Е́ріх Кох (нім. Erich Koch, * 19 червня 1896, Ельберфельд, Рейнська провінція, Німецька імперія — 12 листопада 1986, державна в'язниця в Барчево, Польська Народна Республіка) — німецький державний діяч, вищий партійний функціонер НСДАП, воєнний злочинець.
Еріх Кох нім. Erich Koch | |||||||||||||
| |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 жовтня 1928 — 8 травня 1945 | |||||||||||||
Попередник: | Bruno Gustav Scherwitz (на посаді 1925—1928) | ||||||||||||
Наступник: | посада скасована | ||||||||||||
| |||||||||||||
травень 1933 — 9 квітня 1945 | |||||||||||||
Попередник: | Wilhelm Kutscher | ||||||||||||
Наступник: | посада вакантна | ||||||||||||
| |||||||||||||
9 травня 1942 — 10 листопада 1944 | |||||||||||||
Попередник: | посада запроваджена | ||||||||||||
Наступник: | Курт фон Готтберг | ||||||||||||
| |||||||||||||
26 вересня 1944 — 2 лютого 1945 | |||||||||||||
Попередник: | Гінріх Лозе | ||||||||||||
Наступник: | посада вакантна | ||||||||||||
Народження: | 19 червня 1896 Ельберфельд, Рейнська провінція, Німецька імперія | ||||||||||||
Смерть: | 12 листопада 1986 (90 років) Барчево, [[Файл:|20x13px|PPR]] Польська Народна Республіка | ||||||||||||
Поховання: | Вармінсько-Мазурське воєводство | ||||||||||||
Національність: | Німець | ||||||||||||
Країна: | Німеччина[1][2][3] | ||||||||||||
Релігія: | Лютеранство | ||||||||||||
Партія: | НСДАП | ||||||||||||
Батько: | Густав Адольф Кох | ||||||||||||
Мати: | Генрієтта Альбіна Матіс | ||||||||||||
Шлюб: | Клара Кох (з 1922) | ||||||||||||
Нагороди: | |||||||||||||
Медіафайли у Вікісховищі |
У 1942—1944 обіймав посаду райхскомісара України.
Життєпис
Ранні роки
Народився у Рейнській провінції в родині робітника (потім майстра) кавової фабрики Густава Адольфа Коха (Gustav Adolf Koch ; 1862—1932) і його дружини Генрієтти, уродженої Маттес (Henriette Matthes ; 1863—1939). Крім Еріха в сім'ї було ще троє дітей, які виховувалися в суворій лютеранської традиції.
Навчався в початковій і середній школі. Через брак у батьків коштів був змушений в 1912 році піти не в університет, а в торгове училище при ельберфельдській друкарні Dietz & Co. Пропрацювавши три роки в друкарні, 1 травня 1914 року вступив на роботу на залізницю. Спочатку був робочим, потім стрілочником і телеграфістом.
У 1915 році вступив добровольцем (за іншими даними був покликаний) в армію і служив спочатку в 146-ом піхотному полку в Алленштані, а потім, в 1916—1918 рр., — В 401-ом піхотному полку на Східному фронті. За час боїв не був поранений і не піднявся вище солдатського рангу. За власними словами, в окопах під Барановичами під впливом старшого товариша став переконаним соціалістом.
Кар'єра в нацистській партії
З 1919 по 1926 рік працював на залізниці в управлінні Імперських залізниць в Ельберфельді асистентом залізничної служби. У 1921 році служив в сілезькому добровольчому корпусі Россбаха. У 1922 вступив в НСДАП (партійний номер 90), був одним з керівників партійної організації Рура, в 1922–1923 роках — обласний скарбник.
У 1923 брав активну участь в антифранцузьких акціях в Рейнській області, за що був заарештований французькою владою. 22 березня 1926 року вдруге вступив в НСДАП. Зважаючи на свою активності в НСДАП був звільнений з державної служби і став обласним скарбником гау Рур, одночасно з 1927 — заступник гауляйтера Рура. У період розгрому опозиції був 23 липня 1928 року виключений з партії, але незабаром відновлений.
У 1926 році вперше зустрівся і незабаром познайомився з Гітлером. Як свідчив Отто Бройтігам, німецький дипломат, майбутній близький співробітник Альфреда Розенберга, низький, щільно збитий Кох відчував комплекс неповноцінності щодо своєї зовнішності і навіть став носити вуса в стилі Гітлера.
З 1 жовтня 1928 року до розгрому німецьких військ в 1945 році — гауляйтер Східної Пруссії. З 1929 року — член ландтагу Східної Пруссії, керівник фракції НСДАП в ландтазі. У 1930 році заснував «Preußische Zeitung» («Прусську газету»). З 14 вересня 1930 року — депутат рейхстагу . З вересня 1933 року — оберпрезидент Східної Пруссії.
Роки війни
З 1 серпня 1941 по січень 1945 очолював цивільну адміністрацію Округи Білосток. З 9 травня 1942 по 10 листопада 1944 обіймав посаду райхскомісара України.
З 16 листопада 1942 — імперський комісар оборони Східної Пруссії. Керував евакуацією цивільного населення Східної Пруссії під час наближення радянських військ.
Відомий своєю жорстокістю і брутальністю, мав серед керівництва НСДАП та німецьких військових славу «другого Сталіна». Також його називали «ерцгерцог Еріх» — така велика була підконтрольна йому територія. Альфред Розенберг рекомендував Коха на посаду райхскомісара Росії, де окупаційний режим мав бути жорсткішим, ніж на іншій території Радянського Союзу, але за прямим розпорядженням Гітлера був призначений райхскомісаром України.
Геноцид українців
Його правління в окупованій Україні відзначалося винятковою жорстокістю. Вважав Україну не національним, а територіальним поняттям. Відповідно до цієї позиції вибрав столицею Райхскомісаріату України місто Рівне. Вважав українців «недолюдьми» (нім. Untermenschen). Спричинив смерть близько 4 мільйонів людей в Україні. Ще 2,5 млн чол. за час його правління були депортовані до Німеччини, де працювали як «остарбайтери». Під його керівництвом нещадно експлуатувалися природні багатства України, пограбовано і вивезено до Німеччини величезну кількість пам'яток культури тощо. Виступив із ініціативою закрити в Україні усі школи, залишивши лише чотирикласні. Пропозицію Коха підтримав Гітлер.
Д. Мєдвєдєв, в книзі «Сильні духом», приписує Еріху Коху такі слова:
«Мені потрібно, щоб поляк при зустрічі з українцем вбивав українця і, навпаки, щоб українець вбивав поляка. Якщо до цього по дорозі вони пристрелять єврея, це буде саме те, що мені потрібно … Деякі надзвичайно наївно уявляють собі германізацію. Вони думають, що нам потрібні росіяни, українці і поляки, яких ми змусили б говорити німецькою. Але нам не потрібні ні росіяни, ні українці, ні поляки. Нам потрібні родючі землі. (Д. М. Медведєв, „Сильні духом“)». Ми народ панів і повинні жорстко і справедливо правити. Я вийму з цієї країни все до останнього. Ми повинні усвідомлювати, що найдрібніший німецький працівник расово і біологічно в тисячу разів перевершує місцеве населення (5 березня 1943 року, Hans-Erich Volkmann (Hrsg.), Das Russlandbild im Dritten Reich (Образ Росії в Третьому Рейху), Köln 1994 стор. 43).
При наближенні Червоної армії на Східну Пруссію керував евакуацією цивільного населення. 25 листопада 1944 р очолив фольксштурм гау. На початку березня 1945 р переніс свій штаб з обложеного Кенігсберга в Піллау, звідки 24 квітня втік літаком на Хельську косу і 27 квітня на криголамі «Східна Пруссія» покинув територію гау.
Приплив 29 квітня в Засниц, вже наступного дня Кох перебрався в Копенгаген, а звідти 5 травня — у Фленсбург, де, за свідченням рейхсміністра Альберта Шпеєра, з'явився до нового рейхспрезидента Карла Деніца й зажадав надати в його розпорядження підводний човен, щоб поплисти на ньому в Південну Америку, на що отримав категоричну відмову.
Після війни: арешт, суд, останні роки
Після поразки Німеччини перебував під чужим ім'ям у британській зоні окупації. Займався сільським господарством і жив від врожаю своєї невеликої ділянки саду, яку він обробляв, а після грошової реформи 1948 року він отримував допомогу з безробіття в розмірі 18 марок. Обидві ділянки землі, які належали йому в західній зоні окупації, не могли бути ним використані зі зрозумілих причин. Під час арешту Кох мав при собі майже 250 марок, що становило значну суму для безробітного, який нібито не мав засобів до існування.
У тому, що його впізнали, був винен сам. Колишній т.з. Reichsredner (тобто високопоставлений пропагандист) не втримався, виступив на зборах біженців і був висунутий на пост керівника цих зборів, при цьому був пізнаний. Вже ввечері того ж дня по нього прийшов британський офіцер у супроводі співробітника німецької кримінальної поліції. У травні 1949 року його виявлено британською контррозвідкою та передано радянській окупаційній адміністрації. Але уряд СРСР з нез'ясованих причин не судив Коха за злочини в Україні (вважається, що Кох був таємним агентом Йосипа Сталіна, який використовував Коха для знищення непокірних жителів України[]), а передав його Польщі — для суду «за злочини, які скоїв як гауляйтер Східної Пруссії». Під час судового слухання Кох заявляв про свої симпатії до СРСР, ставив собі за заслугу, що протидіяв планам Альфреда Розенберга утвердити на окупованій території українську державу.[] Після десятилітнього зволікання був засуджений до страти 9 травня 1959 р, але вирок не було виконано з огляду нібито на слабке здоров'я Коха. За інформацією польських дисидентських джерел, утримувався у польській в'язниці Барчево у винятково гуманних умовах — користувався телевізором, одержував журнали і медикаменти із Заходу тощо. Уряди УРСР та СРСР ніколи не домагалися його видачі для суду за злочини, які він скоїв як райхскомісар в Україні.
Нагороди
Міжвоєнний період
- Сілезька бойова відзнака 2-го класу
- Угорська пам'ятна медаль для ветеранів війни з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Золотий партійний знак НСДАП (1933)
- Медаль «За вислугу років в НСДАП» у сріблі (1937) та бронзі (1932) (15 років)
- Почесний знак «10 років Союзу імені Шлагетера» (1938)
- Почесний кут старих бійців (1938)
- Знак гау (Східна Пруссія) (1938)
- Генеральний знак гау 1923
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Друга світова війна
- (Данцизький хрест 1-го класу) (1939)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу (1940)
- Хрест Воєнних заслуг 1-го класу (21 вересня 1940)
- Золотий почесний знак Гітлер'югенду з дубовим листям
- Почесний знак «За турботу про німецький народ» 2-го класу
Примітки
- http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/00357529.2004.9925728
- http://www.h-net.org/reviews/showpdf.php?id=11057
- https://www.thetrumpet.com/article/822.31754.56.0/world/who-will-fill-the-labor-void
- . Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 3 січня 2012.
- Reitlinger G. The House built on Sand, the conflicts of German policy in Russia, London, 1960. P. 177.
- Fuhrer A., Schön H. Erich Koch. Hitlers brauner Zar. München, 2010. S. 13.
- Bräutigam O. So hat es sich zugetragen. Würzburg, 1968. S. 367.
- Кринко Е. Ф. Советская школа в условиях нацистской оккупации (1941—1944) // Отечественная и зарубежная педагогика. — 2015. — № 2 (23). — С. 40-50.
- Шпеєр А. Воспоминания. — Смоленск: Русич, 1997. — С. 648.
- (укр.). 5 травня 2021. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
Посилання
- Кох Еріх// Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.220
- Кох Еріх [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 746-747. — 1000 екз.
- Бункер Еріха Коха в Рівному [ 9 липня 2019 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- В. А. Гриневич. Кох Еріх [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 243. — .
- Wistrich, Robert S. Who's who in Nazi Germany. New York: Routledge, 2001.
- Еріх Кох на сайті Traces of War [ 26 липня 2018 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (січень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
E rih Koh nim Erich Koch 19 chervnya 1896 Elberfeld Rejnska provinciya Nimecka imperiya 12 listopada 1986 derzhavna v yaznicya v Barchevo Polska Narodna Respublika nimeckij derzhavnij diyach vishij partijnij funkcioner NSDAP voyennij zlochinec Erih Koh nim Erich KochErih Koh Gaulyajter Shidnoyi Prussiyi 1 zhovtnya 1928 8 travnya 1945 Poperednik Bruno Gustav Scherwitz na posadi 1925 1928 Nastupnik posada skasovana Oberprezident Shidnoyi Prussiyi traven 1933 9 kvitnya 1945 Poperednik Wilhelm Kutscher Nastupnik posada vakantna Rajhskomisar Ukrayini 9 travnya 1942 10 listopada 1944 Poperednik posada zaprovadzhena Nastupnik Kurt fon Gottberg Rajhskomisar Ostlandu 26 veresnya 1944 2 lyutogo 1945 Poperednik Ginrih Loze Nastupnik posada vakantna Narodzhennya 19 chervnya 1896 1896 06 19 Elberfeld Rejnska provinciya Nimecka imperiyaSmert 12 listopada 1986 1986 11 12 90 rokiv Barchevo Fajl 20x13px PPR Polska Narodna RespublikaPohovannya Varminsko Mazurske voyevodstvoNacionalnist NimecKrayina Nimechchina 1 2 3 Religiya LyuteranstvoPartiya NSDAPBatko Gustav Adolf KohMati Genriyetta Albina MatisShlyub Klara Koh z 1922 Nagorodi Silezkij Orel 2 go stupenya Pam yatna vijskova medal Ugorshina Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Zolotij partijnij znak NSDAP Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Pochesnij znak Za turbotu pro nimeckij narod Hrest Voyennih zaslug I klasu Hrest Voyennih zaslug II klasu Pochesnij kut starih bijciv Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Koh Rozenberg i Koh pravoruch v Kiyevi U 1942 1944 obijmav posadu rajhskomisara Ukrayini ZhittyepisRanni roki Narodivsya u Rejnskij provinciyi v rodini robitnika potim majstra kavovoyi fabriki Gustava Adolfa Koha Gustav Adolf Koch 1862 1932 i jogo druzhini Genriyetti urodzhenoyi Mattes Henriette Matthes 1863 1939 Krim Eriha v sim yi bulo she troye ditej yaki vihovuvalisya v suvorij lyuteranskoyi tradiciyi Navchavsya v pochatkovij i serednij shkoli Cherez brak u batkiv koshtiv buv zmushenij v 1912 roci piti ne v universitet a v torgove uchilishe pri elberfeldskij drukarni Dietz amp Co Propracyuvavshi tri roki v drukarni 1 travnya 1914 roku vstupiv na robotu na zaliznicyu Spochatku buv robochim potim strilochnikom i telegrafistom U 1915 roci vstupiv dobrovolcem za inshimi danimi buv poklikanij v armiyu i sluzhiv spochatku v 146 om pihotnomu polku v Allenshtani a potim v 1916 1918 rr V 401 om pihotnomu polku na Shidnomu fronti Za chas boyiv ne buv poranenij i ne pidnyavsya vishe soldatskogo rangu Za vlasnimi slovami v okopah pid Baranovichami pid vplivom starshogo tovarisha stav perekonanim socialistom Kar yera v nacistskij partiyi Z 1919 po 1926 rik pracyuvav na zaliznici v upravlinni Imperskih zaliznic v Elberfeldi asistentom zaliznichnoyi sluzhbi U 1921 roci sluzhiv v silezkomu dobrovolchomu korpusi Rossbaha U 1922 vstupiv v NSDAP partijnij nomer 90 buv odnim z kerivnikiv partijnoyi organizaciyi Rura v 1922 1923 rokah oblasnij skarbnik U 1923 brav aktivnu uchast v antifrancuzkih akciyah v Rejnskij oblasti za sho buv zaareshtovanij francuzkoyu vladoyu 22 bereznya 1926 roku vdruge vstupiv v NSDAP Zvazhayuchi na svoyu aktivnosti v NSDAP buv zvilnenij z derzhavnoyi sluzhbi i stav oblasnim skarbnikom gau Rur odnochasno z 1927 zastupnik gaulyajtera Rura U period rozgromu opoziciyi buv 23 lipnya 1928 roku viklyuchenij z partiyi ale nezabarom vidnovlenij U 1926 roci vpershe zustrivsya i nezabarom poznajomivsya z Gitlerom Yak svidchiv Otto Brojtigam nimeckij diplomat majbutnij blizkij spivrobitnik Alfreda Rozenberga nizkij shilno zbitij Koh vidchuvav kompleks nepovnocinnosti shodo svoyeyi zovnishnosti i navit stav nositi vusa v stili Gitlera Z 1 zhovtnya 1928 roku do rozgromu nimeckih vijsk v 1945 roci gaulyajter Shidnoyi Prussiyi Z 1929 roku chlen landtagu Shidnoyi Prussiyi kerivnik frakciyi NSDAP v landtazi U 1930 roci zasnuvav Preussische Zeitung Prussku gazetu Z 14 veresnya 1930 roku deputat rejhstagu Z veresnya 1933 roku oberprezident Shidnoyi Prussiyi Roki vijni Z 1 serpnya 1941 po sichen 1945 ocholyuvav civilnu administraciyu Okrugi Bilostok Z 9 travnya 1942 po 10 listopada 1944 obijmav posadu rajhskomisara Ukrayini Z 16 listopada 1942 imperskij komisar oboroni Shidnoyi Prussiyi Keruvav evakuaciyeyu civilnogo naselennya Shidnoyi Prussiyi pid chas nablizhennya radyanskih vijsk Vidomij svoyeyu zhorstokistyu i brutalnistyu mav sered kerivnictva NSDAP ta nimeckih vijskovih slavu drugogo Stalina Takozh jogo nazivali ercgercog Erih taka velika bula pidkontrolna jomu teritoriya Alfred Rozenberg rekomenduvav Koha na posadu rajhskomisara Rosiyi de okupacijnij rezhim mav buti zhorstkishim nizh na inshij teritoriyi Radyanskogo Soyuzu ale za pryamim rozporyadzhennyam Gitlera buv priznachenij rajhskomisarom Ukrayini Genocid ukrayinciv Jogo pravlinnya v okupovanij Ukrayini vidznachalosya vinyatkovoyu zhorstokistyu Vvazhav Ukrayinu ne nacionalnim a teritorialnim ponyattyam Vidpovidno do ciyeyi poziciyi vibrav stoliceyu Rajhskomisariatu Ukrayini misto Rivne Vvazhav ukrayinciv nedolyudmi nim Untermenschen Sprichiniv smert blizko 4 miljoniv lyudej v Ukrayini She 2 5 mln chol za chas jogo pravlinnya buli deportovani do Nimechchini de pracyuvali yak ostarbajteri Pid jogo kerivnictvom neshadno ekspluatuvalisya prirodni bagatstva Ukrayini pograbovano i vivezeno do Nimechchini velicheznu kilkist pam yatok kulturi tosho Vistupiv iz iniciativoyu zakriti v Ukrayini usi shkoli zalishivshi lishe chotiriklasni Propoziciyu Koha pidtrimav Gitler D Myedvyedyev v knizi Silni duhom pripisuye Erihu Kohu taki slova Meni potribno shob polyak pri zustrichi z ukrayincem vbivav ukrayincya i navpaki shob ukrayinec vbivav polyaka Yaksho do cogo po dorozi voni pristrelyat yevreya ce bude same te sho meni potribno Deyaki nadzvichajno nayivno uyavlyayut sobi germanizaciyu Voni dumayut sho nam potribni rosiyani ukrayinci i polyaki yakih mi zmusili b govoriti nimeckoyu Ale nam ne potribni ni rosiyani ni ukrayinci ni polyaki Nam potribni rodyuchi zemli D M Medvedyev Silni duhom Mi narod paniv i povinni zhorstko i spravedlivo praviti Ya vijmu z ciyeyi krayini vse do ostannogo Mi povinni usvidomlyuvati sho najdribnishij nimeckij pracivnik rasovo i biologichno v tisyachu raziv perevershuye misceve naselennya 5 bereznya 1943 roku Hans Erich Volkmann Hrsg Das Russlandbild im Dritten Reich Obraz Rosiyi v Tretomu Rejhu Koln 1994 stor 43 Pri nablizhenni Chervonoyi armiyi na Shidnu Prussiyu keruvav evakuaciyeyu civilnogo naselennya 25 listopada 1944 r ocholiv folksshturm gau Na pochatku bereznya 1945 r perenis svij shtab z oblozhenogo Kenigsberga v Pillau zvidki 24 kvitnya vtik litakom na Helsku kosu i 27 kvitnya na krigolami Shidna Prussiya pokinuv teritoriyu gau Pripliv 29 kvitnya v Zasnic vzhe nastupnogo dnya Koh perebravsya v Kopengagen a zvidti 5 travnya u Flensburg de za svidchennyam rejhsministra Alberta Shpeyera z yavivsya do novogo rejhsprezidenta Karla Denica j zazhadav nadati v jogo rozporyadzhennya pidvodnij choven shob poplisti na nomu v Pivdennu Ameriku na sho otrimav kategorichnu vidmovu Pislya vijni aresht sud ostanni roki V yaznicya v Barchevo Pislya porazki Nimechchini perebuvav pid chuzhim im yam u britanskij zoni okupaciyi Zajmavsya silskim gospodarstvom i zhiv vid vrozhayu svoyeyi nevelikoyi dilyanki sadu yaku vin obroblyav a pislya groshovoyi reformi 1948 roku vin otrimuvav dopomogu z bezrobittya v rozmiri 18 marok Obidvi dilyanki zemli yaki nalezhali jomu v zahidnij zoni okupaciyi ne mogli buti nim vikoristani zi zrozumilih prichin Pid chas areshtu Koh mav pri sobi majzhe 250 marok sho stanovilo znachnu sumu dlya bezrobitnogo yakij nibito ne mav zasobiv do isnuvannya U tomu sho jogo vpiznali buv vinen sam Kolishnij t z Reichsredner tobto visokopostavlenij propagandist ne vtrimavsya vistupiv na zborah bizhenciv i buv visunutij na post kerivnika cih zboriv pri comu buv piznanij Vzhe vvecheri togo zh dnya po nogo prijshov britanskij oficer u suprovodi spivrobitnika nimeckoyi kriminalnoyi policiyi U travni 1949 roku jogo viyavleno britanskoyu kontrrozvidkoyu ta peredano radyanskij okupacijnij administraciyi Ale uryad SRSR z nez yasovanih prichin ne sudiv Koha za zlochini v Ukrayini vvazhayetsya sho Koh buv tayemnim agentom Josipa Stalina yakij vikoristovuvav Koha dlya znishennya nepokirnih zhiteliv Ukrayini dzherelo a peredav jogo Polshi dlya sudu za zlochini yaki skoyiv yak gaulyajter Shidnoyi Prussiyi Pid chas sudovogo sluhannya Koh zayavlyav pro svoyi simpatiyi do SRSR staviv sobi za zaslugu sho protidiyav planam Alfreda Rozenberga utverditi na okupovanij teritoriyi ukrayinsku derzhavu dzherelo Pislya desyatilitnogo zvolikannya buv zasudzhenij do strati 9 travnya 1959 r ale virok ne bulo vikonano z oglyadu nibito na slabke zdorov ya Koha Za informaciyeyu polskih disidentskih dzherel utrimuvavsya u polskij v yaznici Barchevo u vinyatkovo gumannih umovah koristuvavsya televizorom oderzhuvav zhurnali i medikamenti iz Zahodu tosho Uryadi URSR ta SRSR nikoli ne domagalisya jogo vidachi dlya sudu za zlochini yaki vin skoyiv yak rajhskomisar v Ukrayini NagorodiMizhvoyennij period Silezka bojova vidznaka 2 go klasu Ugorska pam yatna medal dlya veteraniv vijni z mechami Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Zolotij partijnij znak NSDAP 1933 Medal Za vislugu rokiv v NSDAP u sribli 1937 ta bronzi 1932 15 rokiv Pochesnij znak 10 rokiv Soyuzu imeni Shlagetera 1938 Pochesnij kut starih bijciv 1938 Znak gau Shidna Prussiya 1938 Generalnij znak gau 1923 Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Druga svitova vijna Dancizkij hrest 1 go klasu 1939 Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu 1940 Hrest Voyennih zaslug 1 go klasu 21 veresnya 1940 Zolotij pochesnij znak Gitler yugendu z dubovim listyam Pochesnij znak Za turbotu pro nimeckij narod 2 go klasuPrimitkihttp www tandfonline com doi pdf 10 1080 00357529 2004 9925728 http www h net org reviews showpdf php id 11057 https www thetrumpet com article 822 31754 56 0 world who will fill the labor void Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 3 sichnya 2012 Reitlinger G The House built on Sand the conflicts of German policy in Russia London 1960 P 177 Fuhrer A Schon H Erich Koch Hitlers brauner Zar Munchen 2010 S 13 Brautigam O So hat es sich zugetragen Wurzburg 1968 S 367 Krinko E F Sovetskaya shkola v usloviyah nacistskoj okkupacii 1941 1944 Otechestvennaya i zarubezhnaya pedagogika 2015 2 23 S 40 50 Shpeyer A Vospominaniya Smolensk Rusich 1997 S 648 ukr 5 travnya 2021 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 19 chervnya 2021 PosilannyaKoh Erih Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 220 Koh Erih 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 746 747 1000 ekz Bunker Eriha Koha v Rivnomu 9 lipnya 2019 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaV A Grinevich Koh Erih 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 243 ISBN 978 966 00 0855 4 Wistrich Robert S Who s who in Nazi Germany New York Routledge 2001 Erih Koh na sajti Traces of War 26 lipnya 2018 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2014