Євге н Олекса ндрович Кунтий 30 квітня 1990 с Василівка Березанський район 02014 07 11 11 липня 2014 Зеленопілля Свердло

Євге́н Олекса́ндрович Кунтий (30 квітня 1990; с. Василівка Березанський район — 02014-07-1111 липня 2014; Зеленопілля, Свердловський район, Луганська область) — український військовик, старший солдат, кулеметник протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступня (14.03.2015; посмертно).

Кунтий Євген Олександрович

Старший солдат

Загальна інформація

Народження

30 квітня 1990
с.Василівка
Березанський район
Миколаївська область

Смерть

11 липня 2014 (24 роки)
с.Зеленопілля
Свердловський район
Луганська область

Військова служба

Роки служби

2014

Приналежність

Формування

Війни / битви

Війна на сході України

Атака біля Зеленопілля

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився Євген Кунтий 30 квітня 1990 року в селі Василівка Березанського району Миколаївської області. Закінчив загальноосвітню школу села Красне Березанського району Миколаївської області, а потім — ДПТНЗ «Сокальський професійний ліцей» міста Сокаль Львівської області.

Проживав у місті Червоноград Львівської області.

Навесні 2014 року мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 24-й Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0998; місто Яворів Львівської області).

З літа 2014 року Євген брав участь у антитерористичній операції на сході України.

Обставини загибелі

Докладніше: Атака біля Зеленопілля

11 липня 2014 року в районі села Зеленопілля Луганської області приблизно о 4:30 ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блокпост українських військ, внаслідок обстрілу загинуло 19 військовослужбовців, серед них і Євген Кунтий.

Євген Кунтий був похований 19 липня 2014 року на цвинтарі села Василівка Березанського району Миколаївської області.

Без Євгена лишились мати, два брати і сестра.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно).

Вшанування пам'яті

У селі Красне Березанського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи, де навчався Євген Кунтий, йому відкрито меморіальну дошку.

Меморіальна дошка у Сокальському професійному ліцеї

6 грудня 2021 року в ДПТНЗ “” освятили пам‘ятну дошку випускникам ліцею, які загинули в зоні АТО Ігорю Білику, Євгену Кунтому, Андрію Костенецькому та Ігорю Упорову.

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 20 грудня 2015.
. Сайт пам'яті (укр.). 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.

Посилання

Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Кунтий Євген Олександрович [ 30 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
Кунтий Євген Олександрович [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.

[2] . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.

[3] . Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 20 грудня 2015.

[4] . Сайт пам'яті (укр.). 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.