У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Котовський.
Людвіг Іванович Котовський | |
---|---|
Людвіг Котовський у 1941 | |
Народження | 1900 |
Смерть | 1947 |
Країна | СРСР |
Навчання | Одеський політехнічний інститут |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Донецьк |
Лю́двіг Іва́нович Кото́вський (нар. 1900 — пом. 1947, Одеса) — український радянський архітектор, який працював у Донецьку.
Біографія
Закінчив 1927 року інженерно-будівельний факультет Одеського політехнічного інституту (пізніше перетворений на Одеську державну академію будівництва та архітектури).
Скоро після завершення інституту переїхав з Одеси до Донецька, де він працював понад десять років. Попри те, що він зовсім не походив з Донецька, Котовський вважав себе патріотом шахтарського міста. Серед проблем забудови міста Котовський бачив надмірну кількість спрощених будівель-«коробок» та відсутність площ. Його основними роботами в Донецьку стали Будинок Рад та Будинок обласних організацій (нині філармонія), які започаткували ансамбль площі Леніна, та будівля Донецького оперного театру.
Станом на 1935 рік Людвіг Іванович також обіймав високу посаду в комунальному господарстві: він очолював науково-технічну раду при Міськкомгоспі міської ради. Оскільки саме ця рада була основним замовником і дозвільним органом всієї будівельної галузі міста, Котовський мав вплив на більшість архітектурних змін у місті.
Котовський помер у 1947 році. Вважається, що архітектор загинув від голоду.
Роботи
Будинок Рад
Будинок Рад був однією з перших громадських будівель у місті, споруджених за радянської влади. Потреба в його будівництві виникла після адміністративної реформи 1925 року, внаслідок якої зросло адміністративне значення Донецька (тодішня назва — Сталіна) та збільшився чиновницький апарат.
Роботи з вибору проєкту тривали в 1928 та 1929 роках. На всесоюзному конкурсі першим став проєкт «Злой Маврысь», другим — проєкт «Д». Попри це, з практичних міркувань було обрано саме проєкт «Д», який посів друге місце. Автором цього проєкту було місцеве ПроектБюро, яке на той час очолював Афанасьєв. Попри те, що чимало довідників подають Котовського як єдиного автора, насправді він був лише керівником однієї з робочих груп і працював разом з іншими архітекторами.
Триповерховий будинок зведений у стилі конструктивізму, зовнішні стіни архітектор залишив сірими, неоздобленими. Будівля була здана в експлуатацію не раніше кінця 1930 року.
1934 року до 17-ї річниці Жовтневої революції будинок було реконструйовано під керівництвом . Під час реконструкції було надбудовано четвертий поверх, змінено оформлення фасаду та повністю замінено зовнішнє оздоблення, що зробило Будинок Рад однією з найкращих споруд Донбасу.
Нині в будинку знаходиться Ворошилівська районна в місті Донецьку рада.
Будинок обласних організацій
У 1932—1935 році за проєктом Котовського зусиллями «Південжитлобуду» споруджений Будинок обласних організацій. Ця будівля, розташована навпроти Будинку Рад уздовж 7-ї лінії (нині вулиця Постишева), була задумана як симетричне відображення Будинку Рад. Будівлі мають симетричне складне планування, проте суттєво відрізняються оздобленням. На думку архітектора, це рішення мало зробити площу естетичнішою та показати соціалістичну архітектурну дисципліну. Будівля не поступалася за розмірами та оздобленням Будинку Рад, і в ній розмістилися 11 державних установ. Разом із будівлею Головпоштамту ці дві будівлі заклали початок площі Леніна.
Після Другої світової війни будівлю було перебудовано. Наразі в будинку знаходиться Донецька обласна філармонія.
Будинок Червоної Армії
Будинок Червоної Армії був споруджений у старій частині міста, на вулиці Артема навпроти Головпоштамту. У будівлі передбачалося відкрити музей армії. Будинок зруйнований під час Другої світової війни.
Донецький оперний театр
Вперше ідея збудувати новий театр у Донецьку в районі Соцмістечка в місцевої влади з'явилася в 1931 році. Вже в 1932 року питання розробки проєкту театру обговорювалося на засіданні Донецької міської ради, де його доповідали провідний на той час зодчий Яків Штейнберг та Людвіг Котовський. У 1934 та 1935 роках основним проєктом театру вважався проєкт московського архітектора професора Аркіна (ймовірно, ). Проте вже 19 січня 1936 на нараді архітекторів та працівників мистецтва проєкту Аркіна не було, натомість розглядалися проєкти Котовського, Білецького та , де проєкт Людвіга Івановича Котовського було затверджено одноголосно, і вже 23 січня почалося обговорення реалізації проєкту.
Будівництво театру розпочалося в 1936 році. Для театру було обрано місце у новій частині вулиці Артема, на території ЖСК «Далекий» поряд з місцем будівництва обласної бібліотеки. Первинно планувалося будівництво драматичного театру, проте згодом проєкт було адаптовано для музичного театру.
Сам Котовський описував свій проєкт так:
Автор проєкту театру прагнув досягти урочистої монументальності форм, переконливої виразності та нових планувальних рішень, критично переробивши ренесансні композиції, побудовані на спокійній величі та гармонійних пропорціях об'ємів, які повинні бути увінчані барельєфами, об'ємною скульптурою, які підкреслюють і завершують основний монументальний задум, — автор ставив собі за мету досягти синтетичної монументальності композиції зовнішнього обсягу споруди в дусі соціалістичного реалізму. |
Будівля виконана в дусі соціалістичного реалізму, проте використовує ренесансні прийоми композиції, засновані на спокійній величі та гармонійних пропорціях об'ємів. Фасади оперного театру виконані в світлих тонах, частково оздоблені полірованим гранітом. Замість типової колонади фасад прикрашає п'ятипролітна аркада, завдяки який на рівні другого поверху утворилися лоджії. Інтер'єри оздоблені штучним і природним мармуром, а стіни та стелі декоровані розписами та скульптурою. Новаторським на той час було вільне проходження звуку в глядацькій залі.
Урочисте відкриття будівлі театру відбулося 12 квітня 1941 року. На честь відкриття театру в газеті Людвігу Котовському був присвячений опус:
Котовского благодарим |
Примітки
- Евгений Ясенов (19.04.2011). Юзовка: Дом советов. Донецкие новости. Процитовано 14.10.2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (рос.) - Екатерина Куцева (28.09.2007). Донецкому оперному - 75. Донецкий кряж, № 2766. Процитовано 14.10.2013. (рос.)
- Ж. П. Крыжная. Архитектура довоенного Сталино. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 15 жовтня 2013. // Летопись Донбасса / Ильяшенко Т. В. — Донецк : Донецкий областной краеведческий музей, 2005. — Т. 13. — С. 137-145. (рос.)
- Анатолий Жаров (04.07.2013). . Донецкие новости. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14.10.2013. (рос.)
- Анатолий Жаров (08.08.2013). . Донецкие новости. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14.10.2013. (рос.)
- Килессо С. К., Кишкань В. П., Петренко В. Ф. и др. Донецк. Архитектурно-исторический очерк. — Киев : Будівельник, 1982. — 152 с. з джерела 25 грудня 2010 (рос.)
- Ясенов Е. (16.05.2010). . Донецкий : авторский сайт Е. Ясенова. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14.10.2013.
- Валерий Стёпкин (23.05.2011). . Донецк: история, события, факты - Сайт о Донецке и его истории. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 14.10.2013. (рос.)
- Стёпкин В.П. (17.12.2010). . Донецк: история, события, факты - Сайт о Донецке и его истории. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 14.10.2013. (рос.)
- . Донецкий национальный академический театр оперы и балета им. А.Б. Соловьяненко. Архів оригіналу за 24.10.2013. Процитовано 14.10.2013. (рос.)
Бібліографія
- Котовский Л. Сталинский театр // Сталинский рабочий. — 7 августа 1936. (рос.)
Література
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 327. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z prizvishem Kotovskij Lyudvig Ivanovich KotovskijLyudvig Kotovskij u 1941Narodzhennya1900 1900 Smert1947 1947 OdesaKrayina SRSRNavchannyaOdeskij politehnichnij institutDiyalnistarhitektorPracya v mistahDoneck Lyu dvig Iva novich Koto vskij nar 1900 pom 1947 Odesa ukrayinskij radyanskij arhitektor yakij pracyuvav u Donecku BiografiyaZakinchiv 1927 roku inzhenerno budivelnij fakultet Odeskogo politehnichnogo institutu piznishe peretvorenij na Odesku derzhavnu akademiyu budivnictva ta arhitekturi Skoro pislya zavershennya institutu pereyihav z Odesi do Donecka de vin pracyuvav ponad desyat rokiv Popri te sho vin zovsim ne pohodiv z Donecka Kotovskij vvazhav sebe patriotom shahtarskogo mista Sered problem zabudovi mista Kotovskij bachiv nadmirnu kilkist sproshenih budivel korobok ta vidsutnist plosh Jogo osnovnimi robotami v Donecku stali Budinok Rad ta Budinok oblasnih organizacij nini filarmoniya yaki zapochatkuvali ansambl ploshi Lenina ta budivlya Doneckogo opernogo teatru Stanom na 1935 rik Lyudvig Ivanovich takozh obijmav visoku posadu v komunalnomu gospodarstvi vin ocholyuvav naukovo tehnichnu radu pri Miskkomgospi miskoyi radi Oskilki same cya rada bula osnovnim zamovnikom i dozvilnim organom vsiyeyi budivelnoyi galuzi mista Kotovskij mav vpliv na bilshist arhitekturnih zmin u misti Kotovskij pomer u 1947 roci Vvazhayetsya sho arhitektor zaginuv vid golodu RobotiBudinok Rad Budinok Rad Budinok Rad buv odniyeyu z pershih gromadskih budivel u misti sporudzhenih za radyanskoyi vladi Potreba v jogo budivnictvi vinikla pislya administrativnoyi reformi 1925 roku vnaslidok yakoyi zroslo administrativne znachennya Donecka todishnya nazva Stalina ta zbilshivsya chinovnickij aparat Roboti z viboru proyektu trivali v 1928 ta 1929 rokah Na vsesoyuznomu konkursi pershim stav proyekt Zloj Mavrys drugim proyekt D Popri ce z praktichnih mirkuvan bulo obrano same proyekt D yakij posiv druge misce Avtorom cogo proyektu bulo misceve ProektByuro yake na toj chas ocholyuvav Afanasyev Popri te sho chimalo dovidnikiv podayut Kotovskogo yak yedinogo avtora naspravdi vin buv lishe kerivnikom odniyeyi z robochih grup i pracyuvav razom z inshimi arhitektorami Tripoverhovij budinok zvedenij u stili konstruktivizmu zovnishni stini arhitektor zalishiv sirimi neozdoblenimi Budivlya bula zdana v ekspluataciyu ne ranishe kincya 1930 roku 1934 roku do 17 yi richnici Zhovtnevoyi revolyuciyi budinok bulo rekonstrujovano pid kerivnictvom Pid chas rekonstrukciyi bulo nadbudovano chetvertij poverh zmineno oformlennya fasadu ta povnistyu zamineno zovnishnye ozdoblennya sho zrobilo Budinok Rad odniyeyu z najkrashih sporud Donbasu Nini v budinku znahoditsya Voroshilivska rajonna v misti Donecku rada Budinok oblasnih organizacij Budinok oblasnih organizacij Dokladnishe Donecka oblasna filarmoniya U 1932 1935 roci za proyektom Kotovskogo zusillyami Pivdenzhitlobudu sporudzhenij Budinok oblasnih organizacij Cya budivlya roztashovana navproti Budinku Rad uzdovzh 7 yi liniyi nini vulicya Postisheva bula zadumana yak simetrichne vidobrazhennya Budinku Rad Budivli mayut simetrichne skladne planuvannya prote suttyevo vidriznyayutsya ozdoblennyam Na dumku arhitektora ce rishennya malo zrobiti ploshu estetichnishoyu ta pokazati socialistichnu arhitekturnu disciplinu Budivlya ne postupalasya za rozmirami ta ozdoblennyam Budinku Rad i v nij rozmistilisya 11 derzhavnih ustanov Razom iz budivleyu Golovposhtamtu ci dvi budivli zaklali pochatok ploshi Lenina Pislya Drugoyi svitovoyi vijni budivlyu bulo perebudovano Narazi v budinku znahoditsya Donecka oblasna filarmoniya Budinok Chervonoyi Armiyi Budinok Chervonoyi Armiyi buv sporudzhenij u starij chastini mista na vulici Artema navproti Golovposhtamtu U budivli peredbachalosya vidkriti muzej armiyi Budinok zrujnovanij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Doneckij opernij teatr Pochatkovij proyekt teatru avtorstva Kotovskogo Doneckij opernij teatr suchasnij viglyad Dokladnishe Doneckij akademichnij derzhavnij teatr operi ta baletu imeni Anatoliya Solov yanenka Vpershe ideya zbuduvati novij teatr u Donecku v rajoni Socmistechka v miscevoyi vladi z yavilasya v 1931 roci Vzhe v 1932 roku pitannya rozrobki proyektu teatru obgovoryuvalosya na zasidanni Doneckoyi miskoyi radi de jogo dopovidali providnij na toj chas zodchij Yakiv Shtejnberg ta Lyudvig Kotovskij U 1934 ta 1935 rokah osnovnim proyektom teatru vvazhavsya proyekt moskovskogo arhitektora profesora Arkina jmovirno Prote vzhe 19 sichnya 1936 na naradi arhitektoriv ta pracivnikiv mistectva proyektu Arkina ne bulo natomist rozglyadalisya proyekti Kotovskogo Bileckogo ta de proyekt Lyudviga Ivanovicha Kotovskogo bulo zatverdzheno odnogolosno i vzhe 23 sichnya pochalosya obgovorennya realizaciyi proyektu Budivnictvo teatru rozpochalosya v 1936 roci Dlya teatru bulo obrano misce u novij chastini vulici Artema na teritoriyi ZhSK Dalekij poryad z miscem budivnictva oblasnoyi biblioteki Pervinno planuvalosya budivnictvo dramatichnogo teatru prote zgodom proyekt bulo adaptovano dlya muzichnogo teatru Sam Kotovskij opisuvav svij proyekt tak Avtor proyektu teatru pragnuv dosyagti urochistoyi monumentalnosti form perekonlivoyi viraznosti ta novih planuvalnih rishen kritichno pererobivshi renesansni kompoziciyi pobudovani na spokijnij velichi ta garmonijnih proporciyah ob yemiv yaki povinni buti uvinchani barelyefami ob yemnoyu skulpturoyu yaki pidkreslyuyut i zavershuyut osnovnij monumentalnij zadum avtor staviv sobi za metu dosyagti sintetichnoyi monumentalnosti kompoziciyi zovnishnogo obsyagu sporudi v dusi socialistichnogo realizmu Originalnij tekst ros Avtor proekta teatra stremilsya dostignut torzhestvennoj monumentalnosti form ubeditelnoj vyrazitelnosti i novyh planirovochnyh reshenij kriticheski pererabotav renessansovye kompozicii postroennye na spokojnom velichii i garmonichnyh proporciyah obemov kotorye dolzhny byt uvenchany barelefami obemnoj skulpturoj podcherkivayushimi i zavershayushimi osnovnoj arhitekturnyj zamysel avtor stavil sebe celyu dostignut sinteticheskoj monumentalnosti kompozicii vneshnego obraza sooruzheniya v duhe socialisticheskogo realizma Budivlya vikonana v dusi socialistichnogo realizmu prote vikoristovuye renesansni prijomi kompoziciyi zasnovani na spokijnij velichi ta garmonijnih proporciyah ob yemiv Fasadi opernogo teatru vikonani v svitlih tonah chastkovo ozdobleni polirovanim granitom Zamist tipovoyi kolonadi fasad prikrashaye p yatiprolitna arkada zavdyaki yakij na rivni drugogo poverhu utvorilisya lodzhiyi Inter yeri ozdobleni shtuchnim i prirodnim marmurom a stini ta steli dekorovani rozpisami ta skulpturoyu Novatorskim na toj chas bulo vilne prohodzhennya zvuku v glyadackij zali Urochiste vidkrittya budivli teatru vidbulosya 12 kvitnya 1941 roku Na chest vidkrittya teatru v gazeti Lyudvigu Kotovskomu buv prisvyachenij opus Kotovskogo blagodarim Krasiv naryaden strog i yarok Teatr sooruzhennyj im Ego predprazdnichnyj podarok Ty vdohnovennyj trud vlozhil V skupye linii proekta I blagodarnost zasluzhil Ot nas tovarish arhitektor PrimitkiEvgenij Yasenov 19 04 2011 Yuzovka Dom sovetov Doneckie novosti Procitovano 14 10 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya ros Ekaterina Kuceva 28 09 2007 Doneckomu opernomu 75 Doneckij kryazh 2766 Procitovano 14 10 2013 ros Zh P Kryzhnaya Arhitektura dovoennogo Stalino Arhiv originalu za 29 listopada 2012 Procitovano 15 zhovtnya 2013 Letopis Donbassa Ilyashenko T V Doneck Doneckij oblastnoj kraevedcheskij muzej 2005 T 13 S 137 145 ros Anatolij Zharov 04 07 2013 Doneckie novosti Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 14 10 2013 ros Anatolij Zharov 08 08 2013 Doneckie novosti Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 14 10 2013 ros Kilesso S K Kishkan V P Petrenko V F i dr Doneck Arhitekturno istoricheskij ocherk Kiev Budivelnik 1982 152 s z dzherela 25 grudnya 2010 ros Yasenov E 16 05 2010 Doneckij avtorskij sajt E Yasenova Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 14 10 2013 Valerij Styopkin 23 05 2011 Doneck istoriya sobytiya fakty Sajt o Donecke i ego istorii Arhiv originalu za 4 chervnya 2013 Procitovano 14 10 2013 ros Styopkin V P 17 12 2010 Doneck istoriya sobytiya fakty Sajt o Donecke i ego istorii Arhiv originalu za 5 chervnya 2013 Procitovano 14 10 2013 ros Doneckij nacionalnyj akademicheskij teatr opery i baleta im A B Solovyanenko Arhiv originalu za 24 10 2013 Procitovano 14 10 2013 ros BibliografiyaKotovskij L Stalinskij teatr Stalinskij rabochij 7 avgusta 1936 ros LiteraturaMistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 327 ISBN 5 88500 071 9