Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кумикія історична область територія рівнинної і передгірної зони Північно Східного Кавказу що нині входить до складу рес

Кумицька рівнина

Кумицька рівнина

Кумикія — історична область, територія рівнинної і передгірної зони Північно-Східного Кавказу, що нині входить до складу республіки Дагестан (Росія). Батьківщина тюркського народу кумиків.

image
Прапор кумиків

Історія

Предки сучасних кумиків мали в IV—XIX ст. свою державність в особі Кавказької Ґунії, Хозарії, Тарковського Шамхальства.

З XIV по XIX ст.(1867 р.) Кумикія існувала під егідою кумикських шавхалів (царів) у вигляді феодального державного утворення, шамхалата, що знаходився в різні періоди своєї історії під протекторатом Османської імперії, Ірану, Росії. У XVI ст. вона вела численні війни з Московським царством і Кабардою, ставши надійним заслоном на шляху їх експансії у південно-східному Кавказі. У середні віки в Кумиків знаходили собі притулок кримські хани (Саадет II Ґерай, Мехмед III Ґерай), які рятувалися під час міжусобиць.

У XVI—IXX століттях населену кумиками область займала держава Тарковське шамхальство. У 1605 році очолювана ним коаліція розбила московське військо у Караманській битві.

Кордони Кумикії тягнулися від Дербента на півдні до Кабарди на півночі. Протягом декількох століть вона була суб'єктом міжнародної політики. У 1867 р. після остаточного завоювання Кавказу Росією кумикське шамхальство було ліквідовано. Одна частина його території — Засулакська Кумикія — була включена до Терської області (кол. Кумицький округ), інша частина — Шамхальство Тарковське — підпорядкована Дагестанській області Кавказького намісництва Російської імперії.

Сучасність

image
Самопроголошені республіки Кавказу на початку 1990-х

У 1940-х роках планувалося розділення Дагестану на чотири округи — кумицький, аварський, даргинський та лезгинський.

Через розростання кутанів Кумицька рівнина зараз заселена не тільки кумиками, але і гірськими народами Дагестану, у першу чергу — аварцями. Відбуваються земельні конфлікти між кумиками з одного боку, та аварцями і лакцями — з другого.

У 1990-х діяв рух «Тенглік», 9 листопада 1990 року на другому з'їзді кумицького народу була проголошена Кумицька республіка, «суверенна національна держава». Відбувалися зіткнення кумиків з аварським Народним фронтом імені імама Шаміля.

У 2010-х найгарячішими точками земельного конфлікту є місцевості Караман та Таркі під Махачкалою.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2015.
  2. . Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 16 липня 2015.
  3. . Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 21 липня 2015.

Посилання

  • Кумыкский мир [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.]
  • Кумыкский информационный портал [ 22 липня 2015 у Wayback Machine.]


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kumikiya istorichna oblast teritoriya rivninnoyi i peredgirnoyi zoni Pivnichno Shidnogo Kavkazu sho nini vhodit do skladu respubliki Dagestan Rosiya Batkivshina tyurkskogo narodu kumikiv Prapor kumikivIstoriyaPredki suchasnih kumikiv mali v IV XIX st svoyu derzhavnist v osobi Kavkazkoyi Guniyi Hozariyi Tarkovskogo Shamhalstva Z XIV po XIX st 1867 r Kumikiya isnuvala pid egidoyu kumikskih shavhaliv cariv u viglyadi feodalnogo derzhavnogo utvorennya shamhalata sho znahodivsya v rizni periodi svoyeyi istoriyi pid protektoratom Osmanskoyi imperiyi Iranu Rosiyi U XVI st vona vela chislenni vijni z Moskovskim carstvom i Kabardoyu stavshi nadijnim zaslonom na shlyahu yih ekspansiyi u pivdenno shidnomu Kavkazi U seredni viki v Kumikiv znahodili sobi pritulok krimski hani Saadet II Geraj Mehmed III Geraj yaki ryatuvalisya pid chas mizhusobic U XVI IXX stolittyah naselenu kumikami oblast zajmala derzhava Tarkovske shamhalstvo U 1605 roci ocholyuvana nim koaliciya rozbila moskovske vijsko u Karamanskij bitvi Kordoni Kumikiyi tyagnulisya vid Derbenta na pivdni do Kabardi na pivnochi Protyagom dekilkoh stolit vona bula sub yektom mizhnarodnoyi politiki U 1867 r pislya ostatochnogo zavoyuvannya Kavkazu Rosiyeyu kumikske shamhalstvo bulo likvidovano Odna chastina jogo teritoriyi Zasulakska Kumikiya bula vklyuchena do Terskoyi oblasti kol Kumickij okrug insha chastina Shamhalstvo Tarkovske pidporyadkovana Dagestanskij oblasti Kavkazkogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi SuchasnistSamoprogolosheni respubliki Kavkazu na pochatku 1990 h U 1940 h rokah planuvalosya rozdilennya Dagestanu na chotiri okrugi kumickij avarskij darginskij ta lezginskij Cherez rozrostannya kutaniv Kumicka rivnina zaraz zaselena ne tilki kumikami ale i girskimi narodami Dagestanu u pershu chergu avarcyami Vidbuvayutsya zemelni konflikti mizh kumikami z odnogo boku ta avarcyami i lakcyami z drugogo U 1990 h diyav ruh Tenglik 9 listopada 1990 roku na drugomu z yizdi kumickogo narodu bula progoloshena Kumicka respublika suverenna nacionalna derzhava Vidbuvalisya zitknennya kumikiv z avarskim Narodnim frontom imeni imama Shamilya U 2010 h najgaryachishimi tochkami zemelnogo konfliktu ye miscevosti Karaman ta Tarki pid Mahachkaloyu Div takozhTarkovske shamhalstvoPrimitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 lipnya 2015 Arhiv originalu za 16 lipnya 2015 Procitovano 16 lipnya 2015 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 PosilannyaKumykskij mir 13 lipnya 2015 u Wayback Machine Kumykskij informacionnyj portal 22 lipnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ