Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І́гор Зіно́війович Бі́лик (30 березня 1977 — 2 липня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Білик Ігор Зіновійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 30 березня 1977 Тартаків, Львівська область | |
| Смерть | 2 липня 2014 (37 років) Червонопартизанськ, Луганська область | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Ігор Білик народився 30 березня 1977 р. у селі Тартаків, Сокальського району, Львівської області.
Закінчив загальноосвітню школу у селі Тартаків та за фахом «Слюсар-електрик по ремонту електроустаткування побутових машин і апаратів».
В селі Перв'ятичі проживав з 1999 року. Працював екскаваторником.
Одним з перших записався 2 березня 2014 року добровольцем в райвійськкоматі. Навідник танка, 72-а окрема механізована бригада.
Загинув поблизу Червонопартизанська — село Панченкове, в часі обстрілу опорного пункту механізованої бригади терористами зі стрілецької зброї. Бойовики під'їхали до блокпосту з білим прапором — нібито хочуть здаватися. Наблизившись до блокпосту, відкрили вогонь, загинув Ігор Білик. Вогнем у відповідь автомобіль з терористами було знищено.
Вдома залишились дружина Оксана та дві доньки — 14-річна Вікторія та 5-річна Діана. В останню дорогу проводжало кілька тисяч людей, дівчата встеляли дорогу попереду квітами аж до цвинтаря.
Нагороди та вшанування
- 29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Почесний громадянин Сокальського району (рішення Сокальської районної ради від 13 жовтня 2016 року; посмертно).
- 6 грудня 2021 року в ДПТНЗ «Сокальський професійний ліцей» освятили пам‘ятну дошку випускникам ліцею, які загинули в зоні АТО Ігорю Білику, Євгену Кунтому, Андрію Костенецькому та Ігорю Упорову.
Примітки
- . Сайт пам'яті (укр.). 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
Джерела
- Указ Президента [ 1 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Білик Ігор Зіновійович [ 31 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- На Сокальщині поховали Ігоря Білика з Перв'ятич, який героїчно віддав життя за Україну [ 31 грудня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I gor Zino vijovich Bi lik 30 bereznya 1977 2 lipnya 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Bilik Igor Zinovijovich SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya30 bereznya 1977 1977 03 30 Tartakiv Lvivska oblastSmert2 lipnya 2014 2014 07 02 37 rokiv Chervonopartizansk Luganska oblastVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 72 OMBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi na ukrayinsko rosijskomu kordoni 2014Nagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilik ZhittyepisIgor Bilik narodivsya 30 bereznya 1977 r u seli Tartakiv Sokalskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zakinchiv zagalnoosvitnyu shkolu u seli Tartakiv ta za fahom Slyusar elektrik po remontu elektroustatkuvannya pobutovih mashin i aparativ V seli Perv yatichi prozhivav z 1999 roku Pracyuvav ekskavatornikom Odnim z pershih zapisavsya 2 bereznya 2014 roku dobrovolcem v rajvijskkomati Navidnik tanka 72 a okrema mehanizovana brigada Zaginuv poblizu Chervonopartizanska selo Panchenkove v chasi obstrilu opornogo punktu mehanizovanoyi brigadi teroristami zi strileckoyi zbroyi Bojoviki pid yihali do blokpostu z bilim praporom nibito hochut zdavatisya Nablizivshis do blokpostu vidkrili vogon zaginuv Igor Bilik Vognem u vidpovid avtomobil z teroristami bulo znisheno Vdoma zalishilis druzhina Oksana ta dvi donki 14 richna Viktoriya ta 5 richna Diana V ostannyu dorogu provodzhalo kilka tisyach lyudej divchata vstelyali dorogu poperedu kvitami azh do cvintarya Nagorodi ta vshanuvannya29 veresnya 2014 roku za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno Pochesnij gromadyanin Sokalskogo rajonu rishennya Sokalskoyi rajonnoyi radi vid 13 zhovtnya 2016 roku posmertno 6 grudnya 2021 roku v DPTNZ Sokalskij profesijnij licej osvyatili pam yatnu doshku vipusknikam liceyu yaki zaginuli v zoni ATO Igoryu Biliku Yevgenu Kuntomu Andriyu Kosteneckomu ta Igoryu Uporovu Memorialna doshka u Sokalskomu PLPrimitki Sajt pam yati ukr 26 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 4 sichnya 2022 Procitovano 4 sichnya 2022 DzherelaUkaz Prezidenta 1 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Bilik Igor Zinovijovich 31 grudnya 2014 u Wayback Machine Na Sokalshini pohovali Igorya Bilika z Perv yatich yakij geroyichno viddav zhittya za Ukrayinu 31 grudnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi