Щілинозуб кубинський (Atopogale cubana syn. Solenodon cubanus) — тварина родини щілинозубів (Solenodontidae), ендемік Куби. Незвичною рисою цього ссавця є те, що його слина отруйна. Вид споріднений з іншим видом, гаїтянським щілинозубом (Solenodon paradoxus).
Щілинозуб кубинський | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
Родина: | Щілинозубові (Solenodontidae) |
Рід: | Atopogale |
Вид: | Щілинозуб кубинський (A. cubana) |
Біноміальна назва | |
Atopogale cubana (Peters, 1861) | |
Синоніми | |
|
Щілинозуб кубинський відкритий в 1861 році німецьким натуралістом Вільгельмом Петерсом, з часу відкриття було спіймано всього 37 екземплярів. До 1970 року його вважали вимерлим, оскільки востаннє його спостерігали лише в 1890 році. Проте в 1974 і 1975 роках були спіймані ще 3 екземпляри, і подальші дослідження довели, що вони ще водяться в східних провінціях Куби. Останній екземпляр був спійманий в 2003 році.
Кубинський щілинозуб дещо більший за гаїтянського. У нього довгі стирчасті, майже голі вуха і крихітні очі, надзвичайно розтягнуте рило і довгий голий, лускоподібний хвіст. Задні кінцівки довші за передні; при ходьбі спирається на пальці. На передніх лапах сильні кігті. Шерсть у нього м'якіша й довша, ніж у гаїтянського. Забарвлення чорно-коричневе, на спині майже чорне, з домішкою брудно-білого або темно-жовтого волосся. Слина вважається отруйною. Зубна формула 3/3,1/1,3/3,3/3 = 40 (Vaughn et al., 2000). Вага 0,8—1 кг. Довжина 28—35 см. Іноді порівнюється із землерийкою, хоча найбільш схожий на представників родини з Мадагаскару.
Мешкає кубинський щілинозуб у вологих гірських лісах Національного парку Алехандро-де-Умбольдт (Світова спадщина ЮНЕСКО з 2001 року), а іноді населяє луки. Веде нічний спосіб життя. Вдень ховається в печерках, дуплах дерев, під камінням або в інших укриттях. Самки риють нори й роблять кубла. Оселяються невеликими родинними групами. Їдять усе, але загалом комах на регулярній основі, земляних черв'яків й невеликих хребетних, а іноді й фрукти та інші рослинні рештки.
Ось що написано про його звички в «Житті тварин» А.Брема:
В деяких гірських місцевостях щілинозуб вельми звичайний. Коли мисливці переслідують його, звір перш за все ховає голову, в надії, що його не знайдуть, і залишається спокійно лежати, так що можна підійти і схопити його за хвіст. В неволі щілезуб охоче приймає їжу, але оскільки погано пережовує її, то м'ясо йому потрібне давати дрібно нарізаними шматочками, щоб він не вдавився. Чистота є необхідною умовою. Щілинозуб охоче йде у воду і відчуває там себе, мабуть, добре, тим більше що йому трапляється при цьому нагода без жодних ускладнень угамувати спрагу, тоді як при питті на землі йому сильно заважає довгий кінець хобота. Його різкий голос нагадує то хрюкання свині, то крик птаха; інколи тварина кричить, як молодий сич. Щілинозуб легко гарячиться, і тоді вельми своєрідно наїжачує шерсть. Курка або яка-небудь інша маленька тварина, що йде мимо, надзвичайно хвилює його, і він прагне схопити їх. Спійману здобич щілезуб, як яструб, розриває своїми довгими, кривими кігтями.
Загрозу популяції становлять свійські хижі тварини — коти, мангусти й собаки. А також повільне розмноження — один послід на 1—3 роки.
Відомі скам'янілості Solenodon, знайдені на північноамериканському материку (Grzimek, 1990). Вони датуються 30 млн років.
Примітки
- Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 270.
Посилання
- Світлини Cuban Solenodon.
- IUCN(Червоний список) Solenodon cubanus (Peters, 1861) (англ.)
- Кубинський щілинозуб не сайт Animal Diversity Web [ 9 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Massicot, P. "Animal Info - Cuban Solenodon" [ 25 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- The International Wildlife Encyclopedia, 1974. "Solenodon" [ 4 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder. «Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference» [ 20 грудня 2008 у Wayback Machine.] (3rd ed). — Johns Hopkins University Press, 2005. pp.222-223.
- Ronald M. Nowak: «Walker's Mammals of the World». The Johns Hopkins University Press, Baltimore, 1999, .
- Grizimek. «Grizimek's Encyclopedia of Mammals». Vol. 1. Boston: McGraw Hill Publishing Company, 1990.
- Vaughn, Ryan, Czaplewski. «Mammalogy» (4-th ed). Harcourt, Inc., 2000.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shilinozub kubinskij Atopogale cubana syn Solenodon cubanus tvarina rodini shilinozubiv Solenodontidae endemik Kubi Nezvichnoyu risoyu cogo ssavcya ye te sho jogo slina otrujna Vid sporidnenij z inshim vidom gayityanskim shilinozubom Solenodon paradoxus Shilinozub kubinskijOhoronnij statusPid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Komahoyidni Eulipotyphla Rodina Shilinozubovi Solenodontidae Rid AtopogaleVid Shilinozub kubinskij A cubana Binomialna nazvaAtopogale cubana Peters 1861 SinonimiSolenodon cubanus Shilinozub kubinskij vidkritij v 1861 roci nimeckim naturalistom Vilgelmom Petersom z chasu vidkrittya bulo spijmano vsogo 37 ekzemplyariv Do 1970 roku jogo vvazhali vimerlim oskilki vostannye jogo sposterigali lishe v 1890 roci Prote v 1974 i 1975 rokah buli spijmani she 3 ekzemplyari i podalshi doslidzhennya doveli sho voni she vodyatsya v shidnih provinciyah Kubi Ostannij ekzemplyar buv spijmanij v 2003 roci Kubinskij shilinozub desho bilshij za gayityanskogo U nogo dovgi stirchasti majzhe goli vuha i krihitni ochi nadzvichajno roztyagnute rilo i dovgij golij luskopodibnij hvist Zadni kincivki dovshi za peredni pri hodbi spirayetsya na palci Na perednih lapah silni kigti Sherst u nogo m yakisha j dovsha nizh u gayityanskogo Zabarvlennya chorno korichneve na spini majzhe chorne z domishkoyu brudno bilogo abo temno zhovtogo volossya Slina vvazhayetsya otrujnoyu Zubna formula 3 3 1 1 3 3 3 3 40 Vaughn et al 2000 Vaga 0 8 1 kg Dovzhina 28 35 sm Inodi porivnyuyetsya iz zemlerijkoyu hocha najbilsh shozhij na predstavnikiv rodini z Madagaskaru Meshkaye kubinskij shilinozub u vologih girskih lisah Nacionalnogo parku Alehandro de Umboldt Svitova spadshina YuNESKO z 2001 roku a inodi naselyaye luki Vede nichnij sposib zhittya Vden hovayetsya v pecherkah duplah derev pid kaminnyam abo v inshih ukrittyah Samki riyut nori j roblyat kubla Oselyayutsya nevelikimi rodinnimi grupami Yidyat use ale zagalom komah na regulyarnij osnovi zemlyanih cherv yakiv j nevelikih hrebetnih a inodi j frukti ta inshi roslinni reshtki Os sho napisano pro jogo zvichki v Zhitti tvarin A Brema V deyakih girskih miscevostyah shilinozub velmi zvichajnij Koli mislivci peresliduyut jogo zvir persh za vse hovaye golovu v nadiyi sho jogo ne znajdut i zalishayetsya spokijno lezhati tak sho mozhna pidijti i shopiti jogo za hvist V nevoli shilezub ohoche prijmaye yizhu ale oskilki pogano perezhovuye yiyi to m yaso jomu potribne davati dribno narizanimi shmatochkami shob vin ne vdavivsya Chistota ye neobhidnoyu umovoyu Shilinozub ohoche jde u vodu i vidchuvaye tam sebe mabut dobre tim bilshe sho jomu traplyayetsya pri comu nagoda bez zhodnih uskladnen ugamuvati spragu todi yak pri pitti na zemli jomu silno zavazhaye dovgij kinec hobota Jogo rizkij golos nagaduye to hryukannya svini to krik ptaha inkoli tvarina krichit yak molodij sich Shilinozub legko garyachitsya i todi velmi svoyeridno nayizhachuye sherst Kurka abo yaka nebud insha malenka tvarina sho jde mimo nadzvichajno hvilyuye jogo i vin pragne shopiti yih Spijmanu zdobich shilezub yak yastrub rozrivaye svoyimi dovgimi krivimi kigtyami Zagrozu populyaciyi stanovlyat svijski hizhi tvarini koti mangusti j sobaki A takozh povilne rozmnozhennya odin poslid na 1 3 roki Vidomi skam yanilosti Solenodon znajdeni na pivnichnoamerikanskomu materiku Grzimek 1990 Voni datuyutsya 30 mln rokiv PrimitkiMarkevich O P Nomenklatura Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 270 PosilannyaSvitlini Cuban Solenodon IUCN Chervonij spisok Solenodon cubanus Peters 1861 angl Kubinskij shilinozub ne sajt Animal Diversity Web 9 lyutogo 2009 u Wayback Machine angl Massicot P Animal Info Cuban Solenodon 25 grudnya 2008 u Wayback Machine angl The International Wildlife Encyclopedia 1974 Solenodon 4 lyutogo 2009 u Wayback Machine angl LiteraturaDon E Wilson amp DeeAnn M Reeder Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 20 grudnya 2008 u Wayback Machine 3rd ed Johns Hopkins University Press 2005 pp 222 223 ISBN 0 8018 8221 4 Ronald M Nowak Walker s Mammals of the World The Johns Hopkins University Press Baltimore 1999 ISBN 0 8018 5789 9 Grizimek Grizimek s Encyclopedia of Mammals Vol 1 Boston McGraw Hill Publishing Company 1990 Vaughn Ryan Czaplewski Mammalogy 4 th ed Harcourt Inc 2000 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi