Ксанті (грец. Ξάνθη,), інколи Скеча (тур. İskeçe, болг. і мак. Скеча) — місто в Греції, у периферії Східна Македонія та Фракія, столиця однойменного ному Ксанті. В місті базується Фракії.
Xanthi Ξάνθη | |
---|---|
Панорама на місто від річки | |
Xanthi | |
Координати: 41°08′ пн. ш. 24°53′ сх. д. / 41.133° пн. ш. 24.883° сх. д. | |
Країна | Греція |
Децентр. адміністрація | Адміністрація Македонії і Фракії |
Периферія | Східна Македонія та Фракія |
Периф. одиниця | Ксанті |
Колишні адмін. одиниці | |
- Регіон | Македонія |
- Ном | Ксанті |
Розташування на мапі ному | |
Уряд | |
- мер | Міхаліс Стеліанідіс |
Площа | |
- Повна | 153,116 км² |
Висота над р.м. | 80 м |
Населення (2001) | |
- Усього | 52 270 |
Часовий пояс | EET/EEST (/) |
Поштовий код | 671 00 |
Телефонний код(и) | 2541 |
Авто | AH |
Вебсайт: www.cityofxanthi.gr |
Історія
Перша історична згадка про Ксанті, або Ксантію (грец. Ξάνθεια), датується 879 до н. е. Місто розпочало свою історію як невелике село і разом з Фракією та всією Елладою пережило безліч стихійних лих, загарбницьких навал, етнічних конфліктів та громадянських воєн, в результаті місто ледве не зникло. З цієї причини турки переселяли сюди своїх громадян з Малої Азії. Крім того вони переслідували мету власне поселення Генісея для мусульман, на противагу Ксанті та Орео, які незважаючи ні на що залишалися осередками православ'я у Фракії.
У 1715 Ксанті, а також поселення Генісея, стали відомим у Європі центром вирощування тютюну високої якості. Торгівля тютюном з європейськими державами сприяла швидкому економічному зростанню міста. У березні і квітні 1829 р. два землетруси вщент зруйнували місто міста, зрівнявши його з землею. Однак з часом греки розпочали зведення міста наново. У 1891 році в околицях міста була прокладена залізнична колія, що зробило Ксанті однім з транспортних центрів регіону.
Після Першої Балканської війни у 1912 році контроль над містом взяла Болгарія, проте через вісім місяців місто було повернене грецькою армією. Незабаром після цього, в рамках угод заключених по завершення Балканських воєн, Ксанті та вся Західна Фракія була передана Болгарії і залишалася її частиною до закінчення Першої світової війни. Після поразки Болгарії, що виступала союзницею на боці Німеччини, Західна Фракія і, таким чином, Ксанті, стали частиною Греції у 1919—1920 рр. Втім в ході Другої світової війни місто знову було окуповане Болгарією в період 1941—1944 рр.
Персоналії
- Демокріт — давньогрецький філософ, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу.
- Протагор — давньогрецький філософ.
- Манос Хатзідакіс — новогрецький композитор.
- — турецький кінорежисер.
- Христодул Параскеваїдіс — архієпископ Афінський Елладської православної церкви.
Спорт
Клуб | Ліга | Майданчик | Місткість | Заснований |
---|---|---|---|---|
Шкода Ксанті | Грецька Суперліга — футбол | Шкода Ксанті Арена | 7 422 | 1967 |
— баскетбол | 5 000 |
Міста-побратими
Примітки
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Xanthi |
- Фракійський університет у Ксанті [ 27 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Муніципалітет Ксанті [ 3 серпня 2005 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ksanti grec 3an8h inkoli Skecha tur Iskece bolg i mak Skecha misto v Greciyi u periferiyi Shidna Makedoniya ta Frakiya stolicya odnojmennogo nomu Ksanti V misti bazuyetsya Frakiyi Xanthi 3an8h Panorama na misto vid richkiPanorama na misto vid richki Xanthi Koordinati 41 08 pn sh 24 53 sh d 41 133 pn sh 24 883 sh d 41 133 24 883 KrayinaGreciya Decentr administraciyaAdministraciya Makedoniyi i FrakiyiPeriferiyaShidna Makedoniya ta FrakiyaPerif odinicyaKsanti Kolishni admin odinici RegionMakedoniya NomKsantiRoztashuvannya na mapi nomu Uryad merMihalis Stelianidis Plosha Povna 153 116 km Visota nad r m 80 m Naselennya 2001 Usogo 52 270 Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 671 00 Telefonnij kod i 2541 Avto AH Vebsajt www cityofxanthi gr U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ksanti znachennya IstoriyaPersha istorichna zgadka pro Ksanti abo Ksantiyu grec 3an8eia datuyetsya 879 do n e Misto rozpochalo svoyu istoriyu yak nevelike selo i razom z Frakiyeyu ta vsiyeyu Elladoyu perezhilo bezlich stihijnih lih zagarbnickih naval etnichnih konfliktiv ta gromadyanskih voyen v rezultati misto ledve ne zniklo Z ciyeyi prichini turki pereselyali syudi svoyih gromadyan z Maloyi Aziyi Krim togo voni peresliduvali metu vlasne poselennya Geniseya dlya musulman na protivagu Ksanti ta Oreo yaki nezvazhayuchi ni na sho zalishalisya oseredkami pravoslav ya u Frakiyi U 1715 Ksanti a takozh poselennya Geniseya stali vidomim u Yevropi centrom viroshuvannya tyutyunu visokoyi yakosti Torgivlya tyutyunom z yevropejskimi derzhavami spriyala shvidkomu ekonomichnomu zrostannyu mista U berezni i kvitni 1829 r dva zemletrusi vshent zrujnuvali misto mista zrivnyavshi jogo z zemleyu Odnak z chasom greki rozpochali zvedennya mista nanovo U 1891 roci v okolicyah mista bula prokladena zaliznichna koliya sho zrobilo Ksanti odnim z transportnih centriv regionu Pislya Pershoyi Balkanskoyi vijni u 1912 roci kontrol nad mistom vzyala Bolgariya prote cherez visim misyaciv misto bulo povernene greckoyu armiyeyu Nezabarom pislya cogo v ramkah ugod zaklyuchenih po zavershennya Balkanskih voyen Ksanti ta vsya Zahidna Frakiya bula peredana Bolgariyi i zalishalasya yiyi chastinoyu do zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni Pislya porazki Bolgariyi sho vistupala soyuzniceyu na boci Nimechchini Zahidna Frakiya i takim chinom Ksanti stali chastinoyu Greciyi u 1919 1920 rr Vtim v hodi Drugoyi svitovoyi vijni misto znovu bulo okupovane Bolgariyeyu v period 1941 1944 rr PersonaliyiDemokrit davnogreckij filosof zasnovnik atomistichnoyi gipotezi poyasnennya svitu Protagor davnogreckij filosof Manos Hatzidakis novogreckij kompozitor tureckij kinorezhiser Hristodul Paraskevayidis arhiyepiskop Afinskij Elladskoyi pravoslavnoyi cerkvi SportKlub Liga Majdanchik Mistkist Zasnovanij Shkoda Ksanti Grecka Superliga futbol Shkoda Ksanti Arena 7 422 1967 basketbol 5 000Mista pobratimiGifhorn Nizhnya Saksoniya Nimechchina Serbiya Smolyan Bolgariya Bursa TurechchinaPrimitkiDeite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Xanthi Frakijskij universitet u Ksanti 27 chervnya 2009 u Wayback Machine Municipalitet Ksanti 3 serpnya 2005 u Wayback Machine