Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел Найсвятішого Серця Ісуса — костел єзуїтів в Чернівцях. Пам'ятка неоготичної архітектури 19 століття. З 1963 року тут розташовувався обласний архів. Починаючи з 1 березня 2010 року храм належить релігійній громаді Римсько-Католицької церкви.
| Костел Найсвятішого Серця Ісуса | |
|---|---|
 | |
| 48°17′03″ пн. ш. 25°56′03″ сх. д. / 48.2841722° пн. ш. 25.9343222° сх. д.Координати: 48°17′03″ пн. ш. 25°56′03″ сх. д. / 48.2841722° пн. ш. 25.9343222° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Чернівці |
| Архітектор | Йозеф Ляйцнер |
| Початок будівництва | 1891 |
| Кінець будівництва | 1894 |
| Стиль | неоготика |
| Належність | Римсько-Католицька |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | вул. Тараса Шевченка, 2а |
| Епонім | Найсвятіше Серце Ісуса |
  Костел Найсвятішого Серця Ісуса (Чернівці) (Україна) | |
 Костел Найсвятішого Серця Ісуса у Вікісховищі | |
Історія
В кінці 70-х років 19 століття у Чернівцях з'явилися перші місіонери єзуїтів. У 1885 р., архієпископ Зигмунт Щесни Фелинськи офіційно звернувся до Товариства єзуїтів з проханням сприяти поширенню діяльності отців-єзуїтів також на територію Чернівців. Серед цивільних осіб, які сприяли діяльності єзуїтів, можна виділити наступних: бургомістр краю барон Піно де Фриденталь, бургомістр Чернівців Антон Кохановський, професори університету Хіллер, Скедел та Холбан, військовий лікар Поллак, військовий капелан капітан Хіммель, лікар Майер, аптекар Крижановськи, полковник Тум, придворний радник барон Фекете, директор крайового банку Пашкіс.
На початку вересня 1885 року священиком єзуїтів був призначений отець Симон Тиховськи. Перші служби він проводив у маленькій каплиці. Кількість послідовників єзуїтів росла, з'явилася необхідність негайного будівництва нового костелу. Ініціатива належала отцеві Францишеку Ксав'єру Еберхарду. Під будівництво костелу міська влада подарувала єзуїтам земельну ділянку, на якій раніше солдати 41-го буковинського полку проводили свої практичні заняття.
Автором проекту костелу став директор Чернівецької вищої Промислової школи (зараз — це приміщення середньої школи № 4) професор Ляйцнер. Кошти на будівництво складалися з пожертвувань місцевих віруючих та високопоставлених осіб, а також пожертвувань віруючих з сусідньої Галичини. Початкову вартість будівлі архітектор Ляйцнер визначив у 160 тис. злат. В кінцевому результаті, разом зі скульптурами, дзвонами, більшим органом, і резиденцією, що була побудована з тильного боку костелу, вартість склала 208 тис. злат.
Освячення костелу відбулося 7 червня 1891 року. Львівську митрополію представляв архієпископ Северин Моравський. На освяченні були присутні предстоятелі та віруючі трьох віросповідань: католицького, православного й юдейського.
Професорові Ляйцнеру у спорудженні костелу допомагали будівельник А. Леопольд, муляр Л. Кукурудз і слюсар Шустер. Віконні вітражі привезли із Гротова (Бєльско-Бяла, Польща). Автором настінних розписів став художник Каша з Миколаєва, а автором головного вівтаря й амвона — майстер Штуфлесер (Тіроль, Австрія). Встановлений у костелі орган вартістю 5 тисяч флоринів виготовлено на заводі Рігера в Едендорфі (Біненбюттель, Німеччина). Весною 1894 р. з Единбурга (Шотландія, Сполучене Королівство Великої Британії) було привезено три дзвони. Найбільший з них назвали «Серце Ісуса».
21-го листопада 1894 року Йозеф Шмідт освятив чернівецьку парафію єзуїтів, а 25-го листопада того ж року львівським архієпископом Северином Моравським була освячена новозбудована святиня. 21-го червня 1895 р., відбулися торжества з нагоди присвоєння храму імені «Найсвятішого Серця Ісуса».
У костелі Серце Ісуса періодично проводилося висвячення католицьких священиків. 7 липня 1935 року до Чернівців з цією метою спеціально приїжджав з Бухареста митрополит Міхай Робу. В цей день у костелі Серце Ісуса було здійснено висвячення священиків Йозефа Єнжиєвського і Яна Новацького.
Обряди хрещення, одруження чи відспівування у костелі не проводилися, оскільки костел був ректоральним. Проте у 1941 році, під час окупації Чернівців німецькою й румунською арміями та з початком репресій проти євреїв, багато з них прийняли католицьке хрещення в цьому костелі. Головний вівтар костелу був виконаний у неоготичному стилі. Окрім головного вівтаря, у костелі були й бічні вівтарі. По одній стороні розташовувався вівтар Пресвятої Богородиці Марії. Ікона, що розміщалася в цьому вівтарі, мала корону, прикрашену 12 зірками. Із двох сторін ікони розміщувалися дві скульптури: Святої Терези від Дитини Ісуса (Л'єжської) і Святої Маргарити Марії Алякок. З іншого боку містився вівтар Святого Ігнатія Лойоли, засновника католицького ордена просвітителів і місіонерів Товариства Ісуса (єзуїтів). У цьому вівтарі перебувала фігура благочестивого Святого Франциска Ксав'єра-місіонера, члена ордена єзуїтів. Поруч було ще кілька менших фігур. У костелі також були вівтарі Святого Станіслава Костки (послушника ордена єзуїтів, який вважався заступником Львова) і Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.
Однією з прикрас костелу був Хресна Дорога — складова частина Страстей Господніх, що включає в себе Несення хреста з кульмінацією — Розп'яттям. З середини костел був прикрашений поліхромією й вітражами, переважно знищеними під час реконструкції будівлі під архів.
У міжвоєнні роки Свята Меса у костелі проводилася о 9 годині ранку щодня, а по неділях також о 9-й годині, але тільки для німецьких віруючих, а о 11.30 — для польських. На Різдво костел прикрашали, а при бічних вівтарях влаштовували вертепи. На святковій службі, крім органа, часто грав малий оркестр під керівництвом органіста Зажимського.
В 1940—1941 костел продовжував працювати, але перебував під наглядом органів НКВД. У 1945 році, місцева влада передала цей єзуїтський храм віруючим православного віросповідання. Ще через рік костел було відібрано і у правосланої общини.
Певний час храм було закрито, згодом там вирішили розмістити документи обласного архіву, що до цього моменту зберігалися у чотирьох різних приміщеннях міста. В результаті, більшу частину внутрішнього інтер'єру храму було втрачено. Двома залізобетонними перекриттями, які кріпилися у стінах костелу, внутрішній простір храму розділили на три поверхи. Для зміцнення стелажів архівосховища між колон звели цегельні стіни. Нижні вітражі вікон були знищені, верхні — вціліли.
У 1996 році місцева громада розпочала клопотати про повернення комплексу будівель єзуїтів. Храм повернули місцевій громаді у 2010 році. Зараз триває його реконструкція.
Каплиці при костелі
Одна з каплиць розташовувалася в підвальному приміщені костелу. За однією з версій там було поховано 60 польських солдатів, що загинули під час Першої світової війни.
Інша каплиця — «Святого Антонія». Вона розташовувалася у скверику з лівого боку костелу. У жовтні 1978 року будівля згоріла, після чого невдовзі руїни було знесено; за однією з версій до цього було причетне КДБ.
Див. також
Джерела
- Драгош Олару. // «Доба» — 2009. — № 21 (653).
Посилання
- Краса і трагедія Чернівецького костелу НАЙСВЯТІШОГО Серця [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- Старі фото Костелу Найсвятішого Серця Ісуса[недоступне посилання з червня 2019].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostel Najsvyatishogo Sercya Isusa kostel yezuyitiv v Chernivcyah Pam yatka neogotichnoyi arhitekturi 19 stolittya Z 1963 roku tut roztashovuvavsya oblasnij arhiv Pochinayuchi z 1 bereznya 2010 roku hram nalezhit religijnij gromadi Rimsko Katolickoyi cerkvi Kostel Najsvyatishogo Sercya Isusa48 17 03 pn sh 25 56 03 sh d 48 2841722 pn sh 25 9343222 sh d 48 2841722 25 9343222 Koordinati 48 17 03 pn sh 25 56 03 sh d 48 2841722 pn sh 25 9343222 sh d 48 2841722 25 9343222Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina ChernivciArhitektorJozef LyajcnerPochatok budivnictva1891Kinec budivnictva1894StilneogotikaNalezhnistRimsko KatolickaStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresavul Tarasa Shevchenka 2aEponimNajsvyatishe Serce IsusaKostel Najsvyatishogo Sercya Isusa Chernivci Ukrayina Kostel Najsvyatishogo Sercya Isusa u VikishovishiIstoriyaKostel Sercya Isusa 1900Vnutrishnij dvir V kinci 70 h rokiv 19 stolittya u Chernivcyah z yavilisya pershi misioneri yezuyitiv U 1885 r arhiyepiskop Zigmunt Shesni Felinski oficijno zvernuvsya do Tovaristva yezuyitiv z prohannyam spriyati poshirennyu diyalnosti otciv yezuyitiv takozh na teritoriyu Chernivciv Sered civilnih osib yaki spriyali diyalnosti yezuyitiv mozhna vidiliti nastupnih burgomistr krayu baron Pino de Fridental burgomistr Chernivciv Anton Kohanovskij profesori universitetu Hiller Skedel ta Holban vijskovij likar Pollak vijskovij kapelan kapitan Himmel likar Majer aptekar Krizhanovski polkovnik Tum pridvornij radnik baron Fekete direktor krajovogo banku Pashkis Na pochatku veresnya 1885 roku svyashenikom yezuyitiv buv priznachenij otec Simon Tihovski Pershi sluzhbi vin provodiv u malenkij kaplici Kilkist poslidovnikiv yezuyitiv rosla z yavilasya neobhidnist negajnogo budivnictva novogo kostelu Iniciativa nalezhala otcevi Francisheku Ksav yeru Eberhardu Pid budivnictvo kostelu miska vlada podaruvala yezuyitam zemelnu dilyanku na yakij ranishe soldati 41 go bukovinskogo polku provodili svoyi praktichni zanyattya Avtorom proektu kostelu stav direktor Cherniveckoyi vishoyi Promislovoyi shkoli zaraz ce primishennya serednoyi shkoli 4 profesor Lyajcner Koshti na budivnictvo skladalisya z pozhertvuvan miscevih viruyuchih ta visokopostavlenih osib a takozh pozhertvuvan viruyuchih z susidnoyi Galichini Pochatkovu vartist budivli arhitektor Lyajcner viznachiv u 160 tis zlat V kincevomu rezultati razom zi skulpturami dzvonami bilshim organom i rezidenciyeyu sho bula pobudovana z tilnogo boku kostelu vartist sklala 208 tis zlat Osvyachennya kostelu vidbulosya 7 chervnya 1891 roku Lvivsku mitropoliyu predstavlyav arhiyepiskop Severin Moravskij Na osvyachenni buli prisutni predstoyateli ta viruyuchi troh virospovidan katolickogo pravoslavnogo j yudejskogo Profesorovi Lyajcneru u sporudzhenni kostelu dopomagali budivelnik A Leopold mulyar L Kukurudz i slyusar Shuster Vikonni vitrazhi privezli iz Grotova Byelsko Byala Polsha Avtorom nastinnih rozpisiv stav hudozhnik Kasha z Mikolayeva a avtorom golovnogo vivtarya j amvona majster Shtufleser Tirol Avstriya Vstanovlenij u kosteli organ vartistyu 5 tisyach floriniv vigotovleno na zavodi Rigera v Edendorfi Binenbyuttel Nimechchina Vesnoyu 1894 r z Edinburga Shotlandiya Spoluchene Korolivstvo Velikoyi Britaniyi bulo privezeno tri dzvoni Najbilshij z nih nazvali Serce Isusa 21 go listopada 1894 roku Jozef Shmidt osvyativ chernivecku parafiyu yezuyitiv a 25 go listopada togo zh roku lvivskim arhiyepiskopom Severinom Moravskim bula osvyachena novozbudovana svyatinya 21 go chervnya 1895 r vidbulisya torzhestva z nagodi prisvoyennya hramu imeni Najsvyatishogo Sercya Isusa U kosteli Serce Isusa periodichno provodilosya visvyachennya katolickih svyashenikiv 7 lipnya 1935 roku do Chernivciv z ciyeyu metoyu specialno priyizhdzhav z Buharesta mitropolit Mihaj Robu V cej den u kosteli Serce Isusa bulo zdijsneno visvyachennya svyashenikiv Jozefa Yenzhiyevskogo i Yana Novackogo Obryadi hreshennya odruzhennya chi vidspivuvannya u kosteli ne provodilisya oskilki kostel buv rektoralnim Prote u 1941 roci pid chas okupaciyi Chernivciv nimeckoyu j rumunskoyu armiyami ta z pochatkom represij proti yevreyiv bagato z nih prijnyali katolicke hreshennya v comu kosteli Golovnij vivtar kostelu buv vikonanij u neogotichnomu stili Okrim golovnogo vivtarya u kosteli buli j bichni vivtari Po odnij storoni roztashovuvavsya vivtar Presvyatoyi Bogorodici Mariyi Ikona sho rozmishalasya v comu vivtari mala koronu prikrashenu 12 zirkami Iz dvoh storin ikoni rozmishuvalisya dvi skulpturi Svyatoyi Terezi vid Ditini Isusa L yezhskoyi i Svyatoyi Margariti Mariyi Alyakok Z inshogo boku mistivsya vivtar Svyatogo Ignatiya Lojoli zasnovnika katolickogo ordena prosvititeliv i misioneriv Tovaristva Isusa yezuyitiv U comu vivtari perebuvala figura blagochestivogo Svyatogo Franciska Ksav yera misionera chlena ordena yezuyitiv Poruch bulo she kilka menshih figur U kosteli takozh buli vivtari Svyatogo Stanislava Kostki poslushnika ordena yezuyitiv yakij vvazhavsya zastupnikom Lvova i Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi Odniyeyu z prikras kostelu buv Hresna Doroga skladova chastina Strastej Gospodnih sho vklyuchaye v sebe Nesennya hresta z kulminaciyeyu Rozp yattyam Z seredini kostel buv prikrashenij polihromiyeyu j vitrazhami perevazhno znishenimi pid chas rekonstrukciyi budivli pid arhiv U mizhvoyenni roki Svyata Mesa u kosteli provodilasya o 9 godini ranku shodnya a po nedilyah takozh o 9 j godini ale tilki dlya nimeckih viruyuchih a o 11 30 dlya polskih Na Rizdvo kostel prikrashali a pri bichnih vivtaryah vlashtovuvali vertepi Na svyatkovij sluzhbi krim organa chasto grav malij orkestr pid kerivnictvom organista Zazhimskogo V 1940 1941 kostel prodovzhuvav pracyuvati ale perebuvav pid naglyadom organiv NKVD U 1945 roci misceva vlada peredala cej yezuyitskij hram viruyuchim pravoslavnogo virospovidannya She cherez rik kostel bulo vidibrano i u pravoslanoyi obshini Pevnij chas hram bulo zakrito zgodom tam virishili rozmistiti dokumenti oblasnogo arhivu sho do cogo momentu zberigalisya u chotiroh riznih primishennyah mista V rezultati bilshu chastinu vnutrishnogo inter yeru hramu bulo vtracheno Dvoma zalizobetonnimi perekrittyami yaki kripilisya u stinah kostelu vnutrishnij prostir hramu rozdilili na tri poverhi Dlya zmicnennya stelazhiv arhivoshovisha mizh kolon zveli cegelni stini Nizhni vitrazhi vikon buli znisheni verhni vcilili U 1996 roci misceva gromada rozpochala klopotati pro povernennya kompleksu budivel yezuyitiv Hram povernuli miscevij gromadi u 2010 roci Zaraz trivaye jogo rekonstrukciya Kaplici pri kosteliOdna z kaplic roztashovuvalasya v pidvalnomu primisheni kostelu Za odniyeyu z versij tam bulo pohovano 60 polskih soldativ sho zaginuli pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Insha kaplicya Svyatogo Antoniya Vona roztashovuvalasya u skveriku z livogo boku kostelu U zhovtni 1978 roku budivlya zgorila pislya chogo nevdovzi ruyini bulo zneseno za odniyeyu z versij do cogo bulo prichetne KDB Div takozhHrami ChernivcivDzherelaDragosh Olaru Doba 2009 21 653 PosilannyaKrasa i tragediya Cherniveckogo kostelu NAJSVYaTIShOGO Sercya 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Stari foto Kostelu Najsvyatishogo Sercya Isusa nedostupne posilannya z chervnya 2019