Петропавлівський монастир — український православний монастир (XVII–XVIII ст.) у с. Основинці коло смт. Краснокутськ. Був розташований на правому березі річки Мерли.
Краснокутський Петропавлівський чоловічий монастир | |
---|---|
Вхід до монастирського підземелля | |
50°04′48″ пн. ш. 35°09′36″ сх. д. / 50.08000° пн. ш. 35.16000° сх. д.Координати: 50°04′48″ пн. ш. 35°09′36″ сх. д. / 50.08000° пн. ш. 35.16000° сх. д. | |
Розташування | Україна, смт. Краснокутськ, с. Основинці |
Кінець будівництва | 1673–1675 |
Зруйновано | 1788 |
Краснокутський монастир (Україна) | |
Історія монастирю
У 1673—1675 роках, на землях Краснокутської сотні Охтирського козацького полку був заснований чоловічий козацький Петропавлівський монастир. Це був, наряду з Охтирським, Сіннянським та Вольновським монастирем один з чотирьох монастирів Охтирського полку. Він був заснований козаками, які оселили ці землі. Їми ж були викопані ставки, та розгалужена система підземних ходів (існує й в наш час) для захисту від частих татарських навал.
Гумілевський Д. Г. (Філарет) в «Історико-статистичному опису Харківської єпархії», посилаючись на топографічний опис 1785 року, зазначає засновником монастирю задніпровського козацького полковника Степана (Івана) Штепу. Він же став першим настоятелем монастирю як ігумен Іоаникій, а його син Матвій, став священиком в Миколаївський церкві. Після смерті батька він стає наступним ігуменом Мартиніаном.
Головний храм монастирю був присвячений апостолам Петру та Павлу. Другий, трапезний, храм був присвячений на честь Різдва Богородиці. Обидва храми були дерев'яні. Сам монастир, було обнесено дерев'яною стіною.
Краснокутський монастир існував більше ста років за цей час неодноразово зазнавав нападів татар, навіть був спалений. Завдяки розгалуженої системі підземних ходів, ченці могли ховатися від нападників. Частина цих ходів відновлена, та існує в наш час.
У часи правління російської імператриці Катерини II в ньому ховалися бунтівники. За її наказом монастир було закрито.
В 1793 році, на місці монастирю був заснований Краснокутський дендропарк. Тепер залишки монастиря знаходяться на його території.
Настоятелі монастирю
- Іоаникій (Іван Штепа) — ігумен. Перший настоятель Краснокутського монастиря. Козацький полковник Іван (Семен) Штепа, який прийняв чернечий сан очолив заснований їм монастир як ігумен Іоанникій.
- Мартиніан (Матвій Штепа) — ігумен. Другий настоятель Краснокутського монастиря (коло 1704 року). Син засновника монастирю, та першого ігумена.
- Герасим — ігумен. Третій настоятель Краснокутського монастиря (коло 1710 року). Товариш другого ігумена Мартиніана, був тестем його сина Мартина Матвійовича Штепи.
- Осип (Зінкевич) — ігумен. Четвертий настоятель Краснокутського монастирю (з 1730 років). Також був настоятелем Курязького монастирю.
- Варлаам — ігумен. Настоятель Краснокутського монастирю (коло 1740 року).
- Кирило — ігумен. Настоятель Краснокутського монастирю (коло 1742 року).
- Іоасаф (Боровський) — ігумен. Настоятель Краснокутського монастирю (коло 1745 року).
- Венедикт — ігумен. Настоятель Краснокутського монастирю (коло 1756 року). В 1761 році, почав будівництво нового храму в Краснокутскі.
- Єзекіїль — архімандрит. Настоятель Краснокутського монастирю (з 1762 року). До цього був у В'ятській єпархії.
- Феофан — ігумен. Настоятель Краснокутського монастирю (до 1776 року).
- Стефан — ігумен. Настоятель Краснокутського монастирю (з 1 грудня 1776 року).
- Лаврентій — ігумен. Останній настоятель Краснокутського монастирю. Наказом консисторії 1787 року, йому наказано курувати також Охтирським монастирем. Після закриття монастирю був направлений до Курязького монастирю завідувати зібраними там ченцями.
Примітки
- Полковник Іван (чи Семен) Штепа, прибув з Задніпрянщини разом з полковником Микитою Синенко, прозваним також «Уманцем». Був засновником козацького старшинського роду на Слобожанщині. Його нащадки були Лебединськими та Сумськими сотниками.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857–1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.]-Розділ «Краснокутський Петропавлівський чоловічий монастир»
Джерела
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857–1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petropavlivskij monastir ukrayinskij pravoslavnij monastir XVII XVIII st u s Osnovinci kolo smt Krasnokutsk Buv roztashovanij na pravomu berezi richki Merli Krasnokutskij Petropavlivskij cholovichij monastirVhid do monastirskogo pidzemellya50 04 48 pn sh 35 09 36 sh d 50 08000 pn sh 35 16000 sh d 50 08000 35 16000 Koordinati 50 04 48 pn sh 35 09 36 sh d 50 08000 pn sh 35 16000 sh d 50 08000 35 16000Roztashuvannya Ukrayina smt Krasnokutsk s OsnovinciKinec budivnictva1673 1675Zrujnovano1788Krasnokutskij monastir Ukrayina Istoriya monastiryuPidzemni hodi monastiryu 2010 r U 1673 1675 rokah na zemlyah Krasnokutskoyi sotni Ohtirskogo kozackogo polku buv zasnovanij cholovichij kozackij Petropavlivskij monastir Ce buv naryadu z Ohtirskim Sinnyanskim ta Volnovskim monastirem odin z chotiroh monastiriv Ohtirskogo polku Vin buv zasnovanij kozakami yaki oselili ci zemli Yimi zh buli vikopani stavki ta rozgaluzhena sistema pidzemnih hodiv isnuye j v nash chas dlya zahistu vid chastih tatarskih naval Gumilevskij D G Filaret v Istoriko statistichnomu opisu Harkivskoyi yeparhiyi posilayuchis na topografichnij opis 1785 roku zaznachaye zasnovnikom monastiryu zadniprovskogo kozackogo polkovnika Stepana Ivana Shtepu Vin zhe stav pershim nastoyatelem monastiryu yak igumen Ioanikij a jogo sin Matvij stav svyashenikom v Mikolayivskij cerkvi Pislya smerti batka vin staye nastupnim igumenom Martinianom Golovnij hram monastiryu buv prisvyachenij apostolam Petru ta Pavlu Drugij trapeznij hram buv prisvyachenij na chest Rizdva Bogorodici Obidva hrami buli derev yani Sam monastir bulo obneseno derev yanoyu stinoyu Krasnokutskij monastir isnuvav bilshe sta rokiv za cej chas neodnorazovo zaznavav napadiv tatar navit buv spalenij Zavdyaki rozgaluzhenoyi sistemi pidzemnih hodiv chenci mogli hovatisya vid napadnikiv Chastina cih hodiv vidnovlena ta isnuye v nash chas U chasi pravlinnya rosijskoyi imperatrici Katerini II v nomu hovalisya buntivniki Za yiyi nakazom monastir bulo zakrito V 1793 roci na misci monastiryu buv zasnovanij Krasnokutskij dendropark Teper zalishki monastirya znahodyatsya na jogo teritoriyi Nastoyateli monastiryuIoanikij Ivan Shtepa igumen Pershij nastoyatel Krasnokutskogo monastirya Kozackij polkovnik Ivan Semen Shtepa yakij prijnyav chernechij san ocholiv zasnovanij yim monastir yak igumen Ioannikij Martinian Matvij Shtepa igumen Drugij nastoyatel Krasnokutskogo monastirya kolo 1704 roku Sin zasnovnika monastiryu ta pershogo igumena Gerasim igumen Tretij nastoyatel Krasnokutskogo monastirya kolo 1710 roku Tovarish drugogo igumena Martiniana buv testem jogo sina Martina Matvijovicha Shtepi Osip Zinkevich igumen Chetvertij nastoyatel Krasnokutskogo monastiryu z 1730 rokiv Takozh buv nastoyatelem Kuryazkogo monastiryu Varlaam igumen Nastoyatel Krasnokutskogo monastiryu kolo 1740 roku Kirilo igumen Nastoyatel Krasnokutskogo monastiryu kolo 1742 roku Ioasaf Borovskij igumen Nastoyatel Krasnokutskogo monastiryu kolo 1745 roku Venedikt igumen Nastoyatel Krasnokutskogo monastiryu kolo 1756 roku V 1761 roci pochav budivnictvo novogo hramu v Krasnokutski Yezekiyil arhimandrit Nastoyatel Krasnokutskogo monastiryu z 1762 roku Do cogo buv u V yatskij yeparhiyi Feofan igumen Nastoyatel Krasnokutskogo monastiryu do 1776 roku Stefan igumen Nastoyatel Krasnokutskogo monastiryu z 1 grudnya 1776 roku Lavrentij igumen Ostannij nastoyatel Krasnokutskogo monastiryu Nakazom konsistoriyi 1787 roku jomu nakazano kuruvati takozh Ohtirskim monastirem Pislya zakrittya monastiryu buv napravlenij do Kuryazkogo monastiryu zaviduvati zibranimi tam chencyami PrimitkiPolkovnik Ivan chi Semen Shtepa pribuv z Zadnipryanshini razom z polkovnikom Mikitoyu Sinenko prozvanim takozh Umancem Buv zasnovnikom kozackogo starshinskogo rodu na Slobozhanshini Jogo nashadki buli Lebedinskimi ta Sumskimi sotnikami Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine Rozdil Krasnokutskij Petropavlivskij cholovichij monastir DzherelaGumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine