Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (грудень 2020) |
Красномовство
Красномовство — це справжнє мистецтво в будь-яку епоху. Завдяки вмінню правильно говорити, людина може привернути увагу кожного, захопити своєю розповіддю.
Перші публічні виступи зародились ще в Античні віки, особливо у VII—VI ст. до н. е.
Ораторське мистецтво спочатку виникло в Сицилії,а потім стрімко почало розвиватися в Афінах. Зокрема необхідність виступів була в політиці, тому що кожен хотів довести свою правоту та інтереси, переконати громаду та опонента у своїй правді. Грецькі люди завжди цінували естетику слова.
Поштовхом до розвитку ораторського мистецтва було створення суду присяжних, де провинник мусив сам себе захищати перед іншими людьми. Адже тоді не було кому захищати, адвокатів ще не існувало. Доля залежала тільки від ораторських здібностей людини, його змозі переконати інших. Але більшість не володіла таким талантом. Тому отесані люди почали писати промови для інших. Згодом так виникла нова професія — логограф.
Зі середини V ст. до н. е. виникають спеціальні школи, де професійні вчителі давали загальні правила красномовства, вчили логічно та правильно говорити. Деякі освітні заклади почали називати школами риторів. Від цього і пішла наука риторика. Риторика — наука ораторського мистецтва про способи переконання, форми мовленнєвого впливу на аудиторію. Також кожен обізнаний ритор мав враховувати особливості своєї аудиторії.
Політична промова
Першими зародились політичні промови. Форма виголошуваної промови мала бути не лише логічною та розумною, але й красивою. Під час напруженої політичної боротьби це відігравало неабияку роль.
Демосфен
Найвидатнішим оратором Еллади був Демосфен, його спадщина налічує близько 60 промов.
Оратор закінчив звичайну школу та в віці 18 років почав судовий процес проти своїх опікунів, бо ті розтратили все батькове майно. Через своє матеріальне становище, був змушений бути логографом. Пізніше вирішив стати політичним промовцем, але перший публічний виступ завершився невдало. Але навіть після того він не зупинявся та довгий час працював над собою та над своєю промовою. Після свого другого публічного виступу у Народних зборах, який приніс йому шалений успіх, він починає актичну політичну діяльність.
Так як напруга всередині держави зростала, Демосфен у своїх промовах закликав людей з обережністю продумувати кожен свій крок. Свій талант оратор найкраще проявляє в «Промовах проти ФІліппа». Він був патріотом своєї держави та чітко висловлював свої політичні погляди у промовах. Можна додати, що він дуже любив свій народ та вірив у нього, допомагав та завжди залишався оптимістом. У своїх промовах він використовував особливості інших риторів. Пізніше його стиль розповідді назвали «могутнім».
Ораторське мистецтво Демосфена дало чималий поштовх до розвитку подальших промов.
Судова промова
Судові промови в Афінах використовувалися набагато частіше та були значно популярнішими, ніж політичні. Усі судові процеси проводились відкрито, там було багато сторонніх та незнайомих людей, які спостерігали зі всім, що відбувається. Здебільшого судові промови проголошували обвинувач та підсудний. Тут на допомогу знову приходять логографи, які писали промови для інших. Судовий процес — це серйозна справа, яку міг виграти не кожен. Щоб переконати суддю та всіх присутніх потрібно було докласти чимало зусиль, тож удавалось це не кожному. Під час написання промови виникали деякі труднощі, тому що, логограф мав врахувати особливості характеру людини. Оскільки логографи писали текст для інших, вони акцентували увагу на численних факторах. І звичайно, виступ клієнта не мав виглядати фальшивим та заздалегідь підготовленим.
Лісій
Особливих успіхів та точності у цьому жанрі досягнув Лісій. Його самого навчав відомий ритор Тісій. Творча спадщина налічує понад 420 промов, але до нас дійшло лише 34.
Свій перший судовий процес почав в 403 р. до н. е. Він виступив проти Ератосфена, якого звинувачував у смерті брата. Це був перший та останній виступ Лісія в суді, після чого він почав писати промови для інших. Оскільки, професію логографа міг опанувати не кожен, то за промови люди отримували чималі кошти.
Судова промова мала своєрідну структуру. Її треба було почати так, щоб зразу привернути увагу присутніх. У вступі часто прославляли милосердя, мудрість та доброчесність суддів. Таким чином, підсудний великий вплив. Суть справи, в якій звинувачували людину, проголошувалась в оповіді. Розповідаючи самостійно, підсудний мав багато переваг. Після цього йшли докази,в який аргументували справжні мотиви, або ж заперечення скоєного. Перша та остання частина промови були схожі, тому що, здебільшого вони не стосувались самої справи. В закінченні оповідач знову звертався до суддів та присутніх.
Лісій був справжнім майстром своєї справи. Він зробив величезний внесок у розвиток ораторського мистецтва. У його виконанні промова звучала чітко, просто та перш за все — логічно. Навіть той, хто далекий від справи, міг зразу відобразити собі картину. Усі говорили, що з майстерністю Лісія ніхто не міг зрівнятися. Він уміло вводив аргументи, що і завойовувало прихильність судді до підсудного.
Лісій писав для кожного різні промови, враховуючи соціальне становище чи освіту людини. Переважно учасниками судового процесу були прості ремісники чи селянин. В їх промовах Лісій писав звичайною та простою мовою, не використовував художніх прийомів, пишні метафори та пафос.
Навіть пізніше промови Лісія вважали зразком «аттичного стилю». Він не використовував архаїзмів, заплутаних слів чи виразів, які б перебивали думку. Вчені стверджували, що в його промовах не було жодного зайвого слова.
Лісія вважають не тільки зачинателем судової промови, але й літературної нової мови. Пишучи текст, він певною мірою розповідав про життя афінян у ті роки. Прихильниками його таланту були Юлій Цезар, Квінтіліан, Цицерон та ще багато відомих людей. Деякі вчені ставили його навіть вище за Демосфена. В простих, але в той же час бездоганних промовах криється справжній талант.
Урочиста (епідиктична) промова
В честь святкових днів та ювілеїв виголошували урочисті промови. Вони такоє відіграли значну роль у розвитку красномовства. Виникає одночасно з судовими промовами.
Ісократ
Ісократ — найвидатніший представник цього жанру. В деяких джерелах йдеться про те, що він був учнем Сократа та Горгія. Відомо, що отримав чудову освіту. Його літературна спадщина налічує понад 60 промов, з них до нас дійшла лише 21. Ісократ написав 15 урочистих промов.
Почав працювати логографом після поновлення демократії, а в кінці 90-х років IV ст. до н. е. відкрив власну школу для розвитку ораторського мистецтва. Усе своє життя він присвятив навчанню інших, тому був досить багатою людиною, адже освічені люди отримували чималі гроші за свою роботу.
Ісократ не втручався в політичні справи та ніколи не виступав з публічними промовами.
У 380 р. до н. е. Ісократ написав промову, яку готував 10 років — «Промова на всееллінських зборах». Вона стала найбездоганнішою та була проголошена на зборах перед Олімпійськими іграми. В ній логограф прославляє велич своєї держави, а саме Афін. Ця ідея розвивалася ще в декількох його промовах.
Ісократ започаткував систему ритмізованих фраз, щоб поєднати гармонійність та красномовство в одному тексті. Досконалість та плавність звучання допомагали уникнути хіатуса(«зіяння»). Ісократ розвинув та вдосконалив «горгієві фігури». Кожне наступне речення ідеально та гармонійно продовжувало думку поперднього.
В подальшому римські та оратори доби еллінізму використовували усі стилістичні прийоми Ісократа.
Фукідід
Фукідід (або ж Тукідід) — видатний давньогрецький історик та письменник, який народився близько 460-х роках до н. е.
Письменник отримав чудову освіту і часто брав участь у політичному житті Афін. Був прихильником демократії Перикла.
Ніхто не міг зрівнятись із силою думки Фукідіда. Його продовжувачем став Ксенофонт.
Епітафій (надгробна промова)
Епітафій вперше був виголошений на могилах 192 воїнів. З того часу започаткувалась традиція. Кожного року вшановували відданих та сміливих патріотів, які віддали своє життя у греко-перських війнах. Пізніше цей ритуал ще більше поширився, тому епітафії виголошували не тільки для людини-воїна, але й для простого ремісника чи селянина.
На жаль, сьогодні не відомо, чи були спеціалісти та видатні представники цього жанру. Також жодна з надгробних промов не була зафіксована чи збережена. Це дещо ускладнює змогу уявити промови цього жанру.
Кожен оратор чи освічена людина могла виголосити промову, якщо це було необхідно. Поступово епітафій набував певної структури та згодом став жанром. Цю структуру дотримувались ще довгий період часу. Деякі вважають, що зразком епітафію може слугувати виступ Перікла після загибелі афінських воїнів в перші дні Пелопоннеської війни. Ця промова була написана Фукідідом. Варто зазначити, що Перікл виступав вже тоді, коли структура та композиція епітафію вже були остаточно сформовані та утведжені.
Також епітафієм називають надмогильний надпис, який переважно написаний у віршованій формі.
Незважаючи на те, що донині не зберігся жоден приклад епітафію, відома деяка його будова.
Будова епітафію
- Спершу оратор висловлює свою подяку та похвалу тим, «хто вперше додав до похоронного обряду надмогильне слово».
- Потім вихваляють засновників та правителів всемогутньої держави, які здобули валю та залишили незалежною і сильною своїм нащадкам.
- Основну частину становлять промови про славну Афінську державу, її могутність та силу перед іншими державами. Тут частково присутні політичні настрої. Йдеться про закони та правила, які має вшановувати кожен громадянин; виховання дітей та молоді справжніми патріотами;засудження війни та встановлення дружніх стосунків з іншими країнами;роздуми про демократію.
- Так як, перші епітафії були складені для воїнів-патріотів, то особливу увагу звертали на їхні подвиги. Вони себе показали зі сторони мужніми, сміливими та гідними своєї держави.
- Далі було звернення до батьків загиблих. Їм надавали неабияку підтримку, тому що вони змогли гідно виховати своїх дітей.
- Після подяки та похвали, оратор звертається до молоді та закликає їх діяти, як ці воїни, яка віддали своє життя за них.
- Епітафій закінчується запевненням, що держава завжди буде підтримувати своїх вихованців та їх рідних.
Таким чином, епітафій мав моралістичні та наставницькі настрої, закликав бути патріотом та лояльною людиною.
Примітки
- Пащенко В.І., Пащенко Н.І. (2001). Антична література (укр.). Київ: Видатництво "Либідь". с. 393—405.
- Підлісна, Наталія (1989). Світ античної літератури (укр.). Наукова думка. с. 168.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2020 KrasnomovstvoKrasnomovstvo ce spravzhnye mistectvo v bud yaku epohu Zavdyaki vminnyu pravilno govoriti lyudina mozhe privernuti uvagu kozhnogo zahopiti svoyeyu rozpoviddyu Pershi publichni vistupi zarodilis she v Antichni viki osoblivo u VII VI st do n e Oratorske mistectvo spochatku viniklo v Siciliyi a potim strimko pochalo rozvivatisya v Afinah Zokrema neobhidnist vistupiv bula v politici tomu sho kozhen hotiv dovesti svoyu pravotu ta interesi perekonati gromadu ta oponenta u svoyij pravdi Grecki lyudi zavzhdi cinuvali estetiku slova Athens Poshtovhom do rozvitku oratorskogo mistectva bulo stvorennya sudu prisyazhnih de provinnik musiv sam sebe zahishati pered inshimi lyudmi Adzhe todi ne bulo komu zahishati advokativ she ne isnuvalo Dolya zalezhala tilki vid oratorskih zdibnostej lyudini jogo zmozi perekonati inshih Ale bilshist ne volodila takim talantom Tomu otesani lyudi pochali pisati promovi dlya inshih Zgodom tak vinikla nova profesiya logograf Zi seredini V st do n e vinikayut specialni shkoli de profesijni vchiteli davali zagalni pravila krasnomovstva vchili logichno ta pravilno govoriti Deyaki osvitni zakladi pochali nazivati shkolami ritoriv Vid cogo i pishla nauka ritorika Ritorika nauka oratorskogo mistectva pro sposobi perekonannya formi movlennyevogo vplivu na auditoriyu Takozh kozhen obiznanij ritor mav vrahovuvati osoblivosti svoyeyi auditoriyi oratio AthensPolitichna promovaPershimi zarodilis politichni promovi Forma vigoloshuvanoyi promovi mala buti ne lishe logichnoyu ta rozumnoyu ale j krasivoyu Pid chas napruzhenoyi politichnoyi borotbi ce vidigravalo neabiyaku rol Demosfen Dokladnishe Demosfen Dhmos8enhs Najvidatnishim oratorom Elladi buv Demosfen jogo spadshina nalichuye blizko 60 promov Orator zakinchiv zvichajnu shkolu ta v vici 18 rokiv pochav sudovij proces proti svoyih opikuniv bo ti roztratili vse batkove majno Cherez svoye materialne stanovishe buv zmushenij buti logografom Piznishe virishiv stati politichnim promovcem ale pershij publichnij vistup zavershivsya nevdalo Ale navit pislya togo vin ne zupinyavsya ta dovgij chas pracyuvav nad soboyu ta nad svoyeyu promovoyu Pislya svogo drugogo publichnogo vistupu u Narodnih zborah yakij prinis jomu shalenij uspih vin pochinaye aktichnu politichnu diyalnist Tak yak napruga vseredini derzhavi zrostala Demosfen u svoyih promovah zaklikav lyudej z oberezhnistyu produmuvati kozhen svij krok Svij talant orator najkrashe proyavlyaye v Promovah proti FIlippa Vin buv patriotom svoyeyi derzhavi ta chitko vislovlyuvav svoyi politichni poglyadi u promovah Mozhna dodati sho vin duzhe lyubiv svij narod ta viriv u nogo dopomagav ta zavzhdi zalishavsya optimistom U svoyih promovah vin vikoristovuvav osoblivosti inshih ritoriv Piznishe jogo stil rozpoviddi nazvali mogutnim Oratorske mistectvo Demosfena dalo chimalij poshtovh do rozvitku podalshih promov Sudova promovaSudovi promovi v Afinah vikoristovuvalisya nabagato chastishe ta buli znachno populyarnishimi nizh politichni Usi sudovi procesi provodilis vidkrito tam bulo bagato storonnih ta neznajomih lyudej yaki sposterigali zi vsim sho vidbuvayetsya Zdebilshogo sudovi promovi progoloshuvali obvinuvach ta pidsudnij Tut na dopomogu znovu prihodyat logografi yaki pisali promovi dlya inshih Sudovij proces ce serjozna sprava yaku mig vigrati ne kozhen Shob perekonati suddyu ta vsih prisutnih potribno bulo doklasti chimalo zusil tozh udavalos ce ne kozhnomu Pid chas napisannya promovi vinikali deyaki trudnoshi tomu sho logograf mav vrahuvati osoblivosti harakteru lyudini Oskilki logografi pisali tekst dlya inshih voni akcentuvali uvagu na chislennih faktorah I zvichajno vistup kliyenta ne mav viglyadati falshivim ta zazdalegid pidgotovlenim Lisij Dokladnishe Lisij Osoblivih uspihiv ta tochnosti u comu zhanri dosyagnuv Lisij Jogo samogo navchav vidomij ritor Tisij Tvorcha spadshina nalichuye ponad 420 promov ale do nas dijshlo lishe 34 Svij pershij sudovij proces pochav v 403 r do n e Vin vistupiv proti Eratosfena yakogo zvinuvachuvav u smerti brata Ce buv pershij ta ostannij vistup Lisiya v sudi pislya chogo vin pochav pisati promovi dlya inshih Oskilki profesiyu logografa mig opanuvati ne kozhen to za promovi lyudi otrimuvali chimali koshti Sudova promova mala svoyeridnu strukturu Yiyi treba bulo pochati tak shob zrazu privernuti uvagu prisutnih U vstupi chasto proslavlyali miloserdya mudrist ta dobrochesnist suddiv Takim chinom pidsudnij velikij vpliv Sut spravi v yakij zvinuvachuvali lyudinu progoloshuvalas v opovidi Rozpovidayuchi samostijno pidsudnij mav bagato perevag Pislya cogo jshli dokazi v yakij argumentuvali spravzhni motivi abo zh zaperechennya skoyenogo Persha ta ostannya chastina promovi buli shozhi tomu sho zdebilshogo voni ne stosuvalis samoyi spravi V zakinchenni opovidach znovu zvertavsya do suddiv ta prisutnih Lisij buv spravzhnim majstrom svoyeyi spravi Vin zrobiv velicheznij vnesok u rozvitok oratorskogo mistectva U jogo vikonanni promova zvuchala chitko prosto ta persh za vse logichno Navit toj hto dalekij vid spravi mig zrazu vidobraziti sobi kartinu Usi govorili sho z majsternistyu Lisiya nihto ne mig zrivnyatisya Vin umilo vvodiv argumenti sho i zavojovuvalo prihilnist suddi do pidsudnogo Lisij pisav dlya kozhnogo rizni promovi vrahovuyuchi socialne stanovishe chi osvitu lyudini Perevazhno uchasnikami sudovogo procesu buli prosti remisniki chi selyanin V yih promovah Lisij pisav zvichajnoyu ta prostoyu movoyu ne vikoristovuvav hudozhnih prijomiv pishni metafori ta pafos Navit piznishe promovi Lisiya vvazhali zrazkom attichnogo stilyu Vin ne vikoristovuvav arhayizmiv zaplutanih sliv chi viraziv yaki b perebivali dumku Vcheni stverdzhuvali sho v jogo promovah ne bulo zhodnogo zajvogo slova Lisiya vvazhayut ne tilki zachinatelem sudovoyi promovi ale j literaturnoyi novoyi movi Pishuchi tekst vin pevnoyu miroyu rozpovidav pro zhittya afinyan u ti roki Prihilnikami jogo talantu buli Yulij Cezar Kvintilian Ciceron ta she bagato vidomih lyudej Deyaki vcheni stavili jogo navit vishe za Demosfena V prostih ale v toj zhe chas bezdogannih promovah kriyetsya spravzhnij talant Urochista epidiktichna promovaV chest svyatkovih dniv ta yuvileyiv vigoloshuvali urochisti promovi Voni takoye vidigrali znachnu rol u rozvitku krasnomovstva Vinikaye odnochasno z sudovimi promovami Isokrat Dokladnishe Isokrat Isokraths Isokrat najvidatnishij predstavnik cogo zhanru V deyakih dzherelah jdetsya pro te sho vin buv uchnem Sokrata ta Gorgiya Vidomo sho otrimav chudovu osvitu Jogo literaturna spadshina nalichuye ponad 60 promov z nih do nas dijshla lishe 21 Isokrat napisav 15 urochistih promov Pochav pracyuvati logografom pislya ponovlennya demokratiyi a v kinci 90 h rokiv IV st do n e vidkriv vlasnu shkolu dlya rozvitku oratorskogo mistectva Use svoye zhittya vin prisvyativ navchannyu inshih tomu buv dosit bagatoyu lyudinoyu adzhe osvicheni lyudi otrimuvali chimali groshi za svoyu robotu Isokrat ne vtruchavsya v politichni spravi ta nikoli ne vistupav z publichnimi promovami U 380 r do n e Isokrat napisav promovu yaku gotuvav 10 rokiv Promova na vseellinskih zborah Vona stala najbezdogannishoyu ta bula progoloshena na zborah pered Olimpijskimi igrami V nij logograf proslavlyaye velich svoyeyi derzhavi a same Afin Cya ideya rozvivalasya she v dekilkoh jogo promovah Isokrat zapochatkuvav sistemu ritmizovanih fraz shob poyednati garmonijnist ta krasnomovstvo v odnomu teksti Doskonalist ta plavnist zvuchannya dopomagali uniknuti hiatusa ziyannya Isokrat rozvinuv ta vdoskonaliv gorgiyevi figuri Kozhne nastupne rechennya idealno ta garmonijno prodovzhuvalo dumku poperdnogo V podalshomu rimski ta oratori dobi ellinizmu vikoristovuvali usi stilistichni prijomi Isokrata Fukidid Dokladnishe Fukidid Fukidid abo zh Tukidid vidatnij davnogreckij istorik ta pismennik yakij narodivsya blizko 460 h rokah do n e Pismennik otrimav chudovu osvitu i chasto brav uchast u politichnomu zhitti Afin Buv prihilnikom demokratiyi Perikla Nihto ne mig zrivnyatis iz siloyu dumki Fukidida Jogo prodovzhuvachem stav Ksenofont Epitafij nadgrobna promova Epitafij vpershe buv vigoloshenij na mogilah 192 voyiniv Z togo chasu zapochatkuvalas tradiciya Kozhnogo roku vshanovuvali viddanih ta smilivih patriotiv yaki viddali svoye zhittya u greko perskih vijnah Piznishe cej ritual she bilshe poshirivsya tomu epitafiyi vigoloshuvali ne tilki dlya lyudini voyina ale j dlya prostogo remisnika chi selyanina Na zhal sogodni ne vidomo chi buli specialisti ta vidatni predstavniki cogo zhanru Takozh zhodna z nadgrobnih promov ne bula zafiksovana chi zberezhena Ce desho uskladnyuye zmogu uyaviti promovi cogo zhanru 8oykydidhs Kozhen orator chi osvichena lyudina mogla vigolositi promovu yaksho ce bulo neobhidno Postupovo epitafij nabuvav pevnoyi strukturi ta zgodom stav zhanrom Cyu strukturu dotrimuvalis she dovgij period chasu Deyaki vvazhayut sho zrazkom epitafiyu mozhe sluguvati vistup Perikla pislya zagibeli afinskih voyiniv v pershi dni Peloponneskoyi vijni Cya promova bula napisana Fukididom Varto zaznachiti sho Perikl vistupav vzhe todi koli struktura ta kompoziciya epitafiyu vzhe buli ostatochno sformovani ta utvedzheni Takozh epitafiyem nazivayut nadmogilnij nadpis yakij perevazhno napisanij u virshovanij formi Nezvazhayuchi na te sho donini ne zberigsya zhoden priklad epitafiyu vidoma deyaka jogo budova Budova epitafiyu Spershu orator vislovlyuye svoyu podyaku ta pohvalu tim hto vpershe dodav do pohoronnogo obryadu nadmogilne slovo Potim vihvalyayut zasnovnikiv ta praviteliv vsemogutnoyi derzhavi yaki zdobuli valyu ta zalishili nezalezhnoyu i silnoyu svoyim nashadkam Osnovnu chastinu stanovlyat promovi pro slavnu Afinsku derzhavu yiyi mogutnist ta silu pered inshimi derzhavami Tut chastkovo prisutni politichni nastroyi Jdetsya pro zakoni ta pravila yaki maye vshanovuvati kozhen gromadyanin vihovannya ditej ta molodi spravzhnimi patriotami zasudzhennya vijni ta vstanovlennya druzhnih stosunkiv z inshimi krayinami rozdumi pro demokratiyu Tak yak pershi epitafiyi buli skladeni dlya voyiniv patriotiv to osoblivu uvagu zvertali na yihni podvigi Voni sebe pokazali zi storoni muzhnimi smilivimi ta gidnimi svoyeyi derzhavi Dali bulo zvernennya do batkiv zagiblih Yim nadavali neabiyaku pidtrimku tomu sho voni zmogli gidno vihovati svoyih ditej Pislya podyaki ta pohvali orator zvertayetsya do molodi ta zaklikaye yih diyati yak ci voyini yaka viddali svoye zhittya za nih Epitafij zakinchuyetsya zapevnennyam sho derzhava zavzhdi bude pidtrimuvati svoyih vihovanciv ta yih ridnih Takim chinom epitafij mav moralistichni ta nastavnicki nastroyi zaklikav buti patriotom ta loyalnoyu lyudinoyu PrimitkiPashenko V I Pashenko N I 2001 Antichna literatura ukr Kiyiv Vidatnictvo Libid s 393 405 Pidlisna Nataliya 1989 Svit antichnoyi literaturi ukr Naukova dumka s 168