Крем'яне́ць або Кремене́ць — гора, комплексна пам'ятка природи в місті Ізюмі, що в Харківській області. Розташована у південній частині міста, на правому березі річки Сіверський Донець.
Крем'янець | ||||
| ||||
49°09′57″ пн. ш. 37°16′41″ сх. д. / 49.16611000002777843° пн. ш. 37.27806000002777864° сх. д.Координати: 49°09′57″ пн. ш. 37°16′41″ сх. д. / 49.16611000002777843° пн. ш. 37.27806000002777864° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Харківська область[1] | |||
Система | Донецький кряж | |||
Тип | гора і пагорб[1] | |||
Висота | 177,4 м | |||
Площа | 176 га | |||
Маршрут | із міста Ізюм | |||
Крем'янець Крем'янець (Україна) | ||||
Кременець у Вікісховищі |
Висота гори згідно топографічних мап Генштабу становить 177,4 м над рівнем моря, а поширена в інтернеті цифра 218 - завищена. Складається з крейдяних відкладів, шарів білої крейди, крейдяних пісків, піщаників, піщаниково-глинистих юрських відкладів. Час утворення яких приходився на верхньоюрський та крейдовий періоди. Поширені карстові лійки. Поверхня вкрита розрідженою степовою рослинністю (типчак, ковила, ефедра тощо); частково заліснена.
На горі розташована експозиція кам'яних баб, зібраних на території Ізюмщини, а також монумент на честь загиблих у Другій світовій війні. На вершині гори споруджено телевежу.
У районі гори Кременець, де за часів Київської Русі, як припускають, проходив кордон держави, зупинявся князь Ігор Святославич. Ця подія, як припускають, зображена в епізоді літопису «Слово о полку Ігоревім». Татари називали гору «Узун-Курган» («Довга Гора»), звідси, імовірно, отримав назву Ізюмський шлях, яким татари здійснювали набіги на довколишні землі.
Гора Кременець помилково вважається найвищою точкою Харківської області, про це зазначається в багатьох джерелах. При цьому найвища точка області розташована в Золочівському районі - на північний захід від села Лютівка. Це водороздільна ділянка, частина Середньоруської височини максимальна точка якої в межах Харківщини досягає 236,5 метрів.
Походження назви
Крем'янець фігурує у десятках історичних джерел, у тому числі мемуарних, книжкових, довідкових, публіцистичних, особливо у місцевих періодичних виданнях (газети «Соціалістичне життя», «Радянське життя», «Обрії Ізюмщини», у публікаціях краєзнавців), картографічних, документальних серед архівних фондів України та закордону. Як припускав краєзнавець М. Сібільов, місцевість довкола гори Кременець та сучасного Ізюма згадується в Книзі великому Кресленню. Кременець згадується в Атласі Слобідсько-Української губернії, відображений у Планах Генерального межування, топографічних картах Шуберта, планах м. Ізюм 1740, 1742, 1782, 1786, 1909 років. Історичні фотознімки Кременця починаючи з 1900-х років зберігаються у фондах Ізюмського краєзнавчого музею, Харківського історичного музею, приватних колекціях, частково були опубліковані. Авторами фотознімків Кременця першої половини ХХ століття є фотографи О. Мішон, А. Мухін, Г. Денисенко. Відомі матеріали аерофотозйомки та кінозйомки гори у 1943 році. Плани фортифікацій XVII—XVIII століть, розташованих на Кременці частково опубліковані. У живопису Кременець зображений на полотні О. Кокеля
Відповідно до припущень краєзнавця В. Маркіна, Кременець вперше в історіографії згадується у Слові о полку Ігоровім під назвою «шеломян». Існуюча нині назва гори походить, імовірно, від тюркського ороніма «Узун-Курган», «Узюм-Корган» («Довга Гора») і, як припускають, топоніма «кермен» (татарська фортеця, імовірно, розташована на вершині гори), що трансформувалися в «Ізюм-Курган» і «Крем'янець». Спочатку назва «Крем'янець» застосовувалася не до всієї гори, а лише до верхньої її частини з фортецею («Великий крем'янський город»). У літературі зустрічається в двох варіантах: «Крем'янець» (фіксується в історичних документах XVII століття) і «Кременець» і (іноді також «Кременець-Гора»). Примітно, що місцевим населенням використовується переважно перша назва з наголосом на другий склад, в той час як друга є, імовірно, русифікованим варіантом і притаманна радше довідковим виданням.
У геологічній літературі Кременець вперше зустрічається 1843 року у матеріалах комісії з влаштування шосе. 1845 року Кременець детально досліджений Р. Мерчісоном, який склав перший геологічний розріз гори. Пізніше досліджувалася Борисяком, Гуровим, Налівкіним, Федоровським, Турлеєм, Одарченком, Космачовим. Західна сторона гори демонструє шари цінних з науково-геологічної точки зору юрських і крейдових відкладень (ярусів), а саме: крейди, зеленуватої глини, мергелю, фосфоритів, піщаників, вапняків,, розглядається як наочний посібник у геологічній практиці. На Кременці наприкінці ХІХ століття учнем реального училища було знайдено рештки плезіозавра.
Історія
У добу Середньовіччя Кременець слугував орієнтиром для руху степовими шляхами, вказував на Ізюмський перелаз, переправу. Біля підніжжя Кременця здійснювалися переправи військ Мономаха (1111 рік) та Ігоря (1185 рік). У XIV—XVI століттях Кременець знаходився на «татарській» стороні Сіверського Дінця, слугував спостережним пунктом, і, як припускають, можливо, — поштовим постом, дороговказом на татарських сакмах. Під час прокладання водогону в 1920-х років на вершині Кременця був знайдений полірований гранітний камінь із написом: «Повелів зробити це Алі ад Дін син Джемаль ад Діна, сина Алі Таразі, в день 2 шавваля з місяців 734 року», (переклад В. Бартольда), камінь був втрачений, як припускають, 1943 року, під час окупації Ізюма. На думку деяких фахівців цей камінь є свідченням використання Кременця у політиці Узбек-хана
Деякими дослідниками Кременець вважався місцем стародавньої татарської осілості.
У період раннього Нового часу, з середини XVI століття місцевість на лівому березі Сіверського Дінця у підніжжя Кременця колонізувалася Московською державою (влаштовано царський «Звіринець» на лівому березі) і Військом Запорозьким, можливо, і представниками уходницької спільноти з числа української людності Гетьманщини, що гуртувалися довкола Ізюмського юрту. У 1620-ті — 1670-ті роки неподалік Кременця простежуються постійні місця проживання людей — Ізюмський юрт, Ізюмський окоп, Ізюм («городок» Я. Чернігівця). У 1681 році на правому березі, безпосередньо на Кременці, полковник Г. Донець-Захаржевський за наказом генерала Г. Косагова збудував нову ізюмську фортецю «Город большой» у вигляді п'ятикутника, нижче старого «Кремянського города». Останній стає частиною великої фортеці і отримує назву «Кремянський сторожовий городок», «замок». Замок на вершині гори мав форму чотирикутника, з периметром стін 468 м, частоколом і ровом. 1690 року зі сторони Кременця здійснений напад татар на місто, нападники використали замок на Кременці у якості схованки. Фортеця на Кременці являла собою добре укріплений пункт, захищений течією Сіверського Дінця із заходу і півночі та озером Кривим зі сходу. Поступово нижня і верхня частина ізюмської фортеці розділилися. У XVIII столітті фортифікаційні споруди розташовані на Кременці використовувалися під час підготовки до російсько-турецьких та інших війн. На початку ХІХ століття укріплення на вершині Кременця прийшли у занепад, в той час як нижня частина (у м. Ізюм) зберігалася, однак, вже в середині ХІХ століття була зайнята міською забудовою (вали зриті і засипані у рви). Контури нижньої частини ізюмської фортеці частково зберігаються до наших днів. Контури «замку» на вершині Кременця і сам «замок» були втрачені під час будівництва меморіалу у першій половині 1980-х років. Залишки ровів «великого городу» 1680-х років зі східної сторони Кременця охороняються як частина пам'ятки археології.
У ХІХ — першій половині ХХ століть Кременець потрапляє у сферу активного економічного і промислового використання. Через гору прокладаються важливі торговельні («торська дорога») та військові шляхи. Надалі проводилися геологічні дослідження гори. 1845 року на вершині Кременця в районі колишнього «замку» купцем О. Павленковим було збудовано печі для випалювання вапна, яке активно використовували у складі вапняного розчину на будівельних роботах в м. Ізюм. Печі діяли до середини ХХ століття, їх залишки спостерігаються дотепер. Також на Кременці зводилися кузні, вітряки. Простір між колишньою нижньою фортецею і замком на Кременці став міським вигоном, слугував для випасу худоби. 1837 року на вершині Кременця було встановлено тесаний дерев'яний хрест на честь спасіння міста Ізюм від епідемії. Як припускають краєзнавці, жертв морового повітря ховали за Кременцем (точне місце поховання не встановлене). У 1820-ті роки на північно-східному схилі Кременця було розміщене міське кладовище, на яке перенесено дерев'яну Покровську церкву з дзвіницею (на кладовищі поховані городничий Ган, а також десятки відомих ізюмчан, до 1980-х років зберігалися склепи). З середини XIX століття розпочинається забудова гори житловими будівлями. На південь по західній стороні від цитаделі уздовж Кременця будується район Ізюма під назвою Плахотівка, з вулицею Кременецький квартал. По східній стороні будується район Подворки (Підгорки), які закінчуються Шовковичним садом.
Вершина гори ставала популярним місцем прогулянок місцевих жителів. 1904 року було розпочато прокладання дороги по західній стороні гори. Під час подій 1905—1907 років вершина Кременця стає місцем, де, як зазначають краєзнавці, відбувалися страти в'язнів ізюмського тюремного замку.
У 1914 році на Кременці було збудовано верхній басейн ізюмського водогону. Під час будівельних робіт було знайдено археологічні артефакти, глиняні люльки для паління, гарматні ядра. На східному підніжжі Кременця діяли дрібні підприємства з виробництва цегли, обробки продуктів тваринництва, винокурні Веприцького. 1916 року біля підніжжя гори було закладено Ізюмський оптичний завод. У 1918 році фірмою «Енгель» було здійснено спробу провести геологічні дослідження на Кременці. З південної сторони гори (зі сторони села Кам'янка) діяв артилерійський склеп Головного артилерійського управління УНР. З'являються перші згадки про наявність на Кременці підземних ходів, підземель, льохів, під ногами на схилі «гудить земля». 1920 року на вершині гори знаходився вартовий пост. Під час подій Української революції 1917—1921 років Кременець стає ареною червоного та білого терору. Так, деякі автори вказують, що 21 грудня 1919 року білогвардійцями у яру на вершині гори були страчені в'язні Ізюмського тюремного замку. У 1927 році на місці страти у пам'ять про загиблих було встановлено обеліск заввишки 11 м.
З середині 1920-х років трестом «Хемвугілля» на Кременці велися активні розробки фосфоритів, створено кар'єр з видобутку крейди, проводилися розвідки бурого вугілля, розроблювався проект прокладення до гори залізничної лінії.
У роки Другої світової війни Кременець відігравав роль спостережного пункту, панівної висоти. На вершині гори знаходилися тимчасові спостережні, кулеметні, зенітні і мінометні позиції. В жовтні 1941 року окупанти зайняли південну сторону Кременця. Проводилося мінування підступів до гори, будувалися інженерні споруди. У травні 1942 року в результаті провалу Харківської операції Кременець був зайнятий окупантами. Навесні 1943 року на схилах Кременця відбулися танкові бої з використанням авіації та реактивної артилерії. На вершині займав оборону 12 стрілецький полк, 57 гвардійська стрілецька дивізія, 170, 174 гвардійські стрілецькі полки. Кременець був звільнений в результаті наступальної операції у травні-червні 1943 року. У боях за звільнення гори було застосовано підрозділи 44 гвардійської стрілецької дивізії.
У другій половині ХХ століття господарське засвоєння гори продовжилося. Надалі формувалося меморіальне, туристичне і природоохоронне значення гори, продовжилася її забудова житловими, промисловими та інфраструктурними об'єктами. Протягом 1946—1948 років через вершину Кременця із застосуванням праці німецьких військовополонених будувалася штучна ущелина якою було прокладено автомобільну дорогу (Автошлях М 03). 1949 року в м. Ізюм засноване літературне об'єднання «Крем'янець», діяв готель з такою ж назвою у приміщенні колишнього Народного дому (з 1967 року готель «Кремянець» розміщено на вулиці Покровській у новій будівлі). У 1950-ті роки на вершині гори здійснювалося висипання відходів виробництва Ізюмського заводу оптичного скла. На південному схилі Кременця продовжував роботу вапняний кар'єр, працював заклад тюремного типу. У травні 1958 року було розпочато традицію смолоскипної ходи на вершину Кременця у пам'ять про загиблих воїнів. У 1959 році — встановлено металеву щоглу телевізійного ретранслятора ТРСА-100 заввишки 107 м. У 1960-ті роки розпочато зведення військових меморіалів на Кременці («Скорботна мати»). На вершині гори встановлено обеліск на могилі невідомого солдата, розміщено пам'ятні знаки на в'їздах до Кременця. У 1964 році — за ініціативою лісознавця В. Добрушина, під науковим керівництвом кандидата сільськогосподарських наук П. Журової, на південній стороні Кременця засновано дендропарк, у якому висаджено 300 видів дерев і чагарників із різних кліматичних зон, 13 видів ялини, 11 сосни (у тому числі такі, які можуть сягати висоти 80-100 м.), 10 берези, 18 клена, 7 липи, 800 кущів з 60 видів троянд, бундук, кам'яне і пробкове дерево. У 1969 році — на вершині гори зводиться нова телевежа ХОРТПЦ заввишки 190 м, розпочинається упевнена ретрансляція кольорового телесигналу на відстань 160 км. У 1960-ті — 1970 ті роки проводиться висадження дерев на північному і західному схилах гори. У 1977 році відкрито конкурс на проект меморіального комплексу на Кременці. Переможцем конкурсу став проект під назвою «Висота Крем'янець» (Ю. Градов, Л. Левін, автори меморіалу Хатинь). У 1978 році було розпочато будівництво меморіалу (конструктор В. Сусько). У конструкціях меморіалу було використано граніт з різних регіонів України, понад 2 т. міді, представлені зразки техніки та озброєння, що брали участь у боях. Виконання робіт було покладене на «Ізюмбуд» та ряд інших організацій. Будівництво завершене у вересні 1988 року. Монумент вінчає вічний вогонь і скульптурна група «Атака», встановлена на залізобетонних конструкціях центральної стели 26,5 м заввишки. На початку 1990-х років на вершині гори було встановлено кам'яні скульптури половецького часу. На початку ХХІ століття посилилося туристичне значення гори. На її території було розміщено об'єкти туристичної інфраструктури, готелі. На горі проводяться змагання авіамоделістів. У 2008 році на вершині Кременця було встановлено пам'ятник жертвам Голодомору у вигляді скульптури Богородиці з хрестом (автор скульптури — І. Ковальов). У 2012—2013 роках на горі проводилися роботи по боротьбі із зсувними процесами.
- Кам'яна баба на горі Кременець
- Виїмка автотраси Харків-Бахмут
- Кам'яні баби на горі Кременець
- Крейдяний кар'єр
- Північно-західний схил гори
- Захід сонці на горі Кременець
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Федоровский А. С. Геологический очерк Харьковской губернии. — Харьков, 1918. — С. 26.
- ©2007- 2020; группа «Объектив», ООО «Медиа; Сегодня: 35510, Харьков Всего: 22826217. . Новости Харькова и Харьковской области. Медиа группа «Объектив» (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
- Топографическое описание Харьковского наместничества с историческим предуведомлением о бывших в сей стране в древних времен переменах. — М., 1788. — С. 93.
- Географическо-статистический словарь Российской империи. Т. 2. — СПб., 1865. — С. 314.
- Сібільов М. В. Археологічні пам'ятки на Дінці в зв'язку з походами Володимира Мономаха та Ігоря Сіверського // Археологія. — 1950. — Т. 4. — С. 104.
- Книга большому чертежу или древняя карта Российского государства, поновленная в розряде и списанная в книгу 1627 г. Изд. 2–е. — СПб. : Тип. Императ. акад. наук, 1838. — С. 18.
- Атлас Слободско-Украинской губернии, сочиненный по разделении оной вновь на десять уездов [с планами и описанием губернского города Харькова, уездных городов Валок, Богодухова, Ахтырки, Лебедина, Сум, Змиева, Изюма, Купянска и Волчанска]. М:200 саж. в дм [64х48]. — 1802.
- Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018.
- Хильковский А., Гумбатова Т. Александр Мишон. Фотограф, издатель, кинематографист / А. Хильковский, Т. Гумбатова, В. Миславский, Ш. Омаров. — Х. : Торсінг плюс, 2013. — 208 с.
- Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри Русского государства XV—XVII вв. Т.2: Кн. 1-2: Крепости Юга России. — М.: Индрик, 2016.
- Мизгіна В. В. , Васильєв В. О. . http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8044. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
- Маркин В. Шеломян-Кремянец // Радянське життя. — 1970. — 29 серпня.
- Слово о полку Игореве. — М. — Л., 1950. — С. 14.
- Гетманец М. Откуда название твое, Изюм? // Красное знамя. — 1982. — 30 мая.
- Ткаченко Є. М. Топоніми давньотюркського походження із неізафетним змістом (декілька етимологічних пояснень по топонімії Слобожанщини: Ізюм, Єрик-Ярок, Байрак) // Вісник Дон. нац. ун-ту, сер. Б: гуманітарні науки. — 2013. — Вип. 1-2, т. 1.
- Горный журнал. — 1843. — Кн. 5.
- Murchison R. The geology of Russia in Europe and the Ural mountains. Vol. 1. — Paris, 1845. — P 250—252.
- Гуров А. Геологические исследования в южной части Харьковской губернии и прилежащих местностях. — Х., 1869. — С. 160.
- Последние исследования В. Наливкина в Изюмском уезде // Изв. Геол. ком. — 1900. — Т. 19.
- Турлей Г. Ф. Корисні копалини Харківщини і сусідніх округ. — Х., 1927.
- Некос В. Е., Космачева М. В., Космачев В. Г. Методика проведения учебных геолого-географических краеведческих экскурсий. — Х., 1991.
- Гуров А. Геологические исследования в южной части Харьковской губернии и прилежащих местностях. — Х., 1869.
- Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния. — Х., 1918. — С. 5-36.
- Крупа Т. . http://islam.in.ua. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
- Минуле Ізюма // Всесвіт. — 1927. — № 21. — С. 12.
- Историко-статистическое описание Харьковской епархии: В 3–х т. Т. 1 / Филарет (Д. Г. Гумилевский). — Х., 1858.
- Юркевич В. Д. Еміграція на Схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельницького. — К. 1932.
- Иванюк С. А. Крепостные сооружения города Изюм в XVII—XVIII вв. // Вопросы истории фортификации. — 2011. — № 2. — С. 46-50.
- Загоровский В. П. Изюмская черта. — Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. — С. 210.
- Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — С. 129
- . https://izyum-fortress.in.ua/uk/comparison/1782_2017. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 21 жовтня 2018.
- Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — С. 41.
- Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — С. 154.
- Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — С. 146.
- Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — С. 155.
- Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — С. 153
- Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — С. 69.
- Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018.- С. 28.
- Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — С. 46.
- ЦДАВО. . http://tsdavo.gov.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
- Тиме Е. И. Дороги искусства. — М., 1962. — С. 28.
- Дяченко М. Т. Ізюм. Історико-краєзнавчий нарис. — Х., 1963. — С. 3-98.
- Воробьев А. Г. Десять лет борьбы и социалистического строительства на Изюмщине (1917—1927). — Изюм: Окрпофком, 1927. — С. 52.
- Озюмська округа. — Харків, 1926. — С. 21.
- В боях за Крем'янець // Радянське життя. — 1980. — 9 травня.
- Зімін І. Мені теж дороге ваше місто // Радянське життя. — 1971. — 3 жовтня.
- Мамонтов В. Б. Шаги войны. г. Изюм, 1941—1947 гг., 2011 г. — Изюм, Донецк: Гос. изд-во «Донбасс», 2011.
- Манько А. На Крем'янці в сорок третьому // Радянське життя. — 1969. — 6 травня.
- Соціалістичне життя. — 1956. — 25 квітня.
- Сокольцов М. Як це було [історія смолоскипної ходи на горі Крем'янець] // Обрії Ізюмщини. — 2008. — 9 травня.
- Телевізійний ретранслятор в Ізюмі [ТРСА-100 з вишкою 107 м заввишки] // Соціалістичне життя. — 1959. — 10 квітня.
- Шпакович А. З глибини віків. До створення меморіалу на горі Крем'янець // Радянське життя. — 1968. — 24 серпня.
- Радянське життя. — 1969. — 19 березня.
- Добрушин Я. Ізюмський дендрарій // Радянське життя. — 1965. — 6 квітня.
- Коли буде новий ретранслятор? // Радянське життя. — 1970. — 14 березня.
- Радянське життя. — 1977. — 20 липня.
- Серця, обпалені війною / Т. І. Гончарова та інш. — Х. : Кроссроуд, 2010. — С. 50-51.
- Воздушные змеи поднимутся в небо над горой Кремянец // Обрії Ізюмщини. — 2010. — 19 квітня.
- Обрії Ізюмщини. — 2013. — 18 квітня.
Бібліографія, джерела, рекомендована література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кременець |
- Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — 188 с.
- [Город Изюм окружен с южной стороны горою, которая называется Кремянец] // Топографическое описание Харьковского наместничества с историческим предуведомлением о бывших в сей стране в древних времен переменах. — М., 1788. — С. 93.
- [Часть Изюма поселена при подошве горы Кременец, а другая простирается по горе] // Атлас Слободско-Украинской губернии, сочиненный по разделении оной вновь на десять уездов [с планами и описанием губернского города Харькова, уездных городов Валок, Богодухова, Ахтырки, Лебедина, Сум, Змиева, Изюма, Купянска и Волчанска]. М:200 саж. в дм [64х48] (РО, ф. 550, F.IV, д. 265). — 1802.
- [Ізюм-Курган (Кремянец) згадується у описі Ізюмського шляху] / Книга большому чертежу или древняя карта Российского государства, поновленная в розряде и списанная в книгу 1627 г. Изд. 2–е. — СПб. : Тип. Императ. акад. наук, 1838. — С. 18.
- [О месторождениях горных пород в Харьковской и Полтавской губерниях, пригодных для построения предполагаемого шоссе от Кременчуга до границ Курской губернии] // Горный журнал. — 1843. — Кн. 5.
- [Правий берег Дінця в Ізюмі демонструє цікаві секції юрських відкладень. Розміщено схеми відкладень на горі Крем'янець] / Murchison R. The geology of Russia in Europe and the Ural mountains. Vol. 1. — Paris, 1845. — P 250—252.
- [Около Изюма находится самая главная возвышенность губернии, гора Кремянец. Гора восходит до 800 футов, составляя отдельную голую скалистую возвышенность. Гора эта находится на почтовой дороге, идущей из России в Таганрог. Всход на гору с северной стороны особенно крут, и для артиллерии не только утомителен, но даже опасен, в особенности зимой. Каменистая почва горы во всякое время года сохраняет дорогу в сухости. На противоположной, южной стороне, хотя покатость и положе, но почва более глинистая, изрытая оврагами, и весной затруднительна не только для прохода артиллерии, но и для кавалерии. Длина горы до 7 верст и на этом пространстве нет никакого населения. Город Изюм построен у самой подошвы северной ее покатости, а у подошвы с ее южной стороны находится слобода Каменка. В древнее время постоянно было укрепление на самой вершине горы, что и доселе доказывается остатками городища. Укрепление это, вероятно, имело цель наблюдательного поста. Неудобство для помещения какого-либо другого укрепления состоит в том, что нет воды, и сверх того, летом и зимою позиция эта может быть обойдена низовою дорогою] // Военно-статистическое обозрение Российской империи. Т. 12. Харьковская губ. — СПб.: Тип. Генштаба. — 1850. — С. 10.
- [Изюм-Курган, гора, известная под наименованием Изюмского кургана, на котором располагался Изюмский Окоп в 1651 г.] / Гербель Н. Изюмский слободской казачий полк. — СПб., 1852. — С. 17.
- [На горе, возвышающейся над нынешним Изюмом, есть Кременец, след бывшего здесь татарского укрепленного хутора, сделанного для защиты на случай нападения русских. Харьковский полковник Григорий Донец устроил крепость Изюмскую уже на правой стороне Донца, ниже татарского Кременца, — там, где ныне расположен Изюм. Полковник Константин Григорьевич Донец писал к генералу Косагову: "в нынешнем 198 (1690) году мая 5, в 3 часа дня, только вышли из службы Божьей, идучи из церкви в дома не дошли есмо, — скрывшись тайным обычаем Татары, коней с 200 и больше, от Каменки с Крымской стороны под город Изюм пришли, едны одним боком, повыше острожной городовой стены, аж до самой фортки, которая у меньшего городку, где я сам живу, и сделана к реке Донцу для воды, а другие наниз города поза городовою стеною до наугольной проезжей Московской башни не много что до кузниц не добеглы, и по конец внутри перекопанного вала у великий Кремянский город убеглы, моих 6 лошадей добрых и людских занялы. И у Кремянскую большую проезжую башню через сторожевой город Кремянский назад пошлы. И мы с старшиною и сотниками и козаками, которые на Изюм прибували полку моего из городов, за теми неприятелями пошли и выбили из города, и у Кремянца с ними учинили бой. И они, видячи нас, пошли из Кремянца, а мы за ними пошли, тож конные и пешие, за Кремянец до крайнего вала, до самого полудня] // Историко-статистическое описание Харьковской епархии: В 3–х т. Т. 1 / Филарет (Д. Г. Гумилевский). — Х., 1858.
- [План м. Ізюм 1786 г. з позначенням гори Кременець] Полное собрание законов Российской империи. Книга чертежей и рисунков. — СПб., 1859. — С. 374.
- [Згадується Ізюмський курган (Ізюм-Корган). 3 мая 1690 г. татары напали на город и скрылись в Кремянском сторожевом городке] // Городские поселения в Российской империи. Т. 5. — 1864. — С. 357.
- [Высшая точка изюмского уезда — гора Кременец (800 ф. над ур. м.), около г. Изюма, образует отдельную, голую, скалистую возвышенность и упирается крутым склоном своим в берег Донца] // Географическо-статистический словарь Российской империи. Т. 2. — СПб., 1865. — С. 314.
- [Город Изюм основан на месте татарского городища «Гузун»] // Харьковская губерния. Список населенных мест по сведениям 1864 г. — СПб., 1869. — С. 37.
- [Изучаемый обрыв находится с правой стороны Кременца. Перед нашими глазами открывается крутой обрыв горы Кременец, возвышающейся по барометрическим измерениям проф. Борисяка, на 371,5 фут. (113,2 м.) над уровнем реки. В нем меловые толщи непосредственно налегают на юрские образования. Глазу представляется следующая перемежаемость пластов сверху вниз: 1) белый пишущий мел; 2) зеленоватая песчаная глина; 3) ноздреватый песчаник зеленоватого цвета; 4) серо-зеленая песчаная глина; 5) пласты мергелистого известняка; 6) мелкозернистый известняк; 7) рухляковый известняк; 8) плотный и весьма твердый известняк; 9) раковистый конгломерат; 10) пласт оолитового известняка; 11) светло-серый плотный известняк. Изюмский разрез оказывается важным еще и в том отношении, что здесь прекрасно можно наблюдать стратиграфические отношения между юрской и меловой формациями] / Гуров А. Геологические исследования в южной части Харьковской губернии и прилежащих местностях. — Х., 1869. — С. 160.
- [Над городом возвышается гора Кременец, высота которой от уровня моря 102,5 саж.] // Селиванов А. А. Очерки Изюма // Харьковские губернские ведомости. — 1882. — № 135-137.
- [Назва урочища Узюм-Курган була твірною лише для одного із відгалужень Муравського шляху, або сакми. «Изюмскою дорогою до Донца до перевозу до Изюм кургана»] / Роспись польским дорогам (Времен Федора Ивановича) / Багалей Д. И. Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства. — М. : Универ. тип., 1887. — 614 с. — С. 31.
- [Згадується гора Крем’янець і особливості жителів Плахотівки, що розташовується на підніжжі гори] / Запорин С. Ф. Город Изюм. Географический очерк : [Рукопись] // Изюмский краеведческий музей имени М. В. Сибилева. - Изюм, 1894.
- Последние исследования В. Наливкина в Изюмском уезде // Изв. Геол. ком. — 1900. — Т. 19.
- [Близ Изюма гора Кременец (800) образует отдельную голую скалистую возвышенность, упирающуюся крутым склоном в берег Донца. Город расположен у подножия высокой горы Кременной, совершенно заслоняющей его с юга. Гора представляет собой классические разрезы меловой и юрской системы. Местами гора круто обрывается в долину р. Донца, составляя, таким образом, вторые его берега. В отчетливых обнажениях здесь перемежаются различные породы (известняки, песчаники и глины) меловой системы. На горе Кременнеой (Кремянце), по преданию, было татарское укрепление, следы которого показывают и в настоящее время. По уничтожении этого укрепления, Изюм назывался в некоторых документах «Изюмской сакмой», «Изюмской стражей», следовательно, здесь можно предположить существование здесь в то время поселения] // Россия. Полное географическое описание нашего отечества. Т. 7. Малороссия. — СПб., 1903. — С. 2, 283.
- Дело об исправлении объезда горы Кремянца в г. Изюме [1904 г., частично проложена дорога по западному склону горы, дорога прошла через вал и ров крепости глубиной 1 саж.] // ДАХО. — Ф. 82. — Оп. 1. — Ед. хр. 23.
- Наливкин В. Геологические исследования, произведенные в центральной части Изюмского уезда Харьковской губ. в 1897. // Изв. Геол.ком. — 1908. — Т. 17.
- [Позначено міський вигін на горі Крем'янець] План Изюма 1909 г. // ДАХО. — Ф. 25. — Оп. 38. — Ед. хр. 323а.
- [Геологічний розріз гори Крем'янець] / Федоровский А. С. Геологический очерк Харьковской губернии. — Харьков, 1918. — С. 26.
- [Изюмская городская управа принимает решение отказать фирме братьев Энгель в разрешении производства изысканий на горе Кремянец. 1918 г.] // ДАХО. — Ф. 83. — Оп. 1. — Од. зб. 16.
- [У Изюма гора Кременец достигает даже 114 саж. (243 м.) над морем. На горе можно наблюдать толщу известняков. На горе были найдены кости Плезиозавра. Вся гора Кременец близ Изюма опоясана пластом фосфорита. На горе также есть месторождения песчаников] // Федоровский А. С. Географический очерк Харьковской губернии / Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния. — Х., 1918. — С. 5-36.
- [Фосфоритні розробки тресту «Хемвугілля» на Крем'янці] // Озюмська округа. — Харків, 1926. — С. 21.
- [Кам'яну плиту з арабським написом знайдено на горі Кремінці, що підноситься над самим містом] / Минуле Ізюма // Всесвіт. — 1927. — № 21. — С. 12.
- [Карательный отряд белых расправляется на Кремянце, расстреливая дезертиров. 94 человека политических заключенных были связаны по рукам и выведены на Кремянец, где зверски казнены — поколоты штыками над большим оврагом. Многие видели, как на их глазах людей расстреливали и рубили на Кремянце, как порубленные, окровавленные люди бегали, не зная куда деться. Начался бой за Кремянцем. 21.12.1919 г.] // Воробьев А. Г. Десять лет борьбы и социалистического строительства на Изюмщине (1917—1927). — Изюм: Окрпофком, 1927. — С. 52.
- [Шар фосфоритів 0,6 м по всій горі] // Турлей Г. Ф. Корисні копалини Харківщини і сусідніх округ. — Х., 1927.
- [На вершине Кремянца уже построен городок. 1681 г.] / Сибилев Н. В. Очерки по доистории и истории Изюмского края. Вып. 1. / Н. В. Сибилев. — Изюм, 1928. — С. 10.
- [Значні родовища фосфоритів та вапняків, крейди на Крем'янці, розробляються з 1929 р., проект прокладення залізниці до Крем'янця] // Робота ізюмського райвиконкому за 1929—1930 рр. Матеріал до звітної доповіді на XIII районовому з'їзді рад. — Ізюм, 1930. — С. 7-8.
- [Крейдяні поклади, поклади вапняків та прошарки лігніту (бурого вугілля) на Кремянці, план розширення вапняних пічей, проведення залізниці від станції до Кремянця] / Розен С. Надра та промисловість Озюмського району // Господарство України. — 1931. — № 1-2.
- Бондаренко М. До історії Ізюма [приблизно в 1926—1927 рр. в Ізюмський музей було доставлено продовгуватий, добре відшліфований камінь з написом арабською мовою. Напис був прочитаний видатним знавцем Сходу В. В. Бартольдом. В перекладі на російську мову ми читаємо: "Велел сделать это Али ад дин, сын Джемаль ад дина, сына Али Тарази, в день II шавваля из месяцев 734 г.)] // Соціалістичне життя. — 1946. — 8 лютого.
- ["О русская земле! Уже за Шеломянем еси"] // Слово о полку Игореве. — М. — Л., 1950. — С. 14.
- [Згадується про Ізюм-Курган в «Книге большому чертежу», міститься схема Ізюм-Кургану, розглядається роль Ізюм-Кургана у поході Мономаха проти половців] / Сібільов М. В. Археологічні пам'ятки на Дінці в зв'язку з походами Володимира Мономаха та Ігоря Сіверського // Археологія. — 1950. — Т. 4. — С. 104
- [Про бій козаків на Крем'янці з татарами і яничарами на Крем'янці 9 червня 1690 р.] / До історії нашого краю // Соціалістичне життя. — 1952. — 31 жовтня.
- Лютий Й. На схилі гори Крем'янець [про розташування на південному схилі Крем'янця вапняного кар'єру] // Соціалістичне життя. — 1956. — 25 квітня.
- Нове в ізюмському пейзажі [Встановлення першої металевої ретрансляційної щогли на Крем'янці] // Соціалістичне життя. — 1959. — 27 березня.
- Телевізійний ретранслятор в Ізюмі [ТРСА-100 з вишкою 107 м заввишки] // Соціалістичне життя. — 1959. — 10 квітня.
- Одарченко К. Геоморфологія Ізюмського району // Радянське життя. — 1961. — 18 березня.
- [Четверки лошадей усердно тащили экипажи в гору и, наконец, останавливались. Мы стояли на вершине меловой горы Кремянец. Спуск по склону был белый, как зубной порошок. Внизу, окаймленный горящей на солнце серебряной нитью Донца, лежал Изюм. За городом, в окружении зеленых лесов, в хорошую погоду виднелся Святогорский монастырь и квадрат полуразрушенной старинной татарской крепости Хузум (ее название в результате фонетических изменений и дало имя городу)] // Тиме Е. И. Дороги искусства. — М., 1962. — С. 28.
- [Гора Кременець має 218 м над рівнем моря. На горі є поклади фосфоритів, значні запаси кременя. На горі існувало татарське поселення, відомості про яке не підтверджуються у документах. Мале місто-кріпость було споруджене на г. Кременець. 1920 р. На горі Крем'янець вартували озброєні дружинники. 1958 р. на горі розпочалося будівництво телевізійної ретрансляційної станції] // Дяченко М. Т. Ізюм. Історико-краєзнавчий нарис. — Х., 1963. — С. 3-98
- Саєнко О. Заочне знайомство з горою Крем'янець // Соціалістична Харківщина. — 1964. — 29 січня.
- [Дендрарій «Кремянец». На південно-східному схилі Крем'янця буде висаджено 300 видів дерев і чагарників із різних зон СРСР, 13 видів ялини, 11 видів сосни, 10 видів берези, 18 видів клена, 7 видів липи, 800 кущів з 60 видів троянд. Парк постраждав при прокладенні комунікацій] / Добрушин Я. Ізюмський дендрарій // Радянське життя. — 1965. — 6 квітня.
- [Ізюмська кріпость будувалась як опорний пункт. Мале місто було розташоване на горі Кременець. У братській могилі на горі Кременець поховано 1559 радянських воїнів] / Гора Кременець. Залишки Ізюмської кріпості // Історичні та пам'ятні місця Харківщини. — Х. : Прапор, 1966. — С. 143.
- [Про постійне татарське поселення на горі Крем'янець, бої на горі у 1919 р. та роки Другої світової війни] Історія міст і сіл Української РСР / Ред. кол. М. А. Сіроштан та ін. — К., 1967. — 1002 с.
- [За фортецею була цитадель — мала фортеця] // Славгородський М. Ізюмська фортеця // Радянське життя. — 1968. — 15 червня.
- [Ізюмчани виступили з ініціативою зібрати кошти на спорудження монумента на честь воїнів Радянської армії, які воювали на Ізюм-Барвінківському напрямі на горі Крем'янець] // В Ізюмі буде споруджено пам'ятник // Радянське життя. — 1968. — 9 квітня.
- Шпакович А. З глибини віків. До створення меморіалу на горі Крем'янець // Радянське життя. — 1968. — 24 серпня.
- [Встановлено меморіали воїнам уздовж траси] // Радянське життя. — 1969. — 19 березня.
- [На Крем'янці стояв підбитий танк КВ під яким було влаштовано командний пункт] / Манько А. На Крем'янці в сорок третьому // Радянське життя. — 1969. — 6 травня.
- Маркін В. Де стояла Ізюмська фортеця // Радянське життя. — 1969. — 11 березня.
- [Про нову телевежу на Крем'янці] / Коли буде новий ретранслятор? // Радянське життя. — 1970. — 14 березня.
- Маркин В. Шеломян-Кремянец // Радянське життя. — 1970. — 29 серпня.
- [Про бойовий шлях 95-го арт. полку 44-ї гв. стр. див., на горі був спостережний пункт] / Зімін І. Мені теж дороге ваше місто // Радянське життя. — 1971. — 3 жовтня.
- [Про білий хрест, страти, археологічні знахідки, будівництво водогону, забудову, залишки фортеці, підземелля, що розташовуються на горі Крем’янець]. [Многие верили, что на Кремянце есть старинные подземные хода] / Авилов В. Н. [Записки краеведа] : [рукопись] // Изюмский краеведческий музей имени М. В. Сибилева. - Изюм, 1973.
- Маркін В. Кримський городок [про походження назви гори Крем'янець] // Радянське життя. — 1974. — 25 травня.
- [Проект меморіального комплексу на горі Крем'янець. Проект авторів воєнного меморіалу «Хатинь» з Мінська (Ю. Градов, Л. Левін, скульптори Ю. Синькович, М. Грицюк) виставлений під девізом «Висота Крем'янець»] // Радянське життя. — 1977. — 20 липня.
- Моложавенко В. Встреча с Донцом. — Х., 1979.
- [После перестройки изюмской крепости замок на Изюмском кургане оказался отрезанным от крепости] // Загоровский В. П. Изюмская черта. — Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. — С. 210.
- В боях за Крем'янець [про наступ ворога на гору 18 червня 1943 р.] // Радянське життя. — 1980. — 9 травня.
- [Узун-Курган означает «длинный курган», который был самым приметным и широко известным ориентиром. Слово «узун» трансформировалось в «изюм». Сейчас древний Узун-Курган называется горой Кремянец. Издавна на вершине горы находилась татарская крепость, по-тюркски кермен. Еще в середине ХІХ в. слово Кременец относилось не ко всей горе, а только к остаткам татарского укрепления. Татарское слово кермен было переосмыслено и превратилось в «кременец». Название татарского укрепления было перенесено на всю гору] / Гетманец М. Откуда название твое, Изюм? // Красное знамя. — 1982. — 30 мая.
- Сухомлин В. Звідки назва? [Походження назви гори Крем'янець] // Радянське життя. — 1983. — 5 травня.
- Григоренко М. Місто біля гори Крем'янець // Соціалістична Харківщина. — 1985. — 20 січня.
- Харьковщина туристская : 22 экскурс. машрута: Путеводитель / В. Г. Бородулин, А. И. Лурье, Н. Н. Саппа. — Х. : Прапор, 1988. — 243 с.
- Некос В. Е., Космачева М. В., Космачев В. Г. Методика проведения учебных геолого-географических краеведческих экскурсий. — Х., 1991.
- [У 1845 р. купець Олексій Іванович Павленков заключив контракт з міською думою про те, що буде використовувати крейду на міському вигоні на Крем'янці для виплавки вапна] // Ізюм: Зб. архівних документів і матеріалів / Гол. ред. А. І. Епштейн. — Х.: Фоліо, 1994.
- Новгородов В. Е. Историко-опорный план и проект охранных зон памятников истории и культуры г. Изюма. — Х., 1994.
- Коптева Л. Г. Генезис композиции города Изюма // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Зб. наук. пр. / ХНУ ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2003. — Вип. 6. — С. 147—151.
- Скрипка Л. Залишили таку пам'ять [про будівництво меморіалу на горі Кремянець, меморіал відкрито у вересні 1988 р.] // Обрії Ізюмщини. — 2004. — 8 травня.
- [Гора піднімається до висоти 218 м над рівнем моря і є майже вищим геологічним утворенням Харківщини. На схилах Крем'янця зростають численні рідкісні степові й ендемічні крейдолюбні рослини. Площа — 176 га. Артемівське лісництво, кв. 117, 118. Пісківське лісництво, кв. 13. Відповідальний за охорону — Ізюмський держлісгосп] / Комплексна пам'ятка природи «Гора Крем'янець» // Природно-заповідний фонд Харківської області. — Х. : Райдер, 2005. — С.
- Сокольцов М. Як це було [історія смолоскипної ходи на горі Крем'янець] // Обрії Ізюмщини. — 2008. — 9 травня.
- [Малюнки, ескізи, дослідження композиційної ролі гори Крем'янець у архітектурі м. Ізюм. «Гора Кремянец играла ведущую роль в ощущении границы. Ее длинная вытянутая стена, как своеобразный предел, отмечала конец одной земли и начало другой. Переход этого предела был напряженным не только за счет вторжения в чужой мир, но и за счет физического преодоления горы» / Коптева Л. Г. Анализ функциональной структуры Изюма] // Семантика «порога» в архитектурной ритмике городской среды. — Х.: ХНАМГ, 2009. — С. 65-75.
- Гончарова Т. І. Оживе все знайоме до болю / Т. І. Гончарова та інш. — Х. : Кроссроуд, 2009. — 236 с.
- Дендропарк «Кременец» // Оживе все знайоме до болю / Т. І. Гончарова та інш. — Х. : Кроссроуд, 2009. — С. 209—211.
- Григоренко Н. И. История создания меморіального комплекса на г. Кремянец // Серця, обпалені війною / Т. І. Гончарова та інш. — Х. : Кроссроуд, 2010. — С. 50-51.
- [Змагання авіамоделістів на вершині гори] / Воздушные змеи поднимутся в небо над горой Кремянец // Обрії Ізюмщини. — 2010. — 19 квітня.
- Паспорт туристичного маршруту «Маршрутами історії Ізюмщини» / Буровцева О. В. — Ізюм, 2011. — 9 с.
- [Згадується «великий Кремянский город», «Кремянская большая проезжая башня», напад татар на місто Ізюм зі сторони Кремянця] // Иванюк С. А. Крепостные сооружения города Изюм в XVII—XVIII вв. // Вопросы истории фортификации. — 2011. — № 2. — С. 46-50.
- [По сей день в обрушенных фосфоритных шахтах на горе Кремянец лежат бомбы, свезенные туда во время войны. 30.11.1941 г. Подножье горы с южной стороны заминировано. немцы заняли южную часть горы Кремянец. На горе дежурил корректировщик. Май 1942 гора взята немцами. 13 марта 1943 на Кремянце бой, дружественный огонь из катюш по горе. 2-4 апреля танковая атака на вершину горы танками Т-34. Часть танков подорвалась на минах в районе мелового карьера, часть дошла до фосфоритного рудника. Засевших в карьере оккупантов уничтожили бомбежкой с самолета У-2. С 1944 г. Кремянец разминирован] // Мамонтов В. Б. Шаги войны. г. Изюм, 1941—1947 гг., 2011 г. — Изюм, Донецк: Гос. изд-во «Донбасс», 2011.
- [У заповіднику «Гора Крем'янець» влаштували автостоянку] // Обрії Ізюмщини. — 2011. — 4 листопада.
- Маркін В. Ізюм — Узун-Курган [про укріплення під назвою «Кримянець»] // Обрії Ізюмщини. — 2012. — 17 лютого.
- [Гора Крем'янець — візитна картка міста Ізюм — здіймається над Ізюмщиною та приваблює не тільки ізюмчан, а й гостей міста. Меморіальний комплекс стоїть на зіткненні двох тектонічних структур середньруської височини та Донецького кряжу і має особливу енергетику, що впливає не тільки на людей, а й на флору. Гора має вапнякові відкладення та недостатню кількість мінеральних складових. Гумус, який був завезений під час будівництва Меморіалу наприкінці 80-х років, нестійкий до природних умов та будь-якого впливу ззовні. Тим паче до механічних пошкоджень поверхневого ґрунту колесами автотранспорту. Тому аби запобігти руйнуванню зеленого покрову, відновити який можливо тільки через значний час, слід було вжити заходів, аби таке надбання, як гора Крем'янець, не перетворилося у руїни, а на регіональній трасі не виникло зсувів. Силами комунального підприємства за дорученням Ізюмського міського голови Олександра Божкова околиця гори була заблокована в місцях можливого заїзду. Завдяки виконаним роботам по обмеженню заїзду в несанкціонованих місцях меморіальний комплекс збереже свою цілісність та й надалі приваблюватиме ізюмчан і гостей міста своєю неповторною красою] // Обрії Ізюмщини. — 2013. — 12 грудня.
- [На горі Крем'янець пробурять свердловини для моніторингу зсувів ґрунту] // Обрії Ізюмщини. — 2013. — 18 квітня.
- [Назва міста Ізюм виникла від ороніма Узюм-Корган] // Ткаченко Є. М. Топоніми давньотюркського походження із неізафетним змістом (декілька етимологічних пояснень по топонімії Слобожанщини: Ізюм, Єрик-Ярок, Байрак) // Вісник Дон. нац. ун-ту, сер. Б: гуманітарні науки. — 2013. — Вип. 1-2, т. 1.
- [Сховище боєприпасів часів Другої світової війни у штольнях Крем'янця] / Кантор О. Ще одною проблемою в Ізюмі стане менше // Обрії Ізюмщини. — 2013. — 17 липня.
- [У виданні розміщено репродукції поштових листівок з видами Крем'янця початку ХХ ст.] / Александр Мишон. Фотограф, издатель, кинематографист / А. Хильковский [и др.]. — Харьков: Торсинг плюс, 2013. — 207 с.
- Бондаренко С. Кременець, гора / С. Бондаренко // Харківщина: енциклопед. слов. / Харків. облрада ; Харків. облдержадмін. ; ред. рада: С. І. Чернов, В. С. Бакіров, М. І. Тітов та ін. ; редкол. : С. І. Посохов (голова), К. В. Астахова, С. М. Куделко та ін. — Х. : Золоті сторінки, 2014. — С. 193.
- Гончарова Т. І. Стежина в ріднім краї / Т. І. Гончарова. — Х. : ФОП Стеценко І. І., 2014. — 224 с.
- [У виданні надруковані копії планів фортеці, розташованої на Крем'янці] / Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри Русского государства XV—XVII вв. Т.2: Кн. 1-2: Крепости Юга России. — М.: Индрик, 2016.
- [Розміщено малюнки гори Крем'янець] / Маркин В. Одиннадцать страниц из истории Изюма. — Изюм, б. д.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krem yane c abo Kremene c gora kompleksna pam yatka prirodi v misti Izyumi sho v Harkivskij oblasti Roztashovana u pivdennij chastini mista na pravomu berezi richki Siverskij Donec Krem yanec49 09 57 pn sh 37 16 41 sh d 49 16611000002777843 pn sh 37 27806000002777864 sh d 49 16611000002777843 37 27806000002777864 Koordinati 49 09 57 pn sh 37 16 41 sh d 49 16611000002777843 pn sh 37 27806000002777864 sh d 49 16611000002777843 37 27806000002777864Krayina UkrayinaRegion Harkivska oblast 1 Sistema Doneckij kryazhTip gora i pagorb 1 Visota 177 4 mPlosha 176 gaMarshrut iz mista IzyumKrem yanecKrem yanec Ukrayina Kremenec u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kremenec znachennya Visota gori zgidno topografichnih map Genshtabu stanovit 177 4 m nad rivnem morya a poshirena v interneti cifra 218 zavishena Skladayetsya z krejdyanih vidkladiv shariv biloyi krejdi krejdyanih piskiv pishanikiv pishanikovo glinistih yurskih vidkladiv Chas utvorennya yakih prihodivsya na verhnoyurskij ta krejdovij periodi Poshireni karstovi lijki Poverhnya vkrita rozridzhenoyu stepovoyu roslinnistyu tipchak kovila efedra tosho chastkovo zalisnena Na gori roztashovana ekspoziciya kam yanih bab zibranih na teritoriyi Izyumshini a takozh monument na chest zagiblih u Drugij svitovij vijni Na vershini gori sporudzheno televezhu U rajoni gori Kremenec de za chasiv Kiyivskoyi Rusi yak pripuskayut prohodiv kordon derzhavi zupinyavsya knyaz Igor Svyatoslavich Cya podiya yak pripuskayut zobrazhena v epizodi litopisu Slovo o polku Igorevim Tatari nazivali goru Uzun Kurgan Dovga Gora zvidsi imovirno otrimav nazvu Izyumskij shlyah yakim tatari zdijsnyuvali nabigi na dovkolishni zemli Gora Kremenec pomilkovo vvazhayetsya najvishoyu tochkoyu Harkivskoyi oblasti pro ce zaznachayetsya v bagatoh dzherelah Pri comu najvisha tochka oblasti roztashovana v Zolochivskomu rajoni na pivnichnij zahid vid sela Lyutivka Ce vodorozdilna dilyanka chastina Serednoruskoyi visochini maksimalna tochka yakoyi v mezhah Harkivshini dosyagaye 236 5 metriv Pohodzhennya nazviReaktivna ustanovka Katyusha na Krem yanci Krem yanec figuruye u desyatkah istorichnih dzherel u tomu chisli memuarnih knizhkovih dovidkovih publicistichnih osoblivo u miscevih periodichnih vidannyah gazeti Socialistichne zhittya Radyanske zhittya Obriyi Izyumshini u publikaciyah krayeznavciv kartografichnih dokumentalnih sered arhivnih fondiv Ukrayini ta zakordonu Yak pripuskav krayeznavec M Sibilov miscevist dovkola gori Kremenec ta suchasnogo Izyuma zgaduyetsya v Knizi velikomu Kreslennyu Kremenec zgaduyetsya v Atlasi Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi vidobrazhenij u Planah Generalnogo mezhuvannya topografichnih kartah Shuberta planah m Izyum 1740 1742 1782 1786 1909 rokiv Istorichni fotoznimki Kremencya pochinayuchi z 1900 h rokiv zberigayutsya u fondah Izyumskogo krayeznavchogo muzeyu Harkivskogo istorichnogo muzeyu privatnih kolekciyah chastkovo buli opublikovani Avtorami fotoznimkiv Kremencya pershoyi polovini HH stolittya ye fotografi O Mishon A Muhin G Denisenko Vidomi materiali aerofotozjomki ta kinozjomki gori u 1943 roci Plani fortifikacij XVII XVIII stolit roztashovanih na Kremenci chastkovo opublikovani U zhivopisu Kremenec zobrazhenij na polotni O Kokelya Vidpovidno do pripushen krayeznavcya V Markina Kremenec vpershe v istoriografiyi zgaduyetsya u Slovi o polku Igorovim pid nazvoyu shelomyan Isnuyucha nini nazva gori pohodit imovirno vid tyurkskogo oronima Uzun Kurgan Uzyum Korgan Dovga Gora i yak pripuskayut toponima kermen tatarska fortecya imovirno roztashovana na vershini gori sho transformuvalisya v Izyum Kurgan i Krem yanec Spochatku nazva Krem yanec zastosovuvalasya ne do vsiyeyi gori a lishe do verhnoyi yiyi chastini z forteceyu Velikij krem yanskij gorod U literaturi zustrichayetsya v dvoh variantah Krem yanec fiksuyetsya v istorichnih dokumentah XVII stolittya i Kremenec i inodi takozh Kremenec Gora Primitno sho miscevim naselennyam vikoristovuyetsya perevazhno persha nazva z nagolosom na drugij sklad v toj chas yak druga ye imovirno rusifikovanim variantom i pritamanna radshe dovidkovim vidannyam U geologichnij literaturi Kremenec vpershe zustrichayetsya 1843 roku u materialah komisiyi z vlashtuvannya shose 1845 roku Kremenec detalno doslidzhenij R Merchisonom yakij sklav pershij geologichnij rozriz gori Piznishe doslidzhuvalasya Borisyakom Gurovim Nalivkinim Fedorovskim Turleyem Odarchenkom Kosmachovim Zahidna storona gori demonstruye shari cinnih z naukovo geologichnoyi tochki zoru yurskih i krejdovih vidkladen yarusiv a same krejdi zelenuvatoyi glini mergelyu fosforitiv pishanikiv vapnyakiv rozglyadayetsya yak naochnij posibnik u geologichnij praktici Na Kremenci naprikinci HIH stolittya uchnem realnogo uchilisha bulo znajdeno reshtki pleziozavra IstoriyaU dobu Serednovichchya Kremenec sluguvav oriyentirom dlya ruhu stepovimi shlyahami vkazuvav na Izyumskij perelaz perepravu Bilya pidnizhzhya Kremencya zdijsnyuvalisya perepravi vijsk Monomaha 1111 rik ta Igorya 1185 rik U XIV XVI stolittyah Kremenec znahodivsya na tatarskij storoni Siverskogo Dincya sluguvav sposterezhnim punktom i yak pripuskayut mozhlivo poshtovim postom dorogovkazom na tatarskih sakmah Pid chas prokladannya vodogonu v 1920 h rokiv na vershini Kremencya buv znajdenij polirovanij granitnij kamin iz napisom Poveliv zrobiti ce Ali ad Din sin Dzhemal ad Dina sina Ali Tarazi v den 2 shavvalya z misyaciv 734 roku pereklad V Bartolda kamin buv vtrachenij yak pripuskayut 1943 roku pid chas okupaciyi Izyuma Na dumku deyakih fahivciv cej kamin ye svidchennyam vikoristannya Kremencya u politici Uzbek hana Deyakimi doslidnikami Kremenec vvazhavsya miscem starodavnoyi tatarskoyi osilosti Monument na gori Krem yanec U period rannogo Novogo chasu z seredini XVI stolittya miscevist na livomu berezi Siverskogo Dincya u pidnizhzhya Kremencya kolonizuvalasya Moskovskoyu derzhavoyu vlashtovano carskij Zvirinec na livomu berezi i Vijskom Zaporozkim mozhlivo i predstavnikami uhodnickoyi spilnoti z chisla ukrayinskoyi lyudnosti Getmanshini sho gurtuvalisya dovkola Izyumskogo yurtu U 1620 ti 1670 ti roki nepodalik Kremencya prostezhuyutsya postijni miscya prozhivannya lyudej Izyumskij yurt Izyumskij okop Izyum gorodok Ya Chernigivcya U 1681 roci na pravomu berezi bezposeredno na Kremenci polkovnik G Donec Zaharzhevskij za nakazom generala G Kosagova zbuduvav novu izyumsku fortecyu Gorod bolshoj u viglyadi p yatikutnika nizhche starogo Kremyanskogo goroda Ostannij staye chastinoyu velikoyi forteci i otrimuye nazvu Kremyanskij storozhovij gorodok zamok Zamok na vershini gori mav formu chotirikutnika z perimetrom stin 468 m chastokolom i rovom 1690 roku zi storoni Kremencya zdijsnenij napad tatar na misto napadniki vikoristali zamok na Kremenci u yakosti shovanki Fortecya na Kremenci yavlyala soboyu dobre ukriplenij punkt zahishenij techiyeyu Siverskogo Dincya iz zahodu i pivnochi ta ozerom Krivim zi shodu Postupovo nizhnya i verhnya chastina izyumskoyi forteci rozdililisya U XVIII stolitti fortifikacijni sporudi roztashovani na Kremenci vikoristovuvalisya pid chas pidgotovki do rosijsko tureckih ta inshih vijn Na pochatku HIH stolittya ukriplennya na vershini Kremencya prijshli u zanepad v toj chas yak nizhnya chastina u m Izyum zberigalasya odnak vzhe v seredini HIH stolittya bula zajnyata miskoyu zabudovoyu vali zriti i zasipani u rvi Konturi nizhnoyi chastini izyumskoyi forteci chastkovo zberigayutsya do nashih dniv Konturi zamku na vershini Kremencya i sam zamok buli vtracheni pid chas budivnictva memorialu u pershij polovini 1980 h rokiv Zalishki roviv velikogo gorodu 1680 h rokiv zi shidnoyi storoni Kremencya ohoronyayutsya yak chastina pam yatki arheologiyi Zalishki pechi dlya vipalennya vapna 1840 h rokiv na gori Kremenec v Izyumi 2016 rik U HIH pershij polovini HH stolit Kremenec potraplyaye u sferu aktivnogo ekonomichnogo i promislovogo vikoristannya Cherez goru prokladayutsya vazhlivi torgovelni torska doroga ta vijskovi shlyahi Nadali provodilisya geologichni doslidzhennya gori 1845 roku na vershini Kremencya v rajoni kolishnogo zamku kupcem O Pavlenkovim bulo zbudovano pechi dlya vipalyuvannya vapna yake aktivno vikoristovuvali u skladi vapnyanogo rozchinu na budivelnih robotah v m Izyum Pechi diyali do seredini HH stolittya yih zalishki sposterigayutsya doteper Takozh na Kremenci zvodilisya kuzni vitryaki Prostir mizh kolishnoyu nizhnoyu forteceyu i zamkom na Kremenci stav miskim vigonom sluguvav dlya vipasu hudobi 1837 roku na vershini Kremencya bulo vstanovleno tesanij derev yanij hrest na chest spasinnya mista Izyum vid epidemiyi Yak pripuskayut krayeznavci zhertv morovogo povitrya hovali za Kremencem tochne misce pohovannya ne vstanovlene U 1820 ti roki na pivnichno shidnomu shili Kremencya bulo rozmishene miske kladovishe na yake pereneseno derev yanu Pokrovsku cerkvu z dzviniceyu na kladovishi pohovani gorodnichij Gan a takozh desyatki vidomih izyumchan do 1980 h rokiv zberigalisya sklepi Z seredini XIX stolittya rozpochinayetsya zabudova gori zhitlovimi budivlyami Na pivden po zahidnij storoni vid citadeli uzdovzh Kremencya buduyetsya rajon Izyuma pid nazvoyu Plahotivka z vuliceyu Kremeneckij kvartal Po shidnij storoni buduyetsya rajon Podvorki Pidgorki yaki zakinchuyutsya Shovkovichnim sadom Vershina gori stavala populyarnim miscem progulyanok miscevih zhiteliv 1904 roku bulo rozpochato prokladannya dorogi po zahidnij storoni gori Pid chas podij 1905 1907 rokiv vershina Kremencya staye miscem de yak zaznachayut krayeznavci vidbuvalisya strati v yazniv izyumskogo tyuremnogo zamku Gora Kremenec v Izyumi znyata z pivnichnogo boku zi storoni sela Pimonivka Izyumskogo rajonu Veresen 2018 roku U 1914 roci na Kremenci bulo zbudovano verhnij basejn izyumskogo vodogonu Pid chas budivelnih robit bulo znajdeno arheologichni artefakti glinyani lyulki dlya palinnya garmatni yadra Na shidnomu pidnizhzhi Kremencya diyali dribni pidpriyemstva z virobnictva cegli obrobki produktiv tvarinnictva vinokurni Veprickogo 1916 roku bilya pidnizhzhya gori bulo zakladeno Izyumskij optichnij zavod U 1918 roci firmoyu Engel bulo zdijsneno sprobu provesti geologichni doslidzhennya na Kremenci Z pivdennoyi storoni gori zi storoni sela Kam yanka diyav artilerijskij sklep Golovnogo artilerijskogo upravlinnya UNR Z yavlyayutsya pershi zgadki pro nayavnist na Kremenci pidzemnih hodiv pidzemel lohiv pid nogami na shili gudit zemlya 1920 roku na vershini gori znahodivsya vartovij post Pid chas podij Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv Kremenec staye arenoyu chervonogo ta bilogo teroru Tak deyaki avtori vkazuyut sho 21 grudnya 1919 roku bilogvardijcyami u yaru na vershini gori buli stracheni v yazni Izyumskogo tyuremnogo zamku U 1927 roci na misci strati u pam yat pro zagiblih bulo vstanovleno obelisk zavvishki 11 m Z seredini 1920 h rokiv trestom Hemvugillya na Kremenci velisya aktivni rozrobki fosforitiv stvoreno kar yer z vidobutku krejdi provodilisya rozvidki burogo vugillya rozroblyuvavsya proekt prokladennya do gori zaliznichnoyi liniyi Prapor Ukrayini ta monument zhertvam Golodomoru na vershini gori Kremenec v Izyumi 2018 rik U roki Drugoyi svitovoyi vijni Kremenec vidigravav rol sposterezhnogo punktu panivnoyi visoti Na vershini gori znahodilisya timchasovi sposterezhni kulemetni zenitni i minometni poziciyi V zhovtni 1941 roku okupanti zajnyali pivdennu storonu Kremencya Provodilosya minuvannya pidstupiv do gori buduvalisya inzhenerni sporudi U travni 1942 roku v rezultati provalu Harkivskoyi operaciyi Kremenec buv zajnyatij okupantami Navesni 1943 roku na shilah Kremencya vidbulisya tankovi boyi z vikoristannyam aviaciyi ta reaktivnoyi artileriyi Na vershini zajmav oboronu 12 strileckij polk 57 gvardijska strilecka diviziya 170 174 gvardijski strilecki polki Kremenec buv zvilnenij v rezultati nastupalnoyi operaciyi u travni chervni 1943 roku U boyah za zvilnennya gori bulo zastosovano pidrozdili 44 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Kam yani babi na gori Kremenec v Izyumi 2017 rik U drugij polovini HH stolittya gospodarske zasvoyennya gori prodovzhilosya Nadali formuvalosya memorialne turistichne i prirodoohoronne znachennya gori prodovzhilasya yiyi zabudova zhitlovimi promislovimi ta infrastrukturnimi ob yektami Protyagom 1946 1948 rokiv cherez vershinu Kremencya iz zastosuvannyam praci nimeckih vijskovopolonenih buduvalasya shtuchna ushelina yakoyu bulo prokladeno avtomobilnu dorogu Avtoshlyah M 03 1949 roku v m Izyum zasnovane literaturne ob yednannya Krem yanec diyav gotel z takoyu zh nazvoyu u primishenni kolishnogo Narodnogo domu z 1967 roku gotel Kremyanec rozmisheno na vulici Pokrovskij u novij budivli U 1950 ti roki na vershini gori zdijsnyuvalosya visipannya vidhodiv virobnictva Izyumskogo zavodu optichnogo skla Na pivdennomu shili Kremencya prodovzhuvav robotu vapnyanij kar yer pracyuvav zaklad tyuremnogo tipu U travni 1958 roku bulo rozpochato tradiciyu smoloskipnoyi hodi na vershinu Kremencya u pam yat pro zagiblih voyiniv U 1959 roci vstanovleno metalevu shoglu televizijnogo retranslyatora TRSA 100 zavvishki 107 m U 1960 ti roki rozpochato zvedennya vijskovih memorialiv na Kremenci Skorbotna mati Na vershini gori vstanovleno obelisk na mogili nevidomogo soldata rozmisheno pam yatni znaki na v yizdah do Kremencya U 1964 roci za iniciativoyu lisoznavcya V Dobrushina pid naukovim kerivnictvom kandidata silskogospodarskih nauk P Zhurovoyi na pivdennij storoni Kremencya zasnovano dendropark u yakomu visadzheno 300 vidiv derev i chagarnikiv iz riznih klimatichnih zon 13 vidiv yalini 11 sosni u tomu chisli taki yaki mozhut syagati visoti 80 100 m 10 berezi 18 klena 7 lipi 800 kushiv z 60 vidiv troyand bunduk kam yane i probkove derevo U 1969 roci na vershini gori zvoditsya nova televezha HORTPC zavvishki 190 m rozpochinayetsya upevnena retranslyaciya kolorovogo telesignalu na vidstan 160 km U 1960 ti 1970 ti roki provoditsya visadzhennya derev na pivnichnomu i zahidnomu shilah gori U 1977 roci vidkrito konkurs na proekt memorialnogo kompleksu na Kremenci Peremozhcem konkursu stav proekt pid nazvoyu Visota Krem yanec Yu Gradov L Levin avtori memorialu Hatin U 1978 roci bulo rozpochato budivnictvo memorialu konstruktor V Susko U konstrukciyah memorialu bulo vikoristano granit z riznih regioniv Ukrayini ponad 2 t midi predstavleni zrazki tehniki ta ozbroyennya sho brali uchast u boyah Vikonannya robit bulo pokladene na Izyumbud ta ryad inshih organizacij Budivnictvo zavershene u veresni 1988 roku Monument vinchaye vichnij vogon i skulpturna grupa Ataka vstanovlena na zalizobetonnih konstrukciyah centralnoyi steli 26 5 m zavvishki Na pochatku 1990 h rokiv na vershini gori bulo vstanovleno kam yani skulpturi poloveckogo chasu Na pochatku HHI stolittya posililosya turistichne znachennya gori Na yiyi teritoriyi bulo rozmisheno ob yekti turistichnoyi infrastrukturi goteli Na gori provodyatsya zmagannya aviamodelistiv U 2008 roci na vershini Kremencya bulo vstanovleno pam yatnik zhertvam Golodomoru u viglyadi skulpturi Bogorodici z hrestom avtor skulpturi I Kovalov U 2012 2013 rokah na gori provodilisya roboti po borotbi iz zsuvnimi procesami Kam yana baba na gori Kremenec Viyimka avtotrasi Harkiv Bahmut Kam yani babi na gori Kremenec Krejdyanij kar yer Pivnichno zahidnij shil gori Zahid sonci na gori KremenecPrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Fedorovskij A S Geologicheskij ocherk Harkovskoj gubernii Harkov 1918 S 26 c 2007 2020 gruppa Obektiv OOO Media Segodnya 35510 Harkov Vsego 22826217 Novosti Harkova i Harkovskoj oblasti Media gruppa Obektiv ros Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 27 lipnya 2020 Topograficheskoe opisanie Harkovskogo namestnichestva s istoricheskim preduvedomleniem o byvshih v sej strane v drevnih vremen peremenah M 1788 S 93 Geografichesko statisticheskij slovar Rossijskoj imperii T 2 SPb 1865 S 314 Sibilov M V Arheologichni pam yatki na Dinci v zv yazku z pohodami Volodimira Monomaha ta Igorya Siverskogo Arheologiya 1950 T 4 S 104 Kniga bolshomu chertezhu ili drevnyaya karta Rossijskogo gosudarstva ponovlennaya v rozryade i spisannaya v knigu 1627 g Izd 2 e SPb Tip Imperat akad nauk 1838 S 18 Atlas Slobodsko Ukrainskoj gubernii sochinennyj po razdelenii onoj vnov na desyat uezdov s planami i opisaniem gubernskogo goroda Harkova uezdnyh gorodov Valok Bogoduhova Ahtyrki Lebedina Sum Zmieva Izyuma Kupyanska i Volchanska M 200 sazh v dm 64h48 1802 Bondarenko S Izyumshina krayeznavchij naris vid davnini do suchasnosti do 95 yi richnici zasnuvannya Izyumskogo rajonu Slov yansk 2018 Hilkovskij A Gumbatova T Aleksandr Mishon Fotograf izdatel kinematografist A Hilkovskij T Gumbatova V Mislavskij Sh Omarov H Torsing plyus 2013 208 s Vorotnikova I A Nedelin V M Kremli kreposti i ukreplennye monastyri Russkogo gosudarstva XV XVII vv T 2 Kn 1 2 Kreposti Yuga Rossii M Indrik 2016 Mizgina V V Vasilyev V O http esu com ua search articles php id 8044 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 Procitovano 9 zhovtnya 2018 Markin V Shelomyan Kremyanec Radyanske zhittya 1970 29 serpnya Slovo o polku Igoreve M L 1950 S 14 Getmanec M Otkuda nazvanie tvoe Izyum Krasnoe znamya 1982 30 maya Tkachenko Ye M Toponimi davnotyurkskogo pohodzhennya iz neizafetnim zmistom dekilka etimologichnih poyasnen po toponimiyi Slobozhanshini Izyum Yerik Yarok Bajrak Visnik Don nac un tu ser B gumanitarni nauki 2013 Vip 1 2 t 1 Gornyj zhurnal 1843 Kn 5 Murchison R The geology of Russia in Europe and the Ural mountains Vol 1 Paris 1845 P 250 252 Gurov A Geologicheskie issledovaniya v yuzhnoj chasti Harkovskoj gubernii i prilezhashih mestnostyah H 1869 S 160 Poslednie issledovaniya V Nalivkina v Izyumskom uezde Izv Geol kom 1900 T 19 Turlej G F Korisni kopalini Harkivshini i susidnih okrug H 1927 Nekos V E Kosmacheva M V Kosmachev V G Metodika provedeniya uchebnyh geologo geograficheskih kraevedcheskih ekskursij H 1991 Gurov A Geologicheskie issledovaniya v yuzhnoj chasti Harkovskoj gubernii i prilezhashih mestnostyah H 1869 Priroda i naselenie Slobodskoj Ukrainy Harkovskaya guberniya H 1918 S 5 36 Krupa T http islam in ua Arhiv originalu za 23 bereznya 2018 Procitovano 9 zhovtnya 2018 Minule Izyuma Vsesvit 1927 21 S 12 Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V 3 h t T 1 Filaret D G Gumilevskij H 1858 Yurkevich V D Emigraciya na Shid i zalyudnennya Slobozhanshini za B Hmelnickogo K 1932 Ivanyuk S A Krepostnye sooruzheniya goroda Izyum v XVII XVIII vv Voprosy istorii fortifikacii 2011 2 S 46 50 Zagorovskij V P Izyumskaya cherta Voronezh Izd vo Voronezh un ta 1980 S 210 Bondarenko S Izyumshina krayeznavchij naris vid davnini do suchasnosti do 95 yi richnici zasnuvannya Izyumskogo rajonu Slov yansk 2018 S 129 https izyum fortress in ua uk comparison 1782 2017 Arhiv originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2018 Bondarenko S Izyumshina krayeznavchij naris vid davnini do suchasnosti do 95 yi richnici zasnuvannya Izyumskogo rajonu Slov yansk 2018 S 41 Bondarenko S Izyumshina krayeznavchij naris vid davnini do suchasnosti do 95 yi richnici zasnuvannya Izyumskogo rajonu Slov yansk 2018 S 154 Bondarenko S Izyumshina krayeznavchij naris vid davnini do suchasnosti do 95 yi richnici zasnuvannya Izyumskogo rajonu Slov yansk 2018 S 146 Bondarenko S Izyumshina krayeznavchij naris vid davnini do suchasnosti do 95 yi richnici zasnuvannya Izyumskogo rajonu Slov yansk 2018 S 155 Bondarenko S Izyumshina krayeznavchij naris vid davnini do suchasnosti do 95 yi richnici zasnuvannya Izyumskogo rajonu Slov yansk 2018 S 153 Bondarenko S Izyumshina krayeznavchij naris vid davnini do suchasnosti do 95 yi richnici zasnuvannya Izyumskogo rajonu Slov yansk 2018 S 69 Bondarenko S Izyumshina krayeznavchij naris vid davnini do suchasnosti do 95 yi richnici zasnuvannya Izyumskogo rajonu Slov yansk 2018 S 28 Bondarenko S Izyumshina krayeznavchij naris vid davnini do suchasnosti do 95 yi richnici zasnuvannya Izyumskogo rajonu Slov yansk 2018 S 46 CDAVO http tsdavo gov ua Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 Procitovano 9 zhovtnya 2018 Time E I Dorogi iskusstva M 1962 S 28 Dyachenko M T Izyum Istoriko krayeznavchij naris H 1963 S 3 98 Vorobev A G Desyat let borby i socialisticheskogo stroitelstva na Izyumshine 1917 1927 Izyum Okrpofkom 1927 S 52 Ozyumska okruga Harkiv 1926 S 21 V boyah za Krem yanec Radyanske zhittya 1980 9 travnya Zimin I Meni tezh doroge vashe misto Radyanske zhittya 1971 3 zhovtnya Mamontov V B Shagi vojny g Izyum 1941 1947 gg 2011 g Izyum Doneck Gos izd vo Donbass 2011 Manko A Na Krem yanci v sorok tretomu Radyanske zhittya 1969 6 travnya Socialistichne zhittya 1956 25 kvitnya Sokolcov M Yak ce bulo istoriya smoloskipnoyi hodi na gori Krem yanec Obriyi Izyumshini 2008 9 travnya Televizijnij retranslyator v Izyumi TRSA 100 z vishkoyu 107 m zavvishki Socialistichne zhittya 1959 10 kvitnya Shpakovich A Z glibini vikiv Do stvorennya memorialu na gori Krem yanec Radyanske zhittya 1968 24 serpnya Radyanske zhittya 1969 19 bereznya Dobrushin Ya Izyumskij dendrarij Radyanske zhittya 1965 6 kvitnya Koli bude novij retranslyator Radyanske zhittya 1970 14 bereznya Radyanske zhittya 1977 20 lipnya Sercya obpaleni vijnoyu T I Goncharova ta insh H Krossroud 2010 S 50 51 Vozdushnye zmei podnimutsya v nebo nad goroj Kremyanec Obriyi Izyumshini 2010 19 kvitnya Obriyi Izyumshini 2013 18 kvitnya Bibliografiya dzherela rekomendovana literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kremenec Bondarenko S Izyumshina krayeznavchij naris vid davnini do suchasnosti do 95 yi richnici zasnuvannya Izyumskogo rajonu Slov yansk 2018 188 s Gorod Izyum okruzhen s yuzhnoj storony goroyu kotoraya nazyvaetsya Kremyanec Topograficheskoe opisanie Harkovskogo namestnichestva s istoricheskim preduvedomleniem o byvshih v sej strane v drevnih vremen peremenah M 1788 S 93 Chast Izyuma poselena pri podoshve gory Kremenec a drugaya prostiraetsya po gore Atlas Slobodsko Ukrainskoj gubernii sochinennyj po razdelenii onoj vnov na desyat uezdov s planami i opisaniem gubernskogo goroda Harkova uezdnyh gorodov Valok Bogoduhova Ahtyrki Lebedina Sum Zmieva Izyuma Kupyanska i Volchanska M 200 sazh v dm 64h48 RO f 550 F IV d 265 1802 Izyum Kurgan Kremyanec zgaduyetsya u opisi Izyumskogo shlyahu Kniga bolshomu chertezhu ili drevnyaya karta Rossijskogo gosudarstva ponovlennaya v rozryade i spisannaya v knigu 1627 g Izd 2 e SPb Tip Imperat akad nauk 1838 S 18 O mestorozhdeniyah gornyh porod v Harkovskoj i Poltavskoj guberniyah prigodnyh dlya postroeniya predpolagaemogo shosse ot Kremenchuga do granic Kurskoj gubernii Gornyj zhurnal 1843 Kn 5 Pravij bereg Dincya v Izyumi demonstruye cikavi sekciyi yurskih vidkladen Rozmisheno shemi vidkladen na gori Krem yanec Murchison R The geology of Russia in Europe and the Ural mountains Vol 1 Paris 1845 P 250 252 Okolo Izyuma nahoditsya samaya glavnaya vozvyshennost gubernii gora Kremyanec Gora voshodit do 800 futov sostavlyaya otdelnuyu goluyu skalistuyu vozvyshennost Gora eta nahoditsya na pochtovoj doroge idushej iz Rossii v Taganrog Vshod na goru s severnoj storony osobenno krut i dlya artillerii ne tolko utomitelen no dazhe opasen v osobennosti zimoj Kamenistaya pochva gory vo vsyakoe vremya goda sohranyaet dorogu v suhosti Na protivopolozhnoj yuzhnoj storone hotya pokatost i polozhe no pochva bolee glinistaya izrytaya ovragami i vesnoj zatrudnitelna ne tolko dlya prohoda artillerii no i dlya kavalerii Dlina gory do 7 verst i na etom prostranstve net nikakogo naseleniya Gorod Izyum postroen u samoj podoshvy severnoj ee pokatosti a u podoshvy s ee yuzhnoj storony nahoditsya sloboda Kamenka V drevnee vremya postoyanno bylo ukreplenie na samoj vershine gory chto i dosele dokazyvaetsya ostatkami gorodisha Ukreplenie eto veroyatno imelo cel nablyudatelnogo posta Neudobstvo dlya pomesheniya kakogo libo drugogo ukrepleniya sostoit v tom chto net vody i sverh togo letom i zimoyu poziciya eta mozhet byt obojdena nizovoyu dorogoyu Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii T 12 Harkovskaya gub SPb Tip Genshtaba 1850 S 10 Izyum Kurgan gora izvestnaya pod naimenovaniem Izyumskogo kurgana na kotorom raspolagalsya Izyumskij Okop v 1651 g Gerbel N Izyumskij slobodskoj kazachij polk SPb 1852 S 17 Na gore vozvyshayushejsya nad nyneshnim Izyumom est Kremenec sled byvshego zdes tatarskogo ukreplennogo hutora sdelannogo dlya zashity na sluchaj napadeniya russkih Harkovskij polkovnik Grigorij Donec ustroil krepost Izyumskuyu uzhe na pravoj storone Donca nizhe tatarskogo Kremenca tam gde nyne raspolozhen Izyum Polkovnik Konstantin Grigorevich Donec pisal k generalu Kosagovu v nyneshnem 198 1690 godu maya 5 v 3 chasa dnya tolko vyshli iz sluzhby Bozhej iduchi iz cerkvi v doma ne doshli esmo skryvshis tajnym obychaem Tatary konej s 200 i bolshe ot Kamenki s Krymskoj storony pod gorod Izyum prishli edny odnim bokom povyshe ostrozhnoj gorodovoj steny azh do samoj fortki kotoraya u menshego gorodku gde ya sam zhivu i sdelana k reke Doncu dlya vody a drugie naniz goroda poza gorodovoyu stenoyu do naugolnoj proezzhej Moskovskoj bashni ne mnogo chto do kuznic ne dobegly i po konec vnutri perekopannogo vala u velikij Kremyanskij gorod ubegly moih 6 loshadej dobryh i lyudskih zanyaly I u Kremyanskuyu bolshuyu proezzhuyu bashnyu cherez storozhevoj gorod Kremyanskij nazad poshly I my s starshinoyu i sotnikami i kozakami kotorye na Izyum pribuvali polku moego iz gorodov za temi nepriyatelyami poshli i vybili iz goroda i u Kremyanca s nimi uchinili boj I oni vidyachi nas poshli iz Kremyanca a my za nimi poshli tozh konnye i peshie za Kremyanec do krajnego vala do samogo poludnya Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V 3 h t T 1 Filaret D G Gumilevskij H 1858 Plan m Izyum 1786 g z poznachennyam gori Kremenec Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii Kniga chertezhej i risunkov SPb 1859 S 374 Zgaduyetsya Izyumskij kurgan Izyum Korgan 3 maya 1690 g tatary napali na gorod i skrylis v Kremyanskom storozhevom gorodke Gorodskie poseleniya v Rossijskoj imperii T 5 1864 S 357 Vysshaya tochka izyumskogo uezda gora Kremenec 800 f nad ur m okolo g Izyuma obrazuet otdelnuyu goluyu skalistuyu vozvyshennost i upiraetsya krutym sklonom svoim v bereg Donca Geografichesko statisticheskij slovar Rossijskoj imperii T 2 SPb 1865 S 314 Gorod Izyum osnovan na meste tatarskogo gorodisha Guzun Harkovskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1864 g SPb 1869 S 37 Izuchaemyj obryv nahoditsya s pravoj storony Kremenca Pered nashimi glazami otkryvaetsya krutoj obryv gory Kremenec vozvyshayushejsya po barometricheskim izmereniyam prof Borisyaka na 371 5 fut 113 2 m nad urovnem reki V nem melovye tolshi neposredstvenno nalegayut na yurskie obrazovaniya Glazu predstavlyaetsya sleduyushaya peremezhaemost plastov sverhu vniz 1 belyj pishushij mel 2 zelenovataya peschanaya glina 3 nozdrevatyj peschanik zelenovatogo cveta 4 sero zelenaya peschanaya glina 5 plasty mergelistogo izvestnyaka 6 melkozernistyj izvestnyak 7 ruhlyakovyj izvestnyak 8 plotnyj i vesma tverdyj izvestnyak 9 rakovistyj konglomerat 10 plast oolitovogo izvestnyaka 11 svetlo seryj plotnyj izvestnyak Izyumskij razrez okazyvaetsya vazhnym eshe i v tom otnoshenii chto zdes prekrasno mozhno nablyudat stratigraficheskie otnosheniya mezhdu yurskoj i melovoj formaciyami Gurov A Geologicheskie issledovaniya v yuzhnoj chasti Harkovskoj gubernii i prilezhashih mestnostyah H 1869 S 160 Nad gorodom vozvyshaetsya gora Kremenec vysota kotoroj ot urovnya morya 102 5 sazh Selivanov A A Ocherki Izyuma Harkovskie gubernskie vedomosti 1882 135 137 Nazva urochisha Uzyum Kurgan bula tvirnoyu lishe dlya odnogo iz vidgaluzhen Muravskogo shlyahu abo sakmi Izyumskoyu dorogoyu do Donca do perevozu do Izyum kurgana Rospis polskim dorogam Vremen Fedora Ivanovicha Bagalej D I Ocherki iz istorii kolonizacii stepnoj okrainy Moskovskogo gosudarstva M Univer tip 1887 614 s S 31 Zgaduyetsya gora Krem yanec i osoblivosti zhiteliv Plahotivki sho roztashovuyetsya na pidnizhzhi gori Zaporin S F Gorod Izyum Geograficheskij ocherk Rukopis Izyumskij kraevedcheskij muzej imeni M V Sibileva Izyum 1894 Poslednie issledovaniya V Nalivkina v Izyumskom uezde Izv Geol kom 1900 T 19 Bliz Izyuma gora Kremenec 800 obrazuet otdelnuyu goluyu skalistuyu vozvyshennost upirayushuyusya krutym sklonom v bereg Donca Gorod raspolozhen u podnozhiya vysokoj gory Kremennoj sovershenno zaslonyayushej ego s yuga Gora predstavlyaet soboj klassicheskie razrezy melovoj i yurskoj sistemy Mestami gora kruto obryvaetsya v dolinu r Donca sostavlyaya takim obrazom vtorye ego berega V otchetlivyh obnazheniyah zdes peremezhayutsya razlichnye porody izvestnyaki peschaniki i gliny melovoj sistemy Na gore Kremenneoj Kremyance po predaniyu bylo tatarskoe ukreplenie sledy kotorogo pokazyvayut i v nastoyashee vremya Po unichtozhenii etogo ukrepleniya Izyum nazyvalsya v nekotoryh dokumentah Izyumskoj sakmoj Izyumskoj strazhej sledovatelno zdes mozhno predpolozhit sushestvovanie zdes v to vremya poseleniya Rossiya Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva T 7 Malorossiya SPb 1903 S 2 283 Delo ob ispravlenii obezda gory Kremyanca v g Izyume 1904 g chastichno prolozhena doroga po zapadnomu sklonu gory doroga proshla cherez val i rov kreposti glubinoj 1 sazh DAHO F 82 Op 1 Ed hr 23 Nalivkin V Geologicheskie issledovaniya proizvedennye v centralnoj chasti Izyumskogo uezda Harkovskoj gub v 1897 Izv Geol kom 1908 T 17 Poznacheno miskij vigin na gori Krem yanec Plan Izyuma 1909 g DAHO F 25 Op 38 Ed hr 323a Geologichnij rozriz gori Krem yanec Fedorovskij A S Geologicheskij ocherk Harkovskoj gubernii Harkov 1918 S 26 Izyumskaya gorodskaya uprava prinimaet reshenie otkazat firme bratev Engel v razreshenii proizvodstva izyskanij na gore Kremyanec 1918 g DAHO F 83 Op 1 Od zb 16 U Izyuma gora Kremenec dostigaet dazhe 114 sazh 243 m nad morem Na gore mozhno nablyudat tolshu izvestnyakov Na gore byli najdeny kosti Pleziozavra Vsya gora Kremenec bliz Izyuma opoyasana plastom fosforita Na gore takzhe est mestorozhdeniya peschanikov Fedorovskij A S Geograficheskij ocherk Harkovskoj gubernii Priroda i naselenie Slobodskoj Ukrainy Harkovskaya guberniya H 1918 S 5 36 Fosforitni rozrobki trestu Hemvugillya na Krem yanci Ozyumska okruga Harkiv 1926 S 21 Kam yanu plitu z arabskim napisom znajdeno na gori Kreminci sho pidnositsya nad samim mistom Minule Izyuma Vsesvit 1927 21 S 12 Karatelnyj otryad belyh raspravlyaetsya na Kremyance rasstrelivaya dezertirov 94 cheloveka politicheskih zaklyuchennyh byli svyazany po rukam i vyvedeny na Kremyanec gde zverski kazneny pokoloty shtykami nad bolshim ovragom Mnogie videli kak na ih glazah lyudej rasstrelivali i rubili na Kremyance kak porublennye okrovavlennye lyudi begali ne znaya kuda detsya Nachalsya boj za Kremyancem 21 12 1919 g Vorobev A G Desyat let borby i socialisticheskogo stroitelstva na Izyumshine 1917 1927 Izyum Okrpofkom 1927 S 52 Shar fosforitiv 0 6 m po vsij gori Turlej G F Korisni kopalini Harkivshini i susidnih okrug H 1927 Na vershine Kremyanca uzhe postroen gorodok 1681 g Sibilev N V Ocherki po doistorii i istorii Izyumskogo kraya Vyp 1 N V Sibilev Izyum 1928 S 10 Znachni rodovisha fosforitiv ta vapnyakiv krejdi na Krem yanci rozroblyayutsya z 1929 r proekt prokladennya zaliznici do Krem yancya Robota izyumskogo rajvikonkomu za 1929 1930 rr Material do zvitnoyi dopovidi na XIII rajonovomu z yizdi rad Izyum 1930 S 7 8 Krejdyani pokladi pokladi vapnyakiv ta prosharki lignitu burogo vugillya na Kremyanci plan rozshirennya vapnyanih pichej provedennya zaliznici vid stanciyi do Kremyancya Rozen S Nadra ta promislovist Ozyumskogo rajonu Gospodarstvo Ukrayini 1931 1 2 Bondarenko M Do istoriyi Izyuma priblizno v 1926 1927 rr v Izyumskij muzej bulo dostavleno prodovguvatij dobre vidshlifovanij kamin z napisom arabskoyu movoyu Napis buv prochitanij vidatnim znavcem Shodu V V Bartoldom V perekladi na rosijsku movu mi chitayemo Velel sdelat eto Ali ad din syn Dzhemal ad dina syna Ali Tarazi v den II shavvalya iz mesyacev 734 g Socialistichne zhittya 1946 8 lyutogo O russkaya zemle Uzhe za Shelomyanem esi Slovo o polku Igoreve M L 1950 S 14 Zgaduyetsya pro Izyum Kurgan v Knige bolshomu chertezhu mistitsya shema Izyum Kurganu rozglyadayetsya rol Izyum Kurgana u pohodi Monomaha proti polovciv Sibilov M V Arheologichni pam yatki na Dinci v zv yazku z pohodami Volodimira Monomaha ta Igorya Siverskogo Arheologiya 1950 T 4 S 104 Pro bij kozakiv na Krem yanci z tatarami i yanicharami na Krem yanci 9 chervnya 1690 r Do istoriyi nashogo krayu Socialistichne zhittya 1952 31 zhovtnya Lyutij J Na shili gori Krem yanec pro roztashuvannya na pivdennomu shili Krem yancya vapnyanogo kar yeru Socialistichne zhittya 1956 25 kvitnya Nove v izyumskomu pejzazhi Vstanovlennya pershoyi metalevoyi retranslyacijnoyi shogli na Krem yanci Socialistichne zhittya 1959 27 bereznya Televizijnij retranslyator v Izyumi TRSA 100 z vishkoyu 107 m zavvishki Socialistichne zhittya 1959 10 kvitnya Odarchenko K Geomorfologiya Izyumskogo rajonu Radyanske zhittya 1961 18 bereznya Chetverki loshadej userdno tashili ekipazhi v goru i nakonec ostanavlivalis My stoyali na vershine melovoj gory Kremyanec Spusk po sklonu byl belyj kak zubnoj poroshok Vnizu okajmlennyj goryashej na solnce serebryanoj nityu Donca lezhal Izyum Za gorodom v okruzhenii zelenyh lesov v horoshuyu pogodu vidnelsya Svyatogorskij monastyr i kvadrat polurazrushennoj starinnoj tatarskoj kreposti Huzum ee nazvanie v rezultate foneticheskih izmenenij i dalo imya gorodu Time E I Dorogi iskusstva M 1962 S 28 Gora Kremenec maye 218 m nad rivnem morya Na gori ye pokladi fosforitiv znachni zapasi kremenya Na gori isnuvalo tatarske poselennya vidomosti pro yake ne pidtverdzhuyutsya u dokumentah Male misto kripost bulo sporudzhene na g Kremenec 1920 r Na gori Krem yanec vartuvali ozbroyeni druzhinniki 1958 r na gori rozpochalosya budivnictvo televizijnoyi retranslyacijnoyi stanciyi Dyachenko M T Izyum Istoriko krayeznavchij naris H 1963 S 3 98 Sayenko O Zaochne znajomstvo z goroyu Krem yanec Socialistichna Harkivshina 1964 29 sichnya Dendrarij Kremyanec Na pivdenno shidnomu shili Krem yancya bude visadzheno 300 vidiv derev i chagarnikiv iz riznih zon SRSR 13 vidiv yalini 11 vidiv sosni 10 vidiv berezi 18 vidiv klena 7 vidiv lipi 800 kushiv z 60 vidiv troyand Park postrazhdav pri prokladenni komunikacij Dobrushin Ya Izyumskij dendrarij Radyanske zhittya 1965 6 kvitnya Izyumska kripost buduvalas yak opornij punkt Male misto bulo roztashovane na gori Kremenec U bratskij mogili na gori Kremenec pohovano 1559 radyanskih voyiniv Gora Kremenec Zalishki Izyumskoyi kriposti Istorichni ta pam yatni miscya Harkivshini H Prapor 1966 S 143 Pro postijne tatarske poselennya na gori Krem yanec boyi na gori u 1919 r ta roki Drugoyi svitovoyi vijni Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Red kol M A Siroshtan ta in K 1967 1002 s Za forteceyu bula citadel mala fortecya Slavgorodskij M Izyumska fortecya Radyanske zhittya 1968 15 chervnya Izyumchani vistupili z iniciativoyu zibrati koshti na sporudzhennya monumenta na chest voyiniv Radyanskoyi armiyi yaki voyuvali na Izyum Barvinkivskomu napryami na gori Krem yanec V Izyumi bude sporudzheno pam yatnik Radyanske zhittya 1968 9 kvitnya Shpakovich A Z glibini vikiv Do stvorennya memorialu na gori Krem yanec Radyanske zhittya 1968 24 serpnya Vstanovleno memoriali voyinam uzdovzh trasi Radyanske zhittya 1969 19 bereznya Na Krem yanci stoyav pidbitij tank KV pid yakim bulo vlashtovano komandnij punkt Manko A Na Krem yanci v sorok tretomu Radyanske zhittya 1969 6 travnya Markin V De stoyala Izyumska fortecya Radyanske zhittya 1969 11 bereznya Pro novu televezhu na Krem yanci Koli bude novij retranslyator Radyanske zhittya 1970 14 bereznya Markin V Shelomyan Kremyanec Radyanske zhittya 1970 29 serpnya Pro bojovij shlyah 95 go art polku 44 yi gv str div na gori buv sposterezhnij punkt Zimin I Meni tezh doroge vashe misto Radyanske zhittya 1971 3 zhovtnya Pro bilij hrest strati arheologichni znahidki budivnictvo vodogonu zabudovu zalishki forteci pidzemellya sho roztashovuyutsya na gori Krem yanec Mnogie verili chto na Kremyance est starinnye podzemnye hoda Avilov V N Zapiski kraeveda rukopis Izyumskij kraevedcheskij muzej imeni M V Sibileva Izyum 1973 Markin V Krimskij gorodok pro pohodzhennya nazvi gori Krem yanec Radyanske zhittya 1974 25 travnya Proekt memorialnogo kompleksu na gori Krem yanec Proekt avtoriv voyennogo memorialu Hatin z Minska Yu Gradov L Levin skulptori Yu Sinkovich M Gricyuk vistavlenij pid devizom Visota Krem yanec Radyanske zhittya 1977 20 lipnya Molozhavenko V Vstrecha s Doncom H 1979 Posle perestrojki izyumskoj kreposti zamok na Izyumskom kurgane okazalsya otrezannym ot kreposti Zagorovskij V P Izyumskaya cherta Voronezh Izd vo Voronezh un ta 1980 S 210 V boyah za Krem yanec pro nastup voroga na goru 18 chervnya 1943 r Radyanske zhittya 1980 9 travnya Uzun Kurgan oznachaet dlinnyj kurgan kotoryj byl samym primetnym i shiroko izvestnym orientirom Slovo uzun transformirovalos v izyum Sejchas drevnij Uzun Kurgan nazyvaetsya goroj Kremyanec Izdavna na vershine gory nahodilas tatarskaya krepost po tyurkski kermen Eshe v seredine HIH v slovo Kremenec otnosilos ne ko vsej gore a tolko k ostatkam tatarskogo ukrepleniya Tatarskoe slovo kermen bylo pereosmysleno i prevratilos v kremenec Nazvanie tatarskogo ukrepleniya bylo pereneseno na vsyu goru Getmanec M Otkuda nazvanie tvoe Izyum Krasnoe znamya 1982 30 maya Suhomlin V Zvidki nazva Pohodzhennya nazvi gori Krem yanec Radyanske zhittya 1983 5 travnya Grigorenko M Misto bilya gori Krem yanec Socialistichna Harkivshina 1985 20 sichnya Harkovshina turistskaya 22 ekskurs mashruta Putevoditel V G Borodulin A I Lure N N Sappa H Prapor 1988 243 s Nekos V E Kosmacheva M V Kosmachev V G Metodika provedeniya uchebnyh geologo geograficheskih kraevedcheskih ekskursij H 1991 U 1845 r kupec Oleksij Ivanovich Pavlenkov zaklyuchiv kontrakt z miskoyu dumoyu pro te sho bude vikoristovuvati krejdu na miskomu vigoni na Krem yanci dlya viplavki vapna Izyum Zb arhivnih dokumentiv i materialiv Gol red A I Epshtejn H Folio 1994 Novgorodov V E Istoriko opornyj plan i proekt ohrannyh zon pamyatnikov istorii i kultury g Izyuma H 1994 Kopteva L G Genezis kompozicii goroda Izyuma Aktualni problemi vitchiznyanoyi ta vsesvitnoyi istoriyi Zb nauk pr HNU im V N Karazina H 2003 Vip 6 S 147 151 Skripka L Zalishili taku pam yat pro budivnictvo memorialu na gori Kremyanec memorial vidkrito u veresni 1988 r Obriyi Izyumshini 2004 8 travnya Gora pidnimayetsya do visoti 218 m nad rivnem morya i ye majzhe vishim geologichnim utvorennyam Harkivshini Na shilah Krem yancya zrostayut chislenni ridkisni stepovi j endemichni krejdolyubni roslini Plosha 176 ga Artemivske lisnictvo kv 117 118 Piskivske lisnictvo kv 13 Vidpovidalnij za ohoronu Izyumskij derzhlisgosp Kompleksna pam yatka prirodi Gora Krem yanec Prirodno zapovidnij fond Harkivskoyi oblasti H Rajder 2005 S Sokolcov M Yak ce bulo istoriya smoloskipnoyi hodi na gori Krem yanec Obriyi Izyumshini 2008 9 travnya Malyunki eskizi doslidzhennya kompozicijnoyi roli gori Krem yanec u arhitekturi m Izyum Gora Kremyanec igrala vedushuyu rol v oshushenii granicy Ee dlinnaya vytyanutaya stena kak svoeobraznyj predel otmechala konec odnoj zemli i nachalo drugoj Perehod etogo predela byl napryazhennym ne tolko za schet vtorzheniya v chuzhoj mir no i za schet fizicheskogo preodoleniya gory Kopteva L G Analiz funkcionalnoj struktury Izyuma Semantika poroga v arhitekturnoj ritmike gorodskoj sredy H HNAMG 2009 S 65 75 Goncharova T I Ozhive vse znajome do bolyu T I Goncharova ta insh H Krossroud 2009 236 s Dendropark Kremenec Ozhive vse znajome do bolyu T I Goncharova ta insh H Krossroud 2009 S 209 211 Grigorenko N I Istoriya sozdaniya memorialnogo kompleksa na g Kremyanec Sercya obpaleni vijnoyu T I Goncharova ta insh H Krossroud 2010 S 50 51 Zmagannya aviamodelistiv na vershini gori Vozdushnye zmei podnimutsya v nebo nad goroj Kremyanec Obriyi Izyumshini 2010 19 kvitnya Pasport turistichnogo marshrutu Marshrutami istoriyi Izyumshini Burovceva O V Izyum 2011 9 s Zgaduyetsya velikij Kremyanskij gorod Kremyanskaya bolshaya proezzhaya bashnya napad tatar na misto Izyum zi storoni Kremyancya Ivanyuk S A Krepostnye sooruzheniya goroda Izyum v XVII XVIII vv Voprosy istorii fortifikacii 2011 2 S 46 50 Po sej den v obrushennyh fosforitnyh shahtah na gore Kremyanec lezhat bomby svezennye tuda vo vremya vojny 30 11 1941 g Podnozhe gory s yuzhnoj storony zaminirovano nemcy zanyali yuzhnuyu chast gory Kremyanec Na gore dezhuril korrektirovshik Maj 1942 gora vzyata nemcami 13 marta 1943 na Kremyance boj druzhestvennyj ogon iz katyush po gore 2 4 aprelya tankovaya ataka na vershinu gory tankami T 34 Chast tankov podorvalas na minah v rajone melovogo karera chast doshla do fosforitnogo rudnika Zasevshih v karere okkupantov unichtozhili bombezhkoj s samoleta U 2 S 1944 g Kremyanec razminirovan Mamontov V B Shagi vojny g Izyum 1941 1947 gg 2011 g Izyum Doneck Gos izd vo Donbass 2011 U zapovidniku Gora Krem yanec vlashtuvali avtostoyanku Obriyi Izyumshini 2011 4 listopada Markin V Izyum Uzun Kurgan pro ukriplennya pid nazvoyu Krimyanec Obriyi Izyumshini 2012 17 lyutogo Gora Krem yanec vizitna kartka mista Izyum zdijmayetsya nad Izyumshinoyu ta privablyuye ne tilki izyumchan a j gostej mista Memorialnij kompleks stoyit na zitknenni dvoh tektonichnih struktur serednruskoyi visochini ta Doneckogo kryazhu i maye osoblivu energetiku sho vplivaye ne tilki na lyudej a j na floru Gora maye vapnyakovi vidkladennya ta nedostatnyu kilkist mineralnih skladovih Gumus yakij buv zavezenij pid chas budivnictva Memorialu naprikinci 80 h rokiv nestijkij do prirodnih umov ta bud yakogo vplivu zzovni Tim pache do mehanichnih poshkodzhen poverhnevogo gruntu kolesami avtotransportu Tomu abi zapobigti rujnuvannyu zelenogo pokrovu vidnoviti yakij mozhlivo tilki cherez znachnij chas slid bulo vzhiti zahodiv abi take nadbannya yak gora Krem yanec ne peretvorilosya u ruyini a na regionalnij trasi ne viniklo zsuviv Silami komunalnogo pidpriyemstva za doruchennyam Izyumskogo miskogo golovi Oleksandra Bozhkova okolicya gori bula zablokovana v miscyah mozhlivogo zayizdu Zavdyaki vikonanim robotam po obmezhennyu zayizdu v nesankcionovanih miscyah memorialnij kompleks zberezhe svoyu cilisnist ta j nadali privablyuvatime izyumchan i gostej mista svoyeyu nepovtornoyu krasoyu Obriyi Izyumshini 2013 12 grudnya Na gori Krem yanec proburyat sverdlovini dlya monitoringu zsuviv gruntu Obriyi Izyumshini 2013 18 kvitnya Nazva mista Izyum vinikla vid oronima Uzyum Korgan Tkachenko Ye M Toponimi davnotyurkskogo pohodzhennya iz neizafetnim zmistom dekilka etimologichnih poyasnen po toponimiyi Slobozhanshini Izyum Yerik Yarok Bajrak Visnik Don nac un tu ser B gumanitarni nauki 2013 Vip 1 2 t 1 Shovishe boyepripasiv chasiv Drugoyi svitovoyi vijni u shtolnyah Krem yancya Kantor O She odnoyu problemoyu v Izyumi stane menshe Obriyi Izyumshini 2013 17 lipnya U vidanni rozmisheno reprodukciyi poshtovih listivok z vidami Krem yancya pochatku HH st Aleksandr Mishon Fotograf izdatel kinematografist A Hilkovskij i dr Harkov Torsing plyus 2013 207 s Bondarenko S Kremenec gora S Bondarenko Harkivshina encikloped slov Harkiv oblrada Harkiv oblderzhadmin red rada S I Chernov V S Bakirov M I Titov ta in redkol S I Posohov golova K V Astahova S M Kudelko ta in H Zoloti storinki 2014 S 193 Goncharova T I Stezhina v ridnim krayi T I Goncharova H FOP Stecenko I I 2014 224 s U vidanni nadrukovani kopiyi planiv forteci roztashovanoyi na Krem yanci Vorotnikova I A Nedelin V M Kremli kreposti i ukreplennye monastyri Russkogo gosudarstva XV XVII vv T 2 Kn 1 2 Kreposti Yuga Rossii M Indrik 2016 Rozmisheno malyunki gori Krem yanec Markin V Odinnadcat stranic iz istorii Izyuma Izyum b d Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Ce nezavershena stattya z geografiyi Harkivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim