Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Культура сучасної Чорногорії ввібрала багато звичаїв своїх сусідів: Сербії, Хорватії, Греції, Італії, Туреччини й Албанії.
Історія чорногорської культури
До епохи неоліту відноситься кераміка із скромним ліпним візерунком або мальованим геометричним орнаментом, подібна пам'ятникам Сербії та Румунії (знахідки в Црвена-Стені), до кінця епохи бронзи і початку епохи заліза — укріплені поселення та некрополі іллірійців. У період грецьких і римських завоювань Чорногорія піддається впливу античної культури, традиції якої в спрощеному варіанті зберігаються в візантійський період (6 ст. н. е.) і після появи слов'ян (7 ст.) — залишки укріплень, будинків, базиліки, архітектурні фрагменти з ошатним різьбленим декором в місті Дукля, неподалік від Подгориці.
Література
Перші літературні твори, написані в цьому регіоні з'явилися в десятому столітті, а перша чорногорська книга була надрукована 500 років тому. Перша державна друкарня (Друкарня Черноєвича) була створена в Цетинє в 1494 році, де в тому ж році була надрукована перша південнослов'янська книга (Октоїх — Книга Псалмів). Примірники середньовічних рукописів, починаючи з 13 століття, зберігаються в монастирях Чорногорії.
Одними з найбільш знаменитих письменників Чорногорії були її правителі такі, як Петро I та Петро II. Епічна поема Горскі віјенац (Горський вінець), написана Петром II на місцевому діалекті, показує культуру й традиції Чорногорії.
Після звільнення території Чорногорія від німецько-фашистських окупантів (31 грудня 1944), література вступила в найбільш плідний період розвитку. У післявоєнні роки відбувається інтенсивне зростання й подальша консолідація літературних сил Чорногорії. Почали виходити літературні журнали «Стваранье» (1946), «Народна культура» (1951) та ін. У 1956 було створено Товариство чорногорських письменників.
Центральна фігура в літературі 50-70-х рр. — М. Лалич, в романах якого найяскравіше відбилася тема народно-визвольної боротьби й революції: «Весілля» (1950), «Погана весна» (1953), «Розрив» (1955), «Облава» (1960), «Лелейська гора» (1962). До історії Чорногорія та національних проблем кінця 19 — початку 20 ст. звернувся Лалич в романі «Військове щастя» (1973). Прозаїки А. Асанович (нар. 1931; збірки оповідань «Довгі миті», 1956; «Гра з вогнем», 1966), Чорногорія Вукович (нар. 1920; романи «Намертво — глибоке», 1959; «Вододіл», 1968, та ін.), Бр. Щепанович (нар. 1937; збірник оповідань «Перед істиною», 1961; повість «Рот повний землі», 1974) поряд із подіями народно-визвольної війни зображують сучасне життя країни, звертаються до морально-етичних і психологічних проблем.
Основні досягнення поезії пов'язані з творчістю Зоговича (збірники «Вперті строфи», 1947; «Артикульоване слово», 1965; «Особисто, зовсім особисто», 1971), Джоновича (збірники «Гірські струмки», 1947, «Жага доріг», 1961), Баневича (поема «Сутеска», 1946, збірник «До іскри», 1961), Д. Костича (нар. 1917; збірки «Вірші», 1947; «Мережі», 1955; «Забуті сніги», 1958, та ін.), Р. Вешовича (нар. 1921; збірки «Вихори», 1950; «Стрічки в долині», 1955). Для поетів М. Краля (нар. 1933), С. Перович (нар. 1932), Бл. Щепановича (1934-66), Е. Брковича (нар. 1933) характерні пошуки нових тем і форм.
Архітектура
Чорногорія має ряд значних культурних та історичних об'єктів, в тому числі об'єкти культурної спадщини в бароко, романському і готичному стилях. Чорногорські прибережні регіони особливо добре відомі своїми релігійним пам'ятникам, в тому числі Собор святого Трифона, (понад 800 років), Госпа-од-Шкрпьєла, Монастир Савина та інші. Візантійський вплив в архітектурі й в релігійних роботах особливо помітний в інтер'єрі старих будівель. Венеційський вплив також дуже добре помітний в ряді старих будівель та фортець (наприклад: фортеця , в якій також помітний вплив турецького стилю). Стародавнє місто Котор входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Традиції та звичаї
Імена та прізвища
Багато чорногорських імен відносяться саме до Сербії, але в Чорногорії також поширено багато імен, що вживаються тільки в її межах.
Чорногорські прізвища зазвичай являють собою слова, що закінчуються на -ч (через що часто плутають з по батькові). Причиною цього є те, що майже всі сербські та чорногорські прізвища встановлювалися людьми у свою або в честь прославленого родича. Також багато чорногорських прізвищ походять від назви місця (села, міста) звідки рід бере своє коріння. Приклад: Петрович-Негош — прізвище княжого (королівського) роду Чорногорії походить від імені діда Сави Петровича-Негоша Петра Калуджера й назви села Негуші, звідки рід бере своє коріння.
Танці
Танець Коло (давньослов'янською означало круг) — масовий танець, близький до російського хороводу. Поширений у народів, що населяють Балканський півострів і області на північ від нього (у болгар — хоро (звідти хоровод), у румунів і молдаван — хору і Сирба). Коло — Національний танець Сербії. Для Коло характерна побудова ланцюгом, зімкнутим або розімкненим колом. Виповнюється в супроводі народних інструментів, іноді співу. Музика Коло відрізняється різноманітністю розмірів. Існують Коло швидкого і повільного темпу.
Інший традиційний танець етнічних чорногорців називається Оро (іноді з назвами областей перед ним: Црмничкі, Рієчки, Катунські, зетські). Оро майже як збір або гра, як танець в строгому сенсі цього слова. Як правило, молоді чоловіки і жінки збираються і утворюють коло (коло), потім починають співати, а зазвичай після співу хлопець з одного боку починає брати під руку дівчину з іншого боку і веде її по колу танцювати. Один із більш сміливих молодих людей потім входить в коло і починає танцювати, зображуючи із себе орла. Мета танцю — справити враження. Тоді натовп негайно реагує і з «спеціальною» піснею, або хвалить або висміює його. Незабаром до нього приєднується дівчина, досить часто його подруга або, можливо, хтось хто притягнув його під час Оро. Вона також наслідує орлу, але елегантніше. Натовп ходить по колу. Коли пара втомлюється, вони цілують один одного в щоку, йдуть, а на їх місце встає інша пара орлів, щоб зберегти Коло, в той час, як спів навколишнього натовпу не зупиняється.
Зазвичай молоді хлопці закінчують Оро шляхом формування двоповерхового кола, стоячи на плечах у товаришів, всередині великого кола і цей момент і є найбільш впізнаваємий в цьому танці.
Оро є чорногорським різновидом Коло, з особливістю — співом. Музичні інструменти ніколи не були частиною істинного Оро.
Також можна згадати танець мусульман Чорногорії Шота.
Цей танець відбувається на весіллях і зустрічах між чоловіком і жінкою. Танець складається зі складних швидких кроків партнерів, все ближче і далі один від одного (в залежності від швидкості ритму), і партнерка повинна під час танцю, махати хусткою в повітрі під час виконання кроків.
Зазвичай цей танець виконується під барабани. Шота характерний в основному для регіону Санджак.
Кухня
Чорногорська кухня сформувалася завдяки географічному положенню країни та її довгій історії. Також дуже багато страв запозичені у сусідів.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultura suchasnoyi Chornogoriyi vvibrala bagato zvichayiv svoyih susidiv Serbiyi Horvatiyi Greciyi Italiyi Turechchini j Albaniyi Zmist 1 Istoriya chornogorskoyi kulturi 1 1 Literatura 1 2 Arhitektura 2 Tradiciyi ta zvichayi 2 1 Imena ta prizvisha 2 2 Tanci 2 3 Kuhnya 3 PrimitkiIstoriya chornogorskoyi kulturired Do epohi neolitu vidnositsya keramika iz skromnim lipnim vizerunkom abo malovanim geometrichnim ornamentom podibna pam yatnikam Serbiyi ta Rumuniyi znahidki v Crvena Steni do kincya epohi bronzi i pochatku epohi zaliza ukripleni poselennya ta nekropoli illirijciv U period greckih i rimskih zavoyuvan Chornogoriya piddayetsya vplivu antichnoyi kulturi tradiciyi yakoyi v sproshenomu varianti zberigayutsya v vizantijskij period 6 st n e i pislya poyavi slov yan 7 st zalishki ukriplen budinkiv baziliki arhitekturni fragmenti z oshatnim rizblenim dekorom v misti Duklya nepodalik vid Podgorici Literaturared Pershi literaturni tvori napisani v comu regioni z yavilisya v desyatomu stolitti a persha chornogorska kniga bula nadrukovana 500 rokiv tomu Persha derzhavna drukarnya Drukarnya Chernoyevicha bula stvorena v Cetinye v 1494 roci de v tomu zh roci bula nadrukovana persha pivdennoslov yanska kniga Oktoyih Kniga Psalmiv Primirniki serednovichnih rukopisiv pochinayuchi z 13 stolittya zberigayutsya v monastiryah Chornogoriyi Odnimi z najbilsh znamenitih pismennikiv Chornogoriyi buli yiyi praviteli taki yak Petro I ta Petro II Epichna poema Gorski viјenac Gorskij vinec napisana Petrom II na miscevomu dialekti pokazuye kulturu j tradiciyi Chornogoriyi Pislya zvilnennya teritoriyi Chornogoriya vid nimecko fashistskih okupantiv 31 grudnya 1944 literatura vstupila v najbilsh plidnij period rozvitku U pislyavoyenni roki vidbuvayetsya intensivne zrostannya j podalsha konsolidaciya literaturnih sil Chornogoriyi Pochali vihoditi literaturni zhurnali Stvarane 1946 Narodna kultura 1951 ta in U 1956 bulo stvoreno Tovaristvo chornogorskih pismennikiv Centralna figura v literaturi 50 70 h rr M Lalich v romanah yakogo najyaskravishe vidbilasya tema narodno vizvolnoyi borotbi j revolyuciyi Vesillya 1950 Pogana vesna 1953 Rozriv 1955 Oblava 1960 Lelejska gora 1962 Do istoriyi Chornogoriya ta nacionalnih problem kincya 19 pochatku 20 st zvernuvsya Lalich v romani Vijskove shastya 1973 Prozayiki A Asanovich nar 1931 zbirki opovidan Dovgi miti 1956 Gra z vognem 1966 Chornogoriya Vukovich nar 1920 romani Namertvo gliboke 1959 Vododil 1968 ta in Br Shepanovich nar 1937 zbirnik opovidan Pered istinoyu 1961 povist Rot povnij zemli 1974 poryad iz podiyami narodno vizvolnoyi vijni zobrazhuyut suchasne zhittya krayini zvertayutsya do moralno etichnih i psihologichnih problem Osnovni dosyagnennya poeziyi pov yazani z tvorchistyu Zogovicha zbirniki Vperti strofi 1947 Artikulovane slovo 1965 Osobisto zovsim osobisto 1971 Dzhonovicha zbirniki Girski strumki 1947 Zhaga dorig 1961 Banevicha poema Suteska 1946 zbirnik Do iskri 1961 D Kosticha nar 1917 zbirki Virshi 1947 Merezhi 1955 Zabuti snigi 1958 ta in R Veshovicha nar 1921 zbirki Vihori 1950 Strichki v dolini 1955 Dlya poetiv M Kralya nar 1933 S Perovich nar 1932 Bl Shepanovicha 1934 66 E Brkovicha nar 1933 harakterni poshuki novih tem i form Arhitekturared nbsp Cerkva na ostrovi Gospa od Shkrpela nbsp Panorama Kotora Chornogoriya maye ryad znachnih kulturnih ta istorichnih ob yektiv v tomu chisli ob yekti kulturnoyi spadshini v baroko romanskomu i gotichnomu stilyah Chornogorski priberezhni regioni osoblivo dobre vidomi svoyimi religijnim pam yatnikam v tomu chisli Sobor svyatogo Trifona bazilika Sv Luki ponad 800 rokiv Gospa od Shkrpyela Monastir Savina ta inshi Vizantijskij vpliv v arhitekturi j v religijnih robotah osoblivo pomitnij v inter yeri starih budivel Venecijskij vpliv takozh duzhe dobre pomitnij v ryadi starih budivel ta fortec napriklad fortecya Haj Nehaj v yakij takozh pomitnij vpliv tureckogo stilyu Starodavnye misto Kotor vhodit do spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Tradiciyi ta zvichayired Imena ta prizvishared Bagato chornogorskih imen vidnosyatsya same do Serbiyi ale v Chornogoriyi takozh poshireno bagato imen sho vzhivayutsya tilki v yiyi mezhah Chornogorski prizvisha zazvichaj yavlyayut soboyu slova sho zakinchuyutsya na ch cherez sho chasto plutayut z po batkovi Prichinoyu cogo ye te sho majzhe vsi serbski ta chornogorski prizvisha vstanovlyuvalisya lyudmi u svoyu abo v chest proslavlenogo rodicha Takozh bagato chornogorskih prizvish pohodyat vid nazvi miscya sela mista zvidki rid bere svoye korinnya Priklad Petrovich Negosh prizvishe knyazhogo korolivskogo rodu Chornogoriyi pohodit vid imeni dida Savi Petrovicha Negosha Petra Kaludzhera j nazvi sela Negushi zvidki rid bere svoye korinnya Tancired Tanec Kolo davnoslov yanskoyu oznachalo krug masovij tanec blizkij do rosijskogo horovodu Poshirenij u narodiv sho naselyayut Balkanskij pivostriv i oblasti na pivnich vid nogo u bolgar horo zvidti horovod u rumuniv i moldavan horu i Sirba Kolo Nacionalnij tanec Serbiyi Dlya Kolo harakterna pobudova lancyugom zimknutim abo rozimknenim kolom Vipovnyuyetsya v suprovodi narodnih instrumentiv inodi spivu Muzika Kolo vidriznyayetsya riznomanitnistyu rozmiriv Isnuyut Kolo shvidkogo i povilnogo tempu Inshij tradicijnij tanec etnichnih chornogorciv nazivayetsya Oro inodi z nazvami oblastej pered nim Crmnichki Riyechki Katunski zetski Oro majzhe yak zbir abo gra yak tanec v strogomu sensi cogo slova Yak pravilo molodi choloviki i zhinki zbirayutsya i utvoryuyut kolo kolo potim pochinayut spivati a zazvichaj pislya spivu hlopec z odnogo boku pochinaye brati pid ruku divchinu z inshogo boku i vede yiyi po kolu tancyuvati Odin iz bilsh smilivih molodih lyudej potim vhodit v kolo i pochinaye tancyuvati zobrazhuyuchi iz sebe orla Meta tancyu spraviti vrazhennya Todi natovp negajno reaguye i z specialnoyu pisneyu abo hvalit abo vismiyuye jogo Nezabarom do nogo priyednuyetsya divchina dosit chasto jogo podruga abo mozhlivo htos hto prityagnuv jogo pid chas Oro Vona takozh nasliduye orlu ale elegantnishe Natovp hodit po kolu Koli para vtomlyuyetsya voni ciluyut odin odnogo v shoku jdut a na yih misce vstaye insha para orliv shob zberegti Kolo v toj chas yak spiv navkolishnogo natovpu ne zupinyayetsya Zazvichaj molodi hlopci zakinchuyut Oro shlyahom formuvannya dvopoverhovogo kola stoyachi na plechah u tovarishiv vseredini velikogo kola i cej moment i ye najbilsh vpiznavayemij v comu tanci Oro ye chornogorskim riznovidom Kolo z osoblivistyu spivom Muzichni instrumenti nikoli ne buli chastinoyu istinnogo Oro Takozh mozhna zgadati tanec musulman Chornogoriyi Shota Cej tanec vidbuvayetsya na vesillyah i zustrichah mizh cholovikom i zhinkoyu Tanec skladayetsya zi skladnih shvidkih krokiv partneriv vse blizhche i dali odin vid odnogo v zalezhnosti vid shvidkosti ritmu i partnerka povinna pid chas tancyu mahati hustkoyu v povitri pid chas vikonannya krokiv Zazvichaj cej tanec vikonuyetsya pid barabani Shota harakternij v osnovnomu dlya regionu Sandzhak Kuhnyared Dokladnishe Chornogorska kuhnya Chornogorska kuhnya sformuvalasya zavdyaki geografichnomu polozhennyu krayini ta yiyi dovgij istoriyi Takozh duzhe bagato strav zapozicheni u susidiv Primitkired Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kultura Chornogoriyi amp oldid 41999690