Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кошкар (Гошгар, Гошкар, Гошгар-даг або Гошкар-даг; азерб. Qoşqar) — безліса скеляста гора в Азербайджані, на північно-східній частині Малого Кавказу.
| Кошкар | ||||
| Назва на честь (епонім): | | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 40°22′25″ пн. ш. 46°00′13″ сх. д. / 40.37361111113877854° пн. ш. 46.00361111113877399° сх. д.Координати: 40°22′25″ пн. ш. 46°00′13″ сх. д. / 40.37361111113877854° пн. ш. 46.00361111113877399° сх. д. | ||||
| Країна |  Азербайджан[1] | |||
| Регіон | d | |||
| Тип | гора[1] | |||
| Висота | 3361 м | |||
  Кошкар Кошкар (Азербайджан) | ||||
Етимологія
За «Енциклопедичним словником азербайджанських топонімів» (Баку, 2007) назва гори походить від тюркського слова «качкар», що означає «баран». Таким чином даний оронім означає «гора, де мешкає дикий баран». За словами географа [az], поряд з версією про те, що назва гори пов'язана з тюркським словом «кочкар» («баран»), існує і інша версія. За відомостями, зібраними серед місцевого населення, назва гори пов'язана з (місцем поклоніння) Гошгар.
Як зазначає виданий 1865 року «Географічно-статистичний словник Російської імперії», гора Кошкар була відома також під назвою Кочкар, а вірменською називалася Арютюнасар, тобто гора святого Артемія. Так гору іменували місцеві вірмени.
Географія
Висота вершини 3361 метрів над рівнем моря. Територіально розташована в Азербайджанської Республіки, поблизу кордону з Вірменією. Є найголовнішим з північних відрогів Мравського хребта. На горі розташовані витоки річок , і , на схилах гори — альпійські та субальпійські луки. Крім згаданих річок джерела Кошкара також живлять річку Тертер. На горі є близько 40 джерел.
Історія
На схилі гори розташовані , датовані XII—XI ст. до н. е. Розташовані вони в місцевості , між циклопічними спорудами і . Мають кургани земляний насип, під якою були розкриті похоронні камери у вигляді кам'яних ящиків, перекритих плитами. На більшому кургані виявлено 10 таких камер. Поховальний інвентар цих курганів характерний для пам'яток доби пізньої бронзи. Тут знайдено чорно-сірі керамічні посудини, ножі з загнутими кінцями, прясельця, голки, кинджали з ажурними навершями рукоятки, пояси, нагрудні прикраси у вигляді опуклих дисків, ажурні підвіски, сережки, кільця, намиста з сердоліку тощо.
Раніше цю гору шанували як священну і вірмени і азербайджанці.
В літературі
Азербайджанський поет Гусейн Аріф згадував гору в своєму вірші, присвяченому Самеду Вургуну, який був при смерті: «Народ приніс би на плечах Гошкар, якби потрібен був сніг йому для зцілення…».
Посилання
- Анохін Р. В. Малий Кавказ. — М: Фізкультура і спорт, 1981 [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Аркуш карти K-38-129 Ханлар. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) .
- К. Т Каракашлы. Материальная культура азербайджанцев Северо-восточной и Центральной зон Малого Кавказа (историко-этнографическое исследование). — Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1964. — С. 5. — 282 с.
- . Экспедиция по обследованию циклопических сооружений Азербайджана // Известия АзФАН СССР. — 1938. — № 3. — С. 38.
- Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti / Под ред. Р. Алиевой. — Б. : Şərq-Qərb, 2007. — Т. II. — С. 67. — 304 с.(азерб.)
- Азәрбајҹанын јер адлары (оронимија). — Б. : Азербайджанское государственное издательство, 1993. — С. 120. — 179 с. (азерб.)
- П.Семенов. Кошкаръ // Географическо-статистический словарь Российской Империи. Том II. — Санкт-Петербург, 1865. — С. 759.
- Гошгар : ( )[азерб.] // Азербайджанська радянська енциклопедія. — Б., 1979. — Т. III. — С. 222. (азерб.)
- Г. П. Кесаманлы, М. А. Гусейнова. Исследования в Дашкесанском районе // Археологические открытия 1984 года. — Наука, 1986. — С. 421.
- Б. Вагабзаде, Э. Талыблы. Самед Вургун. — Б. : Азербайджан, 2000. — С. 232. — 244 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koshkar Goshgar Goshkar Goshgar dag abo Goshkar dag azerb Qosqar bezlisa skelyasta gora v Azerbajdzhani na pivnichno shidnij chastini Malogo Kavkazu KoshkarNazva na chest eponim Svyatij Artemij40 22 25 pn sh 46 00 13 sh d 40 37361111113877854 pn sh 46 00361111113877399 sh d 40 37361111113877854 46 00361111113877399 Koordinati 40 22 25 pn sh 46 00 13 sh d 40 37361111113877854 pn sh 46 00361111113877399 sh d 40 37361111113877854 46 00361111113877399Krayina Azerbajdzhan 1 Region dTip gora 1 Visota 3361 mKoshkarKoshkar Azerbajdzhan EtimologiyaZa Enciklopedichnim slovnikom azerbajdzhanskih toponimiv Baku 2007 nazva gori pohodit vid tyurkskogo slova kachkar sho oznachaye baran Takim chinom danij oronim oznachaye gora de meshkaye dikij baran Za slovami geografa az poryad z versiyeyu pro te sho nazva gori pov yazana z tyurkskim slovom kochkar baran isnuye i insha versiya Za vidomostyami zibranimi sered miscevogo naselennya nazva gori pov yazana z miscem pokloninnya Goshgar Yak zaznachaye vidanij 1865 roku Geografichno statistichnij slovnik Rosijskoyi imperiyi gora Koshkar bula vidoma takozh pid nazvoyu Kochkar a virmenskoyu nazivalasya Aryutyunasar tobto gora svyatogo Artemiya Tak goru imenuvali miscevi virmeni GeografiyaVisota vershini 3361 metriv nad rivnem morya Teritorialno roztashovana v Azerbajdzhanskoyi Respubliki poblizu kordonu z Virmeniyeyu Ye najgolovnishim z pivnichnih vidrogiv Mravskogo hrebta Na gori roztashovani vitoki richok i na shilah gori alpijski ta subalpijski luki Krim zgadanih richok dzherela Koshkara takozh zhivlyat richku Terter Na gori ye blizko 40 dzherel IstoriyaBronzovi pihvi i kindzhal epohi piznoyi bronzi znajdeni v odnomu z kurganiv poblizu selisha na shili gori Koshkar Na shili gori roztashovani datovani XII XI st do n e Roztashovani voni v miscevosti mizh ciklopichnimi sporudami i Mayut kurgani zemlyanij nasip pid yakoyu buli rozkriti pohoronni kameri u viglyadi kam yanih yashikiv perekritih plitami Na bilshomu kurgani viyavleno 10 takih kamer Pohovalnij inventar cih kurganiv harakternij dlya pam yatok dobi piznoyi bronzi Tut znajdeno chorno siri keramichni posudini nozhi z zagnutimi kincyami pryaselcya golki kindzhali z azhurnimi navershyami rukoyatki poyasi nagrudni prikrasi u viglyadi opuklih diskiv azhurni pidviski serezhki kilcya namista z serdoliku tosho Ranishe cyu goru shanuvali yak svyashennu i virmeni i azerbajdzhanci V literaturiAzerbajdzhanskij poet Gusejn Arif zgaduvav goru v svoyemu virshi prisvyachenomu Samedu Vurgunu yakij buv pri smerti Narod prinis bi na plechah Goshkar yakbi potriben buv snig jomu dlya zcilennya PosilannyaAnohin R V Malij Kavkaz M Fizkultura i sport 1981 26 sichnya 2012 u Wayback Machine PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Arkush karti K 38 129 Hanlar Masshtab 1 100 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti K T Karakashly Materialnaya kultura azerbajdzhancev Severo vostochnoj i Centralnoj zon Malogo Kavkaza istoriko etnograficheskoe issledovanie Izdatelstvo Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1964 S 5 282 s Ekspediciya po obsledovaniyu ciklopicheskih sooruzhenij Azerbajdzhana Izvestiya AzFAN SSSR 1938 3 S 38 Azerbaycan toponimlerinin ensiklopedik lugeti Pod red R Alievoj B Serq Qerb 2007 T II S 67 304 s azerb Azәrbaјҹanyn јer adlary oronimiјa B Azerbajdzhanskoe gosudarstvennoe izdatelstvo 1993 S 120 179 s azerb P Semenov Koshkar Geografichesko statisticheskij slovar Rossijskoj Imperii Tom II Sankt Peterburg 1865 S 759 Goshgar azerb Azerbajdzhanska radyanska enciklopediya B 1979 T III S 222 azerb G P Kesamanly M A Gusejnova Issledovaniya v Dashkesanskom rajone Arheologicheskie otkrytiya 1984 goda Nauka 1986 S 421 B Vagabzade E Talybly Samed Vurgun B Azerbajdzhan 2000 S 232 244 s