Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Криївка-шпиталь на Хрещатій — підпільна лікарня УПА, яка знаходилась на гірському масиві Хрещата у Західних Бескидах, найбільша з-поміж собі подібних. Функціонувала у період від вересня 1946 до січня 1947 року.
| Криївка-шпиталь на Хрещатій | |
| Вид закладу: | шпиталь |
|---|---|
| Рік заснування: | 1946 |
| Адреса: | Хрещата |
| Координати: | 49°18′ пн. ш. 22°11′ сх. д. / 49.300° пн. ш. 22.183° сх. д.Координати: 49°18′ пн. ш. 22°11′ сх. д. / 49.300° пн. ш. 22.183° сх. д. |
Будівництво
За наказом командира 26-го ТВ «Лемко» Василя Мізерного-«Рена» його заступник, командир 2-го Перемиського куреня Микола Савченко-«Байда» мав вислати у Східну Лемківщиту чоту для будівництва криївки-шпиталю. Для цього завдання було обрано два рої сотні Михайла Дуди-«Громенка» «Ударники-2» під командуванням ройового Юрія Пашковського-«Чумака» та один рій сотні Ярослава Коцьолка-«Крилача» «Ударники-6» ройового «Шуліки». Сформована чота налічувала 28 вояків під загальним командуванням ройового Юрія Пашковського-«Чумака».
Для виконання завдання чота мала подолати понад сто кілометрів. Попри те, що у цьому терені діяли сотні Лемківського куреня, таке рішення було пов'язане з метою конспірації. Марш розпочався в Улючі, а далі прямував повз Тиряву, Мриголод, поміж Ліськом та Загір'ям, через Стежниці, Лубни та Рябе до Хрещатського масиву. Тут чота зголосилася до командування курінного Василя Мізерного-«Рена» у селі Воля Мигова, звідки у супроводі санітара «Мирона» рушила до місця призначення.
 | "На другий день - пише Юрій Пашковський-"Чумак" - чотири стійкові вартували довкола табору, а в його середині йшла завзята праця. Зробили виміри на дві великі кімнати, кухню, магазин, і туалету. Одна кімната мала вимір 7×9 метрів, друга - 6×5, третя - 4×3, а для туалети призначалося місце недалеко потоку. Велику увагу звернули на маскування, використовуючи для цієї мети поблизькі дерева, пні, корчі, сухе листя тощо. Одні копали землю, другі носили з виселеного села Лубень бальки, а відпочинок фактично був лише на стійці. Один раз на тиждень господарський відділ привозив харчі й інші потрібні речі, лишаючи їх між кущами й не знаючи, для кого вони призначені. Важка і клопітлива праця тривала дванадцять годин щодня. Гору розкопали й вивезли з неї вниз, до потоку, сотні кубометрів землі, поки не дійшли до каменю, й то дуже твердого. Його розбивали молотами та залізними клинами... Нарешті одна кімната була накрита метровим шаром землі. Над нею поставили високу дупласту ялицю, що служила за комин. Із гірського потоку допровадили рурами попід землю воду, а відплив її через три кімнати й туалету був дуже зручно каналізований... Почалося маскування шпиталю іззовні. Помили дерева й гілля, щоб ніде не залишилося сліду свіжої землі, накрили поверхню старим листям, посадили багато малих кущиків та удекорували певні місця старими великими пнями, притягненими конем. Укінці все довкола виглядало настільки природно, що, здавалося, тут ніколи не ступала людська нога". |  |
Будівництво криївки-шпиталю тривало майже два місяці. Для того, щоб не викрити місця знаходження усім бійцям було заборонено покидати межі табору.
Щоб убезпечити шпиталь від викриття, при «поступлені» та «виписці» хворому зав'язували очі, аби, потрапивши в полон, він не міг виказати місце розташування шпиталю.
Знищення
23 січня 1947 року польським військам вдалося відшукати криївку-шпиталь. Три лікарі, три санітарки та шість поранених вояків трималися в обложеній криївці цілу добу. Одинадцятеро оборонців останніми набоями повбивали себе, а дванадцятий повстанець спалив документи та підірвав шпиталь гранатою, аби ніщо не потрапило ворогові до рук.
У шпиталі були лікар «Рат», його дружина «Дора», помічник лікаря «Орест», санітарки «Пчілка» і «Калина», санітар «Арпад» та хворі, референт СБ «Гуцул», командир боївки «Мірник», стрільці з сотня «Бродича» «Сметана», «Лук», «Кавка», «Дружба», «Жук», з боївки «Шугая» — «Когут» та кілька бійців з сотні «Хріна».
Про те, як було викрито криївку у своїх спогадах пише стрілець сотні Романа Гробельського-«Бродича» Іван Дмитрик-«Лис»: «Стрілець „Журавель“, який свого часу був у нашій сотні, віз до шпиталика харчі. Тією самою стежкою проходив батальйон польського війська, і „Журавель“ попав їм просто в руки. Під звірським катуванням „Журавель“ зломився і виявив куди віз харчі».
За версією ройового Юрія Пашковського-«Чумака» викриття криївки виглядало наступним чином:
22 січня ввечері санітар Арпад й один із вилікуваних поранених піднесли маленькі дверцята входу до шпиталю й побачили, що надворі шаліє страшна завірюха. Рішили використати природні умовини й забезпечити шпиталь дровами на кілька днів… Вже добре стемніло, як друзі скінчили роботу й зачинили за собою сильне віко, а справу маскування залишили природі. Думали, що вітер загладить, а сніг прикриє. Але, на нещастя, сталося інакше… Саме у цей час ворог запланував на горі Хрещатій велику облаву… Наблизившись до терену, на якому знаходився упівський шпиталь, ворог зауважив чиїсь іще не зовсім засипані снігом сліди, що вели до великого старого пня. Почали обкопувати його й побачили, що він ворушиться. Штовхнули пень сильніше, завіси тріснули, пень перевернувся, а під ним показалася досить велика діра, тобто вхід до підземного шпиталю.
Зі спогадів Богдана Крука-«Мелодії»:
| | Героїчний випадок, що мав місце 23 січня 1947 р. на горі Хрещатій (комплекс лісів Лемківщини біля Балигорода). Ворожий відділ, завдяки зраді, оточив силою 500 вояків на чолі з полковником санітарний пункт, де було 17 осіб, між якими був доктор "Рат", магістр "Орест", санітар "Арпад", 3 санітарки, хворі та поранені. Всі присутні у шпиталі на пропозицію ворога здатися відповіли пострілами. Намагаючись за всяку ціну здобути наших людей живими, ворог почав пляномірну облогу. На заклик: "Zdajcie sie, nic wam nie bendzie" ["Здавайтеся, вам нічого не зроблять"] наші оборонці відповіли пострілами з автоматів і гранатами. Як оповідав польський жовнір, що брав участь в облозі та згодом попав до нашого полону, оборонці вигукували образливі слова на адресу більшовицького уряду. Оборона тривала цілу добу. Вигуки "Слава Україні!" та останні глухі постріли в криївці дали зрозуміти, що медично-санітарний персонал і поранені, вистріливши всі набої, постріляли себе. | |
Вшанування пам'яті
У 2006 році побратими загиблих у глухому безлюдному масиві, де в навколишній місцевості на відстані 5-6 км не має жодної людської оселі, встановили бетонний обеліск у вигляді хреста із стилізованим тризубом і двомовним текстом українською й польською мовами: «Тут, на горі Хрищатій, спочивають вояки УПА, полягли 23.01.1947 р. в бою з відділом ПВ в обороні підпільної лікарні. Вічна пам'ять. Друзі по зброї. Хрищата. 2006 р.». Поруч було встановлено 7 маленьких безтекстових хрестів.
У 2008 році секретар Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Республіки Польща Анжей Пшевознік та депутат Європарламенту від Польщі Анжей Запаловський звернулися до керівництва Підкарпатського воєводства провести інвентаризацію українських увічнень на території воєводства, конкретно вказуючи передусім увічнення — обеліск на горі Хрещата. У зверненнях зазначалося: якщо увічнення здійснені без відповідних погоджень — провести їх демонтаж.
У 2009 році, напередодні Воскресіння Христового, невідомі особи вчинили акт вандалізму щодо дуже скромного за формою увічнення місця загибелі поранених і хворих вояків УПА та медичного персоналу криївки-шпиталю на Хрещатій.
Див. також
Джерела
- Борець Юрій. У вирі боротьби. Повість нашої доби. Лондон: Видавництво Центральної управи СУМ, 1971. — 319 с. — (Юнацька Бібліотека СУМ Ч. 3)
- Дмитрик Іван. Записки українського повстанця (В лісах Лемківщини). — Львів: Червона Калина, 1992. — 160 с.
- Українська Повстанська Армія: Історія Нескорених / [Авт. кол.: В. В'ятрович, Р. Забілий, І. Дерев'яний та ін.]. — Львів: ЦДВР, 2007. — 352 с.
- Розповідь Горислава-Оленя «Упадок шпитальки на Хрещатій у днях 22-23.1.1947 р.» // Електронний архів Українського визвольного руху
Примітки
- Борець Юрій. У вирі боротьби. Повість нашої доби. Лондон: Видавництво Центральної управи СУМ, 1971. — с.170-171
- Борець Юрій. У вирі боротьби. Повість нашої доби. Лондон: Видавництво Центральної управи СУМ, 1971. — с.181, 183—184
- Українська Повстанська Армія: Історія Нескорених / [Авт. кол.: В.В'ятрович, Р.Забілий, І.Дерев'яний та ін.]. — Львів: ЦДВР, 2007. — с.109
- Дмитрик Іван. Записки українського повстанця (В лісах Лемківщини). — Львів: Червона Калина, 1992. — с.127
- Борець Юрій. У вирі боротьби. Повість нашої доби. Лондон: Видавництво Центральної управи СУМ, 1971. — с.200-202
- Українська Повстанська Армія: Історія Нескорених / [Авт. кол.: В.В'ятрович, Р.Забілий, І.Дерев'яний та ін.]. — Львів: ЦДВР, 2007. — с.110
- Поляки демонтували пам'ятник УПА на Хрещатій?
Посилання
- Розповідь Горислава-Оленя «Упадок шпитальки на Хрещатій у днях 22-23.1.1947 р.» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Поляки демонтували пам'ятник УПА на Хрещатій? [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kriyivka shpital na Hreshatij pidpilna likarnya UPA yaka znahodilas na girskomu masivi Hreshata u Zahidnih Beskidah najbilsha z pomizh sobi podibnih Funkcionuvala u period vid veresnya 1946 do sichnya 1947 roku Kriyivka shpital na HreshatijVid zakladu shpitalRik zasnuvannya 1946Adresa HreshataKoordinati 49 18 pn sh 22 11 sh d 49 300 pn sh 22 183 sh d 49 300 22 183 Koordinati 49 18 pn sh 22 11 sh d 49 300 pn sh 22 183 sh d 49 300 22 183BudivnictvoZa nakazom komandira 26 go TV Lemko Vasilya Mizernogo Rena jogo zastupnik komandir 2 go Peremiskogo kurenya Mikola Savchenko Bajda mav vislati u Shidnu Lemkivshitu chotu dlya budivnictva kriyivki shpitalyu Dlya cogo zavdannya bulo obrano dva royi sotni Mihajla Dudi Gromenka Udarniki 2 pid komanduvannyam rojovogo Yuriya Pashkovskogo Chumaka ta odin rij sotni Yaroslava Kocolka Krilacha Udarniki 6 rojovogo Shuliki Sformovana chota nalichuvala 28 voyakiv pid zagalnim komanduvannyam rojovogo Yuriya Pashkovskogo Chumaka Dlya vikonannya zavdannya chota mala podolati ponad sto kilometriv Popri te sho u comu tereni diyali sotni Lemkivskogo kurenya take rishennya bulo pov yazane z metoyu konspiraciyi Marsh rozpochavsya v Ulyuchi a dali pryamuvav povz Tiryavu Mrigolod pomizh Liskom ta Zagir yam cherez Stezhnici Lubni ta Ryabe do Hreshatskogo masivu Tut chota zgolosilasya do komanduvannya kurinnogo Vasilya Mizernogo Rena u seli Volya Migova zvidki u suprovodi sanitara Mirona rushila do miscya priznachennya Na drugij den pishe Yurij Pashkovskij Chumak chotiri stijkovi vartuvali dovkola taboru a v jogo seredini jshla zavzyata pracya Zrobili vimiri na dvi veliki kimnati kuhnyu magazin i tualetu Odna kimnata mala vimir 7 9 metriv druga 6 5 tretya 4 3 a dlya tualeti priznachalosya misce nedaleko potoku Veliku uvagu zvernuli na maskuvannya vikoristovuyuchi dlya ciyeyi meti poblizki dereva pni korchi suhe listya tosho Odni kopali zemlyu drugi nosili z viselenogo sela Luben balki a vidpochinok faktichno buv lishe na stijci Odin raz na tizhden gospodarskij viddil privoziv harchi j inshi potribni rechi lishayuchi yih mizh kushami j ne znayuchi dlya kogo voni priznacheni Vazhka i klopitliva pracya trivala dvanadcyat godin shodnya Goru rozkopali j vivezli z neyi vniz do potoku sotni kubometriv zemli poki ne dijshli do kamenyu j to duzhe tverdogo Jogo rozbivali molotami ta zaliznimi klinami Nareshti odna kimnata bula nakrita metrovim sharom zemli Nad neyu postavili visoku duplastu yalicyu sho sluzhila za komin Iz girskogo potoku doprovadili rurami popid zemlyu vodu a vidpliv yiyi cherez tri kimnati j tualetu buv duzhe zruchno kanalizovanij Pochalosya maskuvannya shpitalyu izzovni Pomili dereva j gillya shob nide ne zalishilosya slidu svizhoyi zemli nakrili poverhnyu starim listyam posadili bagato malih kushikiv ta udekoruvali pevni miscya starimi velikimi pnyami prityagnenimi konem Ukinci vse dovkola viglyadalo nastilki prirodno sho zdavalosya tut nikoli ne stupala lyudska noga Budivnictvo kriyivki shpitalyu trivalo majzhe dva misyaci Dlya togo shob ne vikriti miscya znahodzhennya usim bijcyam bulo zaboroneno pokidati mezhi taboru Shob ubezpechiti shpital vid vikrittya pri postupleni ta vipisci hvoromu zav yazuvali ochi abi potrapivshi v polon vin ne mig vikazati misce roztashuvannya shpitalyu Znishennya23 sichnya 1947 roku polskim vijskam vdalosya vidshukati kriyivku shpital Tri likari tri sanitarki ta shist poranenih voyakiv trimalisya v oblozhenij kriyivci cilu dobu Odinadcyatero oboronciv ostannimi naboyami povbivali sebe a dvanadcyatij povstanec spaliv dokumenti ta pidirvav shpital granatoyu abi nisho ne potrapilo vorogovi do ruk U shpitali buli likar Rat jogo druzhina Dora pomichnik likarya Orest sanitarki Pchilka i Kalina sanitar Arpad ta hvori referent SB Gucul komandir boyivki Mirnik strilci z sotnya Brodicha Smetana Luk Kavka Druzhba Zhuk z boyivki Shugaya Kogut ta kilka bijciv z sotni Hrina Pro te yak bulo vikrito kriyivku u svoyih spogadah pishe strilec sotni Romana Grobelskogo Brodicha Ivan Dmitrik Lis Strilec Zhuravel yakij svogo chasu buv u nashij sotni viz do shpitalika harchi Tiyeyu samoyu stezhkoyu prohodiv bataljon polskogo vijska i Zhuravel popav yim prosto v ruki Pid zvirskim katuvannyam Zhuravel zlomivsya i viyaviv kudi viz harchi Za versiyeyu rojovogo Yuriya Pashkovskogo Chumaka vikrittya kriyivki viglyadalo nastupnim chinom 22 sichnya vvecheri sanitar Arpad j odin iz vilikuvanih poranenih pidnesli malenki dvercyata vhodu do shpitalyu j pobachili sho nadvori shaliye strashna zaviryuha Rishili vikoristati prirodni umovini j zabezpechiti shpital drovami na kilka dniv Vzhe dobre stemnilo yak druzi skinchili robotu j zachinili za soboyu silne viko a spravu maskuvannya zalishili prirodi Dumali sho viter zagladit a snig prikriye Ale na neshastya stalosya inakshe Same u cej chas vorog zaplanuvav na gori Hreshatij veliku oblavu Nablizivshis do terenu na yakomu znahodivsya upivskij shpital vorog zauvazhiv chiyis ishe ne zovsim zasipani snigom slidi sho veli do velikogo starogo pnya Pochali obkopuvati jogo j pobachili sho vin vorushitsya Shtovhnuli pen silnishe zavisi trisnuli pen perevernuvsya a pid nim pokazalasya dosit velika dira tobto vhid do pidzemnogo shpitalyu Zi spogadiv Bogdana Kruka Melodiyi Geroyichnij vipadok sho mav misce 23 sichnya 1947 r na gori Hreshatij kompleks lisiv Lemkivshini bilya Baligoroda Vorozhij viddil zavdyaki zradi otochiv siloyu 500 voyakiv na choli z polkovnikom sanitarnij punkt de bulo 17 osib mizh yakimi buv doktor Rat magistr Orest sanitar Arpad 3 sanitarki hvori ta poraneni Vsi prisutni u shpitali na propoziciyu voroga zdatisya vidpovili postrilami Namagayuchis za vsyaku cinu zdobuti nashih lyudej zhivimi vorog pochav plyanomirnu oblogu Na zaklik Zdajcie sie nic wam nie bendzie Zdavajtesya vam nichogo ne zroblyat nashi oboronci vidpovili postrilami z avtomativ i granatami Yak opovidav polskij zhovnir sho brav uchast v oblozi ta zgodom popav do nashogo polonu oboronci vigukuvali obrazlivi slova na adresu bilshovickogo uryadu Oborona trivala cilu dobu Viguki Slava Ukrayini ta ostanni gluhi postrili v kriyivci dali zrozumiti sho medichno sanitarnij personal i poraneni vistrilivshi vsi naboyi postrilyali sebe Vshanuvannya pam yatiU 2006 roci pobratimi zagiblih u gluhomu bezlyudnomu masivi de v navkolishnij miscevosti na vidstani 5 6 km ne maye zhodnoyi lyudskoyi oseli vstanovili betonnij obelisk u viglyadi hresta iz stilizovanim trizubom i dvomovnim tekstom ukrayinskoyu j polskoyu movami Tut na gori Hrishatij spochivayut voyaki UPA polyagli 23 01 1947 r v boyu z viddilom PV v oboroni pidpilnoyi likarni Vichna pam yat Druzi po zbroyi Hrishata 2006 r Poruch bulo vstanovleno 7 malenkih beztekstovih hrestiv U 2008 roci sekretar Radi ohoroni pam yati borotbi i muchenictva Respubliki Polsha Anzhej Pshevoznik ta deputat Yevroparlamentu vid Polshi Anzhej Zapalovskij zvernulisya do kerivnictva Pidkarpatskogo voyevodstva provesti inventarizaciyu ukrayinskih uvichnen na teritoriyi voyevodstva konkretno vkazuyuchi peredusim uvichnennya obelisk na gori Hreshata U zvernennyah zaznachalosya yaksho uvichnennya zdijsneni bez vidpovidnih pogodzhen provesti yih demontazh U 2009 roci naperedodni Voskresinnya Hristovogo nevidomi osobi vchinili akt vandalizmu shodo duzhe skromnogo za formoyu uvichnennya miscya zagibeli poranenih i hvorih voyakiv UPA ta medichnogo personalu kriyivki shpitalyu na Hreshatij Div takozhKriyivka Borec Yurij Operaciya Visla DzherelaBorec Yurij U viri borotbi Povist nashoyi dobi London Vidavnictvo Centralnoyi upravi SUM 1971 319 s Yunacka Biblioteka SUM Ch 3 Dmitrik Ivan Zapiski ukrayinskogo povstancya V lisah Lemkivshini Lviv Chervona Kalina 1992 160 s Ukrayinska Povstanska Armiya Istoriya Neskorenih Avt kol V V yatrovich R Zabilij I Derev yanij ta in Lviv CDVR 2007 352 s Rozpovid Gorislava Olenya Upadok shpitalki na Hreshatij u dnyah 22 23 1 1947 r Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhuPrimitkiBorec Yurij U viri borotbi Povist nashoyi dobi London Vidavnictvo Centralnoyi upravi SUM 1971 s 170 171 Borec Yurij U viri borotbi Povist nashoyi dobi London Vidavnictvo Centralnoyi upravi SUM 1971 s 181 183 184 Ukrayinska Povstanska Armiya Istoriya Neskorenih Avt kol V V yatrovich R Zabilij I Derev yanij ta in Lviv CDVR 2007 s 109 Dmitrik Ivan Zapiski ukrayinskogo povstancya V lisah Lemkivshini Lviv Chervona Kalina 1992 s 127 Borec Yurij U viri borotbi Povist nashoyi dobi London Vidavnictvo Centralnoyi upravi SUM 1971 s 200 202 Ukrayinska Povstanska Armiya Istoriya Neskorenih Avt kol V V yatrovich R Zabilij I Derev yanij ta in Lviv CDVR 2007 s 110 Polyaki demontuvali pam yatnik UPA na Hreshatij PosilannyaRozpovid Gorislava Olenya Upadok shpitalki na Hreshatij u dnyah 22 23 1 1947 r 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Polyaki demontuvali pam yatnik UPA na Hreshatij 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine