Гнечко Олексій Романович (нар. 23 лютого 1900 — 7 квітня 1980) — радянський військовик, командувач Камчатським оборонним районом 2-го Далекосхідного фронту, генерал-лейтенант (08.09.1945). Герой Радянського Союзу (08.09.1945).
Гнечко Олексій Романович | |
---|---|
Народження | 23 лютого 1900 Нова Гусарівка |
Смерть | 7 квітня 1980 (80 років) Москва |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1918—1959 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант |
Формування | Другий Далекосхідний фронт |
Командування | Камчатський оборонний район |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Радянсько-японська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 23 лютого 1900 року в селі Нова Гусарівка Харківської губернії (нині Балаклійський район Харківської області) в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1924 року.
Закінчив церковнопарафіяльну школу. Працював шахтарем на шахті села Криндачівка (нині місто Красний Луч Луганської області).
Громадянська війна в Росії
У березні 1918 року добровільно вступив до лав РСЧА. Учасник громадянської війни в Росії як червоноармієць 1-го Радянського полку на Південному фронті. У жовтні 1919 року захоплений у полон вояками Добровольчої армії генерала А. І. Денікіна. Визволений частинами Червоної Армії у січні 1920 року, знову зарахований до РСЧА молодшим командиром 78-го стрілецького полку Південного фронту. Згодом обіймав посади помічника начальника господарської команди 75-го стрілецького полку, начальника господарської команди 3-го Кавказького полку 4-ї армії.
Міжвоєнний період
У 1924 році закінчив 13-ту Одеську піхотну школу командирів. З вересня 1924 року — командир взводу, командир і політрук роти 27-го стрілецького полку 9-ї стрілецької дивізії Північно-Кавказького військового округу.
У 1926 році пройшов військово-хімічні курси, а у 1930 році — курси ППО.
З листопада 1930 року — командир стрілецького батальйону й одночасно виконувач обов'язків начальника штабу 6-го Туркестанського полку, згодом — начальник штабу 5-го Туркестанського полку Середньоазіатського військового округу.
У 1931 році призначений начальником штабу 299-го стрілецького полку Українського військового округу.
З червня 1933 року — начальник штабу 1-го, згодом — 5-го стрілецьких полків (ОЧДСА). З лютого 1936 року — помічник начальника оперативного відділення штабу особливого стрілецького корпусу ОЧДСА, а згодом — помічник начальника й начальник оперативного відділення штабу 20-го стрілецького корпусу ОЧДСА.
У 1936 році заочно закінчив Військову академію РСЧА імені М. В. Фрунзе. Протягом липня-вересня 1936 року тимчасово виконував обов'язки командира 34-ї стрілецької дивізії, потім знову повернувся на посаду начальника оперативного відділення штабу корпусу.
З лютого 1939 року — начальник 2-го відділу штабу 2-ї окремої Червонопрапорної армії. З липня 1940 року — начальник 2-го відділу, а з січня 1941 року — начальник відділу бойової підготовки штабу 1-ї Червонопрапорної армії.
У липні 1941 року полковник О. Р. Гнечко призначений командиром Далекосхідного фронту.
8 грудня 1941 року отримав військове звання «генерал-майор».
З лютого 1942 року — командир 26-го стрілецького корпусу Далекосхідної армії.
У листопаді 1944 року призначений командувачем Камчатського оборонного району.
З початком радянсько-японської війни Камчатський оборонний район увійшов до складу 2-го Далекосхідного фронту.
Під керівництвом О. Р. Гнечка, попри нестачу особового складу та інженерних засобів, було виконано значну роботу по укріпленню Камчатського півострова на випадок можливого вторгнення японських військ.
16 серпня 1945 року імператор Японії ухвалив рішення про припинення бойових дій. Не зважаючи на це військам Камчатського оборонного району при підтримці Тихоокеанського флоту було дано наказ на захоплення Курильських островів. 18 серпня радянський десант у складі 101-ї стрілецької дивізії висадився на острові Шумшу. Постійно нарощуючи військову міць, радянські війська змусили японський гарнізон острова капітулювати 23 серпня 1945 року. У полон було захоплено понад 12 тисяч полонених та значна кількість військової техніки. Потому під керівництвом О. Р. Гнечка було висаджено радянські десанти й на інших островах північної частини Курилів.
Повоєнні роки
По закінченні війни продовжив військову службу. З листопада 1945 по травень 1950 року — командир 137-го стрілецького корпусу Далекосхідного військового округу.
У 1951 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова.
З липня 1951 року — заступник командувача військами Західно-Сибірського військового округу з бойової підготовки (м. Новосибірськ).
З лютого 1955 року — старший військовий радник при командувачі військами військового округу народно-визвольної армії Китайської Народної Республіки, а з березня 1959 року — старший групи військових радників у КНР.
У травні 1959 року вийшов у відставку.
Мешкав у Москві, де й помер 7 квітня 1980 року. Після кремації урна з прахом похована у колумбарії Донського цвинтаря.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 вересня 1945 року за вміле командування оборонним районом, зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з японськими мілітаристами та виявлені при цьому мужність і героїзм, генерал-майору Гнечку Олексію Романовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7772).
Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки і медалями.
Вшанування пам'яті
Ім'ям Олексія Гнечка названо острів-скелю у складі Малої Курильської гряди.
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны» [ 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Новосибірська книга пам'яті [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gnechko Oleksij Romanovich nar 23 lyutogo 1900 19000223 7 kvitnya 1980 radyanskij vijskovik komanduvach Kamchatskim oboronnim rajonom 2 go Dalekoshidnogo frontu general lejtenant 08 09 1945 Geroj Radyanskogo Soyuzu 08 09 1945 Gnechko Oleksij RomanovichNarodzhennya23 lyutogo 1900 1900 02 23 Nova GusarivkaSmert7 kvitnya 1980 1980 04 07 80 rokiv MoskvaPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1918 1959PartiyaKPRSZvannya General lejtenantFormuvannyaDrugij Dalekoshidnij frontKomanduvannyaKamchatskij oboronnij rajonVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko yaponska vijnaNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR BiografiyaNarodivsya 23 lyutogo 1900 19000223 roku v seli Nova Gusarivka Harkivskoyi guberniyi nini Balaklijskij rajon Harkivskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen VKP b z 1924 roku Zakinchiv cerkovnoparafiyalnu shkolu Pracyuvav shahtarem na shahti sela Krindachivka nini misto Krasnij Luch Luganskoyi oblasti Gromadyanska vijna v Rosiyi U berezni 1918 roku dobrovilno vstupiv do lav RSChA Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Rosiyi yak chervonoarmiyec 1 go Radyanskogo polku na Pivdennomu fronti U zhovtni 1919 roku zahoplenij u polon voyakami Dobrovolchoyi armiyi generala A I Denikina Vizvolenij chastinami Chervonoyi Armiyi u sichni 1920 roku znovu zarahovanij do RSChA molodshim komandirom 78 go strileckogo polku Pivdennogo frontu Zgodom obijmav posadi pomichnika nachalnika gospodarskoyi komandi 75 go strileckogo polku nachalnika gospodarskoyi komandi 3 go Kavkazkogo polku 4 yi armiyi Mizhvoyennij period U 1924 roci zakinchiv 13 tu Odesku pihotnu shkolu komandiriv Z veresnya 1924 roku komandir vzvodu komandir i politruk roti 27 go strileckogo polku 9 yi strileckoyi diviziyi Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu U 1926 roci projshov vijskovo himichni kursi a u 1930 roci kursi PPO Z listopada 1930 roku komandir strileckogo bataljonu j odnochasno vikonuvach obov yazkiv nachalnika shtabu 6 go Turkestanskogo polku zgodom nachalnik shtabu 5 go Turkestanskogo polku Serednoaziatskogo vijskovogo okrugu U 1931 roci priznachenij nachalnikom shtabu 299 go strileckogo polku Ukrayinskogo vijskovogo okrugu Z chervnya 1933 roku nachalnik shtabu 1 go zgodom 5 go strileckih polkiv OChDSA Z lyutogo 1936 roku pomichnik nachalnika operativnogo viddilennya shtabu osoblivogo strileckogo korpusu OChDSA a zgodom pomichnik nachalnika j nachalnik operativnogo viddilennya shtabu 20 go strileckogo korpusu OChDSA U 1936 roci zaochno zakinchiv Vijskovu akademiyu RSChA imeni M V Frunze Protyagom lipnya veresnya 1936 roku timchasovo vikonuvav obov yazki komandira 34 yi strileckoyi diviziyi potim znovu povernuvsya na posadu nachalnika operativnogo viddilennya shtabu korpusu Z lyutogo 1939 roku nachalnik 2 go viddilu shtabu 2 yi okremoyi Chervonoprapornoyi armiyi Z lipnya 1940 roku nachalnik 2 go viddilu a z sichnya 1941 roku nachalnik viddilu bojovoyi pidgotovki shtabu 1 yi Chervonoprapornoyi armiyi Nimecko radyanska vijna U lipni 1941 roku polkovnik O R Gnechko priznachenij komandirom Dalekoshidnogo frontu 8 grudnya 1941 roku otrimav vijskove zvannya general major Z lyutogo 1942 roku komandir 26 go strileckogo korpusu Dalekoshidnoyi armiyi U listopadi 1944 roku priznachenij komanduvachem Kamchatskogo oboronnogo rajonu Radyansko yaponska vijna Z pochatkom radyansko yaponskoyi vijni Kamchatskij oboronnij rajon uvijshov do skladu 2 go Dalekoshidnogo frontu Pid kerivnictvom O R Gnechka popri nestachu osobovogo skladu ta inzhenernih zasobiv bulo vikonano znachnu robotu po ukriplennyu Kamchatskogo pivostrova na vipadok mozhlivogo vtorgnennya yaponskih vijsk 16 serpnya 1945 roku imperator Yaponiyi uhvaliv rishennya pro pripinennya bojovih dij Ne zvazhayuchi na ce vijskam Kamchatskogo oboronnogo rajonu pri pidtrimci Tihookeanskogo flotu bulo dano nakaz na zahoplennya Kurilskih ostroviv 18 serpnya radyanskij desant u skladi 101 yi strileckoyi diviziyi visadivsya na ostrovi Shumshu Postijno naroshuyuchi vijskovu mic radyanski vijska zmusili yaponskij garnizon ostrova kapitulyuvati 23 serpnya 1945 roku U polon bulo zahopleno ponad 12 tisyach polonenih ta znachna kilkist vijskovoyi tehniki Potomu pid kerivnictvom O R Gnechka bulo visadzheno radyanski desanti j na inshih ostrovah pivnichnoyi chastini Kuriliv Povoyenni roki Po zakinchenni vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu Z listopada 1945 po traven 1950 roku komandir 137 go strileckogo korpusu Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu U 1951 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni K Ye Voroshilova Z lipnya 1951 roku zastupnik komanduvacha vijskami Zahidno Sibirskogo vijskovogo okrugu z bojovoyi pidgotovki m Novosibirsk Z lyutogo 1955 roku starshij vijskovij radnik pri komanduvachi vijskami vijskovogo okrugu narodno vizvolnoyi armiyi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki a z bereznya 1959 roku starshij grupi vijskovih radnikiv u KNR U travni 1959 roku vijshov u vidstavku Meshkav u Moskvi de j pomer 7 kvitnya 1980 roku Pislya kremaciyi urna z prahom pohovana u kolumbariyi Donskogo cvintarya NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 veresnya 1945 roku za vmile komanduvannya oboronnim rajonom zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z yaponskimi militaristami ta viyavleni pri comu muzhnist i geroyizm general majoru Gnechku Oleksiyu Romanovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 7772 Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Chervonoyi Zirki i medalyami Vshanuvannya pam yatiIm yam Oleksiya Gnechka nazvano ostriv skelyu u skladi Maloyi Kurilskoyi gryadi PosilannyaBiografiya na sajti Geroi strany 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Novosibirska kniga pam yati 6 bereznya 2014 u Wayback Machine ros