Монастир Савина серб Манастир Савина монастир Чорногорсько Приморської митрополії Сербської православної церкви розташов

Монастир Савина (серб. Манастир Савина) — монастир Чорногорсько-Приморської митрополії Сербської православної церкви, розташований в 2 км від міста Херцег-Новий, на березі Которської затоки. Монастир був названий в честь святителя Сави, першого архієпископа сербського.

Монастир Савина
серб. Манастир Савина

42°27′12″ пн. ш. 18°33′18″ сх. д. / 42.45347222002777698° пн. ш. 18.55505556002777823° сх. д.Координати: 42°27′12″ пн. ш. 18°33′18″ сх. д. / 42.45347222002777698° пн. ш. 18.55505556002777823° сх. д.
Розташування	Херцег-Новий Чорногорія
Конфесія	Сербська православна церква
Єпархія	Чорногорсько-Приморська митрополія
Заснування	XV століття


Монастир Савина у Вікісховищі

У комплексі монастиря три церкви: Мала Успенська церква, Велика Успенська церква і невелика церква Святого Сави, розташована за межами комплексу, у верхнього кладовища.

Історія

Малий храм Успіння Пресвятої Богородиці — десять метрів у довжину й шість метрів у ширину, однонефний храм із напівкруглою апсидою та невеликою дзвіницею. Швидше за все побудований у 1030 роках, хоча найстаріший запис, в якому монастир був згаданий відноситься до 1648 року. Відновлення монастиря розпочате в кінці XVII століття, з появою ченців, висланих з Монастиря Тврдош (Боснія і Герцеговина), було завершене в 1831 році.

У монастирі знаходиться велика кількість реліквій, які походять із епохи Неманичів (мощі цариці Олени, хрест святого Сави), в тому числі, перевезені з Монастиря Тврдош.

Храм Святого Сави, що знаходиться поза межами монастирського комплексу, був побудований, як вважається, зусиллями самого святого Сави в XIII столітті. Археологічні роботи проводяться в церкві під керівництвом Краєзнавчого музею міста Херцег-Новий..

Великий храм Успіння Пресвятої Богородиці був побудований між 1777 і 1799 роками зодчим Ніколою Форетичем із острова Корчула. Храм є однонефною будівлею з триповерховою дзвіницею у західній частині. У храмі поєднуються пізньоримські елементи та візантійські елементи.

Іконостас цієї церкви (висотою 10 м, з шістьма рядами ікон) був виготовлений відомим живописцем Симеоном Лазовичем у 1795—1797 роках у стилі бароко. Його ікона Плащаниці Божої Матері (яка була популярною темою у сербському бароковому живописі) вважається художньо цінною, а іконографічний тип вважається рідкісним у сербському бароко.

У 1797 році Монастирська церква була прикрашена та огороджена зовні. Микола Андрович, місцевий аптекар і сербський католик, відремонтував годинник на вежі церкви за власні кошти у 1858 році. У 1838 році в монастирі жив єпископський провікар у Которській затоці ігумен Макарій Грушич. У жовтні 1937 року монастир став жертвою пограбування з оцінкою матеріальної шкоди в півтора мільйона динарів.

Цікава також монастирська колекція ікон роботи російських, італійських і критських майстрів. У бібліотеці монастиря зберігається понад 5 000 рідкісних манускриптів, серед її експонатів — унікальне рукописне Євангеліє 1375 року.

У 2005 році в Савиному монастирі на Джюрджевдан (День Святого Георгія) прийняв хрещення знаменитий сербський режисер Емир Кустуриця.

Галерея

Монастир Савина
Монастир Савина
Монастир Савина
Іконостас у великій церкві
Іконостас у великій церкві, царські двері
Іконостас у великій церкві
Хорова галерея у великій церкві
Настінний розпис у малій церкві
Настінний живопис у малій церкві: св. Георгій
Настінний живопис у малій церкві: Зішестя Святого Духа на апостолів та сцени з циклу Христових страждань
Настінний живопис у малій церкві: Святий Сава, св. Симеон Мироточивий та св. Іван Хреститель

Примітки

Zwiedzanie Czarnogóry. W: Draginja Nadaždin, Maciej Niedźwiecki: Czarnogóra - Fiord na Adriatyku. Wyd. 5. Kraków: Bezdroża, 2011-07-05, s. 132, seria: Przewodniki Bezdroży. .
Матић, Марина Љ. (2017). Икона Богородичиног покрова из манастира Савина. Зборник Матице српске за ликовне уметности. 45.
Крађа у манастиру Савини. Политика, 18. окт. 1937, стр. 7 [ 28 січня 2022 у Wayback Machine.]. digitalna.nb.rs

Посилання

Манастир у пројекту Растко [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Археолошко ископавање цркве Св. Саві на Савіні (2002.) [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]

[1] Zwiedzanie Czarnogóry. W: Draginja Nadaždin, Maciej Niedźwiecki: Czarnogóra - Fiord na Adriatyku. Wyd. 5. Kraków: Bezdroża, 2011-07-05, s. 132, seria: Przewodniki Bezdroży. .

[2] Матић, Марина Љ. (2017). Икона Богородичиног покрова из манастира Савина. Зборник Матице српске за ликовне уметности. 45.

[3] Крађа у манастиру Савини. Политика, 18. окт. 1937, стр. 7 [ 28 січня 2022 у Wayback Machine.]. digitalna.nb.rs