У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кудринці Ку дринці село в Україні у Мельнице Подільській селищній г

48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.28778° сх. д.Координати: 48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.28778° сх. д.

Водойми

Збруч

Місцева влада

Адреса ради

48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1

Карта

Кудринці

Кудринці

Мапа

Кудринці у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.

Географія

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 115 км — від обласного центру міста Тернополя та 27 км від міста Борщів.

Історія

На околицях села виявлено поселення трипільської культури етапу В. Поселення розміщене в урочищі Поле Гончариха, на північ від села, недалеко від замку. Виявив у 1900-х роках Карел Гадачек, у 1915 р. оглянув П. В. Сюзов. На поверхні зібрано уламки кераміки та глиняні схематизовані статуетки. Матеріал зберігається в КАМ. Інституті етнографії АН СРСР та ЛІМ.

Поблизу села також відкрито пам'ятки північно-фракійських племен, які заселяли X ст. до н. е. Західне Поділля.

Кудринці відомі з кінця XV ст. 1518 року поселення отримало міські права.

В 1653 році біля села стояв кіш татарського хана.

Перший поділ Речі Посполитої (1772) поділив Кудринці на дві частини. Після правобережна частина «Горішні Кудринці» вважалась містечком, лівобережна «Нижчі» або «Дольні Кудринці» – селом.

З 1991 року в складі незалежної України.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року.

Монастир монахинь василіянок

У 1896—1947 рр. в селі існував монастир монахинь василіянок, зафундований власником Кудринців Іваном Дашкевичем і його дружиною Кароліною (фундаційний акт від 9 лютого 1896 р.) з обов'язком утримувати капелана і 12 убогих, які не можуть заробити собі на прожиток. Монастир був філією від Станіславівського монастиря сестер василіянок. Після Другої світової війни з монастиря зробили колгоспну контору, а з початку 1990-х рр. у помонастирському приміщенні діяла швейна фабрика.

Релігія

церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1938, мурована, УГКЦ).

Символіка

Герб

За даними Антоні Шнайдера, гербом села був родовий знак графів Козьобродських «Козел І»: у червоному полі срібний козел на зеленій базі.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:


Мова	Число осіб	Відсоток
українська		99,62
російська		0,25
білоруська		0,25
циганська		0,2

Пам'ятки

Кудринецький замок
Пам'ятник Тарасові Шевченку (1991)
Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни
Городище Кудринці I давньоруського часу (XII—XIII ст.)
Поселення Кудринці II трипільської культури (IV-кінець III тис. до н. е.)
Поселення Кудринці III черняхівської культури (кін. II- поч. V ст. н. е.)
Вал Траяна Кудринці IV
Силурійські відклади в Кудринцях

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1991 р.

Погруддя — бетон, постамент — камінь.

Погруддя — 0,9 м, постамент — 2,4 м.

Охорона природи

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі люди

о. Капустинський Олександр — священик та кудринецький декан УГКЦ, громадсько-політичний та освітній діяч, помер у селі.
(* 1962) — завідувач кафедри Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, заслужений діяч мистецтв України.

Світлини

Покровська церква 1938 р.
Автобусна зупинка на околиці
Млин 1927 р. на річці Збруч
Вигляд із Кудринецького замку на Кудринці Хмельницької обл.
Збруч біля Кудринців

Див. також

Кудринці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі.
Поділля — історико-географічна область.
Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
Подільський говір — різновид говорів української мови.
Західне Поділля — історико-географічна область.

Примітки

. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Мовша Т. Г. Середній етап трипільської культури Археологія УРСР. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 169.
Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — стор. 313
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — С. 73.
Козєбродських
. Архів оригіналу за 6 жовтня 2007. Процитовано 12 січня 2007.
. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.
У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 31. : іл. —
Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
Дуда І. Капустинський Олександр Осипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 30. — .
. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 7 листопада 2019.

У Вікісловнику є сторінка Кудринці.

Література

Алексієвець М. М., Бармак М. В., Грищук М. В. Та ін. Тернопілля: сторінки історії. — Тернопіль, 1995.
Археологія Української РСР: в 3-х т. — К., 1971.
Бармак М. В., Бармак О. Я. Наш край — Тернопільщина. — Тернопіль, 1998.
Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР.— «Будівельник», 1983—1986 рр.
Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — 254 С.
Шот М. Замок на мармурі // Урядовий кур'єр. — 2008. — 7 червня;
Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 134-137.
Kudryńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 846. (пол.) — S. 846—847. (пол.)

Посилання

Тернопільщина [ 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Пам'ятки України [ 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Замки та храми України [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Петро Власенко. Україна — фотопрогулянки [ 12 лютого 2021 у Wayback Machine.]

[1] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[2] Мовша Т. Г. Середній етап трипільської культури Археологія УРСР. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 169.

[3] Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — стор. 313

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[5] Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — С. 73.

[6] Козєбродських

[7] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2007. Процитовано 12 січня 2007.

[8] . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.

[9] У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 31. : іл. —

[10] Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

[11] Дуда І. Капустинський Олександр Осипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 30. — .

[12] . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 7 листопада 2019.