генерали. Як військові трофеї було захоплено понад 300 гармат й мінометів, 217 автомобілів та тягачів, приблизно 1000 кулеметів. Близько 10 000 військових японське керівництво встигло вивезти до Японії.
Морська авіація тільки за 2 перші дні здійснила 551 літако-виліт, пошкодивши близько 30 японських кораблів, загалом було здійснено 5419 вильотів, кораблі флоту провели 27 конвоїв.
Планувалося також десантування на острів Хоккайдо, однак в останню хвилю було відмінене особисто Йосипом Сталіним.
Серед учасників десанту на Шумшу 3000 були нагороджені радянськими військовими орденами та медалями. Дев'ять з них вдостоїлися звання Героя СРСР:
- , старшина 1-ї статті, боцман плавбази «Північ» (посмертно),
- Гнечко Олексій Романович — генерал, командувач Камчатським оборонним районом 2-го Далекосхідного фронту,
- , червонофлотець, рульовий катера МО-253 (посмертно),
- , старший лейтенант, старший інструктор політвідділу 101-ї стрілецької дивізії, замполіт передового загону десанту,
- Пономарьов Дмитро Георгійович, капітан 1-го рангу, командир Петропавловської військово-морської бази,
- , майор, командир батальйону морської піхоти,
- , старший лейтенант, командир стрілецької роти (посмертно),
- , старшина 1-ї статті, старшина-механік десантної баржі (посмертно),
- , майор, начальник штабу 302-го стрілецького полку.
Нагороджені бойовими відзнаками були й військові частини — 101-ша стрілецька дивізія, 138-й, 302-й та 373-й стрілецькі полки, 279-й та 428-й артилерійські полки, 888-й винищувальний авіаполк, 903-й бомбардувальний авіаційний полк, сторожові кораблі «Дзержинський» та «Кіров», мінний загороджувач «Охотськ» став гвардійським.
У Петропавловську-Камчатському та Південно-Сахалінську споруджено пам'ятники на честь радянських вояків, загинулих в ході операції.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
- [. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014. Курильська десантна операція (рос.)]
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
- [. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014. Курильська десантна операція, штурм острова Шумшу (рос.)]
- Радянський план окупації о. Хоккайдо і проекти повоєнного устрою Японії[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurilska desantna operaciya vidbuvalasya v chasi z 18 serpnya po 4 veresnya 1945 roku zdijsnyuvalasya zbrojnimi silami SRSR proti yaponskih vijsk u chasi Drugoyi svitovoyi vijni provodilasya z metoyu perejnyati kontrol nad Kurilskimi ostrovami ye chastinoyu radyansko yaponskoyi vijni Kurilska desantna operaciya Radyansko yaponska vijna Druga svitova vijna morska pihota vantazhitsya na korabel morska pihota vantazhitsya na korabel Data 18 serpnya 4 veresnya 1945 Misce Kurilski ostrovi Yaponska imperiya Rezultat kapitulyaciya yaponskih vijsk vklyuchennya ostroviv do zoni radyanskogo kontrolyu Storoni SRSR Yaponska imperiya Komanduvachi SRSR Gnechko Oleksij Romanovich Ponomarov Dmitro Grigorovich Yaponska imperiya Fusaki Cucumi Vijskovi sili SRSR vid 8363 do 8821 desantnika Yaponska imperiya do 80 000 Vtrati SRSR 1567 vbitih poranenih ta propalih bezvisti 10 korabliv potonulo 7 poshkodzheno Yaponska imperiya 1018 vbitih ta poranenih vid 50442 do 60 000 polonenih vid 27 do 40 tankiv ne menshe 2 litakiv zahopleno 74250 gvintivok 214 legkih kulemetiv 123 vazhki kulemeti 40 garmat 20 zenitnih kulemetiv 17 gaubic 9 zenitok 7 litakiv kilka vcililih tankivSpivvidnoshennya sil pered pochatkom operaciyi ta yih dislokaciyaSRSR u skladi Drugogo Dalekoshidnogo frontu Kamchatskij oboronnij rajon sho skladavsya z vid 78 do 42 litakiv bataljon morskoyi pihoti gaubichnij artilerijskij polk Petropavlovska vijskovo morska baza 60 korabliv ta suden 2 j okremij bombarduvalnij polk morskoyi aviaciyi batareyi beregovoyi artileriyi Yaponska imperiya 5 j front ostrovi Iturup Kunashir Mala Kurilska gryada ostrovi Onekotan Paramushir Shumshu pidrozdili 11 go tankovogo polku na ostrovah Paramushir ta Shumshu 31 j polk protipovitryanoyi oboroni na ostrovi Shumshu 41 j okremij zmishanij polk na ostrovi Matua 129 ta okrema pihotna brigada na ostrovi Urup Zadum desantnoyi operaciyi ta chiselnist sil desantuPislya uspishnogo provedennya Pivdenno Sahalinskoyi operaciyi radyanskimi vijskami na ostrovi Sahalin stvorilisya spriyatlivi umovi dlya zahoplennya Kurilskih ostroviv Radyanske vijskove kerivnictvo skladaye plan zgidno yakogo radyanski chastini mali zajnyati ostrovi Velikoyi Kurilskoyi gryadi pershochergovo Syumusyu to ta Paramusiru po tomu Sered cih ostroviv najbilsh ukriplenim buv Shumshu sho rozmishuvavsya v 6 5 milyah vid pivdennogo uzberezhzhya Kamchatki tam rozmishalasya 73 tya pihotna brigada yaponskoyi 91 yi pihotnoyi diviziyi 31 j polk protipovitryanoyi oboroni fortechnij artilerijskij polk nepovnij sklad 11 go tankovogo polku aerodromna komanda garnizon vijskovo morskoyi bazi ta okremi pidrozdili Na Shumshu bula stvorena inzhenerna sistema protidesantnoyi oboroni glibina yakoyi syagala 3 4 kilometriv zagalom bulo 310 zakritih kulemetnih tochok 34 betonni artilerijski doti ta 24 dzoti chiselni pidzemni vijskovi ukrittya dlya voyakiv ta vijskovogo majna glibinoyu do 50 metriv Perevazhna bilshist oboronnih sporud spoluchalasya pidzemnimi hodami u yedinu oboronnu sistemu Zagalna chiselnist garnizonu Shumshu stanovila 8500 vijskovih na ostrovi bulo ponad 100 garmat ta 100 tankiv Vijskovi ob yekti buli retelno zamaskovanimi zbudovani buli j nespravzhni vidvolikayuchi oboronni sporudi pro perevazhnu bilshist yih radyanskomu kerivnictvu vidomo ne bulo U vipadku neobhidnosti garnizon mig popovnitisya z susidnogo dobre ukriplenogo ostrova Paramushir de moglo rozmishatisya do 13000 yaponskih voyakiv vijskovo morska baza Kasivabara na ozeri Bettobu bulo obladnano bazu dlya gidroaviaciyi Bezposeredno pered pochatkom operaciyi na Kurilskih ostrovah znahodilosya do 80 000 yaponskih vijskovih ponad 200 garmat ta 60 tankiv Aerodromi na ostrovah mogli zabezpechuvati perebuvannya blizko 600 litakiv odnak majzhe vsi voni buli vidklikani na Yaponski ostrovi dlya nalotiv na amerikanski vijska Garnizoni ostroviv pivnichnishe Onekotanu pidporyadkovuvalisya komanduyuchomu na Pivnichnih Kurilah generalu pivdennishe ostrova generalu Kiitiro Higuti komanduyuchomu 5 m frontom shtab yakogo rozmishuvavsya na ostrovi Hokkajdo Na ostrovah bulo obladnano 9 aerodromiv ta posadkovih majdanchikiv kotri mogli prijmati do 600 litakiv Zgidno zadumu radyanskogo kerivnictva morskij desant mav nespodivano visaditisya na pivnichno zahidnij chastini Shumshu zdijsnyuvati golovnij udar v napryami vijskovo morskoyi bazi Kataoka zahopiti ostriv ta vikoristovuvati jogo yak placdarm dlya podalshih zahoplen ostroviv gryadi vihidnim punktom operaciyi buv Petropavlovsk Kamchatskij Komandir Petropavlovskoyi vijskovo morskoyi bazi kaperang keruvav morskimi silami visadki desantu komandir 101 yi strileckoyi diviziyi general Porfirij Dyakov komanduvav desantom komanduyuchij Kamchatskim oboronnim rajonom general Oleksij Gnechko buv bezposerednim kerivnikom operaciyi Zagalne kerivnictvo desantnoyu operaciyeyu zdijsnyuvav z Vladivostoka komanduyuchij Tihookeanskim flotom admiral Ivan Yumashev Ostatochnim planom desantnim chastinam bulo nakazano provesti visadzhennya u nich na 18 serpnya na pivinchnij chastini Shumshu mizh misami Kokutan ta Kotomari u vipadku vidsutnosti yaponskoyi protidiyi pershij hvili desantu na ostrovi drushij desantnij hvili nakazuvalosya desantuvatisya na Paramushiri cillyu bula vijskovo morska baza Kasiva Desantuvannyu mala pereduvati artilerijska pidgotovka 130 mm beregovoyi batareyi z misu Lopatka najpivdennisha chastina Kamchatskogo pivostrova ta artilerijske bombarduvannya Bezposerednye zabezpechennya artilerijskoyi pidtrimki desantu pokladalosya na korabelnu artileriyu zagonu artilerijskoyi pidtrimki ta aviaciyu Desantni sili formuvalisya perevazhno zi skladu 101 yi strileckoyi diviziyi sho bazuvalasya v Kamchatskomu oboronnomu rajoni 2 strilecki polki 1 artilerijskij polk vinishuvalnij protitankovij divizion ta bataljon morskoyi pihoti zagalom 8363 bijci ta oficeri pri 123 minometah 95 garmatah 120 vazhkih ta 372 legkih kulemetah Podilyavsya desant na peredovij zagin ta dva esheloni golovnih sil Korabelna flotiliya skladalasya z 8 i patrulnih kateriv 4 h tralshikiv 2 h storozhovih korabliv 2 h kateriv tralshikiv 2 h torpednih kateriv 2 h minnogo zagorodzhuvacha pidvodnogo chovna plavayuchoyi batareyi ta 17 ti transportnih j 16 ti specialnih korabliv otrimanih po lend lizu Ci sudna buli zvedeni v chotiri zagoni zagin zasobiv visadzhennya ta transportiv komandir kapitan 2 go rangu G V Bogorodskij zagin ohoroni kapitan 3 go rangu Skiba zagin tralennya kapitan lejtenant P P Olejnik ta zagin korabliv artilerijskoyi pidtrimki kapitan 3 go rangu I D Sizov storozhovi korabli Dzerzhinskij ta Kirov i minnij zagorodzhuvach Ohotsk povitryanu pidtrimku desantu mala zdijsnyuvati 128 ma zmishana aviacijna diviziya Desant ta boyi na ShumshuUvecheri 16 serpnya komanduyuchij flotom nakazuye rozpochati vikonannya planu desantnoyi operaciyi 17 serpnya do 17 yi godini z portu Petropavlovska Kamchatskogo korabli z desantom vihodyat v more 8363 vijskovih z 123 minometami ta 95 garmatami v inshih dzherelah 8821 cholovik pri 205 garmatah ta minometah yih prikrivayut vinishuvalna aviaciya ta pidvodnij choven nichnij perehid zdijsnyuvavsya za umov tumanu Yaponskij tank Chi Ha Pislya pivnochi korabli prohodyat pershu Kurilsku protoku o 2 j godini 38 j hvilini nochi 18 serpnya radyanska beregova artileriya na misi Lopatka komandir starshij lejtenant S I Sokolyuk vidkrivaye vogon Po 4 j godini ranku pochinayetsya visadka priblizno za 100 metriv vid berega do 5 yi godini peredovij zagin visadivsya na bereg Priblizno o 5 30 yaponski batareyi pochinayut obstril radyanskih korabliv do 9 yi godini zavershuyetsya visadka pershoyi hvili golovnih sil desantu 138 j strileckij 3 artilerijski divizioni ta rota protitankovih rushnic desantniki zahoplyuyut dvi vazhlivi visoti v shvidkomu chasi yaponska protidiya rizko zrostaye Yaponski vijskovi sili zdijsnyuyut kontrataki za pidtrimki tankiv bij prijmaye zapeklij harakter v hodi yakogo dohodilo do rukopashnih zitknen Chimalo vazhlivih pozicij ta sopok kilka raziv perehodili vid odniyeyi storoni do inshoyi v tomu chasi ambrazuri yaponskih dotiv svoyimi tilami zakrili starshina 1 yi statti N A Vilkov ta chervonoflotec P I Ilyichov u chasi cih boyiv stalasya bilsha chastka usih vtrat v zhittyah Yaponske kerivnictvo bezperervno posilyuvalo svoyi vijska na Shumshu perekidayuchi pidkriplennya z Paramushira U drugij chastini dnya yaponske ugrupuvannya zdijsnyuye golovnu ataku v yakij buli zadiyani usi tanki Z velikimi vtratami yaponski sili prosunulisya vpered odnak ne zmogli skinuti v more desant pri comu perevazhna bilshist tankiv bula znishena granatami ta protitankovimi rushnicyami po tomu na yaponsku bronetehniku navoditsya vogon korabelnoyi artileriyi V hodi boyiv bulo znisheno chi poshkodzheno z 60 tankiv 40 odinic v yaponskih dzherelah 27 zaginuv yaponskogo komandir tankovogo polku z radyanskogo boku bulo vbito 200 desantnikiv Po desantnih korablyah sho pidhodili do berega z nastupnimi hvilyami desantu yaponcyami vedeno pricilnij vogon sho zavdav chimalo shkodi Buli potopleni chi znisheni vognem bilya berega 7 desantnih suden 2 mali kateri 1 prikordonnij kater zaginulo 5 chleniv ekipazhu ta 6 poraneno poshkodzheno 7 desantnih suden ta 1 transport v ekipazhah buli znachni vtrati Yaponska aviaciya takozh zdijsnyuvala ataki na korabli odnak bez osoblivogo uspihu trohi bulo poshkodzheno storozhovij korabel Kirov ta poraneno 2 h chervonoflotciv 2 yaponski litaki buli zbiti zenitnim vognem Diyi radyanskoyi aviaciyi utrudnyuvalisya tumanom majzhe 350 bojovih vilotiv zdijsnyuvalisya lishe po glibini yaponskoyi oboroni ta Paramushiru Do vechora na ostriv visadzhuyetsya druga hvilya desantu 373 j strileckij polk artilerijskij polk ta rota pihoti za toj den v boyu bulo zahopleno 250 yaponciv ta 3 artilerijski batareyi radyanski lotchiki zdijsnili 91 bojovij vilit Na ranok 19 serpnya pered chervonoarmijcyami zoseredzhuvalosya do 5 bataljoniv pihoti blizko 70 garmat ta 60 tankiv Radyanskij nastup prodovzhuvavsya iz velikim trudnoshami odnak zapeklogo harakteru boyi vzhe ne mali chervonoarmijci pochinayut zastosovuvati taktiku poslidovnogo pridushennya vognevih tochok masovanim artilerijskim vognem Pri comu znizilisya strimko vtrati nastupayuchih shvidkist nastupu takozh Pislya otrimannya informaciyi pro kapitulyaciyu Yaponiyi blizko 18 yi godini komandir yaponskih vijsk na Kurilskih ostrovah visilaye parlamentera do komandira radyanskogo desantu z propoziciyeyu rozpochati peremovini pro kapitulyaciyu bojovi diyi pripinyayutsya Cogo dnya yaponskoyu aviaciyeyu bilya ostrova Shumshu buv potoplenij radyanskij kater tralshik 20 serpnya zagin radyanskih bojovih korabliv napravlyayetsya na Shumshu do vijskovo morskoyi bazi Karaoka shob prijnyati kapitulyaciyu yaponskogo garnizonu odnak buv obstrilyanij z danogo ostrova ta Paramushira V drugij Kurilskij protoci buli ushkodzheni minnij zagorodzhuvach Ohotsk ubito 3 chleniv ekipazhu ta poraneno 12 i storozhovij korabel Kirov poraneno 2 Z korabliv vidkrito u vidpovid vogon voni vidhodyat v more komanduyuchij operaciyeyu general major Gnechko na ce nakazuye vidnoviti nastup na ostriv Shumshu ta provesti aviacijni bombarduvannya Paramushira Pislya masovanogo bombarduvannya radyanski desantniki prosuvayutsya na 5 6 kilometriv po comu spishno pribuvaye yaponska vijskova delegaciya zi zgodoyu na kapitulyaciyu Odnak naspravdi yaponske kerivnictvo v hodi peremovin usilyako zatyaguvalo peremovini ta kapitulyaciyu garnizonu Shumshu Todi Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvannya nakazuye perekinuti z Kamchatki na Shumshu 2 strilecki polki do ranku 23 serpnya zajnyati ostriv i rozpochati desantuvannya na Paramushir 22 serpnya odin radyanskij litak zdijsniv pokazove bombarduvannya yaponskih ostrivnih batarej a pidvodnij choven kapitan lejtenant P Z Sheglancev potopila yaponskij ozbroyenij transport Kapitulyaciya yaponskih sil ta zajnyattya pivnichnih Kurilskih ostroviv23 serpnya general lejtenant Fusaki Cucumi komanduvach yaponskimi vijskami na pivnichnih Kurilskih ostrovah prijmaye umovi kapitulyaciyi ta nakazuye vidvesti vijska v zbirni punkti dlya zdachi v polon pislya chogo zdayetsya j sam togo zh dnya kapitulyuvalo iz vrahuvannyam zahoplenih v boyu 525 oficeriv ta 11700 soldativ Bulo zahopleno 74250 gvintivok 214 legkih kulemetiv 123 vazhki kulemeti 40 garmat 20 zenitnih kulemetiv 17 gaubic 9 zenitok 7 litakiv ta dekilka vcililih tankiv Zovnishni zobrazhennya Mapa boyiv 23 serpnya radyanskim vijskam zdavsya i vijskovij garnizon Paramushira blizko 8000 vijskovih 74 ta pihotna brigada 91 yi pihotnoyi diviziyi 18 j ta 19 j mortirni divizioni ta rota 11 go tankovogo polku na choli z komandirom 74 yi brigadi general majorom bulo zahopleno do 50 garmat i 17 tankiv V boyah za Shumshu radyanski vtrati sklali 416 cholovik vbitimi 123 propali bezvisti perevazhno potonuli pri visadzhenni 1028 poranenimi U yaponskih vijsk vtrati sklali 1018 cholovik z nih vbitimi ponad 300 24 serpnya sili Tihookeanskogo flotu pochinayut zajnyattya reshti Kurilskih ostroviv ostrovi vid Paramushiru do Onekotanu zajmalisya silami Kamchatskoyi vijskovo morskoyi bazi ta Kamchatskogo oboronnogo rajonu kotri brali uchast u boyah za Shumshu Perevezennya desantiv zdijsnyuvalisya za velmi nespriyatlivih pogodnih umov pri shtormovij pogodi ta chastih tumanah 25 serpnya pislya visadzhennya chervonoflotciv bez boyu kapitulyuyut garnizoni ostroviv Sirinki to Onekotan ta Macua deyaki garnizoni yaponci vstigli vivezti Zagalom na pivnichnih ostrovah Kurilskoyi gryadi bulo rozzbroyeno ta poloneno 30442 yaponskih vijskovih u tomu chisli 1280 oficeriv ta 4 generali na Shumshu ponad 12 000 Paramushiri ponad 8000 Pri comu bulo zahopleno trofejnih 20108 gvintivok 923 kulemeti 202 garmati 101 minomet ta vijskove majno Perejmannya kontrolyu nad pivdennimi Kurilskimi ostrovami22 serpnya golovnokomanduyuchij radyanskimi vijskami na Dalekomu Shodi marshal SRSR Oleksandr Vasilevskij viddaye nakaz kerivnictvu Tihookeanskogo flotu Pivnichnoyi Tihookeanskoyi flotiliyi kotroyu komanduvav vice admiral Volodimir Andreyev spilno z kerivnictvom Drugogo Dalekoshidnogo frontu splanuvati ta provesti zajnyattya pivdennih Kurilskih ostroviv Dlya zdijsnennya operaciyi vidilyalisya zi skladu 16 yi armiyi 113 ta strilecka brigada ta artilerijskij polk Golovnimi ostrovami dlya desantuvannya viznachalisya Iturup ta Kunashir pislya togo ostrovi Maloyi Kurilskoyi gryadi komandirom desantnoyi operaciyi po zajnyattyu pivdennih Kurilskih ostroviv priznacheno kapitana 1 go rangu I S Leonova zagin korabliv z desantom mav vidhoditi iz sahalinskogo portu Otomari 27 serpnya iz Otomari do ostrova Uruppu vihodit 2 tralshiki z dvoma strileckimi rotami zagalom 344 bijci perehid vidbuvavsya za nespriyatlivih pogodnih umov 28 serpnya zagin pribuvaye do viznachenogo miscya i prijmaye kapitulyaciyu golovnih sil yaponskoyi 129 yi pihotnoyi brigadi 28 serpnya 2 tralshiki z desantom v 1079 bijciv komandirom desantu buv kapitan lejtenant G I Brunshtejn komanduvav 442 m strileckim polkom pidpolkovnik I P Skuba 387 m polkom pidpolkovnik I A Akimov pidhodyat do ostrova Etorofu tam voni prijmayut kapitulyaciyu golovnih sil 89 yi pihotnoyi diviziyi 13500 voyakiv ta starshin na choli z komandirom general lejtenantom Kejto Ugava Rankom togo zh dnya buv vislanij na Etorofu povitryanij desant 34 bijci na 2 h litakah zrazka Katalina iz zavdannyam zahopiti aerodrom odnak cherez pogani pogodni umovi litaki privodnilisya u viddalenih chastinah ostrova desantniki vikonati zavdannya ne zmogli zabludilisya ta zustrilisya iz morskim desantom lishe 1 veresnya 1 veresnya kilka zagoniv korabliv z desantom komanduvav kapitan lejtenant M L Zvyagin pribuvayut v buhtu Furuka mappu na ostrovi Kunasiri spochatku tralshik iz strileckoyu rotoyu 147 bijciv potim 2 desantnih sudna ta 1 storozhovij korabel privezli 402 desantniki ta 2 garmati po tomu 2 tralshiki 2 transporti i 1 storozhovij korabel z 2479 desantnikami j 27 garmatami i naprikinci 3 transporti j 1 tralshik dovezli 1300 bijciv pri 14 garmatah Yaponskij garnizon chislom v 1250 cholovik v inshih dzherelah 2250 kapitulyuvav taki veliki desantni sili perevozilisya na ostriv z metoyu stvorennya planovanoyi vijskovo morskoyi bazi zvidti mali diyati desanti po zajnyattyu susidnih ostroviv 1 veresnya buv zajnyatij i ostriv Sikotan to 2 tralshiki i minnij zagorodzhuvach Gizhiga dostavili strileckij bataljon kombat major G Z Haziyev 830 bijciv pri 2 garmatah yaponskij garnizon kapitulyuvali 4 ta pihotna brigada j polovij artilerijskij divizion do 4800 voyakiv j starshin pid kerunkom general majora Dzio Doj Na pochatku veresnya radyanskimi morskimi desantami zajmayutsya reshta ostroviv Habomai Mala Kurilska gryada 2 veresnya kapitulyuvav garnizon Akiyuri 10 cholovik 3 veresnya garnizoni ostroviv Yuri 41 voyak ta 1 starshina 420 soldativ ta starshin i zagalom 92 vijskovih 4 veresnya zdalosya blizko 100 yaponskih bijciv na Zagalom na Kurilskih ostrovah do radyanskogo polonu potrapilo blizko 20000 yaponskih vijskovih ce vidbuvalosya bez bojovih dij Vidbuvalisya dribni incidenti shodo porushen umov kapitulyaciyi evakuaciya vijskovih do Yaponiyi vtecha yaponskih civilnih na morskih sudnah znishennya yaponskimi vijskovimi svoyeyi zbroyi ta voyennogo majna Pislya boyiv na ostrovi Shumshu Tihookeanskij flot bilya Kurilskih ostroviv vtrat ne zaznav Naslidki operaciyi nagorodi ta vshanuvannya pam yatiRadyanski vtrati v operaciyi na Shumshu sklali 416 vbitimi 123 propalimi bezvisti 1028 poraneno U yaponciv bulo vbito ponad 300 zagalni vtrati 1018 Zagalom bulo rozzbroyeno ta poloneno na Kurilskih ostrovah 50 442 yaponskih voyakiv ta starshin v inshih dzherelah do 60 000 u tomu chisli 4 generali Yak vijskovi trofeyi bulo zahopleno ponad 300 garmat j minometiv 217 avtomobiliv ta tyagachiv priblizno 1000 kulemetiv Blizko 10 000 vijskovih yaponske kerivnictvo vstiglo vivezti do Yaponiyi Morska aviaciya tilki za 2 pershi dni zdijsnila 551 litako vilit poshkodivshi blizko 30 yaponskih korabliv zagalom bulo zdijsneno 5419 vilotiv korabli flotu proveli 27 konvoyiv Planuvalosya takozh desantuvannya na ostriv Hokkajdo odnak v ostannyu hvilyu bulo vidminene osobisto Josipom Stalinim Sered uchasnikiv desantu na Shumshu 3000 buli nagorodzheni radyanskimi vijskovimi ordenami ta medalyami Dev yat z nih vdostoyilisya zvannya Geroya SRSR starshina 1 yi statti bocman plavbazi Pivnich posmertno Gnechko Oleksij Romanovich general komanduvach Kamchatskim oboronnim rajonom 2 go Dalekoshidnogo frontu chervonoflotec rulovij katera MO 253 posmertno starshij lejtenant starshij instruktor politviddilu 101 yi strileckoyi diviziyi zampolit peredovogo zagonu desantu Ponomarov Dmitro Georgijovich kapitan 1 go rangu komandir Petropavlovskoyi vijskovo morskoyi bazi major komandir bataljonu morskoyi pihoti starshij lejtenant komandir strileckoyi roti posmertno starshina 1 yi statti starshina mehanik desantnoyi barzhi posmertno major nachalnik shtabu 302 go strileckogo polku Nagorodzheni bojovimi vidznakami buli j vijskovi chastini 101 sha strilecka diviziya 138 j 302 j ta 373 j strilecki polki 279 j ta 428 j artilerijski polki 888 j vinishuvalnij aviapolk 903 j bombarduvalnij aviacijnij polk storozhovi korabli Dzerzhinskij ta Kirov minnij zagorodzhuvach Ohotsk stav gvardijskim U Petropavlovsku Kamchatskomu ta Pivdenno Sahalinsku sporudzheno pam yatniki na chest radyanskih voyakiv zaginulih v hodi operaciyi Div takozhOstriv Oleksiya GnechkaPrimitki Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 Kurilska desantna operaciya ros Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 Arhiv originalu za 2 lipnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 Kurilska desantna operaciya shturm ostrova Shumshu ros Radyanskij plan okupaciyi o Hokkajdo i proekti povoyennogo ustroyu Yaponiyi nedostupne posilannya z lipnya 2019